Актуальність дослідження особливостей правового регулювання права інтелектуальної власності в рамках ТРІПС полягає в тому, що воно має практичне значення для вдосконалення правового регулювання сфери інтелектуальної власності в Україні у зв’язку із майбутнім вступом до Світової Організації Торгівлі (далі – СОТ). Спеціалісти в цій сфері не можуть дійти спільного висновку щодо співвідношення позитивних та негативних наслідків вступу до СОТ. Однак безперечно очевидною для всіх є потреба реформування законодавства України в сфері інтелектуальної власності.

Чинні міжнародні договори з охорони промислової власності, авторського права та суміжних прав заклали основні принципи охорони об’єктів інтелектуальної власності. Проте вони не містять детальних процедур та засобів захисту прав інтелектуальної власності. Моніторинг цих договорів здійснюється у рамках Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі – ВОІВ).

Однак на сьогодні ВОІВ уже не є єдиною міжнародною організацією у сфері інтелектуальної власності. СОТ теж робить важливий внесок у процес регулювання відносин зі створення, легітимації, використання та охорони результатів інтелектуальної творчої діяльності. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності ТРІПС (додаток 1С до Марракеської угоди про заснування СОТ) набула чинності 01 січня 1995 р. ТРІПС – перша багатостороння угода, що регулює охорону та використання широкого кола об’єктів інтелектуальної власності з точки зору інтересів розвитку міжнародної торгівлі [1, с.71]. Основною причиною, що викликала необхідність обговорення проблем інтелектуальної власності в рамках ГАТТ/СОТ, була недосконалість існуючого рівня правового регулювання питань патентів, товарних знаків та авторського права.

Укладення подібного багатостороннього договору в рамках ГАТТ/СОТ, а не ВОІВ є виправданим та обумовленим неможливістю досягти в системі ВОІВ належного рівня охорони, що відповідала б стрімким темпам технічного прогресу в сучасних умовах. Це можна пояснити рядом факторів: відсутність механізму забезпечення виконання зобов’язань за конвенціями ВОІВ; сама структура ВОІВ, де супротивні держави мають право veto; система об’єднань країн–учасниць ВОІВ за групами (промислово розвинуті; ті, що розвиваються), що не дозволяє приймати узгоджені рішення.

ГАТТ/СОТ же, на відміну від ВОІВ, має право приймати більш дієві та глобальні рішення, а також саме СОТ володіє актуальним механізмом вирішення міжнародних спорів [2, с.8].

Угода ТРІПС має на меті уніфікувати підхід щодо захисту прав інтелектуальної власності і створити єдину систему принципів та правил. Окрім того, запорукою ТРІПС виступає ефективний механізм розв’язання спорів у рамках СОТ. Завдяки прийняттю ТРІПС та підвищенню стандартів захисту прав інтелектуальної власності кожна держава–член СОТ має можливість використати процедуру розв’язання спорів в органі СОТ з вирішення спорів, заявивши про невідповідність національного законодавства іншого члена СОТ положенням ТРІПС.

Головною метою прийняття такої багатосторонньої угоди є забезпечення охорони прав інтелектуальної власності при здійсненні міжнародної торгівлі і дотримання у зв’язку з цим основних принципів ГАТТ: національного режиму, режиму найбільшого сприяння та транспарентності (відкритості, гласності). Ця Угода СОТ покликана забезпечити захист усіх традиційних видів прав на інтелектуальну власність–авторських прав, суміжних прав, прав на промислову власність і прав на закриту комерційну інформацію [3, с.319].

Необхідно звернути увагу на те, що ТРІПС має ряд значних особливостей: акцент робиться саме на правозастосовчій практиці. В Угоді докладно викладено вимоги до національних законодавств з охорони прав інтелектуальної власності. ТРІПС є практично першою міжнародною угодою в сфері інтелектуальної власності, що докладно регламентує широкий спектр охорони і використання прав інтелектуальної власності. В угоді уніфіковано судові процедури, що дозволяє власникам прав значно ефективніше вимагати їх дотримання. В Угоді ТРІПС значну увагу приділено забезпеченню процедур, що дозволяють запобігати порушенню прав інтелектуальної власності. Підкреслюється, що такі процедури не повинні створювати перешкод на шляху торгівлі, а також вони не повинні стати підставою для зловживань у цій сфері.

