Особливості перекладу технічних та наукових текстів
Вступ.
Розділ I. Практика перекладу наукових та технічних текстів.
1.1. Характеристика та особливості наукових та технічних текстів.
1.2. Основні види і форми перекладу.
1.2.1. Правила повного письмового перекладу.
1.2.2. Загальні вимоги до адекватного перекладу та його оформлення
1.2.3. Реферативний переклад.
1.2.4. Анотаційний переклад.
1.2.5. Консультативний переклад та переклад типу "експрес-інформація"
1.3. Види та переклад технічної літератури.
1.3.1. Реклама та її переклад.
1.3.2. Заголовок та його переклад.
1.3.3. Патент та його переклад.
Розділ II. Граматичні проблеми науково-технічного перекладу.
2.1. Загальні закономірності співвідношення та відповідності граматичних форм і конструкцій мов оригіналу і перекладу.
2.2. Граматичні труднощі перекладу.
Розділ III. Використання словників і довідників. Техніка роботи зі словником при перекладі наукових та технічних текстів.
3.1. Загальна характеристика джерел інформації
3.1.1.Загальні двомовні словники.
3.1.2. Загальні одномовні словники.
3.1.3. Двомовні спеціальні словники.
3.1.4. Одномовні спеціальні словники.
Висновки.
Список використаних джерел.
Вступ
У зв'язку з бурхливим розвитком техніки та поширенням науково-технічної інформації виросло значення науково-технічного перекладу.
Перекладацький та викладацький досвід показує, що для успішного навчання вмінь вільно читати, розуміти та правильно перекладати науково-технічну літературу необхідні, крім загальних підручників та словників, практичні посібники з перекладу технічних текстів, які направлені на вивчення як лексичних, так і граматичних особливостей англійської мови.
Існує ряд робіт українською мовою, які присвячені питанням перекладу науково-технічної літератури, але учбових посібників з технічного перекладу явно недостатньо.
Мета цієї роботи- розвиток вмінь та навичок на основі вивчення лексики та граматичних конструкцій, характерних для такого виду літератури.
Технічний переклад — певний вид перекладацької діяльності, основу якої складають творчі розумові здібності перекладача.
Наука про переклад і теорія перекладу, або перекладознавство — одна з самих молодих наук мовознавства. У світі постійне зростає потреба спілкування в таких сферах діяльності як наука, культура, торгівля і т.п. В більшості випадків таке взаємне спілкування можливо завдяки перекладу. Теорія перекладу стає наукою лінгвістичною, яка спирається на мовні закономірності, притаманні любому процесу перекладу.
Тема: «Особливості перекладу технічних та наукових текстів».
Актуальність теми.Вивчення питань перекладу науково-технічної літератури, яка відрізняється науковим стилем і стилем офіційних документів, часто потребує аналізу тексту, вивчення закономірностей функціонального стилю мови науки і техніки, що сприяє оволодінню технікою адекватного перекладу. Ця тема є актуальною у теорії перекладу, ще й тому що зросли науково-технічними контакти з англомовним світом та збільшенням обсягів перекладу різного роду англійських науково-технічних текстів.
Поняття "техніка перекладу" можна звести до вміння знаходити обґрунтовані рішення в складній проблемній ситуації.
Переклад науково-технічної літератури по праву займає почесне місце серед інших перекладів. Процес перекладу — своєрідна мовна діяльність, яка направлена на найбільш повне відтворення на іншій мові змісту і форми іншомовного тексту.
Процес перекладу складається із трьох етапів: сприймання (читання або слухання) на одній мові, розуміння, відтворення на рідній мові. Задача теорії перекладу полягає у вивченні особливостей прояву закономірностей на основі науково-технічної літератури при перекладі.
Наукове значення роботи. Робота має велике наукове значення, оскільки розкриває переклад науково-технічної літератури. Відомо, що повнота, точність і правильність перекладу науково-технічних текстів значною мірою залежить від того, наскільки правильно перекладач визначає і розуміє граматичні форми, синтаксичні конструкції та структуру речення. Дещо спрощуючи, можна сказати, що для виконання перекладу знання граматики та способів передачі граматичних явищ важливіше за знання термінології, тому що відповідники термінів можна достатньо швидко знайти у спеціальному перекладному словнику, тоді як пошук відповідника граматичної форми або синтаксичної конструкції може виявитися досить довгим, якщо не знати перекладного відповідника певного граматичного елементу.
Структура роботи.
Робота складається з трьох розділів, які в свою чергу поділяються на підрозділи.
Інформація про основні види і форми перекладу та переклад технічної документації представлені у першому розділі "Практика перекладу наукових та технічних текстів". Наведені приклади оформлення повного, реферативного й анотаційного перекладів, перекладу патентів СПІА та Великобританії .
У другому розділі "Граматичні проблеми науково-технічного перекладу" приділяється увага граматичним конструкціям англійської мови, які дуже поширені в науковій та технічній літературі. Подані основні проблеми перекладу, які пов'язані з відмінностями структур англійської й української мов та особливостями передачі пасивних конструкцій.
Аналіз способів перекладу різних граматичних форм і конструкцій здійснюється у контексті речення, оскільки, з одного боку, саме речення є тим мовним об'єктом, який ще піддається систематичному розгляду, а, з другого боку, саме в ньому знаходить відображення абсолютна більшість граматичних явищ. Лише у тих випадках, де це необхідно, переклад розглядається на матеріалі сполучень речень.
У третьому розділі приділяється увага техніці роботи зі словником та використанню словників і довідників.
Було вивчено велику кількість першоджерел, з яких запозичене все найбільш цінне, корисне і необхідне для адекватного перекладу. Звичайно, враховуючи складність та різноманітність проблем, пов'язаних з науково-технічним перекладом, в даній роботі була зроблена спроба охопити якнайбільше матеріалу та вивчення праць з даної теми.
Завершується робота висновками, в яких ґрунтується основна ідея роботи.
При написанні роботи була використана навчальна, наукова література, але в основному наукові статті спеціальних видань.
Розділ I. Практика перекладу наукових та технічних текстів
1.1. Характеристика та особливості наукових та технічних текстів
До науково-технічної літератури відносяться такі види текстів:
— власне науково-технічна література, тобто, монографії, збірники та статті з різних проблем науки і техніки;
— учбова науково-технічна література (підручники, довідники і т.д.);
— науково-популярна література з різних галузей техніки;
— технічна і супровідна документація;
— технічна реклама, патенти та інше.
Мова науково-технічної літератури має свої особливості: граматичні, лексичні, фразеологічні, скорочення.
Граматична структура речення науково-технічних текстів має ряд особливостей:
1. Наявність довгих речень, які включають велику кількість другорядних і однорядних членів. При цьому залежні від підмета і присудка слова часто стоять на відстані від того слова, яке вони визначають.
This approach possesses the advantage over the experimental method of greater flexibility.
2. Вживання багатокомпонентних атрибутивних словополучень.
Pulse microwave radar station; airfield surface movement indicator; ect.
3. Вживання означень, утворених шляхом стяжки цілих синтаксичних груп.
Temperature dependent замість dependent on temperature. Circulation induced effects замість effects induced by circulation.
4. Вживання синтаксичних конструкцій, пасивних конструкцій, зворотів (об'єктний відмінок з інфінітивом, називний відмінок з інфінітивом).
The application of electronics was changed our life.
