Вступ

Рекреація як одна з головних форм продуктивного використання вільного часу людини — суспільний, економічний і науковий феномен, для якого не мають значення міжгалузеві та міждисциплінарні межі. Недивлячись на цю особливість, слід зауважити, що найбільший вклад у її вивчення і розуміння вносить географія, у царині якої сформувалася потужний науковий напрям — географія рекреації і туризму.

Рекреаційна діяльність пов’язана з використанням ландшафтів і значних територій. І у цьому сенсі вона конкурує із сільським та лісовим господарством, рибальством, промисловістю, гірничою справою та іншими видами суспільної виробничої діяльності, де використовуються природні ресурси.

Одним із найпривабливіших туристичних районів України є її столична область – м. Київ та його історично-культурні пам’ятки. Серед цих пам’яток, що приваблюють туристів зі всієї України та світу, особливо яскравими є – Києво-Печерська Лавра, Золоті Ворота, Софійський собор, Золоті ворота, Георгіївський і Ірининський монастирі, Кирилівська церква (50-і рр. XІІ ст.), Ільїнська церква (1692), корпуса Київської академії (XVІІІ — поч. XІ ст.), Андріївська церква (1747- 1753), Маріїнський палац (1750-1755), Кловський палац (1752-1756), Контрактовий будинок (1815-1817), Владимирський собор (1862-1882), Оперний театр (1901), Будинок Державного банку (1902-1905), Бессарабський критий ринок (1910-1912) і ін.

Київ один із самих зелених міст світу. У ньому розташувалося більш 60 парків, на його вулицях цвітуть липи і каштани. У Києві два ботанічних сади: старий, біля університету і Центральний республіканський ботанічний сад Національної академії наук України (закладений у 1935 році). Уздовж правого берега Дніпра розкинувся Центральний парк культури і відпочинку. На Трухановім і прилеглому островах зеленіє Дніпровський парк. До нього відноситься і молодий Парк дружби народів. Усі знають Зоологічний парк і Гідропарк.

Зважаючи на значний культурний потенціал Київської області, автор і обрала темою своєї курсової роботи: «Природно-рекреаційний потенціал Київщини та його використання в туризмі».

Об’єктом дослідження є природний та культурно-історичний потенціал Києва.

Предметом дослідження виступає роль — рекреаційного потенціалу Київщини та його використання в туризмі.

Метою роботи є всебічне дослідження рекреаційної діяльності Київщини.

Для досягнення зазначеної мети, автор ставить перед собою наступні завдання:

• визначити природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси Київської області;
• охарактеризувати туристичну галузь Київської області: сучасний стан і перспективи розвитку.

Розділ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Поняття про рекреаційну діяльність

Рекреаційна діяльність — діяльність у вільний час, спрямована на відновлення й розвиток психічних, фізичних і духовних сил людини; це система заходів, пов’язаних з використанням вільного часу для оздоровчої, культурно-пізнавальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, і характеризується, у порівнянні з іншими видами діяльності, зміною, розмаїтістю, незвичністю поведінки людей і самоцінністю процесу.

Розвиток рекреаційної діяльності на всіх рівнях визначають рекреаційні потреби, принаймні вони впливають на два її основні аспекти: просторово-часову динаміку і територіальну організацію. У загальному виді рекреаційні потреби можна визначити як вимоги до умов відновлення сил людини. Рекреаційні потреби зокрема, як і потреби людини в цілому, є продуктом історії. Формування рекреаційних потреб відбувається під впливом комплексу факторів, які можна погрупувати наступним чином:

—         соціально-економічні фактори — рівень матеріального статку масового споживача, рівень цін на рекреаційні товари та послуги, наявність вільного часу, доступність інформації (реклама) про рекреаційні об’єкти і послуги;

—         демографічні — вік, стать, сімейний стан, освіта, професія, приналежність до певної соціальної групи, регіон основного проживання та тип місцевості проживання (міська або сільська);

—         особистісно-поведінкові фактори — індивідуальні особливості індивіда, стиль життя, інтереси, система духовних цінностей, мотивація рекреаційної діяльності, стан здоров’я;

—         фактори культурного і суспільно-психологічного характеру — пріоритети в системі духовних цінностей суспільства в цілому, його окремих груп, досягнутий рівень психології споживання, вплив моди у виборі видів рекреаційних занять, існуючі традиції проведення відпочинку;

—         ресурсно-екологічні фактори — масштаби і забезпеченість території     різними видами рекреаційних ресурсів, екологічний стан навколишнього природного середовища;

—         політичні фактори — безпека рекреаційних регіонів і об’єктів, відсутність збройних конфліктів, тероризму, піратства, дотримання міжнародних норм і правил щодо прав і свобод людини.

Рекреаційні потреби проявляються на трьох рівнях організації людей:

1. Суспільні потреби, які визначаються як потреби всього суспільства у відновленні фізичних і психологічних сил, а також всебічному розвитку всіх його членів; потреби в розширеному відтворенні соціально- трудового й соціально-культурного потенціалу суспільства.
2. Групові рекреаційні потреби відбивають зміст потреб певних соціальних груп населення.
3. Індивідуальні рекреаційні потреби визначаються як потреби у відновленні фізичних і духовних сил людини в її фізичному, інтелектуальному й духовному вдосконаленні. Вони вміщують в собі безліч рекреаційних занять, які задовольняють ці потреби: зміна звичного оточення, відновлення здоров’я, зняття втоми, пізнання навколишнього світу, подолання перешкод, задоволення естетичних потреб, духовне збагачення, біг від повсякденності тощо.

Індивідуальні рекреаційні потреби постійно розвиваються і впливають на структуру й своєрідність рекреаційних потреб соціальної групи, до якої належать індивіди, а діяльність соціальних груп сприяє формуванню суспільних рекреаційних потреб. Однак такий вплив індивідуальних і групових рекреаційних потреб на суспільні рекреаційні потреби є вторинним. Провідним й визначальним виявляється зворотний вплив. Відносини суспільних, групових і індивідуальних рекреаційних потреб є діалектичними, тобто такими, у яких складові їх елементи взаємо впливають один на одного при провідній ролі суспільних потреб.

Рекреаційні потреби реалізуються в певних видах рекреаційної діяльності.

1.2. Види рекреаційної діяльності

Види рекреаційної діяльності мають певну кількість способів реалізації, які мають назву елементарні рекреаційні заняття. Елементарні рекреаційні заняття (ЕРЗ) — внутрішньо цілісна, однорідна, не роздільна на технологічні компоненти рекреаційна діяльність. Елементарні рекреаційні заняття є основою для конструювання циклів рекреаційних занять. За даними закордонних соціологів, число елементарних рекреаційних занять подвоюється кожні 10 років, до початку XXI століття їх налічувалося вже більше 100 тис. видів. Очевидно, що оперування такою базою вимагає застосування типізації ЕРЗ і зведення їх у більш загальні групи — типи рекреаційної діяльності. Тип рекреаційної діяльності — однорідне угруповання елементарних рекреаційних занять, кожне з яких взаємозамінне й альтернативне для всіх інших елементарних рекреаційних занять даної групи. Інакше кажучи, до одного типу рекреаційної діяльності будуть належати взаємозамінні елементарні рекреаційні заняття. Так, за типологією рекреаційні заняття можна розділити на дві групи:

1. Група відновлення:

—         рекреаційно — лікувальні, які являють собою систему занять жорстко обумовлених методами санаторно-курортного лікування — бальнеолікування, грязелікування, кліматолікування тощо;

—         рекреаційно — оздоровчі, коло яких набагато ширше, різноманітніше і практично не обмежується: прогулянки, купання, сонячні ванни й тощо.

