referat-ok.com.ua

Для тих хто прагне знань!

Сучасний стан та напрямки розвитку карткового бізнесу в Україні

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ

  • Діючі платіжні системи та основні платіжні інструменти, що застосовуються ними

1.1.1 Діючі платіжні системи

1.1.2 Платіжні системи, що застосовуються платіжними системами

  • Історія виникнення, поняття і сутність платіжних карток

1.3 Теоретичні основи аналізу операцій із банківськими платіжними картками

РОЗДІЛ 2 ОПЕРАЦІЇ ВАТ КБ “НАДРА”З ПЛАСТИКОВИМИ КАРТКАМИ ТА ЇХ АНАЛІЗ

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ КБ “Надра”

2.2 Емісія та технічне забезпечення операцій з платіжними картками

2.3 Карткові продукти ВАТ КБ“Надра” та мережа їх обслуговування

2.4 Аналіз еквайрингової діяльності ВАТ КБ“Надра”

РОЗДІЛ 3 СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

3.1 Сучасний стан карткового бізнесу в Україні

3.2 Напрями розвитку карткового бізнесу в Україні

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сьогодні існує велика кількість послуг, що надаються банками своїм клієнтам. Одним із видів послуг, який найбільш динамічно розвивається є емітування пластикових карток.

Банківська пластикова картка – це інструмент безготівкових розрахунків і засіб отримання кредиту. Перші картки сучасного виду з’явилися в США на початку 1950-х рр. В подальшому система карткових рахунків була введена багатьма банками. Системи карткових рахунків отримали поширення в багатьох країнах світу, а самі розрахунки набули міжнародного характеру.

На сьогоднішній день в економіці нашої країни пройшла деяка стабілізація. Перед крупними організаціями стоять задачі більш ефективного використання отримуваних ними грошових коштів, удосконалення системи організації, переходу на нові, більш сучасні та зручні принципи управління. Поряд з екстенсивним розвитком, властивим підприємствам в попередні роки, сьогодні багато організацій намагаються перейти на нові, інтенсивні шляхи розвитку, коли увага приділяється не тільки збільшенню об’ємів випуску і виручки, але і зниженню витрат, більш ефективному використанню отриманих грошових коштів. Починається період активного вивчення власних ресурсів підприємства, розробки внутрішньої облікової політики, ініціювання аудиту, пошук більш ефективних шляхів розвитку.

Сам процес входження України в ринкові відносини перш за все був пов’язаний з перебудовою банківської системи, появою значної кількості комерційних банків, фінансових і страхових компаній, які проявляли інтерес до використання пластикових карт, різновидів яких на початок 1990-х рр. в світі було вже досить багато. Ситуація, що склалася на ринку пластикових карток нашої держави, звичайно, відрізняється від ситуації в розвинутих країнах. Абсолютні цифри, що характеризують вітчизняний сектор обслуговування пластикових карток, поки що низькі в порівнянні з аналогічними показниками західних країн. Але, не дивлячись на проблеми, в країні розвертаються і набирають обертів різні пластикові системи, і все більше людей придбають картки і стають учасниками системи безготівкових платежів за допомогою пластикових карток.

Операції з пластиковими картками відкрили нові перспективи фінансового обслуговування клієнтів і відповідно розширили можливості отримання банківського прибутку за рахунок комісійних від операцій з картками, збільшення числа клієнтів за рахунок надання послуг нового типу, зменшення витрат на обслуговування готівкового обігу та ін.

На фоні цих тенденцій вітчизняної економіки необхідно відмітити і такий аспект застосування пластикових карток, як видача по ним заробітної плати, що являється, без сумніву, найбільш прогресивною і економічною формою розрахунків. В умовах стабілізації ринкових відносин саме такі, невеликі проекти дозволяють організації перейти на інший, якісно більш високий рівень розвитку.

Переваги, пов’язані з введенням пластикових карток на українському ринку, очевидні. Для клієнтів – це можливість мати при собі тільки картку, а не готівку, що дозволяє зменшити ризик втрати грошей. Держателям карт надаються пільги при отриманні послуг на підприємствах торгівлі та сервісу, зменшуються затрати при проведенні фінансових операцій, в тому числі і покупок з використанням різних валют.

Очевидні переваги, отримувані від використання пластикових карток підприємствами торгівлі та сервісу. Це і зменшення витрат на інкасацію, транспортування і перевод в готівку коштів, і спрощення розрахунків з покупцями (відсутність здачі та підрахунку грошей покупцем і касиром), а також реклама підприємства і т.д. Безумовну цікавість являє пластикова карта і для крупних підприємств при виплаті заробітної плати співробітникам.

Інтерес держави у введенні розрахунків по пластиковим карткам також очевидний: знижуються колосальні затрати на інкасацію грошових засобів, емісію та регенерацію банкнот і монет; зпрощуються облік руху грошей і збирання податків. Технологія розрахунків без участі готівкових грошей допоможе знизити криміногенність ситуації навколо підприємств і осіб, працюючих з готівкою. Втілення таких розрахунків допоможе загладити і навіть в деякій мірі знизити темпи росту інфляції в країні. І нарешті, Україна живе в світовому суспільстві, яке уже сьогодні широко використовує системи розрахунків по пластиковим карткам, залишатися в стороні від загального процесу при розширенні культурних, політичних і економічних зв’язків з іншими країнами практично неможливо і невигідно.

Таким чином, головною метою даної дипломної роботи є вивчення і аналіз стану сучасного ринку карткового бізнесу в Україні, перспективи його розвитку. Також ми розглянемо діючі платіжні системи, застосування платіжних інструментів, поняття і сутність платіжних карток.

Для більш широкого висвітлення теми, розвиток карткового бізнесу в Україні ми розглянемо на прикладі діяльності одного з лідерів ринку пластикових карток — ВАТ КБ “Надра”.

При виконанні дипломної роботи використано ряд літературних джерел, в тому числі і нормативно-правову базу України, а саме : Закон України "Про банки і банківську діяльність", Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей", Положення НБУ про впровадження міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки, затверджено постановою Правління НБУ №37 від 24 лютого 1997 року, Положення НБУ про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене Правлінням НБУ "367" від 27 серпня 2001, а також книги, підручники, монографії і газетні та журнальні статті провідних фахівців з банківської справи.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ

Діючі платіжні системи та основні платіжні інструменти, що застосовуються ними

1.1.1 Діючі платіжні системи

Платіжна система являє собою сукупність методів і реалізовуючих їх суб’єктів, забезпечуючих в рамках системи умови для використання банківських платіжних карток обумовленого стандарту в якості платіжного засобу. Одна з основних задач, яка вирішуються при створенні платіжної системи, полягає в напрацюванні і дотриманні загальних правил обслуговування карток, що входять в систему емітентів, проведення взаєморозрахунків і платежів. Ці правила охоплюють як чисто технічні аспекти оперцій з картками – стандарти даних, процедури авторизації, специфікації на використовуване обладнання та ін., так і фінансові сторони обслуговування карток — процедури розрахунків з підприємствами торгівлі і сервісу, що входять до складу приймальної мережі, правила взаєморозрахунків між банками, тарифи і т.д.

Таким чином, з організаційної точки зору ядром платіжної системи являється заснована на договірних зобов’язаннях асоціація банків. В склад платіжної системи входять також підприємства торгівлі та сервісу, що створюють мережу точок обслуговування.

На сьогодні найбільш крупною міжнародною платіжною організацією в світі є VISAInternational, якій належить 60% ринку банківських карток. Другою по світовим показникам є EuropeyInternational. Вона володіє 30% світового ринку. Майже в такому ж співвідношенні розподіляється картковий ринок України. Кількість VISAInternationalв загальному об’ємі карткових продуктів складає близько 53%, а EuropаyInternational– 47%.

У відповідності з діючим законодаством України міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і здійснює свою діяльність на території двох і більше країн, а також забезпечує перевод грошей із однієї країни в іншу.

Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Правила платіжної системи визначають її організаційну структуру, порядок вступу і виходу із системи, умови членства, принципи розрахунків і порядок документообороту, порядок вирішення спорів, управління ризиками в системі, систему страхування, систему захисту інформації, процедури реконсиляції (контролю) та ін.

Крім вказаних вище міжнародних платіжних систем VISAі Europay, досить відомими і поширеними в світі є DINERSCLUB, JCBі AMERICANEXPRESS. Відмінністю цих систем від інших є їх багатоемітентність, тобто можливість поширювати картки на основі агентських угод.

Платіжна організація – це юридична особа, яка являється власником або як правило отримала право на використання товарного та іншого знаків, ідентифікуючих належність платіжних карток до платіжної системи.

Банки України можуть підписувати угоди з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем VISAInternationalта EuropаyInternationalпро членство в них. Членство в платіжній системі може бути асоційованим та принциповим.

Асоційований член – банк, який має ліцензію платіжної системи на здійснення емісії і/або еквайрингу по гарантіям, представлених платіжній організації іншим банком – принциповим членом.

Принциповий член – основний член системи, яка має ліцензію платіжної системи на здійснення емісії і/або еквайрингу платіжних карток.

Українські банки заключають угоди про принципове або асоційоване членство в таких платіжних системах, як VISAInternationalта EuropаyInternational.

В інших міжнародних платіжних системах (DINERSCLUB, JCBі AMERICANEXPRESS) українські банки можуть бути тільки учасниками, тобто суб’єктами відносин, що виникають при проведенні розрахунків.

Ідея створення в Україні Національної системи масових електронних платежів (далі – НСМЕП) виникла більш ніж дев’ять років назад, коли Національний банк України затвердив концепцію системи електронних розрахунків за товари і послуги в Україні. Цей документ передбачав реалізацію концепції в два етапи. Перший – створення системи електронних платежів (далі – СЕП) між юридичними особами. Другий – введення системи електронних розрахунків за участі фізичних осіб. Перший етап було достатньо швидко й успішно реалізовано, і сьогодні Україна має, за оцінкою більшості банкірів, одну із самих ефективних СЕП в Європі. Другий етап почався з 1997 року, коли НБУ визначив створення в Україні платіжної системи по безготівковим розрахункам населення в сфері торгівлі і послуг як одне з пріоритетних завдань. Одним із основних напрямів прикладених зусиль до побудови в Україні такої платіжної системи стало створення НСМЕП.

НСМЕП – внутрішня багатоемітентна платіжна система, в якій розрахунки за товари і послуги, отримання готівки та інші операції здійснюються шляхом застосування банківських платіжних смарт-карток за технологією, розробленою Національним банком України.

Метою створення НСМЕП являється розробка і введення в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному була розрахована на роботу в режимі “off-line”.

З введенням НСМЕП громадяни України мають можливість оплачувати товари і послуги в безготівковій формі шляхом застосування смарт-карток, а також зберігати і накопичувати збереження в банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна чекати не тільки значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, але і забезпечення, дякуючи роботі НСМЕП, додаткових доходів громадян у вигляді відсотків по залишку на їх банківських рахунках.

В НСМЕП застосовуються платіжні карти із вбудованими чіп-модулями – смарт-картки.

Смарт-карта, яка являється носієм копії фінансової інформації в НСМЕП, на відміну від пластикової карти з магнітною смугою, найбільш повно задовольняє потреби безпеки. На її основі створена високоефективна оф-лайнова технологія, тобто технологія, що не потребує оперативного зв’язку з банківським рахунком під час виконання платіжних оперцій (це дуже важливо, враховуючи недостатньо високу якість вітчизняних каналів зв’зку) і яка значно зменшує експлуатаційні витрати. За рахунок цього в НСМЕП може приймати участь населення України з низькими доходами (пенсіонери, студенти, школярі), а швидкість обслуговування набагато більша, ніж при розрахунках готівкою.

В НСМЕП використовуються платіжні карти з такими платіжними інструментами, як електронний гаманець і електронний чек. Застосування електронного гаманця економічно вигідніше навіть при розрахунках невеликими сумами. Електронний чек орієнтований на застосування при середніх і значних сумах платежів.

Технологія виготовлення карток НСМЕП для банків-членів НСМЕП передбачає представлення заказу від банка відразу за двома адресами: виробнику карток і копію – в Платіжну організацію (зараз ці функції виконує Національний банк України). Після погодження з банком питань, пов’язаних з графічним зображенням його назви і логотипу на карті, виробник протягом двох тижнів зобов’язаний виконати це замовлення.

Далі з виготовленими картками здійснюється процедура ініціалізації і системної персоналізації (при цьому картці присвоюється індивідуальний номер, по якому вона регіструється в системі, і в карту заносяться актуальні версії системних ключів та інші дані). Після цього, вже у замовника, виконується банківська персоналізація (в карту записуються банківські ключі та інші дані) і безпосередньо перед отриманням карти клієнтом банку в неї записуються його дані.

До складу НСМЕП входять:

-платіжна організація;

-члени платіжної системи;

-учасники платіжної системи.

Загальне управління НСМЕП здійснює Рада Національного банку України, який:

-вирішує питання прийняття в НСМЕП нових членів;

-вирішує питання виключення із НСМЕП її членів;

-виконує арбітражні функції в межах НСМЕП;

-встановлює системні ліміти НСМЕП для кожного платіжного інструменту;

-встановлює загальносистемні комісійні;

-приймає стратегічні рішення про наступний розвиток НСМЕП;

-виконує інші функції, передбачені Тимчасовим положенням про Національну систему масових електронних платежів і угодами.

Членами НСМЕП являються банки, які підписали угоду з НБУ про вступ до НСМЕП.Член НСМЕП може виконувати функції емітента і/або еквайра в залежності від рівня організаційної та інформаційної взаємодії в системі, працювати у відповідності з вибраною моделлю роботи, що підтримується технологією НСМЕП.

Моделі роботи членів НСМЕП наступні:

-емітент;

-еквайр;

-емітент та еквайр.

З лютого 2001 року затверджена Генеральним директором УДППЗ і обговорена з Департаментом інформації Національного банку Програма введення НСМЕП в УДППЗ “Укрпошта”. Послуги, які надаються “Укрпоштою”із застосуванням платіжних інструментів НСМЕП, наступні:

-видача готівки;

-прийом готівки;

-грошові переводи;

-виплата пенсій і грошової допомоги;

-прийом комунальних та інших платежів.

Учасниками НСМЕП є юридичні або фізичні особи – суб’єкти відносин, що виникають при здійсненні розрахункових операцій за допомогою платіжних карток НСМЕП (Розрахунковий банк, Головний процесинговий центр, Регіональний процесинговий центр, держателі плтаіжних карток, підприємства торгівлі та послуг тощо), банки – члени НСМЕП. При цьому функції Розрахункового банку НСМЕП виконує Національний банк України (Операційне управління Національного банку України). Функції Головного процесингового центру виконує Центральна розрахункова палата Національного банку.

Концепція побудови НСМЕП враховує можливості використання картки НСМЕП як технічного засобу для забезпечення:

-електронної комерції;

-сервісних пільг в торгівлі;

-обслуговування пільгових категорій населення;

-страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів перед третіми особами;

-послуг в страховій медицині;

-посвідчення особи, пенсійного посвідчення і т.д.;

-розрахунки за паливо-мастильні матеріали.

1.1.2 Платіжні інструменти, що застосовуються платіжними системами

Платіжний інструмент являється носієм інформації, необхідної для пред’явлення в банк з метою здійснення переводу грошових коштів з рахунку платника і/або отримувача. Він може бути як на паперовому носії визначеної форми, так і в електронному вигляді.

До платіжних інструментів відносять документи на переказ і спеціальні платіжні засоби. В свою чергу, документами на переказ являються документи в електронному або паперовому вигляді, що використовуються банками, їх клієнтами, а також кліринговими, еквайринговими закладами або іншимим закладами – членами платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів. До документів на переказ відносяться:

-розрахункові документи;

-документи на переказ готівки;

-міжбанківські розрахункові документи;

-клірингові вимоги;

-інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

До платіжних документів відноситься і платіжна карта.

Спеціальний платіжний засіб може бути представлений в будь-якій формі, яка дозволяє зберігати інформацію, необхідну для ініціювання переказу, та ідентифікувати його держателя. Виключенням в даному випадку є паперовий носій інформації, який в силу своїх фізичних властивостей зберігати інформацію для ініціювання переказу та ідентифікації його держателя не може.

Держатель спеціального платіжного засобу зобов’язаний:

-використовувати такий засіб у відповідності з вимогами законодавства України та умовами договору, укладеного з емітентом;

-не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноваження.

В той же час слід відмітити, що спеціальний платіжний засіб може передаватися у власність або у використання клієнту в порядку, визначеному договором з емітентом.

У випадку втрати спеціального платіжного засобу його держатель повинен негайно сповістити про це емітента. В противному разі емітент не несе відповідальності за переказ коштів, ініційований до отримання такого повідомлення по даному платіжному засобу.

Операції з платіжними картками здійснюються з врахуванням вимог, встановлених законами України і нормативно-правовими актами НБУ.

Вид платіжної карти, яка емітується банком, тип носія ідентифікаційних даних (магнітна полоса, мікросхема і т.д.), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організіцією відповідної платіжної системи, де ця карта застосовується.

1.2 Історія виникнення, поняття і сутність платіжних карток

Попередниками сучасних платіжних карток були картки, які випускали крупні американські готелі, нафтові компанії і магазини на початку ХХ століття. Ці товарні картки мали два призначення – слідкувати за рахунком клієнта і забезпечувати механізм запису його покупок. Їх поява була логічним продовженням оплати в розстрочку.

З 1914 року торгові підприємства стали випускати картки для самих багатих клієнтів, щоб прив’язати їх до своєї мережі магазинів і продавати їм найбільш дорогі товари. На початку 20-х років ХХ століття нафтові компанії почали випускати “карти поваги” (courtesycards), з допомогою яких водії могли робити покупки на будь-якій бензоколонці. В 1928 році розпочався випуск Charga-Plates, пластинок з вибитою адресою. В наступні 30 років крупні компанії запропонували такі нововведення, як мінімальна місячна плата, плата за фінансові послуги, 30-денний період відстрочки по платежам – і все заради максимального доходу від операцій по карточкам.

Жорстка конкуренція змусила компанії піти на значні витрати і почати емісію кредитних карток. В 1936 році зростаюча індустрія авіаперельотів, очолювана AmericanAirlines, запропонувала власну кредитну схему, отримавшу назву UniversalAirTravelPlan(UATP).

Ера сучасної універсальної кредитної картки почалася в 1949 році зі створення DinersClub. А. Блумінгдейл, Ф. Макнамара і Р. Снайдер запропонували план нового типу карток. Ця картка, ставши універсальною, дозволяла б робити покупки в торгових точках по всій країні. Важливим пунктом плану було введення третьої сторони в кредитних операціях. DinersClubставала посередником між покупцем і фірмою, забезпечуючи кредит одному і другому та беручи плату за послуги. Зі стартовим капіталом всього в 75 тисяч доларів Блумінгдейл, Макнамара і Снайдер почали свою справу.

Прибуток вони думали отримувати з фірми-продавця, яка повинна була давати їм 7% знижки з суми покупки, а також з власника картки у вигляді щомісячної плати.

Однак потенційні клієнти не поспішали ставати держателями картки, поки її не стали приймати повсюди. Продавці ж не хотіли брати участь в цій програмі, поскільки не бачили попиту на картки. Їх також не влаштовував розмір знижки за кредит, яку вимагала DinersClub. Ще однією перешкодою для універсальних карток став опір зі сторони авіакомпаній, нафтових компаній і крупних торгових фірм, які випускали свої картки. Вони не бажали давати знижку третій стороні і боялись, що нова картка послабить їх відносини з клієнтами.

Не дивлячись на перешкоди, засновники DinersClubбули впевнені в успіху. Після війни в Америці почався швидкий ріст індустрії кредиту. Вперше більша частина американців почала заробляти більше, ніж потрібно для основних потреб. За DinersClubз’явились T&E(Travel& Entertainment) компанії карток, що займалися туризмом і розвагами.