Частина I Угоди містить загальні положення та основні принципи. Тут необхідно виділити закріплення національного режиму у ст. 3 (громадянам інших іноземних держав надається режим не менш сприятливий, ніж режим, що надається власним громадянам), режиму нації, яка користується найбільшими перевагами, – ст. 4 (будь-яка перевага, сприяння, пільга або імунітет, що надається Членом громадянам будь-якої іншої країни, повинні бути негайно і безумовно надані громадянам усіх інших Членів).

Частина II – Стандарти щодо наявності, сфери дії та використання прав інтелектуальної власності. Ця частина Угоди містить норми і стандарти, що стосуються регулювання питань, пов’язаних із конкретними об’єктами права інтелектуальної власності. Розділ 1: Авторське право і суміжні права (ст. 9–14). Розділ 2: Товарні знаки (ст. 15–21). Розділ 3: Географічні зазначення (ст. 22–24). Розділ 4: Промислові зразки (ст. 25–26). Розділ 5: Патенти (ст. 27–34). Розділ 6: Компонування (топографії) інтегральних мікросхем (ст. 35–38). Розділ 7: Захист нерозголошуваної інформації (ст. 39). Розділ 8: Контроль за практикою антиконкурентних дій у договірних ліцензіях (ст. 40).

Частина III – “Захист  прав інтелектуальної власності”. Ця частина угоди є найбільш важливою, оскільки включає не тільки загальні зобов’язання, а й цивільно-правові та адміністративні процедури й засоби правового захисту.

Частину ІV ТРІПС присвячено набуттю прав інтелектуальної власності. Тут передбачається простота і прийнятність процедур реєстрації.

Частина V – “Запобігання та врегулювання суперечок” (ст. 63, 64) Згідно з принципом прозорості ці заходи передбачають публікації і надання країнам–членам СОТ інформації (крім конфіденційної) та повідомлення до Ради ТРІПС.

Частина VI – “Домовленості на перехідний період”. Ця частина Угоди стосується різних термінів приведення національних законодавств, інструкцій і правил у відповідність до положень ТРІПС, деяких винятків для країн, що розвиваються, а також вимоги не вживати будь-яких заходів, які б спровокували  зниження рівня захисту прав інтелектуальної власності.

Частина VII – “Інституційні домовленості: заключні положення”.

Особливістю ТРІПС є те, що частина основних положень ТРІПС  відбиває норми, що вже містяться  у базових багатосторонніх конвенціях і угодах з питань  прав інтелектуальної власності, і є  адекватною їм, а частина положень виходить за рамки цих міжнародних договорів.

Члени СОТ взяли на себе зобов’язання, що процедури щодо захисту прав інтелектуальної власності, передбачені їхнім законодавством, повинні забезпечувати ефективні заходи проти будь-яких дій, що порушують права інтелектуальної власності [4, с.360]. Ці процедури повинні застосовуватись таким чином, щоб уникнути створення бар’єрів для законної торгівлі та забезпечити гарантії проти зловживань, а саме: бути справедливими та рівними для всіх; не повинні бути безпідставно ускладненими; вартість їх здійснення не повинна бути високою; не містити безпідставних часових обмежень або невиправданих затримок; обґрунтоване рішення по суті справи бажано викласти у письмовій формі; рішення має бути доступним для сторін судочинства без невиправданих затримок; рішення по суті справи повинні базуватися лише на свідченнях, щодо яких сторонам було надано можливість бути почутими; сторони повинні мати можливість апеляції до суду щодо адміністративних рішень та, за дотриманням положень законодавства певного Члена СОТ, апеляції щодо юридичних аспектів першого судового рішення по суті справи.

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності є досить загальною як щодо предмета регулювання, так і щодо своєї суб’єктної сфери. Мету та принципи ТРІПС, як і всього пакету Угод СОТ, можна охарактеризувати як усунення перешкод у здійсненні міжнародної торгівлі. В цьому випадку під такими перешкодами маються на увазі порушення прав інтелектуальної власності, що мають відповідні наслідки в економічній і торговельній сферах. ТРІПС спрямована у першу чергу на захист законних прав та інтересів, шляхом встановлення адекватного правового режиму. Такий адекватний правовий режим встановлюється зваженим поєднанням двох джерел – чинного міжнародного права в цій сфері, а також основних принципів ГАТТ- 94. Основною ідеєю є встановлення належного рівня захисту, але з умовою, щоби такий захист не став перепоною для розвитку міжнародної торгівлі.