5. Наявність пропусків деяких службових слів (артиклів, допоміжних дієслів) особливо в таблицях, графіках, специфікаціях.[2,c.15]
Найбільш типовим лексичним признаком науково-технічної літератури є насиченість тексту спеціальними термінами, термінологічними словосполученнями. Терміни — слова або словосполучення мають лінгвістичні властивості як і інші одиниці словникового складу. Відмінність терміна від звичайного слова залежить, перш за все, від…його значення. Терміни виражають поняття науковооброблені і властиві лише конкретній галузі науки і техніки. В лінгвістичному аспекті терміни, як і інші слова мови, мають явище багатозначності. У деяких випадках один і той же термін має різні значення в межах різних наук. Наприклад, в машинобудуванні valve -клапан, а в радіотехніці valve — електронна лампа. Особливі труднощі для перекладу викликають випадки, коли один и той же термін має різне значення в залежності від приладу чи обладнання. Наприклад, термін key — ключ, шпилька, кнопка, перемикач та інші. Вирішальним при перекладі багатозначного терміна є контекст.
Найбільшу-складність для перекладу являють собою терміни-неологізми. Ці терміни не відображені, як правило, в словниках. Особливо багато неологізмів серед фірмових назв, тобто назви тих чи інших виробів, які випускає фірма. Крім термінів у технічних текстах особливе місце займають стереотипні слова і фрази (кліше). Кліше включають ідіоми, усталені вирази, набір готових фраз.
Окрім термінів, технічні тексти характеризуються вживанням спеціальної технічної фразеології. Сюди також відносяться випадки, коли загальновживане слово в певних словосполученнях набуває термінологічного значення. Наприклад, electric eye -фотоелемент, atmospheric disturbance — атмосферні перешкоди.
Характерною рисою сучасної науково-технічної літератури є широке використання різних скорочень и абревіатур. Слід пам'ятати, що прийняті скорочення є офіційними, загальноприйнятими і їх не можна довільно змінювати та замінювати. Наприклад, А.С. -alternating current, H.P — horse power.
Патентна література відрізняється значною своєрідністю серед інших жанрів науково-технічної літератури. її своєрідність полягає в канонічної формі опису патентів. Мова опису винаходів вміщує особливості двох стилів: науково-технічного і офіційного, тому переклад патентів викликає певні труднощі.
Відомо, що основною функцією технічної літератури є повідомлення. Цим і визначається інформативна функція мови науково-технічної літератури.[6, c.20-22]
1.2. Основні види і форми перекладу
Існує декілька видів науково-технічного перекладу. Наприклад, вільний переклад — розуміння і передача загального змісту тексту. Цей вид перекладу вживається в формі перекладу -конспекту, реферату, анотації тощо. Крім знання граматики і лексики він потребує певного обсягу знань з науки і техніки.
Дослівний переклад розкриває зміст кожного речення і допомагає вірно зрозуміти його. При дослівному перекладі перекладене речення має ту саму структуру і порядок слів, як і відповідне англійське речення. Але дослівний переклад не може бути адекватним перекладом.
Адекватний переклад передає точний зміст тексту із всіма відтінками і особливостями стилю у відповідності до норм рідної мови.
Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми.
Серед лексичних труднощів науково-технічного перекладу В.І.Карабан виокремлює "багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики. визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі "фальшиві друзі" перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо". До граматичних відмінностей автор відносить особливості граматичної будови мови, форми і традиції письмового наукового мовлення.
"Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслова, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо" .[1, c.11-13]
1.2.1. Правила повного письмового перекладу
Із усіх видів технічного перекладу, письмовий переклад є основною формою. Це залежить від багатьох факторів. Практично вся науково-технічна інформація (наприклад, іноземний патент, інструкція, документація обладнання та ін.) перекладається на рідну мову в формі повного письмового перекладу.
Усі інші види технічного перекладу є похідними формами письмового перекладу, його скороченими варіантами. Робота над повним письмовим перекладом складається із послідовних етапів, зміст яких є правилами повного письмового перекладу. Процес перекладу складається із трьох етапів:
I — сприймання (читання або слухання) на одній мові;
II — розуміння;
III — відтворення на рідній мові.
Правила повного письмового перекладу.
• Читання тексту, ознайомлення із загальним змістом, не даючись до деталей. В процесі первинного ознайомлення із змістом тексту не виключається і деяка аналітична робота.
• Наступним етапом роботи з текстом є аналітичне розуміння: розуміння окремих слів, виявлення граматичних форм, складних конструкцій, лексичних зворотів, виявлення жаргонних термінів. З цією метою проводиться повторне повільне читання тексту з його аналізом.
• Перш ніж приступити до відтворення (перекладу) тексту на рідну мову слід пам'ятати про характерні помилки, зокрема:
а) намагання перекласти всі елементи речення в тій послідовності, в якій вони подані в тексті іноземною мовою;
б) ігнорування контексту, як засобу встановлення значення того чи іншого слова, відшукування в словнику значення кожного незрозумілого слова;
в) неправильний вибір за словником значення слова; шукання слова в словнику до того, як прочитано весь текст;
г) недооцінювання ролі мовної догадки, намагання перекласти речення до розуміння загального змісту тексту.
Особливу увагу слід приділяти вмінню знаходити правильне значення слів за контекстом і зовнішніми ознаками, працювати з словником, проводити морфологічний і синтаксичний аналіз. Доцільно:
а) визначити місце групи підмета і присудка в реченні;
б) визначити місце означення;
в) починати аналіз речення з присудка в реченні (по його допоміжному чи модальному дієслову, граматичному закінченню, прислівнику неозначеного часу, наявності прямого додатка і т.п.);
г) визначити труднощі лексичного порядку (керування дієслів, відсутність морфологічних ознак, великої кількості слів).
Після з'ясування взаємозв'язку слів та змісту речення приступити до дослівного перекладу його, якій передає зміст того, що читається, але часто не відповідає нормам рідної мови.
Необхідна певна літературна обробка матеріалу, проте вона не є обов'язковою інколи можна обмежитись адекватним перекладом, знаючи особливості технічного перекладу.
Переклад заголовка можна виділити в окремий етап, щоб підкреслити важливість та своєрідний характер цієї роботи.
В області художньої літератури заголовок не завжди несе достатньої інформації про зміст твору. В науково-технічній літературі призначення заголовків зовсім інше. Основними рисами заголовків технічних статей є особливий стиль, яскрава їх форма. Часто заголовок перекладають після читання тексту.
При початковому ознайомленні з оригіналом бажано зробити спочатку розмітку тексту, що має практичне значення при роботі на текстом.
Послідовність роботи над оригіналом:
• Читання оригіналу.
• Розмітка тексту:
а) виявлення складних термінів;
б) виявлення граматичних конструкцій;
в) виявлення складних лексичних зворотів;
г) виявлення жаргонних термінів.
• Користування словником: знаходження незнайомих або незрозумілих термінів в загальних загальнотехнічних, спеціальних словниках.
• Користування довідниками та спеціальною літературою.[3, c.36-39]
1.2.2. Загальні вимоги до адекватного перекладу та його оформлення
• Точна передача тексту оригіналу.
• Ясність викладу думки при максимальній стислості та формі, яка притаманна українській науково-технічній літературі.
При перекладі не слід переносити в українську мову специфічні особливості англійської мови. Це особливо важливо тому, що необхідно сформулювати думку на рідній мові таким чином, щоб вона відповідала сучасній практиці.
