Вступ.

1. Інформаційні технології в сучасній індустрії туризму.

2. Сутність інформації, інформаційних технологій та їх класифікація в туристичному бізнесі.

3. Особливості використання інформаційних технологій.

Список використаної літератури.

Вступ

Туристична галузь, в якій на даний час функціонує 1198 підприємств надання послуг гостинності, 3311 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, 3864 туристичних фірм, набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні. Серед багатьох заходів, які реалізуються Державною програмою розвитку туризму на 2002-2010 роки (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 29.04.02 p.), важливим є підвищення ефективності застосування сучасних інформаційних технологій у сфері готельного та туристичного бізнесу.

Чільне місце в розвитку туристичної галузі посідають питання забезпечення достатнього рівня автоматизації діяльності суб'єктів господарювання, що дає можливість керівникам своєчасно зробити правильні висновки та вжити відповідні управлінські заходи щодо поліпшення роботи підприємства. За цих умов пи тання використання сучасних комп'ютерних технологій в економічній діяльності підприємств, зокрема у бухгалтерському об ліку, маркетингу, менеджменту, стають дедалі актуальнішими. Це пояснюється тим, що таким спеціалістам, як бухгалтери, економісти, менеджери тощо доводиться постійно вирішувати проблеми застосування офісних технологій при обробці економічної інформації на різних ділянках господарської діяльності туристичного підприємства.

Вплив інформаційних технологій на розвиток туризму величезний, оскільки прямо пов’язаний з підвищенням ефективності роботи як кожного туроператора окремо, так і усього туристичного бізнесу в цілому. Це прямо впливає на конкурентоздатність фірми на сьогоднішньому ринку. Використання комп'ютерних мереж, Інтернету та інтернет-технологій, програмні продукти наскрізної автоматизації всіх бізнес-процесів туристичного бізнесу сьогодні не просто питання лідерства і створення конкурентних переваг, але і виживання на ринку в найближчому майбутньому.

1. Інформаційні технології в сучасній індустрії туризму

Сучасна індустрія туризму за останні роки зазнає вельми суттєвих змін у зв'язку з впровадженням нових комп'ютерних технологій. Успіх функціонування будь-якої фірми на ринку туристичного бізнесу практично неможливий без використання сучасних інформаційних технологій. Специфіка технології розробки і реалізації турпродукту потребує таких систем, які в найкоротші строки надавали б відомості щодо доступності транспортних засобів та можливостей розміщення туристів, забезпечували швидке резервування та бронювання місць, а також автоматизацію розв'язання додаткових завдань при наданні туристичних послуг (паралельне оформлення таких документів, як білети, рахунки, путівники, забезпечення розрахунковою та довідковою інформацією та ін.). Це може бути досягнуто за умов широкого використання в туризмі сучасних комп'ютерних технологій обробки та передачі інформації.

Індустрія туризму настільки багатогранна, що потребує застосування найрізноманітніших інформаційних технологій, починаючи від розробки спеціалізованих програмних засобів, які забезпечують автоматизацію роботи окремої туристичної фірми чи готелю, до використання глобальних комп'ютерних мереж.

На сьогодні формування турпродукту передбачає використання глобальних розподільчих систем GDS (GLOBAL Distribution System), які забезпечують швидке і зручне бронювання білетів на транспорт, резервування місць у готелях, прокат автомобілів, обмін валюти, замовлення квитків на розважальні та спортивні програми і т. ін.

В індустрії туризму також широко розповсюджений відеотекст, що поєднує можливості комп'ютерних систем резервування, електронної пошти, телексу, електронних газет. У Великобританії близько 90% турагентств використовують систему візуальних даних Prestel, котру підтримує компанія British Telecom. Ця система містить в собі інформацію про туризм і подорожі, а також пропозиції туроператорів, залізничних ліній, поромів,

готелів та авіаліній, яка легко доступна споживачам. У систему також регулярно заносять останні новини та зміни щодо всіх цих напрямів. Основними компонентами системи Prestel є телевізор як дисплей, клавіатура для введення даних, а також адаптер, котрий забезпечує зв'язок турагентств з центральним комп'ютером, обходячи телефонні лінії. Технологія відеотексту також користується успіхом у Франції, де застосовується система Minitel. У той же час у США використання відеотексту обмежено [6, c. 9-10].

