Вступ.

1. Характеристика природно-рекреаційних ресурсів Австралії

2. Характеристика історико-культурних ресурсів Австралії.

3. Основні туристичні напрямки Австралії.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Найбільше число туристів відвідують Австралію та Океанію в зимові місяці, що є для Європи та Північної Америки періодом спаду рекреаційної активності. Це, по-перше, сприяє пом’якшенню сезонних коливань у відпочинку і, по-друге, відкриває перед Австралією та Океанією широкі можливості для подальшого розвитку рекреаційної галузі.

Австралія — шоста у світі країна по розмірі території, і ця єдина держава, що займає цілий континент. Австралійський союз містить у собі Австралійський материк і кілька островів, найбільшим з яких є Тасманія. На території материка різноманітна природа сусідить із сучасними густонаселеними мегаполісами. Хоча більшу частину континенту займають напівпустелі й пустелі, в Австралії є різноманітні ландшафти: — від альпійських лугів до тропічних джунглів.

Незважаючи на досить коротку історію країни, в Сіднеї розташована велика кількість історичних музеїв. Слід виділити Австралійський Музей, Музей Сіднея, Музей Механізмів, Національний Судноплавний Музей.

У більшість туристів викликають інтерес мистецтво та побут аборигенів. Найбільша кількість туристів відвідують Австралію та Океанію в місяці, коли в Європі та Північній Америці відбувається спад туристичної активності. Це по-перше дозволяє згладити сезонні коливання в міжнародному туризмі в загальному, а по-друге відкриває перед Австралією та Океанією широкі можливості подальшого розвитку рекреаційної діяльності, а точніше міжнародного туризму. Туристичний сезон в Австралії — в північні і південні району Австралії — з травня по жовтень, у центральний райони — з квітня по травень і з серпня по вересень. На західні або східні райони — з жовтня по квітень.

1. Характеристика природно-рекреаційних ресурсів Австралії

Австралія розташована на південному сході східної півкулі Землі. Із заходу й півдня омивається Індійським океаном, зі сходу і півночі — Тасмановим, Кораловим, Тиморським і Арафурським морями Тихого океану. Береги розчленовані слабко, великі затоки — Карпентарія на півночі і Велика Австралійська на півдні; єдиний великий півострів — Кейп-Йорк.

Площа країни — 7686,85 тис. км2.

У рельєфі Австралії переважають рівнини. Близько 95% поверхні не перевищує 600 м над рівнем моря. Головні орографічні одиниці:

1. Західно-Австралійське плоскогір'я — середні висоти 400-500 м, з піднятими краями: на сході — хребет Масгрейв (г. Вудрофф, 1440 м) і Макдоннелл (г. Зіл, 1510 м), на півночі — масив Кімберлі (висота до 936 м), на заході — плосковершинний пісковиковий хребет Хамерслі висотою до 1226 м, на південному заході — хребет Дарлінг висотою близько 582 м.

2. Центральна низовина з переважанням висот до 100 м над рівнем моря. У районі озера Ейр найнижча точка Австралії — 12 м нижче рівня моря. На південному заході — хребет Фліндерсі Маунт-Лофті.

3. Великий Вододільний хребет, середньовисотний, з плоскими вершинами, крутим, сильно розчленованим східним схилом і порожньо-східчастим західним, що переходить у горбкуваті передгір'я (даунси). На півдні, в Австралійських Альпах, найвища точка Австралії — гора Косцюшко, 2230 м.

Фундамент Австралійської платформи вміщує значні родовища золота (Західна Австралія), поліметалевих і уранових руд, бокситів (Західний Квінсленд та ін.), протерозойський осадовий чохол багатий на родовища залізних руд (хребет Хамерслі в Західній Австралії та ін.). У верхньопалеозойських, а також більш молодих утвореннях на сході Австралії є поклади вугілля. В останні роки у ряді районів Австралії (Великий Артезіанський басейн, узбережжя Вікторії, Західна Австралія, прогин Амадієс) відкриті також поклади нафти і газу в осадових відкладеннях різного віку.

