Вступ.

1. Еластичність попиту та пропозиції

2. Рівноважна ціна. Поняття ринкової рівноваги та її порушення.

Висновки.

Література.

Вступ

Економіка як сфера життя суспільства, де здійснюється виробництво товарів та послуг, обмін ними, розподіл та споживання, завжди передбачає можливість вибору для її суб’єктів. Так, підприємці вибирають найкращі серед ринків збуту продукції, закупівля сировини, між перспективами розширення і згортання виробництва; споживачі вибирають серед великої маси товарів і послуг ті, у які можна вкласти свої обмежені кошти.

“Вартість”, “корисність”, “пропозиція”, “попит”, “ціна”—є фундаментальними поняттями економічної теорії, у певний час свої праці присвятили видатні економісти А.Сміт, Д.Рікардо, Л.Вальрас, М.Туган-Барановвський, А.Маршалл. Окрім суто теоретичного, ці поняття мають і значне практичне значення, так як фактично не існує незалежних ринків і зміна попиту і пропозиції на одному може викликати несподівану, або закономірну, реакцію на інших. Наприклад, зменшення квот на добуток надати країнам ОПЕК скажеться збільшення цін акцій нафтопереробних кампаній в Голландії; А низький врожай пшениці в цьому році на Україні вплине не ціни комунальних послуг через низку взаємопов’язаних ринків, та інше.

Метою даної роботи є вивчення механізмів досягнення ринкової рівноваги, детальний огляд фундаментальних понять ринкової економіки: “попит”, “пропозиція”, “величина попиту і пропозиції”, “еластичність”, “ціна рівноваги”; регулюючої ролі держави.

1. Еластичність попиту та пропозиції

Виторг визначають як добуток ціни та величини попиту. Еластичність попиту за ціною порівнює відносні маштаби змін цін та змін величин попиту. Отже, вона повинна вказати, що відбудеться із загальним виторгом. Справді, мабудь, найлегший спосіб визначити, еластичний попит чи нееластичний- це застосувати оцінку за загальним виторгом, тобто простежити, що станеться із виторгом- із сукупними видатками, з точки зору покупців, коли ціна продукту зміниться.

Еластичний попит (Ed>1). Якщо попит еластичний, зменшення ціни призведе до збільшення загального виторгу. Тому що навіть при меншій ціні, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажів буде достатнім для компенсації втрат від зниження ціни. Вірно й обернене: при еластичному попиті збільшення ціни призведе до зменшення загального виторгу.Якщо попит еластичний, то зміна ціни викликає зміну загального виторгу в протилежному напрямку.

Якщо невеликі зміни в ціні призводять до значних змін у кількості продукції що купується, то такий попит називають відносно еластичним або просто еластичним[8, c. 117].

Нееластичний попит (Ed<1). Якщо попит нееластичний, зменшення ціни призведе до зменшення загального виторгу. Розширення продажів є недостатнім для компенсації зниження виторгу з одиниці продукції і в результаті загальний виторг зменшується. Обернене твердження теж вірно: якщо попит нееластичний, збільшення ціни викликає зміну загального виторгу в тому ж напрямку.Якщо попит нееластичний, то зміна ціни змінює загальний виторг в томуж напрямку.

Одинична еластичність (Ed=1). Збільшення або зменшення ціни залишить загальний виторг незмінним. Втрати виторгу внаслідок зниження ціни одиниці продукту повністю компенсуватимуться приростом виторгу завдяки збільшенню продажу. Інавпаки .

Коли процентна зміна ціни і наступна зміна кількості продукції рівні за розміром, то такий випадок називають одиничною еластичністю.

Властивості еластичності

Еластичність змінюється в залежності від обраного цінового інтервалу. Для кривих попиту звичайно еластичністі надається більшого значення у верхньому лівому куті графіка в порівнянні з правим нижнім. Це арифметична властивість одиниць виміру еластичності і пов'язано з початковою кількістю і ціною, від яких ведеться відлік.Більша зміна в кількості продукції, поділена на меншу зміну ціні, дає в результаті еластичний попит. Стосовно до правої нижньої ділянки кривої попиту справедливим буде обернене твердження. Тоді процентна зміна кількості продукції буде, як правило, невеликою, оскільки велика початкова кількість, від якого ведеться відлік процентної зміни. Менша зміна кількості, поділена на більшу зміна ціни, дає в результаті нееластичний попит.

