Вступ

1. Особливості культури харчування

2. Сутність та особливості посту

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. Для забезпечення нормальної діяльності організм повинен одержувати не тільки необхідну кількість поживних речовин, але і найбільш оптимальне їхнє співвідношення. Встановлено, що людині необхідно близько 70 найбільш важливих елементів (інгредієнтів) харчування, кожний з який виконує специфічну функцію в обміні речовин.

Для здоров'я надзвичайно важливе значення має своєчасне і систематичне харчування, його повноцінність, тобто наявність у ньому всіх необхідних поживних речовин, мінеральних солей, води й вітамінів.

Кількість споживаної їжі повинна відповідати енергетичним витратам людини. Тому одним з важливих принципів раціонального харчування є підтримка енергетичного балансу організму, тобто та кількість енергії, що надходить з їжею в організм, повинна відповідати енергетичним витратам організму. Якщо енергетичні витрати менші за кількість споживаної їжі та витраченої енергії, то збільшується маса тіла в основному за рахунок жирової тканини.

Розгляд культури харчування дуже актуальний, оскільки у сучасному світі цьому приділяється мало уваги, а це впливає на здоров’я та фізичний стан людини.

Також внаслідок неправильного обігу речовин в організмі люди страждають на ожиріння, хвороби серця та ін.

1. Особливості культури харчування

Організм має потребу в усіх продуктах, але їхнє співвідношення і кількість повинні змінюватися залежно від віку, конституції, звичок, клімату.

Так, наприклад, у зимовий час віддавали перевагу їжі, яка «зігріває» організм. Це—яйця, страви, приготовлені з зернових продуктів: пшениці, ячменю, вівсу; гостру їжу—цибулю, молоду редьку, перець; жирні сорти риби і м'яса. Взимку обмін речовин активізується, тому можна їсти більше гострої і жирної їжі.

Влітку, навпаки, організм має потребу в охолодженні, і в раціоні повинні переважати продукти, які «охолоджують»: рис, картопля, морква, капуста, редис, фрукти, ягоди, телятина, качатина, риба (нежирна) і т. д.

Харчування забезпечує організм енергією, необхідною для процесів життєдіяльності. Відновлення клітин і тканин в організмі відбувається за рахунок надходження з їжею пластичних речовин — білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин. Крім того, їжа джерело утворення ферментів, гормонів та інших регуляторів обміну речовин в організмі. Правильне харчування, з урахуванням умов життя, праці, побуту забезпечує сталість внутрішнього середовища організму людини, діяльність різних органів і систем, гармонійний розвиток, високу працездатність.

Неправильне харчування призводить до появи багатьох захворювань внаслідок зниження захисних властивостей організму, порушує процеси обміну речовин, веде до передчасного старіння, зниження працездатності, може сприяти появі багатьох захворювань, в тому числі інфекційних, тому що ослаблений організм чутливий до негативних впливів.

Раціональне харчування — це правильно організоване і своєчасне забезпечення організму смачно приготовленою і безпечною їжею, вміст в раціоні оптимальної кількості харчових речовин, необхідних для розвитку і життєдіяльності організму. Раціональне харчування забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і стійкості до несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість активного життя.

Для нормальної життєдіяльності людини необхідно не тільки забезпечення адекватної (відповідно потребам організму) кількості енергії і харчових речовин, але і дотримання відповідних співвідношень між чисельними факторами харчування. Харчування з оптимальним співвідношенням харчових речовин вважають збалансованим.

В природі не існує ідеальних продуктів харчування, які містили б всі харчові речовини, необхідні людині (за винятком материнського молока).

Тільки різноманітні продукти харчування в раціоні забезпечують його харчову цінність, тому що різні продукти доповнюють один одного відсутніми компонентами. Крім того, різноманітне харчування сприяє кращому засвоєнню їжі.

“Ratio” — в перекладі з грецької означає розум, наука, а також розрахунок. Таким чином, раціональне харчування — це розумне, точно розраховане забезпечення людини їжею. Воно передбачає:

• відповідність харчування фізіологічним потребам та енерговитратам організму;

• дотримання кількісної та якісної збалансованості за основними харчовими та біологічно активними речовинами в добовому раціоні;

• дотримання правильного режиму харчування.

Раціональне харчування в сучасних умовах запобігає нагромадженню радіонуклідів, сприяє їх знешкодженню та швидкому виведенню з організму, має значення для нормалізації обміну речовин, вітамінного статусу та інших змін, що можуть виникнути в організмі під впливом іонізуючого випромінювання. Нестача білків, вітамінів, мікроелементів веде до значного накопичення в організмі радіонуклідів. Раціон з великим вмістом білків, переважно тваринних, підвищує виведення з організму цезію-137. Частка тваринних білків у раціоні дорослої людини повинна становити 55 % загальної кількості білка.