Значна частина Австралії лежить у тропіках, північ — у субекваторіальних широтах, південь — у субтропічних. Сумарна сонячна радіація постійно висока: на півночі і півдні — близько 590 кДж/см2 на рік, у внутрішніх районах — 750 кДж/см2; радіаційний баланс на більшій частині території — 250-290 кДж/см2, на півночі і північному сході — 335 кДж/см2. При невеликих висотах рівнин Австралії це зумовлює постійно високі температури на всьому материку. Австралія майже повністю лежить у межах літніх ізотерм 20, 28, зимових 12, 20°С. Сезонні коливання температур виявляються головним чином у внутрішніх районах тропічного поясу і в субтропіках. Жаркий район із січневими температурами вище 40°С — на північному заході (Марбл-Бар). Абсолютний максимум температур 53,1°С спостерігався у Клонкаррі (Квінсленд). Абсолютні мінімуми температур у внутрішніх районах Австралії падають до -4, -6°С. Морози стійкі тільки в Австралійських Альпах, де зафіксовані температури до -22 °С.

Положення більшої частини Австралії у континентальному секторі тропічного поясу обумовлює сухість клімату, що посилюється розтягнутістю материка із заходу на схід, слабкою розчленованістю берегів, бар'єром Великого Вододільного хребта на шляхах вологих вітрів з океанів.

38% площі Австралії отримує менше 250 мм опадів на рік. Однак тривалих посух не буває, тому що рівнинність материка і невелика довжина з півночі на південь сприяють проникненню всередину вологих вітрів як з півночі, так і з півдня. Улітку (грудень-лютий) над сильно нагрітою Австралією встановлюється австралійський мінімум тиску, у який з північного заходу і півночі втягується вологий екваторіальний мусон, що приносить опади на узбережжя (понад 1500 мм на рік при 6-7 вологих місяцях). На південь від 22° пд.ш. вони скорочуються до 300 мм на рік з 4-5 дощовими місяцями, на західному узбережжі — до 250 мм. На півдні материка проходить серія антициклонів, що обумовлюють літню сухість південно-західної частини Австралії, рівнини Налларбор і Вікторіанських гір. На рівнинах Муррею і Дарлінгу літні посухи пом'якшуються конвективними опадами. На сході вітри з Тихого океану несуть прогріте над теплою Східно-Австралійською течією вологе повітря. Його підняття схилами гір зумовлює орографічні опади, особливо значні між 16 і 19° пд.ш. У Кернсі випадає найбільша кількість опадів в Австралії — 2243 мм. Літній максимум опадів спостерігається на півночі від лінії Сідней — мис Північно-Західний.

З переважанням пустельного і напівпустельного клімату пов'язаний слабкий розвиток поверхневого стоку. Загальний обсяг річного стоку — 350 км3 (менше, ніж на інших материках). Шар стоку на більшій частині Австралії — близько 50 мм на рік, лише на навітряних схилах Великого Вододільного хребта — 400 мм і більше.

7% площі Австралії належать до басейну Тихого океану, 33% площі — до басейну Індійського океану. 60% території материка займають області внутрішнього стоку з рідкісними тимчасовими водотоками ("лементами"). Найбільші і найдовші лементи належать басейнові озера Ейр (Куперс-Крік, Дайамантина й ін.). Стік у лементах спостерігається лише після епізодичних літніх злив. На карстовій рівнині Налларбор поверхневий стік відсутній. Більшість річок зовнішнього стоку короткі, з невиробленим подовжнім профілем і нерівномірним режимом стоку, судноплавство можливе лише в низов'ях. Повені відповідно до сезону дощів у більшості рік літні, лише в Південній Австралії — зимові, а на південному сході — осінні. Найбільш повноводні і рівномірні за стоком ріки, що починаються у Великому Вододільному хребті, непостійні — ріки західного узбережжя, що стікають з напівпустельних прибережних плато.

Найбільш багатоводна річка Австралії — Муррей (Маррі) з головною притокою Дарлінг — найдовшою річкою Австралії (довжина 2740 км), але менш повноводною. Річки Східної Австралії мають великі запаси гідроенергії, однак вода використовується головним чином для зрошення земель. Найважливіші гідроенергетичні й іригаційні спорудження є на pічках Муррей, Маррамбіджи і Лакдан (Новий Південний Уельс), Орд і Суон (Західна Австралія), Бердекін (Квінсленд). Велике гідротехнічне будівництво ведеться в Сніжних горах для перекидання вод Сноуї-Рівер у систему Муррея, що дозволить зрошувати великі масиви земель у головних сільськогосподарських районах Австралії.

