Вступ.

1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження.

2. Об'єкти правової статистики. Особливості відображення об'єктів у правовій статистиці.

3. Види статистичного спостереження.

4. Основні положення вибіркового спостереження.

5. Способи статистичного спостереження.

6. Помилки спостереження і види контролю даних.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Статистичне спостереження — це планомірне, систематичне, науково організоване збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак. В Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику» дається таке його визначення: статистичне спостереження — планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Всі дані, які ми одержуємо під час проведення статистичного спостереження, на наступних етапах статистичного дослідження можуть істотно вплинути на вірогідність теоретичних і практичних висновків. У цілому статистичне спостереження відіграє особливу роль, оскільки помилки, яких припустилися під час спостереження, дуже важко, а іноді неможливо виправити на наступних етапах статистичного дослідження. Тому при організації і проведенні статистичного спостереження необхідно чітко додержуватися правил і вимог статистичної науки.

1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження

Другим етапом статистичного дослідження є статистичне спостереження, з якого і починається збирання первинних статистичних даних.

Проектування спостереження — це розроблення плану статистичного спостереження, який обов'язково охоплює програмно-методологічні та організаційні питання його проведення.

Підготовка спостереження полягає у підготовці інструментарію спостереження (друкування бланків, перевірка реєстрів об'єктів, які повинні подавати дані, підготовка осіб, які будуть проводити спостереження, а також проведення пробного спостереження, якщо це потрібно). Як правило, перед проведенням перепису населення в країні необхідно здійснити пробне спостереження з метою перевірки надійності розроблених документів і програми перепису.

Проведення спостереження — це процес безпосередньої реєстрації фактів і явищ.

Контроль одержаних даних зводиться до перевірки достовірності одержаних даних у результаті проведеного спостереження.

Статистичне спостереження завжди становить кількісну реєстрацію окремих явищ, які відбираються дослідниками за якісно визначеними ознаками. При статистичному спостереженні реєструються індивідуальні явища досліджуваної сукупності (наприклад, злочини, особи, що їх вчинили, причини злочинів, цивільні правопорушення тощо) або окремі їх ознаки (юридична кваліфікація злочину, соціально-демографічні дані осіб, що вчинили злочини, види та строки покарання і т.под.).

Схематично всі види та форми статистичного спостереження, його класифікацію за різними ознаками можна подати у вигляді схеми (рис. 1), яка наочно характеризує всі класифікаційні ознаки даного етапу статистичного дослідження[5, c. 59-60].

До організаційних форм проведення статистичного спостереження належать звітність і спеціально організоване статистичне спостереження.

Звітність — це така форма статистичного спостереження, яка характеризує систему взаємопов'язаних показників, що дають змогу одержати дані наслідків роботи підприємства, установи або організації за звітний період, і періодично подається у вигляді встановлених законодавством звітних документів (статистичних звітів) статистичним, контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і вірогідність цих даних. Інакше кажучи, це така форма статистичного спостереження, при якій кожна установа за єдиними бланками в точно затверджені строки (кожний квартал, півріччя або за рік) надає своєму вищому органу і органу державної статистики документально підтверджені дані.

У правовій статистиці звітність є основною організаційною формою статистичного спостереження, оскільки вона дає змогу одержати дані, які характеризують діяльність правоохоронних і правозастосовних органів з різних сторін, оперативно управляти розвитком правових явищ і процесів у суспільстві. Ці дані широко застосовуються для проведення різноманітних наукових досліджень. Зміст звіту, його форма та строк подання встановлюються вищим статистичним органом країни — Державним комітетом статистики України.

Проте у реальній дійсності не всі суспільні явища і процеси можна охопити статистичною звітністю. Є такі сфери діяльності суспільства, які можна встановити лише шляхом опитування громадян (наприклад, структура прибутків і витрат населення, особливості детермінації окремих видів злочинів). Для одержання даних, які не відображені в звітності, здійснюються спеціально організовані статистичні спостереження. Вони також можуть проводитися для уточнення і перевірки звітних даних та даних, одержаних при проведенні перепису. В цьому разі таке спостереження називається контрольним. Спеціально організовані статистичні спостереження проводяться і для вирішення самостійних наукових завдань, і для обґрунтованого прийняття важливих управлінських чи політичних рішень.

