Вступ

Актуальність теми. У сучасних нестабільних умовах досить гостро постає питання щодо подальшої розробки та удосконалення науково-методичних засад функціонування національного валютного ринку. Інтеграція України до світового співтовариства зумовлює необхідність вдосконалення функціонування її валютного ринку як механізму, що забезпечує взаємозв’язок між вітчизняною та світовою фінансовою системою. Таким чином, у результаті підвищення впливу процесів глобалізації на економіку України та в умовах світової фінансової кризи проблеми підвищення ефективності функціонування вітчизняного валютного ринку набувають особливої актуальності.

Вивченню теоретичних і методологічних засад, розробці практичних аспектів функціонування валютних ринків присвячено наукові праці відомих зарубіжних учених: Дж. Вільямсона, Дж. М. Кейнса, Р. Манделла, П. Самуельсона та ін. У вітчизняній економічній літературі ці проблеми відображені у працях С. Боринця, О. Береславської, І. Бураковського, А. Гриценка, В. Міщенка, О. Плотнікова та інших. Проте в існуючих дослідженнях, на наш погляд, недостатньо розкрито проблемні аспекти функціонування валютних ринків в умовах фінансових криз.

На сьогоднішній день актуальним завданням країн є не лише простий пошук джерел капіталу чи фінансових ресурсів, а й розробка широкомасштабної взаємопов’язаної системної моделі, яка сприяла б ефективній віддачі залучених коштів від моменту вибору та визначення пріоритетних напрямів вкладання капіталу до механізмів забезпечення їх ефективності.

Неефективність сучасної світової валютно-фінансової системи породжує глобальні зміни в її основних елементах. Валютний ринок, як один з головних елементів системи, в останні десятиліття характеризується посиленням процесів глобалізації, диверсифікації та трансформації.

Мета роботи полягає у визначенні основних напрямків розвитку валютного ринку України та особливостей його регулювання.

1. ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ВАЛЮТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Сучасний погляд на визначення валютного ринку висвітлює вітчизняний вчений-економіст В. В. Білоцерківець. Валютний ринок – це складова сфери обміну національної й міжнародної економіки, в якій здійснюється торгівля національними і наднаціональними грошовими одиницями та валютними цінностями, що обслуговують міжнародні платіжні операції [2, С. 243].

З економічної точки зору, валютний ринок – це сектор грошового ринку, на якому під дією попиту і пропозиції укладаються угоди з купівлі-продажу іноземної валюти.

Валютний ринок є складною системою механізмів та інститутів, які доповнюють одне одного (рис. 1).

Найбільшими фінансовими центрами, де здійснюються валютні операції, є Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Франкфурт-на-Майні. Вже багато років лідером серед всіх валютних ринків світу є Лондонський валютний ринок. У квітні 2010 року обсяг торгів становив 1854 млрд. дол. США або майже 37% щоденних валютних угод у світі. Даний показник щороку збільшується, про що свідчать показники ділової активності основних фінансових центрів. Тобто розстановка, сил за багато років на основних фінансових центрах не змінилася, а навпаки, валютні ринки Великобританії та США збільшують щоденний обсяг ринкової активності. А Японія і Сінгапур поступово втрачають свої позиції, але, незважаючи на це, входять до четвірки найбільших ринків світу. Також необхідно відмітити позитивні тенденції в Китаї (збільшення обсягів валютного ринку з 9,3 млрд. дол. США в 2007 році до 19,8 млрд. дол. США в 2010 році), в Фінляндії (збільшення обсягів  з 8,3 млрд. дол. США в 2007 році до 31,3 млрд. дол. США в 2010 році), в Туреччині (збільшення обсягів  з 4,1 млрд. дол. США в 2007 році до 16,8 млрд. дол. США в 2010 році), які, не дивлячись на фінансову кризу, значно збільшили обсяги операцій на національних валютних ринках.