На території Австралії багато озерних улоговин, що заповнюються водою лише після епізодичних дощів. Більшу частину року вони вкриті глинясто-солончаковою кіркою. Найбільші озера — Ейр, Торренс, Амадієс, Герднер. Великі скупчення дрібних озер (до 400) на південному заході Австралії — рівнина Солоних озер.

Велику частину Австралії займають тропічні ґрунти, на південь від 30° пд.ш. — субтропічні ґрунти. У внутрішніх районах переважають примітивні ґрунти тропічних і субтропічних пустель і піски, переважно напівущільнені. На Заході — Австралійське плоскогір'я — щебеневі ґрунти і великі покриви пісків, на рівнинах Центральної низовини — піщано-глинисті і глинисті, навколо озер Центрального басейну — засолені. На заході, півночі і сході у міру зростання літніх опадів і ступеню латеритизації ґрунтової товщі примітивні ґрунти пустель переходять у червоно-бурі напівпустельні, червоно-бурі і червоні латеритні ґрунти саван. На вологих північній і східній окраїнах материка розвинуті червоно-жовті латеритні, частково опідзолені ґрунти і їх гірські різновиди, а в низинах і в гирлах долин, затоплюваних притоками, — болотні засолені ґрунти мангрів і маршів. Пустельні ґрунти сухих субтропіків на рівнині Налларбор змінюються зі збільшенням вологості клімату на південний захід і південний схід сіро-коричневими і коричневими, що переходять на навітряних схилах хребта Дарлінг і в передгір'ях Великого Вододільного хребта в червоно-коричневі. На крайньому південному заході зустрічаються реліктові червоноземи і жовтоземи на латеритних корах. На навітряних схилах Великого Вододільного хребта на північ від 28° пд.ш. формуються гірські латеритні ґрунти, у міжгірних долинах, на стародавніх і сучасних алювіальних наносах і на вивітрених лавах — тропічні чорні. У субтропічному поясі на схилах — гірські жовтоземи і червоноземи гірські жовто-бурі лісові, на вершинах гір в Австралійських Альпах — гірські лугові ґрунти. Ґрунти сильно страждають від ерозії і площинного змиву.

Рослинний покрив Австралії відображає як історичні особливості його формування, так і сучасні гідротермічні умови, у першу чергу ступінь зволоження території. Околиці материка (крім західних) зайняті вологими лісами — вічнозеленими тропічними на північному, евкаліптовими підтропічними на південному сході і південному заході. Зі збільшенням континентальності клімату вглиб материка вологі ліси змінюються тропічними і підтропічними сухими евкаліптовими лісами, рідколіссями і саванами. У сухих внутрішніх частинах Австралії розвинуті чагарникові і трав'янисті формації. Перевага чагарникових заростей — скребів — у напівпустелях і злакових у пустелях — специфічна особливість Австралії. Найбільше значення серед рослинних ресурсів Австралії мають природні пасовища в областях напівпустель і саван. Ліси товарного значення займають близько 2% площі материка.

Своєрідність тваринного світу Австралії дозволяє виділити її в особливу Австралійську область. Фауна Австралії відрізняється стародавністю, високим ступенем ендемізму, відсутністю копитних, приматів і хижих (крім дикого собаки дінго, завезеного людиною). На материку збереглися представники фауни мезозою і третинного часу, у тому числі більшість існуючих на землі сумчастих, а також найстародавніші ссавці — однопрохідні яйцекладні єхидна і качконіс. Багато тварин Австралії винищені в результаті полювання і зміни ландшафту внаслідок господарської діяльності людини. Завезення кроликів, що знищують значну частину пасовищ, сприяло зменшенню сумчастих. Зникли деякі види кенгуру, на межі вимирання сумчастий вовк, деякі види вомбатів.

2. Характеристика історико-культурних ресурсів Австралії

На початку історії Австралії архітектура мала суто утилітарний характер. Під час правління губернатора Лаклана Маккуорі каторжник Френсіс Грінуей (1777-1837) був призначений архітектором колонії. Вільям Уорделл (1823-1899) і Едмунд Блекет (1817-1883) були головними поборниками відродження готичного стилю в Австралії. Уолтер Берлі Гріффін (1876-1937), уродженець Чикаго, здійснив планування столичного міста Канберри і залишився жити в Австралії, де користувався значним впливом. Провідні сучасні архітектори — Рій Граундс і Гаррі Сейдлер. Датський архітектор Йорн Утсон проектував будівлю оперного театру в Сіднеї, яка породжує суперечки і розцінюється як радикальний відхід від традиційного стилю.