До спеціально організованих статистичних спостережень належать переписи, різні види опитувань, одноразові обліки, несуцільне обстеження. Але найбільше значення мають різноманітні переписи, які дають всебічну характеристику масового явища станом на ту чи іншу дату або певний момент часу. Класичний приклад — перепис населення, в результаті якого можна одержати демографічні характеристики громадян (дані про склад та родинні стосунки членів домогосподарства), соціально-економічні умови їх існування та багато інших показників, які можна одержати лише при проведенні перепису всього населення країни.

19 жовтня 2000 р. прийнято Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення». Цей Закон було спрямовано на: створення необхідних законодавчих передумов для проведення суцільного статистичного спостереження, яке передбачає одержання від респондентів первинних (персональних) даних щодо них; визначення спеціальних повноважень органів, що залучаються до робіт із перепису населення, а також порядку використання його результатів та гарантій щодо збереження і захисту конфіденційної інформації перепису населення; забезпечення правової узгодженості у чинному законодавчому полі України щодо питань статистики та інформації, а також здійснення послідовної гармонізації та адаптації національного статистичного законодавства до міжнародних норм і стандартів; надання Всеукраїнському перепису населення загальнодержавної ваги, підвищення його суспільно-політичного значення і формування позитивного ставлення до нього громадськості.

Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення» складається із шести розділів, які містять: загальні положення щодо перепису населення; методологічно-організаційні принципи його проведення; повноваження, обов'язки та заходи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо організаційного, матеріально-технічного та фінансового забезпечення підготовки і проведення перепису населення, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів; регламентацію основних прав, обов'язків та відповідальності суб'єктів перепису населення; норми щодо порядку використання результатів перепису населення; прикінцеві положення.

На думку більшості вчених, в майбутньому спеціально організовані спостереження матимуть значно більше значення, ніж зараз. Тому і вважається за доцільне розроблення редакції закону, який регламентує не тільки проведення якогось конкретного перепису населення, а й є загальноприйнятим для правового забезпечення здійснення такого спостереження протягом тривалого часу. Саме такі підходи було використано під час підготовки Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення»[3, c. 114-116].

2. Об'єкти правової статистики. Особливості відображення об'єктів у правовій статистиці

Після з'ясування мети статистичного спостереження необхідно визначити об'єкти спостереження.

Об'єкт спостереження — це сукупність явищ, що вивчаються. Без чіткого відокремлення об'єкта статистичного спостереження завжди є небезпека або зареєструвати факти, які не мають ніякого відношення до сукупності, що вивчається, або, навпаки, пропустити факти, які належать до цієї сукупності. Зрозуміло, що це не дасть змогу вивчити сукупність у повному обсязі і може призвести до спотворення дійсності.

Об'єктом статистичного спостереження є така сукупність одиниць досліджуваного суспільного явища, яка має якісну своєрідність і яку необхідно піддати статистичній реєстрації для реалізації мети і завдань статистичного дослідження.

Іноді дуже важко відмежувати безпосередній об'єкт спостереження від пов'язаних з ним суміжних явищ. У цих випадках в статистиці використовують механізм застосування «цензу», згідно з яким об'єкт відокремлюється низкою обмежувальних ознак.

Об'єкти правової статистики диференціюються залежно від галузей правової статистики:

об'єкти кримінально-правової статистики: 1) злочини, тобто передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні винні діяння, вчинені суб'єктами злочину; 2) суб'єкти злочину (особи, які вчинили злочин); 3) покарання;

об'єкти цивільно-правової статистики: 1) цивільні правовідносини, які посвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовому провадженні, або цивільні справи; 2) сторони цивільного процесу, тобто позивачі і відповідачі; 3) судові рішення;

об'єкти адміністративно-правової статистики: 1) адміністративні правопорушення; 2) особи, які вчинили адміністративні пра-вопорушення; 3) адміністративні стягнення.

Аналогічні об'єкти спостереження є і в інших галузях правової статистики. Вони відрізняються лише якісною своєрідністю фактів, що реєструються.

Головна особливість відображення об'єктів у правовій статистиці полягає в тому, що статистика обліковує лише ті злочини, цивільно-правові відносини та адміністративно-правові делікти, з приводу яких відбувся офіційний судовий розгляд або вони були зареєстровані в правозастосовних чи правоохоронних органах. Якщо з якихось причин і умов той чи інший факт не зареєстровано, то для правової статистики він не існує[1, c. 63-65].

