Вступ.

1…. Шкідливі звички.

1.1. Паління.

1.2. Алкоголь.

2. Профілактика у підлітків наркоманії засобами фізичної культури.

2.1. Проблема наркоманії у підлітковому віці.

2.2. Результати дослідження.

2.3. Профілактичні заходи.

3. Практичні рекомендації.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Обов'язковою умовою здорового способу життя є відмова від шкідливих звичок, зокрема паління, вживання алкоголю, наркотиків, статевих збочень тощо.

Несприятливий вплив паління на здоров'я пов'язаний насамперед із хімічним складом тютюнового диму, що вдихається, і його високою температурою. З димом в організм надходять нікотин, синильна кислота, оксид вуглецю, аміак, миш'як, радіоактивні полоній-219 і свинець-210, інсектициди, смолисті речовини та багато інших (близько 100) шкідливих речовин, що утворюються внаслідок сухої перегонки тютюну і паперу за температури 250-300 °С. У разі викурювання, наприклад, однієї цигарки в організм надходить від 3 до 8 мг нікотину. Одноразова смертельна доза нікотину для людини становить 60-80 мг. Приблизно така кількість нікотину надходить після викурювання 20-25 цигарок.

Дослідження, проведені у багатьох країнах світу, достеменно свідчать про несприятливі наслідки паління для здоров'я. За даними ВООЗ, паління — пряма або опосередкована причина 20 % усіх смертельних випадків, один із провідних чинників ризику щодо розвитку ішемічної хвороби серця та злоякісних новоутворень легень [3, с. 107]. Доведено пряму залежність між ризиком смерті від раку легень і кількістю викурених цигарок.

Паління підвищує вміст у крові карбоксигемоглобіну, зумовлює гіпоксію тканин, негативно впливає на функції шлунка та ендокринних залоз, кровоносні судини, зуби, ротову порожнину, погіршує пам'ять і увагу, знижує розумову працездатність. Середня тривалість життя тих, хто палить, на 5-7 років коротша, ніж тих, хто не палить.

Великою небезпекою (особливо для дітей та вагітних жінок) є вимушене пасивне паління під час перебування у приміщенні, що забруднюється тютюновим димом.

Усі ці дані свідчать про необхідність посилення боротьби з палінням (першими приклад цього мають демонструвати медики) і активізації відповідної профілактичної роз'яснювальної і організаційної роботи.

Зловживання алкоголем також негативно впливає на організм на всіх етапах його розвитку, починаючи з внутрішньоутробного. Під впливом алкоголю можуть настати передчасні пологи, відбувається збільшення перинатальної смертності. З алкогольною інтоксикацією вагітних жінок багато вчених пов'язують зростання в 60-70 разів кількості випадків специфічних виродливостей і порушень розвитку дітей, алкогольного синдрому плода та енцефалопатій Алкоголь негативно впливає на всі органи і системи організму. Він уражує ЦНС, печінку, травний канал, нирки, серце і судини, поглиблює гіпоксію, інактивує ферменти, спотворює дію ліків, порушує обмінні процеси, кольоровідчуття, знижує інтелект і працездатність, поступово приводячи до майже повної деградації особи. Будучи сильною наркотичною отрутою, алкоголь особливо згубно діє на ЦНС. У мозку його вміст на 75 % більший, ніж у крові, у спинномозковій рідині і печінці — на 50 %. На нервову тканину із самого початку алкоголь справляє паралітичний вплив, ослаблює процеси гальмування в корі головного мозку [3, с. 108].

Зловживання алкогольними напоями є причиною більше ніж 30 % автомобільних катастроф, а 75 % їх жертв — чоловіки в стані алкогольного сп'яніння. Алкоголь — одна з основних причин виробничого та вуличного травматизму (200 г випитої горілки переробляються протягом 10-12 год. і алкоголь виявляється в крові майже протягом доби). Безпечних доз алкоголю не буває. Люди, які зловживають алкогольними напоями, хворіють у середньому вдвічі частіше і в 4 рази довше, ніж особи, що не вживають його. Серед цих людей значно (у 2-5 разів) більша ймовірність хвороб печінки, шлунка, серця і легень, живуть вони в середньому на 10-15 років менше, ніж ті, хто не вживає алкоголю [3, с. 108].