2. Група розвитку:

— Рекреаційно — спортивні, спрямовані на розвиток фізичних сил людини — заняття всіма видами спорту;

— Рекреаційно — пізнавальні покликані духовно розвивати людину — екскурсії, відвідання музеїв, театрів, кіноконцертних залів.

Вся розмаїтість елементарних рекреаційних занять у розгорнутій класифікації представлена 67 типами рекреаційної діяльності (Додаток А).

Кожне з ЕРЗ може бути віднесене до класу лідируючих або «провідних», залежно від того, чи є воно цільовим заняттям з позиції рекреаційних функцій. На цій підставі виділяються:

• цільові ЕРЗ, що стали головним мотивом рекреаційної діяльності;
• додаткові ЕРЗ, що не реалізують основну мету рекреації, але урізноманітнюють цикл рекреаційних занять, пожвавлюють його;
• супутні ЕРЗ, що не дають специфічного рекреаційного ефекту, але необхідні за фізіологічними та технологічними обмеженнями.

Наприклад, екскурсії будуть цільовими для реалізації пізнавальної функції, додатковими — для оздоровчої й супутніми — для лікувальної.

ЕРЗ перебувають у певній взаємозалежності в рамках певних типів і циклів рекреаційної діяльності. Із цих позицій їх характеризують: взаємозамінність (альтернативність) — можливість без видимого збитку для цілей рекреації замінити одне ЕРЗ на інше. Ця характеристика виявляється дуже важливою у практиці організації рекреаційної діяльності: коли можливостей для здійснення якого-небудь ЕРЗ може не бути, необхідно компенсувати цей недолік пропозицією рекреантові іншого, схожого за змістом ЕРЗ. Наприклад, у не грибний період можна запропонувати збирання ягід, лікарських трав, горіхів; взаємозумовленість — це послідовність ЕРЗ із фіксацією їхньої тривалості й інтенсивності в циклі рекреаційних занять, і приводить до виникнення поняття режим рекреаційної діяльності; протипоказанність — несумісність деяких ЕРЗ між собою на даному відрізку часу; атрактивність — індивідуальна або групова привабливість рекреаційних занять і їх сполучень.

Особливістю організації рекреаційної діяльності є те, що в ході її здійснення види занять комбінуються між собою. Стійка комбінація повторюваних рекреаційних занять за певний відрізок часу одержала назву циклу рекреаційної діяльності.

В науковій літературі висвітлені численні різноманітні класифікації і групування рекреаційної діяльності. Їх сутність полягає у виділенні окремих форм і видів рекреації за різними напрямками. Проведення класифікації дозволяє на науковій основі вирішувати ряд проблем розвитку й територіальної організації рекреаційного господарства, визначати попит на окремі види рекреаційних послуг. З огляду на складність і багатоаспектність рекреаційної діяльності загальноприйнятої класифікації рекреаційної діяльності на основі єдиного підходу не розроблено. Найбільш розповсюдженими признаками, за якими проводиться класифікація рекреаційної діяльності є такі: територіальна ознака, тривалість, правовий статус, мета (ціль, мотивація) рекреаційної діяльності, сезонність, спосіб пересування, вік, кількість учасників, форма організації, використовувані транспортні засоби.

За головним мотивом рекреаційна діяльність може бути розподілена на лікувальну, оздоровчу, спортивну, пізнавальну. Останнім часом науковці до наведених вище мотивів рекреаційної діяльності стали додавати розважальний мотив.

Поділ вільного часу в залежності від характеру його використання на щоденний, щотижневий і щорічний дає змогу структурувати використання вільного часу для рекреаційних цілей і розглядати рекреаційну діяльність за періодичністю, територіальному охопленню, правовому статусу.

Так використання щоденного вільного часу і щоденна рекреаційна діяльність безпосередньо пов’язані з власним помешканням і міським середовищем. Щотижнева рекреаційна діяльність здебільшого здійснюється на приміських рекреаційних об’єктах. Використання щорічного вільного часу територіально практично не обмежується.

Таким чином в залежності від територіального охоплення рекреаційна діяльність поділяється на:

— рекреацію в межах населених пунктів — міст постійного проживання;

— рекреацію приміську або місцеву;

— рекреацію дальню.

Відповідно в залежності від тривалості, рекреаційна діяльність поділяється на:

—         короткочасну (до 1 доби), яка здебільшого відповідає поняттю короткотерміновий відпочинок в межах постійного проживання — щоденна і щотижнева (уїк-енд) рекреаційна діяльність;

—         тривалу (понад 1 добу) — яка здебільшого співпадає з поняттям туризм.

Залежно від правового статусу рекреаційна діяльність може бути класифікована на: внутрішню (національна), яка здійснюється рекреантами, мешканцями країни на території власної країни і зовнішню (міжнародну) яка здійснюється рекреантами на території інших країн, які не є місцем їх постійного проживання.

Відпочинок включає численні різноманітні види людської діяльності і проходить в межах постійного проживання людини (власне помешкання, географічне місце постійного проживання — міський парк, центр розваг, аквапарк, клуб, кінотеатр, центри для певних видів спортивних занять, рекреаційні водойми з пляжами тощо), так на спеціалізованих територіях які знаходяться на порозі міста (рекреаційні ліси, лісопарки, гідропарки, лугопарки, центри для певних видів спортивних занять, рекреаційні водойми, екскурсійні об’єкти). Рекреаційну діяльність під час відпочинку можна класифікувати за такими основними групами:

—         Діяльність, пов’язана з певними фізичними навантаженнями — (фізична рекреація) — зайняття спортом, фізичною культурою, прогулянки, плавання, купання.

—         Любительські заняття — полювання, збір   ягід,   грибів, садівництво,         фотографування, художня творчість, танці та ін.

—         Відвідування видовищних установ з метою розваг як активного так і пасивного характеру — кінотеатрів, клубів, цирків, театрів та інших, так званих, установ дозвілля;

—         Діяльність, пов’язана з розвитком особистості – читання літератури, перегляд телепередач, отримання додаткової освіти, екскурсійна діяльність;

—         Спілкування за інтересами, участь у різного      роду          масових заходах (свята, рольові ігри, реконструкції).

Багато з перерахованих видів діяльності під час відпочинку проявляються комплексно, у складному взаємозв’язку між собою. Особливо таке поєднання спостерігається під час довготривалого відпочинку з виїздом і ночівлею поза місцем постійного проживання, що за змістом співпадає з поняттям туризм. Класифікувати туризм за цілями дуже складно в зв’язку з його значною диверсифікованістю та існуванням значної кількості видів і підвидів. Дане твердження гарно ілюструє такий вислів: «скільки буде туристів, стільки і буде різних цілей їхньої мандрівки», проте їх узагальнення має значне наукове і практичне значення, оскільки використовується організаторами відпочинку для цілей статистичного обліку, прогнозування попиту, організації програм подорожей, конструювання рекреаційних циклів. В класичній теорії туризму виділяються такі основні цілі: відпочинок і оздоровлення, лікування, пізнання, спортивні, релігійні, професійно-ділові, освітні цілі, гостьові (відвідування родичів і знайомих), інші цілі. В залежності від мети розрізняють відповідні види туризму.