Всім об'єктам правової статистики притаманна значна латентність, інакше кажучи, діяння вчиняється, але воно не реєструється в установленому порядку. Найбільша латентність притаманна адміністративно-правовим, цивільно-правовим і дисциплінарним деліктам. Виявлення рівня латентності здійснюється при проведенні спеціально організованих статистичних досліджень.

Деякі види злочинів можуть при цьому бути зареєстровані невірно. Наприклад, злочин вчинено організованою групою, а його враховують як групову злочинність. Іноді злочин обліковується як тяжке тілесне ушкодження, що призвело до загибелі особи, а на справді — це вбивство. Такі розбіжності, притаманні кримінально-правовій статистиці, призводять до певного викривлення її показників.

Використовуючи показники правової статистики, слід завжди пам'ятати, що вони неповністю відображають дійсну, реальну характеристику всіх правових явищ. Вибіркові спостереження можуть істотно доповнити дані офіційної правової статистики. Інша річ, що при цьому не змінюється рівень латентності, якщо не відбулось ніяких змін у законодавстві чи правозастосовній діяльності правоохоронних органів. Таким чином, офіційні статистичні дані своїми показниками хоча і відображають значну кількість одиниць статистичних сукупностей, але при проведенні статистичного аналізу їх обов'язково слід доповнювати даними про рівень латентності тих чи інших правових явищ, оскільки вони можуть істотно вплинути на його наслідки.

3. Види статистичного спостереження

Крім організаційних форм, розрізняють також види статистичного спостереження.

За часом його проведення, за моментом реєстрації статистичне спостереження поділяється на поточне і перервне.

Поточне (безперервне) спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів у міру того, як вони виникають, наприклад, реєстрація актів громадянського стану, облік зареєстрованих злочинів, пожеж тощо. При поточному спостереженні факти реєструються постійно. Зрозуміло, що злочинність можна спостерігати лише шляхом поточного (безперервного) спостереження.

Перервне спостереження відображає рівень того чи іншого правового явища на якусь-то дату чи момент часу. Воно завжди проводиться з метою одержання даних, які не можна одержати іншим шляхом. При перервному спостереженні реєстрація фактів здійснюється або регулярно через певні проміжки часу, або в разі необхідності одержати ті чи інші дані. Якщо спостереження проводиться регулярно через певні проміжки часу, то воно називається періодичним (наприклад, перепис населення проводиться один раз через десять років). Якщо спостереження здійснюється епізодично з метою вирішення певних соціально-економічних завдань, то воно називається одноразовим (наприклад, перепис плодово-ягід-них насаджень, облік і характеристика особи жебрака). Застосування того чи іншого виду статистичного спостереження залежить від природи досліджуваного явища суспільного життя і мети дослідження. Періодичне спостереження забезпечує послідовність і можливість порівняння одержаних результатів, що дуже важливо при вивченні тенденцій в зміні населення країни.

В правовій статистиці використовуються всі види статистичного спостереження.

За охопленням одиниць сукупності розрізняють суцільне і не-суцільне спостереження.

При суцільному спостереженні обліку підлягають усі без винятку одиниці сукупності (наприклад, при перепису населення обліку підлягають усі респонденти — громадяни України, в тому числі ті, що на встановлену дату перепису населення перебувають за її межами, а також іноземці та особи без громадянства, які на встановлену дату перепису населення перебувають на території України). Суцільним має бути облік усіх правових явищ, тобто усі вони (про які стало відомо правоохоронним органам) обов'язково повинні бути зареєстровані. Суцільне спостереження найбільш чітко характеризує рівень, структуру, динаміку та взаємозв'язки явищ. Поточне спостереження завжди будується на принципах суцільного спостереження, оскільки воно повинно охоплювати усі одиниці сукупності.

Несуцільне спостереження застосовується внаслідок низки причин (з метою економії часу, зусиль і коштів, а також у зв'язку з неможливістю проведення суцільного спостереження). В правовій статистиці таке спостереження використовується в достатньо широких масштабах, оскільки дає змогу швидше одержати результати статистичного дослідження і зекономити значну частину зусиль і коштів. Як правило, воно проводиться для одержання даних, відсутніх у офіційній звітності, які одержати суцільним способом дорого, довго, складно і практично неможливо. В правовій статистиці до несуцільного спостереження вдаються не дуже часто, оскільки, по-перше, кожне правове явище може істотно відрізнятися від іншого і тому закономірність можна встановити лише у значній кількості явищ; по-друге, проведення і поширення висновків несуцільного спостереження повинні спиратися на знання законів вищої математики; по-третє, при несуцільному статистичному спостереженні реєстрації підлягають не всі одиниці сукупності, а якась їх частина, що обумовлює і певні відхилення у показниках досліджуваного явища.