1.Шкідливі звички

1.1. Паління

Паління є найпоширенішою шкідливою для організму людини звичкою. Мільйони людей на планеті палять цигарки, хоча знають, що паління спричиняє багато захворювань, скорочує життя, призводить до передчасної смерті.

Паління вражає не лиш курців. Учені стверджують, що кожна людина вражається пасивним палінням.

Чому ж людина палить?

Результати досліджень свідчать про те, що багато курців набули цієї звички у підлітковому віці. Тиск збоку товаришів і бажання бути схожим на дорослих спонукає багатьох підлітків до паління. Цю згубну звичку важко перебороти, оскільки тютюновий дим містить нікотин, який спричиняє наркотичну залежність у людини, що палить.

А що таке звичка?

Коли людина виконує якісь дії постійно, підсвідомо у неї виникає бажання або необхідність робити їх знову – це і є звичка. Інакше кажучи, звичка це особлива форма поведінки людини, яка виявляється у схильності робити ті чи інші дії, що закріпилися внаслідок багаторазового повторення їх.

Звичка є важливим аспектом життя людини, стосовно здоров’я людини, її способу життя, звички можуть бути корисними і шкідливими. Корисні звички підвищують працездатність, сприяють фізичному і психічному розвитку особи, зумовлюють її активне довголіття.

Чим раніше вони сформувалися, тим міцніше її здоров’я, тим легше їй уникнути шкідливих звичок.

Шкідливі звички, навпаки, руйнують її волю і здоров’я, знижують працездатність, скорочують тривалість життя. Шкідливі звички з’являються у різному віці. Чим раніш вони утворюються, тим згубніше діють і тим складніше їх позбутися. Як дослідили вчені тютюновий дим містить нікотин, окис вуглецю, сірчану та інші кислоти сполуки свинцю, радіоактивний полоній, тютюновий дьоготь, аміак, солярні масла, етиловий спирт тощо.

Понад 40 речовин мають канцерогенну дію. Паління виключно шкідливо впливає на стан серцево – судинної системи. Особливо чутливі до нікотину судини серця. У результаті звуження судин після кожної випадкової цигарки, які часто повторюються, може виникнути порушення кровопостачання, живлення міокарда – ішемічна хвороба серця та її важкі ускладнення. Під час паління тютюновий дим безпосередньо діє слизову оболонку рота і може стати причиною її запалення, та раку. Аміак, що входить до складу тютюнового диму, спричиняє запалення ясен. Наявність у курців запальних процесів порожнини рота і каріозних зубів зумовлює неприємний запах із рота. Нікотин, який ковтає курець разом із слиною, подразнює слизову оболонку шлунково — кишкового тракту, спричиняє її запалення [6, с. 116].

Паління негативно впливає також на функцію печінки. Посилене паління впливає і на вітамінний обмін, у результаті чого кількість деяких вітамінів в організмі суттєво зменшується, особливо вітаміну С. Дефіцит вітаміну С розвивається також і у пасивних курців.

1.2. Алкоголь

Навряд чи якесь свято, сімейні урочистості або день народження обходиться без чарки спиртних напоїв. Вживання вина, пива чи горілки міцно увійшло в побут і традиції нашого народу. Так що ж таке алкоголь ? Харчовий продукт наркотик чи отрута? І перше і друге і третє. Алкоголізм — часте вживання спиртних напоїв. Причини, які спричиняють розповсюдженню алкоголізму безліч.

Алкоголізм спричиняє розвиток тяжкого і небезпечного захворювання – хронічного алкоголізму. Це, як правило, супроводжується суттєвим фахового і професійного рівня, спотвореним життєвих пріоритетів і орієнтирів, руйнуванням особистості і, врешті – решт, соціальною, духовною і психічною деградацією, яка опускає людину на “дно” суспільства і неминуче призводить до загибелі особи. Близько 5% підлітків які почали вживати алкогольні напої в цьому віці, закінчують життя в наркотичному диспансері, психіатричній лікарні або “на вулиці”. Вирватись з цього виру дуже важко. Значно легше в нього не потрапити. І це залежить від вас, вашої волі, ваших переконань вашого світогляду.

