Річкові круїзи (Київ – Одеса)
Вступ.
Розділ І. Маркетингові аспекти розробки туру.
1.1. Оцінка попиту на даний вид подорожей і портрет потенційного клієнта.
1.2. Оцінка пропозиції.
1.3. Вимоги до процесу обслуговування туристів під час подорожі.
Розділ II. Проект туру.
2.1. Інформаційне забезпечення програми туру.
2.2. Форма туру і схема маршруту.
2.3. Пакет послуг.
2.4. Програма туру.
2.4. Організаційно-технічне забезпечення туру.
2.5. Економічне обґрунтування проекту туру.
Розділ III. Маркетинг нового туру.
3.1. Позиціонування та просування нового туру.
3.2. Рекламно-інформаційна підтримка.
Висновки.
Список використаних джерел.
Вступ
Тур – це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні.
Мотивація подорожі та решта її параметрів визначають програму туру. За формою тури поділяються на комплексні та індивідуальні. Індивідуальний тур передбачає забезпечення подорожування відповідно до побажань туриста. Комплексний тур формується туристичною фірмою, включає певний набір попередньо узгоджених з туристом послуг, вартість яких сплачується в повному обсязі.
Тур є ринковим продуктом туристичних підприємств, формою, яку набуває споживання послуг, матеріальних і нематеріальних благ, заходом, який реалізує мету подорожування і в той же час результатом діяльності турфірми, джерелом її прибутку. Складовими туру є маршрут, програма та комплекс послуг по життєзабезпеченню туриста, в межах яких реалізується на відповідному якісному рівні мета подорожування. Маршрут і програма забезпечують мету подорожування, а заходи з життєзабезпечення туриста під час подорожування — безпеку та комфортність при реалізації цієї мети.
В Україні поширені круїзні подорожі, які являють собою туристичну поїздку по морю або річці на борту спеціального пасажирського судна.
Актуальність. За останні роки змінився імідж круїзу як туру-продукту. Теплохід перетворився в плавучий готель, де панує атмосфера розваг і свята. Завдяки проведенню інтенсивних рекламних кампаній привабливість круїзів зросла серед усіх шарів населення.
Круїз – це морський (річковий) тур, у базову вартість якого включено комплексне обслуговування на борту судна, зокрема проїзд, проживання в каюті, харчування, розваги та інші спеціальні заходи.
Тема: «Річкові круїзи (Київ – Одеса)».
Мета: розробити проект туру „Київ-Одеса-Київ”.
Завдання:
— визначити маркетингові аспекти розробки туру (попит, пропозиція, вимоги до обслуговування);
— розробити проект туру (пакет послуг, маршрут, програма туру, економічне обґрунтування проекту, інформаційно-технічне забезпечення);
— показати позиціонування та просування нового туру, рекламно-інформаційна підтримка.
Об`єкт дослідження– туристична компанія, яка здійснює круїзні тури по Дніпру і Чорному морю.
Структура роботи: робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (20), додатків (4) і має загальний обсяг 42 сторінки.
Розділ І. Маркетингові аспекти розробки туру
1.1. Оцінка попиту на даний вид подорожей і портрет потенційного клієнта
Одним з найпоширеніших видів водних подорожей є круїзи (cruise). У поняття круїзу входить організація морських і річкових подорожей з відвідуванням портових міст декількох країн.
Ринок круїзів росте набагато швидше, ніж інші види транспортних подорожей (близько 6% у році по числу пасажирів). Середнє завантаження морських круїзних суден складає у середньому 88%.
Як правило, круїзне судно експлуатується не більш 10 років і раз у 6-8 років піддається реконструкції.
В даний час тенденція круїзного бізнесу – це підвищення якості і кількості послуг на борті судна, деякі з яких надають 12-14 палубні «плавучі міста», що вміщають 2,0 – 2,5 тис. пасажирів.
Якість послуг забезпечується достатньою кількістю обслуговуючого персоналу (співвідношення 1 чоловік на 2-3 пасажира) і його високою кваліфікацією.
Багато круїзів використовуються для спеціалізованих бізнесів-шкіл, семінарів, конференцією, шоу-програм.
У сучасних круїзних судах крім традиційних послуг (басейни, ліфти, відео, ресторани, сауни, солярії і т.д.) передбачені волейбольні площадки, тенісні корти, гольф і ін.
Круїзні судна сертифікуються по 6 категоріями (зіркам).
До останньої категорії 6 зірок (супер-люкс) належить у світі всього 4 судна. Вартість круїзу даного класу 8-10 тис. дол. за тиждень. Тут розміщення тільки в апартаментах. У вартість такого круїзу входить усі, включаючи чайові. Судна такого класу розраховані на 200 пасажирів і 150 членів екіпажа.
Харчування на судах супер-люкс – тільки індивідуальне з урахуванням конкретних запитів, звичок, традицій. Тут реалізується елітний клубний відпочинок, де немає категорії пасажирів, а є термін – гості.
Круїзи сполучать у собі морський і береговий відпочинок, у тому числі екскурсії.
В даний час серед ділових людей користуються попитом круїзні конгрес-тури, круїзні навчальні тури, інтенсив-програмні язикові тури. На сучасних теплоходах для реалізації таких турів обладнаються спеціальні конференц-зали з повним набором технічних засобів і оргтехніки.
По закордонній класифікації клас кают (Cabin class) на круїзному теплоході позначається в такий спосіб:
Premium P-l (2-3-місцеве розміщення з всіма атрибутами комфорту: ванна, туалет, міні-пан і ін.);
Premium P-2 (2-місцеве розміщення з тими ж атрибутами комфорту);
Standart S1 (2-3-місцеве розміщення з частковими зручностями);
Standart S2 (2-4-місцеве розміщення з частковими зручностями);
Economy – Е (економічний клас з 2-4-6-місцевим розміщенням і частковими зручностями) [15, с. 168].
У ряді випадків класифікація може бути іншою: Lux, A2-A4, АВ2-АВ4, У2-У4.
До екскурсійних і прогулянкових перевезень відносяться поїздки екскурсантів, здійснені на річкових судах з метою відпочинку й ознайомлення з пам'ятними, історичними й іншими визначними пам'ятками тривалістю не більш 24 годин. Продаж путівок і квитків на екскурсійні і прогулянкові судна може здійснюватись як підприємствами пароплавства так і екскурсійними організаціями. Для організації прогулянок або екскурсій на річкових судах туристсько-екскурсійна організація подає підприємству пароплавства заявку з указівкою маршрутів, кількості необхідних пасажирських судів (місць), тривалості поїздок, періоду використання судів і кількості рейсів.