Набір продуктів
для працездатного та непрацездатного населення
Калорійність основних
продуктів харчування, ккал/100 г

Продукти	Працездатні, г/день	Непрацездатні, г/день
Хліб житній	107	104
Хліб пшеничний	170	170
Крупи,макарони	34	37
Борошно	26	32
Картопля	260	295
Овочі	301	268,5
Фрукти, ягоди	176	109,5
Молочні продукти	1300	630
М'ясопродукти	200	104
Риба	35	12,3
Яйця	25	25
Цукор, кондвироби	35	12,3
Олія, маргарин	25	22,4
Білки	87,1	58,6
Жири	98,4	65,7
Вуглеводи	338,1	295,8

Часто дієти розглядаються як засоби лікування за призначенням лікаря на певний період. До таких дієт відноситься вегетаріанство, голодування, сироїдіння, роздільне харчування тощо. Вони не можуть бути рекомендовані як спосіб життя ні для дорослих, ні для дітей.

2. Сутність та особливості посту

Повне утримання від їжі є частиною обрядів великих релігій: християнської, ісламу, буддійської. Народні традиції пов'язані з нормами харчування людини, формувались під впливом релігійних світоглядів, тісно переплітаючись із ними і доповнюючи їх. Очевидним є значний вплив релігії на вибір і приготування їжі, на приписи, що стосуються харчування, оскільки воно визначає не тільки фізичний, але й духовний стан людини, сприяє очищенню душі, допомагає досягти духовного осяяння. Приписи відносно харчування не втратили свого значення й у наш час. Це виявляється у харчовій обрядовості релігійних свят, тобто в постійних чи тимчасових заборонах на вживання в їжу деяких продуктів.

Отже, піст – це повне чи часткове утримання від їжі, що здійснюється з метою релігійної дисципліни (духовного і фізичного очищення).

Багато харчових обрядів тісно пов'язані зі стародавніми народними звичаями, котрі передавалися з покоління в покоління. Проникнення релігії в психологію і побут людей, що її сповідують, справило величезний вплив на її розвиток. Особливості харчування тих чи інших народів вимагали дотримуватися релігійних приписів. У свою чергу, релігія, спрямовуючи життя віруючих, змінювала традиції харчування.

Пам'ятні дні та свята православної церкви нашаровувалися на вікові обряди східних слов'ян, пов'язані зі спостереженням за природою, періодами різних сільськогосподарських робіт, а також на ряд родинних церемоній із їхньою обрядовістю, у тому числі й у їжі. Православні пости, що складають за часом їхнього дотримання майже половину року, – це водночас і народні традиції, котрі передавались від одного покоління до іншого. Тому не можна проводити чітку межу між релігійними приписами в їжі та народними традиціями.

Під час посту водночас з очищенням організму від шкідливих речовин, а отже, з його оздоровленням створюється певний емоційний стан у віруючих, який сприяє очищенню й оновленню душі людини. Згідно з релігійними переконаннями, мета посту –опанування себе, звільнення від спокуси, гріха, перемога над пристрастями плоті.

Православні пости поділяються на п'ять категорій:

1. Найсуворіший піст. Православний церковний статут під час дотримання такого посту забороняє вживання будь-якої їжі, але передбачає обов'язкове пиття води.

З точки зору валеології такий піст відповідає поняттю про повне голодування.

2. Вживання сухої їжі, або піст, під час якого дозволено вживати сиру рослинну їжу, а також хліб.

У валеології цю форму харчування називають вживанням сирої їжі, проте вона не рівнозначна даному посту, оскільки не передбачає у своєму раціоні наявності хліба.

3. Піст із вживанням вареної їжі. Під час такого посту дозволяється вживати рослинну їжу, піддану тепловій обробці без рослинної олії.

У валеології такий піст називають суворим вегетаріанством.

4. Піст із вживанням рослинної їжі, звареної з додаванням рослинної олії.

У валеології це поняття відповідає звичайному суворому вегетаріанству.

5. Піст, під час якого вживається рослинна їжа, зварена з додаванням рослинної олії. Така їжа може доповнюватися рибою чи рибними продуктами.

Дотримання православних постів привело до того, що в українській і російській кухнях з'явилося чимало страв, приготованих із рослинних продуктів і риби з вживанням рослинної олії.

До пісної їжі, що вживається в період посту, належать зернові (напр., хліб, крупи), бобові, овочі, фрукти, ягоди, гриби, їстівні дикоростучі рослини, горіхи, прянощі, мед, пісні продукти (напр., рослинні олії, риба, рибні продукти).

До «скоромної їжі» належать м'ясо і м'ясні продукти, молоко і молочні продукти, тваринні жири (сало та ін.), яйця, а також продукти, що їх містять, наприклад кондитерські вироби.