Несуцільне спостереження поділяється на такі види: спостереження основного масиву, монографічне, вибіркове. Деякі вчені відносять до нього і моніторинг. Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності. При цьому поза спостереженням залишається та частина одиниць сукупності, про яку заздалегідь відомо, що вона не може істотно вплинути на характеристику досліджуваного явища в цілому. Раніше це спостереження часто застосовувалося для вивчення цін на ринках (вивчалися ціни на великих ринках міста, а на малих за розміром ринках не вивчалися)[4, c. 79-82].

Твердження деяких вчених, що у перспективі цей вид спостереження буде ширше застосовуватися, не відповідає дійсності, оскільки всі країни світу при вивченні цін застосовують вибіркове спостереження.

Монографічне спостереження — це ретельне вивчення окремих типових елементів сукупності. Воно може застосовуватися для більш повного вивчення питань, які не можливо з'ясовувати при суцільному спостереженні (наприклад, детальне вивчення діяльності всіх підрозділів органу внутрішніх справ конкретного регіону з метою поширення його наслідків на всі інші органи внутрішніх справ країни; обстеження стану справ збанкрутілої компанії з метою недопущення подібних наслідків в інших фірмах). Цей вид спостереження широко застосовується для характеристики досвіду роботи виправно-трудових установ. Його застосування допустимо лише при типовості (або атиповості) об'єктів, вивчивши які можна встановити причини особливостей цих об'єктів.

Вибіркове спостереження — це такий спосіб несуцільного спостереження, при якому реєструється деяка частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку. Проведення вибіркового спостереження ґрунтується на знаннях математичної статистики і теорії імовірності. Таким чином можна вивчати характеристику суб'єкта злочину, обстежити рівень знань студентів, бюджетів домашніх господарств тощо.

Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища. Проводиться моніторинг бюджетів окремих соціальних груп населення (фермерів, пенсіонерів, студентів тощо).

Контрольне спостереження — це спостереження, яке проводиться з метою перевірки матеріалів уже проведеного спостереження. За його результатами здійснюються відповідні зміни у матеріалах проведеного спостереження, вносяться поправки до загальних результатів. Контрольне спостереження може бути як суцільним, так і несуцільним (вибірковим). Як правило, його обов'язково застосовують після проведення перепису населення для перевірки правильності реєстрації населення. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 51-р «Про організацію проведення Всеукраїнського перепису населення» для перевірки правильності проведення перепису було здійснено вибірковий контрольний обхід жилих будинків та житлових приміщень в інших будівлях з 16 по 20 грудня 2001 р.

Пробне спостереження — це таке статистичне спостереження, яке здійснюється при підготовці до основного спостереження з метою уточнення і відпрацювання його програмно-методологічних і організаційних питань. Як правило, цей вид спостереження застосовують при підготовці до проведення перепису населення[6, c. 116-118].

4. Основні положення вибіркового спостереження

Вибіркове обстеження – це найбільш поширений вид несуцільного обстеження. Його застосовують при вивченні різноманітних явищ і процесів, наприклад, таких як використання устаткування в промисловості, втрати при збиранні урожаю, попит населення і ступінь його задоволення торгівлею, обстеження сімейних бюджетів населення, вивчення громадської думки тощо.

Вибірковий метод — це система наукових принципів випадкового відбору певної частини сукупності, яка представляла б усю сукупність і характеристики якої слугували б надійною основою статистичного висновку.

Сукупність, з якої відбираються елементи для обстеження, називають генеральною, а сукупність, яку безпосередньо обстежують, -вибірковою. Статистичні характеристики вибіркової сукупності розглядаються як оцінки відповідних характеристик генеральної сукупності. Оскільки вибіркова сукупність не точно відтворює структуру генеральної, то вибіркові оцінки також не збігаються з характеристиками генеральної сукупності. Розбіжності між ними називають похибками репрезентативності. За причинами виникнення ці похибки поділяються на систематичні (тенденційні) та випадкові. Систематичні похибки виникають за умови, що під час формування вибіркової сукупності порушується принцип випадковості відбору (упереджений відбір елементів, недосконала основа вибірки тощо). Для всіх елементів сукупності вони мають односторонній напрям і тому їх ще називають похибками зміщення.