Туристичний бізнес є однією з найдинамічніших сфер економіки і являє собою надзвичайно насичену інформаційну галузь. Інакше кажучи, збір, зберігання, обробка і передача актуальної інформації — найважливіша і необхідна умова функціонування будь-якого туристичного підприємства. Успіх бізнесу деяких галузей економіки цього напряму залежить від швидкості передачі і обміну інформацією, від її актуальності, своєчасного отримання, адекватності і повноцінності. У зв'язку з цим успішний розвиток туристичного бізнесу передбачає широке використання новітніх технологій як у галузі створення турпродукту, так і його просуванні на ринок послуг.

Сучасні комп'ютерні технології активно впроваджуються у сферу туристичного бізнесу, і їхнє застосування стає невід'ємною умовою підвищення конкурентоспроможності будь-якого туристичного підприємства. Індустрія туризму дозволяє використовувати всю різноманітність комп'ютерних технологій, починаючи від спеціалізованих програмних продуктів керування окремою туристичною фірмою до застосування глобальних комп'ютерних мереж. Наразі в туризмі використовують багато новітніх комп'ютерних технологій, наприклад, глобальні комп'ютерні системи резервування, інтегровані комунікаційні мережі, системи мультимедіа, Smart Cards, інформаційні системи менеджменту та ін. Вищезазначені інформаційні технології використовуються з різним ступенем активності і мають неоднакове розповсюдження. Розрізнюється також ступінь їхнього впливу на розвиток туристичної індустрії.

Вплив інформаційних технологій на туризм відчувається на різних стадіях створення і проходження турпродукту. Та найбільше вони позначаються на просуванні туристичного продукту (розповсюдження та продаж). Насамперед це стосується можливості формування нових маркетингових каналів розповсюдження — просування та збуту туристичного продукту. Так, у галузі реклами широкого поширення набуло розсилання туристичної інформації електронною поштою (direct-mail). За останні роки більшість туристичних підприємств створюють свої власні сайти в Інтернеті і використовують баннерну рекламу. Хоч ефективність цих каналів розповсюдження туристичного продукту у Росії не дуже висока, цей напрям слід розглядати як вельми перспективний [7, c. 11-12].

На Заході вже зараз спостерігається електронний наступ на традиційний туристичний бізнес. Зокрема, на туристичний ринок починає активно проникати та впроваджуватись електронна комерція. Вже існують електронні туристичні офіси, наприклад туристичне бюро "Експедіа" фірми "Microsoft", які дозволяють будь-якому власнику кредитної картки придбати тур, забронювати місце на літак чи у готелі, придбати квитки на видовищні заходи та замовити напрокат автомобіль у будь-якому місці земної кулі. За оцінками німецьких експертів, близько 25% всього продажу турпродукту може найближчим часом реалізуватися через електронну комерцію. Таким чином комп'ютерні технології спровокували створення і застосування принципово нових електронних маркетингових каналів просування і збуту турпродукту.

Комп'ютерні системи резервування CRS (Computer Reservation System), які з'явилися у середині 60-х pp. XX ст., дозволили прискорити процес резервування авіаквитків і здійснити його в режимі реального часу. Внаслідок цього підвищилась якість сервісних послуг за рахунок зменшення часу обслуговування клієнтів, збільшення обсягів і різноманітних пропонованих послуг тощо, а також з'явилися можливості забезпечення завантаження авіалайнерів, реалізації стратегії гнучкого ціноутворення, застосування нових управлінських методів та ін. Висока надійність і зручність цих систем резервування сприяли їх швидкому і широкому розповсюдженню. На сьогодні 98% іноземних підприємств туристичної галузі використовують системи бронювання. На російському ринку представлені в основному такі системи глобального резервування, як Amadeus, Galileo Worldspan. Комп'ютерна система бронювання Amadeus функціонує на російському ринку з 1993 p., і на даний момент у Росії нараховується більше 600 турфірм — користувачів системи.

