Вступ

1. Судова система України

2. Статус суддів

3. Порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України

4. Система господарських судів України

5. Система військових судів

Висновки

Використана література

Вступ

Суд – це важлива ланка системи будь-якої держави, мета, завдання та функції якої – забезпечення законності й правопорядку в усіх сферах життєдіяльності країни. Це необхідна умова ефективного функціонування всіх суспільних і державних структур, причому їх значення нині надзвичайно важливе. Особливу роль суди відіграють у сфері забезпечення прав і свобод громадян, дають можливість кожній заінтересованій особі реалізувати право на звернення за захистом і на судовий захист, вони забезпечують захист і відновлення порушених прав фізичних та юридичних осіб — це і визначає актуальність питання „Судова система України”

Мета роботи: дати характеристику судовій системі України.

Завдання роботи: розкрити поняття судової системи України; порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України; дати характеристику системі судів загальної юрисдикції та їх повноважень; господарських судів України; військових судів та дати визначення статусу суддів.

При написанні контрольної роботи була використана така література: Молдован В.В. „Судоустрій”, Суд, правоохоронні та правозахисні органи України та інші навчальні посібники з курсу „Судоустрій України”.

1. Судова система України

У ст. 6 КонституціїУкраїни передбачається поділ державної влади України на триокремих гілки — законодавчу, виконавчу та судову, що відповідає принципам демократичноїдержави й забезпечує незалежність і самостійність кожної з гілок влади у здійсненні їх повноважень.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, і делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншимиорганами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникаютьу державі.

Здійснення правосуддя є одним з основних напрямків правоохоронної діяльності. Особливе місце суду серед інших правоохоронних органів визначається колом завдань, які вирішуються судами, і наявністю специфічних ознак, притаманних тільки суду.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судоустрій" діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на зміцненнязаконності й правопорядку, попередження злочинів та інших правопорушень і має на меті забезпечити охорону від будь-яких посягань:

• суспільного і державного ладу;
• прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб;
• усіх форм власності.

Суд відрізняється від інших органів за рядом ознак:

• розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не можерозглянути жодний інший орган;
• його рішення проголошується ім'ям України і є обов'язковимдля всіх громадян, органів, яким вони адресовані;
• його справи розглядаються з дотриманням особливої процедури,регламентованої законом;
• самостійний у розгляді справ (між судами немає відносинпідлеглості).

Конституційними принципами правосуддя, що закріплені у ст. 126
та 129 Конституції України, є такі:

• законність;
• рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
• забезпечення доведеності вини;
• змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказівіу доведенні перед судом їх переконливості;
• підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
• забезпечення обвинуваченому права на захист;
• гласність судового процесу та його повне фіксування технічнимизасобами;
• незалежність і недоторканність суддів, їхнє підкорення тількизакону;
• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішеннясуду, крім випадків, встановлених законом;
• обов'язковість рішень суду.
  Судова система України складається з Конституційного Суду України, судів загальної юрисдикції та арбітражних судів, кожен з яких вирішує завдання в межах своїх повноважень, які суворо регламентуються Конституцією та законами України.

Апеляційні суди

• Автономної Республіки Крим
• Обласні
• Міст Києва та Севастополя
• Військові суди регіонів і ВМС
• Господарські
• Адміністративні

Місцеві суди

• Районний
• Міський
• Військовий суд гарнізону
• Господарський
• Адміністративний

2. Статус суддів

Статус суддів визначається Конституцією України, Законами України "Про статус суддів", "Про судоустрій" та ін. Судді є посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку мають повноваження здійснювати правосуддя і виконувати на професійному рівні в судах свої обов'язки. Судді та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади.

Згідно з чинним законодавством суддя не може бути народним депутатом, належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Згідно зі ст. 5 Закону України "Про статус суддів" суддя може займатися викладацькою, науковою та іншою оплачуваною творчою діяльністю у вільний від роботи час.