При організації вибіркового обстеження важливо запобігти виникненню систематичних похибок. Що стосується випадкових похибок, то уникнути їх неможливо, проте на основі теорії вибіркового методу можна визначити їх розмір і по можливості регулювати. Порівняно із суцільним обстеженням вибіркове має переваги, оскільки обстеження за однією і тією самою програмою будь-якої частини сукупності потребує менше коштів і часу, ніж обстеження сукупності в цілому. Крім того, дешевше обходиться і статистична обробка інформації вибіркового обстеження. Вибірка застосовується і у випадках, коли суцільне обстеження взагалі неможливе: обстежувана сукупність дуже велика, практично безмежна; обстеження пов’язане із знищенням або псуванням одиниць, які досліджуються (наприклад, контроль якості хлібобулочних виробів, консервів і т.д.). Поряд з тим при вивченні великих сукупностей вибіркове обстеження може дати більш точні результати, ніж суцільне, за рахунок зменшення кількості похибок реєстрації[3, c. 106-107].

5. Способи статистичного спостереження

Статистичні дані можна одержати різними шляхами і способами.

Анкетний спосіб спостереження ґрунтується на розсиланні анкет певному колу осіб або установ. Заповнення і повернення їх до органів, які проводять спостереження, є добровільним. Як правило, заповнених анкет повертається менше, ніж розсилається. Крім того, неможливо проконтролювати правильність відповідей на запитання анкети. Тому такий спосіб спостереження може застосовуватися в тих випадках, коли не вимагається висока точність відомостей, а потрібні приблизні характеристики. До нього вдаються при проведенні соціологічних обстежень, у торгівлі для вивчення попиту на окремі товари і т.і. З метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ МВС України за допомогою анкетного опитування вивчає думку громадян про роботу міліції.

Обстеження основного масиву являє собою спостереження за частиною найбільш крупних одиниць, питома вага яких переважає в загальному обсязі досліджуваної сукупності. За принципом основного масиву в країні організоване спостереження за міською ринковою торгівлею. Число охоплених нею міст складає менше 5% усіх міст, однак у них мешкає більше половини чисельності всього міського населення країни. У правовій статистиці прикладом обстеження основного масиву може бути вивчення кримінологічної обстановки в якому-небудь регіоні. Для цього відбирають два-три райони (міста), які займають провідне місце за основними показниками (чисельності населення, територією, промисловим і культурним розвитком, вчиненими злочинами і т.п.). Отримані за вибірковою сукупністю результати щодо криміногенної обстановки можна з певною умовністю поширити на весь регіон.

За способом реєстрації або отримання статистичних даних розрізняють три основних види спостереження: 1) безпосереднє; 2) документальне та 3) опитування.

Безпосереднім називають спостереження, яке здійснюється шляхом реєстрації досліджуваних одиниць та їх ознак на основі безпосереднього огляду, підрахунку, зважування, зняття показників приладів спеціальними особами, які проводять спостереження, інакше кажучи, реєстраторами, в завдання яких входить поряд зі встановленням і оцінкою фактів фіксування їх у документах первинного обліку (наприклад, інвентаризація матеріальних цінностей, метеорологічні спостереження — реєстрація температури повітря, грунту, снігового покриву, кількості опадів, облік одержаної продукції і т.і.).

Безпосереднє спостереження є досить точним і надійним джерелом статистичних даних, воно потребує великих затрат кваліфікованої праці.

Документальне спостереження ґрунтується на використанні різних документів первинного обліку підприємств, організацій установ (звітності, первинних бухгалтерських документів, річних звітів та ін.). У кримінально-правовій статистиці такими документами є статистичні картки на виявлений злочин, особу, яка вчинила злочин, рух і наслідки розслідування злочину тощо, журнали реєстрації злочинів і осіб, що їх вчинили, кримінальні справи та ін. Документальне спостереження застосовується, наприклад, при переоцінці основних фондів підприємств, аналізі використання робочого часу, техніки та ін. Цей вид спостереження також, як і безпосереднє спостереження, забезпечує найбільшу вірогідність статистичних даних.

Опитування — це спосіб спостереження, при якому відомості отримують зі слів опитуваних осіб. Опитування може бути усним та письмовим.

