Вступ.

1.Аналіз поширеності тютюнокуріння серед населення та його наслідки для здоров'я.

1.1.Рівень розповсюдженості куріння серед дітей та молоді.

1.2. Шкідливий вплив тютюнового диму на здоров'я.

1.3. Роль фахівців у запобіганні тютюнокурінню серед молоді.

1.4. Шляхи подолання звички тютюнопаління серед молоді.

2. Молодь і алкоголь: вживання, залежність, ефективна профілактика.

2.1. Аналіз рівня вживання алкоголю у молодіжному середовищі в Україні.

2.2. Шкідливі наслідки споживання алкоголю та шляхи подолання цієї звички.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Актуальність темипрофілактики тютюнокуріння зумовлена тим, що за останні роки в Україні й зокрема в Києві зростає частка курців серед жінок та дітей і залишається високою розповсюдженість куріння серед чоловіків. Так, серед жінок за останні двадцять років розповсюдженість тютюнокуріння збільшилася в 4 рази і становить близько 20% від жінок працездатного віку наприкінці 1990-х років, на відміну від 5% наприкінці 1970-х років. Серед підлітків 12-17 років тютюн — друга за розповсюдженістю психоактивна речовина (ПАР) (після алкоголю). Приблизно третина 18-25-річних-постійні курці, більш як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Нікотин виявився психоактивною речовиною, яка з-поміж усіх ПАР викликає найвищу смертність. Дослідження ефективності профілактичних програм за останні 10 років досить переконливо доводять, що на сьогоднішній день серед усіх психоактивних речовин саме тютюнокуріння є основною проблемою, яка потребує рішучих профілактичних дій.

У свою чергу доведено, що ранній початок вживання тютюну є передвісником проблем, пов'язаних із наркотиками та алкоголем. Це підтверджується ще одним дослідженням:ймовірність прилучення підлітків до наркотичних речовин у разі невживання алкоголю і тютюну майже нульова — всього 0,6% хлопчиків і 0,4% дівчаток.

Тютюн є легальним наркотиком, який дуже широко розповсюджений, який руйнує психічне та фізичне здоров'я людини і впливу якого можна запобігти шляхом припинення його вживання.

В основних напрямках політики суспільного здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я визначено навіть кількісні та якісні показники, на які треба орієнтуватися в європейських країнах для того, щоб зменшити шкоду, якої завдає тютюн. Так, пропонується до 2015 р. збільшити число некурців принаймні до 80% серед осіб старших 15 років та біля 100% серед тих, хто ще не досягнув 15 років.

Найбільша проблема молодих курців у тому, що вони здебільшого не хочуть кидати курити, хоча й можуть це зробити з меншими зусиллями, ніж у більш дорослому віці, а серед дорослих -навпаки: більшість курців хоче кинути курити, але не може цього зробити.

Розширення у сучасній Україні ринку алкогольних напоїв, їх розмаїття та легкість придбання, нав'язлива реклама, а також дуже розповсюджена серед населення країни своєрідна традиція вживання алкоголю стають причинами раннього вживання алкоголю та алкоголізації дітей і молоді. Поява на початку життєвого шляху молодої людини такої шкідливої звички, як регулярне вживання алкоголю, зумовлює погіршення стану здоров'я, деградацію особистісної структури й заважає реалізації можливостей молоді.

Об’єктомдослідження виступає дослідження впливу тютюнопаління та алкоголізму на здоров’я та стан молоді. Предмет дослідження – особливості формування системи захисту молоді від алкоголізму та тютюнопаління.

Мета дослідження:

• обґрунтуванням системи заходів, спрямованих на вирішення
• проблеми алкоголізму та тютюнопаління серед молоді;
• виявленням комплексу умов успішного вирішення завдань щодо профілактики алкоголізму та шляхи запобігання поширенню шкідливих звичок серед молоді;
• обґрунтуванням підходів до вирішення проблеми;
• установити найбільш загальний алгоритм вирішення зазначеного завдання.

Гіпотеза дослідження- описового характеру з вказівкою причин і можливих наслідків.

Завдання дослідження:

• вирішення зазначених теоретичних питань, що входять у загальну проблему — виявлення сутності досліджуваного поняття; подальше удосконалення його визначення; розробка критеріїв ефективності тощо;
• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення поставленої мети;
• розробка методичних рекомендацій.

Робота складається з двох частин, які в свою чергу поділяються на підрозділи. Перша частина присвячена проблемі тютюнопаління серед молоді, шкідливому впливу на організм молоді та шляхи подолання цієї згубної звички.

Друга частина, яка також поділяється на підрозділи, присвячена розгляду питання алкоголізму, його впливу на здоров’я, проведено аналіз рівня вживання алкоголю серед молоді України.

Закінчується робота висновками, в яких коротко підсумовується виклад матеріалу в роботі.

1.Аналіз поширеності тютюнокуріння серед населення та його наслідки для здоров'я

З погляду інтересів збереження суспільного здоров'я необхідність широкомасштабного впливу на зниження розповсюдженості тютюнокуріння очевидна. Щоб переконатися в цьому, досить проаналізувати дані щодо розповсюдженості куріння й побачити тенденції в нашій країні тау світі.

Сучасні спостереження фахівців ВООЗ свідчать про те, що близько 1,1 млрд. людей у світі є курцями. До 2025 р. очікується, що цей показник зросте до більш як 1,6 млрд. чол.

Через найближчі 20-25 років смертність від хвороб, викликаних курінням, зросте і становитиме 10 млн. випадків смерті на рік, або кожен шостий випадок смерті, — більше, ніж від будь-якої іншої окремої причини.

Розповсюдженість куріння у світі залишається високою і є найвищою серед чоловіків країн Південно-Східної Азії (62-64%), в Росії (58%), Греції (53%), а серед жінок -у Данії (38%), Іспанії та Нідерландах (по 30%). Поширеність куріння серед чоловіків в Україні є однією з найвищих в європейському регіоні. Україна входить до групи 11 європейських країн, у яких поширеність куріння серед чоловіків перевищує 50%, у нашій країні цей показник становить 57% серед чоловіків, тоді як по Європі відповідно 38% .

