Модель коучингу — це каркас, який не навчає, як бути коучем, а швидше створює основу, що можна використовувати у процесі коучингу. Модель коучингу — це високорівнева стратегія, яка дає змогу “бачити поле бою”, тим самим підвищуючи здатність коуча активно реагувати на будь-яку ситуацію, яка виникне у практиці.

Таку велику кількість моделей у коучингу можна пояснити тим, що в ньому інтегруються багато галузей знань, тож цілком імовірно, що багато теорій та моделей адаптовано до коучингу.

Більшості підходів у коучингу, на яких ґрунтуються моделі, притаманні спільні риси. Щоб вивчити їх, розглянемо моделі, які найчастіше використовують в іноземній та вітчизняній практиці коучингу.

Модель G R O W. створив Джон Уітмор як модель ефективних питань. Це найпоширеніший спосіб структурування розмови в коучингу. Зазвичай питання задають для того, щоб отримати інформацію, але в цьому випадку інформація має другорядне значення. Отримані відповіді часто задають напрям наступних питань, допомагають водночас контролювати, чи йде клієнт вибраним шляхом, який відповідає цілям коучингу. Як правило, це відкриті питання, що вимагають описових відповідей, а не оцінки, тому ризик погіршити самооцінку чи заторкнути самолюбство клієнта відсутній. Відкриті питання сприяють усвідомленню і, як наслідок, відповідальності клієнта. Важливо, щоб питання відповідали інтересам клієнта, слідували за ходом його думок. Коучі використовують цей каркас для того, щоб допомогти клієнтам відкрити нові шляхи досягнення результатів.

Абревіатура GROW означає ключові точки, через які слід провести клієнта і якими є: Goal — постановка цілей, визначення коротко- та довгострокових цілей. Необхідність встановлення цілей для досягнення результату є загальновідомим фактом, але для більшості людей подолання перешкод і досягнення цілей є викликом. Чи варто починати з вирішення великої і складної проблеми? Звичайно, ні, тому дуже важливо зосередитись на тому, щоб розділити головну проблему на досяжні міні-цілі. Вміння визначати цілі є ключовим у їх досягненні. Добра стратегія — це встановлення цілей, які є:

— специфічними: важливо встановити ціль так, щоб у ній ішлось про конкретні дії, а не про довгий багатоскладовий процес;

—         такими, досягнення яких можна виміряти: якщо неможливо виміряти результат і встановити зворотний зв’язок щодо поставлених цілей, то прогрес, у кращому випадку, можливий, якщо пощастить;

—         досяжними: розбивання великих цілей на менші полегшує їх досягнення. Працюючи над багатьма цілями і втілюючи їх у життя, людина самостверджується в своєму успіху, у вмінні вирішувати складніші та важливіші ситуації;

—         доречні: цілі мають встановлюватись для того, щоб покращити сам процес, а не результат. Неможливо контролювати кінцевий результат, але можна безперервно ґрунтовно вивчати стилі поведінки, які його покращують;

—         обмежені у часі: цілі мають властивість не втілюватись у життя, якщо щодо них не встановлені часові межі. Невміння виконувати справу вчасно може звести нанівець всю попередню працю і зусилля.

Reality — обстеження поточної ситуації на реальність. Другим кроком у моделі GROW є встановлення точки відправлення, її відповідності цілям та реальності. Оцінка можливостей, мотивації, навичок та знань. Правильно проведений коучинг на цьому етапі є ефективним, оскільки для визначення прогалин у знаннях часто необхідна авторитетна стороння думка.

Options — визначення списку можливостей і стратегії плану дій. Цей крок допомагає, якщо клієнт розуміє, у чому полягають його сили та переваги. В такому разі вибір стає легшим.

Way/Will — Наміри. “Що, коли, ким, заради чого?” буде робитись. Все, що потрібно зробити, вимагає якихось дій. Для продовження руху необхідна енергія. Фінальним кроком у моделі є визначення специфічних дій та мотивацій. Дуже важливо пам’ятати, що ці кроки не є послідовними, вони не мають іти один за одним. Головне — залишатись гнучким, що означає можливість переглянути сприйняття, напрям руху, щось змінити. Тобто процес покращення є постійним. Модель GROW є дуже простим, потужним і ефективним інструментом.

Модель SUCCESS. Як і багато інших моделей, ця модель є швидше тактикою, аніж стратегією. Інакше кажучи, її можна використовувати як цінний інструмент у межах масштабного стратегічного підходу для допомоги клієнтам у досягненні їх цілей.

Пояснення абревіатури моделі:

S: Session Planning. В коучингу клієнти часто не знають, над чим працювати. Насправді багато коучів не знають теж. Цей крок — планування — створить структуру процесу, без якої весь процес буде неорганізований.

U: Uplifting Experiences. Якщо ви звернули увагу, більшість успішних людей досягають успіху завдяки звичці шукати і фокусувати увагу на позитивному в будь-якій ситуації. Так вони дістаються “висот”. Це тип поведінки, наслідувати який може кожен. Вона є життєво необхідною для успіху клієнта — згадувати й обдумувати позитивні моменти його життя.

C: Charting Your Course. На цьому етапі коуч виконує багато роботи. Саме тут починається основна робота над темою, яку вибрав клієнт. Очевидно, тут прозвучать безліч питань, які наштовхнуть на правильний шлях до мети.

C: Creating Opportunities. Чого потрібно досягти клієнту? На цьому етапі коуч допомагає визначити йому, які специфічні можливості вже існують, а які він може створити для досягнення цілей.

E: Expectations and Commitments. Чого очікує досягти клієнт? Персональні зміни вимагають дій, а також зобов’язань здійснити їх. Ніхто не може змінитись без дій, якщо він раніше не зобов’язався це зробити, що вже означає взятись за справу.

S: Synergy. Який зв’язок між тим, чого прагне досягнути клієнт і як він почувається відносно цього? Без сумніву, попереду важкий час змін. Істотною причиною того, що люди не доводять до кінця почату справу, є те, що вони насправді не впевнені, що роблять все правильно, змінюючи стан справ. Вірогідно, що вони почуваються набагато краще, займаючись тим, чим займались вже так довго, хоча і прагнуть змін. Це створює “заблоковану” енергію, яка негативно впливає на перебіг процесу на багатьох рівнях. Навіть негативніше, ніж можна собі уявити.

S: Summary. Отже, який кінцевий результат? Цей крок є коротким резюме того, над чим велась робота під час сесії. Цей крок міг би бути найважливішим зі всіх. Якщо клієнти не докладають зусиль для того, щоб зберегти свої думки та ідеї, які виникають під час сеансів, то, швидше за все, вони швидко забудуть їх, як тільки переступлять поріг. Тож важливо запитувати у клієнта, чого ж він таки навчився. Це потрібно обов’язково записати, а не просто сказати вголос. Так клієнт отримає набагато більше від сесії.

Інтегруючи цю модель у загальний процес, коуч створює більше шансів досягнення головної цілі.