Отже, круїзний туристський продукт досить специфічний і орієнтований на визначений сегмент елітарного споживчого ринку з високою платоспроможністю. Круїзні рейси здійснюються у визначених регіональних басейнах. Вихід у круїз здійснюється з визначеного порту, куди туристові варто прибути іншими видами транспорту, часто на досить далеку відстань.
1.2. Оцінка пропозиції
Морський пасажирський флот України перебуває у віданні: Азовського і Чорноморського пароплавств, підлеглих Міністерству морського флоту України. Туристські перевезення організуються у басейнах Чорного й Азовського моря, басейні ріки Дунай.
У кожнім басейні діють пасажирські лінії, серед яких розрізняють:
а) внутрішні (каботажні), що зв'язують між собою українські порти,
б) міжнародні (закордонні), що зв'язують українські порти з іноземними,
в) місцеві, здійснюючі перевезення в границях,
г) приміські – діяльність портового пасажирського флоту.
Міністерство морського флоту України організує наступні рейси:
— туристські, діючі по спеціальних маршрутах і розкладам. Вони розраховані на велику тривалість поїздки, під час якої туристам надають визначений комплекс послуг;
— прогулянкові – тривалістю не більш шести годин, без зупинок у портах і без надання екскурсій і дозвільно-розважального обслуговування;
— спеціальні – виконувані по окремих замовленнях;
— транспортні і лінійно-транспортні, здійснюючі регулярні рейси між окремими портами для перевезення пасажирів по встановлених маршрутах і розкладам [16, с. 95].
Український і російський круїзний бізнес розвивається в рамках світового круїзного руху на базі спадщини , що історично йому досталась.
Не зважаючи на всі реалії сьогодення, хотілося б зазначити, що Україна об’єктивно має могутній туристичний потенціал, який, на жаль, використовується не дуже ефективно. Так, вагомою складовою туристичного потенціалу країни є історико-культурні пам’ятки. Найбільше туристів приваблюють розкопки античних міст Північного Причорномор’я (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей); пам’ятки Київської Русі ІХ-ХІІ ст. у Києві, Чернігові, Каневі, Овручі, Володимирі-Волинському; пам’ятки оборонної архітектури (фортеці в Луцьку, Меджибожі, Кам’янці-Подільському, Хотині, Білгороді-Дністровському, Ужгороді та Мукачевому); палацеві комплекси в Криму, на Львівщині та Чернігівщині; пам’ятки культової архітектури в Києві, Львові, на Івано-Франківщині, у Почаєві, Мукачевому і Чернівцях, а також дерев’яної культової та цивільної архітектури в Карпатах [16. с. 103].
Природний потенціал України складають узбережжя Чорного та Азовського морів, рельєф, водні (понад 70 тис. річок, більше 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ), лісові, рослинні та тваринні ресурси. На їх основі створено 5 національних природних парків, 15 державних заповідників, заказники, дендропарки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, які належать до природоохоронних територій. Родовища лікувальних грязей, а також мінеральних і радонових вод входять до рекреаційного потенціалу нашої країни, який має не тільки внутрішнє, а й міжнародне значення. Крім того, Україна розташована на перехресті шляхів між Європою і Азією: важливі залізничні та автомобільні магістралі, порти Чорного і Азовського морів, а також Дунаю, авіа мережа здатні забезпечити її інтенсивні багатосторонні зв’язки з багатьма країнами.
Фактори, що спричиняють розвиток туризму, не адекватні природо-ресурсному, історико-архітектурному та рекреаційному потенціалові України, знаходяться як у суто внутрішній, галузевій, так і в зовнішній (переважно загальноекономічній) площинах. Основними з галузевих факторів є:
— Недостатній рівень розвинутості безпосередньо мережі та об’єктів туристичної інфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам. Слід пам’ятати, що виробнича база галузі формувалася, в основному, за радянських часів з орієнтацією переважно на невибагливого туриста, тому серед об’єктів інфраструктури переважають великі (порівняно з аналогічними закордонними) комплекси, із значною концентрацією місць та низьким рівнем комфортності. Потрібно також відзначити, що в Україні лише близько 10% готелів відповідають міжнародним стандартам. Зараз ситуація починає поступово змінюватися, все ж виник перший п’ятизікровий готель в Україні. Але до стабілізації ситуації ще далеко. На щастя, усвідомлення цього як важливої проблеми галузі вже існує у державі. До 2010 року лише у Києві має з’явитися п’ять п’ятизіркових готелів, 12-15 – чотиризіркових, а також 40-50 – тризіркових, що, за ідеєю, мало б сприяти притоку туристів у столицю [16, с. 114].
— Відсутність скоординованої висококваліфікованої та грамотної системи дій з проведення туристичного продукту України на світовий ринок, яка б давала відчутні результати. Проблеми виникають насамперед з рекламою вітчизняних курортів. Тому абсолютно зрозуміло, що за кордоном дуже важко отримати інформацію як про саму Україну, так і про туристичні послуги, що в ній надаються. І хоча в 1999 році в нашій країні було створено власну інформаційну систему (UTIS), вона в значній мірі носить комерційно-інформаційний, а не іміджовий характер.
— Технологічна відсталість галузі. В Україні практично не застосовуються туристичні технології, які в розвинутих країнах набули ознак повсякденної ужитковості: електронні інформаційні довідники щодо готелів, транспортних маршрутів і туристичних фірм з переліком і вартістю послуг, які ними надаються; у світі практично всі довідники з туризму випускаються в електронному , а більшість – у Internet-форматах, що дає їх користувачам можливість бронювати місця в готелях і на транспортні у режимі реального часу – “on-line”). Останнім часом в галузі інформаційних технологій України спостерігається значне пожвавлення. Тому слід також активно використовувати цю можливість для наближення до виходу на світовий рівень обслуговування клієнтів.
— Низький рівень обслуговування, зумовлений загальною кваліфікацією працівників галузі. На сьогодні в Україні практично відсутні відповідна система в галузі туризму для підготовки і перепідготовки кадрів, а також чіткі та адекватні світовим стандартам кваліфікаційні вимоги; тим часом як у Росії, наприклад, яка, за прогнозами ВТО, у 2020 р. увійде до десятки найбільш відвідуваних країн світу, вже сьогодні функціонує близько 40 державних і приватних навчальних закладів підготовки кадрів для туризму). В нашій державі також поступово виникають відповідні навчальні заклади, але вони роблять лише перші кроки у цьому напрямку, не маючи відповідного досвіду.
