Вступ.

1. Джерела міжнародного податкового права як навчальної дисципліни.

2. Зміст і особливості інституту міжнародного податкового права як підгалузі міжнародного економічного права.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Перехід України до ринкових відносин спричинив велику кількість складних проблем правового регулювання, в тому числі в податковій сфері. Важливим завданням є створення нової податкової системи України, що потребує розроблення низки спеціальних питань у сфері міжнародного податкового права. Міжнародне податкове право є у свою чергу складовою міжнародного економічного права, міжнародного приватного права і права Європейського Союзу.

Забезпечення розвитку ринкової економіки України залежить від проведення адміністративної і податкової реформи, перетворень в інших інститутах фінансової діяльності держави, а також від формування відкритої для зовнішнього світу господарської системи. Щоб цього досягнути потрібні кардинальні зміни у зовнішній політиці та економічному співробітництві, спрямовані на інтегрування в світове господарство і розвиток взаємовигідної співпраці на державному рівні. Дана співпраця необхідна як у рамках багатостороннього, так і двостороннього міжнародного договірного регулювання, що потрібно для усунення різноманітних перешкод економічної інтеграції, серед яких податкова сфера є однією із пріоритетних.

Чітке розмежування податкових претензій держав та правова регламентація діяльності платників податків на території іноземних держав гарантує дотримання конституційного обов’язку із сплати податків та стимулює до міжнародної економічної активності останніх. В результаті цього забезпечується наповнення державного бюджету та бюджетів інших рівнів на законних підставах, що є необхідною умовою для нормального функціонування державного механізму.

1. Джерела міжнародного податкового права як навчальної дисципліни

Розвиток сучасного світу характеризується становленням нових економічних процесів, що враховують зміни на користь співробітництва держав, а не протистояння політичних систем як це було в минулому столітті.

Зближення національних законодавств у сфері фіскальної політики стосується як унітарних так і федеральних держав. В останніх податкова система заснована на правовому статусі федерації як суб’єкта з його правами та обов’язками, повноваженнями стосовно членів федерації та структурних одиниць цієї федерації, які мають суверенні права та обов’язки і наділені правом окремої одиниці щодо реалізації власної фіскально-правової політики.

Слід звернути увагу на джерела міжнародного податкового права. Як відомо, джерелами міжнародного фінансового права є: міжнародні акти Мін'юсту; міжнародний порядок; судові прецеденти як міжнародних судів і арбітражів, так і національних судів, якщо рішення останніх відносяться до питань міжнародного спілкування, визнаються у міжнародному спілкуванні та відповідають загальновизнаним нормам міжнародного права; внутрішні закони, якщо вони належать або зачіпають питання міжнародного спілкування і не суперечать його принципам, стають нормами міжнародного права у разі визнання їх такими з боку інших держав; рішення і постанови міжнародних організацій, прийняті в межах їх компетенції та не суперечать основним принципам міжнародного права. Однак склад джерел міжнародного податкового права декілька вже, регулювання міжнародних податкових відносин здійснюється переважно на основі міжнародних договорів (угод, конвенцій). Такі договори укладаються між державами, з метою створення правової основи для регулювання податкових відносин, що носять міждержавний характер.

Часто джерела міжнародного податкового містять загальні норми права, які становлять свого роду основу для формування системи національного податкового права. Так, у Німеччині одним з важливих джерел податкового права в частині, що стосується сплати спеціальних зборів, які стягуються країнами Західної Європи в рамках проведеної ними єдиної аграрної політики є Договір про створення Європейського економічного співтовариства. В розвиток його положень, у 1972 р. в країні прийнятий Закон про дотримання податкового рівноправ'я у зовнішніх зносинах та поліпшення податкової конкурентоспроможності при закордонних інвестиціях. У ст. 9 Європейської хартії місцевого самоврядування (Страсбург, 15 жовтня 1985 р.) Визначено, що принаймні частина фінансових коштів органів місцевого самоврядування повинна надходити за рахунок місцевих зборів і податків, ставки яких органи місцевого самоврядування мають право встановлювати в межах, визначених законом. Це становище є багато в чому визначальним для країн Європи при організації оподаткування на рівні місцевому. Про податкові пільги як один із засобів забезпечення необхідних умов для повного розвитку сім'ї йдеться в ст. 16 Європейської соціальної хартії (Страсбург, 3 травня 1996 року).

