Вступ.

1. Вимоги до усного звіту.

2. Оформлення письмового звіту.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Звіт складається керівником подорожі за активною участю членів групи. На підставі звіту маршрутно-кваліфікаційній комісії (МКК) вирішує питання про залік здійсненої подорожі.

Звіт про туристську подорож може мати форму:

— усного звіту для подорожей I –II категорії складності (к.с.);

— письмового звіту для подорожей III – VI к. с.

Обсяг і характер звіту визначає МКК під час розгляду заявочних матеріалів на здійснення подорожі. Рішення МКК з цього питання записується у маршрутну книжку.

Разом зі звітом надаються:

— маршрутна книжка з відмітками про проходження початкового, проміжного і кінцевого пунктів маршруту і відмітками аварійно-рятувальних служб ( при їх наявності);

— контрольні записки, зняті з перевалів або інших ключових пунктів маршруту;

— поштові квитанції, що підтверджують своєчасне відправлення телеграм з контрольних пунктів;

— інші документи, що підтверджують проходження запланованого маршруту;

— оформлені на всіх учасників довідки за встановленою формою про залік подорожі.

Додаткові вимоги розширюють і доповнюють типову форму звіту. Вони записуються членами МКК у маршрутну книжку.

1. Вимоги до усного звіту

Подорожі — це заходи, пов'язані з пересуванням людини в природному середовищі на будь-яких технічних засобах та без них, наодинці або в складі групи, з пізнавальними, оздоровчими, спортивними та іншими цілями.

Подорожі повинні проводитись відповідно до законодавства України та держави, на території якої прокладено маршрут, та з урахуванням вимог "Гаагської декларації по туризму", "Хартії туризму" та іншими міжнародними документами по туризму.

Туристські подорожі проводяться шляхом формування туристських груп у різноманітних організаційних формах: екскурсії, експедиції, походи.

Екскурсія — це колективне відвідування учнівською та студентською молоддю визначних місць з освітньою, навчально-виховною, науковою чи розважальною метою.

Експедиція — це подорож, яка проводиться з учнівською та студентською молоддю з метою вивчення історії рідного краю, довкілля, явищ соціального життя, світової цивілізації, географічних, етнографічних, історичних об'єктів та їх дослідження з використанням технічних засобів пересування або ж без них. Під час проведення експедиції можливе подолання природних перешкод (перевалів, порогів, печер тощо).

Походи — це подорож організованої групи учнівської та студентської молоді з використанням активних форм пересування за визначеним маршрутом, під час проходження якого можливе подолання природних перешкод: перевалів, порогів, печер тощо різних категорій та ступенів складності (далі — туристсько-спортивні походи).

Експедиції в залежності від мети та напряму роботи можуть бути краєзнавчі, наукові тощо.

Ділянки маршрутів експедицій, що відповідають вимогам до туристсько-спортивних походів з певного виду туризму або ж під час проходження яких долаються локальні перешкоди, характерні для походів, розглядаються як маршрути з активними способами пересування. Категорія складності для таких маршрутів установлюється, як і для туристсько-спортивних походів[5, c. 31-32].

Туристський досвід і вік керівників, заступників керівників та учасників експедицій без активних способів пересування повинні відповідати вимогам, що додаються. Порядок оформлення документів і випуск групи на маршрут з активними способами пересування відбуваються за тих самих умов, що й для походів відповідної складності.

Туристсько-спортивні походи поділяються за видами туризму і рівнем складності. За видами туризму походи поділяються на пішохідні, лижні, гірські, водні, велосипедні, спелеологічні, автомобільні, мотоциклетні, вітрильні. Можливе проведення комбінованих походів з елементами різних видів туризму.

За рівнем складності туристсько-спортивні походи поділяються в залежності від технічної складності, кількості природних перешкод, протяжності, тривалості на категорійні — з I до VI категорії складності та некатегорійні.

Усний звіт про здійснену подорож проводиться керівником групи в МКК. При цьому в комісію надаються документи. Усний звіт будується згідно з розділами письмового звіту, ілюструється фотографіями (діапозитивами, кінофільмами, відеофільмами), картами, схемами та ін.[6, c. 81].

2. Оформлення письмового звіту

Документом для проведення походів I-VI категорій складності та некатегорійних походів, які включають елементи походів II-VI категорій складності, є маршрутна книжка.

Документом на проведення некатегорійних походів є маршрутний лист.