Розглядаючи основні тенденції національного валютного ринку України, необхідно відмітити, перш за все, падіння обсягів торгівлі в кризовий період. Як ми бачимо, 2008 та 2009 роки були роками нестабільності та дисбалансів. Але необхідно відзначити, що не тільки світова фінансова криза вплинула на ситуацію на валютному ринку України.

Однією з основних причин також стала внутрішня криза (економічна, політична та соціальна).

Табл.1.  Номінальний валютний курс гривні до іноземних валют

Валюта	2008 р.	2010 р.	2012 р.	Зміна за 2008 р., %	Зміна за 2010 р., %	Зміна за 2012 р., %
Долар США	7,7000	7,9850	7,9917	52,48	3,70	-0,29
Євро	10,9879	11,4489	10,5731	49,89	4,20	-7,65
Російський рубль	0,2634	0,2640	0,2612	28,49	0,23	-1,06

Деякі експерти відзначають, що поглибленню наслідків кризи в Україні також сприяли несвоєчасні заходи Національного Банку України. «У кризових умовах фундаментальні чинники відіграють другорядну роль, тоді як першочергового значення набуває політика уряду і Національного банку. Проте втрата контролю над валютним ринком фактично спричинила некеровану девальвацію» [1].

Табл. 2 Реальний курс гривні до іноземних валют у 2008 — 2012 рр.

Валюта	2008 р.	2010 р.	2012 р.	Зміна за 2008 р., %	Зміна за 2010 р., %	Зміна за 2012 р., %
Долар США	6,3023	7,3024	7,3852	39,78	15,87	1,13
Євро	9,3168	10,3377	9,9431	43,74	10,96	-3,82
Російський рубль	0,2440	0,2558	0,2605	23,92	4,82	1,84

 

Для подолання наслідків кризи та стабілізації валютного ринку першочерговим завданням НБУ є урівноваження попиту та пропозиції на іноземну валюту. За даними НБУ, в пік розгортання кризи попит на валюту різко підвищився і розрив між попитом і пропозицією склав 4,2 млн. дол. США, також спостерігалася тенденція до зменшення розриву за рахунок інтервенції НБУ. Але вже починаючи з червня 2009 року знову відчувається нестача іноземної валюти.

Валютний ринок України сформувався відносно основних партнерів з економічного співробітництва: Євросоюзу, США та Росії, тому основними його характеристиками є курси гривні до долара США, гривні до євро та гривні до російського рубля, динаміка яких є доволі нестабільною.

За таких умов, вважаємо за доцільне наголосити на необхідності розробки та впровадження в дію на державному рівні комплексної стратегічної програми розвитку національної економіки, яка б передбачала основний вектор економічного поступу, загальнодержавні орієнтири та шляхи подолання соціально-виробничих та інших проблем країни. Такий документ сприятиме збалансуванню, систематизації, взаємоузгодженню та впорядкуванню усіх напрямків економіко-ринкових перетворень, направлених на досягнення спільної стратегічної мети. Відповідно, це дозволить забезпечити прозорість дій та підвищити відповідальність усіх суб’єктів економіки від владних структур до суб’єктів підприємницької діяльності, а також сприятиме мінімізації політичних спекуляцій та нераціональному витрачанню державних коштів.

Негативний вплив на стан валютного ринку чинить і рівень тінізації економіки, що позбавляє його чималих ресурсів, а також знижує ефективність застосовуваних Нацбанком монетарних й валютних регулятивних заходів. Рівень тінізації приблизно становить 50% [11, с. 59], а для її подолання необхідно вдосконалити монетарні заходи з метою активізації залучення депозитів у населення і юридичних осіб; розробити та впроваджувати програму довгострокового фінансового кредитування, з метою залучення заощаджень, наповнення ресурсами валютного ринку та їх направлення на розвиток реального сектору економіки, а не розкручування спекулятивних ігор; забезпечити прогнозованість і передбачуваність валютного курсу гривні; покращити структуру грошової маси шляхом зниження її готівкової частини. А також, здійснити посилення контролю у бюджетній сфері: підвищити прозорість державних закупівель центральними органами і органами місцевої влади; реформувати податкову систему з метою здійснення експортного відшкодування ПДВ, впорядкувати діючі податкові пільги; розробити і впроваджувати антикорупційні програми.