Таким чином, ТРІПС є першою та єдиною угодою, що регулює усі найважливіші аспекти інтелектуальної  власності та надає цьому сектору правовий режим мінімального міжнародного захисту, який складається з досить дієвих засобів як міжнародного, так і національного характеру. ТРІПС має ряд незаперечних переваг. Цим договором було не тільки уніфіковано систему міжнародних норм у сфері інтелектуальної власності, а також введено в дію деякі нові та надзвичайно актуальні положення щодо процесу врегулювання спорів у цій сфері, стосовно виконання  гарантованих прав та щодо національного контролю, а також стосовно координування боротьби  з „піратством”.

Іншою особливістю ТРІПС є закріплення детальних стандартів захисту прав. Необхідність цього пов’язувалася країнами–членами СОТ із впровадженням єдиних процедур та засобів судового захисту в країнах з різними правовими системами, відсутністю ефективних правових засобів, які б запобігали переміщенню контрафактної продукції через державні кордони, необхідністю запровадження попередніх судових наказів та термінових засобів судового захисту, забезпеченням єдиного підходу до відшкодування заподіяної шкоди та кримінальної відповідальності тощо. Угода ТРІПС закріплює загальні зобов’язання щодо захисту прав, цивільно-правові та адміністративні процедури і засоби правового захисту, тимчасові заходи, спеціальні вимоги на кордоні та кримінальні процедури [5, с.33].

Приведення законодавства України у відповідальність до Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності  є невід’ємною умовою вступу України до Світової організації торгівлі. Робота над гармонізацією законодавства почалася ще десятиріччя тому, проте ще й сьогодні певні положення ТРІПС не знайшли відображення у законодавстві України.

В Україні функціонує великий масив нормативно-правових актів у сфері регулювання права інтелектуальної власності. Однак доводиться констатувати достатньо низький рівень захисту інтелектуальної власності. Необхідно виділити такі ключові проблеми організації та забезпечення функціонування системи охорони інтелектуальної власності в Україні: відсутність належної координації діяльності органів державного управління, недостатня ефективність діяльності структур, що забезпечують захист прав інтелектуальної власності; відсутність системи підготовки та перепідготовки спеціалістів у сфері інтелектуальної власності, науково-методичного забезпечення цього процесу; нерозвиненість системи надання послуг у галузі охорони інтелектуальної власності; недоліки вартісної оцінки, обліку та статистики у сфері інтелектуальної власності.

Єдиним можливим варіантом приведення національного законодавства відповідно до положень Угоди ТРІПС на сьогодні залишається послідовне прийняття змін до десятка законів у сфері охорони інтелектуальної власності. Щодо запровадження в Україні цивільно-правових та адміністративних процедур та засобів правового захисту, то цей процес потребує не лише формального відображення відповідних норм Угоди ТРІПС у законодавстві України, а й проведення значної роботи з навчання суддів, працівників прокуратури, органів внутрішніх справ, створення та розвиток організацій, що управляють майновими правами авторів на колективній основі, ініціювання судових прецедентів із захисту прав тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Григорян С. А. Соглашение о торговых аспектах прав интеллектуальной собственности (ТРИПС) // Государство и право. – 2000. – №4. – С. 71-80.
2. Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности: торговые аспекты. – К.: Ін Юре, 2000. – 164 с.
3. Захаров А. В., Данилова Е. В. и др. Основы торговой политики и правила ВТО. – М.: Международные отношения, 2005. – 448 с.
4. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності 1994 року (ТРІПС) // Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах. – К.: УАЗТ, 2000. – с. 345-371.
5. Захист прав інтелектуальної власності в контексті вступу до СОТ: Навч. посібник / За ред. В. Т Пятницького – К.: UEPLAC; К.І.С; УАЗТ, 2001. – 80 с.