Австралійська опера в Сіднеї і Державна опера штату Вікторія в 1996 р. об'єдналися у велику компанію "Опера Австралії". Її основна сцена — Сіднейський оперний театр, регулярно влаштовуються спектаклі в Художньому центрі штату Вікторія. Серед інших оперних компаній виділяється Державна опера Південної Австралії, яка в 1998 р. поставила весь цикл Вагнера "Кільце Нібелунгів" (уперше в історії австралійської опери).

Група Австралійський балет, заснована в 1961 р., виступає переважно в Сіднеї і Мельбурні; вона неодноразово гастролювала за кордоном. Австралійський театр танцю був заснований у 1965 р. в Аделаїді, його очолює відомий хореограф Мірил Танкарт. Сіднейська хореографічна компанія організує вистави в Оперному театрі, що здобули широке визнання в країні.

Найбільші в Австралії — Бібліотека штату Вікторія (Мельбурн), Національна бібліотека (Канберра), Бібліотека штату Новий Південний Уельс (Сідней) і Бібліотека Фішера при Сіднейському університеті — нараховують більше ніж по два мільйони томів. Бібліотека Мітчелла в Сіднеї — основне джерело з історії Австралії; крім того, там розташована безцінна колекція рукописів. Національний військовий музей знаходиться в Канберрі, а Музей старожитностей — в Сіднейському університеті. Місцева флора і фауна демонструються в Австралійському музеї в Сіднеї. Національна художня галерея в Мельбурні має чудову колекцію. Новий Національний музей Австралії заплановано відкрити в Канберрі в 2001 р.

Австралія, найменший з континентів Землі, виділяється винятковою своєрідністю своєї природи. Це материк реліктів, стародавніх природних об'єктів і унікального тваринного світу. У рельєфі країни збереглися поверхні, які не змінилися з часів третинного періоду, що пов'язаний з властивими тільки цьому материку особливостями формування рельєфу.

Сідней, визнаний одним з найкрасивіших міст світу, це космополітичний центр, найвеселіше і найкрасивіше місто країни. Унікальний контраст хмарочосів Сіті і старих будинків районів Рокс і Кінг-Крос, сувенірних магазинів у районі Йоркс і Елізабет і азіатських кварталів Чайнатауна і Ліверпул-стріт, величезних зелених просторів парків і бульварів і суперсучасних будинків олімпійських споруд Кронос-Хілл, Сідні Сьюпердом і Олімпік Стедіум у районі Хоумбуш, величної (і однієї з найбільших у світі) бухти Сідні-Харбор і перекинутого через неї унікального однопрогонового моста Харбор-Брідж довжиною 503 метра. У місті велика кількість цікавих культурних об'єктів — знаменитий Сіднейський Музей Історії й антропології Австралії, Військово-меморіальна художня галерея, Національний Морський музей (справді цікаве місце — тут зібрані всі дані про море і плавзасоби — від човнів аборигенів до лінкорів і дощок для серфінгу), Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей прикладного мистецтва і науки, один з "найсміливіших" музеїв світу — Музей сучасного мистецтва, Музей античності Ніколсона, Парк Диких Тварин Австралії і Гайд-Парк.

Голд-Кост ("Золоте Узбережжя") — головний курорт Австралії, один з найкращих і найпопулярніших курортів світу, розташований між Сіднеєм і Брісбеном. М'який тропічний клімат, чудовий 42-хкілометровий пляж із золотим піском і нескінченна кількість розваг роблять Золоте Узбережжя ідеальним місцем для відпочинку, а також одним з найкращих у регіоні місцем для серфінгу. Тут можна отримати насолоду від ласкавого сонця і теплого океану, відвідати національні парки і зоопарки з екзотичною флорою і фауною, відомі на весь світ розваги — Сі-Уорлд ("Світ Моря") — величезний парк водних атракціонів і шоу з морськими тваринами, Сінема-Уорлд ("Світ Кіно") — "австралійський Голлівуд" з усіма супровідними цьому атрибутами, у т.ч. шоу каскадерів, розважальні центри Серферз-Парадайз і Дрім-Уорлд ("Світ Мрії" — місцевий Діснейленд з безліччю атракціонів і тематичних шоу).