Розрізняють три способи опитування: експедиційний, самореєстрації і кореспондентський.

Експедиційний спосіб опитування полягає в тому, що спеціально підготовлені реєстратори на основі опитування обстежуваних осіб заповнюють переписні формуляри, одночасно контролюючи правильність отриманих відповідей (наприклад, перепис населення). Цей спосіб опитування потребує найбільших витрат, проте гарантує високу якість матеріалу і дає змогу включати до програми такі запитання, які ризиковано ставити під час інших способів опитування. Найважливіші статистичні обстеження населення проводяться експедиційним способом.

При способі самореєстрації (самообчисленні) спеціально виділені особи безпосередньо вступають у контакт з тими, від кого потрібно одержати відомості, роздають бланки, інструктують про порядок їх заповнення і призначають час, до якого вони мають бути заповненими; потім у призначений час ці особи отримують заповнені бланки, перевіряють повноту і правильність їх складання. Прикладом такого спостереження є обстеження домогосподарств за сільськогосподарською діяльністю населення при якому сім 'ї самі ведуть записи про вихід продукції, а статистики-опитувачі регулярно (один раз на місяць) при відвідуванні сімей перевіряють повноту і правильність цих записів.

При способі самореєстрації забезпечується суттєва економія робочого часу, оскільки лічильники звільнені від необхідності заповнювати формуляри. Однак якість отриманих даних поступається даним, отриманим експедиційним способом.

Суть кореспондентського способу спостереження полягає в тому, що необхідні відомості надають особи, які добровільно виявили бажання відповісти на поставлені в анкетах запитання. Цей спосіб не потребує великих витрат, але він не забезпечує високої якості матеріалів, оскільки перевірити точність відомостей, що повідомляються, безпосередньо на місцях не завжди можливо.

За часом проведення статистичне спостереження поділяють на безперервне і перервне.

Під безперервним (поточним) розуміють спостереження, при якому встановлення і реєстрація фактів проводиться у міру здійснення їх (наприклад, облік випуску продукції, виконання робіт, реєстрація народжень і смертей, шлюбів і розлучень, доходів і витрат у сім'ях при обстеженні домогосподарств та ін.). Поточне спостереження проводиться на основі первинних документів, які містять інформацію, необхідну для достатньо повної характеристики досліджуваного явища.

Перервним називають таке спостереження, яке проводиться або регулярно через певні проміжки часу, або у разі потреби. Його поділяють на періодичне і одночасне.

Періодичним називають таке спостереження, яке здійснюють регулярно через певні проміжки часу.

Одночасне — це таке спостереження, яке проводять у разі потреби для вирішення якогось завдання (наприклад, перепис багаторічних насаджень, переоцінка основних фондів у галузях народного господарства, перепис житлового фонду і т. п.)[2, c. 126-128].

6. Помилки спостереження і види контролю даних

Точність та вірогідність статистичних даних є найважливішою вимогою статистики. Будь-яке статистичне спостереження ставить завдання одержати такі дані, які б точно відображали дійсність. Розбіжності між даними, одержаними при проведенні спостереження, і дійсними значеннями показників вважаються помилками спостереження. Розрізняють похибки репрезентативності та помилки реєстрації.

Похибки репрезентативності — це певні розбіжності між показниками вибіркового і суцільного дослідження. Вони виникають лише в разі вибіркового спостереження і існують через несуцільність реєстрації даних. Докладніше про похибки репрезентативності буде говоритися в розділі IX цього підручника. Вони завжди існують при вибірковому спостереженні, оскільки вибіркова сукупність завжди відрізняється від генеральної сукупності.

Помилки реєстрації — це такі помилки, які виникли внаслідок невірного встановлення фактів або їх неправильної реєстрації (запису). Вони можуть бути випадковими і систематичними.

Випадкові помилки виникають внаслідок дії випадкових причин і спричиняють спотворення даних в тій чи інший бік. їх можуть припускатися як особи, котрі відповідають на питання, так і особи, які заповнюють формуляри, наприклад, помилки в написанні (так звані описки). Ці помилки можуть бути спрямовані в бік як зменшення, так і збільшення. При збиранні даних про масові явища такі помилки не становлять небезпеки, оскільки їх вплив на узагальнюючі показники урівноважується, і вони майже повністю погашаються у сукупності.