Заданими національного опитування, проведеного у 2000-2001 рр. серед населення України (14 років і старше) поширеність тютюнокуріння має такі виміри: 34,1% респондентів курять щодня, 6%-нерегулярно, 9% покинули курити, 40,2% ніколи не курили, 10,3% були експериментаторами (викурили менш як 100 сигарет за життя). Для порівняння: у США курить 23,5% населення, з них щоденно -19,2%, іноді — 4,3%. Серед осіб, що курять, 41,3% намагаються кинути курити (хоча б 1 день без сигарет за останні 12 міс). Покинули курити близько 30% чоловічого населення країн з високим рівнем доходу; особи, які палили раніше, становлять 23,1%, або 49,5% від тих, хто випалив за життя 100 сигарет і більше. Слід зауважити, що одним з національних завдань охорони здоров'я США є зниження поширеності куріння сигарет серед дорослих осіб у 2010 р. до рівня 12% (у 1998 р. — це рівень 24%). З тих, хто курить або курив, 53% почали курити щодня у віці до 18 років. Серед чоловіків щоденні курці становлять 58%, а тих, що ніколи не курили, — 14%; колишні курці становлять 14%. Серед жінок щодня курять 14%, а ніколи не курили 62%; колишніх курців — 5%. Тому, якщо врахувати тих, хто ніколи не курив, та колишніх курців, то виявиться, що серед чоловіків старших 14 років курці становлять 72%, а серед жінок- відповідно 33%. Чоловіки вживають протягом року 88,2% загальної кількості сигарет, а жінки — 11,8%. Інтенсивність куріння становить у середньому 15,6 сигарети на день серед чоловіків та 9 сигарет на день серед жінок. Якщо виокремити з цієї вибірки частку жінок репродуктивного віку, то виявиться, що з 20 до 34 років курять 51,2% жінок-курців. Це свідчить про небезпеку для здоров'я майбутніх дітей тих жінок, які курять, і вказує на те, що можна спрогнозувати підвищення смертності, пов'язаної з курінням, для людей цих вікових груп (через 20-30 років).

За даними НДІ кардіології ім. М. Д. Стражеска, в Україні курить 50% чоловіків 20-59 років та 21 % жінок 20-59 років, що проживають у містах. Якщо за останні двадцять років рівень куріння чоловіків залишається незмінним, то серед жінок рівень куріння зріс у чотири рази — з 5% до 21%. Одним з несприятливих факторів куріння жінок репродуктивного віку є продовження куріння під час вагітності. Анкетування жінок-курців показало, що 30% з них, зменшивши кількість викурюваних сигарет, продовжували курити упродовж першої половини вагітності, а 5%-до пологів.

У США у 1999 р. були проведені дослідження, які показали зв'язок між курінням вагітних жінок у третьому триместрі вагітності та злочинністю їхніх дорослих синів у майбутньому (обстежено 4169 чо-ловіків-злочинців старших 22 років). Була виявлена лінійна залежність між кількістю викурюваних матір'ю за день сигарет і насильницькою злочинністю її сина.

1.1. Рівень розповсюдженості куріння серед дітей та молоді

Серед особливих контингентів важливо проаналізувати передовсім куріння дітей. Моніторинг дитячого куріння у США показав, що понад 80% курців починають курити до 18 років, а також те, що 5 млн. дітей, які живуть сьогодні, помруть передчасно від хвороб, викликаних курінням.

Серед дітей і молоді України спостерігається високий рівень куріння. За даними досліджень, 40% хлопців та дівчат 10-14 років відповіли, що курили протягом останніх 30 днів. А тих, хто курив 40 і більше разів за своє життя, — 29% (39% хлопців та 18% дівчат). Половина з них викурили першу сигарету у віці до 10 років (серед хлопців цей показник становить 70%, а серед дівчат — 39%). Майже половина (48%) молодих людей у старшій віковій групі (15-22 роки) більш-менш регулярно курять сигарети, тобто курили протягом останніх 30 днів. Серед 10-14-річних курців: 60% курять менше однієї сигарети на день, 38% дівчат та 31% хлопців викурюють від 1 до 5 сигарет на день. Кожний п'ятий з-поміж 13-16-річних підлітків, які проживають у Києві, курить майже кожного дня.

В Україні серед 15-річних курить принаймні один раз на тиждень 45% хлопців та 23% дівчат, а щодня у цьому віці курить 35 % хлопців та 14% дівчат. Це один з найвищих показників у Європі.

Характер та особливості поведінки, які закладаються або формуються на другому десятилітті життя людини, мають віддалені наслідки, особливо у плані розвитку хронічних захворювань. Тому дуже актуальним для молодого віку є їхнє ставле ння до тютюнокуріння.

Опитування, проведене серед школярів Києва у 2005 р., показало, що близько 72% підлітків не планують курити роком пізніше, а через 5 років некурцями уявляють себе79% опитаних.

1.2. Шкідливий вплив тютюнового диму на здоров'я

Хронічна тютюнова інтоксикація і пов'язані з нею різноманітні захворювання обумовлюють 6% усіх щорічних випадків смерті. Стабільно високий рівень поширеності куріння серед чоловіків та його загрозливе зростання серед жінок можуть призвести через два-три десятиліття до збільшення показників захворюваності та смертності. За прогнозами ВООЗ, в 2020 р. вживанням тютюну може бути обумовлено понад 22% смертей.

Фундаментальні дослідження щодо впливу куріння на здоров'я було здійснено у Великобританії, починаючи з 1951 р. У ньому брало участь 40 000 лікарів-чоловіків, дослідження тривали 40 років, протягом якого відстежувалося споживання ними тютюну і фіксувалися дати і причини смерті. Дослідники виявили тісний зв'язок між курінням та 24 різними причинами смерті, а також те, що смерть кожного другого курця, який регулярно курить сигарети, викликана цією звичкою. Тому тютюн можна розглядати як один з основних негативних факторів, що впливають на здоров'я населення України.

Понад 50 років тому було проведено перші широкомасштабні наукові дослідження, які виявили статистичний зв'язок між курінням та раком легенів. Трохи пізніше (1969 р.) Канадська медична асоціація виявила, що цей зв'язок причино-наслідковий. Тому асоціація зробила заяву, що потенційні вигоди, які може принести відмова від куріння, ставлять її в один ряд з такими заходами в галузі профілактичної медицини, як пастеризація молока, очищення і хлорування води та впровадження щеплень.

