Правове регулювання земельних відносин в Україні вивчається в рамках окремого навчального курсу “Земельне право”, тому при ви­вченні екологічного права увага приділяється лише найбільш загаль­ним земельно-правовим питанням, насамперед тим, оволодіння якими необхідне для подальшого успішного освоєння інших тем Особливої частини.

Земля як об’єкт земельних відносин володіє істотною специфі­кою як природний ресурс і одночасно об’єкт нерухомого майна; осно­вний елемент навколишнього середовища, з яким пов’язані всі інші природні компоненти; просторово-територіальний базис для здійс­нення будь-якої людської діяльності та розміщення будь-яких об’єктів; основний засіб виробництва у сільському і лісовому господарствах. Ці властивості землі з необхідністю визначають правовий режим земель­них відносин і значною мірою — зміст сучасного земельного права.

Особливу увагу слід приділити вивченню джерел земельного права України. Переважна роль у системі джерел належить закону, що пря­мо випливає зі змісту ст. 92 Конституції України. Земельний кодекс України відіграє велику роль урегулюванні як земельних, так і інших природноресурсових відносин. Більше того, інші акти поресурсної спрямованості застосовуються лише в тій мірі, в якій вони не супере­чать ЗК України. Однак ЗК України не охоплює єдиним регулюван — ням усіх земельно-правових питань, містить низку відсильних норм.

У зв’язку з цим після прийняття ЗК України на розвиток його поло­жень ухвалено низку законів, зокрема “Про охорону земель”, “Про державний контроль за охороною земель”, “Про землеустрій”, “Про використання земель оборони”, “Про оцінку земель” та інші. Слід ма­ти на увазі, що цей процес остаточно не завершено, оскільки не всі, необхідні для комплексного врегулювання земельних відносин, зако­ни прийняті. Триває мораторій на відчуження земель, призначених для товарного сільськогосподарського виробництва, а також земель­них паїв і ділянок, виділених на паї, на зміну цільового призначення сільськогосподарських земель, що обумовлено відсутністю законів “Про ринок земель” і “Про державний земельний кадастр”. Отже, си­стема земельно-правового регулювання в Україні перебуває у стадії формування.

Для успішного вивчення наступних тем навчальної дисципліни слід чітко окреслити правові титули, які встановлені чинним законо­давством для використання земель, та добре знати правовий режим їх здійснення. Такими правовими титулами є право власності на землю, постійне землекористування (з обмеженим суб’єктним складом відпо­відно до ст. 92 ЗК України), оренда землі, використання її на умовах обмежених речових прав.

Ще однією необхідною складовою вивчення теми є з’ясування пра — вового режиму категорій земель, кожна з яких має свої особливості.

Виражене еколого-правове спрямування має також коло питань, що стосуються правової охорони земель. Для їх розгляду слід зверну­тися до відповідного закону і визначити загальні та спеціальні вимоги щодо охорони земель.