Власне «податкові» договори укладаються між державами з метою створення правової основи для регулювання податкових відносин, що носять міждержавний характер. У даному випадку перш за все є на увазі угоди про усунення подвійного оподаткування. Наприклад, Австралією укладено 35 угод про уникнення подвійного оподаткування з участю ряду країн, включаючи такі, як Австрія, Бельгія, Республіка Корея, Сінгапур, США, Японія та ін. Здебільшого тексти цих договорів відтворюють типову модель (модель Конвенція про уникнення подвійного оподаткування), розроблену Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для країн-учасників.

Міждержавне співробітництво ряду країн (Бельгія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Фінляндія, США) в питаннях податкового адміністрування ґрунтується на положеннях Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових питаннях (Страсбург, Париж, 25 січня 1988 р.). У преамбулі проголошено її, що держави – члени Ради Європи та країни – члени Організації економічного співробітництва та розвитку, які підписали цю Конвенцію, вважають, що розвиток міжнародного переміщення фізичних осіб, капіталу, товарів і послуг, що є саме по собі досить корисним, збільшило можливості для ухилення від податків та тим самим вимагає активізації співпраці їх податкових органів. Відповідно до ст. 1 Конвенції сторони зобов'язуються вдаватися до адміністративного сприяння один одному в податкових питаннях. Таке сприяння може спричинити, в разі необхідності, заходи, що вживаються юридичними органами. Безпосередньо адміністративне сприяння передбачає: обмін інформацією, включаючи спільні розслідування з податкових питань і участь у таких розслідуваннях в інших країнах; сприяння у стягненні, включаючи заходи з арешту майна; надання документації.

Судовий прецедент само може стати джерелом міжнародного податкового права, але тільки в тому випадку, коли він створений міждержавних судом. Досить багато рішень, пов'язаних з роз'ясненням порядку застосування «податкових» положень Договору про Європейський Союз 1992 та інших актів інтеграційного права, прийняте Європейським судом. Цей суд є вищою судовою інстанцією за транскордонним податкових спорів в ЄС. Рішення Європейського суду є обов'язковими, а в частині тлумачення норм європейського права мають значення прецеденту, який повинні наслідувати у своїй практиці судові органи держав – членів ЄС.

У системі джерел міжнародного податкового права, регулюють відносини щодо стягування податків за участю суб'єктів, що підпадають під юрисдикцію Російської Федерації, виділяється три групи міжнародних договорів з питань оподаткування:

— Податкові угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів;

— Спеціальні (обмежені) угоди з питань уникнення подвійного оподаткування;

— Угоди про співробітництво та взаємну допомогу з питань дотримання податкового законодавства.

Укладення угод податкових про уникнення подвійного оподаткування у першу чергу має своєю метою врегулювання таких юридичних ситуацій, коли у платника податків виникає обов'язок по сплаті податків одночасно в двох державах, наприклад за місцем його постійного проживання (реєстрації) і за місцем отримання ним доходу.

Виділяються двох – і багатосторонні угоди. На 1 січня 2000 за участю Російської Федерації (СРСР) укладено близько 50 двосторонніх і багатосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування доходів. Як приклад двосторонніх угод можна навести Конвенцію між Урядом СРСР і Урядом Японії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи від 18 січня 1986 і Угода між Російською Федерацією та Швейцарською Конфедерацією про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал від 15 листопада 1995 р., а багатосторонніх – Угода між урядами держав – членів Співдружності Незалежних Держав "Про узгоджених принципах податкової політики» від 13 березня 1992