Зовнішній вигляд графіка не може служити надійною підставою для судження про еластичність попиту. Друга властивість цінової еластичності попиту полягає в тому, що зовнішній вигляд графіка, як-от нахил кривої попиту, не може служити надійною підставою для судження про еластичність попиту. Нахил кривої попиту залежить від абсолютних змін ціни і кількості продукції, тоді як теорія еластичності має справу з процентними змінами ціни і кількості.Очевидно, що крива попиту має більш крутий нахил при високих цінах і більш пологий — при низьких цінах, остільки виникає спокуса зв'язати нееластичний попит із високими цінами й еластичний — із низькими. Проте це помилковий висновок. Формула еластичності і показник сумарного прибутку свідчать саме про обернене. Розходження між нахилом кривої попиту і його еластичністю можна показати підрахувавши показник еластичності для різноманітних комбінацій ціни і кількості продукції, розташованих на прямолінійній кривій попиту. Хоча нахил, очевидно, залишається незмінним на всьому довжині кривої, попит є еластичним на відрізку високих цін і нееластичним — на відрізку низьких цін.

Еластичність пропозиції показує, на скільки відсотків зміниться кількість товару, що пропонується, при зміні його ціни на 1%. При цьому мова може йти про еластичність пропозиції як окремого підприємства, та і галузі в цілому, тобто в основі її визначення може бути як крива пропозиції окремого підприємства, так і крива галузевої пропозиції.

Пропозиція еластична, коли коефіцієнт еластичності більший за 1, і нееластичний коли коефіцієнт еластичності менший за 1. Оскільки при цьому і ціна й кількість змінюються в одному напрямку, то еластичність пропозиції більша за 0.

Основними факторами, що впливають на еластичність пропозиції за ціною є:

1. Час. Коли ціна на продукт зростає, виробники хочуть продати якомога більше його одиниць. Для цього потрібно розширити виробництво, що вимагає певного часу. Наприклад, якщо зросла ціла на цукор, розширення посівних площ цукрових буряків, з яких він виробляється, зможе забезпечити збільшення виробництва цукру по швидше, ніж через рік. Отже, з перебігом часу еластичність пропозиції зростає. Процес збільшення пропозиції містить кілька періодів:

а)миттєвий період. У перший день підвищення ціни на продукт І його пропозиція абсолютно нееластична. Крива пропозиції має вигляд вертикальної прямої і не змінюється зі зміною ціни. Продавці упродовж дня здебільшого не зможуть доставити на ринок ту кількість продукту, що є на складах, не говорячи вже про розширення виробництва;

б)короткостроковий період. Протягом кількох тижнів після підвищення ціни пропозиція має низьку еластичність. Виробники, впевнившись у зміні ціни, максимально збільшать виробництво використовуючи всі свої резерви;

в)довгостроковий період. Через певний час пропозиція стає достатньо еластичною, бо виробники побудували нові приміщення, ввели в дію нове устаткування, розробили нові технології. Виробництво розширилось завдяки використанню старих і нововведень потужностей.

2. Вартість розширення виробництва. Якщо фірма виробляє технологічно складний продукт, розширення його виробництва обійдеться дуже дорого. Тому навіть за значного підвищення ціни на цей продукт небагато фірм погодиться на збільшення його виробництва. Зрозуміло, що еластичність пропозиції такого продукту невисока.

5. Можливості й вартість зберігання продукту. Коли ціна на продукт знижується, перед фірмою постає дилема: продавати продукт за низькими цінами чи вилучити продукцію з ринку на склад. Рішення залежить від того, як довго може зберігатися цей продукт, яка вартість його складування. Якщо фірми мають гарні й недорогі склади і продукт можна довго зберігати, еластичність пропозиції підвищується.

4. Взаємозамінюваність ресурсів у виробництві. Якщо працю, землю чи капітал, що використовують як вихідні фактори, можна швидко перемістити з виробництва одного продукту на виробництво іншого, еластичність пропозиції такого продукту висока. Еластичність пропозиції злакових загалом нижча, ніж конкретного злаку, наприклад жита. Річ у тім, що і землю, і працю, і устаткування дуже легко перемістити з виробництва жита на виробництво іншого злаку, наприклад пшениці, в той час як перехід з виробництва зернових на будь-яке інше виробництво, наприклад молока, складніший[9, c. 309-311].

2. Рівноважна ціна. Поняття ринкової рівноваги та її порушення

Політична економія, що обслуговувала адміністративно-командну систему, вважала, що ринкова економіка в умовах капіталізму має хаотичний характер розвитку.