Від хвороб, пов'язаних з курінням, в Україні гине 110-120 тис. людей. Це 18% усіх смертей (31% чоловічої та 6% жіночої смертності).

Ризик розвитку раку легенів, пов'язаний з курінням, становить 90%. Понад 80% смертельних випадків від раку легенів та близько 30% усіх смертельних випадків від раку викликані вживанням тютюну. У розвинутих країнах помирають протягом одного року після виявлення раку легенів 66% чоловіків та 62% жінок, протягом 5 років — відповідно 85% чоловіків і 80% жінок. В Україні ці показники мають відповідно такий вигляд: 70,4% чоловіків та 61,1% жінок помирають протягом року, 92,1 % чоловіків та 84,6% жінок — протягом 5 років. Дуже важливим показником ризику розвитку раку легенів є тривалість куріння. Ризик розвитку раку легенів залежить від тривалості куріння більше, ніж від числа сигарет, які курець викурює щоденно. Так, трикратне збільшення тривалості постійного куріння пов'язане зі стократним збільшенням ризику раку легенів, у той же час трикратне збільшення кількості викурених сигарет на день підвищує ризик раку легенів тільки у три рази.

Курці мають у 20 разів більшу ймовірність померти від раку легень в середньому віці, ніж некурці, і в 3 рази більшу ймовірність померти в середньому віці від судинних захворювань, у т. ч. від серцевих нападів та інсультів.

Хоча куріння є однією з головних причин смертності від раку, воно викликає ще більшу кількість смертей внаслідок інфаркту, інсульту та інших серцево-судинних хвороб. Смерті, пов'язані з уживанням тютюну, становлять: від серцево-судинних захворювань -46%, від раку легенів-26%, від хронічного бронхіту та емфіземи-14,3%, від інших видів раку -7%, з інших причин — 6,7%. 30% усіх смертних випадків від серцево-судинних захворювань відбуваються в результаті куріння. Куріння — причина 80-90% усіх випадків хронічних обструктивних захворювань легенів, емфіземи і хронічного бронхіту та астми. Проспективне спостереження за чоловіками 40-59 років з різним ставленням до куріння протягом 20 років у м. Києві свідчить, що загальна смертність і смертність від злоякісних новоутворень серед осіб, які курять понад 20 сигарет на день, в 4,5 раза, а від серцево-судинних хвороб — у 2,7 раза вища, ніж серед осіб, що ніколи не курили.

Деякі автори визначають куріння як різновид токсикоманії. Запеклий курець упродовж років набуває такого захворювання, як нікотинова інгаляційна токсикоманія.

Куріння призводить до загибелі людей під час пожеж. За даними Державного департаменту безпеки, протягом року через необережність при курінні гине 83% людей із числа тих, хто загинув внаслідок необережного поводження з вогнем.

1.3. Роль фахівців у запобіганні тютюнокурінню серед молоді

При вищеназваних наслідках паління для життя та здоров'я молоді головною точкою прикладання зусиль фахівців є підтримка некурців, спонукання молоді до припинення епізодичного (експериментального) паління та заохочення курців до припинення паління, а також надання їм у цьому допомоги.

Позитивний підхід до профілактики

При роботі з молоддю щодо профілактики тютюнокуріння важливо використовувати позитивний підхід, який визначається формуванням моди на здоровий спосіб життя без сигарет та заохочення молоді до припинення куріння.

Дослідження показують, що переважна більшість курців — 65-75% -хотіла б відмовитись від куріння, але серйозно намагаються кинути курити тільки близько 28% курців серед чоловіків та 7% жінок. Вдається це зробити тільки 9% чоловіків та 2% жінок від загального числа курців. При цьому зверталися за професійною допомогою або використовували медикаменти тільки 1-2% опитаних. В іншому дослідженні було показано розподіл по вікових групах тих, хто бажав кинути курити. Це 38,5% респондентів у віці 20-39 років; 47,4% -40-49 років та 59,2% -у віці 50-59 років. Намагалися кинути самостійно 1 раз 30,8%; 58,7% відмовлялися 3 і більше разів. Однак серед опитаних курців і тих, хто курив у минулому, тільки 18% чоловіків та 21 % жінок отримували рекомендації лікарів щодо відмови від куріння. Ці дані свідчать про те, що в нашому суспільстві ще не усвідомлена серйозність проблеми припинення куріння, не сформувався попит на професійну допомогу у цій сфері. Наприклад, у США пацієнти очікують запитання лікаря про куріння і бажають, щоб це запитання їм ставили.

Важливим є приклад батьків, вчителів та лікарів стосовно до куріння. Так, наприклад, у тих школах, де не курять учителі, значно менше курять і учні. У родинах, де курить один з батьків або старші сестри чи брати, більший відсоток дітей, що стають курцями.

Декілька основних причин, чому молоді люди починають курити:

• Молодим людям з раннього дитинства "промиває мозок" гігантська рекламна індустрія, яка робить куріння привабливим.

• Молоді люди наслідують старших курців – своїх батьків та інших дорослих.

• Дехто з молодих починає курити через тиск однолітків, щоб бути прийнятим у певну групу.

• У деяких молодих людей виникає потреба здобути більше впевненості у собі і мати дещо вищий статус в очах однолітків.

Як утримати молодих людей від куріння:

• Пропаганда проти куріння повинна уникати тактики прямого залякування.

• Головний мотив переконання має бути позитивним. Профілактична програма повинна волати до марнославства підлітків чи молоді, їхнього самолюбства і впевненості у собі. Необхідно заохочувати їх до прагнення контролювати свою поведінку. Важливо прищепити престижність підтримання себе у добрій фізичній формі.

• Важливо надавати науково обґрунтовану та перевірену інформацію, щоб викликати формування негативного ставлення до куріння.

• Необхідно користуватися допомогою лідерів молодіжних груп і самої молоді, залучаючи їх до цікавих антитютюнових заходів, які необхідно розробляти разом з ними.

• Молоді необхідно допомагати у виявленні та аналізі внутрішніх прихованих емоційних або соціальних причин куріння, у набутті навичок подолання особистих проблем без псевдодопомоги у вигляді куріння.