Сучасне курортне місто Брісбен є столицею одного з найбільш процвітаючих штатів Австралії — Квінсленда, а також одним із головних міст Австралії і "воротами" Золотого Узбережжя. Забудований суперсучасними хмарочосами діловий центр міста обрамлений районами колоніальних особняків по берегах ріки Брісбен. На північ від Брісбена починаються відомі курорти Сонячного Берега (або "Узбережжя Сонячного Світла"), а на південь — не менш привабливий район Голд-Кост. Тут можна не тільки викупатися на пляжі, але і відвідати найвідоміший у країні парк-плантацію тропічних фруктів — "Біг-Пінепл".

Мельбурн був заснований у 1835 р. і вже через 30 років став найбільшим містом Австралії. Його часто називають "культурною столицею Південної півкулі". У наші дні компактний центр Мельбурна заповнений музеями, галереями і прекрасними магазинами, але більшу частину міста займають парки, сквери і Королівський Ботанічний сад. Цікаві також Національна галерея і музей Вікторії, Музей сучасного австралійського мистецтва, собор Св. Патріка, меморіал Джеймса Кука і старий Монетний двір міста. Уряд Мельбурна докладає дуже багато зусиль для збереження "європейського іміджу" міста — стародавні будинки ретельно охороняються, вулицями ходять маленькі трамваї, а на перших поверхах колоритних будинків розташовані тихі бутіки і сотні ресторанів. При цьому місто носить почесне звання одного з найменш забруднених мегаполісів світу. Мельбурн і нині відіграє провідну роль у культурному і спортивному житті країни — більшість австралійських виставок, змагань і конференцій світового масштабу проводяться саме тут.

Перт — молоде і сучасне місто, що розкинулося по берегах широкої ріки Свон. Перт і його місто-супутник Фрімантл займають величезну площу, але все життя зосереджене в двох місцях: у "Сіті" — самому центрі Перта, і в діловому центрі Фрімантла. Перт — велике і розвинуте місто, там є чим зайнятися і вдень, і вночі. Можна відвідати Галерею Образотворчих Мистецтв Західної Австралії, де виставлені роботи закордонних і австралійських майстрів, у тому числі шедеври традиційного мистецтва аборигенів, що вражають технікою свого виконання. Не менш цікавий Музей Західної Австралії, що розповідає про природу штату, його історію, про найбільший метеоритний кратер світу у Вулф-Крік.

Місто-порт Фрімантл розташоване в гирлі ріки Свон, на відстані 19 км на південний захід від Перта, і тісно зв'язане з ним звичайним міським транспортом — автобусами, приміськими поїздами, поромами і таксі. Тому, навіть живучи у Фрімантлі, завжди можна легко і швидко опинитися в центрі Перта. У Фрімантлі розташовані деякі найвідоміші визначні пам'ятки околиць Перта — Морський Музей, Фрімантлська Темниця, Фрімантлський Центр Образотворчих Мистецтв і найстаріша будівля Західної Австралії — "Круглий Будинок". А в околицях міста простягнулася ціла низка відмінних пляжів і дайв-центрів.

Дарвін — невелике, але сучасне місто, центр північних провінцій і головні "ворота" країни в Південно-Східну Азію, розташоване ближче до Джакарти, ніж до Сіднея. У цьому місті за короткий строк можна отримати стільки вражень і ознайомитися з такою красою дикої природи, що навряд чи знайдеш десь в іншому місці. У Парку Какаду (включеному у список Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО) на території унікальних природних ландшафтів зібрана прекрасна колекція диких тварин, флори і представників пташиного світу материка, у Парку диких тварин Північних Територій ("Territory Wildlife Park"), нарівні з іншими представниками австралійської фауни, можна ознайомитися з легендарною австралійською рибою-гігантом "барраманді". В околицях Дарвіна розташовані прекрасні парки Лічфілд і Ущелина Катерини.

Аліс-Спрінгс — головне місто центральної Австралії і столиця Північних Територій. Це оточене пустелями невелике містечко з невисокими будинками і кількома великими вулицями, на яких, проте, є все необхідне для відпочинку — численні казино, ресторани і магазини. Цікаво відвідати унікальну радіостанцію "Аеро-скул" або авіабазу знаменитої медичної "Королівської Служби Літаючий Доктор" ("Royal Flying Doctor Service"), ферму верблюдів або музей "Стара Телеграфна Станція" — живе свідчення епохи освоєння австралійських пустель.

