Вступ.

1. Характеристика основних макроекономічних показників.

2.Дослідження показників макроекономіки.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Сучасна система економічної освіти значну роль відводить статистиці та її галузевим напрямкам (соціально-економічна статистика, міжнародна економічна статистика та ін.) як фундаментальним дисциплінам з циклу природничо-наукової та загальноекономічної бакалаврської підготовки фахівців за напрямами з економіки і підприємництва, міжнародних відносин, менеджменту.

Статистика здійснює збирання, обробку та аналіз даних про масові соціально-економічні явища, які характеризують всі сторони життя та діяльності населення, виявляє взаємозв'язки різних сторін в економіці, вивчає динаміку її розвитку та прийняття ефективних управлінських рішень на всіх рівнях, що складає предмет дисципліни.

Її мета визначається тими функціями, які виконує статистика в системі економічних наук, і полягає в набутті необхідних знань при вирішенні таких задач: розробці програми статистичних спостережень, зведенні та групуванні масових даних явищ і процесів суспільного життя; обчисленні узагальнюючих характеристик структури сукупностей; вимірюванні інтенсивності динаміки явищ; визначенні факторів, які формують варіацію та розвиток суспільних явищ та оцінюванні сили їхнього впливу; використані системи національних рахунків у ході визначення статистичних показників та їх аналізу; оцінці тенденцій розвитку і взаємозв'язків секторів національної та світової економіки; оцінці життєвого рівня населення, його зміни під впливом окремих факторів та прогнозуванні розвитку.

1. Характеристика основних макроекономічних показників

Для ефективного регулювання ринкової економіки необхідна скоординована сукупність макроекономічних показників. Такою макроекономічною моделлю є система національних рахунків (СНР).

СНР є засобом узагальнюючої характеристики економічних ринкових відносин. Вона складається з сукупності показників, що характеризують ці відносини (виробництво, дохід, споживання, нагромадження капіталу тощо).

I Кінцевий продукт – сукупність товарів і послуг, що купуються для особистого споживання, а не для перепродажу або подальшої переробки

II Валовий національний продукт

1 Характеризує результати виробництва підприємств і організацій країни незалежно від їх територіального розміщення

2 Визначення:

a Показник статистики національного доходу в системі національних рахунків, який виражає сукупну вартість кінцевих товарів і послуг у ринкових цінах, включає вартість спожитих населенням товарів і послуг, державних закупівель, капітальні вкладення і сальдо платіжного балансу

b Показник статистики національного доходу в системі національних рахунків, який виражає сукупну ринкову вартість товарів і послуг, виготовлених в країні протягом року

3 Обчислюється:

a За видатками: ВНП = C + Ig + G + Xn

• C – особисті споживацькі видатки: предмети споживання тривалого використання, товари поточного споживання, споживацькі видатки на послуги

• Ig – валові приватні внутрішні інвестиції: кінцеві покупки устаткування, будівництво, зміна запасів

• G – державні закупки товарів і послуг – всі державні видатки на кінцеву продукцію підприємств і на прямі закупки ресурсів

• Xn – чистий експорт – величина, на яку закордонні видатки на державні товари і послуги країни перевищують державні видатки на закордонні товари і послуги

b За прибутками: ВНП = ВСК + НПБ + З + Р + П + ПВ + ПК

• ВСК – відрахування на споживання капіталу – амортизація

• НПБ – непрямі податки на бізнес: податок з продаж, акцизи, податки на майно, ліцензійні платежі, мито

• З – винагорода за працю найманим робітникам

• Р – рентні платежі – прибутки господарів житла і землі, що забезпечують економіки ресурсами власності

• П – процентні платежі – прибутки кредиторів, які ті отримують від позичальників як плату за користування грошима

• ПВ – прибутки від власності – чистий прибуток підприємств

• ПК – прибутки корпорацій

4 Взаємопов'язаний з валовим внутрішнім продуктом: на відміну від ВВП включає і суму чистих прибутків із-за кордону

5 На відміну від НД включає і доходи, отримані в невиробничій сфері, і амортизацію від основних фондів

III Валовий внутрішній продукт

1 Характеризує результати виробництва підприємств і організацій країни, які розміщені на її території

2 Визначення: Показник статистики національного доходу в системі національних рахунків, який виражає сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених на території даної країни, у ринкових цінах.

3 За своєю натурально-речовинною формою є сукупністю предметів і послуг, що використовувались протягом даного року на споживання і накопичення.