Одним із основних напрямів застосування інформаційних технологій у туризмі є запровадження мультимедійних технологій, зокрема довідників та каталогів. На сьогодні туристичні довідники і каталоги випускаються у друкованому вигляді, на відеокасетах, на лазерних дисках, в Інтернеті. Електронні каталоги дозволяють віртуально подорожувати за пропонованими маршрутами, продивлятися ці маршрути в активному режимі, отримати інформацію про країну, об'єкти на трасі маршруту, відомості про готелі, кемпінги, мотелі та інші засоби розміщення, ознайомитись із системою пільг та знижок, а також законодавством у галузі туризму. Крім того, у цих каталогах зазвичай міститься інформація щодо правил оформлення туристичних документів, туристичних формальностей, моделі поведінки туриста в екстремальних ситуаціях тощо. Клієнт може спланувати програму туру, вибрати його за заданими оптимальними параметрами (ціна, система пільг, система транспорту, сезон і т. ін.)[6, c. 12-13]

Використання мультимедійних технологій потенціальному клієнту оперативно отримати інформацію про будь-який тур, що його зацікавив, і тим самим дозволяє швидко і безпомилково підібрати саме той турпро-дукт, що підходить. При цьому туроператор (турагент) має можливість, при необхідності, внести зміни в даний тур чи сформувати новий ексклюзивний тур, забронювати місця і продати туристу створену в оперативному режимі туристичну послугу.

У галузі менеджменту у туристичному бізнесі також відбулися кардинальні зміни. Сучасний рівень розвитку турбізнесу і жорстка конкуренція у цій галузі надають особливу значимість інформаційним системам туристичних агентств. Функціональні можливості цих систем повинні забезпечувати введення, редагування і зберігання інформації про тури, готелі, клієнтів, про стан заявок, передбачати висновки щодо інформації у формі різних документів: анкет, ваучерів, списків туристів, описів турів, готелів; розраховувати ціну турів з урахуванням курсу валют, знижок, контролювати оплату турів, формування фінансової звітності, здійснювати експорт-імпорт даних в інші програмні продукти (Word Excel , бухгалтерські програми) тощо. Вказані системи не тільки прискорюють процес розрахунків і підготовки документів, але й дозволяють зменшити ціну послуг (турпакета), вибираючи оптимальний за ціною варіант доставки клієнтів, розміщення і т. ін.

Замовлення на створення унікальної інформаційної системи автоматизації туристичного офісу коштує досить дорого, та й сьогодні в цьому немає особливої потреби, оскільки існує низка програмних продуктів, які добре себе зарекомендували. Розробку спеціалізованих програмних продуктів для туристичного бізнесу в наш час здійснюють декілька російських фірм: "Мегатек" (програма "Мастер-Тур"), "Арим-Софт" (програми: Tur-Win, "Чартер", "Овир"), "Само-Софт" (програма "Само-Тур"), "Туристские технологии" (програма комплексної автоматизації "Туристский офис"), "Интур-Софт" (програма "Интур-Софт"), ANT-Group (система ANT-Group), "Рек-Софт" (комплекс "Эдельвейс", "Барсум", "Реконлайн") та ін.

На ринку програмних продуктів представлено декілька комп'ютерних систем, які дозволяють автоматизувати внутрішню діяльність туристичної фірми. Як правило, ці системи забезпечують введення довідкових баз даних щодо клієнтів, готелів, транспорту, посольств, а також ведення турів і облік розрахунків, прийом замовлень та роботу з клієнтами, формування вихідних документів і т. ін. Практично всі програмні комплекси забезпечують формування бухгалтерської звітності і почасти експорт-імпорт даних до спеціалізованих бухгалтерських програм, таких, як, наприклад, 1С тощо.

Разом з автоматизацією діяльності туристичних фірм проводиться аналогічна розробка програм автоматизації роботи готелів, ресторанів та інших підприємств туристичного бізнесу. Застосування інформаційних систем у цій галузі приводить до суттєвих змін у менеджменті, а також підвищує якість обслуговування[4, c. 18-19].

2. Сутність інформації, інформаційних технологій та їх класифікація в туристичному бізнесі

Якщо спеціаліст туристичного підприємства використовує на своєму робочому місці відповідну вхідну інформацію (дані) для обробки, персональний комп'ютер, необхідні програмні засоби, які реалізують визначені методи якісного перетворення інформації, то така сукупність взаємопов'язаних елементів складає автоматизоване робоче місце (АРМ), тобто локальну автоматизовану інформаційну систему.