Документи на похід (маршрутна книжка або маршрутний лист та їх копії, довідки про туристський досвід учасників та керівника, картографічний матеріал та інші документи, які потрібні для випуску групи на маршрут) подаються до МКК з відповідними повноваженнями не пізніше ніж за 10 діб до початку походу (без урахування часу на пересилання документів) з урахуванням графіка її роботи.

Маршрутні листи для здійснення місцевих некатегорійних походів тривалістю до 4 днів реєструються навчальними закладами, які здійснюють подорожі.

Якщо категорія складності походу перевищує повноваження МКК, то маршрутні документи з попереднім висновком МКК направляються до тієї МКК, що видала повноваження відповідній МКК. Якщо з тих чи інших обставин МКК, що видала повноваження, не може забезпечити розгляд документів, то останні направляються до Центральної МКК Федерації спортивного туризму України.

При позитивному висновку відповідної повноважної МКК про можливість здійснення групою заявленого походу керівнику туристської групи видається зареєстрована та підписана головою (заступником голови) МКК маршрутна книжка, маршрутний лист зі штампом МКК, а також бланк повідомлення аварійно-рятувальної служби, яка обслуговує територію, де проводиться подорож. Після заповнення бланк повідомлення завіряється підписом голови (заступника голови) МКК і штампом МКК. У разі потреби до маршрутної книжки вносяться особливі вказівки і рекомендації групі, місце реєстрації групи у відповідній аварійно-рятувальній службі перед виходом на маршрут[6, c. 83-84].

Звіт має бути підготовлений в друкованому вигляді (розмір шрифту 12 — 14), бути в палітурці, мати формат А4 і наскрізну нумерацію сторінок, включаючи додатки.

З урахуванням титульної сторінки і змісту (2 стор.), тексту (20 – 45 стор.), фотоілюстрацій ( не менше 15-20 стор.), картографічного матеріалу (3-5 стор.), загальний об'єм звіту, як правило, має бути до 50 сторінок, хоча може бути і більше.

Письмовий звіт починається з титульного аркуша, далі йде зміст, який містить перелік усіх розділів звіту і додатків, текстова частина звіту, фотографії, карти (схеми).

Фотографії (малюнки), що додаються до звіту, мають характеризувати складні відрізки маршруту, показувати дії групи на них, допомагати наступним групам орієнтуватися на місцевості, відображати природу і визначні пам’ятки району. Бажаний формат фотографій — 13х18 см або 10х15 см. На всі фотографії повинні бути посилання по тексту.

Фотографії мусять мати наскрізну нумерацію і супровідні тексти, із зазначенням назви об'єктів зйомки і місць зйомки.

Картографічний матеріал бажано вставляти в спеціальний конверт, що вклеюється до внутрішньої сторони задньої палітурки звіту. Крім звіту бажано мати його електронну версію, яка міститься в спеціальному конверті.

Текстова частина звіту повинна мати наступні розділи:

1.Довідкові дані про туристську подорож (3-7 стор.)

2. Організація туристської подорожі (2-6 стор.)

3. Графік руху і технічний опис маршруту (10 -20 стор.)

4. Розрахунок категорії складності маршруту (1-3 стор.)

5. Підсумки туристської подорожі, висновки та рекомендації (2-5 стор.)

6. Додатки (3-5 стор.)

Текстова частина звіту повинна мати діловий і документальний характер. В ньому повинні бути приведені посилання на джерела наведених відомостей. Зміст має бути пов’язаний з фотоматеріалами і картами (схемами, кроками), для чого в тексті необхідно наводити посилання на номери фотоілюстрацій, карт, схем, кроків та ін.

Технічний опис проходження маршруту. В технічному описі маршрут розбивається не на щоденні переходи, а на відрізки шляху, які мають щось спільне: незмінний характер перешкод, подібну техніку подолання перешкод, тощо. Такими відрізками можуть бути: проходження долини річки, траверс довгого гребню, подолання складного перевалу, на що група може витратити кілька днів.

Технічний опис повинен вміщувати інформацію лише про перешкоди, техніку їх подолання, про орієнтування, а все, що відноситься до пам’яток природи і культури і тому подібне вміщується до щоденника походу. Визначальні перешкоди маршруту (перевали, траверси, вершини, каньйони, переправи, пороги, рослинний покрив, болота, осипи, піски, сніг, лід, водні ділянки т.ін.) описуються докладно[4, c. 291-292].