Найбільш розповсюдженим і масовим видом туризму є оздоровчий туризм, основною метою якого є відпочинок, отримання задоволення і розваг. Даний вид туризму становить 70 % світового обсягу туристичного потоку. Він відрізняється поєднанням і насиченістю різноманітних рекреаційних занять, які характерні і для інших видів туризму: купання і сонячні ванни, різного роду оздоровчі і релаксаційні процедури, екскурсії, відвідування масових заходів, закладів культури, екскурсій, спортивні заняття, розважальні (анімаційні) заходи. Традиційно підвищеним попитом користується пляжно-купальний відпочинок як найкращий спосіб зняття нервового і фізичного стомлення, регенерації сил і енергії. Іноді для позначення цього виду туризму використовується термін «рекреаційний туризм». Даний термін ввійшов в науковий обіг завдяки тому, що в англомовній спеціалізованій літературі під рекреацією розуміється сукупність явищ і процесів, пов’язаних з відновленням сил в процесі відпочинку і лікування. Тому англомовне словосполучення «Recreation and Tourism» слід сприймати скоріше як «Відпочинок і Туризм», однак в туристській літературі перекладений дослівно вислів «рекреація і туризм» зустрічається доволі часто, що для практики української мови є невиправданим, оскільки, як вже наголошувалося, туризм — складова частина рекреації. Таким чином, використання терміну «рекреаційний туризм» не є професійним, і в традиційному сенсі цих термінів є тавтологією.

Лікувальний туризм — це сукупність явищ і відносин, що виникають під час подорожі і перебування людей, основною мотивацією яких є медичне обстеження, реабілітація організму після перенесеної хвороби, профілактика захворювань, в місцевостях відмінних від їх постійного місця проживання, які мають необхідні для лікування природні, матеріальні і людські ресурси (кваліфікований медичний персонал). Поряд з терміном лікувальний туризм використовуються терміни «лікувально-оздоровчий» і «курортний» туризм.

Розділ II. РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У КИЄВІ

2.1. Природно-рекреаційна діяльність у Києві

Природно-рекреаційні ресурси є основою розбудови спеціалізованих закладів короткочасного та тривалого розміщення людей з метою задоволення їхніх рекреаційних потреб: лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх, спортивних. Звичайно їх розташовують за межами постійного проживання людей, на територіях, що характеризуються певним рекреаційним потенціалом.

Київ, одне з найдавніших європейських міст, адміністративний, економічний, науковий і культурний центр України, зосереджує значний туристичний потенціал і володіє всіма необхідними ресурсами для розвитку ділового, культурно-пізнавального, релігійного туризму, а також туризму за інтересами (відвідання театрів, музеїв, фестивалів мистецтв, спортивних заходів).

Київ розташований на обох берегах Дніпра в його середній течії, нижче впадіння в нього лівої притоки — Десни. Ширина Дніпра в межах міста — 400-600 м, середня глибина — 6-12 м. Дніпро утворює численні протоки (Русанівська), затоки (Матвіївська, Старик), заплавні озера (Радунка, Тельбин). Уздовж його берегів простягаються піщані пляжі (найкращі з них — на Трухановому острові). Через територію Києва протікають Либідь, Сирець, Горенка, Нивка та інші річки.

Дніпро поділяє місто на правобережну і лівобережну частини, площа яких становить відповідно 507 і 313 кв. км.

Київ простягнувся на 42 км з півночі на південь і на 35 км -зі сходу на захід. Він займає територію 827 кв. км, з яких під забудову використано лише 350 кв. км, або 42,3%. Решта зайнята водоймищами, а також, зеленими масивами і насадженнями. Зелена зона столиці це близько 70 парків, понад 300 скверів, бульвари, загальною площею 43,6 тис. га. На кожного киянина припадає по 20 кв. м зелених насаджень. Лісопарковий пояс Великого Києва займає 367 кв. км. Київ оточений майже суцільним кільцем лісів, хвойних і листяних. За їх рахунок ми маємо 210 м2 зелених насаджень на кожного мешканця столиці. Поряд з Осло та Віднем Київ входить до числа найзеленіших столиць Європи. Місто виросло серед лісів і, розростаючись, відвойовувало у них усе нові території. Хоча й досі в межах Києва зберігаються значні масиви лісових насаджень. Разом з тим починаючи з IX ст. тут набуває поширення садівництво. Започаткували його ченці Києво-Печерської Лаври, Видубицького, Кирилівського та інших монастирів. Кияни охоче взялись за нову справу. Е. Лясота, який побував у Києві в 1594 році, звернув увагу на те, що сади тут були посаджені «майже біля кожного будинку».

Київ розташований на межі двох ландшафтних зон — лісової і лісостепової; своєю північною частиною він заходить на Поліську низовину, південно-західною (правобережною) піднімається на Придніпровську височину, а південно-східною (лівобережною) спирається на Придніпровську низовину. Правобережний Київ являє собою підвищену лесову рівнину, розчленовану ярами (Бабин, Смородинський, Кмитів, Протасів та ін.), балками, долинами невеликих річок. Правобережна частина розташована на пагорбах серед яких виділяються Щекавиця, Хоревиця, Старокиївська, Печерська, Замкова, Звіринецька, Чорна, Черепанова, Лиса, Батиєва гори. Найвищі точки Києва — дніпровські схили на Печерську і Батиєва гора. Лівобережна частина міста лежить у низовині.

Київ — кліматичний курорт, де діють 17 санаторіїв, 5 будинків відпочинку, численні бази відпочинку і дитячі табори.

Економічному і культурному розвитку Києва сприяє вигідне географічне положення. Він має порт на Дніпрі, що є головною водною артерією країни. Київ має розгалужену транспортну мережу. Через Київ проходять найважливіші залізничні та автомобільні магістралі, а також повітряні траси країни.

Стратегічним напрямом розвитку озеленених і ландшафтно-рекреаційних територій міста є необхідність збереження унікального природно-ландшафтного комплексу міста, рекреаційних територій і об’єктів природно-заповідного фонду, необхідність підвищення забезпеченості населення озелененими територіями загального користування шляхом створення нових парків, скверів, бульварів, поліпшення рекреаційного потенціалу існуючих природно-ландшафтних територій природних ландшафтів, їх благоустрій та належний догляд за насадженнями.

Метою розвитку рекреаційної сфери є досягнення європейського рівня якості місцевих рекреаційних ресурсів і послуг, ствердження на міжнародному ринку рекреаційних послуг у м. Києві, нарощування обсягу доходів суб’єктів господарювання і міського бюджету від туристсько-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності.

Площа території у межах міста, що вкрита зеленими насадженнями всіх видів, (включно з садово-дачною забудовою) складає 49133,52 га, або 58,80 % площі міста. Всього в Києві 122 парки в т.ч. спеціалізовані, 379 скверів, 80 бульварів, які виконують в місті дві найважливіші функції – екологічну і рекреаційну.

Близько половини парків Києва відносяться до об’єктів природно-заповідного фонду та крім рекреаційної виконують також функцію природоохоронну. Загальна площа парків, що мають природоохоронний статус – 2670,57 га, з яких 12 об’єктів загальнодержавного значення і 14 – місцевого.

Озеленені території обмеженого використання займають площу 11638,6 га. До складу таких територій входять: озеленені території шкіл – 1093 га, дитячих дошкільних установ – 865,4 га, вузів – 1242,5 га, лікувальних закладів – 284,6 га, житлових масивів – 5411,4 га та інші. Площа озеленених територій санітарно-захисних зон складає близько 106,8 га. В Києві налічується 28 кладовищ загальною площею 533,2 га, з яких більшість мають статус закритих і напівзакритих. Рівень озеленення кладовищ складає близько 80 %.