• Одним з аргументів на користь некуріння серед молоді може бути інформація про те, що курити в розвинених країнах не модно і не престижно, тож там швидко скорочується кількість курців серед забезпечених верств населення. Куріння — це доля бідних людей, які не мають кваліфікації та пристойної професії. А головне — що жоден із методів профілактики тютюнокуріння не можна вважати найліпшим.

1.4. Шляхи подолання звички тютюнопаління серед молоді

Для того, щоб допомогти курцеві, фахівець має зрозуміти, чому молода людина продовжує курити. Існує дві головні причини постійного куріння: психологічний стрес та нікотинова залежність. За допомогою таких запитань, як "Коли Ви найбільше курите?" та "Що заважатиме Вам кинути курити завтра?", часто можна знайти відповідь щодо мотивації куріння. Нікотинова залежність пов'язана з кількістю та тривалістю куріння і у разі утримання людини від куріння проявляється симптомами відмови (депресивний стан, дратівливість або злість, ускладнення концентрації уваги, зменшення частоти серцескорочень, зростання апетиту чи збільшення ваги та ін.).

Існує ряд чинників, які можуть спонукати курця кинути курити. Фахівець має допомогти людині зрозуміти, що куріння не тільки шкідливе для здоров'я, а й є непродуктивним засобом розв'язання проблем. Треба дати інформацію, що можна застосувати кращі альтернативні засоби розв'язання проблем.

Курців, які мають нікотинову залежність, слід проінформувати про існуючі фармакологічні та інші засоби, що можуть допомогти кинути курити. У разі усвідомлення курцем своєї звички і за наявності мотивації до припинення куріння шанси на успіх гарні.

Визначальні складові фактори вдалого припинення куріння у мотивованої людини — це самозобов'язання (день припинення куріння), наявність стратегічного плану та сторонньої підтримки рідних і друзів.

Курець має встановити день, коли він кине курити, зазвичай -у межах одного місяця, а оптимально — протягом двох тижнів з моменту прийняття рішення або консультації лікаря. Періоди найбільшого стресу або депресії не є оптимальними для спроби припинити куріння.

Ефективне припинення куріння вимагає зміни поведінки. Куріння звичайно пов'язане з різними факторами (стрес, телефонний дзвінок, їда або життя, водіння автомобіля тощо). Коли людина може визначити ці фактори (тригери), то їй можна порадити уникати ситуацій, що провокують куріння. Зменшення кількості викурених сигарет може зменшити і кількість симптомів відмови від нікотину та збільшити тривалість утримання.

Курці з будь-якими хронічними захворюваннями потребують підтримки з боку лікарів, родини та інших людей. Якщо у курця вдома є інші курці, фахівець має заохотити їх кинути курити одночасно з цією людиною. Людині дуже важко утримуватися від куріння тривалий час, коли інший член подружжя або член родини продовжує курити. Шанси на успіх збільшуються, коли подружжя вирішує кинути курити разом.

Медичний та психологічний супровід тих, хто кинув курити, не тільки корисний, а й необхідний. Практика показує, що тривале припинення куріння часто потребує підкріплюючих сеансів принаймні протягом перших шести місяців. Фахівець може зробити підтримуючий телефонний дзвінок за тиждень після припинення куріння. Багато людей, які кидають курити, повертаються до звички протягом одного-двох тижнів. Людині, яка кинула курити, доцільно прийти у кабінет до фахівця за один та за три місяці після припинення куріння. Багатьом курцям, щоб остаточно припинити куріння, потрібно декілька спроб.

Фізичні симптоми відмови, пов'язані з різким припиненням надходження нікотину, рідко тривають більш як тиждень. Використання нікотинзамісної терапії (НЗТ) допомагає пом'якшити ці симптоми. Чим вищою є нікотинова залежність, тим сильнішими будуть симптоми відмови, складнішим — припинення куріння, а дози нікотинзамісних препаратів мусять бути вищими.

Найпоширенішими в нашій країні нікотинзамісними препаратами є жувальні гумки "Нікоретте" з дозою по 2 або 4 мг у подушці. Ефективність цих засобів неодноразово перевірялася у спеціальних дослідженнях, що їх було проведено на декількох тисячах осіб. Ці дослідження показали досить велику ефективність НЗТ: порівняно з плаце-бо кількість утримань від куріння була у два-три рази більшою у тих пацієнтів, що їх використовували. Ще більший ефект має НЗТ разом з консультацією лікаря та його підтримкою. Деяким пацієнтам необхідно призначати антидепресанти. Таким специфічним препаратом саме для допомоги у припиненні куріння є зібан (бупропіон).

Важливі елементи короткої консультації, яку має надати фахівець, можна узагальнити у п'ятьох пунктах:

1. Поцікавитися, курить чи ні людина на даний момент, і якщо курить, то чи хоче вона кинути курити.

2. Порадити й розповісти про необхідність припинення куріння та про ризик для здоров'я через продовження куріння.

3. Проаналізувати мотиви курця стосовно припинення куріння.

4. Допомогти кинути курити. Для цього необхідно визначити день і повністю припинити куріння саме в цей день. Проаналізувати минулі спроби припинення куріння і визначити, що цьому допомагало, а що заважало. Скласти індивідуальний план дій по припиненню. Виявити можливі проблеми і спланувати, якїх подолати. Попросити підтримки у родини та друзів. Доповнити консультацію можна інформаційними матеріалами. Всім курцям слід надати інформацію про фармацевтичні засоби проти куріння (НЗТ, зібан та ін.), а тим, хто курить більш як 10 сигарет на день, — порадити використовувати їх.

5. Організувати подальші консультації або направити до спеціалістів по припиненню куріння. Це дуже важливо для підтримання мотивації і надання постійної підтримки. Подальші консультації створюють також умови для надання допомоги у разі зриву.

Головні передумови у боротьбі з цим фактором ризику є висока інформованість медиків, психологів, педагогів та соціальних працівників і усвідомлення ними їхньої ролі у наданні цієї інформації.

Важливим у роботі з курцем є партнерський підхід, коли фахівець не примушує людину кинути курити, а шляхом переконання формує рішення кинути курити.