Суддя зобов'язаний:

• при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законівУкраїни;
• забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд справіз дотриманням встановлених законом строків;
• дотримуватися вимог, передбачених ст. 5 Закону України "Простатус суддів", службової дисципліни та розпорядку роботи суду;
• не розголошувати відомостей, що становлять державну, військову,службову, комерційну, банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати,відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про якійшлося на судовому засіданні, для забезпечення яких було прийняторішення про закрите судове засідання;

— не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді
і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та
незалежності.

Умови, які дають право обіймати посаду судді Конституційного Суду України, судів загальної юрисдикції" та арбітражних судів України, вже було розглянуто раніше. Кожен громадянин, який відповідає цим умовам, має право скласти екзамен і звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді. Добір кандидатів у судді здійснюється за результатами складання кваліфікаційного екзамену. Кваліфікаційні екзамени на посаду судді приймаються кваліфікаційними комісіями суддів областей, суддів арбітражних судів, військових судів та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Результати складеного екзамену діють протягом трьох років. Якщо особа, яка претендує на посаду судді, не склала кваліфікаційного екзамену, повторне його складання допускається не раніше ніж через рік.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на 5 років здійснюється Президентом України. Усі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстрокове.

Незалежність і недоторканність суддів гарантується ст. 126, 129 Конституції України і законами України. Будь-який тиск на суддів забороняється. Недоторканність суддів полягає в тому, що держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей, а також у тому, що суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку.

Незалежність суддів забезпечується:

• встановленим законом порядком їх обрання і призначення, зупинення їхніх повноважень та звільнення з посади;
• особливим порядком присвоєння військових звань суддямвійськових судів;
• забороною під загрозою відповідальності втручання у здійсненняправосуддя;
• передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;

— створенням необхідних умов (матеріальних і соціальних) для
їхньої діяльності;

— таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;

• відповідальністю за неповагу до суду чи судді

3. Порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні (ст.147 Конституції України).

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції як основного закону держави на всій території України.

Діяльність Конституційного Суду будується на принципах:

• незалежності;
• колегіальності;
• повноти і всебічності розгляду справ
• гласності;
• обґрунтованості прийнятих рішень
• рівноправності суддів;
• верховенства права.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду.

Президент України при призначенні суддів проводить консультації щодо кандидатур суддів з Прем'єр-міністром України та міністром юстиції. Призначеною на посаду вважається особа, стосовно призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра та міністра юстиції України.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів вносить Голова Верховної Ради України або щонайменше 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради. Призначеними на посади суддів Конституційного Суду вважаються кандидати, які набрали при таємному голосуванні найбільшу кількість голосів. За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради про призначення суддів Конституційного Суду.

З'їзд суддів України призначає б суддів Конституційного Суду шляхом голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду вважається кандидат, який отримав більшість голосів делегатів з'їзду. За результатами голосування головуючий та секретар з'їзду підписують рішення з'їзду про призначення суддів Конституційного Суду.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою і проживає на території України протягом останніх 20 років.

Судді Конституційного Суду призначаються на 9 років без права бути призначенні на повторний строк. Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду зі складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента, Прем'єр-
міністра, Голови Верховного Суду України не пізніше ніж через місяць
після призначення. При виконанні своїх обов'язків на засіданні суду
суддя Конституційного Суду повинен бути одягнений у мантію. Суддя
має нагрудний знак.

Голова Конституційного Суду України:

• очолює Конституційний Суд України та організовує його роботу;
• організовує роботу колегій суддів, комісій та секретаріатуКонституційного Суду України;
• скликає і проводить пленарні засідання Конституційного СудуУкраїни;
• розпоряджається бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду згідно з кошторисом, затвердженим Конституційним Судом;
• здійснює інші передбачені законодавством повноваження, щорегламентують організацію його внутрішньої роботи.

Суддя Конституційного Суду України:

• здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду колегієюсуддів Конституційного Суду, бере участь у розгляді справ;
• має право витребувати від Верховної Ради України, Президента,Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, суддів, органів державноївлади, місцевого самоврядування, посадових осіб, окремих громадян
  необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду в Конституційному Суді;
• має право публічно висловлювати власну думку з питань провадження у Конституційному Суді лише тих справ, щодо яких прийняторішення чи зроблено висновок.