Вживання і зловживання алкогольними напоями особливо небезпечно в дитячому і підлітковому віці, коли вже завершилося формування організму. У цей період у печінці відсутні спеціальний фермент – алкоголь дегідрогіназа, — який розщеплює етиловий спирт на прості токсичні сполуки.

Вкрай небезпечним є гострі отруєння алкоголем.

Основна небезпека вживання і зловживання спиртними напоями, особливо в підлітковому і юнацькому віці, полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжкі захворювання – алкоголізм – і проявляється у необоротному ураженні центральної нервової системи та всіх органів і систем. Розвиваються і психічні зміни, які супроводжуються пригніченістю злісною дратівливістю.

Алкоголь стає байдужим до роботи, сім’ї і дітей, настає зниження вищих емоційних емоцій.

2. Профілактика у підлітків наркоманії засобами фізичної культури

2.1. Проблема наркоманії у підлітковому віці

Загрозлива тенденція поширення наркоманії в нашій державі та за кордоном досить активно обговорюється у спеціальній літературі [2, с.93]. Такі відомі вчені, як А.Г.Ахромова, В.Г.Григоренко, В.П.Моченов, Л.С.Фрідман, аргументовано стверджують про те, що старший підлітковий вік з його морфологічною, функціональною поведінковою перебудовою є тим критичним періодом генезису, коли під впливом загальної, нервової, ендокринної реактивності значно підвищується ризик виникнення різних пограничних нервових, психічних та емоційних розладів та пов’язаних з ними різноманітних поведінкових девіацій. У зв’язку з цим, ряд учених стверджують, що необхідно глибинно вивчити мотиви, потреби та причини, що спонукають підлітків цього віку до вживання наркотичних речовин.

У літературі має місце думка про те, що потяг підлітка до вживання наркотиків є результатом особистісного психологічного неблагополуччя і відображає процес аномального його розвитку [2, с. 94].

Зокрема, виділяються такі причини:

а) нездатність підлітка до продуктивного виходу із ситуації ускладнення задоволення актуальних життєво важливих потреб;

б) несформованість і неефективність засобів психологічного захисту, що дозволяють підлітку справлятися з емоційною напругою.

Багато авторів стверджують, що джерело внутрішніх конфліктів та девіантної поведінки підлітків міститься у розбіжності між реальною та ідеальною самооцінкою, що особливо яскраво проявляється у старшому підлітковому віці. Очевидно, що розбіжності між Я – реальним і Я – ідеальним породжують велике напруження, способи зняття якого підлітку не завжди відомі, доступні, зрозумілі. А ось такий спосіб зняття напруження, як наркотик, і відомий, і зрозумілий, і доступний, і що дуже важливо – цікавий. Тому завдання психокорекційної роботи з Я – концепцією у підлітковому віці полягає в тому, щоб навчати підлітка:

— по-перше, нейтралізації психічної напруги, яка виникає у процесі його

розвитку;

— по-друге, переведення психічної енергії, що складає зміст напруги, в енергію, яка спрямована на особистий розвиток, на придбання і розкриття нових можливостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Немає сумніву, що у викладеному аспекті велике навчальне, виховне, регулювальне, корегувальне та реабілітаційне значення має фізична культура і спорт. Це, як стверджує В.Г.Григоренко, пов’язане з тим, що в шкільному віці одночасно з фізичними змінами відбувається глибока перебудова психіки, що зумовлюється не тільки фізіологічними чинниками, але й значною мірою психосоціальним впливом. Прагнення підлітків порівнювати себе з однолітками посилює стеження за своїм тілом, що викликає стійку заклопотаність, тривогу, конфліктогенні реакції на зовнішні оцінки та зауваження. У такій ситуації підлітки схильні до переоцінки дійсних та уявних відхилень від норми, особливо щодо свого тіла.

Динаміка фізичного розвитку, таким чином, впливає на самооцінку та почуття особистісної значущості підлітка. Оскільки підлітки відрізняють соціальну реакцію на зміни їхньою фізичної зовнішності і стану, вони включають її в уявлення про себе. Чимало криз та конфліктів у цей період пов’язано з неадекватним, неуважним або образливим ставленням до них дорослих, які таким чином провокують формування у них асоціальної поведінки.