Для подорожей в гірських районах допускається опис перевалів (вершин, ущелин) представляти в довільному текстовому вигляді. Бажано при цьому мати схеми, малюнки перевалів (вершин), на яких показані шляхи підйому (спуску), а для складних перевалів (ЗА-ЗБ) — ділянки з характерними відрізками. Фотографії мають бути представлені з кожної сторони перевалу. Складні відрізки шляху описуються більш детально і показуються дії групи на них. Особливу увагу слід приділити засобам по забезпеченню техніки безпеки. Для підтвердження проходження перевалів по маршруту в звіті повинні бути фотографії групи в повному складі (за винятком фотографа, коли не дозволяють умови) на всіх перевалах. Для походів в гірських районах з висотами понад 2000 м рекомендовано представити висотний графік походу, який наочно ілюструє акліматизаційну частину та напруженість походу. Опис перевалів, траверсів, в інформації про які зацікавлена МКК, оформлюється в вигляді паспорта.

В розділі “Підсумки, висновки і рекомендації по проходженню маршруту” подаються підсумки подорожі, а також висновки по прийнятим в поході тактичним і технічним рішенням, рекомендації по проходженню маршруту, окремим перешкодам, пропонуються найбільш цікаві варіанти, подаються описи та рекомендації щодо місць ночівель, рекомендації більш раціональних під’їздів та виїздів, тощо.

В розділі “Додатки” зазначають:

а) списки особистого та колективного спорядження, склад аптечки;

б) список продуктів і раціон харчування на маршруті;

в) кошторис затрат на подорож;

г) розклад руху транспорту, час роботи відділів зв’язку чи пошти і т.д.;

д) щоденник групи (або витримки з нього), якщо він відображає сторони походу, які не відображені в технічному описі. Це приводиться за бажанням групи;

є) список літератури та туристські звіти і інші джерела інформації, які були використані при підготовці походу і при складанні звіту;

ж) характеристика особливостей матеріального забезпечення, вказати, що було зайвим, а чого не вистачало.

МКК, що приймає звіт, має право рекомендувати доповнити чи переробити звіт в разі його невідповідності даним вимогам.

При бажанні у звіті в окремому розділі після додатків можна розмістити щоденник подорожі, опис цікавих об'єктів (природних, культурних, історичних), їх фотографії, тощо.

Примітки:

— до звіту додається докладна карта маршруту з позначеннями запасних варіантів та аварійних виходів, з позначеннями дат і місць ночівель;

— у додатку 1 наведено приклад оформлення титульної сторінки звіту[2, c. 307-308].

Висновки

Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України розроблені з метою збереження життя і здоров'я учнівської та студентської молоді під час проведення навчальними закладами, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України, навчально-виховної роботи з туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти.

Навчальні заклади під час підготовки та проведення туристських подорожей керуються Положенням про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.05.2005 N 295, зареєстрованим Міністерством юстиції України 01.06.2005 за N 601/10881, Єдиною спортивною класифікацією України з видів спорту, що не входять до програми Олімпійських ігор.

Звіт може бути представлений усно або у письмовій формі. З нього повинно бути ясно, як група подолала перешкоди, що визначають категорію складності. Як правило, для подорожей 1-2 к. с. звіт подається усно, а для подорожей, які мають дільниці першопроходження — в письмовій.

Список використаної літератури

1. Бабарицька В. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи. Сервісне за-безпечення турпродукту: Навчальний посібник/ Вікторія Бабарицька, Оксана Мали-новська,. — К.: Альтерпрес, 2004. — 286 с.

2. Бриггс С. Маркетинг в туризме: учбовий посібник; Сьюзен Бриггс,; Пер. с англ. М. Ю. Зарицкой. — 2-е англ. изд.. — К.: Знання-Прес, 2005. — 358 с.

3. Кабушкин Н.Менеджмент туризма: Учеб. пособие для студ. вуз./ Николай Кабушкин,. — 2-е изд., пе-рераб.. — Мн.: Новое знание, 2001. — 430 с.

4. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник/ Ігор Школа, Тетяна Ореховська, Ілля Козьменко,; За ред. І. М. Школи. — Чернівці, 2003. – 594 с.

5. Туризм как вид деятельности: Учебник для студентов высш. учебн. заведений/ И. В. Зорин, Т. П. Каверина, В. А. Квартальнов; Междунар. кафедра ЮНЕСКО по куль-турному туризму в целях мира и развития, Российская междунар. академия туризма. — 2-е изд., перераб.. — М.: Финансы и статистика, 2005. – 286 с.

6. Туристично-краєзнавчі дослідження : Збірник наук. статей/ Редкол.: О. О. Бейдик, В. О. Горбик, В. К. Євдокименко та ін.; Федерація профспілок України, Ін-т туризму. — К.. – 2005. — Вип. 6. — 2005. — 473 с.