Наступною важливою проблемою валютного ринку України виступає доларизація вітчизняної економіки, яку неможливо подолати остаточно, адже вона тісно пов’язана із процесами інтернаціоналізації виробництва та валютно-фінансовою глобалізацією (об’єднання національних грошових систем).

2. Аналіз основних тенденцій розвитку валютного ринку України

На валютному ринку України, незважаючи на підвищення попиту на іноземну валюту, ситуація залишалася стабільною та контрольованою.

За станом на 01.01.2009 міжнародні резерви України дорівнювали 31,5 млрд. дол. США і зменшилися за рік на 0,9 млрд. дол. США, або на %. При цьому одним із джерел поповнення міжнародних резервів було надходження у листопаді 2008 року коштів від Міжнародного валютного фонду у сумі, еквівалентній 3 млрд. СПЗ, або 4,6 млрд. дол. США.

Протягом 2009 року ситуація на валютному ринку України визначалася перевищенням попиту на валюту над її пропозицією, що пояснювалося значними виплатами за зовнішнім боргом та погіршенням умов зовнішньої торгівлі. Відбулося суттєве звуження міжбанківського валютного ринку — обсяг операцій з купівлі-продажу валюти зменшився на чверть. При цьому спостерігалося скорочення валютних надходжень на користь резидентів, що спричинило зменшення пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку. Водночас відбулося збільшення переказів іноземної валюти нерезидентам для погашення раніше отриманих від них кредитів. Це збільшило дефіцит іноземної валюти на міжбанківському ринку України, а також посилило вразливість гривні та збільшило амплітуду коливань її обмінного курсу.

З метою зменшення девальваційного тиску на гривню Національний банк України в 2009 році активізував проведення валютних інтервенцій на міжбанківському ринку.

На початку 2010 року на валютному ринку України спостерігалося сезонне зниження активності його учасників як за операціями з купівлі, так і з продажу валюти. Порівняно з груднем попереднього року обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку України зменшився на 45,7 %, порівняно з січнем 2009 року — на 23,2 %. Водночас унаслідок перевищення платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями над обсягами надходжень іноземної валюти до країни сформувався певний валютний дефіцит, що спричиняв девальваційний тиск на гривню.

Для стабілізації обмінного курсу гривні Національний банк України продовжував регулярне проведення інтервенцій з продажу іноземної валюти. При цьому було підтримано платежі НАК “Нафтогаз України” за його зовнішніми контрактами, що сприяло своєчасному розрахунку компанії за імпортований газ. Крім цього, тривало проведення валютних аукціонів із продажу іноземної валюти для задоволення потреб клієнтів банків — фізичних осіб.

Обсяг міжнародних резервів у січні 2010 року зменшився на 4,6 % і за станом на 01.02.2010 становив 25,3 млрд. дол. США.

З початку 2011 року спостерігалася тенденція зростання обсягу чистих надходжень іноземної валюти від нерезидентів, зокрема за експортно-імпортними операціями та зовнішніми запозиченнями. Водночас на міжбанківському ринку України попит на іноземну валюту дещо перевищує її пропозицію. За цих умов Національний банк України продовжує здійснювати інтервенції як з продажу, так і з купівлі іноземної валюти.