До комплексної зеленої зони міста включено також ліси приміської зони загальною площею 282597,6 га, з яких більше 50 % – ліси рекреаційно-оздоровчого призначення.

Передбачаються наступні напрямки та заходи щодо розвитку ландшафтно-рекреаційних територій:

Загальноорганізаційні та управлінські:

— здійснення державного контролю за збереженням і відтворенням зелених насаджень, дотриманням природоохоронного законодавства;

— внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за безправне захоплення та забудову озеленених територій загального користування, територій прибережних захисних смуг;

— розробка нової Програми комплексної зеленої зони м. Києва та стандартів міського озеленення, врахування необхідності розширення асортименту рослин, що використовуються в озелененні;

— розробка Програми відродження р. Либідь та малих річок м. Києва з формуванням рекреаційних зон, бульварів-набережних;

— застосування ценотичного підходу до формування насаджень загального користування парків і скверів, в основу якого покладено наближення штучно створених до природних рослинних угруповань, що забезпечить їм відповідну стійкість та довговічність при мінімізації втручання з боку людини;

— збереження більш ніж 60-відсоткової загального озеленення територій міста та його унікального ландшафтно-природного комплексу;

— забезпечення природоохоронного режиму в межах прибережно-захисних смуг, введення офіційного мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм;

— закріплення меж міських лісів, лісопарків, гідропарків і парків;

— визначення територій курортними відповідно до чинного законодавства – курортів, або курортних зон «Пуща-Водиця» та « Конча-Заспа»;

— надання рекреаційним територіям міста та приміської зони статусу земель суспільного користування, що особливо охороняються;

— визначення територій об’єктів природно-заповідного фонду у встановлених межах, їх охоронних зон і режимів використання цих територій;

— сприяння розвитку додаткових видів озеленення (дахове, вертикальне, контейнерне), особливо в щільно забудованій центральній частині міста, та скверів з боку місцевих органів самоврядування та експлуатуючих організацій.

2.2. Культурно-історична діяльність у Києві

Поряд з усталеним терміном «пізнавальний туризм» як синоніми використовуються терміни «історико-культурний туризм», «екскурсійний туризм», «туризм із метою вивчення культури», «культурно-розважальний туризм», «культурно-пізнавальний туризм».

Основним мотивом здійснення пізнавальних подорожей є задоволення зацікавленості, пізнавальних інтересів, підвищення освітнього рівня за різними напрямками. Пізнавальний туризм охоплює всі аспекти подорожі, в якій людина відвідає визначні культурні та природні об’єкти, дізнається про життя, традиції та звичаї іншого народу.

Пізнавальний туризм включає подорожі як суто культурно-пізнавальні з відвіданням історико-культурних центрів, часто розташованих у різних країнах, з метою ознайомлення з культурною спадщиною різних епох і народів, так і культурно-розважальні подорожі, що здійснюються з метою відвідання музеїв, виставок, картинних галерей, театрів та участі у різного роду культурних заходах — театральних і музичних свят, конкурсів, фестивалів, карнавалів, реконструкцій, концертів (подієвий туризм). Сюди ж відносяться і суто розважальні тури, незначні за тривалістю (2-4 дні), вони мають на меті участь туристів у різноманітних святкових програмах — різдвяних, великодніх, календарних святах і святах великих міст, відвідування тематичних парків тощо.

Крім того, пізнавальний туризм має велику кількість тематичних різновидів, узагальнена класифікація яких наведена на рис. 2.

Основну роль у програмах пізнавального туризму грають екскурсійно-пізнавальні й культурні заходи, спрямовані на вдоволення зацікавленості туристів. Якщо організується історичний тур, то багата екскурсійна програма покликана висвітлити історичний розвиток місцевості на прикладах визначних об’єктів. Культурні заходи — це відвідування театрів, концертів, перегляд п’єс національно-історичного характеру. У програму включається відвідування музеїв побуту, декоративно-прикладного мистецтва, історичних, краєзнавчих музеїв тощо. Дозвілля в турах культурно- пізнавального характеру відіграє додаткову роль і також носить тематичний характер — творчі зустрічі, відвідування ресторанів із дегустацією національних кухонь тощо. Спортивні й курортні цикли, як правило, не плануються.

Нинішня Київщина налічує біля 6000 пам’яток культурної спадщини, зокрема, 1194 пам’ятки різних епох-давніх поселень , городищ , могильників , курганів, змійових валів, місць битв та історичних подій, що входять до значних прошарків історії, які впродовж тисячоліть створювали підвалини сучасної цивілізації на території області. 2010 археологічних пам’яток області занесено до Реєстру нерухомих пам’яток, вісім міст області віднесено до міст Всеукраїнського історичного значення. Окремим рядком в переліку пам’яток Київщини вписані 24 пам’ятки національного значення, серед яких велика кількість культових споруд XVI-XIX ст., палаців, архітектурних споруд, парків, зокрема, білоцерківська «Олександрія» та багато інших.

Впродовж багатьох десятиріч в області формувалась система музейних закладів, яка на сьогодні налічує 2 державних музеї-заповідники («Битва за Київ в 1943 році» та Вишгородський історико-культурний), 15 державних музеїв з 17 філіями та 241 музейним закладом місцевого та відомчого підпорядкування, в тому числі, на громадських засадах. До кращих обласних музейних закладів по праву відносяться обласний археологічний музей (с.Трипілля – трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К.Білокур, археологічний музей «Добранічівська стоянка», Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб визначних особистостей – І.Козловського, М.Островського, К.Стеценка, І.В.Задорожнього, Т.Шевченка, К.Паустовського, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та інших. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», що налічує 23 музея.[16, c.39-43]

Київ як історичне місто є туристичним центром – початковим, кінцевим чи транзитним пунктом міжнародних, загальнодержавних і місцевих туристських та екскурсійних маршрутів. Питома вага різних видів активного туризму (подорожі й походи, у т.ч. спортивні) та екскурсії на території Києва визначається специфікою туристичних ресурсів та інтересами різних контингентів туристів. Домінуючою тематикою для іноземних туристів є історико-архітектурна та культурно-пізнавальна. Активно розвивається культурно-розважальна складова туристської діяльності в Києві: проведення міжнародних фестивалів, міжнародних змагань з різних видів спорту тощо.

Визначені основні рангово-таксономічні рівні рекреаційних територій м. Києва:

• локальний – рекреаційні території, що використовуються населенням Києва, переважно повсякденно;
• регіональний – території, що використовуються населенням Києва та прилеглих областей у вихідні дні;
• міжрегіональний – території, що використовуються населенням Києва, вітчизняними і іноземними туристами під час відпусток та канікул і, одночасно, місцевим населенням протягом двох інших циклів – добового і тижневого.

Розвиток курортного-рекреаційних територій. Збереження та відтворення курортної сфери пов’язані з необхідністю забезпечення перспективного населення закладами курортного лікування та курортних-рекреаційних територій в цілому. У межах Києва завершується формування чотирьох інтегративних багатопрофільних рекреаційних зон, які органічно доповнюються автономними зонами масового відпочинку і туризму. Їхні планувальні межі і характеристики визначаються в ході вирішення завдань скоординованого функціонування і розвитку єдиної мережі рекреаційних і природно-заповідних територій міста.