• Переклад повинен повністю відповідати загально прийнятим нормам української літературної мови. Це необхідно пам'ятати при перекладі відсутніх в українській мові, але характерних для англійської мови, синтаксичних конструкцій.
Крім того, необхідно пам'ятати, що смислова насиченість речення в англійській мові послаблюється на кінець речення, а в українській — навпаки. Така відмінність пояснюється будовою англійського речення.
• Переклад повинен зазнати наукового і літературного редагування з додержанням єдиної термінології і стандартних позначень і скорочень. Переклад повинен бути чітким, супроводжуватися відповідними ілюстраціями до тексту. При перекладі слід пам'ятати, що багато термінів науково-технічної літератури багатозначні в різних сферах науки і техніки і, навіть в межах однієї галузі, можуть виступати в різних значеннях. В зв'язку з цим при виборі перекладного еквіваленту потрібно урахувати контекст.
quide — гід, екскурсовод (розм.)
— розвідник (військ.)
— напрямний пристрій (тех.)
— хвилевід (рад.)
cross — хрест (розм.)
— хрестовина (тех.)
— схрещування (біол.)[7, c.117-119]
Необхідно пам'ятати, що науково-технічна термінологія постійно розвивається і навіть поширені терміни можуть набувати нових значень. Якщо в тексті оригіналу зустрічається термін, якого немає у словниках даної галузі, то потрібно підібрати (перекладний) еквівалент, скориставшись довідниками або спеціальною літературою даної галузі.
Можна створити новий еквівалент за існуючими моделями утворення термінів, або перекласти цей термін описовим шляхом, і при першому згадуванні записати його в дужках на мові оригіналу.
• Переклад повинен складатися з таких частин:
а) титульний лист;
б) зміст тексту;
в) ілюстративний матеріал, графіки, таблиці тощо.
Титульний лист має охоплювати: — назву організації, що випустила переклад;
— номер перекладу;
— прізвище автора (у транскрипції рідною мовою);
— назву перекладеного матеріалу (на рідній мові і мові оригіналу);
— прізвище автора (на мові оригіналу);
— назву джерела (на мові оригіналу);
— кількість сторінок і ілюстрацій;
— прізвище та ініціали перекладача, редактора;
— дату (місяць і рік);
— місце випуску перекладу;
— короткий зміст (анотація).
На першій сторінці тексту після назви перекладу наводиться короткий зміст перекладу (5-10 рядків) з таким розрахунком, щоб його можна було використати при складанні каталогу (картотеки перекладів).
Ілюстративний матеріал:
— малюнки (фотографії, креслення, графіки) повинні бути чіткими і розміщеними у відповідних місцях або в кінці тексту;
— формули повинні бути написані чітко;
— весь ілюстративний матеріал повинен мати єдину нумерацію, яка відповідає нумерації оригіналу.
Переклад повинен підлягати науковому і літературному редагуванню з додержанням єдиної термінології і стандартних позначень і скорочень.[5,c.87-89]
Зразок титульного листа
Переклад №
Роберт Стілман, В.Грейс
Економічний аналіз використання газороздільних мембран
Robert Spillman, W.Grace
Economics of Gas Separation Membranes
Анотація.Використання мембран — нова технологія, де постійно з'являються нові процеси і вироби. В статті викладено як використання мембран впливає на економіку системи газорозділення
Chemical Engineering Progress № 1, 1990, P. 41-61
Кількість сторінок
Кількість ілюстрацій
Перекладач
Дата виконання
1.2.3. Реферативний переклад
Перш ніж говорити про особливості та правила реферативного перекладу, необхідно ще раз нагадати, що основним видом технічного перекладу є повний письмовий переклад. Усі інші види технічного перекладу є його похідні, тобто його скорочені варіанти.
Одним із таких скорочених варіантів повного письмового перекладу є реферативний переклад.
Назва "реферативний переклад" походить від слова "реферат". Але засоби короткого викладення суті питання можуть бути різними. В області технічного перекладу визначились три форми складання реферату, яким відповідають три самостійні види технічного перекладу:
1. Реферативний переклад.
2. Переклад типу "експрес-інформація".
3. Сигнальний переклад патентних рефератів.
Реферативний переклад — повний письмовий переклад раніше визначених частин оригіналу. Як правило, реферативний переклад повинен бути значно коротшим від оригіналу (раз 5-10).
Робота над реферативним перекладом складається із таких етапів:
а) первинне знайомство з оригіналом, ознайомлення з даною областю та термінологією, уважне читання;
б) розмітка тексту за допомогою квадратних дужок для виключення його другорядних частин та повторень;
в) читання інших частин оригіналу, без дужок;
г) письмовий переклад оригіналу, що залишився за дужками.
Якщо в оригіналі є малюнки, креслення, то потрібно вибирати найбільш важливі і пояснити їх в перекладі.
Приклад реферативного перекладу
SOLAR ENERGY
Shortage of energy is a major world problem and experts! predict that the present rate of increase in energy can exhaust the; supply of fossil fuels in the twenty-first century; What the world needs is a source of perpetual energy.
Potentially, we have a source of perpetual energy shining down on us. The sun. [On clear day in the tropics, the intensity of solar energy can be more than a kilowatt per square metre at mid-day. That amount of energy falling on an area of sixty-four square kilometres is about as much as the whole of the British electricity generating system produces.
There is no charge for the energy that flows so freely from the sun.] Unfortunately its collection and storage can be both difficult and expensive. [Some form of storage is necessary because the sun's rays do not reach us on cloudy days or at night]. Nevertheless, solar energy is now an economic and practicable solution.
It is possible to convert solar energy directly to electricity by the use of photoelectric cells but for most practicable pur-poses this is too expensive. Today's solar energy systems are of two types, based on the flat plate collector and the focussing collector. [The flat plate collector, is simpler and cheaper. In its simplest form, the sun's rays fall onto a panel carrying water pipes. The sun heats the water which is then available for use.]
Focussing systems can trap a much higher proportion, of the sun's energy and also produce much higher temperatures. [People have known this principle for a long time. As .far back as 212 B.. C. Archimedes, using focussing mirrors, set fire on the Roman fleet.]
СОНЯЧНА ЕНЕРГІЯ
Нестача енергії — важлива світова проблема і фахівці передбачають, що сучасний темп зростання потреб в енергії може вичерпати запас горючих копалин в XXI столітті. Світ має потребу в джерелі вічної енергії.
Потенціально у нас є джерело вічної енергії. Це — сонце.
На жаль, уловлювання і зберігання сонячної енергії може бути складним і дорогим. Проте, зараз використання сонячної енергії є екологічним і реальним рішенням.
Використовуючи фотоелементи можна перетворити сонячну енергію безпосередньо в електрику. Нині існують два типи систем сонячної енергії, які базуються на плоскому колекторі і фокусуючому колекторі.
Фокусуючі системи можуть уловлювати значно більше сонячної енергії, а також створювати значно високі температури.[7,c.120-122]
1.2.4. Анотаційний переклад
Анотаційний переклад — це вид технічного перекладу, який полягає в складанні анотації оригіналу на іншій мові.
Слово анотація походить від латинського annotatio — примітка. Анотація- це коротка, стисла характеристика змісту та перелік основних питань книги, статті, рукопису тощо. Отже, анотація повинна дати читачу уявлення про характер, її будову та призначення оригіналу.
Для того, щоб зробити анотаційний переклад, потрібно прочитати книгу або статтю, скласти план, потім сформулювати основні положення, зробити перелік основних питань. Стиль анотаційного перекладу книги або статті відрізняється вільним перекладом, головне дати коротку характеристику оригіналу.