На спеціальному пленарному засіданні судді зі свого складу обирають Голову Конституційного Суду.

Повноваження Голови і суддів Конституційного Суду не можуть бути обмежені, якщо введено воєнний чи надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях.

Повноваження судді Конституційного Суду припиняються у випадках:

• подання заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням;
• закінчення строку призначення;
• досягнення 65-річного віку;
• неможливості виконання своїх повноважень за станом здоров'я;
• порушення вимог щодо несумісності;

— порушення присяги;

— набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком;

— припинення громадянства

— визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим. У складі Конституційного Суду створюються дві колегії:

• для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за
  конституційними поданнями;
• для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за
  конституційними зверненнями.

Рішення про утворення колегій суддів, затвердження складу та призначення секретарів колегій приймаються на засіданнях Конституційного Суду протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар колегії суддів призначається з числа суддів, які входять до складу колегії, і очолює її. До повноважень колегій належить вирішення питань щодо винесення ухвал про відкриття провадження за конституційними поданнями і зверненнями чи відмови в них.

Конституційний Суд проводить засідання та пленарні засідання.

На засіданнях розглядаються всі питання, що потребують вирішення, крім тих, які вирішуються на пленарних засіданнях. Засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів, і рішення на ньому приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні. Пленарне засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 12 судців. Рішення Конституційного Суду приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів.

До повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань щодо:

• конституційності законів та інших правових актів Верховної РадиУкраїни, актів Президента, Кабінету Міністрів, правових актів ВерховноїРади Автономної Республіки Крим;
• відповідності Конституції чинних міжнародних договорів Україниабо тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Радидля надання згоди на їх обов'язковість;
• додержання конституційної процедури розслідування й розглядусправи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
• офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень Конституційного Суду не належать питання законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

За підсумками розгляду питань, які належать до його повноважень, Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки.

Підставами для прийняття Конституційним Судом рішень щодо неконституційності правових актів повністю чи в окремих їх частинах є такі:

• невідповідність Конституції України;
• порушення встановленої Конституцією України процедури їхрозгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
• перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

У Законі України "Про Конституційний Суд України" визначені форми звернень до Конституційного Суду України. Ними є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання— це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Суб'єкти права на конституційне подання:

• Президент України;
• не менше 45 народних депутатів України (підпис депутата невідкликається);
• Верховний Суд України;
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
• Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Конституційне звернення— це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Суб'єкти права на конституційне звернення:

• громадяни України;
• іноземці;
• особи без громадянства;

— юридичні особи.
Конституційне звернення або подання може бути відкликане за письмовою згодою суб'єкта, який його направив до Конституційного Суду, в будь-який час до дня розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду.

Конституційний Суд може відмовити у відкритті конституційного провадження на таких підставах:

• відсутності встановленого Конституцією України права наконституційне подання або звернення;
• невідповідності конституційного подання чи звернення вимогам, передбаченим Конституцією і законами України;
• непідвідомчості Конституційному Суду України питань, порушениху конституційному поданні чи зверненні.

Існує певний порядок провадження у справах Конституційного Суду України. Так, відкриття провадження у справі в Конституційному Суді за поданням або зверненням ухвалюється колегією суддів Конституційного Суду або Конституційним Судом на його засіданні. Справа, за якою відкрито провадження, розглядається на пленарному засіданні у порядку та в строки, встановлені законом. Дата розгляду справи визначається Головою Конституційного Суду. Строк провадження у справах за поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а за зверненням — шести місяців. У разі провадження за конституційним поданням, яке визнане Конституційним Судом невідкладним, строк розгляду не повинен перевищувати одного місяця. Строки провадження починають обчислюватися з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження.

За результатами розгляду справ Конституційний Суд приймає рішення й дає висновки. Рішення приймаються за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших нормативних актів. Конституційний Суд може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. В інших випадках Конституційний Суд дає висновки.