Сучасна економіка України має розглядатися як невід’ємна частка світової економічної системи. Водночас слід враховувати, що ситуація у світовій економіці стрімко змінюється, поглиблюються процеси регіоналізації і глобалізації, відбувається транснаціналізація продуктивних сил і капіталів, утверджується інноваційна модель економічного розвитку. Однією з найскладніших проблем зовнішньоекономічної стратегії України є підтримання правильного співвідношення різних векторів міжнародного співробітництва. Через світову фінансову кризу в 2009 році, а також у наслідку скорочення зовнішнього попиту на світових ринках, в Україні відбулося зменшення попиту на внутрішньому ринку. Хоча ВВП країни не втратило тенденцію росту.

Якщо ж говорити про стан валютного ринку, то у серпні 2012 року спостерігалося збільшення середньоденних обсягів надходжень іноземної валюти від нерезидентів, які стійко перевищували валютні перекази на їх користь. Наведене сприяло формуванню чистої валютної пропозиції на безготівковому сегменті міжбанківського валютного ринку України та зменшенню чистого попиту на готівкову іноземну валюту. Упродовж місяця Національний банк України здійснював переважно інтервенції з купівлі іноземної валюти. Їх додатне сальдо становило 435,9 млн. дол. США (в еквіваленті), що дозволило компенсувати зменшення міжнародних резервів, спричинене найбільшими з початку року платежами з погашення та обслуговування кредиту МВФ близько 1 млрд. дол. США в еквіваленті). Обсяг міжнародних резервів за підсумками серпня становив майже 30 млрд. дол. США (в еквіваленті). У серпні курс гривні за безготівковими операціями знизився відносно долара США на 0,11 % – до 8,0755 грн./дол. США, а за операціями з продажу готівкового долара США – на 0,26 % – до 8,1391 грн./дол. США.

У січні 2013 року реальний ефективний обмінний (далі – РЕОК) курс гривні знизився на 1,4 % порівняно з груднем 2012 року. Номінальний ефективний обмінний курс гривні знизився на 0,9 % внаслідок знецінення долара США відносно євро на міжнародних ринках.

Міжнародні резерви, усього (за оперативними даними) за cтаном на 01.08.2013 становили 22 719.3 млн. доларів США.

Банківські вклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) зросли на 174.6 млн. доларів США і за cтаном на 01.08.2013  становили 22 655.3 млн. доларів США.

У червні 2013 р. приріст реального ефективного обмінного курсу (далі – РЕОК) гривні порівняно з травнем становив 1,1%. Номінальний ефективний обмінний курс гривні підвищився на 1,5 % переважно у зв’язку зі зміцненням гривні відносно російського рубля. Водночас інфляційний диференціал зменшився на 0,4 %, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень у країнах – основних торговельних партнерах України, що призвело до помірнішого укріплення РЕОК гривні.

Порівняно з  груднем 2012 року РЕОК гривні підвищився на 0,4 %. Внесок курсової складової в зміну РЕОК гривні становив 2,9 %, а цінової –»мінус» 2,5 %.

У квітні реальний ефективний обмінний курс (далі – РЕОК) гривні підвищився на 0,4 % порівняно з березнем. Здебільшого це було зумовлено змінами в динаміці номінального ефективного обмінного курсу гривні, який збільшився на 0,8 % переважно у зв’язку із зміцненням гривні відносно російського та білоруського рубля, чеської  крони, японської єни тощо. Водночас інфляційний диференціал зменшився на 0,3 %, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень у країнах – основних торговельних партнерах.

До грудня 2012 року РЕОК гривні знизився на 0,4 %. Внесок курсової складової в зміну РЕОК гривні становив 1,5 %, а цінової ––“мінус” 1,9 %.