— Відставання масштабів (навіть порівняно з середніми показниками по СНД) нормативно-правового та організаційного забезпечення туристичної діяльності, яке значною мірою пояснюється перманентною адміністративною реформою в Україні.
Головними зовнішніми факторами, які стримують розвиток туризму в Україні, є викликана млявістю та несподіваністю економічних реформ несприятливість існуючих умов для підприємництва взагалі та туристичного зокрема, недосконалість і навіть певна агресивність нормативно-правового поля (і в тому числі – правил і умов перетинання кордонів іноземцями) і, як наслідок, відсутність необхідних інвестицій для розвитку туризму – як внутрішніх (через тривалу економічну кризу), так і іноземних (через несприятливий інвестиційний клімат). Несприятливість бізнесового клімату спричинила той факт, що з майже 3000 українських туристичних підприємств, які мають дійсні ліцензії на надання туристичних послуг, фактично на ринку працюють лише близько третини.
Як вже зазначалося, саме ці зовнішні та внутрішні фактори можуть бути базою, на основі якої розроблятимуться пропозиції щодо виходу галузі з кризового становища та слугувати вказівниками подальших напрямків її розвитку.
1.3. Вимоги до процесу обслуговування туристів під час подорожі
Перед початком навігації представники пароплавства і турфірми за участю капітана судна, директора суднового ресторану і керівника круїзу комісійно приймають судно – проводять огляд суднових пасажирських приміщень і устаткування з метою визначення їхньої готовності до перевезення туристів, про що складають відповідний акт. Судна в початкових пунктах рейсу подаються для посадки на туристських лініях за 2 години до відправлення.
Пароплавством і турфірмою до початку туру розробляється загальний режим дня. Дотримання установленого внутрішнього розпорядку на судні обов'язково для всіх туристів і обслуговуючого персоналу. Реєстрація туристів здійснюється керівником круїзу до їхньої посадки на судно в приміщенні річкового вокзалу, наданому пароплавством (портом). При наявності в наданому приміщенні телефону представник туристської ферми має право користуватися їм по службових питаннях.
При продажі туру туристу повідомляється про закінчення реєстрації (посадки) за 30 хвилин до відправлення судна.
До початку посадки – керівник круїзу зобов'язаний пред'явити касі (або бухгалтерії) вокзалу копію доручення внесених платежів (або підтвердження пароплавства про підучені за даний рейс платежах) і після реєстрації туристів за 30 хв. до відправлення судна – довідку про кількість туристів, що пройшли реєстрацію на даний рейс, із указівкою категорій пасажирських місць. На підставі цих документів при пред'явленні їм доручення керівникові групи видається під розписку груповий квиток на виконання туристського рейса. Груповий квиток здається капітанові судна на початку посадки і залишається в нього до закінчення рейса. По закінченні рейса квиток повертається керівникові круїзу [15, с. 211].
На початку туристського рейса капітан судна, керівник круїзу за участю помічника капітана, директор ресторану, суднового медика проводять бесіду з туристами про умови поїздки, правилах поведінки на судні, на березі, під час купання і т.д.
На борті теплохода туристам надаються різні види послуг (деякі з них можуть бути платними).
Безкоштовними послугами звичайно бувають: користування музичними, читальним салонами, кінозалом для проведення зборів і концертів, телевізором у салоні для перегляду трансльованих телепрограм, шезлонгами і лежаками солярію; надання першої медичної допомоги в медпункті.
Додаткові послуги з оплатою за готівку:
— прийом замовлень на подачу таксі до причалу;
— бронювання місць у готелях річкових вокзалів;
— надання кают у початкових і кінцевих пунктах під час межрейсовых стоянок як готелі;
— бронювання квитків на суміжні види транспорту;
— перенесення багажу;
— продаж товарів у кіосках і буфетах (панах);
— користування гладильної і послугами перукарні;
— прийом радіотелеграмм;
— користування сауною (душем) і камерою схову;
— прокат спортивного інвентарю, їдальні і чайному посудові, музичних інструментів і багато чого іншого.
Спортивний і культінвентар, книги, журнали, туристське устаткування, необхідні для проведення культмасових заходів на судах і зелених стоянках, а також музичні приналежності (плівки, пластинки, магнітофони і т.п.) надаються туристам турфирмою. Для збереження інвентарю, книг і устаткування турфірми капітан виділяє на судні приміщення. Представникові турфірми надається можливість трансляції через судновий радіовузол необхідної для туристів інформації, а також музичних програм у погоджене з капітанам час.
Розділ II. Проект туру
2.1. Інформаційне забезпечення програми туру
Тур є ринковим продуктом туристичних підприємств, формою, яку набуває споживання послуг, матеріальних і нематеріальних благ, заходом, який реалізує мету подорожування і в той же час результатом діяльності турфірми, джерелом її прибутку. Складовими туру є маршрут, програма та комплекс послуг по життєзабезпеченню туриста, в межах яких реалізується на відповідному якісному рівні мета подорожування. Маршрут і програма забезпечують мету подорожування, а заходи з життєзабезпечення туриста під час подорожування — безпеку та комфортність при реалізації цієї мети.
Тури, які розробляються туроператорами, повинні відповідати таким принципам:
— безпека (всіх складових і на всіх етапах проходження туру);
— комфортність (задоволення життєвих потреб в проживанні, харчуванні, транспортуванні та інших послугах на рівні, по можливості не нижчому ніж в постійному місці проживання), тобто забезпечення якісного обслуговування під час подорожування;
— ергономічність (відповідність турпродукта та його складових фізіологічним та психологічним потребам туриста);
— достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під час подорожі, для реалізації мети подорожі;
— категоріальна відповідність (всі складові тура повинні відповідати заявленому класу обслуговування);
— конкурентоздатність (забезпечення прибутковості в діяльності турфірми).
2.2. Форма туру і схема маршруту
Розробка туру є складним завданням, яке потребує володіння значною інформацією з ресурсного забезпечення, з розвитку матеріально-технічної бази туризму, знання кон'юнктури попиту та пропозиції на відповідних ринках, співпраці з суб'єктами ринкової діяльності.