Але головна визначна пам'ятка Австралії — Великий Бар'єрний риф, що входить у список Світової Спадщини ООН, з його відомими на увесь світ кораловими рифами й островами-курортами Лайзард, Бедарра, Хайман, Хемілтон та ін. Це найбільша рифова система у світі і найбільша структура, "створена" живими організмами планети. На півночі риф фактично безперервний і розташований усього на відстані 50 км від берега, на півдні він розпадається на групи окремих рифів, у деяких місцях відступаючи від берега на 300 км. Сотні і сотні островів виступають з морських глибин на поверхню, і лише два десятки з них населені. Великий Бар'єрний риф — "підводна Мекка" всіх аквалангістів світу.

Острів Магнетик-Айленд є, мабуть, найкращим на Землі місцем для занять дайвінгом і яхтингом. Тут чудесні пляжі з коралового піску, прекрасні готелі і практично недоторкана дика природа — є навіть своя колонія коала.

Острів Лайзард-Айленд (Лізард) — один з ексклюзивних курортів у світі. Це північний, найбільш відомий, але також і дуже дорогий курорт Бар'єрного рифу. Зате гарантовані винятковий комфорт, вишукана кухня, прекрасні пляжі, рибна ловля, відмінний теніс, круїзи, поїздки до рифів, водні лижі, басейн, ресторани і бари.

Хайман-Айленд — приватний острів, один з найпрестижніших австралійських курортів. Тут створені всі умови для відпочинку, прекрасна кухня (аж 10 ресторанів!), пустельні пляжі, відмінний дайвінг, океанські круїзи, польоти "на всьому, що літає", уздовж берега курсує навіть справжній підводний човен! А водні лижі, віндсерфінг, катамарани, парасейлінг, теніс (6 освітлених кортів), сквош, бадмінтон, гольф, фітнес-центр, яхти, риболовля, галерея бутіків, бари — це все звичайна річ.

Острів Фрейзер, який лежить практично посередині східного узбережжя материка, — найбільший на Землі піщаний острів, що також входить у список Світової Спадщини ООН. Острів славиться своїми піщаними дюнами, прісноводними озерами (само по собі незвичайне явище для піщаного острова, з усіх боків оточеного океаном) і частими зустрічами з китами і дельфінами в прибережних водах.

Більш демократичні, але не менш цікаві, острови Бремптон, Хемілтон, Дейдрім, Орфеус, Фіцрой і Грін-Айленд, а також безліч дрібних, часто безіменних островів і рифів, що вінчають підводні масиви Великого Бар'єрного рифу.

3. Основні туристичні напрямки Австралії

Зараз Австралія має високорозвинену економіку, по своєму рівні порівнянну з економікою західноєвропейських країн. Маючи розвинену обробну й гірничодобувну промисловість, Австралія одночасно є й самим великим експортером у світі яловичини й вовни. В останні роки до одному з перспективних секторів економіки Австралії можна віднести туризм. Розвитку туризму сприяє ідеальний для відпочинку клімат. Тут ніколи не буває холоду й жари. Середня температура літа — плюс 26°С, а зими — плюс 18°С. До туристичних центрів Австралії зараховують ділову столицю — місто Сідней, культурну столицю — місто Мельбурн і адміністративна столиця — місто Канберру.

Туристична сфера в Австралії має таку ж структуру, як і в інших розвинених країнах. До 3 млн іноземних туристів відвідує Австралію щороку, переважно з Нової Зеландії, Японії і Південно-Східної Азії. Стримуючим чинником розвитку іноземного туризму залишається висока вартість авіаперельотів із Західної Європи і США. Туристична база Австралії включає як природні, так і історико-культурні об'єкти. Серед природних найбільшу популярність мають національні парки «Великий Бар'єрний риф» і «Улуру». Останній розташований в центрі континенту і відомий масивом Аерс-Рок. Австралія бідна старожитностями, але сучасні комплекси культурних закладів у столицях штатів відповідають найвищим світовим стандартам. Австралія стають усе більше привабливими напрямками міжнародного туризму.

Австралія — країна, що займає цілий континент. У країні порівняно невелике по чисельності населення (близько 19 млн. чоловік), ендемічні види флори й фауни, високі стандарти й рівень життя.

