Різновиди соціальних норм

Різноманітність суспільних відносин визначає різноманітність соціальних норм, які можуть бути класифіковані за різноманітними критеріями.

І. За способом виникнення:

— Стихійні, що виникають в процесі функціонування суспільства без впливу свідомої діяльності людини;

— Свідомі, поява яких в суспільстві є усвідомленою, які спеціально створюються і мають більш високий організаційний вплив.

ІІ. За способом існування:

— Уснінорми, що існують у свідомості суб’єктів і передаються з покоління в покоління;

— Письмові, що існують у формі чітко визначеного документу.

ІІІ. За способом забезпечення:

— Норми, що забезпечуються внутрішніми переконаннями суб’єктів( мораль, традиції, звичаї);

— Норми, що забезпечуються недержавними утвореннями( корпоративні норми);

— Норми, що забезпечуються засобами громадського впливу(норми культури, етики, естетики);

— Норми, що забезпечуються примусовими засобами(політичні та проавові).

ІV.За особливістю сфери відносин, що регулюються:

— Норми моралі, тобто правила поведінки, що засновані на уявленнях суспільства про добро та зло, справедливість та несправедливість;

— Норми культури– правила поведінки, що відображають рівень духовного розвитку суспільства;

— Організаційні норми– правила поведінки, що регламентують порядок утворення та функціонування державних і недержавних структур;

— Традиції– правила поведінки, що виникають в результаті багаторазового їх застосування та існування у свідомості суб’єктів;

— Звичаї– правила поведінки, що передаються з покоління в покоління та мають тривале історичне функціонування;

— Політичні норми– правила поведінки, що регламентують взаємодію держави з політичними партіями, націями та громадянами в процесі здійснення політичної влади;

— Корпоративнінорми – правила поведінки, що утворюються громадськими об’єднаннями та регламентують порядок їх функціонування;

— Релігійні норми– правила поведінки, що визначають порядок здійснення релігійних культів та засновуються на вірі в бога;

— Норми етики– засновуються на уявленнях про красу людських вчинків;

— Норми права– правила поведінки, що встановлюються чи санкціонуються державою з метою державно-владного впливу на суспільство.

Право та інші соціальні норми: спільні риси.

1. Право, як і інші соціальні норми, має об’єктивний характер – визначається об’єктивними умовами життєдіяльності суспільства;

2. Вони існують в реальній поведінці суб’єктів;

3. Регламентують поведінку людини шляхом надання прав та покладення обов’язків;

4. Мають загальний характер;

5. Певним чином встановлюються та гарантуються;

6. Протирічать свавіллю та беззаконню;

7. Виробляють повагу до прав людини.

Право як різновид соціальних норм.

Право є різновидом соціальних норм. Воно характеризується певними особливостями, що надають можливість визначити право як найважливіший засіб забезпечення життєдіяльності суспільства.

САМЕ ПРАВО:

— Встановлюється чи санкціонується державою в процесі функціонування утворених нею органів;

— Існує як письмовий документ, тобто має формально визначений характер;

— Основу права складають норми, тобто правила поведінки, що мають чітко визначений зміст;

— Право має системний характер, тобто не є простою сукупністю норм, а характеризується їх ієрархічною підпорядкованістю;

— Право має загальнообов’язковий характер – є обов’язковим для всіх суб’єктів і не надає можливості щодо невиконання правових приписів будь-ким з цих суб’єктів;

— Право має імперативний характер – встановлює чіткі межі можливої (право) та необхідної (обов’язки) поведінки суб’єктів;

— Право має загальний характер – поширюється на невизначене коло суб’єктів та кількість життєвих випадків;

— Право охороняється державою за допомогою організаційних засобів – створення умов щодо реалізації правових приписів та примусового характеру застосування чітко визначених засобів впливу, у випадку невиконання суб’єктами покладених обов’язків чи порушення, наданих інщим суб’єктам, прав.

Отже, право – це система загальнообов’язкових, формально визначених, встановлених чи санкціонованих державою норм, що регламентують суспільні відносини шляхом надання суб’єктивних прав та покладення юридичних обов’язків учасникам цих відносин, і які гарантуються та охороняються державою.