IV Чистий національний продукт

1 Характеризує результати виробництва підприємств і організацій країни

2 Визначення: ВНП за відрахуванням тої частини, яка необхідна для заміни засобів виробництва, зношених в процесі випуску продукції

3 Формула: ЧНП = ВНП – ВСК

V Національний доход

1 Характеризує прибуток, який заробили постачальники ресурсів від участі у поточному виробництві

2 Визначення:

a Узагальнюючий показник економічного розвитку країни, який виражає загальний прибуток, отриманий постачальниками ресурсів за їхній внесок у виробництво валового національного продукту.

b Показник статистики національного доходу в системі національних рахунків, який виражає вартість частини сукупного суспільного продукту, одержувану за відрахуванням усіх матеріальних витрат на його виробництво.

3 Формула: НД = ЧНП – НПБ = ВНП – ВСК – НПБ = З + Р + П + ПВ + ПК

4 Розраховується в поточних цінах

5 Обчислюється:

a Виробничим методом: НД = (ВП – ВМВВ)1 + (ВП – ВМВВ)2 + … + (ВП – ВМВВ)n

• ВП – валова продукція і-ої галузі

• ВМВВ – вартість матеріальних виробничих витрат

• n – кількість галузей матеріального виробництва

b Розподільчим методом (радянська статистика): НД – сума первинних доходів фізичних і юридичних осіб в сфері матеріального виробництва

c Методом кінцевого використання: НД – сума кінцевих доходів галузей матеріального і нематеріального виробництва і населення (що використана на споживання і нагромадження)

VI Доход особистого споживання (особистий доход)

1 Характеризує прибуток, який постачальники ресурсів фактично одержали

2 Формула: ОД = НД – ВСС – ППК – НПК + ТП

a ВСС – внески на соціальне страхування

b ППК – податки на прибуток корпорацій

c НПК – нерозподілені прибутки корпорацій

d ТП – трансферні платежі

VII Рівень цін

1 Визначення: Середня зважена цін, за якими купуються готові товари та послуги в державі

2 Виражається у вигляді індексу

3 Індекс цін: Iц = (Pдр/ Pбр)*100%

a Pдр – ціна ринкового кошику в даному році

b Pбр – ціна ринкового кошику в базовому році

4 (Номінальний ВНП / Індекс цін)*100% = Реальний ВНП

VIII Рівень безробіття

1 Визначення: Доля робочої сили, яка не має роботи на даний момент

2 Формула: Рівень безробіття = (Кількість робочої сили, що не має роботи / Кількість робочої сили)*100%

3 Закон Оукена: Коли рівень безробіття перевищує нормальний рівень (3-4%) на 1%, спостерігається спад ВНП на 2,5%

IX Процентна ставка

1 Визначення: Плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування грошима

2 Види:

a За суб'єктом встановлення:

• Процентна ставка , встановлена НБ

• Процентна ставка комерційних банків, що розраховується як процент від процентної ставки НБ

b За реальністю:

• Номінальна – процентна ставка, встановлена банком

• Реальна = (Номінальна процентна ставка / Індекс цін)*100%

2.Дослідження показників макроекономіки

У СНР розвиток економіки із створення матеріальних благ і надання послуг висвітлюється на стадії виробництва, утворення і розподілу доходів і заощадження. Для вимірювання результатів економічної діяльності використовують систему взаємопов'язаних показників, найважливішими з яких є такі:

• на стадії виробництва:

• валовий випуск;
• проміжне споживання;
• валова додана вартість;
• валовий внутрішній випуск продукції;
• чистий внутрішній продукт;

• на стадії утворення і розподілу доходів:

• валовий національний дохід;
• валовий національний наявний дохід;
• чистий наявний національний дохід;

• на стадії використання доходів і заощадження:

• кінцеве споживання;
• заощадження;
• чисте кредитування;
• чисте запозичення.

Валовий випуск (ВВ) — це сумарна вартість товарів і послуг, яка є результатом виробничої діяльності резидентів у звітному періоді.

Проміжне споживання (ПС) являє собою сумарні витрати на товари і послуги, які трансформовані або повністю спожиті інституційними одиницями для виробничих потреб.