В 1958 році AmericanExpress, найбільша компанія дорожніх чеків, і CarteBlancheодночасно вийшли на ринлк універсальних кредитних карт. В цьому ж році перший і другий банки країни – BankofAmericaiChaseManhattanBankтакож розпочали операції з кредитними картками. Однак в 1962 році ChaseManhattanбув вимушений продати свої операції із-за проблем, що виникали при передачі інформації, шахрайства і зловживання. Основною ж перешкодою в цьому бізнесі стала відсутність єдиної загальнонаціональної мережі, що особливо відображалось на невеликих банках, розвиваючих локальний ринок карток.

В 1966 році BankofAmericaпочав надавати ліцензії іншим банкам на проведення операцій з картками BankAmericard. Рішення про розширення операцій на всю країну зустріло протидію інших крупних банків і привело до створення другої національної системи карток, що отримала назву InterbankCardsAssociation.

В кінці 60-х років ХХ століття BankofAmericaі Interbankпочали спільну кампанію розсилки карток по почті. За короткий час кількість держателів карток збільшилось на декілька мільйонів. Одночасно проходив стрімкий ріст числа фірм, пов’язаних з національними системами карток. Це змусило банки, що випускали незалежні картки, приєднатися до однієї із двох національних систем. До 1978 року більше 11 тисяч банків приєдналися до однієї або до двох систем. Річний продаж досяг 44 млрд доларів, 52 млн американців були власниками по крайній мірі двох банківських карток.

В 1976 році Americardзмінила ім’я на VISA. Мета – міжнародне визнання. MasterChargeв 1980 році стала називатися MasterCard. З 1969 по 1981 рік число банків, що приєдналися до MasterCard, збільшилась з 4461 до 12504, що приєдналися до VISA, — з 3751 до 12518. Спочатку і VISA, і MasterCardзабороняли банкам випускати обидві картки. Однак під тиском судової влади, звинуватившої компанії в порушенні антитрестового законодавства, банки отримали право випускати дві картки одночасно.

Конкуренція зростала і в T&Eіндустрії. Володіючи переважаючими ресурсами, AmerіcanExpressшвидко обійшла своїх конкурентів DinersClubі CarteBlanche. До 1970 року у неї було в два рази більше клієнтів, ніж у першої, і в чотири рази більше, ніж у другої. В середині 70-х років розрив ще більше зріс: держателів карток AmerіcanExpressбуло в 7,5 разів більше, ніж у DinersClub, і в 10 раз більше, ніж у CarteBlanche. Клієнти на бачили сенсу мати більше однієї карти Т&E– і цією карткою ставала картка AmerіcanExpress. DinersClubі CarteBlancheбули викуплені CityBank, що був в змозі більш серйозно конкурувати з AmerіcanExpress. Не дивлячись на це, в останньої зараз в 12 разів більше клієнтів, ніж у DinersClubі CarteBlancheразом взятих.

Загальні основи фукціонування платіжних систем в Україні, а також відносини в сфері переказу коштів регулюються Законом України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679-XIV, із змінами і доповненнями, Законом України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ, із змінами і доповненнями, Законом України “Про платіжну систему і переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 р. № 2346-ІІІ, зі змінами і доповненнями, а також іншими актами законодавства України і нормативно-правовими актами Національного банку України, в тому числі міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів.

Операції з банківськими платіжними картками є досить новим напрямом банківського бізнесу, який, з одного боку, розширює спектр послуг банку, задовольняючи тим самим зростаючі потреби клієнтів, з іншого боку – є потужним джерелом ресурсів як в іноземній, так і в національній валютах.

Відповідно до чинного законодавства, платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Для забезпечення розрахунків з використанням платіжних карток банки виконують функцію емісії та еквайринг. Емісія платіжних карток передбачає відкриття карткового рахунка і випуск платіжної картки певної платіжної системи.

Таким чином, емісія банківських платіжних карток передбачає відкриття карткових рахунків, залишки за якими є додатковим джерелом ресурсів. З цією метою банки залучають до карткового бізнесу різні категорії клієнтів, пропонуючи різноманітні умови обслуговування.

Для прийому платіжних карток в мережі однієї платіжної системи, дотримання стандартів було б не обов’язковим, але, оскільки всяка точка прийому карток, будь-то магазин або відділення банку, зацікавлена в роботі по єдиним або хоча б схожим правилам, технології різних платіжних систем повинні бути по меншій мірі співставними. Співставність досягається за рахунок наслідування стандартам. Існує ряд міжнародних стандартів, які визначають практично всі якості карток, починаючи з фізичних властивостей пластику, розмірів картки і закінчуючи змістом інформації, розміщеної на карточці.

Незважаючи на те, що банківські пластикові картки зазвичай називають кредитними, насправді це не зовсім правильно: більш поширеним на ринку є дебетовий варіант платіжних карток. Дебетові картки дозволяють проводити розрахунки лише в межах залишку на картковому рахунку, тоді як кредитні дають можливість своєму власнику скористатись сумою, що перевищує цей залишок, хоча й не більшою за ліміт кредитування. Останній встановлюється банком індивідуально, залежно від статусу клієнта, його заробітної плати та інших факторів. Світові лідери, такі як VISA та EuroCard/MasterCard надають можливість банкам-членам системи випускати і обслуговувати як кредитні, так і дебетові картки. American Express та Diners Club випускають лише розрахункові картки, інші – менш відомі, орієнтовані на випуск лишедебетових карток.

Платіжні картки різних систем поділяються на різні класи, орієнтовані на певні соціальні групи клієнтів. Наприклад, основні класи VISA – Classic та Gold; MasterCard — Mass та Gold, American Express – Green та Gold. Існують також картки класів Platinum, Silver та інші. Вибір кредитної картки того чи іншого класу є передусім питанням престижу утримувача картки та істотно впливає на комплекс додаткових послуг і розмір страхового депозиту (незнижуваний залишок), що вноситься при отриманні картки. Корпоративні картки останнім часом теж почали поділяти на класи: Business картки (картки для компаній малого бізнесу) та безпосередньо Corporate картки (середній та великий бізнес).

Банківські платіжні картки можуть мати дебетову та кредитову схеми обслуговування.

Існує багато ознак, згідно яких можна класифікувати пластикові картки.

1. По матеріалу, з якого вони виготовлені:

-бумажні (картонні);

-пластикові;

-металеві.

2. По загальному призначенню:

-ідентифікаційні;

-інформаційні;

-для фінансових операцій.

Цей розподіл не є взаємовиключаючим. Наприклад, велика компанія може видати кожному своєму співробітнику карту, яка являється пропуском, дозволяючим прохід у визначені зони підприємства (ідентифікаційна функція); на цій же карті може бути записана в закодованому вигляді яка-небудь важлива інформація про держателя карти (інформаційна функція); крім того, така карта може використовуватися ще й для розрахунків в їдальнях і магазинах даної компанії (розрахункова функція).

3. На основі механізму розрахунків:

-двохсторонні системи. Виникли на базі двохсторонніх умов між учасниками розрахунків, при яких власники карток можут використовувати їх для купівлі товарів в замкнутих мережах, що контролюються емітентом карт (універмаги, бензоколонки і т.д.);

-багатосторонні системи. Дають можливість власникам карт купувати товари в кредит у різних торговців і організаціях сервісу, які признають ці карти в якості платіжного засобу. Багатосторонні системи очолюють Національні асоціації банківських карт, а також компанії, що випускають карти туризму і розваг (наприклад, AmericanExpress).

4. По виду розрахунків, що проводяться:

-кредитні карти, які пов’язані з відкриттям кредитної лінії в банку, що дає можливість власнику користуватися кредитом при купівлі товарів і при отриманні касових позичок. Власнику кредитної картки відкривається спеціальний картковий рахунок і встановлюється ліміт кредитування по ссудному рахунку на весь термін дії карти, а також разовий ліміт на суму однієї покупки. В межах разового ліміта оплата покупки може проходити без авторизації;

Розглянемо загальні правила роботи з кредитною карткою:

1. Клієнт банку надає до банку заяву на отримання банківської кредитної картки. Форма заяви встановлюється банком. Дані, що приводяться клієнтом, використовуються банком для оцінки кредитоспроможності клієнта та встановлення величини ліміту (ця процедура не проводиться якщо подана заявка на дебетну картку).

2. Якщо у банку немає ніяких — зауважень клієнту відкривається спеціальний картковий рахунок. Одночасно виготовляється особиста платіжна картка, на яку наноситься необхідна інформація: прізвище та ім'я володаря, номер карткового рахунку, термін дії картки.

  1. Банк-емітент встановлює різним клієнтам різні кредитні ліміти у відповідності з прийнятими банком стандартами кредитоспроможності.
  2. У момент купівлі товару та послуги володар картки пред'являє її. Продавець друкує торгівельний рахунок (merchant sales draft, slip), на якому за допомогою спеціального пристрою відбиваються дані картки. Цей процес називається імпринтингом (imprinting). Торгівельний рахунок виготовляється у 3-х екземплярах. Перший отримує володар картки, другий залишається у продавця, третій відсилається банку-еквайру.
  3. Якщо сума купівлі перевищує встановлений банком-еквайром разовий ліміт, торговець до оформлення торгівельного рахунку зобов'язаний провести так звану авторизацію (authorization), тобто отримати дозвіл банку-емітенту на здійснення операції. При наявності спеціальних терміналів (POS-терміналів) авторизація проводиться по кожній операції купівлі у режимі реального часу (on line). В цих випадках ліміт на одну операцію не враховується.
  4. Банк торгівця (еквайр) отримує від свого клієнта кожного дня або у інші встановлені строки певним чином оформлені торгівельні рахунки. Ці рахунки розглядаються банком як еквівалент грошових сум, які належать терміновому зарахуванню на рахунок торгівця. Торговець може одразу використовувати ці гроші незалежно від того, чи відшкодує в подальшому покупець суму своєї покупки банку-емітенту. Виключення робиться лише у тому випадку, якщо покупка зроблена з порушеннями встановлених правил за свідомою участю торговця. При оплаті рахунків з торговця утримується особлива комісія у розмірі від 1 до 3 % від суми угоди.
  5. Наприкінці кожного місяця банк здійснює процедуру білінга (billing) — надання Власнику картки спеціальної виписки за його рахунком з вказанням усіх операцій, що були зроблені за період, а також сум та строків погашення заборгованості.

У власника картки є два альтернативних варіанти розрахунків з банком: погасити борг без виплати відсотків протягом пільгового періоду 15-20 днів з дати платежу, або подовжити кредит за межі пільгового строку з нарахуванням підвищених відсотків. Основні етапи торгівельної операції з використанням банківської кредитної картки приведені на рисунку 1.1.

При розрахунках за товар або послугу за допомогою банківської кредитної картки Покупець надає Продавцю картку (1). Якщо сума не перевищує разовий ліміт, торговець виписує торгівельний рахунок, копія якого разом з товаром та кредитною карткою передається покупцю (2). Якщо сума перевищує ліміт торговець зв'язується з банком-еквайром для проведення авторизації (отримання дозволу на операцію) (3). Якщо володар картки — клієнт банку-еквайру (тобто останній є також емітентом картки), то авторизацію проводить сам еквайр, надається дозвіл продавцю на завершення операції (3а). Операція у такому випадку оформляється відповідно до процедури (2). Якщо ж володар картки — клієнт іншого банку, то для отримання авторизації еквайр зв'язується з банком-емітентом через систему інформаційного обміну (4). Після отримання дозволу (4а) ця інформація поступає до торговця, та операція завершується передачею товару (2). По закінченню робочого дня (тижня, місяця) торговець пред'являє банку-еквайру торгівельні рахунки по картковим операціям (5). Банк зараховує суми (за мінусом комісій) на поточний рахунок володаря. Якщо держатель картки – клієнт банку-еквайра, то останній проводить розрахунок безпосередньо з власником (6). Банк надає виписку з відображенням сум, що мають бути погашені, та строків виплати боргу. У випадку, якщо володар картки — клієнт іншого банку, схема розрахунку стає більш складною. Банк-еквайр отримує гроші від банку-емітенту через систему інформаційного обміну (яка носить назву “інтерчейндж”- interchange) (7). При цьому банк-еквайр виплачує емітенту комісію за інтерчендж. Для завершення розрахунку у відповідності банк-емітент отримує платіж від деожателя картки (8).

-дебетні картки призначені для отримання готівки в банківських автоматах чи для оплати товарів з розрахунком через електронні термінали. Гроші при цьому списуються з рахунку власника карти в банку. Дебетні карти не дозволяють оплачувати покупку при відсутності грошей на рахунку.

Деякі автори виділяють в особливу категорію платіжних карт як різновид кредитних карт. Відмінність в тому, що загальна сума боргу при використанні платіжної карти повинна погашатися повністю протягом визначеного часу після отримання виписки без права продовження кредиту.

Кредитна карта являє собою такий засіб розрахунків, при якому емітент бере на себе зобов’зання не тільки перерахувати засоби клієнта на рахунки його контрагентів, але й ризик негайної оплати товарів, робіт і послуг її власника в межах установленого їм ліміту кредитування. Таким чином, кредитна карта дозволяє її власнику при здійсненні будь-якої покупки відстрочити її оплату шляхом отримання у банку кредиту (кредитної лінії).

Ліміт кредитування визначається банком емітентом кожному власнику карти на його кредитному рахунку. Цей рахунок абсолютно не залежить від звичайного (поточного, розрахункового та ін.) рахунку клієнта в банку.

Як правило, перед відкриттям кредитного рахунку банк чи відповідна компанія по випуску карток скрупульозно перевіряє фінансове положення майбутнього власника кредитної карти. А також деталі попередніх кредитних операцій клієнта – його “кредитну історію”. На основі цих даних емітент визначає сальдо грошових засобів клієнта на кредитному рахунку, а також суми можливих надходжень і списань.

Слід зазначити, що емітенти, як правило, встановлюють визначені строки, в межах яких клієнт повинен повернути банківський кредит. У випадку затримки повернення грошових коштів банк має право знімати раніше обговорені з клієнтом відсотки за кожен день прострочки. З цією метою банками доволі часто встановлюється спеціальний страховий депозит, кошти якого можуть використовуватися як для списання заборгованості банку, так і для звернення відшкодування на користь можливих кредиторів клієнта. Лише деякі банки працюють без страхових депозитів.

Багатьма банками дозволяється овердрафт – перевитрата кредитних коштів. Звичайно, користуваня кредитними ресурсами здійснюється також під проценти, причому в даному разі підвищені.

З точки зору західних економістів, кредитні картки мают визначені недоліки, до числа яких відносять: щомісячні платежі банку в розмірі 2,5 – 3% загального товарообігу, сплата вступного внеску для використання комп’ютерної системи банку, додатковий час для перевірки платоспроможності карти і наявності ліміту кредитування по ній, зацікавленість продавця в готівковому розрахунку з покупцем. Але все-таки всі переваги кредитних карт очевидні й клієнти зацікавлені в отриманні саме цього виду платіжних карт.

Дебетні карти призначені для негайної оплати товарів, робіт і послуг шляхом прямого списання з поточного рахунку власника картки на рахунок його кредитора в межах наявної там суми. В цьому випадку при недостатності суми розрахунки банком проводитися не будуть, так як ліміт, внесений при відкриті рахунку, знижуватися не може, а зобов’язання по кредитуванню клієнта банк на себе не приймав.

В окремих банках при настанні визначених умов дебетна картка може стати кредитною (такі випадки для кожного клієнта банк визначає індивідуально). Це значить, що банком при розрахунках з використанням карти може бути наданий кредит, розмір якого банк також визначає індивідуально. Розмір кредиту, наприклад, може залежати від постійних залишків на спецкартковому рахунку (СКР) і регулярності поповнення ліміту.

Всі очевидні переваги кредитних і дебетних карт проявились в так званих екзек’ютивних картках, що видаються, як правило, високооплачуваним клієнтам, крупним бізнесменам і т.д. Такий тип платіжних карт вважається найбільш престижним і відрізняється більш крупним розміром мінімального депозиту, дороговизною їх відкриття і обслуговування, а також більш високим лімітом кредитування в поєднанні з простотою отримання готівкових коштів. Представниками екзекьютивних карток сьогодні є “золоті”, “платинові”, “преміальні” та ін.

5. По категорії клієнтури, на яку орієнтується емітент:

-звичайні карти;

-срібні карти;

-золоті карти;

Звичайні карти призначені для рядового клієнта. Це VISA Classic, EuroCard/MasterCard Mass (Standard).

Срібна карта (Silver, Business) називається бізнес-картою і призначена для приватних осіб, для співробітників компаній, уповноважених витрачати в тих чи інших межах кошти своєї компанії.

Золота карта (Gold) призначена для найбільш багатих клієнтів.

В системах VISAі Europayє картки, які можуть використовуватися тільки в банкоматах для отримання готівкових грошей і в електронних терміналах: VISAElectron, Cirrus/Maestro. Вони діють в межах залишку на рахунку, по ним, як правило, держателю картки кредит не надається, і тому вони можуть бути видані будь-якому клієнту незалежно від рівня його забезпеченості чи кредитної історії.

6. По характеру використання:

-індивідуальна картка, яка видається окремим клієнтам банку, може бути “стандартною” чи “золотою”;

-сімейна карта, що видається членам сім’ї особи, яка підписала контракт і несе відповідальність за рахунок;

-корпоративна карта видається юридичній особі. На основі цієї карти можуть видаватися індивідуальні карти визначеним особам (керівникам, головному бухгалтеру або цінним співробітникам). Їм відкриваються персональні рахунки, прив’язані до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед банком по корпоративному рахунку має організація, а не індивідуальні власники корпоративних карт.

7. По належності до закладу-емітента:

-банківські карти, емітент яких – банк чи консорціум банків;

-комерційні карти, що випускаються нефінансовими закладами: комерційними фірмами або групою комерційних фірм;

-карти, випущені організаціями, чиєю діяльністю безпосередньо являється емісія пластикових карт і створення інфраструктури по їх обслуговуванню.

8. По сфері використання:

-універсальні карти. Служать для оплати будь-яких товарів і послуг.

-приватні комерційні карти. Служать для оплати якої-небудь визначеної послуги (наприклад, карти готельної мережі, автозаправочних станцій, супермаркетів).

9. По територіальній приналежності:

-міжнародні, діючі в більшості країн;

-національні, діючі в межах якої-небудь держави;

-локальні, що використовуються на частині території держави;

-карти, діючі в одному конкретному закладі.

10. По часу використання:

-обмежені яким-небудь часовим відрізком (інколи з правом пролонгації);

-необмежені (безстрокові).

11. По способу запису інформації на карту:

-графічний запис;

-ембосування;

-штрих-кодування;

-кодування на магнітній полосі;

-чіп;

-лазерний запис (оптичні карти).

Самою ранньою і простою формою запису інформації на карту була графічна. Вона до цих пір використовується на всіх картах, включаючи технологічно найскладніші. Спочатку на карту наносились тільки прізвище, ім’я держателя карти й інформація про її емітента. Пізніше на універсальних банківських картах був передбачений зразок підпису, а прізвище й ім’я стали ембосуватися (механічно видавлюватися).

Ембосування — нанесення даних на картку у вигляді рел’єфних знаків. Це дозволило значно бистріше оформляти оперцію оплати карткою, роблячи на ній відтиск сліпу.

Штрих-кодування – запис інформації на карту за допогою штрих-кодування застосовувалась до винайдення магнітної полоси і в платіжних системах поширення не отримала. Для кращого захисту штрих-коди покриваються непрозорим для неозброєного ока шаром і зчитуються в інфракрасному світлі.

Магнітні карти мають такий же вигляд, що і звичайні пластикові картки, тільки на зворотній стороніє магнітна полоса, а також можливі фотографія держателя і зразок його підпису. Інформація, нанесена на магнітну полосу, має ідентифікаційний характер, а вартісні показники відсутні. На лицьовій стороні карти вказуються: ім’я держателя, номер його банківської карти, шифр його відділення банку, найменування банку, символи електронної системи платежів, в якій використовуються картки даного виду, голограма – фірменний знак платіжної системи, строк використання карти.