Отже, основними завданнями Національного банку є вирішення таких проміжних для валютного ринку України проблем як:

− вдосконалення контролювання і розробка нових методів банківського і валютного регулювання, що впливатиме як на оптимізацію валютної діяльності (вдосконалення та розширення меж валютної діяльності, відновлення довіри до головних суб’єктів валютних відносин з боку резидентів та іноземних партнерів, забезпечення більш строкової стабілізації валютного курсу національної валюти), так і сприятиме:

а) зменшенню обсягів відпливу капіталів і стимулюванню повернення їх з-за кордону;

б) детінізації неофіційного сектора економіки;

в) вирішенню проблем доларизації економіки та мінімізації її рівня;

г) підвищенню рівня фінансування розвитку реального сектору економіки шляхом залучення вільних валютних ресурсів;

− реформування банківської системи у напрямку її капіталізації та підвищення конкурентоспроможності й зміцнення позицій вітчизняних банків на валютному ринку України та у сучасному інтегрованому світі;

− вдосконалення валютного законодавства. На нашу думку, переймаючи світовий досвід, слід створити відповідну структурну одиницю, на яку було б покладено функції валютного контролю, а завдання комерційних банків полягало лише у поданні інформації про виконання ними тих валютних операцій, які підлягають контролю. Скажімо у США функціонує спеціальних орган – FinCEN, який у режимі реального часу відстежує всі фінансові трансакції [5, c. 64].

Висновки

Результати аналізу стану й прогнозу розвитку валютного ринку України вказують на необхідність проведення докорінних змін, впровадження цілого комплексу законодавчих, нормативно-правових і інших заходів з метою вирішення актуальних проблем розвитку валютного ринку, процесів інвестування економіки країни й забезпечення інтеграції в систему світового фінансового ринку.

Виходячи з проведеного вище аналізу, основними напрямами стабілізації механізму функціонування валютного ринку України можна вважати такі:

По-перше, оптимізувати процедуру валютних інтервенцій НБУ — розклад, параметри інтервенцій. Це дозволило б підвищити прозорість і передбачуваність операцій НБУ на валютному ринку, адже в цій ситуації НБУ доречним було б відмовитися від дискримінаційного підходу і забезпечити всім банкам рівний доступ до своїх інтервенцій.

По-друге, важливе значення має комунікативна політика, погіршення якої пов’язане з непродуманими, негативними коментарями на адресу банків з приводу того, що вони проводять спекулятивну політику на валютному ринку і не дотримуються вимог НБУ щодо кредитування.

По-третє, НБУ потрібно посилити резервні вимоги до банків з метою зниження надмірної ліквідності банківської системи.

Поліпшення функціонування валютного ринку України можливо досягти шляхом:

— зменшення рівня доларизації української економіки через підвищення привабливості гривневих активів;

— удосконалення правил роботи учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур;

— забезпечення стабільності нормативної бази НБУ;

— посилення роботи з моніторингу валютних ризиків, удосконалення механізмів контролю та протидії спекуляціям, застосування процедур для упередження валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов’язаних із здійсненням операцій капітального характеру в іноземній валюті;

— стимулювання експорту та забезпечення рівноваги платіжного балансу;

— оптимізація механізмів взаємозв’язку між попитом на національну та іноземну валюту, яка має передбачати спрямування гривневих потоків насамперед у реальний сектор економіки, вагомими важелями чого мають бути інструменти фінансової політики.

Список використаної літератури

1. Арбузов С., Щербакова О. Стан і перспективи розвитку грошово – кредитного ринку України: [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vnbu/2012_6/2012_06_1.pdf
2. Бодрова Н. Е. Валютний ринок: стан, проблеми, перспективи / Н. Е. Бодрова // Економіка. – 2012. — № 1. –с. 102 – 114
3. Журавка О. Ф. Сучасні тенденції розвитку валютного ринку України [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pprbsu/2011_31/11_31_09.pdf
4. Рибаченко К. В. Моделювання стану валютного ринку України [Електронний. ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/
5. Стан валютного ринку України в серпні 2012 року (статистика) [Електронний. ресурс] – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=99779
6. Чухно А. А. Природа  сучасних  грошей,  кредиту  та  грошово-кредитної  політики /  А.  А.  Чахно // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 9. – С. 184-189