Без фундаментальних психологічних знань та практичних навичок їх використання і застосування не можна уявити кваліфікованого фахівця прокуратури, оскільки їх функції безпосередньо і докладно регламентовані галузями права, що опосередковуються різними психологічними чинниками пов´язаними із специфікою прокурорської діяльності. Усе це зумовлює необхідність глибокого психологічного вивчення прокурорської діяльності і норм права, які регулюють кадрову роботу в органах прокуратури. Ґрунтуючись на наукових узагальненнях учених-правознавців та юридичних психологів, автор пропонує власне бачення розв´язання низки складних дискусійних у теорії юридичної психології питань стосовно психологічного опосередкування професійної підготовки прокурорсько — слідчих працівників, котрі й визначили актуальність і значущість монографічної праці.

У монографії обґрунтовані та комплексно досліджені питання психологічного забезпечення роботи з кадрами в органах прокуратури України, зокрема, підвищення якості професійно-психологічної підготовки, удосконалення організації правильного добору, відбору, розстановки, професійної орієнтації, адаптації та виховання прокурорсько-слідчих кадрів. Заслуговує на увагу пропонована в монографії авторська концепція створення та функціонування «Служби психологічного забезпечення в системі органів прокуратури України».

На слушну думку автора монографії, набір стандартизованих методик, які використовуються при професійно-психологічному доборі в органи прокуратури України, має забезпечувати повноцінне інтегральне вивчення та оцінку всіх фахово-значущих властивостей. При проведенні психологічного відбору абітурієнтів до Національної академії прокуратури України пропонується враховувати набір психодіагностичних методик, запропонованих в монографічній праці, а саме: для оцінки структури професійно значущих якостей розроблений психодіагностичний комплекс, до якого увійшли як стандартні, так і авторські модифіковані методики; для діагностики мотиваційної сфери — методика «вивчення структури мотивації особистості» В.Е. Мільмана; «колірний тест відношень» Еткінда (КТВ); бесіда; для діагностики когнітивної сфери особистості — «вербальна шкала» тесту Д. Векслера, варіант Л/АІ5; вербальна шкала тесту «діагностики креативності» Е. Торренса; тест Кеттелла 16-РЕ фактор В — «Інтелектуальний розвиток»; для діагностики комунікативної сфери особистості — методика «дослідження соціального інтелекту» Дж. Плфорда та М. Саллівена (адаптація О.С. Михайлової); тест Кеттелла 16-PF, фактори, що відображають «рівень розвитку комунікативних якостей особистості».

Для діагностики спрямованості претендентів на навчання чи службу в органах прокуратури — методика «спрямованості особистості» Смекайла-Кучери; для визначення реалізації кар´єрних орієнтацій прокурорів — опитувальник «організаційні якоря кар´єри» В.І. Доміняки; для визначення міри вираженості до різних груп професій, зокрема прокурорської — «диферінційно-діагностичний опитувальник» (ДДО) Є. Клімова; для діагностики міжособистісних взаємин і якостей прокурорських працівників, важливих для взаємодії з контактним середовищем — методика «інтерперсональної діагностики» Т. Лірі. Для вивчення спрямованості прокурорських працівників та системи їх взаємовідносин між собою та представниками інших правоохоронних органів — методика «незакінчені речення» Д. Сакса, С. Леві); для оцінки рівня згуртованості у прокурорському чи студентському колективі — методика «індекс групової згуртованості» К.Е. Сішора; для оцінки психологічного клімату в прокурорському колективі — методика «визначення психологічного клімату групи» A.M. Лутошкіна; для визначення студентського активу в групах на курсі, факультеті, інституті, а також визначення резервістів на керівні посади в органах прокуратури — «метод соціометричних вимірювань» (соціометрія) Дж. Морено.

Для діагностики емоційно-вольової сфери пропонується використовувати: тест Кеттелла 16-PF, фактори, що відображають рівень розвитку якостей емоційно-вольової сфери; методика «діагностики самооцінки психічних станів» Г. Айзенка; тест «вибору кольору» М. Люшера, методику «визначення стилю поведінки у конфліктній ситуації» Томаса-Кілмена (MODE); для оцінки рівня працьовитості, рівня взаємовідносин та інтеграції прокурорського працівника — методика-тест «дім — дерево — людина» (ДДЛ) Дж. Бука.

Актуальність рецензованого монографічного дослідження не викликає жодного сумніву. В цілому надрукована монографія є цілісною і логічно побудованою науковою роботою, в ній окрім текстуального обсягу, схематично та в таблицях послідовно подаються основні результати авторського дослідження з основних напрямків психологічного забезпечення кадрової роботи органів прокуратури.