Розробка турів провадиться в індустріальних масштабах (за принципом масового виробництва), але їх реалізація здійснюється на індивідуальній основі. Використовується як якісна, так і цінова конкуренція. Зменшення ціни досягається як шляхом масовості виробництва, так і гнучкого використання партнерів-продуцентів послуг, а також сезонності попиту. Діяльність туроператорів реалізується по багатьох напрямках (як в географічному, так і в економічному плані). Туроператори все більше використовують надлишки потужностей готелей та авіакомпаній в період міжсезоння для розробки чартерних турів, соціалізують окремі види турпродукту за рахунок використання різноманітних фондів, вводять спрощені форми обслуговування (самообслуговування в харчуванні, наприклад). Комплексні тури дуже різноманітні за видами, формами, сезонами, термінами, класом обслуговування, набором послуг, видами пересування та іншими параметрами, тобто туроператори намагаються максимально пристосуваати їх до існуючого попиту та створити попит, просуваючи весь час новий товар на туристичний ринок.
Таким чином, основним ринковим продуктом туристичної фірми на ринку туристичних послуг є комплексний продукт – тур або окремі його складові (транспортне обслуговування, включаючи бронювання та продаж квитків, екскурсійне обслуговування тощо). Туристичне підприємство організує споживання туристичного продукту шляхом укладання партнерських угод з обслуговування туристів. Діяльність туристичного підприємства спрямована на розробку та реалізацію такого туристичного продукту, який би за своїми якісними властивостями та ціною задовольняв потреби населення в змістовному відпочинку.
Вибраний нами тур: круїз «Київ – Одеса – Київ» є комплексним.
Круїз компанії на теплоході «Зірка Дніпра» проходить 14 днів.
Маршрут туру: Київ – Запоріжжя – Херсон – Севастополь – Одеса – Дніпропетровськ – Кременчук – Канів – Київ.
2.3. Пакет послуг
Основними видами послуг, які входять майже в кожну туристичну програму обслуговування, є:
— проживання,
— харчування,
— екскурсійне обслуговування,
— транспортні послуги (екскурсійного обслуговування),
— розважальні та спортивні заходи,
— побутові послуги та інші.
З погляду програмного обслуговування, туристичні програми – це завжди тематична спрямованість. Залежно від тематики туру формується певний набір послуг, який залежить від мети подорожі і рівня замовленої комфортності. При цьому програма складається з основних послуг, які відповідають меті подорожі, а також послуг доповнюючих та супутніх.
Важливе місце при розробці програм обслуговування відводиться мотивам і побажанням клієнтів. Мотиви туристів при виборі подорожі можуть бути найрізноманітнішими і залежать від багатьох факторів. Серед них і вік, і рівень доходів, і національні особливості, і навіть мода. Але є найбільш типові мотиви, характерні для більшості споживачів. Саме на них ґрунтуються стандартні програми обслуговування. Ось деякі поширені мотиви і пов'язані з ними програми обслуговування:
Турбота про збереження здоров'я — в цій групі програм передбачені тури з лікуванням, масажем та іншими процедурами для сімей, інвалідів, для тих, хто не палить тощо.
Теплохід „Зірка Дніпра” має 4 палуби і вміщує 321 пасажира (156 кают). Повна реконструкція теплохода відбулася в 2000-2001 рр.
На борту теплохода «Зірка Дніпра» знаходиться:
— ресторан;
— 3 бара;
— конференц-зал (на 220 чоловік);
— перукарня;
— сувенірний кіоск;
— амбулаторія.
Туристам пропонується:
— одномістна каюта (ціна – 70 дол. за 1 день);
— двомістна каюта (65 дол. за 1 день);
— чотирьхмістна каюта (50 дол. 1 день)
— каюта-люкс (120 дол. за 1 день).
В вибраний нами круїз „Київ-Одеса-Київ” включено комплексне обслуговування на борту судна, зокрема проїзд, проживання в каюті, харчування, розваги та інші спеціальні заходи. В пакет послуг не включено факультативні екскурсії – вони оплачуються окремо.
Харчування: сніданок, обід та вечеря включено в ціну туру. Додаткові замовлення їжі та напоїв в ресторані, барах – за окрему плату.
Комплексні обіди в містах перебування туристів теж включено в ціну туру.
Безкоштовні послуги:
— користування музичним,
— читальним салонами,
— кінозалом,
— телевізором у салоні для перегляду трансльованих телепрограм,
— шезлонгами і лежаками солярію;
— надання першої медичної допомоги в медпункті.
Додаткові послуги з оплатою за готівку:
— прийом замовлень на подачу таксі до причалу (мінімальне замовлення від 10 гн.);
— бронювання місць у готелях річкових вокзалів (від 1 % від ціни номера);
— бронювання квитків на суміжні види транспорту (від 1,5 %);
— перенесення багажу (від 5 грн.);
— продаж товарів у кіосках і буфетах (пабах);
— користування гладильної (від 5 грн);
— послугами перукарні (від 15 грн.);
— прийом радіотелеграмм.
2.4. Програма туру
Туристичний продукт компанії зорієнтовано як для українських так і для іноземних туристів. Круїзна компанія пропонує круїзи по Дніпру і Чорному морю.
Розглянемо програму 15 – денного туру «Київ – Одеса – Київ», який здійснено на теплоході «Зірка Дніпра».
1 день:Посадка в Києві – 16.00.
Капітанський коктель 20.00. – 21.00. (безкоштовно);
21.00. – 24.00. – святкова розважальна програма зустрічі гостей.
2 день: Київ.
8.00. – сніданок на борту;
9.30. — Обзорна екскурсія по місту (ціна включена в тур).
Софіївський собор (факультативно) в супроводі бортових екскурсоводів. Вхід на територію собору – 5 грн.
15.00 — 16.00. — обід в місті (ціна входить в тур);
16.30 – 18.30 — Концерт національної чоловічої капели (факультативно). – до 19.00. Всі факультативні екскурсії — оплачуються.
Ціна білета на концерт від 40 до 160 грн.
19.00. – 20.00. – вечеря на борту.
21.00. – 24.00. – відеосалон запрошує туристів на перегляд фільмів.
3 день. Київ.
8.30. – сніданок на борту.
10.00. – 12.30. — Києво-Печерська лавра (факультативно). Ціна квитка 25 грн.