Рішення і висновки даються Конституційним Судом поіменним голосуванням шляхом опитування суддів. Судді не мають права утримуватися від голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово, підписуються окремо суддями, які голосували за їх прийняття та які голосували проти їх прийняття, й оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню. Підписання суддею рішення чи висновку є обов'язковим. Окрема думка судді викладається письмово та додається до рішення чи висновку.

Рішення і висновки Конституційного Суду підписуються не пізніше 7 днів після їх прийняття і офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання.

Копії рішень і висновків Конституційного Суду надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт. Конституційний Суд у разі потреби може визначити у рішенні чи висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення їх виконання.

4. Система господарських судів України

Відповідно до Конституції України (ст. 41, 42, 124, 125) та Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 року правосуддя в господарських відносинах здійснюється господарським судом. Господарський суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також у розгляді справ про банкрутство.

Організація та діяльність господарського суду визначаються Конституцією України, Законами України "Про судоустрій", "Про господарські суди". Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Завданнями господарського суду є:

-захист прав та інтересів учасників господарських правовідносин, що охороняються законом;

• сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;
• внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Господарський суд здійснює правосуддя за принципами:

-законності;

• незалежності, у тому числі й від органів законодавчої та виконавчої влади, і підкоряння тільки законові;
• рівності усіх учасників судового процесу перед законом і господарським судом;
• змагальності сторін та свободи в наданні ними господарському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
• повного фіксування судового процесу технічними засобами упорядку, встановленому законом;
• гласності та відкритого розгляду справ, окрім випадків, колице суперечить інтересам охорони державної та комерційної таємниці або коли є обґрунтовані заперечення однієї із сторін;
• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішеньгосподарського суду, крім випадків, установлених законом;
• обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського Суду.

Господарські суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції і становлять єдину систему, яку складають:

• місцеві господарські суди;
• апеляційні господарські суди;
• Вищий господарський суд України;
• Верховний Суд України (Судова палата у господарських
  справах).

Утворюються і ліквідовуються господарські суди Президентом України за поданням Міністра юстиції України, погодженим з головою Вищого господарського суду.

Кількість судів у господарських судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації
України, погодженим з головою Вищого господарського суду, та в
межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на
утримання судів.

Місцевими господарськими судами є господарський суд Автономної Республіки Крим, господарські суди областей, міст Києва та Севастополя. Вони є судами першої інстанції.

За поданням Міністра юстиції України та голови Вищого господарського суду Президент України може утворювати інші місцеві господарські суди (міські, міжрайонні, спеціальні, суди вільних
економічних зон тощо).

Склад і повноваження місцевих господарських судів.

Місцеві господарські суди складаються з:

• голови;
• першого заступника голови;
• заступників голови;
• суддів.

Суддею господарського суду є посадова особа, наділена повноваженнями здійснювати правосуддя з господарських відносин.

Право на зайнятгя посади судді місцевого господарського суду має громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.

Суддями господарських судів можуть бути також особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разі на посаду судді господарського суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, немолодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції господарського суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегії суддів.

У місцевому господарському суді може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду справ окремих категорій.

Справа у місцевих господарських судах розглядається суддею одноособово. Будь-яка справа, що належить до підсудності даного суду, залежно від категорії та складності справи може бути розглянутою колегіальне у складі трьох суддів. Колегії суддів для розгляду господарських справ формує голова суду,

Місцевий господарський суд:

• вирішує господарські спори, віднесені до його компетенції,розглядає справи про банкрутство;
• переглядає за нововиявленими обставинами прийняті ним рішення;
• вивчає та узагальнює практику застосування законодавства,аналізує статистику вирішення господарських спорів, вносить пропозиції Вищому господарському суду України, спрямовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів;
• веде роботу, спрямовану на попередження правопорушень усфері господарських відносин;

-здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Так, місцеві господарські суди розглядають скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів,

Суддя місцевого господарського суду здійснює:

• правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
• процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;
• контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням довиконання судових рішень, постановлених під його головуванням;
• інші передбачені законом! повноваження,

Голова місцевого господарського суду водночас із виконанням повноважень судді має такі повноваження:

— організовує діяльність суду й несе відповідальність за виконання завдань, покладених на суд;

• визначає обсяг обов'язків заступників голови суду;
• на підставі акта про призначення на посаду судді чи обраннясуддею безстрокове або припинення повноважень судді видає відповідний наказ;
• приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, надає їм ранги державного службовця у встановленому законом по
  рядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарністягнення;
• організовує ведення судової статистики.