Необхідно дати курцям усвідомити переваги припинення куріння. Користь, яку приносить відмова від куріння для здоров'я: Після припинення куріння через 20 хв.:

• Нормалізується кров'яний тиск

• Пульс уповільнюється до норми

• Температура долонь і підошов підвищується до нормальної

Через 8 год.:

• Відновлюється нормальний рівень кисню у крові

• Вміст окису вуглецю у крові знижується до норми

Через 24 год.:

• Зменшується ризик інфаркту

Через 48 год.:

• Відновлюється ріст нервових клітин

• Поліпшується нюх і смак

• Полегшується хода

Через 2 тижні — 3 місяці:

• Поліпшується кровообіг

• Об'єм роботи легенів збільшується на 30%

Через 1-9 місяців:

• Зменшуються: застуда, кашель, нежить, втома та задишка

• Починають відновлюватися тканини легенів, видаляється слиз

Через 1 рік:

• Ризик ішемічної хвороби серця порівняно з курцями, знижується вдвічі.

Таким чином, організм починає омолоджуватись, очищатись, стає чистим дихання, свіжішає запах тіла, краще працює серце, печінка, шлунок, шкіра. Повітря навколо людини, яка кинула курити, стає чистим.

2. Молодь і алкоголь: вживання, залежність, ефективна профілактика

За даними соціологічних досліджень, переважна більшість опитаних представників молодого покоління України має досвід знайомства з алкогольними напоями, причому активне вживання алкоголю збільшується в міру дорослішання підлітків і притаманне як хлопцям, так і дівчатам.

Реальним виходом з цієї ситуації на сьогоднішній день є активне залучення до профілактичної роботи педагогів, психологів середніх шкіл, інших установ сфери освіти, а також батьків.

Вочевидь, для того, щоб проводити тренінгові заняття з питань профілактики вживання алкоголю, необхідно мати певні знання щодо цієї проблеми. І перш за все тренер повинен мати інформацію про:

• ситуацію у світі, країні, місті (дані статистики, актуальність проблеми;

• що таке алкоголь і алкоголізм;

• механізм і особливості впливу алкоголю на організм людини та підлітків зокрема;

• шкідливі наслідки вживання алкоголю;

• мотиви вживання алкоголю;

• міфи та хибні уявлення про алкоголь в молодіжному середовищі (як вони формуються і як їх розвіювати);

• роль впливу групи на початок вживання алкоголю серед підлітків, стратегії протидії тиску однолітків;

• вплив реклами на формування алкогольної поведінки і ставлення підлітків до алкоголю;

• алкоголь і законодавство (як держава намагається боротися з поширенням алкоголізму).

2.1. Аналіз рівня вживання алкоголю у молодіжному середовищі в Україні

Початок XXI століття в Україні, як і в ряді інших країн СНД, характеризується ускладненням і загостренням комплексу проблем, пов'язаних із споживанням алкогольних напоїв. Пияцтво в сучасному українському суспільстві набуло особливо хворобливого характеру майже за всіма показниками — рівнем споживання алкоголю, захворюваності, смертності на ґрунті зловживання спиртними напоями, прилученням до споживання алкоголю наймолодшої частини населення та ін. Спостерігається все більше прилучення до алкоголю підлітків та жінок.

Проте на тлі стрімкого прилучення молоді до наркотиків і з огляду на традиційно толерантне ставлення до споживання спиртного алкоголізація молодого покоління в уявленні багатьох громадян не є гострою суспільною проблемою. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю людини, також є чинником, який свідчить про певний лібералізм громадської думки щодо гострої суспільної проблеми пияцтва. Розвиток ринкових відносин в Україні та відкритість суспільства зумовили істотне розширення ринку алкогольних виробів. Відносна легкість їх придбання і доступні ціни також роблять їх привабливими для споживача, зокрема молоді. Бажання "йти в ногу з часом" стимулює частину молодих людей до атрибутів "модного і стильного життя", ознакою якого в уявленні багатьох є і вживання алкогольних напоїв.

У всесвітньому масштабі 5% усіх смертей серед молоді у віці від 15 до 29 років викликані вживанням алкоголю.

В Європі кожна четверта смерть чоловіків у віковій групі від 15 до 29 років пов'язана з алкоголем. У деяких частинах Східної Європи мова йде вже про кожну третю смерть. У цілому в Європі щороку помирає від причин, зумовлених алкоголем, близько 55 000 молодих людей.

В цілому у світі від алкогольної залежності страждають 140 мільйонів осіб, в Україні — близько 1 млн. осіб.

Вживання алкоголю у молодіжному середовищі України, за даними соціологічного опитування*, характеризується такими показниками: не вживають міцних алкогольних напоїв менш як 55% молодих людей, вина — менш як 40%, пива та слабоалкогольних напоїв — менш як 30% (див. рис. 2.1). Існує певна різниця щодо вживання алкоголю у тендерному аспекті: практично не вживають алкоголь менш як 23% молодих людей чоловічої статі, серед молоді жіночої статі таких було 36%.

Сьогодні, на відміну від традиційного поширення вживання міцних напоїв, молоді люди обирають переважно пиво та слабоалкогольні напої (див. табл. 2.1). Саме пиво, реклама торгових марок якого нині є найпоширенішою, найагресивнішою, користується найвищим попитом у молоді. Майже кожна четверта молода людина (23%) вживає пиво щотижня, а понад 6% —

Дослідження серед молоді 13-17 років (ЕЗРАО-2003) засвідчує, що 89% опитаних підлітків хоча б раз у житті вживали алкогольні напої, а за останні 30 днів це робили 60% опитаних підлітків, причому серед учнів 10 класів про це повідомили 75%. Щотижневе вживання алкогольних напоїв визнали 20% 13-14-літніх, 27% серед 15-річних, 31 % 16-річних та 36% 17-річних. Сільські підлітки меншою мірою втягнуті у вживання алкоголю. Загалом же можна говорити про досить високий рівень вживання алкоголю молоддю України.

