Останні десятиліття XXст. поставили небачені раніше вимоги до соціологічної науки. Головна причина цього — масштабні зміни в суспільному розвитку на порозі XXIст.: драматичні події в країнах Східної й Центральної Європи, загострення екологічних, демографічних й інших глобальних криз, проблема становлення універсального способу життя і посилення впливу національно-культурної, соціально-територіальної ідентичності, індивідуально-особистісного розвитку, наслідки інформаційної революції, здобутки генної інженерії і біотехнологій, посилення соціальної диференціації регіонів, зміни геополітичної картини світу й ін.

Зміни, що нині відбуваються, ставлять вищі вимоги до здатності сучасної людини адаптуватися до нових реалій суспільного життя. Практика свідчить, що властиві людині від народження біопсихологічні можливості освоєння природного й соціального світу є лише фундаментом становлення й соціалізації особистості. Важливу роль у її формуванні відіграють виховання й освіта, особливо гуманітарна. Завдяки гуманітарним знанням і досвіду людина не тільки засвоює і зберігає створені попередниками духовні багатства соціального світу, але й виробляє нові культурні цінності.

Соціологія серед інших наук про людину й суспільство по праву посідає провідне місце.

Суттєве значення має і сам розвиток системи соціологічного знання, яке останнім часом набуло яскраво вираженого багаторівневого та полі-парадигматичного характеру. Узагалі цей розвиток, посилений претензіями до соціології з боку практики, позначений тенденціями більш ефективного використання наукових можливостей як загальносоціологічних теорій, так і соціологічних теорій середнього рівня не тільки у прогнозуванні, а й у пояснені різноманітних соціальних явищ і процесів сучасного суспільного розвитку.

Подальше становлення соціологічної науки відбувається за рахунок як фундаментальних досліджень, що ґрунтуються здебільшого на методологічних засадах загальносоціологічних теорій (які вивчають суспільство загалом), так і прикладних емпіричних досліджень, що спираються переважно на теоретичні засади соціологічних теорій середнього рівня (які вивчають окремі сфери суспільного життя, а також притаманні їм процеси і явища). Усе це зумовлює велику роль соціологічних теорій середнього рівня у розбудові системи сучасного соціологічного знання. Саме завдяки можливостям соціологічних теорій середнього рівня, які предметно аналізують і узагальнюють соціальні факти на рівні окремих сфер суспільного життя, вдається накопичувати вивірену й обґрунтовану соціальну інформацію, що позитивно впливає на розвиток загальносоціологічних теорій та дає змогу прогнозувати динаміку всього суспільного розвитку на віддалену перспективу.

Отже, ми бачимо, що вивчення основних теорій суспільства та соціології позитивно впливає на розвиток розуміння процесів та явищ у сучасному суспільстві. Саме це й визначає корисність вивчення студентами КНЕУ цієї дисципліни.

Список використаної літератури

1.Лукашевич М. Соціологія : Базовий курс: Навчальний посібник/ Микола Лукашевич, Микола Туленков,; . -К.: Каравела, 2005. -310 с.

2. Макеєв С. Соціологія: Навч. посібник / Сергій Олексійович Макеєв (ред.). — 2.вид., випр. і доп. — К. : Знання, 2003. — 454с.

3. Попова І. Соціологія: Пропедевтичний курс : Підручник для студ. вузів/ Ірина Попова,; Пер. з рос. В.П.Недашківський. -2-е вид.. -К.: Тандем, 1998. -270 с.

4. Сасіна Л. Соціологія : Навчальний посібник/ Людмила Сасіна, Наталя Мажник; М-во освіти і науки України, Харківський нац. економічний ун-т. -Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005. -206 с.