Карти з чіпом часто називають смарт-картами. Назва “смарт-карта” (smart– інтелектуальна або розумна) пов’язана з можливістю останньої виконувати досить складні операції по обробці інформації. Основними перевагами такого виду карт є підвищена надійність, безпека і багатофункціональність. Значним недоліком є її висока собівартість. Вартість таких карт визначається вартістю мікросхеми, яка прямо залежить від розміру пам’яті. Спеціалісти поділяють смарт-карти на два види: карти з пам’яттю (захищеною і незахищеною) і мікропроцесорні карти (мають свою внутрішню логіку і практично являються мікрокомп’ютерами).

З точки зору технічних можливостейпластикові карти можна класифікувати на магнітні й мікропроцесорні (або чипові).

Магнітна банківська карта — це тільки відображення банківського рахунку власника: її магнітний індикатор містить лише інформацію про ім’я власника і номер його рахунку в банку. При використанні даної карти кожен раз необхідно звертатися до центрального комп’ютера для отримання інформації про наявність грошей на рахунку необхідних для оплати товарів.

Чіпова карта (смарт-карта)пропонує набагато більше можливостей для маніпуляції грошима, що знаходяться на рахунку. Така карта містить мікропроцесор, в пам’яті якого міститься вся інформація про банківський рахунок її власника: про кількість грошей на рахунку, максимальний розмір суми, яку можна зняти з рахунку за раз, про операції, здійснені протягом дня. Іншим словами чіпова карта – це одночасно й гаманець, і засіб розрахунку, і банківський рахунок.

Чіпова картка – на порядок більш ідеальний платіжний засіб, ніж магнітна. Завдяки своїм технічним характеристикам, а також наявності у власника особистого коду, без знання якого доступ до рахунку неможливий, чіпова картка не тільки більш надійніше захищена від підробки, але й передбачає більш широкий набір можливостей по оперуванню рахунком: крім зняття готівки через банкомат її власник зможе перевести кошти з карткового рахунку на депозитний чи інший, однак в межах того банку, який емітував картку.

До числа незручностей, виникаючих при використанні smart-карти, можна віднести, по-перше, відсутність єдиної уніфікованої системи обслуговування чіпових карт, в зв’язку з чим для “зчитування” чіпових карток різних банків необхідна наявність індивідуального термінала, і, по-друге, висока собівартісь виробництва мікропроцесорів.

Власником платіжної карти може бути як фізична особа, яка має в бунку-емітенті особистий рахунок, так і юридична особа, якій відкривається корпоративний рахунок.

Корпоратитвна карта відкривається юридичним особам і призначена для управління рахунком юридичної особи. Видається вона банком-емітентом або організацією-розповсюджувачем окремим співробітникам фірми, що мають право користуватися її коштами. Фірма може відкривати картки для декількох своїх співробітників, причому кожній карті буде відповідати свій спецкартрахунок.

Потрібно зазначити, що придбання корпоративної карти має ряд переваг. Перш за все це більш широке коло можливостей по керуванню рахунком. Крім витрат на відрядження за допомогою такої карти можна оплатити представницькі витрати, послуги перекладачів, отримати найбільші знижки в ресторанах, а іноді навіть проплачувати котракти. Власник корпоративної карти може стати учасником самих різноманітних програм своїх платіжних систем – від дорогокоштуючих медичних страховок до компенсаційних виплат за затримки рейсів і втрату багажу.

Відповідальність за неналежне використання корпоративної карти перед банком несе юридична особа – власник, а фізична особа-користувач, в свою чергу, звітується перед бухгалтерією фірми за всі витрати, проведені по корпоративній карті.

1.3 Теоретичні основи аналізу операцій із банківськими платіжними картками

Аналіз діяльності банку з використанням міжнародних платіжних карток проводиться з метою з’ясування доцільності здійснення цих оперцій як для самого банку, так і для його клієнтів, а також для доцільності його участі у міжнародних платіжних системах.

Зважаючи на те, що оцінка результатів діяльності одного банку недостатня для певних висновків щодо розвитку неторговельних операцій банку, необхідно використовувати дані про операції з платіжними картками інших українських банків, які є членами міжнародних платіжних систем. Лідером в емісії платіжних карток є ПриватБанк, який завоював 36,1% ринку, банк “Надра” – третє місце, відповідно 12,1%.

Якщо банк є учасником кількох платіжних систем, доцільно визначити структуру платіжних карток за видами міжнародних платіжних систем.

Динаміка змін у кількості карткових клієнтів, емісії платіжних карток, обсяги коштів за операціями, види операцій (операції у торговій мережі, отримання готівкового авансу) дадуть інформацію стосовно тенденцій розвитку у сфері карткового бізнесу.

Кількість емітованих карток у нашій країні не може бути абсолютним показником розвитку ринку, оскільки багато карток залишаються не задіяними або за ними проводиться незначна кількість операцій. Більше того до одного карткового рахунку можуть бути прив’язані кілька карток.

Значущим показником є активність картки, яка демонструє кількість операцій, що здійснюються протягом одного дня за однією карткою. Цей показник розраховується як відношення загальної кількості операцій до кількості карток у той період часу, за який вони були проведені.

Структурний аналіз операцій з платіжними картками передбачає з’ясування таких питань:

-питома вага залишків на карткових рахунках у загальному обсязі залучених ресурсів;

-питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі клієнтів (фізичних чи юридичних осіб);

-питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі валют;

-структура емісії платіжних карток у розрізі платіжних систем;

-структура емісії платіжних карток у розрізі кредитових та дебетових карток;

-структура операцій у розрізі кількості операцій з видачі готівки та обслуговування у підприємствах торгівлі та сервісу;

-структура операцій у розрізі обсягів операцій з видачі готівки та обслуговування у підприємствах торгівлі та сервісу.

Питома вага залишків на карткових рахунках (N) у загальному обсязі залучених ресурсів розраховується за формулою:

N= Scardx100/Sres,

де Sres– загальна сума залучених коштів;

Scard– сума залучених коштів на карткові рахунки.

Питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі клієнтів (фізичних та юридичних осіб) розраховується аналогічно за обраною категорією клієнтів. Цей показник свідчить про напрямленість карткових продуктів у розрізі юридичних та фізичних осіб. Доцільно також проаналізувати умови, на яких залучаються кошти на карткові рахунки та умови обслуговування рахунків.

Порівняння показників активності та використання картки у торговельно-сервісній мережі дає інформацію стосовно ролі банків на картковому ринку України, активності карток, що ним емітовані, наскільки цей показник близькій до середніх значень у банківській системі узагалі та в розмірі МПС.

Важливо проаналізувати структуру еквайрингової мережі банку у розрізі технічного обладнання, розрахувати показники її розширення та ефективність використання. Ефективність використання визначається розрахунком:

-середньої кількості транзакцій на один вид обладнання за період;

-середнього обсягу коштів на один вид обладнання;

-середньої вартості однієї операції, що здійснюється за кожним видом обладнання;

-суми доходів за операціями у розрізі технічного обладнання.

Усі зміни, що відбуваються в обсягах та структурі операцій із платіжними картками, необхідно проаналізувати з погляду факторів впливу.

Внутрішні фактори впливу:

-кредитна та тарифна політика банку;

-технологічна оснащеність;

-кваліфікація персоналу;

-рекламні заходи.

До зовнішніх факторів можна віднести:

-економічну ситуацію в країні;

-регіон країни, міста тощо;

-попит на послуги та пропозиції;

-адміністративні та законодавчі чинники.

На завершальному етапі аналізу карткових операцій визначається їх прибутковість. Для цього розраховується частка доходів від операцій з картками у загальном обсязі банку, визначається їх структура у розрізі процентних та комісійних доходів.

Прибуток від операцій із платіжними картками є важливим показником, оскільки саме він є показником якості роботи. Ефективність операцій із платіжними картками розраховується як співвідношення прибутку банку та його витрат за цими операціями.

Еф = Доходи/Витрати.

До дохідних статей карткового бізнесу відносять:

-проценти за наданим кредитом;

-штрафи за перевищення кредиту;

-платня за зняття готівки у банку;

-платня за зняття готівки в банкоматі;

-річне обслуговування карток;

-плата за видачу картки;

-плата за прострочені платежі;

-комісія за видачу та обслуговування додаткових карток;

-комісія за конвертацію валюти;

-комісія за знаходження картки у стоп-листку;

-комісія за взаємообмін (intercchangefee);

-комісія за перевипуск карти на наступний термін дії;

-комісія за перевипуск карти у разі пошкодження чи втрати.

Витрати банку на розвиток операцій розподіляються на витрати, що пов’язані з придбанням програмно-технічних засобів, витрат, пов’язаних із супроводженням карткових рахунків, та адміністративні витрати.

Показовим є розрахунок дохідності на одну карту, на одну операцію, на один банкомат тощо.

Прибутковість кредитних карткових продуктів розраховується співвідношенням загальної суми наданих кредитних лімітів до суми отриманих процентних доходів.

Позитивну характеристику розвитку карткового бізнесу надають такі взаємозв’язані показники:

1. Широкий спектр емітованих карткових продуктів. У структурі емісії мають бути присутні різноманітні типи карток (дебетові та кредитові) та види (традиційні, золоті, платинові, сумісні, клубні, приватні та корпоративні картки), націлені на широку аудиторію клієнтів та різні сегменти ринку.

2. Наявність розгалуженої інфраструктури обслуговування карток – банкоматів, торговельних POS-терміналів, обладнання для “ініціювання транзакцій” (під такими маються на увазі персональні комп’ютери, мобільні GSM-телефони та інше обладнання, за допомогою якого держателі карток можуть здійснювати транзакції у різних сегментах електронної комерції.

3. Показники використання карток, зокрема кількість транзакцій, що здійснюється з використанням карток протягом місяйя або року. Задовільним у даний час є значення 10-12 транзакцій протягом місяця. Крім цього, важливо, щоб у це число входили різні типи операцій.

4. Наявність кількох каналів зв’язку з користувачами маркетингу, реклами та просування карткових продуктів на ринку, систем управління з клієнтом.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОПЕРАЦІЙ ВАТ КБ “НАДРА” З ПЛАСТИКОВИМИ КАРТКАМИ

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ КБ “Надра”

Свою діяльність ВАТ КБ “Надра” розпочав 26 жовтня 1993 року, саме в цей день Банк було зареєстровано Національним банком України (реєстраційний номер №205). Діяльність розпочато з позицій галузевого банку вугільної промисловості, проте пізніше стратегію розвитку було змінено в бік розширення клієнтського кола та спектру банківських послуг. Час показав, що це було правильним кроком: на сьогодні КБ “Надра” став універсальною фінансовою установою, одним із лідерів вітчизняного банківського ринку.

Міцно закріпившись в числі перших банків, банк “Надра” вкотре довів, що є надійним,успішним клієнтоорієнтованим партнером. Якщо 2002 рік став роком входження до десяти найпотужніших банків, то у 2003 році Банк не тільки міцно закріпився на верхніх рядках банківського рейтингу, але й став одним з кращих. Працюючи над тим, щоб задовольнити всі потреби своїх клієнтів, розуміючи їх інтереси та проявляючи гнучкість у підході до кожного з них, Банк ввів в обіг новий фінансовий термін – “надрівське обслуговування” як знак найвищої якості банківських послуг. Щоб стати ще доступнішим, Банк постійно працює над розвитком регіональної мережі і вже зараз присутній у кожному регіоні України.

Завдяки визнанню не тільки в Україні, але й за її межами, “Надра” співпрацює з банками та фінансовими установами більш ніж 30 країн світу. Обсяг відкритих кредитних ліній від банків-контрагентів в підзвітному році перевищив кілька десятків млн. доларів США. Банк є лідером в Україні серед учасників кредитних прграм від Світового Банку Реконструкції та Розвитку та Європейського Банку Реконструкції та Розвитку. Крокуючи вперед, Банк налагоджує співпрацю з офіційними експортними агенціями Європи та інших країн світу, що дозволяє швидко та ефективно фінансувати поставки імпорту з-за кордону та сприяти розвитку нового вітчизняного бізнес-простору.

Довіра Банку грунтується також на стабільних показниках фінансової звітності, яка складена у відповідності до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та підтверджена всесвітньо визнаною міжнародною аудиторською компанією KPMG. Тривале співробітництво з міжнародними аудиторськими компаніями ( з 1995 р.) дає можливість Банку бути визнаним міжнародною спільнотою. Протягом декількох останніх років банк має найвищі рейтинги від відомих міжнародних кредитних агенцій. В жовтні 2003 року міжнародне рейтингове агенство Moody’sInvestorServiceприсвоїло Банку довгостроковий кредитний рейтинг в іноземній валюті “В2” – найвищий із можливих в Україні – із прогнозом рейтингу “стабільний”.

Як бачимо з даних таблиці 2.2, всі економічні нормативи виконуються і фактичні дані значно перевищують нормативні значення.

Щодо історії ВАТ КБ “Надра”, то перші чотири роки – звичайна буденна робота вузькопрофільного банку. Звичайно, не без певних успіхів – призначена НБУ в 1994 році мінімальна планка статутного фонду була подолана без зайвих зусиль. В 1995 – було приєднано на правах Луганського регіонального управління Луганський АБ “Вуглепрогресбанк”, а в 1996 – аудит банку “Надра” вперше здійснила міжнародна аудиторська компанія KPMG. Рік 1997-й, коли була змінена копцепція розвитку банку, був роком роздумів і суперечок – важко було відмовитись від “синиці в руці” (себто старого кола клієнтів з вугільної промисловості ) і наважитись зробити крок в новий ринок. Але вже наступний рік, рік фінансової кризи, довів, що банк на вірному шляху. Він не тільки протримався посеред непередбачуваних фінансових подій , але й зміцнив свої позиції. Підводячи підсумки 1998 року, можна зрозуміти , що амбітна команда банку “Надра”, яка тільки розпочала свою роботу , має неабияке майбутнє. В той рік розпочалося обслуговування кредитної лінії Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР), спрямованої на підтримку малого та середнього бізнесу та Міжнародного Банку Реконструкції і Розвитку, спрямованої на реструктуризацію вугільної промисловості. Як ознака активного виходу на ринок обслуговування фізичних осіб, банк “Надра” розпочав реалізацію пластикових карток AmericanExpress.

Рік 1999 став роком становлення міжнародного визнання КБ “Надра”. Банк одержав максимальні на той час оцінки за системою CAMEL(за результатами спільної перевірки фахівцями НБУ і Міжнародного Валютного Фонду). Розпочали емісію пластикових карток VISAта увійшли до складу організацій – партнерів Міжнародної системи WesternUnion. Банк почав роботу з новим фінансовим інструментом – облігаціями зовнішньої державної позики.

В 2000-му році авторитет банку за кордоном змінювався , як свідчення- рейтинги міжнародних рейтингових агенств ThomsonBankWatchі FITCHIBCA. Відкрито представництво у м. Будапешт, а Угорський Ексімбанк установив банку “Надра” ліміт для кредитування і підтвердження документарних операцій. Розпочали емісію пластикових карток міжнародної платіжної системи MasterCard.

2001 рік – рік побудови чіткої концепції “рітейл – банку”, яка передбачає вихід у лідери по рітейловим продуктам. Наприклад, у цьому ж році банк зробив перший значний ривок на картковому ринку України, емітувавши понад 100 тис. платіжних карток. Банк “Надра” розпочав співробітництво з Українським національним фондом “Взаєморозуміння та примирення” по виплаті компенсацій за рахунок коштів Німецького фонду “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” громадянам України, які постраждали в роки Другої світової війни (ця програма триває і досі). Банк отримує рейтинги чи не найпрестижнішого міжнародного рейтингового агенства Moody’s. Не залишається поза увагою і внутрішній ринок, рішенням конкурсної комісії Пенсійного фонду України Банку надано право відкриття рахунків для виплати пенсій та грошової допомоги.

В 2002-му році Commerzbank AGі страхова компанія “Hermes” почали співпрацю з банком “Надра” за програмою довгострокового фінансування німецького експорту до України. В цьому ж році Банк отримав ліцензію на проведення операцій з банківськими металами та успішно вийшов на цей ринок. Рейтингове агенство Moody’sпідвищило рейтинг банку “Надра”. Банк увійшов до трійки лідерів карткового ринку України за рейтингом Асоціації українських банків – членів міжнародної платіжної системи Europay(EMA) за об’ємом емісії й тримає цю позицію й досі.

2003-й рік – рік “вибуху” активності Банку, рік перемог. На кінець року ми впритул підійшли до емісії мільйонної платіжної картки. Реалізовано програму розбудови мережі площадок продажу Банку. Сьогодні банк “Надра”присутній в кожній області Україні. 2003 рік став роком значної активізації та збільшення обсягів міжнародного бізнесу банку “Надра” та розширення його напрямків. Банк розпочав співробітництво з німецьким банком “АКА” за програмою довгострокового фінансування німецького експорту в Україну. Укладено “Угоду про надання кредитної лінії під страхове покриття “EulerHermes” з “АКА” (Ausfuhrkredit-GesellschaftmbH, Франкфурт на Майні). Міжнародне рейтингове агенство Moody’sприсвоїло Банку кредитний рейтинг Moody’sB2. При цьому було зауважено, що реальні показники Банку вищі, але рейтинг стримується верхнім значенням рейтингу країни. У цьому ж році Банк розпочав емісію спільних кредитних карток з міжнародною дисконтною компанією ETNУкраїна, мережею магазинів “ДЦ”. Вперше в Україні “Надра” реалізував спільну програму з повернення коштів від виробників продукції на картку Maestro“Ваші гроші”.

2004 рік став для Банку роком нових досягнень та перемог. “Надра” вкотре довів, що є потужною фінансовою структурою, яка міцно закріпилася в колі лідерів банківської справи. Серед основних результатів 2004 року – формування стабільної регіональної клієнтської бази. Максимальне розширення банківських послуг і операцій, оптимальна структура активів і пасивів та якісний кредитний портфель.

Час директивних рішень та жорсткої службової вертикалі залишився в минулому , зараз – епоха командної гри, де головне – партнерські стосунки між підлеглими й керівництвом. Поряд з цим зберігається чіткий моніторинг виконання поставлених завдань. Середній вік членів Правління банку “Надра” – 37 років, що аж ніяк не поєднується з класичним образом банкіра. Між тим середній стаж роботи в банківській сфері – понад 12 років, тобто майже кожен з членів Правління зростав у кар’єрному плані разом із сучасною ринковою банківською системою незалежної України. Таке поєднання професіоналізму та досвіду з новаторськими ідеями та прогресивним баченням керівної роботи і є одним з головних чинників успіху банку “Надра”. Поряд з цим зберігається чіткий моніторинг виконання поставлених завдань.

За даними останнього національного рейтингу банків (дані Асоціації українських банків станом на 31.12.2004 р.), банк “Надра” займає за:

— чистими активами — 8 місце;

— розміром кредитно-інвестиційного портфеля – 8 місце;

— депозитами фізичних осіб – 6 місце;

— капіталом – 7 місце;

— фінансовим результатом – 10 місце.

ВАТ КБ “Надра” має наступні ліцензії та дозволи:

— Свідоцтво про реєстрацію в Національному банку україни №205 від 26.10.1993 р.;

— Банківська ліцензія №21 від 23.08.2002 р.;

— Письмовий дозвіл №21-1 від 23.08.2002 р.;

— Ліцензія ДКЦПФР №770257 від 28.07.2004 р. на здійснення діяльності з випуску і обігу цінних паперів;

— Ліцензія ДКЦПФР №770257 від 28.07.2004 р. на ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

— Ліцензія ДКЦПФР №770257 від 28.07.2004 р. на право виконання професійної депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;

— Ліцензія Міністерства фінансів України (серія АА, №417199, номер рішення про видачу ліцензії – 5, дата переоформлення – 03.01.2003 р., строк дії – до 22.05.2005 р.) на виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівлю виробами з дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Основними акціонерами Банку є СП ТОВ “Агроком Україна” з часткою у статутному фонді 14,82 %; ТОВ “Прогрес” – 12,75 %; ТОВ “Спектрум Медіамарт Юкрейн ЛТД” – 12,28 %; ТОВ “Консул-Н” – 9,51 %; ТОВ “Спагія” – 8,42 %; ТОВ “Нафтосвіт” – 6,42 %; ТОВ “Континіум-Траст-Компані” – 5,66 %; ТОВ “Торговий дім “Західна молочна група” – 5,34 %.