Більшість людей сприймає проблему алкоголізму передусім як надмірне вживання алкогольних напоїв. Але яку громадській думці, так і в медицині немає чіткого визначення того, що саме вважати надмірним споживанням. Поряд із закликами певної частини медиків та деяких громадських організацій, що пропагують тверезість, до цілковитої відмови від алкоголю, пропагується корисність певних видів спиртних напоїв, незмінними залишаються традиції відзначення свят і важливих життєвих подій застіллям із спиртним. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю людини і що є різниця між дією міцних напоїв (передусім горілки, самогону) та слабоалкогольних (пиво, легкі вина, лонгери тощо), сприяє тому, що деякі з неміцних видів алкогольних напоїв батьки дозволяють дітям вживати вже у ранньому віці. Таким чином, ставлення підлітків до вживання алкоголю формується в атмосфері поблажливості щодо побутового пияцтва. Ось чому важливо говорити як про небажане явище не тільки про алкоголізм, а навіть про так зване помірне вживання алкоголю молодими людьми.

2.2. Шкідливі наслідки споживання алкоголю та шляхи подолання цієї звички

Причини першої спроби алкоголю різноманітні. Але простежуються їх характерні зміни залежно від віку.

До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають „для апетиту", „лікують" вином, абождитина сама з цікавості пробує спиртне (мотив, властивий здебільшого хлопчикам). У старшому віці це частіше трапляється з традиційного приводу: „свято", „сімейне торжество", „гості" і т. д. Зазвичай, це буває, так би мовити, „безневинна" чарочка на честь дня народження або іншого свята. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі родини, все ж і таке прилучення дітей до вина небезпечне. Адже варто раз доторкнутися до спиртного, як уже знімається психологічний бар'єр — і підліток вважає, що він уже має право випити з товаришами або навіть сам, якщо з'явиться така можливість. Недарма в народі кажуть: „Ріки починаються зі струмочка, а пияцтво — з чарочки".

У 14-15 років з'являються приводи на зразок „незручно було відстати від хлопців", „друзі умовили", „за компанію", „для хоробрості" і т. д.

У цілому мотиви вживання спиртного підлітками поділяються на дві групи. В основі мотивів першої групи лежать бажання дотримуватись традицій, випробувати нові відчуття, цікавість тощо. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, прагнення дорослості, яке в них пробуджується, бажання бути як усі, намагання брати приклад зі старших і т. п. Віковими особливостями підлітків певною мірою можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв „для хоробрості". Цей мотив пов'язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати у спілкування з оточенням (скажімо, з особами старшого віку або дівчатами).

Усі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем більш притаманні хлопцям. Для дівчат типова в основному друга група мотивів, пов'язана з дотриманням традицій.

До цих мотивів входить і прагнення позбутися нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, пов'язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, які вживають спиртне, майже не займаються громадськими справами. Істотні відхилення спостерігаються у структурі їхнього дозвілля. Ці підлітки менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, не мають інтересу до серйозної музики, живопису.

Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан може виникнути у зв'язку з певною ситуацією в родині, шкільному колективі.

Для підлітків характерно проведення вільного часу переважно з друзями. І хоча підліткові групи складаються стихійно, до них входять хлопці та дівчата, близькі за рівнем розвитку, запитами та інтересами. Але якщо підліткова група не об'єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає „порожнє" проведення часу, і така знудь-гована група стає сприятливим середовищем для вживання спиртних напоїв.

Отже, загалом мотиви першої спроби алкоголю такі:

• бажання потрапити до певного кола однолітків, де споживан

ня спиртного є звичайним явищем;

• бажання здаватися дорослішим;

• переконаність у тому, що це модно і „круто";

• з метою розслабитися, позбутись відчуття сором'язливості;

• з метою позбутися стресу;

• з метою розвеселитися;

• задля спілкування;

• через тискоточення;

• задля солідарності з компанією;

• для „анестезії" від образи, горя або фізичного болю.

Головна небезпека першої спроби алкоголю для незрілої особистості полягає в тому, що, відчувши потяг до спиртного, підліток з біологічною схильністю до алкоголізму стає алкоголіком практично відразу, навіть не встигнувши зрозуміти, що з ним сталося.

Що ж тягне за собою стан сп'яніння?

Він викликає зміну поведінки людини, і вона стає непередбачу-ваною та небезпечною. Алкоголь винен у половині всіх скоєних вбивств. Крім того, більш як половина всіх травм та нещасних випадків трапляється через сп'яніння. Багато випадків небажаної вагітності та зараження венеричними хворобами відбулися саме у стані сп'яніння. Алкоголь стягує свою алкогольну данину, підриваючи громадське й приватне життя і завдає шкоди незліченними фатальними дорожньо-транспортними випадками, ушкодженнями і травмами, пожежами в житлах і на виробництві, випадками смерті через утоплен-ня, самогубствами, а також злочинами, пов'язаними з насильством. До цього варто додати також фінансові проблеми, кар'єри, що не відбулися, розлучення, уроджені дефекти і вади розвитку, а також постійну емоційну шкоду, заподіювану дітям

Як правило, перша спроба алкоголю відбувається в ранньому підлітковому віці (близько 12 років), коли дитина — ще не сформована особистість і не може повністю усвідомлювати ризиків, пов'язаних із споживанням наркотичних речовин. Навіть у багатьох дорослих існують хибні уявлення про те, що в невеликих дозах алкоголь може бути корисним для дитини.

Основним фактором сприйнятливості до алкоголю є ступінь сприйняття алкоголю організмом — толерантність до алкоголю. Цей фактор є вродженим і визначається особливостями організму. Підвищена толерантність — передумова хвороби на алкоголізм. Частіше підвищена толерантність до алкоголю спостерігається в тих дітей, батьки яких зловживали алкоголем. Переважно схильність до вживання алкоголю передається по чоловічій лінії: батько — син.

Спадковий характер полягає не в передачі „гена потягу до алкоголю", а в передачі механізмів, що відповідають за обмінні процеси. Порушення таких механізмів спричинюється не лише пияцтвом батьків, а й шкідливим впливом на генетичний код — радіаційним, хімічним, токсичним та ін. Тобто невживання родичами спиртного — не гарантія того, що в дитини немає порушень у функціонуванні біохімічних процесів організму. Такі порушення і провокують хворобливий потяг до алкоголю. Саме тому навіть перша спроба алкоголю може стати небезпечною.