Протягом останніх років в Україні розвиваються та апробовуються різні напрямки профілактики наркотичної залежності у підлітковому середовищі, однак втілення ефективних основ превентивних стратегій відбувається з великими труднощами. Швидка залежність, трудомісткість, довготривалість, низька ефективність лікування і реабілітації наркозалежних підказують, що основний акцент треба робити на попередження, первинну профілактику. На думку видатних учених, таких як В.Г.Григоренко, В.П.Моченов, Л.С.Фридман, Н.Ф.Флеминг, Д.Г.Робертс, П.М.Якобсон, необхідно змінити всю ідеологію і стратегію антинаркотичної діяльності.

Досвід показує, що ефективність засобів фізичної культури та спорту у профілактичній діяльності з охорони та укріплення здоров’я, у боротьбі з наркоманією, алкоголізмом та правопорушеннями дуже висока, особливо у підлітковому середовищі.

На жаль, величезний профілактичний, корекційний і реабілітаційний антинаркотичний потенціал, що закладений у фізичній культурі і спорті, не може бути реалізований без спеціально розроблених педагогічний технологій, упровадження нових організаційних форм фізкультурно- спортивної роботи.

Мета дослідження.

У зміненому контексті метою нашої роботи є наукове обґрунтування структури концептуальної моделі профілактики наркоманії у підлітків засобами, методами та формами фізичної культури і спорту.

2.2. Результати дослідження

У процесі дослідження для вирішення наукових завдань ми використали такі методи: ретроспективний аналіз літературних джерел, анкетування, педагогічні спостереження, психологічні та рухові тести, методи математичної статистики.

Дослідницька робота була реалізована на базі загальноосвітніх шкіл № 8, 15 м. Слов’янська Донецької області, кафедри теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації і кафедри методики викладання спортивно-педагогічних Слов’янського державного педагогічного університету. У дослідженні взяли участь 32 учня віком 11 — 16 років. Дослідницька робота проводилася трьома етапами з 2005 по 2006 р.

Результати наших досліджень свідчать про те, що небагато (11,3 – 17,3%) школярів систематично займаються спортом. Цей показник статистично достовірно не змінюється з віком (t=1,85, p >0,05). За нашими даними, учні, що займаються спортом (75,3%, t=3,82, p>0,001), в основному не курять, не вживають спиртних напоїв та наркотичних речовин .

Поширеність шкідливих звичок значно вища у школярів, що не займаються спортом. Наркотичні речовини цей контингент вживає вже в 11- літньому віці, а окремі (5,9 %) юні спортсмени – у віці 16 років.

Тютюнопаління і вживання алкогольних напоїв у школярів (75,8%), що не займаються спортом, ми виявили також у віці 11 років. Серед юних спортсменів виявлено вживання алкогольних напоїв (в основному пива) тільки з 13-річного віку (51,4%), а тютюнопаління – з 14 років (49,5%). В усі вікові періоди показники школярів, що не займаються спортом, за поширенням шкідливих звичок вищі (t=3,85, p >0,001).

Аналіз результатів анкетування показує взаємозв’язок поширення наркотиків і шкідливих звичок у школярів різного контингенту: як правило, учні, що вживають наркотики (57,6%, t=3,19, p<0,001), курять і випивають алкогольні напої. Найбільше ця закономірність виявляється у школярів, що не займаються спортом.

Контингент учнів, що не вживає наркотики, в основному не курить, але багато респондентів (віком 16-17 років) указують, що вони віддають перевагу пиву (87,6%, t=4,51, p <0,001).

Незважаючи на перевагу юних спортсменів щодо поширеності шкідливих звичок, необхідно констатувати, що окремі юні спортсмени курять (21,3%), розпивають алкогольні напої (15,3%) і вживають легкі наркотики (2,9%). Очевидно, цей контингент навряд чи розраховує на успіх у спорті.