13.00. – 14.00. – обід в місті (ціна входить в тур);
14.30. – 18.30 — Музей народної архітектури і побуту в Пирогово (факультативно) в супроводі бортових екскурсоводів. Ціна квитка – 80 грн.
В 40 хв їзди від теплохода знаходиться музей народної архітектури і побуту під відкритим небом. На території в 150 га знаходять пам`ятки української архітектури, старовинна дерев`яна церква, кузня, гончарна майстерня, всі будівлі тут дерев`яні. Майстри декоративно-ужиткового мистецтва продають свої вироби.
Повернення на борт.
19.30. – вечеря.
З 21.00. – до 3.00 — Розважальна програма (дискотека в стилі 80-х рр.)
4 день. Перехід. Український національний день.
8.30. – сніданок.
10.00. – 13.00. — вільний час (відвідання перукарні, читальних, відеозалів, прогулянки по палубі та ін.)
13.00. – 14.00. – обід
16.00. – 18.00 – концертна програма присвячена Українському національному дню.
18.00. – 19.00. – вечеря.
21.00. – 24.00. — розважальна програма. В гостях – «Комеді Клаб».
При вході теплохода в порт сплачується податковий збір за стоянку судна — за добу в середньому від 180 грн. (в кожному місті ціна за стоянку різна).
5 день. Запоріжжя.
8.00. – 9.00. – сніданок на теплоході.
9.00-17.00 – обзорна екскурсія по місту. В супроводі бортових екскурсоводів. Екскурсія входить в ціну туру.
13.00.- 14.00. – обід в місті. Входить в ціну туру. Всі обіди в містах перебування входять в ціну туру. Замовлення колективне-стандартне. Додаткові замовлення (іжа, напої), оплачуються туристами окремо.
16.00. – 18.30. — Козацьке кінне шоу (факультативно). Це дійство проходить на о. Хортиця. Вам запропонують традиційні козацькі розваги: скачки на конях, танці. Також Вам запропонують козацький куліш і прийняти участь у розважальному акробатичному шоу.
Ціна екскурсії – 60 грн.
Повернення на борт.
19.00. – 20.00. – вечеря.
22.00. – 00.00. – концерт
6 день. Херсон.
8.00. – сніданок на теплоході.
Екскурсія в дельту Дніпра з 9.30 – 15.00. в супроводі бортових екскурсоводів (входить в ціну тура).
15.00. — 16.00. – обід в місті.
16.00. – 18.30. – вільний час в місті.
Повернення на борт. 18.30.
19.00. – 20.00. – вечеря.
21.00. Розважальна танцювальна програма. «Карнавал в Ріо-де-Жанейно»
7 день. Севастополь.
8.00. – 9.00. – сніданок.
9.30. – обзорна екскурсія по місту в супроводі бортових екскурсоводів.
12.00. – 13.00. обід (вартість входить в ціну туру);
14.00. – 17.00. — автобусна екскурсія в Бахчисарай (факультативно). В супроводі бортових екскурсоводів.
В 75 км від Севастополя розташована бувша столиця кримських татар. По дорозі в Бахчисарай відкриваються нові ландшафти Кримського пів-острова: сади, плантації троянд і лаванди, Інкерманські винні підвали.
Вартість екскурсії:
— проїзд в Бахчисарай і назад – безкоштовний (вартість входить в ціну круїзу);
— екскурсія в Інкерманські винні погреба + дегустація вин (за окрему плату). Ціна екскурсії 40 грн. + 100 грн. дегустація (по бажанню).
На території Інкерманського винного заводу знаходиться фірмовий магазин де можна зі знижками до 10 % придбати Інкерманські колекційні вина.
18.30. — 19.00. – вечеря в місті.
20.00. – 22.00 — концерт ансамблю Чорноморського флоту (факультативно) в Севастопольській філармонії (за окрему плату).
Ціна білетів від 50 до 150 грн.
Співаки цього знаметитого хору більшу частину року перебувають на гастролях по всьому світу і тільки літом в Севастополі виступають перед туристами.
22.30. — Повернення на борт.
8 день. Севастополь.
8.00. – 9.00. – сніданок.
9.30. — Автобусна екскурсія в Ялту і Алупку (факультативно) до 19.00.
Відвідання Нікітського ботанічного саду. Ціна екскурсії – 80 грн.
15.00. – 16.00. — Обід в Ялті.
Повернення на борт.
19.30. -20.30. – вечеря.
21.00. – 23.00. – Гумористичний вечір.
9 день. Одеса.
8.00. – сніданок.
9.00. – 13.00. – вільний час.
13.00. – 14.00. – обід.
З 15.00. до 18.00. — обзорна екскурсія по місту. В супроводі бортових екскурсоводів.
18.00. – 19.00. – вечеря в місті.
20.00. — 22.30. Концерт класичної музики (факультативно). Вас запрошує відомий Академічний театр опери і балета м. Одеси.
Ціна білета – від 80 грн.
23.00. – повернення на борт.
10 день. Одеса.
8.00. – сніданок на борту.
10.00. – 12.00. — Художній музей (факультативно). Ціна квитка — 20 грн.
13.00. – 14.00. – обід в місті.
15.00. – 21.00. Автобусна екскурсія в Бєлгород-Дністровський (факультативно) – до 22.00. Ціна квитка – 75 грн. В супроводі бортових екскурсоводів.
20.00. — 21.00. – вечеря в дорожньому кафе.
22.00. Повернення на борт.
11 день. Перехід.
8.00. – 9.00. сніданок.
10.00. – 12.00. – спортивна програма на відкритій палубі.
13.00. – 14.00. – обід.
15.00. – 18.00. – вільний час. До послуг туристів бари, відеосалони, масажний салон, читальний салон, сувенірний кіоск.
18.00. – 19.00. – вечеря.
21.00. – 2.00. Розважальне танцювальне шоу. Напої – за додаткову плату.
12 день. Дніпропетровськ – з 8.00 до 24.00.
8.00. – 9.00. – сніданок.
10.00. – 13.00. — Обзорна екскурсія по місту.
13.30.-14.30 – обід в місті.
15.00. – 19.00. – вільний час в місті.
До 19.00. – повернення на борт.
19.00. – 20.00. – вечеря.
21.00. – відеосалон запрошує туристів на перегляд нових фільмів.
13 день. Кременчуг
8.00. – 9.00. – сніданок.
10.00. – 13.00. – вільний час.
13.00. – 14.00. – обід.
