Стимулювання збуту продукції АПК як складова комплексу маркетингу передбачає використання короткотермінових заходів, спрямованих на швидке реагування ринку у відповідь на пропозицію підприємства придбати певний товар. Система просування та стимулювання збуту продукції має на меті не тільки зародження думки про потребу споживача в якомусь товарі, а й виклик палкого бажання купувати. Успіх супроводжує тих підприємців, яким вдалося знайти найтонші методи впливу на розум, почуття і поведінку людей, зокрема, через рекламу.

Однією із основних функцій логістичної системи є створення корисності для споживача, що пов’язане з постачанням потрібного товару у потрібне місце при оптимальному рівні логістичних витрат.

Важливе місце в управлінні витратами на підтримку продажів сільськогосподарської продукції може зайняти логістичне моделювання. Воно орієнтоване на вирішення конфлікту цілей: допомагає знайти і реалізувати оптимальне співвідношення витрат і результативності заходів зі стимулювання збуту продукції.

Для вирішення цього завдання пропонується використовувати метод лінійного програмування із авторським методичним підходом до формування вихідної інформації, визначення змінних, обмежень та цільової функції.

Такий підхід був апробований в процесі планування заходів зі стимулювання збуту у ТОВ «Агрофірма «Сокільська» Юр’ївського району Дніпропетровської області. Для дослідження ефективності підтримки продажів сільськогосподарської продукції ТОВ «Агрофірма «Сокільська» через рекламу у 2011 році було використано такі місцеві і регіональні засоби масової інформації: радіостанцію «Наше радіо», радіостанцію „Самара”, газети «Зоря», «Західний Донбас» та журнал «АПК-інформ».

На рекламну кампанію в господарстві планується витратити не більше 15000 грн. ( в 2010 р. було витрачено 15143 грн., що склало майже 30 % від усіх витрат на заходи зі стимулювання збуту). При цьому важливим завданням проведення рекламних заходів є мінімізація логістичних витрат за умови дотримання всіх якісних параметрів.

Для виконання цього завдання було побудовано авторську логістичну модель. В процесі розв’язку за змінні було позначено:

х1 – обсяг реклами в газеті «Зоря», 1/32 сторінки;

х2 – обсяг реклами в газеті «Західний Донбас», 1/32 сторінки;

х3 – обсяг реклами в журналі «АПК-інформ», 1/32 сторінки;

х4 – обсяг реклами на радіо «Наше радіо», 10 секунд;

х5 – обсяг реклами на радіо «Самара», 10 секунд.

Кожен із засобів реклами розрахований на залучення певної кількості потенційних клієнтів (агротрейдерів, гуртових та роздрібних торгівельників, переробних підприємств, підприємців, індивідуальних покупців та ін.).

Вихідною інформацією для складання такої логістичної задачі стали:

— орієнтоване охоплення цільової аудиторії потенційних покупців сільськогосподарської продукції (за середньобагаторічними даними засобів масової інформації, що досліджуються);

— очікувана ймовірність отримання з цільової аудиторії читачів та слухачів покупців продукції ТОВ «Агрофірма «Сокільська» (за середньобагаторічними даними засобів масової інформації, що досліджуються);

— вартість одиниці реклами у засобах масової інформації, що досліджуються;

— мінімальні обсяги використання засобів підтримки продажів для ТОВ «Агрофірма «Сокільська».

Досвід багатьох підприємств аграрної галузі свідчить, що комплексне використання заходів зі стимулювання збуту дозволить максимально завантажити існуючі потужності підприємства і знайти нові шляхи реалізації сільськогосподарської продукції. При цьому логістичне управління забезпечуватиме оптимізацію витрат на такі заходи.

Зв’язки з громадськістю  в системі маркетингу АПК, незважаючи на більш обмежені можливості використання порівняно з виробничою та фінансовою сферою, мають свої професійні ніші.

Зокрема, до них можна віднести вирішення задач з оптимізації витрат в процесі підтримки продажів сільськогосподарської продукції. Для формування та розв’язку таких моделей доцільним є використання методу лінійного програмування.

Як вихідну, для цієї логістичної задачі, пропонується використовувати таку інформацію: орієнтовне охоплення цільової аудиторії потенційних покупців аграрної продукції, очікувана ймовірність отримання з неї споживачів товарів господарства, вартість одиниці реклами у засобах масової інформації та мінімальні обсяги використання засобів підтримки продажів. Змінними будуть обсяги розміщення чи виходу рекламної інформації в тих, або інших засобах. Логістична задача може включати обмеження з: обсягів охоплення цільової аудиторії, ймовірності отримання з неї потенційних покупців, мінімального використання засобів реклами, максимального обсягу логістичних витрат на рекламну кампанію підприємства тощо. Цільова функція – мінімум логістичних витрат на підтримку продажів сільськогосподарської продукції через рекламу.

Таке логістичне моделювання допомагає забезпечити оптимальне співвідношення витрат і результативності (ефективності) заходів зі стимулювання збуту.

Список використаної літератури

1. Головкіна, Н. В. Зв’язки з громадськістю в структурі маркетингу: світова практика //Маркетинг в Україні.–2004. – № 4 (26). – С. 24–30.
2. Головкіна, Н. В. Оцінювання програм інтегрованих маркетингових комунікацій: світові дослідження методів оцінювання повідомлень // Маркетинг в Україні. – 2007. – №3 (43). – С. 16–21
3. Королько В. Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. — 2-ге вид., допов. — К., 2001.
4. Моисеев В. А. Паблик рилейшнз — средство социальной коммуникации. Теория и практика. — К., 2002.
5. Почепцов Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. — М.; К., 2001.
6. Почепцов Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. — К., 2000.
7. Синяева И. М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности: Учеб./ Под ред. проф. Г. А. Васильева. — М., 1998.
8. Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління. — К., 2001.