При складанні анотацій на друковані твори необхідно дотримуватись певних вимог:
• Анотації повинні бути складені так, щоб їх зміст був доступний для засвоєння при читанні і водночас відображати найбільш важливі моменти першоджерела.
• Анотації повинні бути науково грамотні, не мати оцінки якості першоджерела і не відображати суб'єктивних поглядів автора.
• Анотації повинні бути написані лаконічною, точною і водночас простою мовою, не вживаючи складних синтаксичних конструкцій.
При складанні анотацій необхідно враховувати:
• Анотація повинна розкривати, а не повторювати своїми словами заголовок джерела інформації;
• Обсяг анотації залежить від значимості анотованого матеріалу, його особливостей і призначення.
Для структури анотації характерні складові частини.
1. Вступна частина включає:
— назву статті;
— прізвище та ім'я автора на українській мові;
— назву статті, прізвище та ім'я на мові оригіналу;
— назву журналу або книги, видавництво на мові оригіналу;
— рік, місяць, число, номер періодичного видання;
— кількість сторінок.
2. Описова частина, яка складається з переліку основних положень оригіналу і дуже стислу характеристику матеріалу.
3. Заключна частина, яка підсумовує виклад автора першоджерела, наводяться посилання на бібліографію та кількість малюнків.
Приклад анотаційного перекладу
RADIATION DANGERS
Radioactivity is dangerous. It may cause skin burns and it may destroy good tissues, as it destroys the diseased ones. It may cause illness that could be passed to our children and grandchildren. It cases of severe exposure it may even cause death.
In the early days of radioactivity scientists were not aware of those dangers. Marie and, Pierre Curie, after having, worked for a while with radioactive materials, noticed that their fingers were reddened and swollen, and that the skin was peeling off. Becquerel carried a small tube with radium in it in his waistcoat pocket and was surprised to find a burn on his chest. Other early workers also reported burns and injuries of various kinds.
The strange fact about radiation is that it can harm without causing pain, which is the warning signal we expect from injuries. Pain makes us pull back our hands from flame or a very hot object but a person handling radioactive materials has no way of telling whether he is touching something too "hot" for safety. Besides, the burns or other injuries that radioactivity produces may not appear for weeks.
Today scientists are aware of these dangers. They are stea-dily finding now means of protecting themselves and others from radioactivity. It may well be that in the race between pro-duction of radioactivity and production of means of protection, the second will be the winner.
Our modern atomic laboratories are built for safety. Their walls are very thick. The rooms in which radioactivity is handled are separated from others by heavy lead doors. Large signs reading. "Danger — Radiation" indicate the unsafe parts of the buildings. Counters and other instruments are continuously measuring the radiation, and give off special signals when it becomes too strong. Each worker carries a special badge that shows the amount of radiation he has been exposed to.
In the room in which radioisotopes are separated and handled, workers may wear plastic clothes that look like divers suits. They may handle the material under water with long tools; water is known to stop the radiation and protect the workers.
All radioisotopes are prepared by some method of remote control. They are placed inside heavy lead containers through which the radiation cannot pass, and shipped to where they are to be used.
Анотація
Ця стаття розглядає радіаційну небезпеку. Викладені загальні поняття про радіоактивність, яка небезпечна для людей; засоби захисту від радіації в сучасних атомних лабораторіях; умови: роботи з радіоізотопами та їх перевезення. Стаття розрахована на широке коло читачів, які цікавляться радіацією.[7, c.122-124]
1.2.5. Консультативний переклад та переклад типу "експрес-інформація"
Консультативний переклад — це вид усного технічного перекладу, який включає усне анотування, усне реферування, вибірковий переклад і усний переклад заголовків, який виконує консультант-перекладач. Таку роботу може виконати лише досвідчений перекладач, який повинен знати мову, патентну справу та добре розбиратися в тій чи іншій галузі науки і техніки.
Переклад типу "експрес-інформація" — це вид письмового технічного перекладу, який полягає в складанні на українській мові реферату іноземної науково-технічної статті або патенту без скорочення оригіналу.
Реферат типу "експрес-інформація" складається інакше: потрібно детально вивчити оригінал, а потім викласти суть із своєї точки зору, по власному плану, в любій послідовності, але не можна виражати своє власне відношення або давати оцінку оригіналу.
Переклад патентних рефератів — вид технічного перекладу, призначений для обробки сигнальної патентної інформації, в результаті якої створюється реферат на рідній мові.[7, c.125]
1.3. Види та переклад технічної літератури
До технічної літератури належать такі види текстів:
а) власне науково-технічна література (монографії, збірники і статті з різних галузей технічних наук);
б) навчальна література з технічних наук (підручники, посібники, довідники тощо);
в) науково-популярна література з різних галузей техніки;
г) технічна та супроводжуюча документація;
д) технічна реклама
В роботі над науково-технічною літературою важливе місце посідає переклад технічної документації та реклами. До технічної документації належать такі види документів:
а) патенти, паспорти, формуляри, технічні описи, інструкції до експлуатації і ремонту та ін.;
б) товаросупроводжуюча документація: накладні, пакувальні талони, комплектовки та ін.;
в) проектна документація: проекти, розрахунки, креслення та ін.;
г) матеріали рекламного та напіврекламного характеру: рекламні оголошення, фірмові каталоги та інша.[9, c.96-97]
1.3.1. Реклама та її переклад
Характерною рисою рекламних матеріалів є лаконічність, відсутність розгорнутих пояснень. При перекладі таких матеріалів можна зустріти терміни, які не пов'язані з контекстом. Частіше всього це явище можна спостерігати у рекламі. Інколи рекламні слова — назви запозичуються із лексики загальновживаної мови.
Цікаво відмітити, що інтенсивний розвиток словникового запасу англійської мови СІЛА і Англії пояснюється не тільки розвитком нових галузей науки і техніки, появою нових термінів, а також проникненням в англійську мову слів і понять із сфери реклами, "масової культури" та інших сфер. Реклама (франц. reclame, від лат. reclame — вигукую, кличу) — інформація про споживчі властивості товарів, різні види послуг з метою реалізації їх, створення попиту на них за допомогою преси, радіо, телебачення, плакатів, світлових стендів, об'яв тощо.
Реклама займає значне місце у засобах масової інформації. У житті будь-якого суспільства постійно виникають нові непередбачені ситуації, явища, а разом з ними необхідність їх мовного опису. Опис чогось нового можна досягнути або шляхом утворення нових слів, або використанням старих, але вже в нових значеннях. Отже, неминуче доводиться порушувати усталену нормативність мови, вживаючи деякі слова. Тепер, якщо враховувати, що наша мова у значній мірі складається з готових форм (кліше), то деяке порушення норм граматики, незвична будова фрази — все це привертає увагу, а сама новизна таких слів або фраз сприяє їх поширенню у мові. Нові слова у рекламі утворюються, перш за все, за рахунок утворення рекламних назв для товарів. Деякі слова виявляються настільки вдалими, що вони швидко попадають в словниковий запас мови: cellophan — целофан; nylon — нейлон; thermos — термос.
Міфологія також є одним із джерел рекламних назв: Apollo — "Аполон" (космічний корабель); Blue Scout — "Блу Скаут" (ракета-носій).
Багато фірмових слів-назв, які вживаються у мові американської реклами, були спеціально придумані так, щоб сама назва давала характеристику особливостей рекламованого товару: Cools — ментолові сигарети (уже у самій назві передається ідея прохолоди).