Насправді ж ринкова економіка здатна до саморегулювання. Воно відбувається під впливом вільної конкуренції, постійної зміни цін, регулювання економічних процесів на основі співвідношення попиту і пропозиції.

Хоча в ринковій економіці можливі прорахунки, але по кожному товару встановлюється певний рівень ціни на основі рівноваги попиту і пропозиції. Діє система саморегулювання. У кожний певний момент виникає конкретна рівновага між попитом і пропозицією. І ця рівновага досить ефективна.

При встановленні такої рівноваги випуск продукції досягає економічно доцільного, витрати чинників виробництва — мінімального рівня. В результаті, як дотепно зауважує П. Самуельсон, людям, які люблять яблука, ніхто не пропонує апельсини, і навпаки.

Автором теорії загальної рівноваги є відомий швейцарський економіст Леон Вальрас (1834 — 1910), професор Лозаннського університету, за походженням француз. Він був одним із засновників теорії граничної корисності. Однак особливо став відомим як автор теорії рівноваги. Своє відкриття він зробив на основі математичних висновків.

Леон Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції і попиту. Вільна конкуренція забезпечує встановлення ціни рівноваги.

Рівноважна ціна — це ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і пропозиції однакові, немає ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг. Така ціна не містить у собі тенденції до зростання або до зниження обсягів виробництва

Поряд з такими категоріями, як товар і гроші ринковій економіці притаманні попит, пропозиція та їх рівновага.

Рішення (бажання) покупців придбати товар є попитом. Рішення (бажання) продавців продати товар називають пропозицією (або пропонуванням).

Серед багатьох чинників, які можуть вплинути на попит, найголовнішими є економічні: ціна даного товару, ціни інших товарів, доходи покупців, смаки та уподобання покупців, очікування та кількість покупців тощо.

Якщо зафіксувати всі фактори, крім ціни нашого товару, на незмінному рівні, тобто тимчасово виключити дію інших факторів, то матимемо залежність, що називають функцією попиту від ціни. Записати це можна так:

Qd = f(p),

де Qd — обсяг попиту, кількість певного товару, що його готові придбати покупці за певну ціну; р — ціна цього товару. Чим вища ціна на товар, тим менша величина попиту, і, навпаки, чим менша ціна, тим більша величина попиту. Цю залежність називають законом попиту. Проілюструвати цей закон можна за допомогою кривої попиту (на мал. 1 крива D).

При зниженні ціни товару від 5 до 2 грн, обсяг попиту зріс від 2 до 4 одиниць[227-229].

Ринкова пропозиція — готовність виробників продавати даний товар або це кількість товару, яку продавці готові продати за даною ціною.

Серед чинників, які впливають на бажання продати, визначальну роль відіграють такі, як ціна даного товару, ціни інших товарів, застосовувана технологія, податки, дотації виробникові, кількість продавців тощо.

Якщо зафіксувати на незмінному рівні всі фактори, крім ціни даного товару, то матимемо функцію пропозиції, яку можна зобразити так:

Qs= f (p),

де Qs — обсяг пропозиції товару за певний час; р — ціна цього товару.

Якщо ціна вища, то на ринку пропонується більша кількість товару. Обсяг пропозиції даного товару перебуває в прямій залежності від ціни цього товару. Таку залежність називають законом пропозиції. Проілюструвати цей закон можна за допомогою кривої на мал. 2.

При зростанні ціни від 1 до 3,5 грн. обсяг пропозиції зріс від 2 до 4 одиниць товару.

Ринковою рівновагою називають ситуацію, за якої обсяг пропозиції і попиту, тобто наміри покупців і продавців збігаються. Ринкова рівновага зображується перетином кривих попиту та пропозиції. Точку їх перетину називають точкою ринкової рівноваги, ціну при цьому — рівноважною ціною, а обсяг попиту та пропозиції, які збігаються, рівноважною кількістю продукції на ринку.

Графічне зображення ринкової рівноваги зображено на мал. 3. Е — точка рівноваги, Ро — рівноважна ціна, Qo — рівноважна кількість продукції.

В умовах, коли обсяг попиту збігається з обсягом пропозиції, ринкова ціна збігається з рівноважною. Коли попит зростає (зменшується) при незмінній пропозиції, ціни на даний товар зростають (зменшуються). Коли ж пропозиція зростає (зменшується) при незмінному попиті, ціни на товар зменшуються (зростають).