Результати нашого дослідження показують у цілому тривожну ситуацію в системі профілактики споживання наркотиків. Серед основних причин, що впливають на поширення наркоманії і токсикоманії в підлітковому середовищі, одне з перших місць (87,9%, t=4,58, p<0,001) займає легка доступність психоактивних речовин. Важливим чинником наркотизації є зниження в більшості дітей і підлітків превентивного психологічного захисту і низький ціннісний бар’єр. Неповнолітній, що вживає наркотики, перебуває у своєрідній соціально-психологічній ситуації: з одного боку – масове розповсюдження наркотиків, потужний пресинг рекламних пропозицій нового стилю життя та інших відчуттів, які пов’язані з наркотизацією, у співвідношенні з панівними у підлітка мотивами зацікавленості (29,3%) та наслідування (18,4%), з другого – розгубленість та некомпетентність педагогів (58,4%), соціальних працівників (12,3%), батьків (29,3%), з третього – пасивна боротьба правоохоронних структур зі споживачами психоактивних речовин (76,8%).

Ситуація ускладнюється ще й через те, що у недалекому минулому алкоголізація та токсикоманія були долею підлітків з неблагополучних сімей, батьки яких ведуть асоціальний спосіб життя.

На сьогодні число молодих наркоманів поповнюють підлітки з благополучних верств суспільства, сімей з високим достатком. Саме діти з цих сімей формують особливу підліткову субкультуру, головними цінностями якої є вільне, гедоністичне проводження часу у поєднанні з наркотизацією як певним способом життя.

Аналіз показує, що рівень матеріального стану батьків має певний вплив на розповсюдженість наркоманії та шкідливих звичок. Найбільша перевага надається сім’ям із середнім достатком. Як правило, батьки в таких сім’ях мають вищу освіту, активно займаються вихованням дітей. Про це свідчать і самі респонденти (78,3%).

За нашими даними, у батьків з низьким і високим рівнем матеріального стану підлітки однаковою мірою піддаються шкідливим звичкам (t=3,18, p<0,001). У сім’ях з низьким достатком батьки часто (68,3%) змінюють місце роботи, перебиваються випадковими заробітками (75,1%). Вони, у своїй більшості, курять чи вживають спиртні напої, мало уваги приділяють дітям. Освіта у батьків, як правило, середня (89,2%). У сім’ях з високим достатком підліткам часто (73,6%) дають кишенькові гроші. Вони, зважаючи на матеріальні досягнення батьків, хочуть бути лідерами в класі. На жаль, у багатьох (64,9%) це не виходить звичайним шляхом, і підлітки намагаються знайти опору. Вживання наркотиків, тютюнопаління, спиртні напої – компоненти, що забезпечують цю базу. Батьки таких школярів акцентують увагу на “здобутті” грошей (97,3%), не приділяють достатньої уваги вихованню дітей.

2.3. Профілактичні заходи

Безперечно, у наш час основне завдання профілактики наркоманії та шкідливих звичок – надати сім’ї психолого-педагогічну підтримку, особливо тим сім’ям, які не справляються із завданнями виховання своїх дітей. Велику роль у формуванні особистості підлітків, схильних до шкідливих звичок, відіграє сім’я та умови розвитку у ранні роки життя.

Найпоширенішим захворюванням серед батьків учнів “групи ризику” був алкоголізм: здорові тільки 28,7 % батьків і 67,6 % матерів. У більшості випадків (82,5 %) підлітки з раннього дитинства виховувалися в умовах дисгармонії сім’ї. Це говорить про те, що джерелом чи сприятливим середовищем для розвитку патології особистості та поведінки була неблагополучна сім’я. Діти залишились покинутими, не одержали в сім’ї необхідного морального виховання, були позбавлені почуття захищеності, теплоти та сердечності у ставленні до них батьків.

У результаті негативного емоційного клімату у сім’ї, психотравмувальних наслідків у ранні роки життя виростаючи, діти не відчували прив’язаності до близьких. Це вплинуло на їхню поведінку в дитячому колективі – спостерігалися задерикуватість (54,9%), неслухняність (27,5%), прогули у школі (15,4%), бродяжництво (5,9%). Антисуспільні форми поведінки формували злочинні нахили, приводили до груп підлітків із порушенням форм поведінки, що сприяло ранньому вживанню наркотиків.

Результати обстеження, особистий досвід роботи переконують у тому, що у дітей з асоціальною поведінкою (68,5%, t=3,18, p<0,001) за відсутності належної системи стосунків послаблений соціально-пізнавальний інтерес. Такі підлітки (49,8%)на питання «Чи любиш ти своїх батьків?» відповідають негативно. Складаються конфліктні стосунки, які поглиблюються ще й тим, що діти (37,5%), як правило, не товаришують з однокласниками чи учнями школи, а знаходять колектив, який втягує їх у наркотичну та іншу залежність. Суттєві відхилення в моральному, вольовому й фізичному розвитку дітей і підлітків потребують певної специфіки виховної роботи та різних корекційних рухових режимів, привабливих видів спорту.