6. Система військових судів

Військові суди здійснюють правосуддя у Збройних силах України та інших військових формуваннях, передбачених законодавством України. Утворення військових судів обумовлено рядом причин. Так, розгляд справ у військових злочинах потребує від суддів знання військової служби, умов життя та побуту армії. Структура управління армією ускладнює використання загальних судів, оскільки управління армією здійснюється не за адміністративно-територіальним поділом. Військові суди діють на тих самих принципах, що і всі інші судові органи, а судді військових судів керуються лише законом.

Діяльність військових судів спрямована на охорону від будь-яких посягань:

• безпеки України;
• боєздатності й боєготовності Збройних сил України та іншихвійськових формувань;
• прав і свобод військовослужбовців та інших громадян;

— прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій.

В Україні діють військові суди гарнізонів, регіонів, Військово-Морських сил (ВМС). Військовий суд гарнізону утворюється на території, де розташовано один або кілька гарнізонів. На території України діють військові суди центрального, південного та західного регіонів.

Порядок призначення й обрання суддів військових судів такий самий, як і суддів загальних судів. Суддями військових судів можуть бути громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим для суддів загальних судів, перебувають на військовій службі та мають військове звання офіцерського складу.

Військовий суд гарнізону обирається у складі голови, заступника голови і суддів. До складу військового суду регіону обираються також народні засідателі. Кількість народних засідателів у кожному військовому суді визначається головою суду військового суду регіону, ВМС за погодженням з відповідним військовим командуванням. Народні засідателі обираються на зборах військовослужбовців військових частин відкритим голосуванням строком на 5 років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі та досягли 25 років.

До повноважень військових судів належить розгляд справ:

• про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних сил,Національної гвардії, Прикордонних військ, Служби безпеки Українита інших військових формувань, а також військовозобов'язаними підчас проходження ними зборів;
• про шпигунство;
• про злочини проти встановленого порядку несення служби,вчинені особами начальницького складу виправно-трудових установ;
• про злочини, вчинені певними категоріями осіб, що визначаються законодавством України;
• про адміністративні правопорушення військовослужбовців;
• за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військовихслужбових осіб і органів військового управління;
• про захист честі й гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації;

— про захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян,
а також прав і законних інтересів військових частин, установ і організацій.

Військовий суд гарнізону діє тільки як суд першої інстанції і розглядає:

• справи про злочини осіб, які мають військове звання допідполковника, капітана другого рангу включно, крім тих справ, щопідсудні військовому суду вищого рангу;
• справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні діївійськових службових осіб та органів військового управління;
• справи про захист честі й гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації;
• справи, пов'язані з захистом прав і свобод військовослужбовцівта інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій;
• справи за скаргами на санкцію прокурора про взяття під варту;на постанови про закриття кримінальної справи чи відмову в їїпорушенні у справах про злочини, підсудні військовому суду;
• питання, що виникають при виконанні рішень і вироків, постановлених військовими судами.

Голова військового суду гарнізону:

• головує в судових засіданнях, призначає суддів як головуючих
  у судових засіданнях; утворює склад суду для колегіального розглядусправ, вирішує питання про відвід судді, який одноособове розглядаєсправу;
• здійснює керівництво вивченням та узагальненням судовоїпрактики і веденням судової статистики, вносить подання в державніоргани, громадські організації про усунення порушень закону, умов,що сприяли вчиненню правопорушень;
• керує роботою канцелярії суду;
• призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;
• веде особистий прийом, організовує роботу з розгляду скарг,заяв і пропозицій;
• організовує роботу з підвищення кваліфікації суддів, працівниківапарату суду;
• інформує командування військових об'єднань з питань діяльності
  суду.