16.00 до 19.00 – пішоходна екскурсія по місту (ціна входить в тур).
19.30. – 20.30. – вечеря на теплоході.
21.00. – 23.00. Концертна програма.
14 день. Канів
8.00. – 9.00. – сніданок на борту.
10.00. – 14.00 – відвідання музея Т.Г. Шевченко (ціна входить в тур).
14.00. – 15.00. – обід в місті.
Повернення на борт.
Київ – 20.30. – 21.30 . — Капітанська вечеря (входить в рахунок туру).
22.00. — 24.00. – розважальна програма «До нових зустрічів!».
15 день. Київ. Висадка.
8.00. – 9.00. – сніданок.
До — 10.00 — висадка. [21].
2.4. Організаційно-технічне забезпечення туру
У процесі продажу туристського продукту значне місце належить методу продаж, під яким варто розуміти сукупність прийомів здійснення всіх основних операцій, пов'язаних з безпосередньою реалізацією тур продукту споживачам.
Збут турпродукту круїзної компанії відбувається двома варіантами:
— оптовий продаж, тобто продаж повного туру, або декількох турів (договір укладається у цьому випадку з юридичною особою (турагенством);
— або ж індивідуальний продаж (з кожним клієнтом окремо укладається договір).
Робота з туристичними агентствами в даний момент є одним з основних напрямків поточної і стратегічної діяльності туроператора.
Основними функціями туристичних агентств, що співпрацюватимуть з круїзною компанією таким чином, є:
— рекламування турів, пропонованих туроператорами, на регіональному ринку за свій рахунок і під свою фінансову відповідальність – агент, таким чином, самостійно приймає рішення про те, які з запропонованих оператором турів будуть позитивно сприйняті і затребувані на регіональному ринку, а потім рекламують усіма доступними йому способами за власні грошові кошти;
— доведення достовірної інформації про тур потенційному клієнтові, (у випадку звертання клієнта в офіс турагента, останній повинний популярно, доступно донести достовірну інформацію про майбутній тур, що організовується тур оператором;
— продаж туру, тобто попереднє бронювання туру в оператора, одержання від останнього підтвердження бронювання і прийом оплати за майбутній тур у клієнта;
— комплектуюча функція агентства складається в придбанні (у туроператора або безпосередньо в постачальників) додаткових послуг, що забезпечують максимальну зручність туриста;
— турутворююча функція агента складається в можливому придбанні ним окремих туристичних послуг у різних туроператорів і самостійному формуванні туристичного пакета. Ця функція найбільше підходить при організації замовлених індивідуальних і групових турів, а також у випадках, коли придбання компонентів турів у різних туроператоров вигідніше з погляду підсумкової ціни туру-пакета.
Таким чином, діяльність круїзної компанії має бути орієнтована на побудову розгалуженої й ефективно працюючої агентської мережі, оскільки це один з найважливіших факторів процвітання і високої рентабельності туроперейтингу. Побудова агентської мережі – тривала процедура, що вимагає від оператора величезних зусиль і часу, адже йому необхідно не тільки залучити, але й удержати агентів, стимулювати їх до продажу власних турів, і все це в умовах твердої конкуренції на туристичному ринку.
Для успіху того або іншого комерційного заходу щодо збуту туристських послуг необхідна наявність визначеного мінімуму стимулюючих заходів, що здійснюються в комплексі з рекламною роботою й іншою комерційною діяльністю.
Оскільки туроператор часто працює прямо з клієнтами і при цьому у великому обсязі реалізує турпродукт через систему турагенств, заходи по стимулюванню збуту можуть бути різними, взалежності від того, на кого вони спрямовані: на адресу безпосередньо потенційного туриста – споживача туристських послуг або на адресу роздрібних туристських фірм і організацій– турагенств.
Круїзна компанія пропонує широкий вибір турів та послуг.
Автобусні тури:
— Львів — Чернівці — Тернопіль – Київ;
— Київ — Вінниця — Чернівці — Ужгород — Львів — Івано-Франківськ — Тернопіль – Київ — які обслуговують українських та зарубіжних круїзних туристів, а також представників іноземних посольств, делегацій і компаній;
Бізнес послуги: компанія пропонує організацію семінарів, конференцій, фестивалів та виставок на борту теплохода.
2.5. Економічне обґрунтування проекту туру
Ціна туру залежить від класу обслуговування, терміну та сезону подорожі, її виду та форми. На неї впливає кон'юнктура ринку та характер обраної маркетингової стратегії (реклама, канали реалізації тощо). Зокрема, на ціну тура впливає характер угод туроператора з турагенціями, оскільки ці угоди визначають умови реалізації і визначають комісійні винагороди турагента, що реалізуються через систему націнок та знижок. При цьому туроператор може виступати оптовим продавцем, який в подальшому не контролює цінову політику турагента з реалізації своїх турів (тобто турагент сплачує вартість турів, визначену туроператором, і встановлює свою власну ринкову ціну при їх реалізації), або залишити за собою право контролю цінової політики і надати турагенту відповідні знижки як оптовому покупцеві певного турпакета (тоді турагент повинен дотримуватись тієї роздрібної ціни, яка визначена туроператором, а його прибуток є різницею між оптовою та роздрібною ціною турів).
Собівартість тура є сумарною ціною складових (проживання, харчування, транспортування, екскурсійне обслуговування та ряд додаткових послуг, які, на думку туроператора, якісно підвищують конкурентоздатність пакета, медичне страхування та візова підтримка для зарубіжних турів) відповідно до сезону та регіону (сезонні націнки практично на всі види послуг, націнки на послуги в популярних туристсько-рекреаційних центрах), терміну (чим довший тур, тим він дорожчий), обраного виду подорожування (авіа-, автобусний тощо), його форми (індивідуальні тури дорожчі за групові в розрахунку на одного туриста і чим численіша група, тим менша ця вартість), складу учасників групи (багато послуг надається певним категоріям споживачів на пільгових умовах, наприклад, дітям дошкільного віку та школярам, пенсіонерам, військовим) [10, с. 141].
До складу групи входять також особи, що організують споживання послуг (супроводжувач, гід-перекладач), отримуючи за це заробітну плату.