Рекреаційні зони, які потребують закріплення їх у статусі особливо охоронних територій, включають такі планувальні утворення:

1.Дарницька – парки культури і відпочинку «Перемога», «Партизанська слава», буферні парки, лісопарки, рекреаційні ліси Броварської, Білодібровної, Дніпровської, Микільської, Дарницької зон масового відпочинку; лісопарки і комплекси закладів відпочинку Колпитської, Дарницької північної і Дарницької південної зон спеціалізованого відпочинку.

2.Конча-Заспівська – Голосіївський ПКіВ ім. Рильського, НК «Експоцентр України», Музей народної архітектури і побуту; буферні парки і лісопарки зон масового відпочинку: Голосіївської, «Жуків острів», «Лиса гора – Покал», «Феофанія», Конча-Заспівської; лугопарки «Жуків острів», «Ольжин і Козачий острови»; парки, лісопарки, луки і комплекси рекреаційних закладів курорту Конча-Заспа (всі території НПП «Голосіївський» — І черга). Перспектива розвитку НПП «Голосіївський» передбачає узгодження його меж з межами рекреаційної зони.

3.Пуща-Водицька (основна частина зони) – буферні парки, лісопарки і рекреаційні ліси Межигірськорї, Пуща-Водицької, Київської і Святошинської зон масового відпочинку; лісопарки і комплекси рекреаційних закладів Святошинської і Пуща-Водицької зон спеціалізованого відпочинку; парки вздовж р. Нивки; парки, лісопарки і комплекси рекреаційних закладів курорту «Пуща-Водиця».

4.Центральна – парки культури і відпочинку: «Оболонь» «Троєщина», Дружби народів», «Труханів острів», «Долобецький», «Гідропарк», «Прибережний» (Позняки-західні); парки: «Дубовий гай» із полями гольф клубу (урочище Оболонь), урочища Муромець, Горбачиха, парк Моряків, «Аскольдова могила», «Слави», «Печерський», «Маріїнський», Печерський, Наводницький, ботанічний сад НАН України, біля оз. Малинівка, уздовж Русанівської затоки; сквери на Дніпровській і Русанівській набережних, Бульвар-набережна вздовж р. Либідь; водно-спортивні центри «Троєщина» (затока Доманя), «Муромець», «Вигурівщина», «Оболонь»,; спортивний парк на о. Галерний, колективні сади «Русанівські», та «Осокорки-нижні сади» (прибережна частина).

Напрямки розвитку курортно-рекреаційних закладів:

—  Функціональний профіль і спеціалізація існуючих та перспективних рекреаційних закладів повинні і надалі відповідати цільовому призначенню та соціальному значенню курорту.

—  відновлення роботи ряду закладів курортного лікування і відпочинку, пансіонату з лікуванням «Поліграфіст»“, бази відпочинку «Дніпро», бази відпочинку «Автомобіліст», бази відпочинку ТОВ «Ріелт», ДЛОК «Дніпровські хвилі» та бази відпочинку «Десна».

—  встановлення статусу і режимами округу санітарної охорони та другої зони курортів «Пуща-Водиця» та «Конча-Заспа»;

—  відновлення роботи 8 закладів санаторного лікування та відпочинку: 2 – санаторіїв, 1 – дитячого оздоровчого закладу, 2 – пансіонатів з лікуванням, 4 – бази відпочинку. Загальна вартість робіт (відповідно до ємності закладів) орієнтовно складає 68,20 млн. грн.

—  створення кардіологічно-ревматологічного реабілітаційного центру в санаторії «Конча-Заспа».

Отже, Київ має всі можливості для розвитку туристичної індустрії, інтеграції у світовий туристичний простір. Це великий туристичний центр країни, в якому зосереджені істерико-культурні пам’ятки не лише всеукраїнського, а й світового значення. У місті — 3850 пам’яток, дві з яких — Софійський і Києво-Печерський заповідники — занесені в реєстр пам’яток ЮНЕСКО.

Висновки

Отже, як ми з’ясували, залежно від форм фінансування рекреаційна діяльність може бути:

—         комерційна — здійснюється за власні кошти рекреанта;

—         соціальна — можливість одержання відпочинку реалізується за рахунок систем соціального страхування, дотацій від держави, суспільних і комерційних структур. Такі заходи вживають з метою забезпечення можливості отримання відпочинку різними верствами населення, які не мають для цього достатніх фінансових засобів. Наприклад, пенсіонери, студенти, люди з обмеженими можливостями, категорії низькооплачуваних працівників.

Залежно від сезонності рекреаційна діяльність буває: сезонна і позасезонна. Так певні види рекреаційних занять, особливо спортивні, можна здійснювати виключно за наявності відповідних погодно-кліматичних умов, наприклад, купання, прийняття сонячних ван, катання на лижах, а пізнавальні і розважальні види рекреації здебільшого на мають сезонних обмежень.

Залежно від способу пересування рекреаційна діяльність підрозділяється на: активну, пасивну, комбіновану. Активна передбачає використання фізичної сили рекреанта і може бути пішохідна, велосипедна, водна, лижна тощо. Пасивна передбачає використання різних видів транспорту — автомобільна, автобусна, залізнична, авіаційна, річкова, морська. Нерідко для організації рекреації використовують і нетрадиційні способи пересування — підводні човни, криголами, повітряні кулі, тварин. Здебільшого рекреаційна діяльність за способом пересування має комбінований характер.

На перспективу щодо розвитку рекреаційної діяльності в м.Києві необхідно:

—  додаткові заходи щодо збільшення ємності екскурсійних об’єктів;

—  підвищення пропускної здатності існуючих та облаштування нових екскурсійних об’єктів;

—  подальше формування нових фокусів (зон) екскурсійного тяжіння поза історичною частиною міста;

—  побудувати додатково 42 готелі середньою одноразовою місткістю 200 осіб кожний, загальною – 8400 осіб;

—  виходячи з головної мети трансформації міського середовища Києва з точки зору розвитку і самовідтворення сфери туризму – поширення специфічних характеристик історичного образу старого Києва на всю територію міста (для підтримання композиційного механізму ідентифікації), передбачене планувальне закріплення і регулювання 21 туристської зони поза межами чотирьох рекреаційних зон в межах міста.