Але зловживання спиртним — не єдиний фактор розвитку хвороби (алкоголізму); лише 10% людей, що регулярно споживають спиртне, хворіють на алкоголізм.

До алкоголізму схильні:

• люди з підвищеною сприйнятливістю до алкоголю;

• люди, в яких батьки страждали на алкоголізм;

• особи самотні або з неповних сімей;

• особи, схильні до депресій або вороже налаштовані до всьо

го, що їх оточує;

активні, імпульсивні, товариські підлітки, котрі прагнуть гострих відчуттів, якщо вони ростуть в обстановці асоціальності та спілкуються з тими, хто зловживає алкоголем.

Алкоголь вживають задля позитивних емоцій, але часто результат буває протилежним — погіршується настрій, виникає агресивність, загострюються хронічні хвороби. Наперед спрогнозувати такі наслідки неможливо, тому, що дія спиртного на організм непередбачувана. Усе залежить від багатьох чинників: кількості випитого, його концентрації, якості їжі, з якою випито спиртний напій, стану здоров'я. Важливо навіть, де і з ким пилося.

Тривале зловживання алкогольними напоями призводить до такого захворювання, як алкоголізм.

До шкідливих наслідків вживання алкоголю належить і виникнення залежності від нього, яка обумовлюється спадковістю, особливостями організму, перенесеними хворобами. У чоловіків при постійному вживанні хвороба формується протягом півтора-двох років (переважно до 30 років), жінкам досить півроку-рік активного вживання (найчастіше у віці після 40 років). Останній термін, упродовж якого виникає хвороба, стосується й підлітків. У поважному віці залежність виникає ще швидше.

Алкоголь схожий на інші наркотики. Він викликає психічну й фізичну залежність та зміну психічного стану людини — навколишній світ сприймається спотворено і неадекватно. При постійному вживанні алкоголь руйнує особистість.

Той, хто вживає алкоголь систематично, ризикує стати алкоголіком, тобто потрапити у психічну та фізичну алкогольну залежність. Залежність тим важча, чим раніше людина починає пити.

Фізична залежність полягає в тому, що перерва при регулярному вживанні спиртного може спричинити збільшення кров'яного тиску, відчуття туги й неспокою, лихоманку, безсоння. Цей стан можна полегшити медичною допомогою, він зазвичай минає через кілька діб.

Психічна залежність полягає у прагненні відчути стан сп'яніння, що витісняє всі інші інтереси, оскільки алкоголь стимулює в мозку „центр задоволення".

У формуванні алкогольної залежності вирішальну роль відіграють такі фактори:

• соціальні (культурний та матеріальний рівень життя, стреси, інформаційні перевантаження, урбанізація);

• біологічні (спадкова схильність; за даними досліджень, до 30% дітей, чиї батьки зловживали спиртним, можуть стати потенційними алкоголіками). Біологічна схильність до алкоголю може бути встановлена лабораторними методами. Така процедура здійснюється медиками з експериментально-науковими цілями. На практиці ж визначення біологічної схильності до алкоголізму не проводиться, тому людина має сама визначити це для себе;

• психологічні (психоемоційні особливості особистості, здатність до соціальної адаптації та протистояння стресам).

Під тиском реклами, ЗМІ та вже усталених традицій щодо споживання спиртного у підлітків можуть сформуватись неправильні уявлення про алкоголь. Звичайна заборона споживати спиртне не досить ефективна; на якомусь етапі вона може призвести до того, що дитина спробує алкоголь в іншому місці.

Отже, важливо говорити з дитиною про шкідливий вплив алкоголю ще до того, як вона спробує його. Така інформованість, можливо, і не втримає підлітка від споживання спиртного, проте надасть йому можливість сформувати свій погляд на алкоголь і підвищити здатність протистояти тискові з боку інших.

Вплив алкоголю на мозок та нервову систему

Алкоголь потрапляє із шлунка в кров через 2 хвилини після вживання. Страждають передовсім клітини великих півкуль головного мозку.

Більш як 30% алкоголю затримується у нервових клітинах головного мозку, що становлять лише 2% ваги тіла людини. У результаті одного сильного сп'яніння гине до 20 тисяч клітин головного мозку (і хоча у кожного з нас їх до 17 мільярдів, так марнотратно з ними обходитись не варто). Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, уповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Людина втрачає здатність керувати собою.

Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовому, епізодичному чи систематичному.

Кількаразове або часте вживання алкоголю справляє буквально спустошливий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, засвоєння етичних і моральних категорій та естетичних понять, а й втрачаються вже розвинені здібності. Підліток „тупіє" і інтелектуально, і емоційно, і морально.

Вплив на репродуктивну функцію

У жінок алкоголь порушує вироблення статевих гормонів та дозрівання яйцеклітини, менструальний цикл. Зловживання алкоголем, руйнуючи організм жінки, виснажує нервову й ендокринну систему і зрештою може призвести до безплідності.

Стан сп'яніння в момент зачаття може вкрай негативно позначитися на здоров'ї майбутньої дитини. Уживання спиртних напоїв небезпечне протягом усього періоду вагітності, тому що алкоголь легко проникає крізь плаценту матері до дитини, а також у період годування грудьми.

Якщо мати під час вагітності вживає алкоголь, ймовірність порушень у розвитку плоду та ризик викидня значно підвищуються. Плацента, яка виконує захисну функцію для плоду, не може переробляти алкоголь, тому останній потрапляє у кров плоду. Оскільки печінка плоду розвинена недостатньо, вона також не в змозі розщеплювати алкоголь, в результаті чого він впливає на плід, тобто на дитину, більше, аніж на матір. Коли алкоголь досягає мозку плоду, утворення нервових клітин зупиняється, тому мозок росте повільніше і функціонує гірше. Ризик таких ускладнень тим більший, чим молодший вік жінки.

Вплив на внутрішні органи

Алкоголь порушує структуру клітин печінки, призводячи до переродження її тканин. При систематичному споживанні спиртного жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печіночної тканини — розвивається цироз печінки, що майже завжди пов'язано з хронічним алкоголізмом. Ураження клітин печінки призводить до порушень у білковому і вуглецевому обміні та у синтезі вітамінів і ферментів.