Основні статті витрат по туру можна поділити на фіксовані (податки, наприклад, на додану вартість, на землю, транспортний збір, готельний збір; сплати в бюджет, наприклад, за кредит; аренда приміщень, техніки, транспортних засобів тощо; комунальні послуги та інше) та довільні, які залежать від діяльності фірми (заробітна плата, видатки на організацію тура, його рекламу, реалізацію, маркетинг турпродукту тощо). В залежності від способу визначення статті витрат поділяються на прямі, що відносяться на одиницю послуг, та опосередковані, що розподіляються по видах за певною ознакою, наприклад, пропорційно нормам витрат. Таким чином, основні витрати по туру складаються з собівартістості (сумарної вартості основних та додаткових послуг турпакету) та розрахунків з державою. Додатковими витратами по туру є вартість додаткових послуг, які пропонуються туристам на вибір і за їх бажанням можуть бути включені до остаточної ціни турпакету чи сплачуватись в місці споживання. До собівартості тура часто не включають вартість перевезення до початку подорожі, особливо коли є варіанти такого транспортування.
Вартість туристичної путівки (ваучера) можна обрахувати за формулою:
де W — вартість турпакета для одного туриста (в національній валюті або в $$ залежно від напрямку тура: внутрішній тур — виключно в національній валюті; іноземний тур — в $$; зарубіжний тур — комбінований, коли обрахунки за послуги в межах держави провадяться в національній валюті, поза її межами — в $$; за умов співробітництва на безвалютній основі обрахунки провадяться в $$);
С — вартість основних послуг за умовами тура;
Д — вартість додаткових послуг, включених до ваучера за бажанням туриста;
П — податки та інші види обов'язкових сплат;
Н — прибуток туроператора
3 — знижки, що надаються туроператором туристу з окремих видів послуг турпакета; К (+/-) — комісійна винагорода турагента, де (+) є націнкою до ціни турпакета, визначеною туроператором, а (-) означає знижку, що надається туроператором турагенту;
4 — чисельність туристів в групі;
Р — кількість осіб, що супроводжують групу за даним маршрутом.
Вартість 15 денного круїзу на теплоході „Зірка Дніпра”:
ГрупаЦіна
— для однієї особи (група 40+1)900 дол..
— для однієї особи (група 20 +1) 975 дол.
— для однієї особи (група з 8 чол.) 1050 дол.
Розробка асортименту турів в компанії здійснюється з врахуванням сезонних тенденцій попиту.
На несезонні тури теплохід „Зірка Дніпра”; теплохід „Принцеса Дніпра” та теплохід „Генерал Ватутін” діють знижки від 5 до 10 %. Постійним замовникам знижки по бонусній карті [21].
Розділ III. Маркетинг нового туру
3.1. Позиціонування та просування нового туру
Круїзний туристський продукт досить специфічний і орієнтований на визначений сегмент елітарного споживчого ринку з високою платоспроможністю.
В організації ринку водних подорожей важливу роль грає навчений і професійно підготовлений обслуговуючий персонал, якого на кожнім судні незвичайно багато – кожних двох-трьох пасажирів обслуговує один член екіпажу. Власне команда судна складає 50-100 чоловік, а інше – покоївки, офіціанти, кухарі, метрдотелі, працівники систем розваги, артисти, інструктори, аніматори і служба безпеки. У цілому на великих судах до тисячі чоловік. Створено спеціальні центри набору і підготовки-експрес-підготовки персоналу, в обслуговуючий склад набирають в основному молодь, що володіє двома-трьома мовами і має навичками обслуговування і спеціальність.
Методика вивчення ринку туристичних послуг на мікрорівні є маркетинговою діяльністю підприємства-суб'єкта ринку. Вона має за мету здійснення прибуткової діяльності шляхом створення конкурентоздатного турпродукту та зміцнення своїх позицій за даних ринкових умов. Маркетингове дослідження туристичного підприємства полягає в моніторингу ринку, тобто в системі постійного "слідкування" на мінливими умовами туристичного ринку з метою розробки ефективного комплексу маркетингу та впровадженню в практику його заходів.
3.2. Рекламно-інформаційна підтримка
Реклама є важливою складовою позиціювання турпродукту на ринку залежно від його життєвого циклу: на етапі впровадження реклама має переважно інформативний характер, який сприяє створенню первинного попиту (цікавості) до нового продукту: на етапі зростання попиту фірма використовує в конкурентному змаганні запобіжну рекламу; на етапі зрілості турпродукту для підтримки цікавості і підтвердження правильності вибору споживача використовується реклама-нагадування.
Знання про продукт за допомогою засобівкомунікації передаються потенційним клієнтам в усній формі і через рекламу. Тому компанія піклується не тільки про залучення увагиринку до свого продукту, але і про форми фізичного представленнясвого продукту споживачам. У туризмі, якщо продукт невловимий, компанії шукають різноманітні шляхи забезпечення клієнтів інформацією про свій продукт, а також використовують з метою реклами деякіпов'язанізподорожжю відчутні речі, наприклад, брошури, квитки і ваучери, страхові поліси, путівники й ін.
В круїзній компанії для зв'язку з громадськістю вирішено застосовувати чотири способи:
1) розміщення рекламного продукту в засобах масової інформації, наприклад у пресі або на телебаченні;
2) здійснення заходів щодо просування продукту на ринках, таких, як продаж за допомогою комп'ютера , участь у виставках;
3) проведення пабліситі продукту, наприклад запрошення журналістів для ознайомлення з продуктом для того, щоб вони написали про нього у своїх виданнях;
4) залучення співробітників для здійснення персональних продажів по телефону або безпосередньо в офісі.;
5) компанія має офіційний сайт, на якому можна ознайомитися з пропозиціями та замовити білети на будь-який круїз.
Що ж до системи просування туристичних послуг, то круїзна компанія високі ставки робить на рекламу.
На думку західних фахівців, у туристському бізнесі від реклами потрібне виконання наступних важливих завдань:
1. З її допомогою будь-яка складова послуги повинна мати відчутний вигляд, щоб потенційному споживачу було зрозуміло, що саме йому пропонується.
2. Вона повинна обіцяти вигоду або вирішення проблеми.
3. Вона повинна вказувати на відмінності продукту компанії від продукту її конкурентів.
4. Вона повинна впливати на тих працівників компанії, що повинні проводити в життя обіцянки, дані клієнтам.
5. Вона повинна капіталізуватися за допомогою усного поширення.