Систематичні помилки обов'язково спрямовані в один певний бік, призводять до значних відхилень в результатах статистичного спостереження. Вони можуть бути обумовлені несправністю вимірювальних приладів, опущенням даних, а також не досить чітким формулюванням програми спостереження. В свою чергу систематичні помилки поділяються на неумисні та умисні.

Неумисні систематичні помилки пов'язані в першу чергу зі звичками. Більшість населення на питання про вік завжди заокруглює його до чисел, кратних 5 або 10. Уникнути таких помилок допомагають роз'яснювальна робота, а також спеціальні таблиці, які використовуються при проведенні перепису населення (на перехрещенні стовпчика і рядку встановлюємо за датою і роком народження кількість повних років).

Умисні систематичні помилки виникають внаслідок свідомого, умисного викривлення фактів з метою прикрашення дійсності. Це в першу чергу різні види викривлення даних у статистичних звітах, зроблені умисно. Службові особи, які несвоєчасно подали державні статистичні звіти або з даними, що не відповідають дійсності, притягаються до дисциплінарної, адміністративної або матеріальної відповідальності в межах чинного законодавства[7, c. 46-48].

Помилки спостереження виявляють внаслідок проведення найретельнішої перевірки і контролю вірогідності даних. Насамперед здійснюють зовнішній контроль бланків: перевіряють правильність їх оформлення, наявність і повноту записів, охоплення усіх одиниць сукупності, наявність відповідей на всі питання програми спостереження, точність їх оформлення. Після проведення зовнішнього контролю здійснюють логічний і арифметичний контроль.

Логічний контроль полягає в зіставленні відповідей на взаємопов’язані питання програми спостереження, що дає змогу виявити несумісність відповідей. Наприклад, якщо 13-річна особа одружена і має середню освіту, то зрозуміло, що помилка була допущена при реєстрації її віку. Електронно-обчислювальна техніка в управлінні інформаційних технологій обласного управління внутрішніх справ обов'язково здійснює логічний контроль усіх документів первинного обліку перед початком їх зведення. Аналогічним чином цей контроль провадиться і в органах Міністерства юстиції, і в територіальних управліннях Державної судової адміністрації за допомогою обчислювальної техніки.

Арифметичний контроль — це перевірка усіх показників з точки зору їх підсумків. Інакше кажучи, це перевірка і повторення всіх арифметичних дій, які провадилися при заповненні бланків. Завдання арифметичного контролю — виправлення підсумків і окремих кількісних показників. У правовій статистиці арифметичний контроль застосовується лише для перевірки звітних даних, наведених у різних бланках звітності.

Якість контролю статистичних даних значною мірою залежить від рівня підготовки осіб, що перевіряють дані, їх знання тих фактів, які висвітлені в документах, а також від програми, закладеної в пам'ять електронно-обчислювальної техніки[4, c. 132-133].

Висновки

Найважливішими завданнями статистичного спостереження є досягнення: 1) повноти одержаних даних з тим, щоб усі явища і процеси були зареєстровані в повному обсязі; 2) вірогідності, об'єктивності їх відображення; 3) порівняності одержаних даних з тими, які були одержані раніше і в інших територіальних одиницях. Відповідно до Закону обов'язково складається план державних статистичних спостережень — офіційний документ, що містить перелік статистичних спостережень, які проводяться органами державної статистики, з визначенням порядку та строків їх проведення.

Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим і чітко організованим. Воно складається із чотирьох етапів: проектування спостереження, підготовка спостереження, проведення спостереження та контроль одержаних даних. Всі ці етапи тісно пов'язані між собою, тому недоліки на одному з них псують усю роботу.

Список використаної літератури

1. Джужа О. Правова статистика: Курс лекцій / Національна академія внутрішніх справ України / Олександр Миколайович Джужа (ред.). — К., 2000. — 336с.

2. Захожай В. Правова статистика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2003. — 368с.

3. Калачова І. Правова статистика: Навч. посібник / Київський національний економічний ун- т. — К. : КНЕУ, 2005. — 298с.

4. Кальман О. Правова статистика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х. : Право, 2004. — 302с.

5. Камлик М. Правова статистика: Навч. посібник. — К. : Атіка, 2004. — 239с.

6. Кулинич О. Правова статистика: Навч. посібник для студ. вищ. юридичних закладів освіти. — Хмельницький : Поділля, 2002. — 239с.

7. Навроцька Н. Правова статистика: навч. посібник. — К. : Знання, 2007. — 279c.