Список використаних джерел

1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та рестораний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання/навчальний посібник – К.: Знання України, 2002. – 358с.
2. Агафонова Л.Г., Каролоп О.О. Показники і критерії конкурентоспроможності окремих видів туристичних послуг // Вісник КДТЕУ. – 2000. – №1. – С 34-37.
3. Агеева О.А. Акуленок Д.Н., Васильев Н.М., Васянин Ю.Л. и др. Туризм и гостиничное хозяйство / Учебник для вузов. – М.: ТАНДЕМ-ЭКМОС, 1999. – 399с.
4. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма/ Учебное пособие. – М.: Финансы и стытистика, 1999. – с.290
5. Васянин Ю.Л. и др. Туризм и гостиничное хозяйство. / Учебник для вузов. – М.: Тандем-Экмос, 2000. – 399 с.
6. Геопросторова організація туристичного процесу: Автореф. дис. д-ра геогр. наук: 11.00.02 / О.О. Любіцева / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2003. — 29 с.
7. Гринюк Т.А. Рекреаційні системи Київщини (географічний аналіз)//туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. –К.: ФПУ, 1996.;
8. Дорошко О.П. Київський музей народної архітектури та побуту у пропаганді української народної культури// 1 культурологічні читання “Культура на зламі тисячоліть”: Тези виступів. – К.: КПІ, 1994
9. Єфремов О. Ефективність управління туристичним комплексом // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — 2000. — Вип. 42: Економіка. — С. 8-10
10. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 256 с.
11. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебник. – Минск: Новое знание, 2002. – 409 с.
12. Квартальнов В.А. Туризм / Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 316с.
13. Київська область//Географічна енциклопедія України. Т.2. – К.: УРЕ, 1980.; Київська область//Українська радянська енциклопедія. Т.5. – К.: УРЕ, 1980.;
14. Київська область//Україна: Путівник. – К.: Смолоскип, 1995.
15. Кифяк В.О. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 312 с.
16. Кузнецова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства . -К. Інститут туризму ФПУ, 1997
17. Лобода М.В. Курорти України: минуле та сучасне. Санаторно-курортні заклади ЗАТ “Укрпрофздоровниця”. – К.: Тамед, 2002 – с.304.
18. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес, 2002. – 436 с.
19. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.
20. Менеджмент туризма: Основы менеджмента: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 352 с.
21. Менеджмент туризма: Экономика туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 320 с.
22. Пам’ятні місця Київської області: Короткий путівник/Батушан О.Д., Мінц С.Й, Сікорський М.І. – К.: Київське обласне видавництво, 1958.
23. Попович С.І. Туристично-екскурсійні ресурси України: Вступ до проблеми// Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. – К.: ФПУ, 1996.;
24. Старостенко Г.Г. Соціально-географічна та демографічна база рекреаційної діяльності (на прикладі Київської області)//Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. – К.: ФПУ, 1996.
25. Туризм и гостиничное хозяйство / под. ред. Чудновского А.Д. – М.: ТАНДЕМ, ЭКМОС, 2000. – 400 с.
26. Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. – К.: ФПУ,1996.
27. Уніфіковані технології готельних послуг: Навчальний посібник / За ред. Федорченка В.К. – К.: Вища школа, 2001. – 297 с.
28. Шищенко, П. Київ — місто і природа // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2002. — № 29-30. — С. 2-30.
29. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. – Чернівці: ЧТЕІ КНЕУ, 2003. – 662 с.
30. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с.

Додатки

Додаток А. Типи рекреаційної діяльності

Індекс ТРД	Назва ТРД	Приклади ЕРЗ
β1	Купання	Плавання у відкритій водоймі, плавання в критому басейні, зимове купання, купання в джерелах
β2	Водні атракціони	Водні гірки, водоспади, джакузі, ігри на воді
β3	Водні процедури	Лазня, душ, ванни, водний масаж, тощо
β4	Сонячні ванни	Загоряння, інсоляції, тощо
β5	Гірськолижний спуск	Слалом, швидкісний спуск, сноуборд, тощо
β6	Катання зимові	Катання на лижах, ковзанах, санях, снігокатах
β7	Лижний інструктаж	Інструктаж, тренінг, навчання
β8	Альпінізм	Сходження, рух по траверсу, спуск
β9	Скелелазіння	Скелелазіння
β10	Спелеотуризм	Спелеотуризм
β11	Туристський похід	Походи некатегорийні: піші, гірські, лижні, водні, авто-, вело-, мото-, кінні
β12	Прогулянка	Ходьба в режимі, що щадить
β13	Рухливі ігри	Загальна фізична підготовка, боулінг, бодібілдин,
		тощо
β14	Спілкування	Бесіда, розмова, обмін думками, тощо
β15	Участь у виставках	Експонування, презентація, тощо
β16	Ділові зустрічі	Переговори, підписання договору, обговорення програм
β17	Шопинг	Покупки роздрібні, покупки оптові, придбання сувенірів
β18	Кліматолікування	Використання кліматичних факторів: цілющого повітря, ультрафіолетової радіації, комфортної погоди, тощо
β19	Бальнеолікування	Використання мінеральних і термальних вод
β20	Грязелікування	Використання ропи, мулів, мінеральних грязей
β21	Теренкур	Дозована ходьба
β 22	Екскурсії транспортні	Місцеві пізнавальні поїздки в супроводі екскурсовода з використанням транспорта
β23	Екскурсії піші	Місцеві пізнавальні прогулянки з екскурсоводом
β24	Відвідування музеїв	Пізнавальне відвідування музеїв, будинків-музеїв, виставок
β25	Інформаційно-пізнавальна діяльність	Індивідуальна розробка маршруту, використання карт, буклетів, путівників
β26	Збір ягід, грибів	Збір ягід, грибів, горіхів, трав, тощо
β27	Рибна ловля	Зимовий лов, спінінг, тощо
β28	Полювання	Полювання зимове, літне, із собакою
β29	Заготівля	Заготівлі ягід, грибів, овочів, фруктів, трав
β30	Відвідування святих місць	Відвідування храмів, монастирів, святих місць
β31	Релігійні таїнства	Хрещення, причастя, сповідь, тощо
β32	Участь у релігійних святах	Літургія, основні, парафіяльні свята
β33	Круїз	Річкові, морські, озерні круїзи
β34	Морські прогулянки	Прогулянки на скутері, катері, водні лижі, водний мотоцикл, тощо
β35	Дайвинг	Підводне плавання, підводне полювання, підводні зйомки й ін.
β36	Яхтинг	Керування яхтою, катером
β37	Експедиція	Спеціально організована подорож, маршрут з науково-дослідними й пошуковими цілями
β38	Повітряний політ	Польоти на повітряній кулі, дельтаплані, моноплані, парашуті, вертольоті, літаку
β39	Робінзонада	Пригоди, пережиті на самоті
β40	Кінна прогулянка	Поїздки на конях, верблюдах, оленях
β41	Автопоїздка	Поїздки на особистому автомобілі, ралі
β42	Театр	Відвідування спектаклів, постановок, концертів
β43	Видовища	Відвідування нічних клубів, шоу, фестивалів
β44	Розважальне харчування	Відвідування знаменитих ресторанів, кафе, барів, ресторанів національної кухні й ін.
β45	Малорухомі ігри, казино	Казино, більярд, тощо
β46	Танці	Відвідування дискотек, танцювальних клубів, балів
β47	Категорійний туристський похід	Походи категорійні: піші, гірські, водні, лижні, кінні, тощо
β48	Спортивні ігри	Футбол, волейбол, городки, тощо
β49	Туристська, спортивна підготовка	Навчальні, тренувальні походи, тренування
β50	Інструкторська підготовка	Середня й вища інструкторська підготовка
β51	Підвищення кваліфікації	Придбання нових професійних знань, навичок, умінь і ін.
β52	Інсентив-туризм	Сполучення завдань навчання, підвищення кваліфікації й відпочинку
β53	Участь у наукових конгресах	Семінари, конференції, з’їзди, конгреси й ін.
β54	Участь у фестивалях мистецтв	Виступи, експозиції, презентації, тощо
β55	Відвідування спортивних змагань	Відвідування олімпіад, чемпіонатів, змагань, матчів і ін.
β56	Наукові дискусії	Обговорення наукових проблем, симпозіуми
β57	Участь у меморіалах	Відвідування пам’ятних місць і подій
β58	Треккинг	Піший похід без багажу
β59	Природоохоронна діяльність	Відновлення порушень ландшафту, природного комплексу, біоценозу, тощо
β60	Ландшафтні спостереження	Огляд унікальних, типових, атрактивних ландшафтів
β61	Наукова екологічна діяльність	Охорона природи з науковими цілями
β62	Участь у місцевих святах	Участь у побутових святах: весілля, день народження, тощо
β63	Спостереження за незвичайними явищами	Спостереження за незвичайним поводженням тварин, рослинами, явищами
β64	Аматорська праця	Садівництво, городництво, квітникарство, тощо
β65	Навчання ремеслам	Гончарна справа, вишивання, в’язання, різьблення
β66	Участь у народних святах	Фольклорні, етнічні свята, концерти й ін.
β67	Творчі заняття	Літературні заняття, живопис і ін.