Банк “Надра” має членство в міжбанківських об’єднаннях, біржах, асоціаціаціях і міжнародних організаціях. Зокрема, він є членом Асоціації українських банків (АУБ), Асоціації “Київський банківський союз” (КБС); Української національної іпотечної асоціації (УНІА); Першої фондової торгової системи (ПФТС); Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ); Української фондової біржі; ВАТ “Міжрегіональний фондовий союз” (МФС); Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем “ЕМА”; “Надра” є принциповим членом VISAInternationalта MasterCardEuropeS.A; він є агентом компанії UnionCardі міжнародної компанії DinersClubз видачі готівкових коштів, компаній TravelexGlobalandFinancialServicesLimitedта TravelexMoneyTransfer; партнером компанії WesternUnion.

2004 рік став у роботі банку з клієнтами знаковим. В першу чергу це стосується поступового та енергійного вдосконалення роботи банку в частині якості обслуговування клієнтів, якісного та кількісного нарощення клієнтської бази, збільшення присутності банку на рекламному та медійному просторі. Розуміючи важливість налагодження взаємовигідної співпраці зі своїми клієнтами, банк надавав та продовжує надавати роботі з клієнтами особливу увагу.

У 2004 році в банку склалася чітка сегментація клієнтів-юридичних осіб, що дало змогу виробити індивідуальний підхід не лише до груп, а й до окремих клієнтів.

У цілому ж за 2004 рік клієнтська база банку зросла на 7957 клієнтів (юридичних осіб всіх категорій) і склала на 01.01.2005 р. 26576 клієнтів. Таким чином,приріст клієнтської бази склав 42,47 %, тобто збільшився майже наполовину.

Для більш повного та комплексного обслуговування всіх категорій клієнтів банк пропонує не лише власні, суто фінансові послуги, а й послуги партнерів – страхових компаній “Інвестсервіс” та “Надра-Життя”, агенства нерухомості “Ред”, консалтингової групи “Консалтинг та фінанси”, ЗАТ “Укрдержлізинг”.

Процес удосконалення є безперервним. Тому клієнти банку “Надра” можуть ще не раз пересвідчитися у тому, що банк переймається якістю обслуговування своїх клієнтів та прагне задовольнити всі їхні потреби, зробивши обслуговування простою та приємною процедурою.

Особливої уваги щодо комплексного системного підходу заслуговує група клієнтів банку, яких відносять до VIP-клієнтів. Тенденції розвитку VIP-напрямку в структурі банківського обслуговування дуже оптимістичні. Враховуючи процеси глобалізації економіки, збільшення кількості промислових і торговельних підприємств країни, а також розвиток різних галузей, можна зробити висновок, що VIP-сектор буде ставити до нас все нові й нові вимоги, які департамент з обслуговування VIP-клієнтів зможе задовольнити завдяки поєднанню комплексного підходу до продажу високоякісних банківських продуктів та індивідуальної роботи з кожним клієнтом на основі конкурентноздатних тарифів, а також завдяки розвитку спектру послуг для пріоритетних клієнтів.

Одним із ключових моментів стратегічного плану розвитку банку “Надра” є те, що банк повинен бути представлений у кожному регіоні України, ближче до потенційних клієнтів. У 2004 році, як і в минулі роки, Банк працював задля досягнення загальної мети: розширення та вдосконалення своєї філіальної мережі, що з плином часу стає все більш зручною, надійною і відкритою для будь-якого клієнта. За цей рік було відкрито більш ніж 200 відділень.

Більше 400 відділень банку, що плідно функціонують, — таке кількісне вираження обміркованої та зваженої політики банку, завдяки якій упродовж 2005 року цей показник має зрости до 500, а у 2007-му – до 700 площадок продажу сучасних банківських продуктів, що враховують як потреби клієнтів (фізичних і корпоративних), так і специфіку регіонів.

Банк “Надра” приділяє велику увагу розширенню продуктового ряду для населення, створенню сприятливих умов обслуговування клієнтів. Так, в усіх відділеннях банку, які працюють у зручному для клієнтів режимі роботи, вони мають змогу швидко, надійно та без відкриття рахунку оплатити:

-всі комунальні платежі;

-послуги мобільного зв’язку;

-рахунки інтернет-провайдерів;

-товари, придбані в магазині;

-навчання в вузах, гімназіях та інших учбових закладах;

-утримання дитини в дитячому садку;

-податкові платежі;

-інші послуги.

Завдяки розширенню спектра послуг, які надаютьсч клієнтам банку, обсяг прийнятих у 2004 році платежів збільшився в 1,7раза порівняно з 2003 роком, а обсяг коштів на рахунках до запитання фізичних осіб, у свою чергу, збільшився майже на 28 млн. Гривень, що на 40% більше, ніж у 2003 році.

У 2004 році банківські перекази без відкриття поточних рахунків користувалися великим попитом. Упродовж року банк пропонував своїм клієнтам різноманітні види міжнародних переказів, серед яких найбільш популярними були WesternUnionта через кореспондетський рахунок з КБ “РосСлавБанк”.

У 2004 році площадки продаж банку “Надра” надали послуг з грошових переказів близько 70 тис. клієнтам на суму понад 28 млн. дол. США, що на 64% більше, ніж у попередньому році.

Протягом 2004 р. банк продовжував удосконалювати Депозитну програму для фізиних осіб, спрямовану на задоволення потреб усіх верств населення. Програма включає в себе такі серії: “Класичні”, “Для всієї родини”, “Для пенсіонерів”, “Яскраве дитинство”, “Для студентів”, “Для близької людини”, “Для мандрівників”, “Мої університети”. Соціальна спрямованість Депозитної програми банку якнайповніше відображає інтереси та побажання вкладників.

Порівняно з минулим роком у 1,5 рази збільшився депозитний портфель фізичних осіб, на кінець 2004 року він становив у гривневому еквіваленті понад 1,28 млрд.

Підтвердженням довіри до банку є значна частка довгострокових вкладів у депозитному портфелі банку – 73%.

Операції з готівковою іноземною валютою – один із напрямів діяльності банку “Надра”, який розвивається дуже динамічно. Обороти банку з операцій з готівковою іноземною валютою в середньому досягли 27,5 млн. доларів США за місяць.

Порівняно з 2003 роком обсяг купівлі-продажу та конвертації готівкової іноземної валюти збільшився у 2,9 раза та на кінець 2004 року становив 330 млн. доларів США.

Серед багатьох сучасних засобів розрахунків банк “Надра” пропонує своїм клієнтам під час подорожей та відряджень використовувати дорожні чеки AmericanExpressта ThomasCookMasterCard– найвідоміших міжнародних платіжних систем. За 2004 рік банк здійснив чекових операцій на загальну суму понад 2,6 млн. дол. США, що у два рази перевищило показники 2003 року.

Банк “Надра” є одним з найпотужніших операторів на ринку банківських металів і співпрацює з афінажними компаніями світового масштабу, які є членами Асоціації Лондонського ринку дорогоцінних металів. Зростаючий попит клієнтів на банківські метали засвідчив, що такі вкладення коштів є надійним, ліквідним засобом накопичення і примноження заощаджень. Обсяг реалізації банківського золота в 2004 році банком “Надра”склав понад три тонни, банківського cрібла – понад 360 кілограмів. За 2004 рік обсяги торгівлі у філіальній мережі банку зросли у вісім разів порівняно з 2003 роком.

У 2004 році Банк двічі подолав мільйонні рубежі: у квітні 2004 року – емітовано мільйон карток, а в новий рік він увійшов із двохмільйонною платіжною карткою. Збільшуючи темпи і обсяги емісії, “Надра” тим самим завоював значну частку карткового ринку України,яка сягнула 12% (за підсумками 2003 року цей показник становив 8%).

Надання кредитних послуг – один з ключових моментів в роботі банку. Протягом багатьох років банк “Надра” проводить активну політику кредитування своїх клієнтів. Головною метою є збільшення об’ємів кредитування при зниженні відсоткових ставок та, головне, надання клієнтам оптимальних умов отримання та погашення кредиту. Проте кредитна політика банку здійснюється за принципом “консервативної ефективності”, тобто розміщення ресурсів у найбільш прибуткових активних опреціях за умови дотримання безпеки і ліквідності вкладень. З самого початку активної роботи на кредитному ринку банк керується принципами надійності, прибутковості та зваженої ризикованості. Тому Банк є одним з найвпливовіших учасників кредитного ринку, який динамічно нарощує обсяги кредитних вкладень.

Банк зважено підходить до галузевої диверсифікації кредитних вкладень, враховуючи стан реальної економіки, перспективи галузевого розвитку, ризикованість та прибутковість кредитних вкладень в різні напрямки. На даний час пріоритетними галузями визначені торгівля,важка та видобувна прмисловість, сільське господарство, харчова промисловість та будівництво.

Виходячи з існуючих потреб позичальників було визначено стратегічні напрями кредитування. Проектне фінансування, кредитування поточної діяльності, споживче кредитування і мікрофінанування – ці напрямки динамічно розвиваються задля оптимального забезпечення інтересів клієнтів банку “Надра”.

2.2 Емісія та технічне забезпечення здійснення операцій з платіжними картками

Для початку емісії карток, як вже зазначалось, банк повинен отримати членство у платіжній системі. Для цього банк подає прохання до вступу в платіжну систему. Банком надсилаються результати перевірок фінансового стану банку, проведені міжнародною аудиторською фірмою (PRICE WATERHOUSE, KPMG, ARTUR&ANDERSON, ERNST&YOUNG, DELOITTE&TOUCHE). Банк подає заяву до вступу у платіжну систему (Application for Membership), з основними реквізитами майбутнього члена. Цей пакет документів передається до розгляду Департаменту по управлінню за ризиками платіжної системи. В залежності від права банку та вимог до нього платіжної системи, передбачено членство на різних рівнях. Найбільш повний член платіжної системи — принциповий (Principal Member). Має право займатися як емісією карток, так і еквайрингом, а також встановлювати банкомати. У 2001 банк “Надра” став принциповим членом. Наступний за значимістю — асоційований член (Аssociate Member), до функцій якого входить укладання угод з іншими банками, які мають статус члена платіжної системи (Pаrticipant Member). Його основні функції мають таку ж силу, як і функції принципового члена.

Банк-учасник повинен при вступі до платіжної системи знайти банк спонсор, який є або принциповим членом системи, або асоційованим та заключити з ним договір про спонсорство. Існують також у платіжній системі банки, функції яких обмежені лише видачею готівки по картах.

Кожен банк-член міжнародної платіжної системи повинен відкрити у кліринговому банку кореспондентський рахунок, по якому будуть проводитись списання та зарахування по транзакціям.

Вступ банку у міжнародну платіжну систему вимагає внесення страхового депозиту. Початкова сума страхового депозиту для банку може складати від 200 до 400 тис. дол. США. Страхові депозити необхідні для відшкодування непередбачених витрат по картках. Банк також повинен вказати процесинговий центр, який буде виконувати відповідні функції. Необхідне оснащення для організації безперебійної роботи процесингового центру – певні кошти, тому, як правило, створюється загальний центр для групи банків.

Платіжною системою банку присвоюється БІН (банківський ідентифікаційний номер), завдяки якому система буде розпізнавати цей банк.

Наступний крок — замовлення карток у сертифікованого виробника платіжних карток. Сторонами наперед обумовлюється дизайн картки і передається до платіжної системи для надання підтвердження. Паралельно банк заключає договір з платіжною системою на право використання власного логотипу на картці цієї міжнародної платіжної системи. Якщо процес виготовлення картки повністю готовий до введення у дію, настає етап отримання сертифікованого програмного забезпечення.

Наступний етап – це повна сертифікація банка-члена міжнародною платіжною системою VISA. Проводиться перевірка на здатність використання карт платіжної системи. Після цього системою визначається дата, з якої можна буде здійснювати операції з картками, на які банк отримав ліцензію (LiveDate).

Процедура вступу у платіжну систему складна та потребує мінімум півроку, щоб почати роботу .

Паралельно з проходженням процедури реєстрації та перевірки, банк організовує підрозділ платіжних карток в структурі банку та готує співробітників, що є головним елементом у картковому бізнесі. Найбільш розповсюджена структура управління платіжних карток в банках :

— відділ системно-технічного забезпечення. Надає безперервну роботу комп’ютерної та спеціальної техніки, програмного забезпечення, зв’язку з процесинговою кампанією. В обов’язки співробітників цього відділу також входить відкриття нових спецкартрахунків (тобто введення в базу клієнтських даних), випуск та перевипуск карток, включаючи ембосування, закриття операційного дня, обмін вхідними та вихідними файлами з системою (процесинговою компанією);

— бухгалтерія (розрахунковий відділ). До функцій цього відділу відносять ведення синтетичних (балансових) рахунків за типами карток, клієнтів (фізичних та юридичних осіб) та валютам рахунків, ведення транзитних рахунків для розрахунків з окремими філіями, ведення рахунків доходів та витрат по картковому бізнесу;

— клієнтський відділ. Співробітники цього відділу допомагають клієнтам обрати оптимальну для них картку та оформити відповідні документи, а в подальшому ведуть клієнтські справи.

Причини, в результаті яких клієнт може звернутися до банку, пов'язані з наступним:

а)операції, що оскаржені клієнтом;

б) запит про залишок на картковому рахунку;

в) поповнення рахунку;

г) консультації по новим продуктам та послугам по карткам, що пропонуються банком.

— відділ поточних операцій. Цей відділ утворюється, як правило, якщо банк випускає міжнародні картки. Цей відділ є центральним у зв’язках з іншими відділами. По-перше, він пов'язаний з клієнтським відділом, оскільки тільки цей відділ має інформацію про поточні залишки по картрахунках, історії рахунків (встановлює статус рахунку, у тому числі блокування карток). По-друге, він пов'язаний з системно-технічним відділом, оскільки головним його інструментом є програмне забезпечення, що керує клієнтською базою даних. Ще однією функцією відділу поточних операцій є обробка та оформлення заяв клієнтів, що називаються в міжнародній практиці “чарджбеками”. “Чарджбек” є доволі складною та відповідальною частиною роботи, тому що цей напрям не тільки дозволяє захищати інтереси клієнтів банку, а й боротися з шахрайством по картках;

— відділ розвитку. Основні функції: аналіз нових продуктів, що пропонуються платіжними системами, та розробка на цій основі своїх продуктів, розробка договірної бази (документів) для роботи з клієнтами, розробка нових платіжних схем та тарифів;

— група фінансової безпеки та контролю за ризиками. Одним з важливих напрямків у міжнародних платіжних системах є боротьба з шахрайством, тому практично в кожному банку, що емітує міжнародні картки, з самого початку роботи є один або група спеціалістів в області безпеки.

Банки-члени використовують у роботі програмне забезпечення відомих світових фірм “KONTS” та “CardTech”, що полегшує та прискорює роботу, дозволяє уникнути багатьох технологічних проблем, пов'язаних з обміном даними, швидко окупає карткову програму. Банки для досягнення високої якості послуг користуються послугами таких бізнес-партнерів:

— процесінгового центру UPC — послуги по обслуговуванню банкоматів і електронних терміналів, голосова авторизація, розв’язання конфліктних ситуацій, тощо;

— CardPay — ексклюзивний представник VeriFone в Україні — продаж, програмна та апаратна підтримка терміналів;

— System Integration — бізнес-партнер IBM продаж, програмна та апаратна підтримка банкоматів IBM.

2.3 Карткові продукти ВАТ КБ “Надра” та мережа їх обслуговування

У відповідності зі стратегічними планами Банку – розвиток карткового бізнесу є одним із пріоритетних напрямів діяльності. Банк стабільно посідає третю позицію на ринку платіжних карток в Україні, займаючи більше 12% ринку емітованих карток. На кінець 2004 року банком емітовано понад два мільйони платіжних карток, у тому числі майже 663 тисячі кредитних. Високі показники емісії дали можливість банку увійти до “клубу мільйонерів” міжнародної платіжної системи VISAInternational, а також стати лідером з емісії платіжних кредитних карток МПС VISAсеред країн СНД та близького зарубіжжя.

Високий рейтинг банку на картковому ринку є наслідком новаторської політики в цьому напрямку, гнучкого підходу до роботи з клієнтами та використання новітніх технологій в роботі. Фахівці банку “Надра”вважаються одними з кращих спеціалістів в сфері платіжних карток.

Платіжні картки банку “Надра”– це сучасний засіб розрахунків, який дозволяє:

-користуватися міжнародною системою платежів (без сплати будь-яких комісій оплачувати товари та послуги, не маючи при собі готівки);

-отримати готівку через всесвітню мережу пунктів видачі готівки та банкоматів;

-оплачувати товари та послуги в мережі Інтернет;

-користуватися широким спектром додаткових послуг для клієнтів банку “Надра”;

-не декларувати кошти, що знаходяться на рахунку платіжної карти, у випадку виїзду за кордон.

В банку “Надра”ви також зможете:

-оформити одну або кілька додаткових карток до вашого рахунку для членів вашої родини;

-поповнити свій картковий рахунок як самостійно, так і через довірених осіб;

-поповнити свій картковий рахунок як шляхом внесення готівки, так і шляхом переводу грошей з рахунків, відкритих в інших банках.

Банк “Надра”вперше в Україні здійснив запуск спеціалізованого сайту платіжнх карток www.cash-a-lot.ua. Мета електронного ресурсу полягає не лише в ознайомленні потенційних та існуючих клієнтів з картковими продуктами Банку, їх перевагами, тарифами, акціями, але й популяризації платіжних карток, які їх цікавлять ще до візиту в банк.

Сайт www.cash-a-lot.uaвиконано з урахуваням новітніх технологічних рішень.

На сайті реалізовано:

-замовлення карток у режимі on-line;

-ознайомлення клієнта з дебетними, кредитними, елітними та наперед оплаченими картками, а також картками, що випущені разом з різними підприємствами-партнерами;

-перелік банкоматів з адресами їх розташування;

-опис спеціальних програм банку;

-мультимедійні презентації, що дозволяють у доступній формі ознайомитись з перевагами платіжних карток;

-моживість “поспілкуватися” з банкоматом.

Необхідність розробки та впрвадження спеціального сайту платіжних карток обумовлена зростаючим попитом на карткові продукти та бажанням банку підвищити рівень інформованості населення в сфері платіжних карток. Відвідувачі сайту зможуть ознайомитись як з актуальною підбіркою новин про картки банку, проекти, так і з останніми “картковими” подіями в світі. Список банкоматів, що постійно оновлюється, дозволить скоротити витрати часу клієнтів на пошук найближчого пункту прийому карток. Цікава “родзинка”сайту – гра “Капітал Кашалоту”, учасники якої мають можливість набирати бали, завойовувати рейтинги, вигравати призи від банку.

Розробкою сайту спільно зі спеціалістами банку займалась компанія ELROCorporation.

Вже протягом 7 років банк емітує платіжні картки міжнародних платіжних систем. Весь цей час банк прагнув запропонувати клієнтам якомога більший вибір карткових продуктів для задоволення потреб різних категорій населення. Так, банк пропонує: Lady’sMasterCard– для жінок, Euro<26 – для молоді, MasterCardPlatinum– для VIP-клієнтів, DCVISAElectronCreditта спільні картки з ETN– для клієнтів, які піклуються про власний гаманець, та багато інших.

Окрім того, банк розповсюджує картки компанії AmericanExpress– AmЕxGreen, Gold, Company, Platinum. “Надра”був першим банком, який отримав дозвіл від компанії на розповсюдження картки AmЕx Centurion, і досі залишається єдиним банком, який має право на видачу готівки за картками AmericanExpressна території України. За агентськими угодами він працює з платіжними системами DinersClubта UnionCardза оперціями видачі готівки за картками цих систем. В картковому портфелі Банку картки не лише для приватних осіб, а й для корпоративних клієнтів.