Будь яка автоматизована інформаційна система (АІС) — це сукупність інформації, методів, програмно-технічних засобів і спеціалістів, які слугують для обробки даних та прийняття управлінських рішень. Передусім АІС передбачає використання економічної інформації та інформаційних технологій. Розглянемо сутність інформації та інформаційних технологій.

Інформація — це відомості про властивості об'єкта будь-якої природи, які представлені в документах та на машинних носіях. Як предмет праці, інформація є об'єктом збору, реєстрації, обробки, зберігання та передачі. Під економічною інформацією звичайно розуміють таку інформацію, яка характеризує господарські відносини в діяльності туристичного підприємства. Документ (наприклад, накладна, рахунок фактура, платіжне доручення тощо) є основним носієм інформації і складається із логічно пов'язаних реквізитів (одиниць інформації). Форма (макет) документа визначає розташування та формат значень реквізитів. Типова форма документа містить такі частини, як:

— заголовочна (назва документа, номер, назва фірми, код документа тощо;

— змістовна (текст, таблична форма, поля для заповнення реквізитів тощо);

— оформлювальна (реквізити, які надають документу правової сили: дата, підписи відповідальних осіб)[8, c. 164-165].

Основною формою організації інформації на машинних носіях є база даних (БД). Інформація в БД може бути представлена визначеною моделлю. Розрізняють такі моделі представлення даних, як ієрархічна, мережева та реляційна. На сьогодні розвиток комп'ютерних інформаційних технологій обумовив широке використання при обробці економічної інформації саме реляційної моделі бази даних. Реляційна модель БД є відношенням у вигляді двовимірної таблиці з відповідними елементами моделі (табл.1).

Прикладом конкретної реляційної бази даних може бути таблиця щодо персоналу туристичного підприємства (рис.1).

Отже, під реляційною базою даних розуміється поіменована і організована відповідним чином сукупність даних, котра подана у вигляді реляційної таблиці або кількох таблиць для зберігання, обробки та видачі необхідної інформації користувачу.

Тут слід зауважити, що в реляційній таблиці:

— всі записи повинні бути унікальними. Цю унікальність визначає первинний ключ, який однозначно ідентифікує кожний запис;

— атрибути, тобто заголовки полів, не повинні повторюватися;

— кожний домен визначає один тип даних (наприклад, текстовий, числовий, дата/час, лічильник, логічний, поле об'єкта OLE, поле MEMO тощо);

— порядок розміщення стовпчиків (полів) і рядків (записів) може бути довільним;

— залежності між атрибутами мають бути функціональними, тобто кожне значення визначеного атрибута повинно мати відповідне значення іншого атрибута;

— транзитивні залежності між двома атрибутами (за допомогою третього атрибута, який формує з кожним функціональний зв'язок) недопустимі, оскільки виникає надлишок дублювання інформації у базі даних;

— часткові залежності неключових атрибутів від атрибутів, які формують складений ключ також недопустимі, оскільки і тут виникає надлишок дублювання інформації у базі даних[2, c. 16-17].

Інформаційні технології — основа створення та функціонування інформаційних систем. Поняття "технологія" походить від грецького — ремесло, майстерність — вчення, наука. З цього погляду поняття "інформаційні технології" (IT) — це сукупність прийомів, методів та засобів послідовного якісного перетворення інформації на таких етапах інформаційних процесів, як: збір, передача, зберігання, обробка, накопичення. IT відповідає на питання: "Яким чином перетворюється інформація?" і залежить від складу елементів АІС, тобто є функцією від АІС. Іншими словами, IT — це алгоритм перетворення інформації з використанням відповідних методів і засобів. Кожна інформаційна система може реалізувати ту, або іншу інформаційну технологію.

Існує поняття "автоматизована інформаційна технологія" (АІТ), котра уявляє собою сукупність прийомів, методів і програмно-технічних засобів послідовного автоматизованого перетворення інформації на відповідних етапах інформаційних процесів.

Комп'ютерні інформаційні технології — це, власне, АІТ, які реалізуються на. базі персональних комп'ютерів з використанням такого сучасного пакету програм, як "Microsoft Office 2000" або "Microsoft Office ХР" в середовищі Windows' (98, Millennium, 2000 Prof., ХР). Наприклад, інформаційні технології обліку, аналізу та звітності можуть бути реалізовані з використанням додатків Excel, Access на базі локального режиму роботи комп'ютера.