Додаток В. Перелік парків, що знаходяться на балансі районних у м. Києві комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень КО «Київзеленбуд»

№ п/п	Назва парку	Розташування
1.	2.	3.
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОН
1.	Голосіївський парк культури і відпочинку ім. М. Рильського	Голосіївський р-н, пр-кт 40- річчя Жовтня
2.	Парк 1500-річчя . м. Києва «Лиса гора»	Голосіївський р-н, вул. Саперно- слобідська
3.	Парк «Покал»	Голосіївський р-н, Столичне шосе, 4
4.	Парк «Диск»	Голосіївський р-н, Столичне шосе
5.	Парк біля Совських ставків	Голосіївський р-н
6.	Парк на схилах по вул. Кайсарова	Голосіївський р-н, вул. Кайсарова
7.	Парк на схилах Лисої гори	Голосіївський р-н., вул. Стратегічне шосе
8.	Парк на острові Галерний /спортивний парк\	Голосіївський р-н., вул, Набережно-Корчуватська
9.	Парк на схилах Багринової гори і с. Жовтневе	Голосіївський р-н., вул. Ракетна
10.	Парк на схилах біля інституту фізики	Голосіївський р-н., вул. Весняна
11.	Парк на схилах Мишоловського яру	Голосіївський р-н, вул. Квітки-Основ’яненка
12.	Парк на схилах Мишоловського яру	Голосіївський р-н, вул. Весняна-вул.Адм.Ушакова
13.	Парк біля Церковщини /спортивний парк/	Голосіївський р-н, с. Чапаївка, вул. Бродівська
14.	Парк на ж.м. » Теремки-2″	Голосіївський р-н, вул. Ломоносова
15.	Парк біля ресторану «Вітряк»	Голосіївський р-н, пр-кт Академіка Глушкова
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОН
1.	Парк культури і відпочинку «Партизанської Слави»	Дарницький р-н, вул. Славгородська, вул. Тростянецька, вул. Бурова
2.	Парк ім. Воїнів-інтернаціоналістів	Дарницький р-н, вул. Вербицького
3.	Парк «Привокзальний»	Дарницький р-н, вул. Привокзальна
4.	Парк «Таращанець»	Дарницький р-н., вул. Костянтина Заслонова
5.	Парк біля будинку к-ри залізничників	Дарницький р-н., вул. Костянтина Заслонова, 18
6.	Парк «Драгоманова»	Дарницький р-н., вул. Драгоманова
7.	Парк на ж.м. «Позняки-східні»	Дарницький р-н., ріг вул. Григоренка- Драгоманова
8.	Парк біля оз. Вирлиця	Дарницький р-н.
9.	Парк біля оз Сонячне	Дарницький р-н.
10.	Парк «Прибережний»	Дарницький р-н.
11.	Парк «Посольське міс-течко	Дарницький р-н.
12.	Парк по вул.. Здолбунівській	Дарницький р-н., вул.Здолбунівська
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОН
1.	Парк к-ри і відпочинку «Дружби народів’7вт.ч. ур. Бобровня 32,0 га/	Деснянський р-н., ур. «Чорторий»
2.	Парк к-ри і відпочинку «Троєщина»/в т.ч. «Бор-ців за свободу і неза-лежністьУкраїни-40,6 га/	Деснянський р-н., вул. Бальзака, пр-кт Ватутіна
3.	Парк по вул. Кіото /від вул. Братиславська до вул. Мурманська/	Деснянський р-н., вул. Кіото
4.	Паркова зона між пр-том Ватутіна і вул. Закревського	Деснянський р-н., пр-кт Ватутіна, вул. Закревського
5.	Парк «ДШК»	Деснянський р-н., вул. Гагаріна, вул. Червоноткацька
6.	Парк вздовж вул. Попудренка	Деснянський і Дніпровський р-ни, вул. Попудренка
7.	Парк «Деснянський» на розі вул. .Ніколаєва-Маяковського	Деснянський р-н., вул..Ніколаєва,пр Маяковського
8.	Паркова зона вул. Сабурова, 12-26	Деснянський р-н.,вул..Сабурова, 12-26
9.	Паркова зона пр-ту Маяковського	Деснянський р-н., пр- кт Маяковського
10.	Парк » Молодіжний»на розі вул. Маяковського-Цветаєвої	Деснянський р-н.,вул. В.Маяковського, вул. М.Цвітаєвої
11.	Парк «Борців за свободу і незалежність України»	Деснянський р-н., в межах парку «Троєщина»
12.	Парк » Броварський» /від ст.м. м.Чернігівська до ст.м. м.Лісова	Деснянський і Дніпровський р-ни, пр-кт Броварський
13.	Парк по вул..Милославській, ж.м. Троєщина, 20 м/р/спортивний парк/	Деснянський р-н., вул. Милославська
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН
1.	Парк к-ри і відпочинку «Перемога»	Дніпровський р-н., пр-кт Визволителів
2.	Парк к-ри і відпочинку «Гідропарк»	Дніпровський р-н., пр-кт Броварський
3.	Парк вздовж вул. А.Малишка	Дніпровський р-н., вул. Андрія Малишка
4.	Парк вздовж вул. Попудренка	Дніпровський р-н., вул. Попудренко
5.	Парк біля кінотеатру «Аврора»	Дніпровський р-н., бульвар Перова
6.	Парк на ж.м. Райдужний	Дніпровський р-н., вул. Райдужна /біля оз. Веселка/
7.	Парк вздовж Броварського проспекту	Дніпровський р-н., пр-кт Броварсь-кий
8.	Парк біля кінотеатру «Ленінград»	Дніпровський р-н., пр-кт Юрія Гагаріна
9.	Парк «Ур. Долобецьке»	Дніпровський р-н., Долобецький острів
10.	Парк «Ур. Горбачиха»	Дніпровський р-н.,лівобережна частина р. Десенка /біля Залізничного мосту/
11.	Парк біля оз. Тельбін	Дніпровський р-н., вул. Тичини, вул. Шумського
12.	Парк біля будинку культури ДВРЗ	Дніпровський р-н., вул. Алма-Атинська
13.	Парк на Русанівській набережній	Дніпровський р-н., вул. Русанівська набережна
14.	Парк на Дніпровській набережній	Дніпровський р-н., вул. Дніпровська набережна
15.	Парк по вул. Лохвиць-кій	Дніпровський р-н., вул. Лохвицька
16.	Парк біля оз.Малинівка	Дніпровський р-н.,
17.	Парк на ж.м.Сєрова-Райдужний /спорт, парк/	Дніпровський р-н., вул. Сєрова, вул. Райдужна
ОБЛОНСЬКИЙ РАЙОН
1.	Парк к-ри і відпочинку «Пуща-Водиця»	Оболонський р-н., вул. 5 лінія
2.	Парк «Оболонь»	Оболонський р-н., вул. Прирічна
3.	Парк біля оз. Вербне	Оболонський р-н, вул. Приозерна
4.	Парк біля озера Йорданське	Оболонський р-н.,
5.	Парк біля озера Кирилівське	Оболонський р-н.,
6.	Парк біля озера Богатирське	Оболонський р-н.,
7.	Парк біля озера Редькіне	Оболонський р-н.,
8.	Парки північ. оз. Лукове в ур. «Оболонь-Наталка» /»Дубовий гай»/	Оболонський р-н.