Банк “Надра”емітує картки для різних категорій клієнтів. Це зарплатні картки, картки інших клієнтів, вкладні, студентські, пенсійні тощо. Нижче розглянемо більш детально кожен з цих карткових продуктів.

Для бізнес-структур банк активно діє у таких напрямках, як: надання послуг з виплати заробітної плати через платіжні картки для співробітників підприємств – клієнтів банку; випуск корпоративних платіжних карток для зарахування коштів для відряджень, представницьких витрат або інших цілей; залучення підприємств торгівлі до прийому платіжних карток до оплати за товари і послуги.

Проаналізуємо більш детально кожен з карткових продуктів, наведених в таблиці 2.3.

Зарплатні проекти. Протягом 2004 року банк “Надра” залучив до обслуговування з зарплатних проектів понад 750 підприємств. Таким чином, загальна кількість зарплатних проектів, що обслуговуються банком, сягнула більше двох тисяч в різних областях України.

Зарплатний проект не передбачає відкриття організацією розрахункового рахунку в банку. Кожний робітник організації, для якої діє зарплатний проект, має власний рахунок в банку та платіжну картку як інструмент доступу до цього рахунку. На відміну від схеми роботи в інших банках, в Банку “Надра” побудован чіткий механізм роботи з кожною організацією. За кожною Установою закріплюється відповідальний співробітник, який супроводжує проект на етапі впровадження та його подальшого функціонування.

Базові умови відкритя платіжних карток в рамках зарплатного проекту представлені у таблиці 2.4.

Банки все більше поширюють практику вправадження зарплатних проектів на базі кредитних карток. Умови відкритя кредитних карток в рамках зарплатного проекту єбільш сприятливими ніж умови відкриття кредитних карок по тарифам передбачених для «звичайних» клиієнтів. Оплату за випуск кредитних карток може здійснювати як організація так і сам клієнт. Умови відкриття кредитних карток в рамках зарплатного проекту представленіу таблиці 2.5.

Переваги зарплатного проекту для організації:

-Функції бухгалтерії зводяться до оформлення відомостей і платіжного доручення на загальну суму виплат співробітникам.

-Всі операції по зарахуванню зарабітної плати здійснюються банком.

-Спрощується процес видачі зарабітної плати і схема розрахунків зі співробітниками.

-Зменшуються витрати, пов’язані з отриманням готівкових коштів ах.

-Зникає проблема інкасації та ліміту каси.

-Зменшуються витрати, які пов’язані з утриманням штату касирів, охорони каси, перевезенням і депонуванням коштів.

-Вводиться безготівкове обслуговування у відповідності з Указом Президента України від 20 березня 2001 року № 183/2001 “Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року “Про заходи по детенізації економіки”

Перевагами зарплатного проекту для співробітників є:

-Отримання зарплати, авансів та виплат через картку, не звертаючись до каси і, навіть, находячись на лікарняному або в іншому місті чи країні. Це дуже зручно за умови роботи в декілька змін, в окремому підрозділі або у випадку частих відряджень.

-Для власників зарплатних карток банку “Надра” розроблена нова унікальна программа придбання товарів в кредит за допомогою кари “КредиТочка”.

(з врахуванням вартості обов’язкових програм страхування фінансових ризиків)

-Зарплатна платіжна картка є міжнародною та може бути використана як в Україні, так і за її межами.

-В подарунок до зарплатної картки випускається спільна картка банку та компанії ДЦ.

-Зарплатна платіжна картка може використовуватися:

-для оплати товарів, робіт та послуг в Україні і за кордоном;

-для отримання готівки в банкоматах банку “Надра” або в інших українських та іноземних банках.

-Власники карток мають можливість сплатити комунальні платежі через систему Portmone.comумережі Інтернет. Крім того банк пропонує можливість автоматичної сплати комунальних рахунків з карткового рахунку для жителів Києва.

-Власники зарплатних карток банку“Надра” не сплачують комісії у випадку отримання готівки в системі банку та при оплаті товарів і послуг в торгівельній мережі.

-Власники карток банку “Надра”мають можливість в будь-якому банкоматі банку:

-змінити ПІН-код;

-отримати міні-виписку за картковим рахунком;

-оплатити рахунки операторів UMCтаKyivstar, отримати коди для поповнення мобільних телефонів;

-оплатити доступ в Інтернет та до ІР-телефонії в банкоматах банку.

-Зарплатна картка дає можливість використання карткового рахунку як засобу накопичення коштів з нарахуванням відсотків на суму залишку.

-Зарплатна картка дозволяє користуватися банківським кредитом на пільгових умовах (без надання забезпечення). Кредит видається на суму не більше 75% середньомісячної заробітної плати. Після зарахування заробітної плати кредит автоматично погашається.

-Зарплатну карту можна поповнити власними грошима.

-Щомісячно власник картки отримує виписку про операції по картці, що допомагає більш ефективно планувати бюджет.

-Втрата картки не означає втрату грошей, при негайному повідомленні банку картка буде безкоштовно заблокована, клієнту видана нова, а гроші збережені. У випадку втрати картки залишок по картковому рахунку можна також отримати в касі банку.

-Під час подорожі за кордон гривні будуть конвертовані в валюту цієї країни по вигідному курсу.

-Можливість оформити додаткову картку для членів сім’ї за пільговим тарифом.

-Власники зарплатних карток – пенсіонери – можуть оформити пенсійну картку з нарахуванням 14% річних на залишок пенсійного карткового рахунку.

Корпоративні картки.Окрім зарплатних карток, банк пропонує підприємствам корпоративні картки, які значно спрощують проведення господарських витрат, витрат на відрядження та представницькі цілі тощо.

Вже понад 1000 підприємств різних форм власності стали власниками корпоративних карток VISABusinessта MasterCardSilverвід банку “Надра”. Ці картки дають змогу здійснювати безготівкові розрахунки у валюті України, що пов’язані зі статутною або господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також з витратами на відрядження в межах України; одержувати готівку в валюті України для здійснення розрахунків, пов’заних з виробничими (господарськими) потребами; отримувати готівкові кошти в іноземній валюті за межами України для проведення оплати витрат, пов’язаних із відрядженням; проводити безготівкові розрахунки в іноземній валюті за межами України, що пов’язані із витратами на відрядження та витратами представницького характеру.

Спільна картка з компанією “ДЦ-Україна”. Ще наприкінці 2003 року банк “Надра” презентував нову кредитну картку VISAElectronCredit– спільний проект з тороговельною мережею ДЦ. У 2004 році було випущено понад 200 тисяч спільних карток. Головною особливістю проекту стало запровадження нової “віддаленої” технології обслуговування, яка зводить до мінімуму необхідність для клієнта особисто відвідувати Банк. Клієнти можуть отримати спільну картку, придбавши товари на певну суму в магазинах ДЦ чи обмінявши стару клубну картку ДЦ на нову – спільну платіжно-дисконтну.

Спільна картка ДЦ і банку “Надра” – це універсальна міжнародна кредитна картка VISAElectronCreditзі спеціальними можливостями від банку “Надра” і мережі магазинів ДЦ:

1. Покупки в торговій мережі ДЦ за спеціальними клубними цінами, які принаймі, на 5% нижчі стандартних цін на весь асортимент товарів;

2. Зручний розрахунок за товари карткою в торговій мережі ДЦ, у тому числі за рахунок кредиту від банку “Надра” в розмірі 200 гривень без забезпечення.

Якщо в Договорі-анкеті надана повна і достовірна інформація, банк встановлює на картковий рахунок кредит в розмірі 200 гривень. Кредит надається тільки для використання в мережі ДЦ при здійсненні покупок за допогою спільної картки. Використані в кредит кошти можна повертати за допомогою внесення власних коштів на картку в будь-якому відділенні Банку чи за допомогою безготівкового переводу. Якщо клієнт має зарплатну картку банку “Надра”, то кредит по картці ДЦ погашається автоматично із зарплатної картки.

Картка ДЦ, це – “Cправжнякредитна картка”, а значить, достатньо повернути тільки мінімальний платіж, який складає 7% від використаного кредиту і нараховані відсотки.

Для власників зарплатних карток банку “Надра” надається кілька можливостей оформлення і отримання безкоштовної картки ДЦ:

-Розрахувавшись зарплатною карткою за будь-який товар в магазинах ДЦ, клієнт отримує право на випуск спільної картки. Картка буде випущена після того як в найближче відділення банку надати чек з магазину про оплату будь-якої покупки за допомогою вашої зарплатної карти, а також підписати договір про відкриття карткового рахунку.

-При реалізації зарплатних проектів спільна картка ДЦ може бути використана як зарплатна картка для співробітників підприємства або випущена в подарунок до зарплатної карти.

“КредиТочка”ТМ. Клієнтам, які отримують заробітну плату на платіжну картку, відкриту у банку “Надра”, було запропоновано новий картковий продукт з придбання товарів – програму “КредиТочка”. Вона має наступні переваги:

-Розмір кредиту на картці становить до шести середньомісячнихзаробітних плат (але не більше 10000 гривень).

-Кредит надається без забезпечення, отже, не потрібно оформляти додаткові документи під заставу кредиту.

-Кредит є безстроковим та відновлюваним – частина кредиту, що погашається, знову стає доступною для подальшого використання.

-Проста та швидка процедура оформлення картки – достатньо звернутися до відділення банку “Надра”, в якому відкрита зарплатна картка. Для клієнтів, які отримують заробітну плату на картку банку “Надра” три та більше місяців, потрібен лише паспорт громадянина України та ідентифікаційний код, а тим, хто менше трьох місяців, необхідно мати також довідку про заробітну плату за останні три місяці.

-Свобода вибору (клієнт сам обирає товар та місце його придбання, проте головна умова – можливість прийому платіжних карток до оплати в торговому закладі; не потрібно оформляти документи для оплати товарів в розстрочку; можна придбати будь-які товари в межах встановленого кредитного ліміту; можливість купити набагато більше товарів, ніж у випадку традиційної “розстрочки”.

-Простота поверенення кредиту – щомісячно необхідно сплачувати лише 10% від суми використаного кредиту та нараховані відсотки. Для зручності погашення щомісячного платежу відбувається автоматично із заробітної картки.

Картки миттєвого оформленняабо наперед оплачені картки, є стандартними міжнародними платіжними картками, які заздалегідь випускаються банком і дають можливість їх власникам здійснювати операції в межах коштів, внесених на картковий рахунок. Ці картки можуть поповнюватися в режимі on-line, тобто гроші стають доступними клієнту відразу після внесення їх до каси банку. Особливістю наперед оплаченої картки є відсутність реквізитів, які вказують на особу власника картки (ім’я клієнта), а також використання її тільки з ПІН-кодом (для максимальної безпеки).

Крім того, ці картки безстрокові, а це означає, що клієнт, який придбав цей платіжний інструмент, може забути про термін дії карти та бути впевненим, що завжди зможе розрахуватися карткою або здійснити будь-яку іншу, навіть незаплановану операцію.

Завдяки цим особливостям наперед оплачені картки дають клієнтам розширений спектр можливостей використання картки в порівнянні з персоналізованою (на яку нанесено персональні дані клієнта). Вони надзвичайно зручні для безпечного перевезення невеликих сум у подорожах. Для негайної передачі грошей від однієї особи до іншої (як одноразово, так і регулярно) достатньо оформити дві картки до одного рахунку – основну та додаткову. Якщо необхідно розрахуватися з підрядником в іншому місті, або передати гроші дитині, яка навчається далеко від дому, достатньо буде поповнити картковий рахунок, і гроші миттєво стануть доступними власнику додаткової картки.

MaestroPrepaidфіксованого номіналу. Головна відмінність картки MaestroPrepaidфіксованого номіналу від звичайних наперед оплачених та дебетних карток в тому, що вони не поповнюються. Для здійснення операцій клієнту доступна сума в розмірі номіналу картки, вказаного на її лицьовій стороні. Після використання всієї суми коштів картка анулюється.

Головною перевагою наперед оплаченої картки MaestroPrepaidфіксованого номіналу є простота оформлення. Для отримання картки та ПІН-коду до неї достатньо лише заповнити анкету, надану співробітниками банку. Процедура оформлення картки займає не більше 10 хвилин.

Інші переваги картки MaestroPrepaidфіксованого номіналу від банку “Надра”:

-укладання договору про відкритя карткового рахунку не потрібно;

-необмежений строк дії картки;

-операції по зміні ПІН-коду, перегляду залишку, друк міні-виписки здійнюється в банкоматах банку безкоштовно;

-ці карки є міжнародними, отже вони можуть використовуватися для отримання готівки та для розрахунків в торговій мережі по всьому світу.

Картка може бути використана лише в електронних терміналах, які оснащені засобами введення ПІН-коду, і в банкоматах. Обов’язкове використання ПІН-коду для здійснення всіх операцій дозволяє знизити ризик шахрайських операцій до мінімуму.

Сьогодні клієнтам пропонуються картки номіналом 100, 200, 500 і 1000 гривень, 100 доларів США і 100 євро. Картку можна оформити в будь-якому відділенні банку “Надра”.

MaestroPrepaidфіксованого номіналу може бути використана як:

-подарункова карта;

-призова карта;

-для дітей та школярів;

-для щоденних покупок на невеликі суми.

Платіжно-дисконтна картка EURO<26 VISAElectronпредставляє спільний проект з Молодіжним інформаційним центром “Євро<26-Зарево” та ТОВ “Колізей”.

Картка може бути оформлена для осіб, що не досягли 26-річного віку.

Картка EURO<26 VISAElectronвипускається в рамках Програми Європейської Асоціації Молодіжної Картки, яка дає можливість отримувати знижки на товари та послуги підприємств-партнерів в 38 країнах Європи. Учасники програми – магазини, кафе, кінотеатри та багато інших підприємств України та світу, послугами яких користуються студенти.

Логотипи “Колізей” та “Studentland”, розміщені на картці дають можливість придбати білети у будь-яку точку світу за спеціальними молодіжними тарифами (SATA) зі знижкою до 50%, а також знижки на навчання за кордоном до 20% (програма пропонує навчання в більш ніж 10 країнах світу).

Картка EURO<26 VISAElectronє міжнародною платіжною карткою та поєднує в собі весь спектр можливостей, характерних для картки VISAElectron.

EURO<26 VISAElectronможе бути оформлена строком на один рік. Після закінчення строку дії карти, якщо її власник не досяг 26 років, вона перевипускається на новий термін.

Всі клієнти, які оформили в банку молодіжну карту EURO<26, можуть безкоштовно отримати карту VISAVirtuonвід банку “Надра”. Віртуальна картка – це зручний та недорогий засіб розрахунків в Інтернет-магазинах, який забезпечує максимальну безпеку операцій в мережі Інтернет завдяки обмеженим можливостям використання картки. З цією карткою можливо оплачувати товари та послуги в усіх віртуальних магазинах світу, які приймають до оплати картки міжнародної платіжної системи VISAInternational.

Пенсійні картки банку “Надра”дозволять забути про довгі очікування листоноші та стояння в чергах. Така картка дає можливість отримувати пенсію у зручний для клієнта час в будь-якому відділенні банку або банкоматах, більшість з яких працює цілодобово.

Переваги картки банку “Надра” для пенсіонерів:

-зарахування пенсії на картку є безкоштовним;

-пенсійна картка не прив’язує до часу отримання пенсії;

-можливість отримати пенсію в касах та банкоматах банку в зручний час та без стягнення будь-яких комісій;

-нарахування 14% річних на залишок суми на пенсійному картковому рахунку;

-можливість отримання 70% пенсії в кредит за пільговою ставкою, не чекаючи дати її виплати;

— можливість отримання на картку грошової допомогивід родичів, які знаходяться далеко від самого пенсіонера;

-надійність зберігання грошей в банку та можливість їх використання в будь-який момент;

-отримання у банку щомісячного детального звіту про витрати по картці;

-можливість в будь-який час отримати консультацію по використанню картки за телефоном 8800500 09 70 (безкоштовно по Україні).

Пенсійна карка видається та обслуговується безкоштовно.

Для отримання пенсії на картку необхідно завітати до банку та замовити пенсійну картку (необхідно мати із собою паспорт та ідентифікаційний код), заповнити заяву на перерахування пенсії на картковий рахунок.

Справжня кредитна картка – це бренд карткового бізнесу банку “Надра”. Ця программа спрощує життя клієнта, приносить зручність, користь та має багато переваг. Головна з них – це безстрокова кредитна лінія, якою клієнти можуть скористатися в будь — яку хвилину та на будь-які потреби, розраховуючись карткою за товари та послуги або отримуючи готівку. Крім того, всі картки банку “Надра” – міжнародні, а отже, клієнти можуть користуватися нею і за кордоном. При цьому курс конвертації, що пропонує банк, більш вигідний, ніж при готівковому обміні.

У відповідності до програми банку “Надра”, клієнти можуть самостійно будувати свій графік погашення, визначати розмір повернення коштів, який є для них зручним. Існує лише одна вимога з боку банку – погашення обов’язкового мінімального щомісячного платежу – нараховані відсотки за фактичний термін використання кредиту та 7% від суми заборгованості.

Забезпечення кредиту залежить від суми кредитної лінії та платоспроможності клієнта. Банк приймає різні види забезпечення: нерухомість, гарантію юридичної особи, депозити, цінні папери тощо. Всім клієнтам з доброю репутацією та кредитною історією може бути наданий бланковий кредит, тобто без оформлення забезпечення.

Банк пропонує кредитні картки для різних верств населення, для клієнтів з різними потребами та стилем життя. Кредитні картки поділяються на три групи:

-Електронні кредитні картки (VISAElectronCredit, MasterCardElectronic);

-Масові кредитні картки (VISA Classic, MasterCard Mass);

-Елітні кредитні картки (VISA Gold, MasterCard Gold, MasterCard Platinum).

Банк відкриває кредитні картки в гривні, доларах США, Євро, а також мультивалютні. Клієнт сам обирає валюту рахунку в залежності від того, де планує частіше користуватися карткою: в Україні чи за кордоном.

Елітні картки банку “Надра”. Навіть комфорт і сервіс можна вдосконалювати нескінченно. Елітні платіжні картки від банку “Надра”є одними з лідерів на ринку України. Головне, що відрізняє респектабельні продукти ряду premiumвід аналогічних, розрахованих на масового споживача, — це підвищений револьверний кредит і страхування від шахрайських операцій. Крім того, це – отримання знижок у партнерів дисконтної системи ETNв Україні (до 25%) – для карток VISAGold, MasterCardGoldбанку “Надра”.

Ще більшим спектром послуг дозволяє користуватися кредитна карта MasterCardPlatinum, емісію якої банк “Надра” почав першим в Україні. Кредитний ліміт по цих картках – від 2,7 тис. доларів з гнучким графіком погашення.

Своїм клієнтам банк пропонує додаткові послуги: заохочувальний бонус, який нараховується за розрахунки карткою в торгово-сервісній мережі, відчутні знижки в підприємствах дисконтної системи банку GrandMixі додаткову картку на вибір: MasterCardPlatinum, Gold, Lady’sMasterCard. Крім цього, в комлект MasterCardPlatinumвходять: карта PriorityPass, яка є перепусткою до залів очіування для VIP-клієнтів в понад 300 аеропортах світу, дисконтна картка IAPA, яка дає можливість отримати 50-ти відсоткові знижки від стандартної ціни на проживання в понад 4000 готелях у всьому світі, знижки до 30% на оренду автомобіля, поліс страхування за різними програмами на вибір клієнта.

Банк “Надра” є лідером в розповсюдженні карток AmericanExpressв Україні і єдиним вітчизняним банком, який отримав право на оформлення карт AmExCenturion. Платіжні картки системи AmericanExpress– це показник високого статусу і заможності власника.