Спеціальні або обмежені угоди укладаються для уникнення подвійного оподаткування в окремих сферах. В даний час зберегли свою дію 31 угода про усунення подвійного оподаткування в галузі морського судноплавства, 44 – в галузі повітряного транспорту, 26 – у сфері автомобільного транспорту, і деякі інші угоди. Так, наприклад, до числа двосторонніх угод належить Угода між Урядом СРСР і Урядом Грецької Республіки про звільнення від подвійного оподаткування на доходи від морських і повітряних перевезень від 27 січня 1976 р., А багатосторонніх – Багатостороння Конвенція про уникнення подвійного оподаткування виплат авторської винагороди від 13 Грудень 1979 Угоди про співробітництво і взаємну допомогу з питань дотримання податкового законодавства дозволяють домогтися взаємодії між податковими адміністраціями різних країн в справі запобігання ухилення від сплати податків. У постанові Уряду РФ від 2 грудня 1994 «Про укладення угод між Кабінетом Міністрів України та урядами іноземних держав про співробітництво та обмін інформацією в галузі боротьби з порушеннями податкового законодавства» схвалено проект типової угоди між Урядом РФ і урядом іноземної держави про співробітництво та обмін інформацією в галузі боротьби з порушеннями податкового законодавства. Згідно з названою постановою ФСЕНП Росії проводить за участю МЗС Росії переговори про укладення міжурядових угод про співробітництво та обмін інформацією в галузі боротьби з порушеннями податкового законодавства. За результатами переговорів до уряду повинні представлятися узгоджені проекти угод і пропозиції щодо їх підписання.

Вперше міжурядову угоду про співробітництво в галузі боротьби із порушеннями податкового законодавства було укладено 25 квітня 1995 з Узбекистаном, в даний час аналогічні угоди підписані (проекти угод підготовлені) з Вірменією, Білорусією, Грузією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном, Україною, Румунією і Швецією.

Кілька аналогічних угод з питань дотримання податкового законодавства укладено за участю МНС Росії з країнами СНД, наприклад Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво і взаємну допомогу з питань дотримання податкового законодавства (Москва, 8 жовтня 1996 р.). В цих угодах також передбачено обмін інформацією про порушення податкового законодавства, зокрема надання відомостей щодо: реєстрації платників податків; відкриття платниками податків рахунків у державних та комерційних банках, а також наявності на них і руху по них коштів відповідно до вимог законодавства держав про банки і банківської діяльності, якщо є підстави вважати, що на них знаходяться приховувані від оподаткування суми; доходів платників податків, отриманих на території однієї з держав, сплачених сум податків; іншої інформації, пов'язаної з оподаткуванням, у межах компетенції сторін. Як ми бачимо, джерела міжнародного податкового права винятково специфічні і суттєво відрізняються за змістом від інших джерел міжнародного фінансового права.

2. Зміст і особливості інституту міжнародного податкового права як підгалузі міжнародного економічного права

Міжнародне податкове право включає досить широку сукупність фінансово-правових норм, об’єднаних у певну систему. Остання розбита на групи, які мають специфічні особливості, логічну структуру. Отже, система міжнародного податкового права являє собою об’єктивну сукупність фінансово-правових норм, які зумовлюють внутрішню структуру податкового права, зміст і особливість розміщення його інститутів. Специфіка відносин, урегульованих податковим правом, дозволяє виділити його в самостійний фінансово-правовий інститут, у чому Н. І. Хімічева вбачає перспективи його подальшого розвитку.

Юридичні норми утворюють галузь права не безпосередньо, а через інститути. Формування галузі може охоплювати кілька ступенів (інститут — складний інститут — підгалузь — галузь). Міжнародне податкове право займає чітко виражене проміжне положення. З одного боку, воно обіймає інститути більш вузької групи відносин (інститут місцевих податків і зборів, оподаткування юридичних осіб тощо), з іншого — складний інститут податкового права є одним з елементів, які утворюють цілісну галузь фінансового права.

Отже, складний інститут міжнародного податкового права являє собою відокремлений комплекс юридичних норм, які забезпечують цілісне регулювання різновиду відносин, пов’язаних з надходженням до бюджетів податків і зборів. Міжнародне податкове право являє собою відносно самостійний сектор фінансового права і займає автономне положення щодо інших інститутів цієї галузі. Певна відмежованість його полягає в регулюванні дуже специфічного виду суспільних відносин. Замкнутість, відмежованість податкового права менш виражена, порівняно з іншими галузями, оскільки у взаємодії з іншими інститутами здійснюється загальне регулювання відносин, що складають предмет фінансового права. Тому тільки разом з іншими інститутами податкове право забезпечує загальне галузеве регулювання.