Алкоголь „роз'їдає" слизову оболонку стравоходу, шлунка, порушує секрецію і склад шлункового соку, що ускладнює процес травлення і, врешті- решт, несприятливо відбивається на рості і розвитку підлітка.

Соціальні наслідки алкоголізації підлітків

Соціальні наслідки алкоголізації підлітків проявляються, передусім, у прогулах за місцем навчання або роботи. Крім того, частішають конфлікти з батьками та родичами, додаються фінансові проблеми.

Єдина можливість позбутися цього захворювання -лікуватися і цілком припинити вживання алкоголю. Однак змусити хворих на алкоголізм лікуватися не так просто. їм властиво заперечувати власну хворобливу пристрасть до алкоголю навіть тоді, коли пияцтво набуває злоякісних форм і призводить до сімейних та службових конфліктів. Звертання по медичну допомогу здається їм чимось ганебним. Вони бояться, що їх вважатимуть алкоголіками, хоч фактично вони вже стали ними. Лікувати ж алкоголізм примусово, наприклад, без відома хворого, додавати ліки в його їжу сьогодні заборонено законом.

Висновки

Законодавство України включає низку законів, підзаконних актів, нормативів і регламентацій, спрямованих на зменшення шкоди від вживання тютюну.

Так, статтею 32 Основ законодавства України про охорону здоров'я проголошено, що в Україні проводиться державна політика обмеження куріння. З метою її реалізації і з урахуванням міжнародних підходів до організації діяльності, спрямованої на зменшення шкоди від вживання тютюну, в Україні в основному використовуються такі засоби правового регулювання, як обмеження реклами тютюнових виробів, заборона їх продажу в непристосованих місцях та продажу неповнолітнім, зменшення економічної доступності цих товарів за допомогою механізмів оподаткування.

Рекламодавці зазначеної продукції зобов'язані спрямовувати на виробництво соціальної рекламної інформації щодо шкідливості куріння не менше 5% коштів, витрачених на розповсюдження ними у межах України реклами тютюнових виробів.

Порядок продажу тютюнових виробів визначає прийнятий 1995 р. Закон України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" з внесеними до нього змінами впродовж 1996-2003 років. Прийняті на базі цих законів чинні Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами забороняють торгівлю ними:

• з рук, лотків та непристосованих для зберігання і продажу приміщеннях, що не відповідають вимогам, встановленим цими Правилами;

• на території дошкільних, навчальних і лікувальних закладів та прилеглих територіях;

• у місцях проведення спортивних змагань, гуртожитках та прилеглих територіях, в інших місцях, визначеними місцевими радами;

• громадянам, які не досягли 18-річного віку;

• працівникам господарюючого суб'єкта, яким не виповнилося 18 років.

Список використаних джерел

1. 8 лет жизни и молодость-в подарок // Здоровье. — 2000. — № 4. — C. 34-35
2. www.adic.org.ua — український сайт із проблем наркотиків, і в першу чергу з тютюнокуріння.
3. www.nosmoking.ru — російськомовний сайт про шкідливість куріння
4. Александров А. А., Александрова В. Ю. Курение и его профилактика в школе. — М.: Медиа Сфера, 1996. — 96 с.
5. Анисимов Л.Н. Профилактика пьянства, алкоголизма и наркомании среди молодежи. -М.: Юрид. лит., 1988. -173с.
6. Бідюк Л. Батьки і діти про куріння // Позакласний час. — 2005. — № 17. — C. 120-122
7. Білошпицький О. Світ без тютюну // День. — 2002. — 23 листопада. — C. 6
8. Вплив алкоголю на здоров'я дитини // Позакласний час. — 2005. — № 17. — C. 105-106
9. Горяна Л.Г. Методичні рекомендації до викладання теми "Шкідлливий вплив тютюнокуріння на оранізм людини" : 31 травня — Міжнародний день боротьби з тютюнокурінням // Безпека життєдіяльності. — 2005. — № 5. — C. 34-41
10. Дружбинский В. На примере окурка видно, к чему приводит курение // Независимость. — 2000. — 2 марта. — C. 1,4,5
11. Закревський В. Алкоголізм — руйнівник підростаючого покоління // Позакласний час. — 2005. — № 17. — C. 87-89
12. Зяблова Е. Курить или не курить?// Химия в школе. — 2002. — № 7. — C. 83-86
13. Иванов В. Курильщик — сам себе могильщик // Воспитание школьников. — 2001. — № 4. — C. 54-59
14. Каннингхзм Роб. Дымовая завеса. Канадская табачная война. — М.: Российская ассоциация общественного здоровья при сотр. с Исследовательским центром по проблемам межд.разв., Канада, 2001. — 495 с.
15. Карамов Я.А. Экран в табачном дыму // Эхо планеты. — 2001. — № 37. — C. 20-25
16. Коваленко О. Дти і алкоголізм… Чи такі вже вони несумісні? // Освіта України. — 2001. — 20 червня. — C. 11
17. Левин Б.М. Не оступись…: [Алкоголизм и наркомания в молодеж. среде] -М.: Мысль, 1988. -155 с.
18. Максимова Н.Ю.сихологічна профілактика схильності до алкоголою та наркотиків і психокорекційна робота з підлітками групи ризику // Практична психологія та соціальна робота. — 2000. — № 2 . — C. 2-4
19. Озерський І.В.Проблеми наркоманії та алкоголізму в підлітковому віці та шляхи їх попередження// Економіка. Фінанси. Право. — 2004. — № 5. — C. 33-37
20. Подход жизненных ситуаций в профилактике табачных проблем И.Андреева, К. С. Красовский, А. А. Гаврильченко и др.; Под ред. Т. И. Андреевой, К. С. Красовского. — К.,2000. — Ч. 1-3: Руководство ведущего. Сборник жизненных историй. Мифы и факты.
21. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. Сер. Мастера психологии. — СПб.: Питер, 2000. — 624 с.
22. Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика/ О. О. Яременко, О. М. Балакірєва, О. Р. Артюх та ін. -Київ, 2005. -193 с.
23. Углов Ф. Последствия курения // Воспитание школьников. — 2002. — № 6. — C. 49-53
24. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. — К., 2000.-207 с.
25. Харитонова Л.А. Антиалкогольное воспитание младших школьников // Начальная школа. — 2004. — № 4. — C. 81-85