У мові реклами існує багато скорочених слів-назв: замість повної назви Coca-cola (напій "кока-кола) американці кажуть Coke; замість Lucky Strikes (сигарети) — Luckies.
Граматичні особливості мови реклами досить своєрідні. Граматика мови реклами не являється головною в будові речення, тому що головне в рекламі — досягнення смислового і емоційного ефекту. Дуже часто в рекламі вживається найвища ступінь. В рекламних об'явах завжди присутній епітет "the- best" -найкращий.
Інколи змінюється і сама структура речення.
Наприклад: Buy the now car — Купляйте сучасний (модний) автомобіль. You've got the now look! — У вас модний вигляд! У даному випадку прислівник now вживається замість прикметника "modern". При створенні рекламних текстів, лозунгів, заголовків, повторень намагаються, щоб фірмові назви продукції були умовним рефлексом і автоматично викликали в уяві читача відповідний образ.
Переклад реклами, заголовків викликає певні труднощі. Розглянемо деякі приклади:
"Step into the new Millenium on your Persian carpet!"
Alma
Зрозуміло, що мова йдеться про персидські килими, але для передачі змісту реклами ми не перекладаємо дослівно: "Увійдіть у нове тисячоліття на персидському килимі!" Фірма Алма.
Переклад: "Нове тисячоліття з персидським килимом!"
Або:
"Astron Building systems. Fast, efficient solution throughout in
Eastern Europe"
Contact Astron Coustruction International Division Tel., fax, E-mailПереклад:
"Системи будівництва фірми Астрон. Швидко, кваліфіковані рішення в Східній Європі"
Звертатися: Відділення міжнародного будівництва фірми Астрон. Тел.: Факс: Е-пошта.[13, c.56-58]
1.3.2. Заголовок та його переклад
При роботі з науково-технічними матеріалами важливе значення має переклад заголовків, особливо про усному перекладі друкованого тексту без підготовки, при реферуванні, коли за заголовком потрібно визначити відповідність даної статті тій чи іншій темі.
Заголовок у короткій формі передає зміст тексту або визначає найважливіше в ньому. Заголовки можуть складатися із загального заголовка і одного чи більше підзаголовків. У випадку, коли загальний заголовок не досить повно розкриває зміст тексту, слід звернутися до підзаголовків або прочитати весь текст, а потім знову повернутися до перекладу заголовка. Таким чином, при перекладі заголовків важливу роль відіграє контекст.
Труднощі при перекладі викликають широке використання в заголовках атрибутивних груп. Для перекладу такого заголовка слід провести аналіз змістових зв'язків атрибутивного словосполучення і визначити змістові групи всередині цього словосполучення. Розібравши змістові зв'язки, перекладають словосполучення справа наліво, починаючи з опорного слова.
Однією з характерних рис заголовків є різноманітні скорочення, які можуть бути визначені у самому контексті чи за допомогою словника. Перелік найбільш вживаних скорочень міститься майже у кожному словнику. Іноді слід звертатися до спеціальних словників скорочень.
Труднощі при перекладі можуть бути, якщо в заголовку можуть мати місце опущення дієслова — присудка, допоміжного дієслова,, артикля. Труднощі при перекладі викликають заголовки, в яких відсутній підмет, а дієслівний присудок стоїть в особовій формі.
Наприклад, "From Confidence To Pressure", зробити дослівний переклад такого заголовка неможливо. Часто такі заголовки мають підзаголовки Debts as a component of Ukrainian-Russian relationship still to be settled, (газ. "The day" 27.03.2001 p.)
Слід уважно прочитати підзаголовок, а іноді весь текст, щоб правильно перекласти заголовки.
В сучасній англійські і, головним чином, американській технічній літературі можуть бути такі види заголовків:
• Заголовки у вигляді питання.
a) WHAT'S COMING FOR LIGHT WEIGHT
CLAY BLOCKS?
Які перспективи розвитку легких керамічних блоків
b) WHY WASH AGGREGATES?
Питання промивки агрегатів
c) MODERNIZE?
Чи варто проводити реконструкцію (будівлі)?
• Заголовки у вигляді заявки
a) EXHIBITION HALLS GO UNDERGROUND
Спорудження підземних залів для виставки
b) WE GIVE OLD SWIMMING POOL NEW IDEALS
Реконструкція старого плавального басейну
• Заголовок у вигляді окличного речення
a) HERE'S A SIMPLE WAY TO INTERPRET DATA!
Знайдено простий спосіб розшифровки даних!
b) RAIN OFF THE ROOF!
Відведення дощової води з даху![19, c. 114-116]
1.3.3. Патент та його переклад
Технічний переклад, як було сказано вище — це переклад, який використовують для процесу обміну наукової та технічної інформації. Основна форма обміну науково-технічною інформацією здійснюється за допомогою офіційно зареєстрованих патентів.
Патент (від лат. paten — відкритий, очевидний) — документ, що посвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом строку. Виклад патенту має традиційну форму, свій стиль, тому виникають труднощі перекладу.
Патент складається:
а) бібліографічна частина опису винаходу;
б) назва галузі техніки до якої відноситься винахід, аналіз
стану техніки даної галузі, аналіз передумови створення
винаходу;
в) мета винаходу, коротке формулювання сутності винаходу;
г) повний опис винаходу, опис ілюстрацій, приклади
варіанту здійснення винаходу;
д) патентна формула.
а) бібліографічна частина включає: номер патенту, заголовок патенту, назву країни, яка видала патент, дату подачі заявки, дату видачі патенту, класифікаційні індекси, прізвище власника патенту та його адреса, прізвище винахідника.
Заголовок патенту часто перекладають після перекладу всього патенту. Як було показано раніш, переклад заголовка має свої певні закони. На основі заголовків складають каталоги для спеціалістів певної галузі науки і техніки, де вони знаходять винаходи, які їх цікавлять.[13, c.138]
Розділ II. Граматичні проблеми науково-технічного перекладу
2.1. Загальні закономірності співвідношення та відповідності граматичних форм і конструкцій мов оригіналу і перекладу
Поділ складних випадків перекладу на граматичні та лексичні явища — досить умовний, адже в кожній мові граматичне тісно пов'язане з лексичним і спосіб передачі в перекладі граматичних форм і конструкцій нерідко залежить від їх лексичного наповнення. Одне й те ж граматичне явище залежно від конкретного лексичного вираження може перекладатися різними способами.
Однак існують певні загальні закономірності співвідношення та відповідності граматичних форм і конструкцій мов оригіналу і перекладу, тому докладний опис таких співвідношень, орієнтований на переклад, видається не тільки доцільним, а й необхідним, аби достатньо чітко уявляти, які можливості має перекладач у своєму розпорядженні для адекватної передачі у перекладі граматичних явищ оригіналу.
Мова науково-технічної літератури відрізняється від розмовної мови або мови художньої літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями. Якщо лексичні відмінності помітні навіть для нефахівця (а це передусім значна наявність спеціальної лексики, термінів), то
у граматичному плані вони значно менш виразні, однак не менш різноманітні.
Необхідно підкреслити, що тут йдеться не про інвентарні відмінності, тобто відмінності у складі синтаксичних конструкцій або морфологічних форм (що майже відсутні між текстами різних письмових стилів), а про відмінності у функціонуванні граматичних елементів. Однією з найпомітніших граматичних особливостей науково-технічних текстів є велика кількість різного роду поширених складних (у першу чергу — складнопідрядних) речень, що вживаються для передачі типових для наукового викладу логічних відношень між об'єктами, діями, подіями та фактами.