Справжня жіноча картка Lady’sMasterCard. Саме для жінок спеціалісти банку розробили першу в Україні справжню жіночу картку Lady’sMasterCard, вклавши в ідею її розробки все необхідне для успішного та цікавого життя. Перше, що відрізняє цю картку від інших – це її ексклюзивний дизайн, адже вона витримана в ніжно-рожевих тонах, з легким нанесенням перламутру, що робить її елегантною та жіночою. Зручною у використанні та плануванні власного бюджету її робить і особлива система тарифів: картка надається безкоштовно, а обслуговування карткового рахунку обходиться трохи більше двох доларів на місяць. Власникам картки банк надає кредитну лінію. Кредит може використовуватися на будь-які потреби і повертатися в будь-який зручний для клієнток час. Обов’язковим є лише погашення 7% від суми фактично використаного кредиту і відсотків за користування ним.

Програма“Справжня кредитна картка”банку “Надра”вже давно завоювала популярність, а в “жіночому варіанті” вона є ще й вигідною. Спеціальною пропозицією банку за програмою Lady’sMasterCardє нарахування заохочувального бонусу. Він розраховується щомісячно від суми операцій, які здійснюються на картці в будь-якій точці світу і додаються до суми на картковому рахунку.

Крім того, лише для власниць карток Lady’sMasterCardбанк “Надра” розробив власну программу знижок, які діють в мережі компаній-партнерів банку за програмою LadyMix.Модні бутіки, салони краси, фітнес-центри, ресторани, дилери з продажу автомобілів у Києві та інших крупних містах України надають власницям карт Lady’sMasterCardсвої послуги зі спеціальними знижками від 5 до 20%.

Вперше ця програма була представлена у вересні 2002 року на ІІ Міжнародному конгресі з прикладної естетики та косметології в місті Києві, а презентація картки Lady’sMasterCardвідбулася в грудні 2003 року на спільній прес-конференції банку “Надра” та платіжної системи MasterCardEurope.

Банкоматна мережа обслуговування платіжних карт банком “Надра”. Важливий аспект карткового бізнесу полягає у видачі готівки через банкомати. Банкомат (ATM- automated teller machine) — програмно — технічний комплекс, що здійснює при доступі до нього за допомогою платіжної картки та особистого ідентифікатора її держателя, видачу готівки, надання інформації щодо стану рахунків та інші операції згідно з його функціональними можливостями. Досвід роботи банків свідчить про те, що перші півроку не менш 90% коштів, які перебувають на картковому рахунку, знімаються клієнтами у вигляді готівки. Головна причина, як вважають фахівці, — психологічна: набагато звичніше тримати в руках готівку й розраховуватися нею в магазинах. Звикнувши до карток, клієнти все менше користуються ними для зняття готівки, оскільки це менш вигідно: за зняття готівки банк утримує на свою користь 0,75% -1,5% від знятої суми (це не стосується платіжних карток, випущених в рамках зарплатних проектів, де зняття готівки проходить без комісії у банкоматах банку-емітента), а за оплату товарів і послуг за допомогою платіжної картки проценти не утримуються.

Обслуговування банкоматів, встановлених банком, потребують також значну кількість фахівців. Деякі банки ці функції покладають на відділ системно-технічного забезпечення. Основним завданням якого є контроль за роботою банкоматів та підтримка їх функціонування в on-line режимі. Для інкасації банкоматів залучається група інкасаторів.

Кількість встановлених банкоматів в України банками-лідерами представлено на рисунку 2.1.

Застосування банкоматів відображує прагнення банків наблизити свої послуги до клієнтів, розширити тимчасові та просторові рамки, в яких клієнт може виконувати стандартні банківські операції з отримання готівки. Використання банкоматів дає змогу банку скоротити персонал та знизити витрати на приміщення.

Головна перевага банкомату перед звичайним касиром — можливість цілодобової роботи. Тому банкомати має бути встановлено в найбільш відвідуваних місцях, куди клієнт платіжної системи може потрапити в будь-який час дня чи ночі.

Нові карткові продукти потребують росту кількості та удосконалення якості мережі іх обслуговування. Станом на 01.01.2005 року Банком було встановлено 450 банкоматів. В 2002 році вперше Банком було встановлено новий пристрій самообслуговування – інформаційний кіоск, за допомогою якого клієнти можуть отримати повну інформацію стосовно стану карткового рахунку та здійснених по ньому операцій, а токож здійснити по ньому деякі платежі.

Мережа банкоматів ВАТ КБ “Надра” зростає стрімкими темпами. Але не лише кількісними показниками може похвалитися банк, а й новими розробками.

Найбільшою популярністю серед клієнтів, в першу чергу, користується видача готівки, так як саме з цією метою і були створені банкомати. Банкомати банку “Надра”– мультивалютні, тобто клієнти можуть отримати не лише національну, але й іноземну валюту: долари США та євро (при проведенні операцій по видачі іноземної валюти враховуються вимоги НБУ).

На другому місці за популярністю – операція по залишку на рахунку. При цьому, у випадку наявності ліміту кредитування за картковим рахунком, на чеку банкомата клієнт може побачити як доступну для отримання суму, так і суму кредиту, наданого банком. Також часто клієнти користуються функцією “Міні-виписка”, яка дає змогу продивитись п’ять останніх операцій, що були здійснені по картковому рахунку. Це зручно, так як немає необхідності звертатися за випискою у відділення банку.

В банкоматах банку “Надра”клієнти мають можливість оплатити послуги операторів мобільного зв’язку UMCтаKyivstarз карткового рахунку (для контрактних абонентів). А користувачі передплаченого сервісу можуть придбати в банкоматі електронний ваучер зі скрейтч кодом для поповнення рахунку мобільного оператора (Sim-sim, Ase&Base, Jeans, Uni). За допомогою електронного ваучера банкомата клієнт може отримати доступ до Internet(ваучер Світ Онлайн, ІР-телеком, UkrNet), користуватися Ір-телефонією (ваучер АЛЛО).

Банкомати банку “Надра” дають можливість змінити ПІН-код як для дебетних, так і для кредитних карток. Також реалізована можливість розміщення рекламної інформації для клієнтів на екранах та чеках банкоматів.

Клієнти, які оформили в банку “Надра” не тільки платіжну картку, але й споживчий кредит (розстрочку), зможуть погашати нараховані відсотки та заборгованість по кредиту за рахунок залишку коштів на картковому рахунку через банкомати банку “Надра”.

В жовтні 2004 року розпочався пілотний проект в Сумській філії банку “Надра” з надання послуги електронної доставки рахунків за комунальні послуги та їх оплати в банкоматах.

З’явиться ще один різновид електронного ваучеру – VISAVirtuon, призначений для клієнтів, які здійснюють покупки через мережу Інтернет. Банк давно вже пропонує клієнтам платіжну картку VISAVirtuon, проте її електронно-банкоматний варіант зручний тим, що для його отримання не вимагається оформлення документів (договір, наявність паспорту). VISAVirtuonбуде представлена широким спектром номіналів, необхідних для здійснення покупки в Інтернет (але не більше 150 доларів США або Євро).

Впроваджено переказ коштів в банкоматах між власниками карток ВАТ КБ “Надра”. Ця послуга дозволяє швидко, без додаткових витрат часу, переводити кошти від одного клієнта іншому.

Обізнаність клієнтів про перспективи карткового бізнесу невпинно зростає. Відповідно зростають потреби клієнтів в нових послугах. Передбачаючи це, Банк запроваджує нові послуги, які можна отримати в мережі банкоматів банку “Надра”.

Для всіх клієнтів 24 години на добу, 7 днів на тиждень в банку “Надра” працює клієнтська підтримка. Клієнти можуть скористатися її послугами як в інформативних, так і в операційних цілях. Тобто можливо не лише отримати необхідну інформацію про послуги або тарифи, але й активізувати картку, або навпаки поставити її до стоп-списку.

2.4 Аналіз еквайрингової діяльності ВАТ КБ “”Надра

Українські банки активно розвивають мережу прийому карток. Банки встановили більше 20 тисяч POS терміналів, але в порівнянні з кількістю терміналів країн Європи, Україна займає останню позицію, що відображено у таблиці 2.6.

Банк, що отримав право займатися еквайрингом (згідно Постанови Правління НБУ №367 від 27.08.2001, еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами — резидентами, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи) перш за все створює підрозділ, що буде відповідати за цей напрям.

Кількісні показники банків України щодо встановленого обладнання для прийому платіжних карток представлено на рисунку 2.2.

Значний прогрес в області операцій банків з платіжними картками Україні сумнівів не викликає. Але такий "бум" пов'язується насамперед з зарплатними проектами, а також з рекламними акціями, проектами по обслуговуванню платежів на підприємствах. Що ж стосується "добровільної" частини населення в карткових програмах, то воно зведене до мінімуму. То ж спробуємо з'ясувати, чому на ринку склався такий стан.

Питання з населенням не вирішується так просто. Вибір платіжної картки клієнтом здійснюється за наступними критеріями: ціна випуску та обслуговування картки; розвиненість карткової інфраструктури по даному виду картки; наявність додаткових послуг.

Додаткові послуги, як правило, тягнуть за собою значне підвищення плати за надання картки та збільшення страхового депозиту (незнижувального залишку) і тому є доступними далеко не для кожного середньостатистичного громадянина України. Таким чином, більш реально приймати до уваги два критерії. Саме тут і виникає безліч проблем. Розглянемо основні з них, спочатку економічні.

Оскільки розвиток карткового бізнесу на території України має не дуже давню історію, на наш погляд, говорити про достатньо розвинену інфраструктуру поки передчасно. Істотний вплив має також значна нерівномірність розвитку регіонів та окремих районів (сьогодні 70 % операцій по картках здійснюється в Києві, а 30 % в усіх інших обласних центрах). Підприємства торгівлі в регіонах у переважній більшості відмовляються від впровадження систем обслуговування карток, пояснюючи відмову великою комісією банків по операціям еквайрингу, хоч ця комісія, як правило, складає 1 % від суми операції по картках банка еквайра і 2-3% по картках інших банків.

До проблем неекономічного характеру можна віднести такі: недовіра населення до банківських установ (є глобальною і гальмує розвиток не тільки одного карткового бізнесу, а й інших видів банківських операцій); шахрайство по операціях з платіжними картками (загальний обсяг шахрайських операцій з платіжними картками в Україні 2002 року оцінюється у 1 млн. доларів, а 2003 року — понад 1,5 млн. доларів).

Одним із пріоритетних завдань карткового бізнесу банку “Надра” було підвищення обсягу безготівкових розрахунків платіжними картками в торговельно-сервісній мережі. Першим кроком на шляху досягнення цієї мети було збільшення кількості підприємств, що приймають до оплати платіжні картки. Так, у 2004 році банк уклав угоди на еквайрингове обслуговування з більш ніж 700 підприємствами торгівлі та послуг. Розглянемо структуру точок еквайрингу банку “Надра” в таблиці 2.7.

За даними таблиці 2.7, бачимо, що банк “Надра” надає послуги з еквайрингу підприємствам різних форм власності і різних галузей народного господарства. Найбільшу частку складають ресторани та казино (24%), супермаркети (20%) та магазини одягу (10%), меншу такі галузі як медичні послуги та салони краси (9%), автосервіс (5%), готелі (3%), туристичні агенції, авіаквитки (3%). Банк пропонує ефективні та конкурентні рішення щодо організації прийому карток до оплати для будь-якого підприємства.

З точки зору торгівельного підприємства, в розрахунках за товари і послуги з допомогою платіжних карток беруть участь: покупець (держатель платіжної карти), продавець (сама торгівельна організація) й еквайр.

Держатель платіжної карти – фізична особа (клієнт або довірена особа клієнта), яка на законних підставах використовує платіжну карту для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунка в банку або здійснює інші операції з її застосуванням.

Торговець – суб’єкт підприємницької діяльності, який відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією приймає до обслуговування платіжні картки з метою проведення оплати вартості товарів або послуг.

Еквайр – юридична особа – член платіжної системи, яка здійснює діяльність по технологічному, інформаційному обслуговуванню торговців і виконанню розрахунків з ними по операціях, які здійснені з використанням платіжних карток.

Для того щоб приймати оплату за товари (або представлені послуги) за допомогою банківських платіжних карток (далі — БПК), підприємство торгівлі (сфери обслуговування) повинно підписати договір еквайрингу з обслуговуючим банком, членом відповідної платіжної системи.

Діяльність банка-еквайра відповідно до технологічного, інформаційного обслуговування торговців і використання розрахунків з ними по операціям із застосуванням платіжних карток називається еквайрингом.

В особі торговців можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності. В якості торговців – юридичних осіб можуть виступати як резиденти, так і нерезиденти України, враховуючи, що останні мають постійні представництва в Україні.

Що стосується торговців – фізичних осіб, то до таких відносяться особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які являються резидентами України. В дану категоріювключаються також суб’єкти підприємницької діяльності, які пропонують товари (послуги) покупцям-нерезидентам із застосуванням платіжної картки міжнародних платіжних систем згідно з договорами комісії, доручення, консигнації або агентських угод, підписаних з нерезидентами. Обов’язковою умовою в даному випадку являється наявність дозволу відповідних міжнародних платіжних систем на здійснення таких розрахунків.

При використанні банківських платіжних карт міжнародних платіжних систем торговці можуть заключати угоди:

-з уповноваженими банками України, що є членами міжнародних платіжних систем VISAInternationalServiceAssociation, EuropayInternational;

-з уповноваженими банками України, уклавшими угоди з банками України – членами міжнародних платіжних систем VISAInternationalServiceAssociation, EuropayInternational;

— з уповноваженими банками України або юридичними особами – нерезидентами при використанні банківських платіжних карток платіжних систем DinersClub, JCB, AmericanExpress.

Банк-еквайр бере на себе проведення з торговцями всіх опрецій з банківськими платіжними картками, що знаходяться в сфері його діяльності.

В свою чергу банки зобов’язані:

-заключати угоди;

-представляти гарантії платежу (при умові, що такі користувачі карток не порушать правила по їх використанню);

-зараховувати або перераховувати кошти по операціях з використанням платіжних карток;

-забезпечувати первинну обробку запитів на авторизацію, які надходять від торговців;

-приймати, сортувати і відправляти квитанції торговим підприємствам.

До таких документів відносяться сліпи та квитанції терміналів, платіжні повідомлення і стоп-листи та ін.

Як було відмічено вище, обслуговування торговців і здійснення розрахунків з ними по операціям із застосуванням банківських платіжних карток банк проводить на основі договору про використання банківських платіжних карток в якості платіжного засобу в торгових і сервісних підприємствах.

Такий договір регулює правові відносини між торговим підприємством і банком-еквайром, які в подальшому мають наслідки в податковому і бухгалтерському обліку як для торговця, так і для еквайра.Договір між еквайром і торговцем надає право останньому приймати до оплати платіжні картки відповідної платіжної системи з дотриманням її правил і умов договору (Додаток 3).

Підписаний договір повинен містити наступну інформацію:

  1. Права і обов’язки підприємства (торговця).
  2. Права і обов’язки банку (еквайра).
  3. Порядок проведення транзакції. При цьому під транзакцією розумієтьсяоперація між підприємством і держателем картки (покупцем) по придбанню товарів чи послуг з використанням картки в якості платіжного засобу.
  4. Ознаки дійсності платіжної картки, що підлягає прийому до оплати.
  5. Здійснення розрахункових операцій при купівлі товарів з використанням платіжної картки.
  6. Оформлення документів, що підтверджують здійснення транзакції. Такими документами являються сліпи і/або квитанції торгового терміналу. Вони містять інформацію про суму операції, дату, а також дані, що дають можливість ідентифікувати платіжну картку і торгове підприємство.
  7. Види (типи) платіжних карток, що приймаються до оплати.
  8. Порядок і строки отримання стоп-листів, які являють собою перелік тих платіжних карток, операції з якими призупинені на день їх здійснення.
  9. Порядок дій касирів відносно:

а) ідентифікації платіжних карток й авторизації.

Під авторизацією розуміється процедура отримання у банку дозволу на проведення підприємством торгівлі операції продажу товарів (послуг) із застосуванням платіжної картки. Але не завжди підприємству необхідно мати дозвіл банка-еквайра на здійснення продажу товарів (послуг) по БПК. Так, в межах ліміту авторизації продавець має право продати товар покупцю без здійснення запиту на його дозвіл у банку.

Іншими словами, ліміт авторизації – це максимальна сума транзакції, яку можна провести без авторизації.

При продажу товарів (послуг) по БПК продавець (касир) повинен перевірити персональні дані держателя картки, тобто продавець повинен впевнитися в тому, що покупець і держатель БПК є однією ж і тією ж особою. Максимальна сума транзакції, яку можна провести без перевірки персональних даних держателя БПК, називається лімітом верифікації. Величини ліміту авторизації та верифікації є конфіденціальною інформацією і не повинні бути відомі покупцю (держателю БПК).

б) роботи з обладнанням: імпринтеру і торгового терміналу, з допомогою якого здійснюється авторизація.

10.Строки повернення торговцю суми проведених операцій по платіжним карткам визначеної платіжної системи.

На практиці перераховані суми вартості проданого товару з рахунку держателя картки (покупця) на відповідний рахунок підприємства здійснюється протягом 2-3 днів.

11. Розмір комісійних, які отримує банк, і порядок їх утримання.

12. Порядок повернення сум по операціях.

Така ситуація можлива у випадку повернення товару покупцем, опротестування банком чи самою платіжною системою проведення операції продажу, а також при наявності доручення на договірне списання цих сум з поточних платежів в інтересах торговця.

Якщо ж покупець, який являється держателем картки, помітив, що грошові кошти з його карткового рахунку все-таки були списані, не дивлячись на повернення товару, то покупець може опротестувати такі дії. Для цього він (держатель платіжної картки) повинен звернутися в обслуговуючий його банк (банк-емітент) із заявою про претензії.

Інформацію про рух грошових коштів на рахунку користувач БПК може дізнатися по виписці із банку, який його обслуговує.

Отримавши заяву-опротестування від держателя платіжної картки, банк-емітент висуває фінансову претензію банку-еквайру на повернення платежу по проведеній трансакції, тобто, говорячи “банківською мовою”, виникає CHARGEBACK.

Повертаючись до теми “обов’язкових атрибутів”, які повинен містити договір еквайрингу, відмітимо, що в ньому повинна бути висвітлена така інформація:

— строк, на який дія договору може бути продовжена у випадку опротестування операції клієнтами, емітентами або платіжною системою після його розірвання, і порядку повернення цих сум;

— порядку розподілу збитків між підприємством і банком, які можуть виникнути у випадку несанкціонованого доступу до імпринтера або торгового терміналу, використання покупцем підробленої, фальшивої, вкраденої платіжної картки при купівлі товарів (послуг);

— порядок вилучення платіжних карток, якщо це передбачено правилами платіжної системи, та ін.

Договір про використання банківських платіжних карток в якості платіжного засобу в торгових і сервісних підприємствах може містити розділ “Додатки”, що включає:

— перелік видів БПК, які приймаються до оплати;

— порядок проведення транзакції;

— признаки дійсності БПК;

— порядок пред’явлення сліпів і реєстрів в банк;

— зразок реєстру;

— заява на реєстрацію/зміну даних про підприємство;

— заява на реєстрацію/зміну даних про точку реалізації товарів (послуг);

— розписку про вилучення БПК;

— заяву на відміну помилкової транзакції;

— список відповідальних працівників підприємства;

— повідомлення про фінансову претензію CHARGEBACKі т.д.

Перспективи карткового бізнесу майже безмежні і, відповідно, банк “Надра” і надалі впроваджуватиме в цій сфері нові банківські технології покликані перш за все, зробити максимально зручним користування платіжною карткою як ефективним інструментом розрахунків.

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

3.1.Сучасний стан карткового бізнесу в Україні

Протягом останніх десятиліть світова фінансово-кредитна система пройшла складний шлях від застосування готівкових коштів до переважно безготівкових електронних розрахунків. У країнах з ринковою економікою на заміну чековим книжкам прийшли пластикові картки.