Українська кухня складається з багатьох страв, якими можна задовольнити різноманітні смаки: борщ із квасолею, супи з галушками, вареники з пісною начинкою (капуста, картопля тощо), пиріжки з гарбузом і сушеними фруктами, квашенина, буряк, солоні огірки, помідори, хрін, цибуля, рослинна олія і пампушки – чим тільки не пригощали винахідливі господині своїх рідних під час посту. Отже, піст не давав великого приводу для смутку тим, хто утримувався від м'ясної, молочної їжі та яєць.

Дотримання посту для звичайних людей не було виснажливим, оскільки його правила для них були порівняно м'якими. Для служителів же монастирів загальномонастирські правила посту вимагали суворого його дотримання і були досить жорсткими.

Увесь комплекс надзвичайно складних біологічних процесів, які безперервно відбуваються в нашому організмі та лежать в основі діяльності його органів (серця, легенів, печінки, шлунка, нервової системи тощо), вимагає певних витрат енергії.

Людина має отримувати з їжею стільки енергії, скільки вона витрачає її в процесі життєдіяльності. Тривале недотримання цього закону призводить до порушення здоров'я. З допомогою посту людина може визначити кількість їжі, необхідної для природної потреби організму.

Не слід піст розглядати як часткове утримання від їжі тільки в функціональному плані (дієтичне оздоровче харчування або методика харчування). Сутність посту полягає і в духовному його значенні для віруючих, у пробудженні їхньої інтелектуальної та вольової сили.

Голодування – це усвідомлене утримання від вживання їжі протягом деякого часу.

Терміни голодування можуть бути:

– малі – 24–48 годин;

– середні – 3–7 діб;

– тривалі – 7–30 діб і більше. Цикли голодування можуть бути:

– щотижневі – від 24 до 42 годин;

– щомісячні – до 3 діб;

– щоквартальні – при зміні сезону року від 3 до 10 і більше днів;

– щорічні – від 7 до 20 і більше днів.

Голодування як оздоровчий метод було відоме здавна. Його мета – очищення організму від наслідків неправильного харчування. У процесі голодування відбувається самооновлення всіх функцій організму, а отже, його омолодження.

Під час посту заборонялось їсти м'ясо та вироби з нього (велика кількість тваринного білку в організмі людини гальмує ріст та розвиток організму). В цей час люди робили для організму розвантаження — з їжі виключалися всі продукти, до складу яких входив жир (м'ясо, сало, птиця), вживали в їжу хліб, овочі, фрукти, рибу, олії. Але не потрібно плутати піст з голодуванням. Піст — це повноцінне споживання їжі, коли йде лише заміна продуктів одних на інші. Під час посту організм одержує достатню кількість вітамінів та поживних речовин, що не заважало йому рости і розвиватись.

Висновки

Вважають, що людина помирає не від певної хвороби, а від свого способу життя. “Наше здоров’я в наших руках” проста істина, основа здорового способу життя. Здоровий спосіб життя — це фізична активність, правильне харчування без переїдання і порушення режиму, відмова від шкідливих звичок (пияцтво, куріння), зловживання окремими продуктами. Почуття міри треба виховувати з молоду. При курінні значно страждає обмін речовин. Підраховано, що одна випалена цигарка нейтралізує половину добової потреби організму у вітаміні С. В наш час багато осіб (особливо дівчата) окремі приймання їжі замінюють палінням, щоб зменшити масу тіла. Але це ж досягається за рахунок отрут тютюнового диму, тобто за рахунок здоров’я.

Харчування відноситься до тих факторів навколишнього середовища, вплив яких на організм відбувається не зразу, а поступово. У зв’язку з цим шкода неправильного харчування також виявляється не зразу, а люди часто відносяться до питань харчування з недостатньою увагою і серйозністю.

Під час голодування на організм оздоровче діють такі фізіологічні механізми: «ремонт» спадкового апарату, біосинтез, відновлення ферментативних систем організму (підвищується імунітет, покращується травлення їжі), оновлення молекулярного і хімічного складу всіх клітин організму, розщеплення жирових і зайвих клітин та ін.

Внаслідок правильно проведеного голодування оновлюються і омолоджуються тканини всього організму, і завдяки цьому людина стає здоровою.

Список використаної літератури

1. Конышев В. Голодание с научной точки зрения //Физкультура и спорт. — 2008. — № 11. — C. 18-20

2. Конышев В. Пост и здоровье // Физкультура и спорт. — 2003. — № 2. — С. 12-13

3. Николаев Ю. Голодание ради здоровья //Физкультура и спорт. — 2001. — № 7. — C. 16-17

4. Очищение организма //Физкультура и спорт. — 2001. — № 10. — C. 12-13

5. Пономарева Н. Лечебное голодание и его особенности/ Н.Пономарева //Спортивная жизнь России. — 1999. — № 6. — C. 32-38