Валовий випуск і проміжне споживання є визначальним для основного узагальнюючого показника на мікрорівні для секторів і галузей економіки — валової доданої вартості. Показник валової доданої вартості (ВДВ) — це первинні доходи, які створюються інституційними одиницями та розподіляються між ними. Обсяг ВДВ розраховується як сума різниці між показниками валового випуску і проміжного споживання:

Термін «валова» у показника означає, що він включає спожиту в процесі виробництва вартість основного капіталу. Якщо вартість спожитого основного капіталу виключити, то отримаємо чисту додану вартість.

Показник ВДВ оцінюється в основних цінах, компонентами якої є собівартість і валовий прибуток. Основні ціни представляються виключенням з ринкових цін чистих податків на прибуток та імпорт (ПДВ, акцизи, мито тощо).

В розрахунках ВДВ до галузей, що виробляють товари, відносять промисловість, сільське, рибне та лісове господарство, будівництво та інші види діяльності з виробництва товарів. Решта галузей це ті, що надають послуги. Ринкові послуги включають всі послуги, що реалізуються на ринку. Якщо послуги фінансуються повністю або в значній мірі за рахунок державного бюджету, позабюджетних фондів, коштів підприємств та некомерційних організацій, то цей вид послуг відносять до неринкових послуг.

В Україні джерелом інформації про результати економічної діяльності на стадії виробництва є статистична звітність Держкомстату та дані за результатами обстежень підприємств галузей.

До основних показників СНР на стадії виробництва для економіки в цілому, тобто на макрорівні, відноситься валовий внутрішній продукт. Показник валового внутрішнього продукту (ВВП) характеризує кінцевий результат господарської діяльності економічних одиниць — резидентів і вимірюється сукупною ринковою вартістю товарів і послуг, які було вироблено цими одиницями для кінцевого споживання за певний період (рік, квартал).

Показник ВВП розраховується такими методами: виробничим, розподільним, кінцевого використання.

При виробничому методі, який характеризує процес виробництва ВДВ як джерела доходу, обсяг ВВП визначають як суму валових доданих вартостей галузей економіки з доданням чистих податків на продукти та імпорт:

Чисті податки на продукти та імпорт включають податки, величина яких безпосередньо залежить від кількості чи вартості товарів і послуг вироблених, реалізованих або імпортованих економічною одиницею — резидентом з виключенням розміру відповідних субсидій на продукти.

До податків на продукти відносять: податок на додану вартість (ПДВ); акцизний збір; надходження частки від вартості нестандартної продукції; різниця в цінах на енергоносії; збір від продажу мастильних матеріалів; надходження до Фонду паливно-енергетичного комплексу. Податки на імпорт — це податки на товари та послуги, що імпортуються: вивізне (експортне) та імпортне мито.

До субсидій на продукти відносять відшкодування з державного бюджету підприємствам з метою регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію. Субсидії призначені на покриття поточних збитків підприємств, покращення їх фінансового становища шляхом поповнення оборотних коштів тощо.

Обсяг ВВП розподільним методом, який відтворює процес розподілу доходу, визначають як суму первинних доходів, розподілених економічними одиницями — резидентами між виробниками товарів та послуг:

Розподільний метод передбачає включення до ВВП таких компонент (первинних доходів):

1) оплату праці найманим працівникам;

2) чисті податки на виробництво та імпорт;

3) споживання основного капіталу;

4) чистий прибуток, змішаний дохід.

Оплата праці найманих працівників включає всі грошові або натуральні виплати за роботу, виконану найманими працівниками у звітному періоді. Вона обчислюється на основі нарахованих сум і включає фактично і умовно нараховані відрахування на соціальне страхування (пенсійний фонд, фонди зайнятості і соціального страхування), податки на доходи і інші виплати.

Чисті податки на виробництво та Імпорт дорівнюють податкам на виробництво та імпорт за винятком субсидій на виробництво та імпорт.

Податки на виробництво та імпорт включають всі податки та мита, які відносяться до виробничої діяльності: податки на продукти та платежі підприємств і організацій до державного бюджету і позабюджетні фонди (плата за основний капітал і оборотні кошти, за трудові ресурси, відрахування на геологорозвідувальні роботи, земельний податок, державне мито тощо).

Субсидії на виробництво та імпорт включають субсидії на продукти та інші субсидії, пов'язані з виробництвом і призначені для покриття поточних збитків підприємств.

Споживання основного капіталу відповідає витратам на амортизацію і капітальний ремонт об'єктів основного капіталу.

Чистий прибуток обчислюється шляхом виключення з обсягу валового прибутку розміру споживання капіталу. Ця стаття вимірює прибуток (або збиток), одержаний від виробництва.