Починаючи з 1995 року міжнародні платіжні системи вийшли на український ринок кредитних карток. У 1995 році було створене Акціонерне Товариство «Укркарт», до якого ввійшли 17 українських банків, бажаючих працювати з чіповою технологією. А у 1996 році Асоціація EUROPAY своїм листом від 12 лютого назначила банк «Аваль» та «Градобанк» своїми агентами на Україні та уповноважила їх здійснювати операції з юридичними особами-резидентами на основі підписаної з ними угоди. Повноправними членами асоціації VISA International стали у 1996 році сім українських комерційних банків Промінвестбанк, Приватбанк, Укрексімбанк, Аваль, Укрінбанк, Перший міжнародний банк та Градобанк. У цьому ж році віце-президент асоціації VISA з боку міжнародної платіжної системи надав українським банкам права проводити розрахунки по трансакціям у гривні. Це означає, що відтепер банки могли відкривати своїм клієнтам по карткам VISA не валютні, a гривневі рахунки. Власники кредитних карток проводили операції у гривнях, а подальша конвертація здійснювалась по курсу Національного Банку України.

З вересня 1996 року банки України один за одним почали приєднуватися до міжнародного карткового бізнесу. Однак власної платіжної системи в Україні поки ще не було — банки пропонували продукти західних або російських компаній.

Лідируюче місце на українському ринку займали та займають зараз дві західні платіжні системи VISA та EUROPAY/MasterCard що представлено на рисунку 3.1. До речі, співвідношення між картками VISA та EUROPAY в Україні трохи інше, ніж у Європі, та в усьому світі.

Прийнята в Україні у грудні 1996 року БПК — це в основному інструмент безготівкових розрахунків фізичних осіб за куплені товари і отримані послуги, і водночас один із кроків до виходу банків на міжнародні ринки пластикових карток. За 8 років ринок України все ще дає практично подвійний щорічний приріст і вважається одним з найбільш перспективним в Європі. Позиція України як емітента MasterCard представлена у таблиці 3.1.

Учасниками MasterCard International є 56 українських банків, з них 16 – є принциповими членами. Кінець 1 кварталу 2004 року – картковим продуктам MasterCard належить 52% об’єму карткового ринку країни.

По об’єму емісії карт Visa в регіоні СЕМЕА до кінця 4 кварталу 2003 року Україна вийшла на 3 місце, після Польщі (9,4 млн. карток ) і Росії (7,5 млн. карток). Учасниками Visa є 50 українських банків, 13 з них є принциповими членами.

В Україні з 1996 року впроваджена Національна система масових електронних платежів, що дає змогу обслуговувати платіжні картки міжнародних платіжних систем – “VISA”, “EuroCard/MasterCard”, “AmericanExpress”, “DinerClub” тощо.

Низка українських уповноважених банків є членами цих міжнародних платіжних систем і здійснюють такі неторговельні поточні операції з платіжними документами: емітування пластикових карток і дорожніх чеків в іноземній валюті; продаж цих документів і виплату за ними іноземної валюти готівкою.

Пластикові картки поступово стають звичними не лише для пересічних громадян, а й для підприємств та організацій, що використовують їх для обслуговування свого бізнесу. І хоча в нас безготівкові розрахунки ще не набули такого розвитку, як у західних країнах, визнання пластикових карток як зручної та надійної системи розрахунків залишається лише питанням часу.
Зрозуміло, що у розширенні ринку пластикових карток насамперед зацікавлені ті, хто отримує зиск від продажу даного продукту – банки, що їх емітують. Серед стовпів вітчизняного карткового бізнесу можна виділити АППБ „Аваль”, Приватбанк, банк „Надра”, деякі інші. І саме необхідністю розширення ринків збуту зумовлена поява останнім часом продуктів, орієнтованих на вузькі цільові групи споживачів, – індивідуальні картки для пенсіонерів, студентів, жінок, приватних підприємців та великих корпорацій – кожен з цих видів має свої переваги та програми лояльності, дисконтні й бонусні системи. Безперечний інтерес для банків становлять зарплатні проекти та корпоративні картки, що дають змогу одразу залучити не один десяток, а то й сотню клієнтів.

Лідером карткового бізнесу остається “Приватбанк” – більше 6444 тис. карт, Промінвестбанк – більше 2366 тис. карт , але 1151 тис. карт — це локальні картки, ВАТ КБ “Надра” – більше 2 млн. карток, “Аваль” – більше 2032 тис, але більше 284 тис. карт – це локальні картки, Ощадбанк – більше 743 тис, але більше 335 тис. карт – це локальні картки. Основні показники представлені в таблиці 3.2. та на рисунку 3.2.

Обираючи пластикову картку, слід взяти до уваги такі критерії:

-розгалуженість мережі, що приймає картки до оплати або здійснює видачу готівки;

-перелік послуг, що доступні власникам карток;

-якість клієнтської підтримки банку;

-сума, яку доводиться сплачувати за відкриття та користування карткою;

-додаткові програми лояльності;

-рівень захисту коштів на карткових рахунках.

Для того щоб оцінити конкурентне становище банку на національному ринку карток, використаємо дані банків України по емісії карток (таб.3.3).

З наведених даних таблиці 3.3 видно, що лідерами в емісії платіжних карток міжнародних платіжних систем є системні банки, що входять до групи великих. Розгалужена філійна мережа, реалізація зарплатних проектів, вивчення конкурентного ринку, високий рівень роботи з клієнтом та бачення керівництвом банку пріоритетів розвитку карткового бізнесу, інвестування значних інвестицій у його розвиток сприяли певним результатам.

У 2004 році, так само як і в попередньому, основний приріст ринку “пластика" забезпечила реалізація зарплатних проектів.

За даними НБУ станом на 01.01.2004 в Україні пластикові картки випускають 87 банків, або 55% від їх загальної кількості.

Порівняно з 2003 роком кількість операцій із застосуванням платіжних карток, емітованих українськими банками, торік збільшилася на 91,5 млн. (62,5%) і становить 237,9 млн., причому сума операцій за картками зросла на 29 354,6 млн. грн. (85,3%) — до 63 758,5 млн. грн. Обсяг операцій з отримання готівки за платіжними картками збільшився на 27 595,9 млн. грн. (84%) і сягнув майже 60 341,0 млн. грн. (94,6% від загальної суми операцій за картками); безготівкових платежів зріс на 1758,7 млн. грн. (106%) і становить близько 3417,5 млн. грн. (5,4% від загальної суми операцій за картками). [24;с.2]

Протягом 2004 року переважну більшість операцій з використанням платіжних карток емітованих українськими банками виконували фізичні особи — 98,9% (235,2 мін.) від загальної кількості операцій, тоді як юридичні особи — тільки 1,1% (2,7 млн. шт.). Разом з тим за обсягами операцій це співвідношення дещо менше. Фізичні особи виконали торік операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, на суму 57 631,7 млн. грн. (90,4%), а юридичні особи — 6126,8 млн. грн. (9,6%).

Найбільшу частку в загальних обсягах операцій за платіжними картками становлять операції з використанням карток міжнародних платіжних систем МаsterCard і VISA — відповідно 38,1% (24 320,0 млн. грн.) і 40% (25 514,9 млн. грн.)

У порівнянні з минулим роком частка обсягів операцій за картками МаsterCard збільшилася на 6,4% — з 31,7 до 38,1%, а за картками VISA — зменшилася на 6,8% — з 46,8 до 40%.

Найбільші темпи приросту в 2004 році отримані за операціями, які виконувалися з використанням платіжних карток НСМЕП, МаsterCard і «УкрКарт»: сума їх операцій збільшилася порівняно з 2003 роком відповідно на 126% (до 5275,8 млн. грн.), 123 (до 24320 млн. грн.) і 102,9% (до 748,1 млн. грн.).

Такі темпи приросту обсягів та кількості операцій дозволили платіжній системі МаsterCard практично зрівнятися за цими показниками з платіжною системою VISA, а НСМЕП — збільшити свою частку в загальних обсягах операцій за платіжними картками, емітованими українськими банками, до 8,3%. Динаміка кількості та сум операцій представлено у таблиці 3.4.

Операції, які здійснюються в Україні за всіма картками, емітованими вітчизняними банками, становлять 97,1% від загальної суми операцій та 99,45% від загальної кількості операцій. Якщо брати до уваги тільки картки міжнародних платіжних систем, які можуть використовуватися за кордоном, то ці показники є такими — 96,4% від загальної суми операцій та 99,35% від загальної кількості операцій. Це свідчить про те, що держателі платіжних карток, емітованих українськими банками, здійснюють операції з їх використанням переважно в межах своєї країни, а використання карток за межами України є незначним.

Операції, які здійснюються в Україні за всіма картками, емітованими вітчизняними банками, становлять 97,1% від загальної суми операцій та 99,45% від загальної кількості операцій. Якщо брати до уваги тільки картки міжнародних платіжних систем, які можуть використовуватися за кордоном, то ці показники є такими — 96,4% від загальної суми операцій та 99,35% від загальної кількості операцій. Це свідчить про те, що держателі платіжних карток, емітованих українськими банками, здійснюють операції з їх використанням переважно в межах своєї країни, а використання карток за межами України є незначним.

Торік в Україні здійснено понад 239,6 млн. операцій з використанням платіжних карток (у тому числі емітованих банками — нерезидентами в Україні) на суму 64 517,3 млн. грн. З них 236,6 млн. внутрішньоукраїнських операцій за картками, емітованими українськими банками, здійснено на суму 61 895,5 млн. грн. і 3,0 млн. операцій за картками, випущеними банками-нерезидентами, на суму 2621,8 млн. грн.

Держателі карток українських банків на території України використовували їх здебільшого для зняття готівки. У 2004 році на ці операції в Україні припадало 95,1% (225,0 млн.) від загальної кількості внутрішньодержавних операцій, що становило 95,8% (59 315,0 млн. грн.) від загального обороту за картками. Відповідно на безготівкові операції припадало 4,9% (11,6 млн. шт.), а їх частка в сумарному обороті становила 4,2% (2580,5 млн. гра). Цікаво, що держателі карток українських банків за кордоном здійснюють набагато більше безготівкових платежів, ніж знімають готівку (у співвідношенні 61,5 до 38,5% за кількістю операцій), хоча за сумою операцій безготівкові платежі становлять трохи менший відсоток — відповідно 44,9 до 55,1%. Однак частка обороту за українськими картками за межами країни в 2004 році була незначною і становила лише 2,9% (1863,00 млн. грн.) від загальної суми операцій, здійснених за карками, емітованими українськими банками (63 758,5 млн. грн.), тому ці операції істотно не вплинули на загальну структуру карткових операцій. Велику кількість безготівкових операцій за межами України за українськими картками можна пояснити більш розвиненою інфраструктурою в тих країнах, де вони здійснювалися, та дорогою готівкою (сплатою більших комісійних).

За картками, емітованими банками — нерезидентами, в Україні також зафіксовані досить високі показники безготівкових операцій — понад 20% від суми всіх операцій, що майже в 5 разів перевищує цей показник за картками, емітованими українськими банками (4,2%).

Протягом 2004 року за картками всіх діючих в Україні платіжних систем щомісяця здійснювалося 19,8 млн. операцій, а середньомісячний оборот становив 5313,2 млн. грн. Враховуючи середню кількість функціонуючих в Україні протягом 2004 року карток загалом за усіма платіжними системами (14,3 млн.), середній оборот за однією карткою зріс порівняно з 2003 роком на 565 грн. і становив 4457 грн., а середня сума однієї операції дорівнювала 268 грн., що на 33 грн. більше, ніж у 2003 році. За однією платіжною карткою, емітованою українськими банками, протягом 2004 року здійснювалося 16,63 операції, що майже відповідає показникам 2003 року (16,56).

Це означає, що активність використання карток їх держателями залишилася майже на тому ж рівні. Разом із тим збільшення річного обороту за однією карткою засвідчує зростання кількості платіжних карток, які реально використовуються їх держателями.

Для більш повної картини розвитку ринку платіжних карток функціонуючих в Україні платіжних систем порівняємо показники використання платіжних карток у торговельно-сервісній мережі та показники зняття готівки в розрізі платіжних систем, а також наведемо загальні показники за всіма діючими в Україні платіжними системами. З цією метою скористаємося показником активності картки (кількість операцій у день по одній картці). Для проведення аналізу взято середню кількість карток у 2004 році.

Отже, показник активності карток у 2004 році за всіма функціонуючими в Україні платіжними системами становив 0,0451, що відповідає здійсненню 16,5 операції за однією карткою за рік. Найбільш активно у порівнянні із загальними показниками використовувалися картки платіжних систем «УкрКарт» — показник активності карток становив 0,0587; НСМЕП — 0,0500 та VISA — 0,0464. У платіжних систем МаsterCard і внутрішньодержавних одноемітентних показник активності карток дорівнював відповідно 0,0448 і 0,0391.

Найвищі показники серед платіжних систем, які порівнюються, за середньорічним оборотом за однією карткою в 2004 році мали «УкрКарт» — 11 865,57 грн. і НСМЕП — 8146,86 грн. Середні суми однієї операції за картками в 2004 році становили у «УкрКарт» — 5 51,89 грн., у НСМЕП — 445,18 грн. Наведені показники свідчать, насамперед, про те, що платіжні картки, які були емітовані банками — членами цих платіжних систем, є реально діючими платіжними інструментами, що використовуються їх держателями. Натомість цього не можна в повній мірі стверджувати відносно платіжних карток міжнародних платіжних систем, за якими зафіксовані найвищі показники емісії карток.

Загалом же за всіма платіжними системами середній оборот в Україні за однією платіжною карткою в звітному році становив 4327,05 грн., а середня сума однієї операції дорівнювала 262,25 грн. Серед міжнародних платіжних систем за цими показниками, так само як і за показником активності, певну перевагу має VISA. Середній оборот за однією карткою VISA в 2004 році становив 4250,03 грн., а за платіжною карткою МаsterCard — 3934,54 грн. В той же час середня сума однієї операції за карткою VISA становила 250,00 грн., а за карткою МаsterCard — 239,91 грн. Найменший середній оборот в минулому році, зафіксований по групі внутрішньодержавних одноемітентних платіжних систем, дорівнює 3410,13 грн. Оскільки ці картки використовуються в межах зарплатних проектів і в більшості випадків їх дія обмежена рамками одного підприємства, міста або регіону, то, як свідчать показники 2004 року, ці системи мають найнижчі показники активності, середньорічний оборот за однією карткою та найменшу середню суму однієї операції (238,47 грн.), що представлено у таблиці 3.6.

Проаналізуємо використання платіжних карток відповідних платіжних систем при здійсненні безготівкових розрахунків і отриманні готівки. Загалом за всіма платіжними системами середній оборот у торгово-сервісній мережі в Україні за рік по одній картці, емітованій українськими банками, становив 180,40 грн., а середня сума однієї операції по безготівкових платежах — 225,50 грн.

На жаль, інфраструктура прийому карток у нас ще недостатньо розвинена, але лідери з найрозгалуженішою мережею вже, безперечно, визначилися. Спектр карткових послуг, які пропонують українські банки, порівняно з західними дуже вузький, хоча вже є з чого обирати. Щодо тарифів на обслуговування – кожен банк має стільки варіантів, акцій та знижок, що відразу прорахувати, котрий з них виявиться вигіднішим, неможливо. Звісно, якщо ви постійний, бажаний клієнт банку, є надія що пластикову картку ви отримаєте на значно вигідніших умовах, ніж інші.
Слід також потурбуватись і про безпеку. Враховуючи досить високу вразливість карткових рахунків – ризики втрати, викрадення картки, можливість несанкціонованих розрахунків за товари і послуги з використанням карток – великою перевагою для них є можливість отримання регулярних звітів та оперативної інформації про рух та залишок коштів на карткових рахунках різноманітними електронними каналами. Це мобільний, телефонний, інтернет-банкінг, електронна пошта. Як правило, банки надають можливість обирати найбільш прийнятний для клієнтів спосіб отримання інформації. Деякі зі згаданих електронних каналів використовуються і для дистанційного управління коштами на картковому рахунку. Вони ж дають змогу дистанційно заблокувати операції по картковому рахунку в разі втрати картки чи підозри про несанкціоноване використання коштів.

За останні два роки число пластикових карток в Україні зросло більш ніж вдвічі, однак, не дивлячись на велику кількість банків, які пропонуть клієнту різноманітні картки міжнародних платіжних систем, можна констатувати, що число активних користувачів “пластику” в пропорціональному відношенні в країні не таке оптимістичне. Клієнт до цих пір не може звикнути до того, що “шматок пластику” це не тільки “електронний гаманець”, але і реальний засіб платежу: пластикова картка є в Україні в основному засобом для зняття готівки. Наприклад, за даними рейтингових досліджень на кінець 2004 року, для отримання готівки пластикову картку використовували 90% держателів. При цьому співвідношення між операціями по зняттю готівки і по оплаті товарів та послуг за допомогою картки складає 80 : 20 або в кращому випадку – 70 : 30.

Одна із головних причин настільки сумного для українського ринку співвідношення полягає в тому, що самою популярною карткою в Україні сьогодні є VISAElectron– саме вона в основному використовується в зарплатних проектах. З неї можна зняти готівку, розрахуватися нею в магазині, але в межах суми, яка знаходиться на рахунку (рівно як і аналогічна їй європейська Cirrus/Maestro).

Таким чином, основною причиною низької активності держателів карток у використанні їх як засобу платежу являється “зарплатність” більшості емітованих українськими банками карток. Це підтверджує і той факт, що по класичним платіжним картам, які мають більш широкий спектр функцій (їми, наприклад, можна розрахуватися за готель, за взятий напрокат автомобіль і ін.), більшість операцій все-таки припадає на оплату товарів і послуг. Так, за даними рейтингових досліджень, на покупки припадає більше 70% проведених по цим картам оперцій. Можливо, це ще і тому, що держателі “класичних” карток ближче до так званого середнього класу, частіше подорожують і відповідно частіше розраховуються карткою.

Що стосується середнього класу, то для даної верстви населення найбільш популярними є VISAClassicабо EuroCard/MasterCardMass. Ці карки, як і картки більш високих класів, приймаються до оплати будь-де, де є не лише POS-термінали, але й імпринтери, вони пропонують додатковий набsр послуг й товарів. На відміну від своїх “молодших сестер” Electronі Cirrus/Maestro, платіжні картки більш високого класу являються не тільки ключем до особистих коштів клієнта, але часто навіть ключем до коштів банку. Крім того, багато передових світових компаній по домовленості з платіжними системами надають держателям їх карток знижки в готелях і торгових точках по всьому світу. В цьому плані все-таки лідирує VISA. Картки цієї платіжної системи взагалі, як правило, користуються більшою популярністю, що можна пояснити більшою розкрученістю бренда. Хоча старається не відставати і MasterCard.

Останнім часом банки ведуть особливо активну боротьбу за клієнта, і в ній клієнт часто може не погано виграти. Найбільша активність спостерігається в сфері різних маркетингових акцій, націлених на розширення клієнтськой бази: проводяться різноманітні дисконтні програми, акції по зниженню тарифів, прив’язаних до різних дат.

Однак, не дивлячись на розвиток карткового ринку, проблем у клієнтів з “українським пластиком” більш ніж достатньо. Головна із них – недостатня кількість банкоматів і торгово-сервісних точок, які приймають картки до оплати. Але є й інші проблеми, які особливо сильно досаждають кардхолдерам (держателям карток): неперерахування банком грошей на рахунок, відсутність грошей в банкоматі або непрацюючий банкомат, відсутність в торгово-сервісній точці “зв’язку з банком”, в результаті чого увас не приймають картку до оплати (і це, на жаль, одна із самих поширених на сьогодні проблем). А в деяких торгових точках, наприклад, при намаганні оплатити покупку у покупця вимагають паспорт або інший документ, який підтверджує особу власника, а при відсутності такого відмовляються провести авторизацію. Це пов’язано з високим рівнем шахрайськихоперацій по карткам.

Однак покупець, якому було відмовлено в покупці, наступного разу зніме з картки гроші і розрахується готівкою.

3.2 Напрями розвитку карткового бізнесу в Україні

Ринок платіжних карток України є складовою міжнародного ринку, тому природньо, що світові тенденції розвитку мають місце і для місцевого ринку з урахуванням деяких особливостей.

Однією з таких особливостей є ненасиченість ринку карткових послуг. Хоча все більше банків започатковують власні карткові пректи, загальний обсяг емісії карток залишається все ще дуже незначним в порівнянні з розвинутими країнами.