Значна частина іноземних туристів, а це головним чином японці й вихідці з інших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, приїжджає в Австралію подивитися на унікальних тваринах, що живуть на цьому континенті: кенгуру, коалу й ін.

В основному розвинуті пізнавальний та рекреаційний туризм. Рекреаційний туризм — це туризм з метою відпочинку, оздоровлення і лікування. Пізнавальний або культурний туризм — це подорож з метою ознайомлення з історико-культурними цінностями й унікальними природними об'єктами.

Пізнавальні тури до різних міст, країн з економічної точки зору є дуже вигідними для країни — приймача, бо саме такі тури є майже найдорожчими, і найцікавішими для туристів. Такі тури розраховуються на людей, що люблять та прагнуть чогось нового. Екологічно, тури пізнавального характеру дуже оздоровлюють, але й туристи повинні піклуватись про екологічне становище тієї чи іншої країни. Отже, саме пізнавальні тури є одним з найприбутковіших турів в галузі туризму.

Для Австралії пізнавальний туризм, а саме міжнародний, став найприбутковішою галуззю економіки, а доходи від нього — важливою складовою національного бюджету. Подорожі та туризм стимулюють розвиток інвестиційних проектів з розбудови транспортної та готельно — туристичної інфраструктури (аеропортів, шляхів, морських портів, реставрацію історичних пам'яток, музеїв, розвиток природних охоронних зон), що підвищує і якість життя корінного населення.

Висновки

До складу Австралії входить безпосередньо сам материк, острів Тасманія й кілька невеликих островів, розташованих уздовж усього узбережжя.

Столиця Австралії розташовується між Мельбурном і Сіднеєм, у підніжжя гір, але не біля моря, як інші великі міста країни. Саме цим фактором пояснюється більше спокійний і врівноважений ритм життя Канберри.

Цей регіон знаходиться далеко від туристичних ринків, а також від транзитних, повітряних та морських ліній. Однак швидкий розвиток рекреаційної діяльності спостерігається останнім часом в цьому регіоні.

За нашими дослідженнями за останнє десятиліття потік туристів збільшився більш ніж на два рази. З кожним роком рекреаційна діяльність, а точніше туристична індустрія, перетворюється у все більш прибуткову діяльність.

Таким чином, Австралія має прекрасні природні туристські ресурси, що позитивно впливає на розвиток міжнародного туризму. Одним з популярних напрямків пізнавального туризму є етнографічний туризм — відвідування місць традиційного проживання аборигенів, де культура корінних жителів стала невід'ємною частиною індустрії туризму. Росте інтерес і до пізнання природних об'єктів. До таким можна віднести рідкі й цікаві явища (об'єкти) природи: водоспади, печери, гейзери й т.д. Пізнавальний туризм тісно замикається з екологічним, тому що головна мета відвідування непорушених людиною територій — пізнання природи.

До пізнавального туризму відноситься обліт мальовничих територій, наприклад, гірських районів.

Список використаної літератури

1. Австралия сегодня //Краєзнавство. Географія. Туризм.. — № 29-32. — C. 12-17

2. Горбанев В. Путешествие по Автралии //Краєзнавство. Географія. Туризм.. — 2008. — № 29-31. — C. 25-33

3. Грицай О. "По Австралії не гуляють" //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2004. — № 46. — C. 17-20

4. Завгородняя Е. Австралия наперегонки с кенгуру/ Елена Завгородняя //Стиль жизни. — 2004. — 1 марта: Прилож. к газете "Бизнес". — C. 54-56

5. Кубатьян Г. Дорогами Зеленого континента //Эхо планеты. — 2003. — № 30. — C. 26-31

6. Марчан Г. У гостях у корінних народів //Кур'єр ЮНЕСКО. — 1999. — № 9-10 . — C. 16-17

7. Минаков В. Обратная сторона земли: Австралия //Сегодня. — 2007. — 4 мая. — C. 16

8. Пирогів А. Австралія Незвичайна //Міжнародний туризм. — 2003. — № 6. — C. 52-60

9. Сергеев С. Австралия:солнечный остров //Финансовая консультация. — 1998. — № 23. — C. 14-15

10. Чередник О. Австралія//Краєзнавство. Географія. Туризм.. — 2007. — № 43. — C. 3-15

11. Штарага Т. Музейні заклади світу. Регіональні особливості/ Тетяна Штарага //Краєзнавство. Географія. Туризм — 2007. — № 40. — C. 3-8.