Для некорпоративних підприємств, що належать домашнім господарствам, ця стаття включає елемент винагороди за роботу, яка не відділяється від доходу власника або підприємця. В цьому випадку вона називається змішаним доходом.

За методом кінцевого споживання, який показує розподіл ВВП між приватним споживанням, інвестиціями та експортом, обсяг ВВП визначається як сума кінцевого споживання товарів і послуг, розміру валового нагромадження і чистого експорту товарів та послуг:

Обсяг кінцевого споживання товарів і послуг — це витрати домашніх господарств на власне кінцеве споживання, витрати державних установ на задовільнення індивідуальних і колективних потреб суспільства та витрати на індивідуальне кінцеве споживання некомерційних організацій для обслуговування домашніх господарств.

Витрати кінцевого споживання домашніх господарств включать витрати на: придбання споживчих товарів і послуг в торгових підприємствах; міських ринках і через неорганізовану вуличну торгівлю; підприємствах побутового обслуговування; пасажирського транспорту, зв'язку, готелях, платних закладах культури, охорони здоров'я, освіти; споживання товарів і послуг в натуральній формі, вироблених для себе і одержаних в рахунок оплати праці.

Витрати на кінцеве споживання державних установ, що обслуговують домашні господарства, складаються з витрат сектору загальнодержавного управління на товари і послуги, які призначені для індивідуального споживання і фінансування за рахунок Державного бюджету. В ці витрати включаються витрати для безкоштовних витрат у сферах освіти, охорони здоров'я та культури.

Витрати державних установ для задовільнення колективних потреб суспільства включають витрати на оборону, загальне державне управління, шляхове та комунальне господарство, науку, послуги організацій на обслуговування сільського господарства.

Витрати на кінцеве споживання некомерційних організацій для обслуговування домашніх господарств складаються з витрат громадських організацій (політичних партій, релігіозних організацій, профспілок, громадських об'єднань) при умові надання тільки індивідуальних товарів та послуг.

Валове нагромадження, як складова ВВП, — це сума величини нагромадження основного капіталу у вигляді вкладання резидентами коштів у виробництво для створення нового доходу у майбутньому (витрати на придбання складових основних фондів, поліпшення невироблених матеріальних активів, передачі права власності на невироблені активи), величини зміни запасів нематеріальних оборотних коштів (вироблених запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і товарів для перепродажу), величини чистого придбання цінностей (дорогоцінних металів і каменів, антикварних виробів, колекції та ін.).

Чистий експорт (товарів і послуг) у вигляді складової ВВП розглядається як різниця між експортом і імпортом товарів і послуг і включає в себе оборот торгівлі із зарубіжними країнами.

В залежності від того, за якими цінами визначаються обсяги кінцевого виробництва, розділяють номінальний і реальний ВВП. Номінальний ВВП характеризує обсяги виробництва у фактичних цінах поточного року, а реальний — у постійних цінах якими є середні ціни року, взятого за базу порівняння.

В завершенні характеристики найважливіших статистичних показників на стадії виробництва визначимо також чистий валовий продукт (ЧВП). Він розраховується як різниця обсягу ВВП і вартості спожитого основного капіталу. ЧВП може оцінюватися в тих самих цінах, що й ВВП.

Зупинимось на характеристиці узагальнюючих статистичних показників на стадії утворення і розподілу доходів.

Поряд з ВВП іншим головним макроекономічним показником є валовий національний дохід (ВНД). Цей показник, введений у 1993 році за моделлю СНР ООН замість валового національного продукту, не є характеристикою додаткової вартості, а характеризує дохід нації.

Валовий національний дохід визначається як ВВП плюс первинні доходи, що отримані резидентами даної держави за кордоном (оплата праці, проценти, дивіденди, доходи від прямих закордонних інвестицій) мінус платежі іноземцям за послуги, що надаються факторами виробництва, які перебувають у їхній власності і територіально розташовані в цієї країні:

Таким чином, валовий національний дохід (ВНД) відрізняється від валового внутрішнього продукту (ВВП) на сальдо доходів, отриманих від «Іншого світу» / переданих «Іншому світу». Для розвинених країн ВНД > ВВП, для країн з перехідною економікою ВНД < ВВП.