Між науково-технічними текстами, написаними різними мовами, також існують значні граматичні відмінності, зумовлені особливостями граматичної будови мови, нормами і традиціями письмового наукового мовлення. Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслів, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо. Та все ж найбільше між англійськими та українськими науково-технічними текстами граматичних розбіжностей інвентарного характеру, зумовлених особливостями побудови цих мов. Так, в українській мові відсутні неозначений та означений артиклі, що вживаються в англійській мові не тільки як певні означення, а й сигналізують про особливості розподілу інформації у англійському реченні.
Обов'язковою умовою адекватного перекладу є вміння правильно аналізувати граматичну будову іншомовних речень, правильно визначати граматичні труднощі перекладу й конструювати речення у перекладі відповідно до норм мови і жанру перекладу. Зрозуміло, що перекладач повинен бути добре обізнаним з граматичними особливостями вихідної та цільової мов, основами теорії перекладу взагалі та науково-технічного перекладу зокрема, а також із перекладними відповідниками у галузі граматики та лексики, перекладацькими трансформаціями, способами перекладу різних мовних та мовленнєвих явищ. Все це становить частину загальної компетенції перекладача, яка, звичайно, значно ширша від означеної нами. [21, c. 59-63]
2.2. Граматичні труднощі перекладу
Для перекладача науково-технічної літератури особливо важливе знання предмета перекладу — він повинен орієнтуватися у тій предметній галузі, до якої належить призначений для перекладу текст. Під час перекладу потрібно правильно зрозуміти зміст речень, смислові відношення між реченнями та значення метатекстових елементів, що беруть участь в організації тексту. Природно, що найбільший комплекс граматичних проблем перекладу пов'язаний із розумінням синтаксичної структури та морфологічного складу речень як мовних елементів, що є безпосередніми носіями предметної інформації.
Як відомо, англійська і українська мови належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов (перша — до германської, друга — до слов'янської), а й до різних структурних типів мов: перша – переважно аналітична мова, де граматичні відношення у реченні передаються вільними граматичними морфемами, а друга — флективна мова, де граматичні значення й відношення передаються за допомогою зв'язаних граматичних морфем — флексій. Саме розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій і становлять першу велику групу граматичних труднощів перекладу. Так, в українській мові немає артиклів, герундія, часових форм дієслова груп Continuous та Perfect, складних підметових та додаткових інфінітивних конструкцій, а в англійській мові — дієприслівників, категорії роду іменників і прикметників тощо. Певні відмінності існують у побудові речення: на відміну від української мови, де група підмета нерідко може міститися після групи присудка, в англійській мові порядок головних членів речення значно фіксованіший, що може вимагати перебудови речення при перекладі.
Друга група граматичних труднощів перекладу пов'язана з різним обсягом змісту подібних у двох мовах форм і конструкцій. Так, форма теперішнього часу дієслова-присудка в українській мові відповідає за своїм змістом англійським відповідним формам Present Indefinite, Present Continuous та частково Present Perfect, а форма родового відмінку україн¬ського іменника може відповідати за своїм граматичним значенням англійській прийменниково-іменниковій конструкції "of + N" або формі загального відмінку іменника в препозиції до іншого іменника.
Третю групу граматичних труднощів перекладу складають ті граматичні явища мови тексту оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних явищ мови перекладу функціональні характеристики, наприклад, форми однини і множини іменника наявні і в українській, і в англійській мовах, однак форми конкретних іменників можуть не збігатися (англійське evidence вживається тільки в однині, але може перекладатися формою і однини, і множини).
Ще одна група граматичних труднощів перекладу складається з тих граматичних явищ, що мають різні частотні характеристики в англійській та українській науково-технічній літературі. Так, у перші.; частотність форм пасивного стану дієслова-присудка значно більша, ніж у другій, тому в перекладі такі форми нерідко доводиться замінювати на форми активного стану. Такі труднощі викликані розбіжностями у мовностилістичних нормах текстів мовами оригіналу й перекладу.
Певні труднощі для перекладачів-початківців становлять граматичні омоніми — формально тотожні граматичні форми або конструкції, що мають різне граматичне явище (наприклад, дієслово to do може вживатися як допоміжне дієслово у заперечувальних та питальних реченнях, дієслово-репрезентант попереднього дієслова та як смислове дієслово).
Ще одна група граматичних труднощів перекладу пов'язана з особливостями вираження членів речення у двох мовах, насамперед підмета і присудка. Наприклад, в англійській мові є так звані "формальний підмет" і "формальний додаток", неможливі у структурі українського речення. Тільки незначна частка англійських та українських висловлювань має ідентичну синтаксичну структуру та порядок компонентів і тільки у такому випадку англійські висловлювання можуть перекладатися відповідними українськими висловлюваннями без застосування граматичних трансформацій. Такий переклад називається "дослівним" або "послівним". Його слід відрізняти від граматично буквального перекладу, який є дослівним перекладом граматичної форми або синтаксичної конструкції, що порушує граматичні норми мови перекладу та/або жанрово-стилістичні норми науково-технічної літератури.
Граматичний буквалізм призводить не тільки до порушення норм мови перекладу, а й до різних викривлень у передачі смислу оригіналу. Наприклад, у граматично буквальному перекладі речення "A new element will be discovered sooner or later" /"Новий елемент буде відкрито раніше чи пізніше" спостерігається порушення норм функціонування порівняльних форм прислівників: в українській мові у подібних випадках вживається форма позитивного, а не порівняльного ступеня ("рано чи пізно"). А наступний буквальний переклад викривляє смисл оригіналу і порушує деякі граматичні норми української мови, згідно з якими, зокрема, дієприкметниковий зворот не може вводитися сполучником, а анафоричний присвійний займенник повинен мати форму "свій", а не "його": While taking part in the discussion he advanced his famous theory. /Коли, беручи участь у дискусії, він висунув його відому теорію (Треба: "Саме під час цієї дискусії він висунув свою знану тепер теорію".
Дослівний переклад відбувається послідовно з першого слова речення до останнього. Він не виключає вилучення артиклів та певних лексичних трансформацій, якщо внаслідок їх застосування структура й порядок членів речення, що перекладається, не змінюються:
This is the phenomenon of diffraction. Це—явище дифракції.
It is one of the basic questions of any science. Це є одним з головних питань будь-якої науки.
Саме для того, щоб уникнути неадекватного буквального перекладу ("граматичного буквалізму"), і потрібно застосовувати перекладацькі граматичні трансформації, внаслідок яких буквальний переклад адаптується до норм мови перекладу та стає адекватним. Граматичні трансформації спричиняються різними чинниками. Зокрема, причинами таких трансформацій є:
1) Різниця у способах передачі інформації англійським і українським реченням: те, що в одній мові передається лексичними засобами, в іншій мові може виражатися граматичними засобами. Так, наприклад, попередність однієї дії іншій у минулому в англійській мові позначається формою Past Perfect дієслова-присудка, а в українській мові — словами або словосполученнями ("раніше", "перед цим", "до того" тощо).
2) Відсутність в одній з мов певних граматичних явищ, форм або конструкцій. Наприклад, в українській мові артиклі, герундіальна форма дієслова, формальний додаток ("it"), а в англійській мові — родові форми іменників та прикметників, форми відмінків числівників.