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН
1.	Парк к-ри і відпочинку «Хрещатий»	Печерський р-н., Європейська плоша
2.	Парк к-ри і відпочинку «Міський сад»	Печерський р-н. вул.Грушевського
3.	«Парк к-ри і відпочинку «Маріїнський»	Печерський р-н., вул.Грушевського
4.	Парк «Вічної Слави»	Печерський р-н., вул.Січневого повстання
5.	Парк «Аскольдова могила»	Печерський р-н. Паркова дорога, Набережне шосе
6.	Печерський ландшафтний парк	Печерський р-н., Набережне шо-се
7.	Парк «Наводницький»	Печерський р-н. Набережне шосе
8.	Парк ім. Дзержинського	Печерський р-н. б-р Дружби Народів, ст.м.»Лбідьська»
9.	Парк на Дніпровських схилах : -Аскольдова могила -Вічної слави -Печерський /В.В.В./	Печерський р-н., схили р. Дніпро
10.	Парк на схилах бульв. Дружби Народів	Печерський р-н., бульвар Дружби Народів
11.	Парк біля оз. Видубецьке	Печерський р-н.
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАОЙН
1.	Парк к-ри і відпочинку «Куренівський»	Подільський р-н., вул. Фрунзе,136
2.	Кирилівський лісопарк зі схилами біля дамби	Подільський р-н.
3.	Парк біля к-тру ім. Шевченка	Подільський р-н., вул. Вишгородська
4.	Парк «Березовий гай»	Подільський р-н., вул. Білицька, вул. Вишгородська
5.	Парк «Кинь-Грусть»	Подільський р-н., вул. Сошенка, вул. Кобзарська
6.	Парк моряків	Подільський р-н., вул. Електриків
7.	Парк «Сиренький гай»	Подільський і Шевченківський райони, вул. Тимофія Шамрила
8.	Парк на Замковій горі	Подільський р-н., вул. Андріївкий Спуск
9.	Парк на схилах Андріївської гірки /від фунікулеру до Андріїв­ського узвозу/	Подільський р-н., Андріївський узвіз
10.	Парк на ж.м.Мостицький	Подільський р-н., вул. Мостицька
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОН
1.	Парк по вул. Ф. Пушиної	Святошинський р-н., вул.Ф.Пушиної
2.	Парк «Інтернаціональний»	Святошинський р-н., пр-т 50-річчя Жовтня, вул. Тулузи
3.	Парк ім. Потапова	Святошинський р-н., вул. Генерала Потапова
4.	Парк «Юність»	Святошинський р-н. ,вул. Картвелішвілі, пр-кт 50-річчя Жовтня
5.	Парк «Урочище Совки»	Святошинський р-н., вул. Жмеринська, вул. Бетховена
6.	Парк вздовж вул. Сім»ї Сосніних	Святошинський р-н., вул. Сім’т Сосніних
7.	Парк вздовж пр. Перемоги /ур. «П»ята просіка» масиву Святошино	Святошинський р-н., пр-кт Перемоги
8.	Парк вздовж вул. Уїнакова біля ставка №16	Святошинський р-н., вул. Ушакова
9.	Парк біля ставків №7,8 на ж.м.Південна Борщагівка	Святошинський р-н.
10.	Парк між вул. Наумова і Святошинським лісом	Святошинський р-н, вул. Наумова
11.	Парк біля р.Нивка	Святошинський р-н., р.Нивка
12.	Парк по пр-кту Палладіна	Святошинський р-н, пр-кт Палладіна
СОЛОМ’ЯНСЬКИЙ РАЙОН
1.	Парк к-ри і відпочинку «Відрадний»	Солом’янський р-н., вул. Михайла Донця,4
2.	Парк к-ри і відпочинку «Орлятко»	Солом’янський р-н., б. І.Лепсе
3.	Парк ім.. Островського	Солом’янський р-н.,вул.Солом»янська,8
4.	Парк по вул. Солом’янській /площу уточнено/	Солом’янський р-н., вул. Солом’янська
5.	Парк «Супутник»	Солом’янський р-н., вул. Уманська
6.	Парк «Юність»	Солом’янський р-н., вул. Єреванська
7.	Парк «Протасів яр»	Солом’янський р-н., вул. Протасів яр
8.	Парк «Олександрійська слобода»	Солом’янський р-н., від Севастопольської площі по Червонозоряному пр-кту
9.	Парк «Совська балка»	Солом’янський р-н., вул. Народного ополчення, пр-кт Червоно-зоряний
10.	Парк по вул.Вінницькій	Солом’янський р-н., вул. Вінницька
11.	Парк «Балка Проня»	Солом’янський р-н., Совські ставки
12.	Парк вздовж р. Нивка біля с. Жуляни	Солом’янський р-н., с.Жуляни
13.	Парк між вул. Колоскова та вул. Сигнальна	Солом’янський р-н., вул. Колоскова- вул. Сигнальна
14.	Парк біля к-ру «Тампере»	Солом’янський р-н., вул. Героїв Севастополя
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН
1.	Парк к-ри і відпочинку ім. Пушкіна	Шевченківський р-н., пр-кт Перемоги
2.	Парк к-ри і відпочинку «Нивки»-західна частина	Шевченківський р-н., пр-кт Перемоги
3.	Парк к-ри і відпочинку «Нивки»-східна частина	Шевченківський р-н., пр-кт Перемоги
4.	Парк ім. Т.Г.Шевченка	Шевченківський р-н., вул. Володимирська
5.	Парк «Володимирська гірка»	Шевченківський р-н., вул. Трьохсвятительська
6.	Парк «Пейзажна алея»	Шевченківський р-н., вул.В.Житомирська,38
7.	Парк «Кирилівський Гай»	Шевченківський р-н., від пров. Герцена до Подільського спуску
8.	Парк біля меморіалу «Бабин яр»	Шевченківський р-н., вул. Олени Теліги
9.	Парк Шевченківського р-ну «Бабин яр»	Шевченківський р-н., вул.Ольжича
10.	Парк «Сиренький»	Шевченківський р-н., вул. Тимофія Шамрила
11.	Парк «Сирецький гай»	Шевченківський р-н., вул. Котовського, Стеценка, Саратівська
12.	Парк «Веселка»	Шевченківський р-н., вул. Салютна, вул. Академіка Туполєва
13.	Парк «Дубовий гай»	Шевченківський р-н., вул. Щербакова, вул. Бабушкіна
14.	Парк на схилах Фестивальної алеї	Шевченківський р-н., Фестивальна алея
15.	Парк на схилах Подільського узвозу	Шевченківський р-н., вул. Подільський узвіз
16.	Парк на схилах вул. Смірнова-Ласточкіна	Шевченківський р-н., вул. Смірнова-Ласточкіна
17.	Парк на схилах вул. Лук»янівської, вул. Олегівської	Шевченківський р-н.,вул. Лук»янівська, вул. Олегівська
18.	Парк на схилах вул. Отто Шмідта	Шевченківський р-н., вул. Отто Шмідта
19.	Парк на схилах Смородинського узвозу та вул. Нагірній	Шевченківський р-н., вул. Смородинський узвіз, вул. Нагірна
20.	Парк на схилах Врублевського узвозу	Шевченківський р-н., вул. Врублевський узвіз
1.	КП «Труханів острів»	Дніпровський р-н., острів Труханів