Взаємодія з іншими інститутами міжнародного економічного права передбачає певні відносини субординації. Самостійні підрозділи всередині податкового права свідчать про складний характер цього інституту. Внутрішня організація інституту податкового права, характер охоплюваного ним нормативного матеріалу передбачає наявність певної структури цього інституту. Природно, що структура інституту податкового права визначається багатьма деталями, однак вона підпорядкована низці загальних принципів.

Наявність комплексу рівних приписів. До інституту міжнародного податкового права входить комплекс однопорядкових нормативних положень, які регулюють відносно однорідні відносини. Це система норм, які визначають оподаткування юридичних осіб та відносини щодо регулювання оподаткування фізичних осіб тощо. При цьому необхідно розрізняти комплекс норм і асоціацію норм, що очолюється однією генеральною нормою з наступною її конкретизацією.

Різнобічний вплив податкових норм на врегульовані відносини, що забезпечують єдиний підхід, який і ув’язує їх у складний інститут.

Об’єднання всіх норм інституту міжнародного податкового права за допомогою стійких закономірних зв’язків, відображених у загальних приписах. Такими зв’язками виступають принципи податкового права, принципи оподаткування, що мають законодавче закріплення. Вони пронизують і юридичну конструкцію кожного окремого інституту податкового права. Диференційованість нормативного матеріалу, його взаємозв’язок визначаються зв’язком елементів. Це припускає певну логіку розгляду деяких груп відносин. Наприклад, аналіз окремого податкового механізму здійснюється у такій послідовності: платник — об’єкт оподаткування — ставка податку — пільги при оподатковуванні і т. д.

Зміст інституту міжнародного податкового права пронизаний загальними юридичними основами. Тому в складному інституті податкового права окремі інститути підпорядковуються нормам-принципам, визначеним прямо в тексті законодавчого акту. Окремі інститути податкового права також підпорядковують нормам-принципам (визначення прибутку, доданої вартості тощо).

Висновки

Міжнародне податкове право є підгалуззю міжнародного економічного права, але разом з тим має свою систему. У систему податкового права виділяються комплекси податково однорідних-правових норм, що регулюють певні групи суспільних стосунків, що входять у його предмет. Система податкового права ґрунтується на логічному, послідовному поділі податково-правових норм та їх об'єднання в однорідні правові комплекси (інститути та субінстітути1) з урахуванням змісту і характеру регульованих ними відносин в сфері податкової діяльності держави і місцевого самоврядування.

При цьому система податкового права відображає взаємозв'язок і взаємозумовленість правового регулювання сплати податків як цілісного соціального явища. Тому система податкового права певною мірою спричинена системи економічного права, але має і свою об'єктивну основу: її побудова обумовлено не тільки структурою законодавства про податки і збори, а й потребами практики розвитку оподатковування, що робить істотний вплив на формування норм і інститутів податкового права , визначити допомагає їх роль в процесі акумулювання державних і муніципальних коштів.

Список використаної літератури

1. Антонович М. Міжнародне економічне право: Навч. посібник для студ. вузів/ Мирослава Антонович,. — К.: КМ Академія: Алерта, 2003. — 307 с.

2. Буроменський М. В. Міжнародне право/ М. В. Буроменський; Міжнар. Фонд "Відродження", Ліга жінок-виборців України "50/50". — К.: Логос, 2001. — 139 с.

3. Буткевич В. Міжнародне право: Основи теорії: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ Володимир Буткевич, Всеволод Мицик, Олександр Задорожній,; Ред. В. Г. Буткевич. — К.: Либідь, 2002. — 605 с.

4. Дмитрієв А. Міжнародне право: Навч. посібник/ Анатолій Дмитрієв, Віктор Муравйов,; Відпов. ред.: Ю.С.Шемшученко, Л.В.Губерський; М-во освіти і науки України; Киів. ун-т права; Ін-т міжнарод. відносин Киів. нац. ун-ту ім. Т.Шевченка. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — 638 с.

5. Мацко А. Міжнародне право: Навчальний посібник/ Анатолій Мацко,; МАУП. — К.: МАУП, 2002. — 210 с.

6. Тускоз Ж. Міжнародне право: Підручник/ Жан Тускоз,; Пер. з фр. Л.Бадешко. — К.: "АртЕк", 1998. — 401 с.

7. Черкес М. Міжнародне право: Підручник/ Марк Черкес,. — 4-е вид., випр. і доп.. — К.: Знання, 2004. — 292 с.