3) Необов'язковість вираження граматичної інформації в одній з мов (наприклад, в українській мові граматично не виражена інформація про те, що дія в теперішньому часі відбувається у момент говоріння (англійська дієслівна форма Present Continuous).
4) Різниця у представленні змісту речення поверхневою структурою (наприклад, в англійській мові складна інформація у додатку може виражатися у вигляді складного додатку Objective Infinitive).
5) Особливості сполучуваності й функціонування слів у словосполученнях і реченнях (наприклад, через особливості сполучуваності прикметника administrative словосполучення administrative efficiency не може перекладатися як "адміністративна ефективність" і повинне перекладатися як "ефективне управління").[7, c.187-189]
Під граматичною перекладацькою трансформацією розуміється зміна граматичних характеристик слова, словосполучення або речення у перекладі. Розрізняють п'ять основних видів граматичних трансформацій: пермутація (перестановка), субституція (заміна), додавання, вилучення та комплексна трансформація. Перестановка — це граматична трансформація, внаслідок якої змінюється порядок слів у словосполученні або реченні. Наприклад, в українському реченні сполучне слово "однак" звичайно стоїть на початку речення, тоді як в англійській мові його відповідник however може вживатися й у середині та наприкінці речення; іменник-означення в англійській мові може перебувати в препозиції, перед означуваним іменником (theory construction), тоді як в українській мові іменник-означення звичайно стоїть після означуваного іменника ("побудова теорії").
Перестановки нерідко супроводжуються іншою граматичною трансформацією — заміною, внаслідок якої змінюються граматичні ознаки словоформ (наприклад, замість форми однини у перекладі вживається форма множини), частин мови (наприклад, інфінітив у перекладі трансформується в іменник), членів речення (наприклад, додаток перетворюється при перекладі в підмет) та речень (наприклад, просте речення перетворюється на складне або навпаки):
Much work has been done on the problem. З цієї проблеми написано багато праць.
Brakes must be applied to stop a car. Щоб зупинити автомобіль, необхідно застосувати гальма.
This year has seen many great discoveries. У цьому році відбулось багато великих відкриттів.
Крім цього, при перекладі можуть застосовуватися також заміни слова словосполученням, словосполучення — реченням, низки речень — одним складним реченням і навпаки:
І shall discuss those points in greater detail. Я розгляну ці положення докладніше.
This is true also for the language used in the scientific area of culture. Це вірно також і для мови, яка використовується в науковому дослідженні культури.
This is what makes them meaningful. Саме це й робить їх значущими.
Einstein, too, confessed the same admiration for ancient geometry. Ейнштейн також зізнавався, що й він теж був захоплений геометрією древніх.
The conference was a veritable summit meeting. Only Bohr was conspicuously absent. Ця конференція була справжньою зустріччю у верхах, і лише Бора там явно бракувало.
Kepler set out to unify the classical picture of the world, one which was split into celestial and terrestrial regions, though the concept of a universal physical force, but when this problem did not yield to physical analysis, he readily returned to the devices of a unifying image, namely, the central sun ruling the world, and of a unifying principle, that of all-pervading mathematical harmonies. Кеплер намагався зробити єдиною класичну картину світу, який до цього був розділений на небесну і земну сфери.
Для цього він використав поняття загальної фізичної сили. Та коли ця проблема не піддалася фізичному аналізу, він невдовзі повернувся до механізмів об'єднуючого образу, в центрі якого — сонце, що панує над всім світом, та об'єднуючого принципу всюдисущих математичних гармоній.
Додавання — це граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення. Наприклад, у наступних перекладах словоформи applications та introduces перекладається сполученням двох слів:
There are many different applications of this material. Цей матеріал застосовується у багатьох різних галузях.
The mutual effect introduces a complex change. Перехресний вплив призводить до появи комплексних поправок.
Додавання використовується при перекладі іменників (intricacies "складні проблеми та заплутані питання"), прикметників (recurrent "що періодично повторюється"), дієслів (to solve "знаходити вирішення"), прислівників (theoretically "у теоретичному плані"), субстантивованих прикметників (the intracellular "внутрішньоклітинне середовище"), слів інших частин мови та словосполучень (data rates "швидкість передачі даних").
Вилучення — це така граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі вилучається певний мовний елемент (нерідко це плеонастичне слово, словоформа, член або частина речення):
The explosion was terrible while it lasted. Вибух був жахливий.
This is a very difficult problem to tackle. Це дуже складна проблема.
Комплексна граматична трансформація включає дві або більше простих граматичних трансформацій, наприклад, коли під час перекладу одночасно здійснюються перестановка та додавання:
The motor was found to stop within 2 seconds. Виявилося, що електромотор зупиняється протягом двох секунд.
Оскільки граматика тісно пов'язана з лексикою, значна кількість перекладацьких трансформацій має змішаний характер, тобто при перекладі відбуваються одночасно лексичні та граматичні зміни. Такі лексико-граматичні трансформації називаються змішаними і складаються з розглянутих вище граматичних трансформацій та різного роду лексичних трансформацій (генералізація, специфікація, контекстуальна заміна тощо). Наприклад, у наступному перекладі застосовано граматичні трансформації заміни герундія на іменник та форми однини іменника research на форму множини "дослідження" і лексичні трансформації контекстуальної заміни прислівника heavily на "широко", прийменника in на прийменник "при" та займенника І на займенник"ми":
In identifying these features / relied heavily on previous research. При визначенні цих ознак ми широко використовували попередні дослідження.
Вміння та навички перекладацьких трансформацій становлять істотний компонент компетенції перекладача, і тому їх виробленню та правильному застосуванню слід надавати належної уваги. Застосування трансформацій у перекладі має спрямовуватися на адекватну передачу смислу оригіналу та враховувати норми мови перекладу. Обов'язково використовуються трансформації при перекладі відсутніх в українській мові граматичних явищ англійської мови.
Подані основні проблеми перекладу, які пов'язані з відмінностями структур англійської й української мов та особливостями передачі пасивних конструкцій.
Аналіз способів перекладу різних граматичних форм і конструкцій здійснюється у контексті речення, оскільки, з одного боку, саме речення є тим мовним об'єктом, який ще піддається систематичному розгляду, а, з другого боку, саме в ньому знаходить відображення абсолютна більшість граматичних явищ. Лише у тих випадках, де це необхідно, переклад розглядається на матеріалі сполучень речень.[25, c.211-16]
Розділ III. Використання словників і довідників. Техніка роботи зі словником при перекладі наукових та технічних текстів
3.1. Загальна характеристика джерел інформації
При перекладі науково-технічної літератури словники є необхідним довідковим матеріалом. Для швидкого знаходження спеціальних термінів потрібно знати, які бувають робочі джерела інформації, що можна знайти у кожному з них і послідовність їх використання.
Всі робочі джерела інформації, якими користуються перекладач, можна поділити на загальні і спеціальні.
Загальні джерела інформації розподіляються на словники загального призначення і загальні енциклопедії. Словники, в свою чергу, поділяються на двомовні (наприклад, англо-українські і українсько-англійські, неспеціальні словники і фразеологічні словники) і одномовні, куди входять тлумачні словники (наприклад, тлумачні словники української і англійської мов) і словники слів іншомовного походження; також є допоміжні одномовні словники (наприклад, синонімів, антонімів і орфографічні), і енциклопедії загального призначення.