Впровадження сучасних офісних IT змінює технологію управління, звільнює користувачів від трудомістких процедур обробки інформації, значно підвищує оперативність прийняття рішень, поліпшує комфортність праці[6, c. 14].

3. Особливості використання інформаційних технологій

Використання інформаційних технологій залежить від специфіки діяльності об'єкта (туристичної фірми, готелю, ресторану тощо). Безумовно, якщо у користувача виникла потреба автоматизувати на практиці додаткову ділянку обробки економічної інформації з використанням відповідних інформаційних технологій, йому необхідно:

• по-перше, описати постановку задачі (визначити, які документи та довідники використовуються і яка їх структура, побудувати чи описати алгоритм (технологію) перетворення вхідної інформації у вихідну, які необхідно виконати обчислення показників, тобто визначити інформаційне забезпечення задачі);

• по-друге, вибрати програмне забезпечення (ПЗ) та методи обробки інформації;

• по-третє, налагодити розв'язання задачі на персональному комп'ютері (ПК).

Слід зазначити, що при обробці економічної інформації використовується відповідне інформаційне забезпечення. Інформаційне забезпечення — це сукупність вхідних даних для розв'язання задачі. Вихідна інформація однієї задачі може бути інформаційним забезпеченням, тобто сукупністю вхідних даних розв'язання наступної задачі.

Як правило вхідна сукупність інформації в системах організується у вигляді БД, тобто реляційної таблиці. Структура таблиці вхідних даних повинна включати склад реквізитів (полів), тип інформації (числова, текстова тощо) та її значність (довжину).

Безумовно при використанні інформаційних технологій обробки економічної інформації необхідно знати алгоритм реалізації задачі. Слід зауважити, що алгоритм уявляє собою сукупність технологічних операцій послідовного перетворення інформації[5, c. 27-28].

Використання інформаційних технологій обумовлює також вибір програмного забезпечення: типового на базі пакету програм Microsoft Office або спеціалізованого.

Представлений комплекс додатків Microsoft Office (рис. 3) взаємопов'язаний і призначений для розв'язання практично будь-яких задач обробки даних в готельному та туристичному бізнесі. Система управління базами даних (СУБД) Access за допомогою команд „Файл / Експорт" може експортувати реляційні таблиці в середовище Word і Excel. В свою чергу, Excel експортує свої таблиці в середовище Access, так як природа їх створення однакова з реляційними таблицями СУБД Access. Крім того, Excel за допомогою команд „Копіювання/Вставка" дозволяє впроваджувати свої реляційні таблиці в середовище Word і навпаки. Аналогічну процедуру можна виконати між додатком Word та PowerPoint. При створенні форм в середовищі СУБД Access можна за допомогою команд „Копіювання / Вставка" впровадити на бланк форми будь-якого вигляду документи із середовища Word або слайди із середовища PowerPoint.

Спеціалізоване ПЗ включає СУБД Visual FoxPro 6.0, пакет програм "1С:Підприємство 7.7" та інші засоби, котрі можна успішно використовувати при обробці економічної інформації.

Визначившись з програмним засобом, у подальшому необхідно обрати методи реалізації інформаційних технологій, тобто методи послідовного перетворення вхідної інформації у вихідну. До таких методів належать:

• інтерфейсні;

• економіко-математичні;

• використання мов об'єктно-орієнтованого програмування;

• візуального програмування, в тому числі використання:

— прототипів об'єктів ("будівельних блоків"), тобто базових класів;

— мови засобу програмування (наприклад, Visual Basic for Application) для автоматизованої побудови макросів управління обробкою економічної інформації. Слід зауважити, що типове та спеціалізоване ПЗ пропонує користувачу до використання дані методи у більшій або меншій мірі (окремо або одночасно). Застосування перелічених вище методів (М,, М,, … Мп) обумовлює перш за все використання різних інформаційних технологій (ГГ,, ІТ2, ІТ3, … ІТп) для реалізації задач будь-якої сфери діяльності підприємства в залежності від програмних засобів. У свою чергу, інформаційні технології визначають предметну технологію (ПТ,, ПТ2, ПТ3,…, ПТп), схема формування котрої представлена на рис. 4.