Доходи, які отримані резидентами, можуть передаватися нерезидентам у формі поточних трансфертів і навпаки. Це гуманітарна допомога, дарунки родичів, штрафи і пені, виплачені резидентами за кордоном тощо. На підставі руху поточних трансфертів у грошовій і натуральній формі формується валовий національний наявний дохід (ВННД), який розраховується як сума ВНД з поточними трансфертами, що отримані резидентами даної держави з-за кордону, мінус поточні трансферти, що передані резидентами держави за кордон:

Відніманням із ВННД спожитого капіталу отримаємо чистий наявний національний дохід (ЧННД).

Третю групу узагальнюючих статистичних показників розглядають на стадії доходів і заощадження, що характеризує розмір грошових і матеріальних ресурсів з валового наявного доходу, який нація може використати на кінцеве споживання або спрямувати на заощадження.

Кінцеве споживання товарів і послуг складається із суми витрат на приватне споживання домашніх господарств, органів державного управління та некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

Заощадження є частиною валового наявного доходу, яка не підлягає споживанню. Розмір заощадження розраховується як на валовій, так і на чистій основі. Чисте заощадження відрізняється від валового на розмір спожитого основного капіталу.

Чисте заощадження являє собою одне із джерел фінансування капітальних витрат. Перевищення (+) або недостача (-) власних джерел фінансування капітальних витрат називається «чисте кредитування / чисте запозичення». На рівні економіки в цілому чисте кредитування означає придбання фінансових активів у нерезидентів, а чисте запозичення — фінансові зобов'язання перед нерезидентами.

Перелічені макроекономічні показники є найважливішими і складають лише частину тих, що існують.

Динаміку основних макроекономічних показників обчислюють за допомогою індексів (наприклад, індекс фізичного обсягу ВВП, цін тощо). При цьому використовують зведені індекси, індекси середніх величин та інші індекси.

Характерною особливістю системи національних рахунків України (УСНР) є розробка обласними статистичними органами «Зведених таблиць випуску, проміжного споживання та валової доданої вартості за рік». Це дає змогу відстежувати економічні параметри регіонів, фінансово-економічні зв'язки між ними та економікою в цілому.

Висновки

Статистична практика сягає найдавніших часів, її початок датують приблизно тим періодом, коли виникла держава. Протягом століть — це був ефективний засіб наукових досліджень і один із найважливіших інструментів управління державою.

Відіграючи спочатку лише практичну роль, статистика поступово сформувалася як наука, що досліджує кількісний бік масових суспільно-економічних явищ та процесів у взаємозв'язках і взаємозумовленості. Найважливіші її завдання — це збирання, систематизація та аналіз інформації, виявлення і оцінювання закономірностей формування, розвитку, взаємодії складних соціально-економічних явищ.

Система національних рахунків (СНР) — це логічно послідовна, гармонійна та цілісна сукупність макроекономічних рахунків, балансів активів і пасивів, а також таблиць, в основі яких лежить ряд узгоджених на міжнародному рівні понять, визначень, класифікацій та правил обліку.

СНР являє собою макроекономічне бухгалтерське відображення прибутків за певний період діяльності держави в цілому, її секторів, галузей і регіонів. Термін «бухгалтерське» має тлумачення подвійного запису господарських операцій за системою бухгалтерських розрахунків, тобто за принципом балансу надходження і використання ресурсів.

Список використаної літератури

1. Базилевич В. Макроекономіка : Навчальний посібник/ Віктор Базилевич, Лариса Баластрик. -2-ге вид., доп.. -К.: Атіка, 2006. -366 с.
2. Загуменнов М. Макроекономічні показники та їх вплив на доходи і видатки бюджету // Фінанси України. -2002. -№ 3. — С. 65-69
3. Камашева Н.В. Використання статистичних методів для дослідження взаємозв'язків між макроекономічними показниками // Статистика України. -2002. -№ 1. — С. 11-28.
4. Лугінін О. Статистика національної економіки та світового господарства : Навчальний посібник/ Олег Лугінін, Сергей Фомішін,; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова, Міжнародний ун-т бізнесу і права. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -501 с.
5. Попова В. В. Оцінка розвитку макроекономічних систем на підставі показника ВВП // Фінанси України. -2006. -№ 6. — С.77-85
6. Савченко А. Макроекономіка : Підручник/ Анатолій Савченко,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. -К.: КНЕУ, 2005. -441 с.
7. Уманець Т. Економічна статистика : Навчальний посібник/ Тетяна Уманець,. -К.: Знання, 2006. -429 с.