Витрати на рекламу є поточними витратами підприємства і до них відносяться витрати на розробку та видавництво рекламних виробів (прейскуранти, рекламні листівки тощо); витрати на рекламні заходи через засоби масової інформації (оголошення у пресі), витрати на виготовлення стендів, рекламних щитів. При витратах на рекламу директор проаналізував обсяг і розмір ринку, етап життєвого циклу продукту, на якому він знаходиться, обсяг рекламних витрат головних конкурентів тощо. Прийнято рішення, що щомісяця круїзна компанія витрачатиметься 10000 грн на рекламу. Найбільше використовуватиметься реклама в газетах, тому що, порівнюючи з іншими рекламними засобами розміщення, реклама в газетах вимагає менших витрат. Крім того, газети частіше видаються, є більш гнучкими в тому розумінні, що інформація постійно оновлюється. Газети виходять у визначений час, мають широку аудиторію і викликають швидку реакцію у споживачів на рекламне повідомлення. Але у газети є недоліки: низька друкована якість, короткий життєвий період і незначна аудиторія "вторинних" читачів. Значну увагу буде приділено аналізу ефективності рекламної діяльності, шляхом визначення торгової ефективності реклами, тобто ефективності, яка визначається збільшенням відсотка обсягів продажів до і після початку рекламних заходів.
Компанія братиме активну участь у виставках, семінарах, які є незамінними для представлення нових програм і напрямків турів, а також для залучення більшої кількості відвідувачів – потенційних туристів та турагенств зарубіжних країн.
Участь у виставці дає можливість продемонструвати свій продукт, залучити на стенд в першу чергу туроператорів і турагентів. Робоча група по організації виставочних стендів повинна розробити план подачі інформації на стенді, вироблення фірмового стилю продукту і дизайнерську обробку стенда можна замовити в дизайнерській фірмі. Від загального рівня поінформованості, коректності і зовнішнього вигляду менеджера круїзної компанії «Червона рута» на стенді, дизайну і технічного рівня самого стенда залежить імідж фірми і зацікавленість відвідувачами в продукті, що виставляється. На стенді організуються елементи інших маркетингових комунікацій, таких, як особистий продаж (пропонований продукт можна продавати на стенді зі знижкою). Також на стенді можна проводити лотереї, безкоштовні роздачі ручок з логотипом фірми, листівок з розцінками, контактними телефонами і переліком послуг.
Діяльність паблік рілейшинз в круїзній компанії підтримуватиметься власними силами, використовуючи взаємини зукраїнськими та зарубіжними засобами масової інформації, каналами їх розподілу, постачальниками, місцевими торговельними палатами, банкірами, що можуть поширюватипотрібну інформацію.
Висновки
В Україні поширені круїзні подорожі, які являють собою туристичну поїздку по морю або річці на борту спеціального пасажирського судна.
Круїз — це морський (річковий) тур, у базову вартість якого включено комплексне обслуговування на борту судна, зокрема проїзд, проживання в каюті, харчування, розваги та інші спеціальні заходи.
Основними круїзними регіонами є Середземне море, Чорне море, круїзи по Дунаю, Дніпру та інші.
За останні роки змінився імідж круїзу як туру-продукту. Теплохід перетворився в плавучий готель, де панує атмосфера розваг і свята. Завдяки проведенню інтенсивних рекламних кампаній привабливість круїзів зросла серед усіх шарів населення.
В останнє десятиліття круїзний ринок характеризують чотири фактори:
— спеціалізація пропозиції;
— плавання на невеликих комфортабельних теплоходах;
— відповідність розміру теплохода наборові послуг;
— автоматизація.
Основним ринковим продуктом туристичної фірми на ринку туристичних послуг є комплексний продукт – тур або окремі його складові (транспортне обслуговування, включаючи бронювання та продаж квитків, екскурсійне обслуговування тощо). Туристичне підприємство організує споживання туристичного продукту шляхом укладання партнерських угод з обслуговування туристів. Діяльність туристичного підприємства спрямована на розробку та реалізацію такого туристичного продукту, який би за своїми якісними властивостями та ціною задовольняв потреби населення в змістовному відпочинку.
Не зважаючи на всі реалії сьогодення, хотілося б зазначити, що Україна об’єктивно має могутній туристичний потенціал, який, на жаль, використовується не дуже ефективно.
Список використаних джерел
1. Азар В. И. Экономика и организация туризма. – М.: Профиздат, 1993.
2. Бабарицька В. К., Любіцева О. О. Організація туризму. Навч. посібник. Част. I. – К.: КУ, 1998.
3. Бабарицька В. К., Любіцева О. О., Федорченко В. К. Організація туризму. Учбово-метод. посібник. – К.: ІТЕІП, 1994.
4. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Экономика туризма: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 176 с.
5. Бейдик О. О. Словник-довідник з географі туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.: Ін-т туризму, 1998.
6. Браймер Роберт А. Основы управления в индустри гостеприимства. – М.: Аспект Пресе, 1995.
7. Герасименко В. Г. Основы туристского бизнеса. Учебн. пособие. – Одесса, "Черноморье", 1997.
8. Гуляев В. Г. Организация туристской деятельности. – М.: Номедж, 1996.
9. Даниэльс Д. Д., Радеба Ли X. Международный бизнес. – М.: Дело МД, 1994.
10. Дурович А. П., Копанев А. С. Маркетинг в туризме. Учебное пособие. – Минск, Экономпресс, 1998.
11. Збірник нормативних документів. Випуск 1. – К.: Держ-комтуризм України, 1997.
12. Ильина Е. Н. Туроперейтинг: организация деятельности. Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 256 с.
13. Кізілова Е. Круїзний туризм як форма організації міжнародного туризму// Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2000. – Вип. 43: Сер. Економіка. – С. 50-57.
14. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. – 736 с.
15. Любіцева О. О., Бабарицька В. К, Мельник О. П. Туристична сфера, готельне господарство та форми їх організації у світі. Конспект лекцій. – К.: КДТЕУ, 1995.
16. Любіцева О. О., Бабарицька В. К, Мельник О. П. Організація туризму в Україні. Конспект лекцій. – К.: КДТЕУ, 1995.
17. Немоляева М. Э. Маркетинг международного туризма. – М.: ВШТ, 1991.
18. Немоляева М. Э., Ходорков Л. Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. – М., 1985.
19. Нормативные акты по туристско-экскурсионной работе. – М.: Профиздат, 1989.
20. Основы туристической деятельности: Учебник / Г.И. Зорин, Е.Н. Ильина и др. – М.: Советсткий спорт, 2000. – 224 с.