Військовий суд регіону, ВМС виконує чотири судові функції і
розглядає справи:

— як суд першої інстанції;

— у касаційному порядку;

— у порядку нагляду;

—за нововиявленими обставинами.

Військові суди регіонів та ВМС здійснюють нагляд за судовою діяльністю військових судів гарнізонів, вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику.

Як суду першої інстанції військовому суду регіону, ВМС підсудні справи:

• про злочини осіб, які мають військове звання полковника, капітанапершого рангу;
• про злочини осіб, які займають посаду від командира полку,командира корабля першого рангу і вище, а також осіб, рівних їм заслужбовим становищем;
• про інші злочини, за які в умовах мирного часу законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді смертної карита ін.

Голова військового суду регіону, ВМС має такі повноваження:

• головує в судових засіданнях;
• призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, утворюєсклад суду для розгляду справ;
• вирішує питання про відвід судді, який одноособове розглядаєсправу;
• вносить у межах і в порядку, встановлених законом, протести нарішення, вироки і постанови у судових справах;
• здійснює керівництво роботою суду;
• організовує роботу з вивчення й узагальнення судової практики,
  діловодства, ведення й аналізу судової статистики, вносить подання у
  державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;
• веде особистий прийом, організовує роботу суддів з прийому
  громадян, розгляду пропозицій, заяв і скарг;
• призначає та звільняє з посад працівників і службовців суду;
  — організовує роботу з підвищення кваліфікації суддів;
• інформує відповідне військове командування з питань діяльності суду.

Військовослужбовці військових судів перебувають на військовій службі та входять у штатну чисельність Збройних сил України. На них поширюються права, пільги і переваги, встановлені законодавством для військовослужбовців. Перелік штатних посад суддів військових судів і військової колегії Верховного Суду України та відповідних цим посадам військових звань затверджується Верховною Радою України:

• для військових суддів — за поданням міністра юстиції та Голови Верховного Суду України;
• для військової колегії — за поданням Голови Верховного Суду
  України.

Строки і порядок присвоєння військових звань, порядок призову і звільнення з військової служби працівників військових судів визначаються законодавством України. Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України, а суддям:

• військових судів гарнізонів, регіонів і ВМС — за поданням
  міністра юстиції та Голови Верховного Суду України;
• військової колегії Верховного Суду України — за поданням
  Голови Верховного Суду України.

Судді військового суду мають право на відставку. При звільненні
з військової служби та виході у відставку судці за їхнім вибором
мають право на одержання щомісячного довічного утримання або
на одержання пенсії, встановленої законодавством для військово
службовців. Суддя військового суду не може бути звільнений з
військової служби, крім випадків звільнення за власним бажанням, за
станом здоров'я, а також у разі досягнення 60 років.

Висновки

Судова система – найяскравіший виразник правової держави. Людина, її життя і здоров”я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в державі найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення таких прав і свобод є її головним обов”язком. Інтереси суспільства, права і свободи людини можуть бути захищені лише справді незалежним судом, який діє на засадах законності, змагальності сторін, забезпеченні обвинуваченому права на захист, забезпеченні апеляційного та касаційного скаржень рішень суду. В контрольній роботі були розглянуті такі питання: загальний огляд судової системи України та статус суддів; порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України; система господарських судів України і система військових судів України.

Використана література:

1. Гель А.П., Цвігун Д.П. Судова система України. Короткий конспект лекцій. – К., 1999
2. Організація судових та правоохоронних органів /За ред. Марочкіна І.Є., Сібільової Н.В., Толочка О.М. – Харків: „Право”, 2000
3. Негодченко О.В., Лобанов В.М. Судоустрій України (суди загальної юрисдикції): навчальний посібник. – Дніпропетровськ, 2002
4. Молдован В.В. Судоустрій. – К.: „Кондор”, 2003
5. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие. – Харьков. — 2002
6. Суд, правоохоронніта правозахисні органи України: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер. — 2002