Якщо ціна встановлюється на рівні, який перевищує ціну рівноваги, пропозиція перевищує попит, і виникає надлишок продукту. Коли ж ціна нижча, ніж ціна рівноваги, попит перевищує пропозицію, і виникає дефіцит товару.

Вища ціна спонукатиме виробників збільшувати обсяги виробництва. Більша ж пропозиція створить проблему, як реалізувати свій товар. Продавці, конкуруючи між собою, почнуть знижувати ціну. Дефіцит також створить проблему, як придбати товар. Споживачі, конкуруючи між собою, почнуть пропонувати вишу ціну.

Механізм ринкової конкурентної ціни є тим реальним інструментом, що, незважаючи на можливі відхилення, повертає ціну до такого рівня, який врівноважує попит і пропозицію, а отже, узгоджує інтереси виробників і споживачів.

Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і пропозицію, а й інформує про шляхи раціонального розподілу ресурсів, є засобом саморегулювання відносин покупців і продавців[6, c.314-316].

Висновки

Аналіз попиту і пропозиції показує, як ринковий механізм розв’язує тріаду економічних проблем: що, як і для кого виробляти. Він демонструє, як “голосування” грішми встановлює ціни і кількість різних товарів

Крива попиту відображає зв’язок між величиною попиту та ціною певного товару за інших однакових умов. Майже всі товари підлягають закону спадного попиту. Коли змінюються деякі фактори: доходи споживачів, смаки та уподобання, кількість населення або ціни на споріднені товари та інше, крива попиту переміщується

Крива пропозиції відбиває зв’язок між кількістю товару, яку виробники хочуть продати за інших однакових умов і ціною цього товару. Величина пропозиції прямо залежить від ціни. На пропозицію впливають й інші фактори, що відмінні від власної ціни товару (вартість виробництва, вартість ресурсів, податки та інше).

Рівновага попиту і пропозиції на конкретному ринку досягається за ціни, за якої сили попиту і пропозиції зрівноважені. Рівноважна ціна—ціна, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції.

Конкурентно встановлені ціни розподіляють обмежену пропозицію товарів між тими, хто має потребу і відповідно суму грошей.

Правильне визначення оптимальних обсягів виробництва з визначенням потреб споживачів допомагають досягти рівноваги, яка так необхідна на будь-якому ринку бо забезпечує прибуток виробникам та задоволення потреб споживачів. В сучасних економічних умовах для Української економіки питання ціноутворення, дослідження попиту та визначення пропозиції, а також грамотна державна політика щодо встановлення “стелі цін”, впровадження податків або їх скасування є залогом економічного зростання.

Література

1. Андреюк Н. Мікроекономіка : Навч. посібник для студ. вузів/ Наталія Андреюк,. -К.: Кондор, 2004. -174 с.

2. Базілінська О. Мікроекономіка : Навчальний посібник/ Олена Базілінська, Оксана Мініна; За ред. Олени Базілінської; М-во освіти і науки України. -2-ге вид., перероб. і доп.. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -349 с.

3. Вініченко І. І. Мікроекономіка : Навч. посібник для студ. вузів/ І. І. Вініченко, Н. В. Дацій, С. О. Корецька; М-во освіти і науки України, ГУ "ЗІДМУ". -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -265 с.

4. Горобчук Т. Мікроекономіка : Навчальний посібник/ Тетяна Горобчук,; М-во освіти і науки України, Житомирський інженерно-технологічний ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -271 с.

5. Задоя А. Мікроекономіка : Курс лекцій та вправи: Навч. посібн./ Анатолій Задоя,. -К.: Знання, 2001. -211 с.

6. Кілієвич О. Мікроекономіка для аналізу державної політики : Підручник/ Олександр Кілієвич, Олександр Мертенс,. -К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2005. -655 с.

7. Косік А. Мікроекономіка : Навчальний посібник/ Алла Косік, Га-лина Гронтковська,; М-во освіти і науки України. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -415 с.

8. Лісовий А. Мікроекономіка : Курс лекцій: Навч. посібн./ Андрій Лісовий,. -К.: ЦУЛ, 2003. -191 с.

9. Мікроекономіка і макроекономіка : Підручник для студ. екон. спец.: У 2 ч., Ч. 1, Ч. 2/ Авт. Світлана Будаговська, Олександр Кілієвич, Інна Луніна та ін.; За заг. ред. С.Будаговської. -2-е вид.. -К.: Основи, 2001. -517 с.