Тенденції минулих років свідчать про стійке зростання обсягів емісії, в основному за рахунок так званих зарплатних проектів. Переведення заробітної плати на карткові рахунки в банку дозволить збільшити обсяги залучечних коштів, а значить і зростуть кредитні ресурси для розвитку економіки. На даному етапі розвитку ринку платіжних карток в Україні, більшість банків приділяють значну увагу реалізації зарплатних проектів, завдяки їх обслуговуванню, вони розширяють банкоматну мережу. В той же час, значне збільшення кількості банкоматів є не доцільним. Оскільки при певній насиченості банкоматами подальший ріст такої мережі в певному регіоні приведедо зменшення її рентабельності. Відповідно до цього потрібно «зрошувати не тільки кількість банкоматів, а й розширювати мережу у просторі.

Пластикові картки як один із самих популярних видів банківських послуг для фізичних осіб, варто доповнювати додатковими послугами. Платіжна картка та страховка, такий симбіоз себе добре зарекомендував на закордонних ринках, оскільки є вигідним для всіх сторін. Послуга "Мобільний банкінг" та „Інтернет банкінг" — можливість керувати своїм рахунком будь-коли та будь-звідки. Не секрет, що 30% клієнтів забезпечують 70% прибутку. Банками зараз взято приблизно половину з цих 30%. Тому, якщо банки продовжать роботу в попередніх напрямках, то вони можуть отримати набагато більшу віддачу. І тут все залежить від того, наскільки швидко банки зможуть наладити механізм отримання прибутку з того, на чому його можна отримати. Тому що інфраструктура, залучення, канали продажу, канали розповсюдження послуг, канали спілкування з клієнтом вже створенні практично всіма банками. Ось саме ці правильні технології спілкування з клієнтом і чітке розуміння, як банк повинен тут отримати гроші, допоможе йому розраховувати на позитивний результат. Але мало запустити картковий проект. Хороший проект може і повинен стати самою яскравою зіркою або ключем до карткової програми банку.

Ним потрібно займатися постійно. Для цього повинні бути виділені спеціальні менеджери, які повинні чітко розуміти: хто, що, коли і для чого потрібно робити. І чим скоріше стане професійним підхід до реалізації таких проектів, тим швидше банки стануть отримувати дійсно великі гроші.

Як відомо, до 40% готівкових коштів знаходиться поза банками. Тобто вони вилучені із загального економічного процесу відтворення. Щоб змусити ці гроші повернутись в економіку, банки намагатимуться диверсифікувати коло своїх клієнтів. Вже зараз пропонуються карткові проекти, націлені на далеко не найзаможніші прошарки суспільства – пенсіонерів та студентів. Переведення пенсійних виплат на карткові рахунки, крім зрозумілого збільшення пасивів банку, дозволить покращити обслуговування населення, наприклад, за рахунок зменшення черг в дні виплат. Відомо про урядові плани перевести на картки працівників бюджетної сфери. Таким чином, вже сьогодні зарплату на карткові рахунки отримують працівники Кабміну, Верховної Ради, ДПАУ, Держмитслужби.

Досі не відомо, який банк отримає замовлення на обслуговування працівників бюджетної сфери пластиковими картками (найімовірніше, це буде група банків). Невідомо також, якій платіжній системі віддаватимуть перевагу. Більшість емітованих карток належать до платіжних систем VISAтаEuropay. І близько 30 банків, що їх випускають, лобіюватимуть в уряді рішення, згідно з яким бюджетників обслуговуватимуть саме міжнародними картками. Більше того, державних службовців вже почали обслуговувати такі банки, як Правекс-банк, “Надра” і АППБ “Аваль”, вони видають картки урядовцям і парламентаріям.

Перший Український міжнародний Банк випустив зарплатні картки для працівників Державної податкової адміністрації України. Водночас у НБУ обіцяють ініціювати залучення до бюджетного зарплатного проекту 14 банків, які входять до НСМЕП. Причому аргументом на користь національної платіжної системи є технічно досконаліший і дешевший пластик – картка на чіпі, яка дозволяє зберігати великий масив інформації, включаючи паспортні дані. Крім того картки НСМЕП не потрібно перевипускати щороку, ним користуватимуться не менше чотирьох років. Водночас банки-члени НСМЕП не мають такої розгалуженої мережі терміналів і банкоматів як фінансові установи, які емітують міжнародні картки. Крім того останні дедалі активніше розгортають кредитні програми із зарплатних проектів. Навіть у великих банків-емітентів частка кредитних карток вже сягає 5-10% від загального обсягу емісії.

Проведене дослідження показує, що на даний момент платіжні картки використовуються як спрощений засіб для доступу до карткового рахунку, тобто вони не виконують свого призначення як інструменту безготівкових розрахунків. У 90% випадках здійснені в Україні транзакції – це зняття готівки, а така тенденція властива країнам, що розвиваються. Для покращення ситуації необхідно збільшити сферу використання платіжних карток, тобто необхіднй подальший розвиток мережі термінального обладнання для оплати товарів та послуг. Проте, дослідження показують, що POS-термінальна мережа залишається не дуже прибутковою. Тобто банкіри за власний рахунок встановлюють у торгових підприємствах POS-термінали і не отримують віддачі від цих капіталовкладень. Така ситуація вже зараз призвела до збільшення тарифів за послуги зняття готівки через банкомати, банківські установи почали приймати рішення про оптимізацію мережі POS-терміналів – не виключається можливість зменшення їх кількості. Протилежну позицію банки зайняли щодо розвитку банкоматних парків – вони розширюватимуться. Таким чином, головним завданням залишається стимулювати не тільки зняття готівки через банкомати, а й використання картки як засобу платежу.

Практика свідчить, що навіть в тих закладах, де встановлено POS-термінали для оплати платіжними картами, використання цього інструменту не завжди призводить до покращення якості обслуговування. Тому велику увагу необхідно буде приділяти навчанню персоналу.

Розподіл карткових продуктів за фінансовими схемами свідчить про переважання дебетових карток. Така тенденція характерна для європейських країн, на відміну від США, де переважають кредитні картки. Проте відсоток кредитних карток в Україні вже не дуже низький. Українські банки почали впроваджувати справжні кредитні схеми за прийнятними для пересічних громадян умовами. Очевидно, при стабільності економіки, така тенденція може зберігатись.

В діяльності українських банків на ринку пластикових карток прослідковується тенденція до збільшення спектру карткових послуг, що пропонуються. Тут можна виділити два напрямки. По-перше, це урізноманітнення фінансових схем на базі стандартних карток міжнародних платіжних систем. Банки випускають спільні картки з операторами мобільного зв’язку та Інтернет-провайдерами (наприклад, UMC-VISAбанку “Аваль” або VISAElectronDomesticOnline“Приват-банку”), мережами магазинів (MasterCardLADY’sбанку “Надра”). По-друге – вдосконалення технічних рішень. Це проведення через банкомати різноманітних платежів, в тому числі і за комунальні послуги, використання мережі Інтернет для доступу до інформації про стан рахунку (HomeBanking, ПУМБ), для отримання інформації за рахунком за допомогою мобільного телефону (PhoneBanking, ПУМБ), оплата рахунків через Інтернет (Portmone).

Однією з головних подій карткової індустрії наступних років має стати перехід на новий стандарт чіпових карток EMV.Не обмине ця тенденція і український ринок. Зараз в Україні випускаються пластикові картки міжнародних платіжних систем з магнітною смужкою. За прогнозами експертів MasterCardInternational, на 2005 рік 80% усіх POS-терміналів в Україні мають бути переведені на чіп-технології. Крім того, ведуться представниками НСМЕП та VISAInternatinalпро суміщення чіпових стандартів, що використовуються в картках національної платіжної системи та EMV.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Операції з банківськими платіжними картками є досить новим напрямком банківського бізнесу, який, з одного боку, розширює спектр послуг банку, задовольняючи тим самим зростаючі потреби клієнтів, з іншого боку – є потужним джерелом ресурсів як в іноземній, так і в національній валютах.

Швидке поширення банківських карток є свідченням того, що ця форма розрахунків вигідна основним учасникам системи. Український картковий ринок дуже динамічний: змінюються лідери, з’являються нові продукти і технології, незмінним залишається лише одне – він швидко розширюється за рахунок нових держателів карток, емітентів і точок обслуговування. Для багатьох комерційних банків пластикові картки стали новим напрямом бізнесу, ефективним фінансовим інструментом.

В даній дипломній роботі ми розглянули основні питання використання пластикових карток в сучасній економічній системі, навели приклади їх практичного застосування, вивчили питання діяльності банків України на ринку платіжних карток, визначили основні теоретичні аспекти даної теми, провели пошук проблем, що виникають в процесі здійснення операцій з платіжними картками, зробили комплексний аналіз карткової діяльності банківських установ України.

Ми з’ясували, що:

1. Пластикова банківська карта – це персоніфікований платіжний інструмент, який дає користувачу картки можливість безготівкової оплати товарів і/або послуг, а також отримання готівкових коштів у відділеннях (філіях) банку і банківських автоматах (банкоматах).

2. Прийом карток для оплати і видача готівки по ній здійснюється на підприємствах торгівлі/сервісу і в банках, що входять до платіжної системи, яка обслуговує картки.

3. Існує багато видів карток, що випускаються для різних верств населення з різними статками і потребами.

4. В 1996 році виникла Національна система масових електронних платежів, коли Національний банк України затвердив концепцію системи електронних розрахунків за товари і послуги в Україні.

5. Банк “Надра” є одним із лідерів вітчизняного ринку карткового бізнесу, він чільно посідає третє місце після “Приватбанку” та АППБ “Аваль”, його частка в даному бізнесі становить 12,1%. ВАТ КБ “Надра”представляє широкий вибір пластикових карток для різних верств населення.

6. Основними напрямами діяльності в картковому бізнесі є карткові проекти та мережа їх обслуговування – еквайрингова діяльність та банкоматна.

7. Раніше на українському ринку пластиковим карткам надавали перевагу здебільшого люди, які часто виїжджали за кордон. Нині наявність у особи пластикової картки вже є досить звичним: за допомогою карток отримують заробітну платню, оплачують поточні представницькі витрати підприємств, розраховуються за відрядження, придбані товари та послуги.

8. Основну частку в кількості емітованих карток банку “Надра” займають так звані “зарплатні” пластикові картки.

9. Банк “Надра”активно веде еквайрингову діяльність: тільки в 2004 році було укладено угоди з більш ніж 700 організаціями торгівлі, сервісу, обслуговування на прийом до оплати пластикових карток. Сучасний стан карткового бізнесу в Україні значно відрізняється від західного. Це пояснюється тим, що значно переважають дебетові картки, в основному “зарплатні”, а також низькою активністю карток – 90% кардхолдерів використовують їх як засіб зняття готівки в банкоматах, рідко – як засіб розрахунку в торгово-сервісній мережі.

10. Розвивається банкоматний бізнес, впроваджуються нові послуги для користувачів платіжних карток.

11. Банки України почали свою роботу на картковому ринку у 1994 році і на сьогодні мають істотні досягнення в цьому напрямку їх діяльності. Відповідно до їх рекомендацій, створена неабияка нормативна база, яка майже щороку набуває істотних змін в напрямку самовдосконалення.

12. В останні кілька років значно зріс інтерес до пластикових карток, і кожен банк, який хоче не тільки отримувати прибутки, але й вистояти у конкурентній боротьбі і в майбутньому вже зараз повинен застосовувати найновіші прогресивні технології.

13. Більшість українських банків, що виконують операції з пластиковими картками є членами міжнародних карткових систем, таких як VISA, Маstег Саrd. Це зумовлено тим, що в Україні немає добре розвинутої національної системи масових платежів. Крім того участь у міжнародній картковій системі дає змогу інтегруватися у світову платіжну систему банківських послуг, підняти свою репутацію, завоювати ринок і привабити клієнтуру, оволодіти найновішими банківськими технологіями, використовувати гігантську інфраструктуру для виконання розрахунків у глобальних масштабах.

14. Не зважаючи на швидкі темпи зростання в Україні карткового бізнесу, є багато проблем, які заважають здійснювати цього роду операції їх учасникам. Основними та найбільш складними з них є недовіра населення до банківських установ, нестабільна соціально-політична та економічна ситуація в країні, висока вартість обладнання та значний термін його окупності, що, кінець кінцем впливає (переноситься) на клієнта шляхом підвищення тарифів на обслуговування карткових операцій, невідпрацьованність окремих механізмів і процесу здійснення операцій з платіжними картками, шахрайство по картковим операціям.

15. Безготівкові розрахунки з використанням пластикових карток все ще займають незначну частку в загальній структурі розрахунків. Це пов'язано з тим, що ще не дуже добре розвинута мережа торгівлі та послуг, де б приймали дооплати пластикові картки. Окрім того, для особи розраховуватись пластиковою карткою є більш вигідно при великих сумах покупки, що на сьогодні не по кишені більшій частині населення.

Але поряд з цими недоліками є й значні переваги використання карток. Перевагами для користувачів є здатність робити покупки, не маючи готівки, отримання необхідної суми готівки в будь-який час, знижки при купівлі товарів, можливість користування послугами електронної комерції, нарахування відсотків на залишок коштів на картковому рахунку, можливість одержання револьверного кредиту, престиж, відсутність необхідності в декларуванні коштів на картковому рахунку при виїзді за кордон та ін.

Для підприємств торгівлі та послуг — це залучення нових покупців, економія коштів на інкасації валюти, здатність надати товарний кредит за рахунок банку, уникнення ризику пограбування, престиж.

Переваги для банків: зниження обсягу роботи з готівкою, розширення колаклієнтів та відсутність територіальної прив'язки, використання залишків на карткових рахунках в якості ресурсів для здійснення активних операцій, збільшення кількості споживчих кредитів, реалізація додаткових продуктів і послуг держателям карток та торгівельним підприємствам.

На нашу думку, для подальшого успішного впровадження карткових технологій комерційним банкам України необхідно:

— розширювати мережу банкоматів і РОS-терміналів, щоб держатель картки був упевнений в тому, що він може одержати гроші і розрахуватися карткою в будь-який час;

— продовжувати активно впроваджувати зарплатні проекти, що дасть змогу централізовано залучити велику кількість клієнтів, додатково отримати вільні банківські ресурси та привчати населення до карткових розрахунків;

— залучати до числа своїх клієнтів підприємства торгівлі і послуг, які будуть приймати до оплати пластикові картки;

— продовжувати впроваджувати різні види послуг для різних клієнтів (студентів, пенсіонерів, і т. д.).

Таким чином, головним завданням сучасного карткового бізнесу є посилення довіри потенційних клієнтів до платіжних карток. В результаті цього зростатиме емісія, яка буде виражатися не тільки кількісно, а й якісно. Тобто, на карткових рахунках будемо бачити залишки, картки використовуватимуться не лише для зняття готівки, а й для розрахунків, а це буде джерелом доходів банків, які сприятимуть розвитку економіки, її детінізації, стабілізації тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”від 22.05.2003 р. № 851-IV.

2. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 31, ст.286. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. N 2121-ІІІ (із змінами та доповненнями Законом України від 20 вересня 2001 р. N 2740-ІІІ).

3. Закон України “Про Національний банк України” вiд 20.05.1999 № 679-XIV.

4. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ.

5. Закон України “Про електронний цифровий підпис” від 22 травня 2003 року N 852-IV.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 36, ст.276.

6. Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в безготівковій валюті” 25.04.2001 № 368/5559.

7. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні затверджена Постановою Національного Банку України N 368 від 28.08.2001.

8. Постанова Національного Банку України “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” №22 від 21.01.2004р.

9. Постанова правління НБУ “Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки” № 37 від 24.02.1997р.

10. Постанова правління НБУ “Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням” № 367 від 27.08.2001р.

11. Постанова правління НБУ “Про організацію розрахунків за банківськими платіжними картками” №135 від 23.03.1999р.

12.Постанова правління НБУ «Про затвердження Тимчасового положення про Національну систему масових електронних платежів» №161від 24.04.2000р.

13. Все про картки і трохи більше. /Корпоративна газета банку “Надра” “Cashalot”, — №11, листопад 2004р.

14.Річний звіт банку “Надра”за 2003 рік.

15. Річний звіт банку “Надра”за 2004 рік.

16. Аналіз банківської діяльності: Підручник / За редакцією А.М.Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2004. – 599с.

17. Банківська справа: Навч. посібник / За ред. проф. Р.І.Тиркало. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2001. – 314с.

18. Барановський О. Банківська система України: сьогодні і завтра // Дзеркало тижня. – 2003р. — № 14 (439).

19. Берніков В. Аналітичний огляд роботи НСМЕП // Вісник НБУ. -2003. -№6. С. 64-66.

20. Быстров Л. Пластиковые карты врозничной торговле и сфере услуг. Маркетинг и реклама. – 2002г. — № 7-8. – С.41-49.

21. ВавиловА.В. Пластиковые карты: принципы построения платежных систем / А.В.Вавилов, И.И.Ильин.– М.: Европеум-пресс, 1999.– 128с.

22.В безналичное завтра// Мир карточек.- 2003.-№8.-С.13-22.

23.Вірнійчук- Нірван Л.А. Міжнародний банківський бізнес. Українська банківська енциклопедія. Ужгород. Видавництво “Закарпаття”, 2000.-368с.

24. Гинзбург А.И. Пластиковые карты: виды, использование, безопасность. – Санкт-Петербург: ЗАО Издательский дом “Питер”, 2004. – 128с.

25.Глобальный ринок пластиковых карточек продолжет рости//Мир карточек.- 2003.-№10-С.10.

26. Головко А.Т. та ін. Система банківського менеджменту: Навч. посібник. – К.: Фірма “Інкос”, 2004. – 480с.

27. Діяльність банків – 2004 //Карт бланш.-2005.-№2.-С.2-8.

28. Дорошенко І. Проблеми організації та проведення операцій з міжнародними платіжними картками // Банківська справа.– 1999.– № 5.– С. 57-59.

29. Дубілет О. Перспективи розвитку карткового бізнесу./Вісник НБУ.– 2003. — № 9 – С.11-13

30. Жидко К. Шляхи забезпечення дохідності операцій банку з платіжними картками // Вісник НБУ. -2003. -№5 –С.28-32.

31. Информационные услуги через банкоматы // Мир карточек.-2004.-№1.-С.20-23.

32. Карточные проекты могут и должны быть рентабельные//Мир карточек.-2003.-№10.-С.5-8.

33. Кравець В.М., Савченко А.С. Платіжні картки в Україні –К.:Факт, 1999. –32с.

34. Маркетинг пластиковых карточек// Мир карточек.- 2003.- №1. — С.9 -15.

35. Моделирование карточных проектов // Мир карточек.-2003.-№1.-С.8-15.

36. Околіта Л. Операції з використанням платіжних карток НСМЕП./ Вісник НБУ. – 2003. — № 3. – С.66-68.

37.Омельченко А. Банковские пластиковые карточки международных платежных систем в Украине //Бухгалтерия .-2001.-№17/2(432).-С.36-39.

38. Операції комерційних банкв. За ред. Р.Коцовської та ін. – 3-тє видання. – К.: Альтера; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – 500с.

39.Офіційні статистичні дані EMA та VISA

40. Петрук О.М. Банківська справа. –К.:Кондор, 2004. – 461 с

41. Пластиковые карты. 3-е издание, переработанное и дополненное-М.: Издательская группа «БДЦ-Пресс», 1999.-416с.; 20с. вкл Авторі: А.А.Андреев., Е.Л. Бістрова и др.;

42. РудякЮ. Пластиковый кошелек. – Харьков: Фактор, 2004. – 348с.

43. Савін К. Платіжні картки як сучасний інструмент банківського маркетингу / Банківська справа. – 2000. — №2 – С.40-46.

44. Сделай правильный выбор// Мир картотек.-2000.-№4.-С.19-20.

45. Харченко В. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2002 році // Вісник НБУ. -2003. -№4 –С.29-38.

46. Харченко В. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2003 році // Вісник НБУ. -2004. -№4 –С.24-30.