Нам необхідно практикувати різноманітні форми взаємодії освітніх закладів з батьками: загально шкільні, класні, батьківські збори, батьківські конференції, батьківський всеобуч, батьківський колоквіум, спільні заходи сім’ї та школи (свята, змагання, походи, екскурсії), спеціальні телепередачі з фізичного виховання на муніципальних каналах. При освітніх установах повинні діяти ради профілактики, ради педагогів та батьків.

3. Практичні рекомендації

На основі даних про динаміку розповсюдження шкідливих звичок і наркоманії серед підлітків, про чинники, що негативно впливають на поведінку школярів з асоціативним типом поведінки, про вікові, психологічні та фізичні закономірності онтогенезу підлітків розробили концептуальну модель профілактики наркоманії серед школярів і молоді. Глибокий аналіз системи методичних принципів соціальної педагогіки, корекційної педагогіки, теорії фізичної культури, спортивної педагогіки дозволили нам гіпотетично та експериментально збудувати цю модель як етапну структуру, зміст якої розкривається системою спеціальних педагогічних та психологічних корекційних завдань.

Вирішення цих завдань необхідно здійснювати такими трьома етапами: спонукальний, формувальний та етап удосконалення. На спонукальному етапі (11-12 років) викладач вирішує такі завдання: залучення дезадаптованих підлітків до систематичних занять фізичними вправами, створення передумов для формування позитивної мотивації, інтересу до фізично-спортивної діяльності, психолого-педагогічне діагностування особистості, формування уявлень про Я-концепції особистості підлітків. Формувальний етап (13-14 років) передбачає вдосконалення індивідуальних засобів і методів корекції психологічного стану у поєднанні з комплексним розвитком адаптаційних можливостей, фізичних здібностей, працездатності; виховання морально-вольових та моральних якостей; адаптацію підлітків до сучасних умов навчально-виховної роботи школи. На етапі вдосконалення (15-16 років) здійснюється формування стійких моральних звичок та досвіду поведінки, корекція психофізіологічних якостей, виховання вольових якостей, формування моральних та духовних цінностей, стійкого інтересу до систематичних занять фізичною культурою і спортом та здорового способу життя.

Кожний етап складної педагогічної системи був реалізований на основі базових закономірностей впливу індивідуально дозованого фізичного навантаження, яке сприяє зниженню у підлітків стурбованості, емоційної напруги, здійснює виражений антистресовий ефект і нормалізує психоемоційну сферу, знижує агресивність (89,3%, t=5,61, p<0,001), збільшує впевненість у собі (85,8%, t=3,26, p<0,001), покращує самопочуття (98,3%, t=5,49, p<0,001), сприяє зняттю фрустацій (76,8%, t=4,81, p<0,001).

На кожному занятті корекційною фізичною культурою і спортом ми створювали умови для виникнення стану нервово-м’язової релаксації, яка, на думку В.Г.Григоренка, має виражений терапевтичний ефект. У викладеному контексті ми використовували фізичне навантаження різної потужності і функціонального напрямку як незамінний засіб розрядки й нейтралізації негативних емоцій, що викликають у підлітків хронічну нервову перенапругу.

Ми встановили, що особливо корисні у цьому сенсі заняття (89,7% відповідей респондентів, t=6,81, p<0,001) фізичними вправами у вечірній час, які знімають негативні емоції, накопичені за весь день, нейтралізують надлишок адреналіну, який виділяється внаслідок стресів.

Реалізація етапної структури концептуальної моделі профілактики наркоманії у підлітків базувалася на феномені впливу фізичного навантаження на посилене виділення ендорфинів у кров. Під час інтенсивного тренування їх кількість у крові збільшується у 5 разів (t=8,61,p<0,001) і затримується у підвищеній концентрації протягом 3-5 годин. Ендорфини викликають стан своєрідної ейфорії, відчуття радості, фізичного і психічного комфорту, затамовують почуття голоду, болю, невпевненості у собі і, отже, значно покращують настрій підлітків.