З представленої схеми видно, що предметна технологія — це сукупність різних інформаційних технологій, які обираються користувачем програмного засобу для автоматизації визначеної управлінської функції діяльності підприємства готельного та туристичного бізнесу. Такими функціями можуть бути аналіз господарської діяльності, бухгалтерський облік, маркетинг ринку послуг та ціноутворення та ін.

Ефективне автоматизоване інформаційне і технологічне (АІТ) управління — це ключова ланка в підвищенні економічної ефективності і поліпшенні якості послуг. Тому для швидкого і безпомилкового контролю, повноцінного аналізу існуючої ситуації, швидкості і повноти обслуговування клієнта, неминучим і незамінним стає впровадження автоматизованих інформаційних систем[1, c. 65-67].

Висновки

У сьогоднішніх економічних умовах жорсткої конкуренції і ринкової економіки жодна успішна туристична фірма не може повноцінно розвиватися й ефективно просуватися без сучасних автоматизованих інформаційних технологій. Інформаційні технології (ІТ) управління з'явилися у світовій індустрії давно — біля двадцяти п'яти років тому, і пройшли великий шлях розвитку. На українському ринку ІТ управління присутні відносно недавно. Експерименти з впровадження даних систем в Україні стали проводиться з середини 90-х років. Кількість впроваджень вимірюється в десятках, а якість упровадження найчастіше є предметом суперечок, слухів, домислів і розчарувань по сьогоднішній день.

Сталою тенденцією останніх років розвитку міжнародної туристичної індустрії стало активне використання систем оптимізації прибутку (систем управління тарифами). Підприємства, що активно застосовують такі системи, одержують істотну конкурентну перевагу і досягають помітного збільшення доходів. Ця система працює в реальному часі, аналізує отриману від системи управління турфірмою інформацію (тенденції бронювання, сезонні коливання, динаміку попередніх періодів тощо) враховує специфіку сегментів ринку і проведені реконструкції по ціноутворенню та управлінню тарифами. Рекомендації стосуються як стратегії комерційної політики турфірми в середній і довгостроковій перспективі, так і щоденних дій відділів замовлення, продажів і розміщення турфірм.

Таким чином, впровадження інформаційної системи відкриває нові можливості для ефективного вирішення основних задач туристичного бізнесу. Експлуатація системи дозволяє турфірмі реалізувати програми ресурсозбереження шляхом зниження експлуатаційних витрат на утримання систем зв'язку, зниження енергоспоживання, уникнути пікових навантажень, збільшити продуктивність праці, поліпшити якість послуг, виконуваних робіт і підвищити кваліфікацію працівників турфірми.

Список використаної літератури

1. Гонтаржевська Л. Ринок туристичних послуг в Україні: навчальний посібник / Донецький ін-т туристичного бізнесу. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2008. — 180с.

2. Димеденко І. Управління розвитком підприємств туристичного бізнесу: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Донецький національний ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. — Донецьк, 2007. — 18с.

3. Дядечко Л. Економіка туристичного бізнесу: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. — Донецьк : ДонДУЕТ, 2006. — 224с.

4. Забалдіна Ю. Б. Маркетинг туристичного підприємства: Навч. посібник / Федерація профспілок України; Інститут туризму. — К., 2002. — 196с.

5. Мельниченко С. Інформаційні технології в туризмі: теорія, методологія, практика: монографія. — К. : Київський національний торговельно-економічний ун-т, 2008. — 493c.

6. Морозов М.А., Морозова Н.С. Информационные технологии в социально-культурном сервисе и туризме. Оргтехника. Разд. I. Информационные технологии в социально-культурном сервисе и туризме. Гл. 1. Система информационных технологий. — 2-е изд., стереотип. — М.: Изд. центр «Академия», 2004. -С. 9-14

7. Скопень М. Комп'ютерні інформаційні технології в туризмі: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Київський ун-т туризму, економіки і права. — К. : Кондор, 2005. — 308с.

8. Ткаченко Т. Управління суб'єктами туристичного бізнесу в умовах сталого розвитку: дис. д-ра екон. наук: 08.06.01 / Київський національний торговельно- економічний ун-т. — К., 2006. — 557 с.