У процесі реалізації концептуальної моделі профілактики наркоманії серед підлітків ми вдосконалювали такі напрямки їхньої адаптації у суспільно-соціальні відносини країни:

— переробляли з урахуванням усіх значущих регіональних особливостей та обраної стратегічної лінії програмно-методичне забезпечення сучасної системи фізичного виховання молоді України;

— розробляли системи методичного забезпечення для здійснення навчальної та інформаційно-пропагандистської роботи з формування ідеалів та принципів олімпізму серед молоді як потужного педагогічного стимулу до формування здорового способу життя, інтересу до занять фізичною культурою і спортом як засобу профілактики наркоманії та асоціальної поведінки.

Реалізація концептуальної моделі профілактики наркоманії серед підлітків дозволила отримати значний корекційний ефект, який дозволяє стверджувати, що педагогічний підхід науково обґрунтований і має практичну цінність.

Висновки

„Посієш звичку — пожнеш характер, Посієш характер — пожнеш долю”. Що ж таке шкідливі звички? Це постійно повторювані дії, які не збігаються з нормами моралі та етикету, котрі діють в суспільстві.

Людина мешкає в громаді, і її думки, бажання та справи визначаються діями середовища, яке навколо неї. Якщо здорова людина буде повсякдень залишатися біля людини хворої грипом і дихати тим же повітрям, то вона теж захворіє. Якщо людина живе в атмосфері люті, в середовищі спокуси та розбещеності, то не може ця атмосфера не знищити її душу. Тому причиною появи шкідливих звичок можна вважати навколишнє середовище.

До речі, ми говоримо про шкідливі звички, але ж є і корисні. Так чому ж легше придбати погані?

Мабуть, тому, що погасити світло, легше, ніж розсіяти темряву.

На жаль, погані звички придбаються в юному віці і потім супроводжують людину все життя.

Розмиті духовні орієнтири в суспільстві, важкі соціальні умови не підйомним тягарем лягають на незміцнілі дитячі душі.

Багато сімей можна назвати невдалими: це ті, де батьки зловживають спиртними напоями. Серед юнаків з таких сімей поширюються паління, а також наркоманія та пияцтво.

Ще одна причина появи дурних звичок — це конфлікт виховання, коли є прірва між тим, чому навчають, і тим, що роблять, ті хто вчить: батьки, вчителі, дорослі… В суспільстві є великий дефіцит моральних авторитетів.

Тому умовою, в якій шкідливі звички будуть викорінюватись, є гармонія між ідеалами і законами суспільства, а також гармонійні умови життя кожної людини.

Список використаних джерел

Ахромова А.Г. Медико-биологические, социальные и правове аспекты наркомании. — Краснодар, 2001. — 138 с.

2. Вибір є завжди у кожного з нас: Шкідливі звички // Позакласний час. — 2007. — № 4. — С. 93-96

3. Вплив алкоголю, наркотиків і токсинів на поведінку людини // Позакласний час. — 2006. — № 21-22. — С. 107-108

4. Григоренко В.Г. Профессионально-педагогическая мотивация и

технология ее формирования. – О.: Изд-во ЮГПЦ им. К.Д.Ушинского,

2003.- 148 с.

5. Григоренко В.Г. Теория дифференциально-интегральных оптимумов

педагогических факторов в физической и социальной реабилитации

человека. — М.: Фонд социальных изобретений России, 1996. – 160 с.

6. Досвід роботи педагогічного колективу із профілактики правопорушень та шкідливих звичок // Позакласний час. — 2007. — № 10. — С. 116-118

7. Моченов В.П. Спорт против наркотиков /Физическая культура. — 1999. — № 3-4.- С.61-64

8. Родителям о наркотиках и наркомании /Авт.-сост.: Г.Ананьева,

Т.Андреева, В.Ловчев. – Казань: Изд-во Казан. гос. ун-та, 1999. — 28 с.

9. Фридман Л.С., Флемина Н.Ф., Робертс Д.Г., Хайман С.Е. Наркология: Пер. с англ.- М.; — СПб.: Бином; Невский Диалект, 1998. — 318 с.

10. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения

человека. — М.: Педагогика, 1969. — 210 с.