Спеціальні джерела інформації включають спеціальні словники, спеціальні енциклопедії, довідники з різних галузей науки і техніки, спеціальну літературу.
Спеціальні словники, в свою чергу, поділяються на двомовні (політехнічні, галузеві) і допоміжні спеціальні двомовні словники (словники скорочень, словники псевдодрузів перекладача), а також одномовні спеціальні словники (наприклад, технічний словник).
Спеціальні енциклопедії поділяються на політехнічні і галузеві.
Давайте розглянемо більш детальніше робочі джерела інформації:
Такий порядок класифікації словників зовсім не випадковий, тому що у такій послідовності бажано використовувати джерела інформації для економії часу пошуку. [13, c. 224-225]
3.1.1.Загальні двомовні словники
Для успішного користування загальними двомовними словниками необхідно пам'ятати, що будь-який двомовний словник дає не переклад слів, а тільки можливі еквіваленти кожного даного слова. Словник тільки дає натяк на те, що може виражати слово в контексті.
Для того, щоб швидко знайти слово в словнику необхідно:
• твердо знати алфавіт;
• знати порядок розміщення слів на одну букву в словнику по принципу послідовності алфавіту аж до останніх букв слова;
• знати будову словника: умовні позначення, розміщення довідкового матеріалу, групування слів в смислове гніздо, різні позначки, скорочення, вихідні форми слова.
Прикладом загального двомовного словника є "Англо-український словник" М.І.Балла.
Усі заголовні англійські слова розміщені у словнику в алфавітному порядку. Наводяться найуживаніші значення англійських слів. Слова близькі за значенням (синоніми) розділяються комами, слова, що мають різні значення — крапкою з комою.
Термінологічні позначки, наприклад:
boarding — (мор.) взяття на абордаж,
dandelion — (бот.) кульбаба,
filar — (mex.) нитковий,
-hardener — (хім.) прискорювач затвердіння, і умовні скорочення, що вказують на стиль та сферу вживання слів, наприклад:
jollification — (розм.) розвага; утіха,
kobold — (нім.) домовик,
landocracy — (ірон.) земельна аристократія,
lead — (амер.) вступна частина, подаються курсивом перед перекладом.
Якщо заголовне слово повторюється у сполученні, вони замінюється знаком — (тильда). Тильда (-) служить у гніздах слів знаком повтору. Вона замінює або все заголовне слово або його складову частину.
effortзусилля; without ~ легко; a good — вдала спроба.
Словосполучення, що позначають окремі поняття, усталені сполучення слів, фразеологічні звороти, наводяться після знака ◊ (ромб).
◊ the jolly god — Бахус
◊ at liberty — вільний
◊ to try one's luck — спробувати щастя
Сполучення дієслова з прийменниками і прислівниками позначаються знаком □ (квадрат).
□ crowd into — протискатися
□ crows out — витискати
□ kick about — перекидати
Слова в словнику завжди подаються в початковій (вихідній) формі: іменник — в однині, прикметник — в звичайному ступені порівняння; дієслово — в трьох формах (інфінітів (вихідна форма дієслова) Past Indefinite, Past Participle) [16, c.70-74]
3.1.2. Загальні одномовні словники
Одномовні словники пояснюють значення слів на тій самій мові.
Словники синонімів не тільки пояснюють значення слів схожих за смислом, а також надають набори лексичних засобів для більш точного вираження думки.
Словники антонімів також пояснюють значення слів, але методом "від протилежного" і дають можливість вибору протилежних по смислу слів і виразів.
Спеціальні політехнічні двомовні словники.
Ці словники дають еквіваленти загальнотехнічних і загально-наукових термінів, а також загальновживаних слів.
У цьому словнику розміщення матеріалу алфавітно-гніздове, тобто, якщо термін складається з одного слова, то це слово потрібно шукати як у звичайному словнику, по алфавіту. Але, якщо термін складається з декількох слів, одне із яких є означувальне слово, а інші — означення, то такий термін потрібно шукати по означувальному слову. Таке слово стоїть в кінці термінологічного сполучення. Наприклад:
control device- контрольний пристрій.
Якщо слово входить не в одне термінологічне сполучення, то такі сполучення утворюють гнізда, в яких вони (слова) розміщуються у вигляді списку, трохи зміщеного праворуч від основного слова. Термінологічні сполучення у цьому гнізді розміщуються по алфавіту, сам основний термін у гнізді замінюється тильдою (~).
coding 1. кодування; 2. програмування
automatic ~ 1. автоматичне кодування; 2. автоматичне програмування;
direct ~ програмування в абсолютних адресах;
optimal ~ 1. оптимальне кодування; 2. оптимальне програмування.
В кінці словника є список найбільш вживаних спеціальних скорочень та позначень, які вживаються у різних галузях науки і техніки. Словник має додаток, де можна знайти дуже корисні відомості.
3.1.3. Двомовні спеціальні словники
Галузеві словники відрізняються від політехнічних тим, що вони містять значно більше термінів і їх еквівалентів, які відносяться до даної галузі. І це природньо, тому що політехнічний словник не може вміщувати спеціальної термінології усіх галузей.
Крім вузькоспеціальних термінів, галузеві словники також вміщують загальнотехнічну лексику.
Розміщення термінів і сполучень може бути алфавітним, гніздовим і змішаним.
3.1.4. Одномовні спеціальні словники
Прикладом одномовного-словника може бути Політехнічний тулмачний словник. У цьому словнику пояснюються спеціальні терміни, даються відомості про різні виробничі процеси, описуються різні пристрої і т.д.
3.1.5. Довідники
Довідники призначені для спеціалістів різних галузей техніки і промисловості і містять техніко-економічні показники, цифрові дані і т.д.
В спеціальному довіднику можна знайти все, що потрібно для правильного розуміння оригіналу.
В довідниках інколи подаються списки спеціальної літератури з окремих питань.[16, c.70-74]
Висновки
Основна складність перекладу науково-технічних текстів, а саме переклад термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Було би невірним говорити про переклад термінів як таких. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, — повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками.
Однак, у спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цієї труднощі полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і перш за все — у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу може надати тут консультація фахівця в даній галузі. Спочатку необхідно точно встановити, у чому полягає описувана в іноземномовному перекладі проблема і в чому полягають проблеми її викладу в перекладі. Як уже вказувалося, проблема може полягати в описі нових процесів або найновішої апаратури. Перекладач повинен уважно співставити усі випадки вживання нових термінів або місць, які важко передаються засобами української мови, щоб із загального змісту тексту скласти собі чітке уявлення про описувану проблему.
Будь-який науковий текст характеризується певною повторюваністю термінів. Тому для правильної передачі значення незнайомого і відсутнього у словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадки його вживання в даному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з даного питання. Велику допомогу перекладачеві може надати уже існуюча перекладна література з даного питання, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад.
Список використаних джерел
- Бабченко О.М. Навчання технічного перекладу та реферування у школі./ О.М.Бабченко // Іноземні мови. -1999. -№2. — С. 11-13
- Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов. — М., "Международные отношения", 1975.
- Білоус О. Теорія перекладу : Курс лекцій: Навчальний посібник/ О.М. Білоус,; М-во освіти і науки України, Кіровоградский держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. -Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. -116 с.
- Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. — М.: Высшая школа, 1986
- Григоров, Владимир Борисович Как работать с научной статьей : Пособие по англ. яз./ Владимир Григоров,. -М.: Высш. шк., 1991. -201 с.
- Зимомря М. Переклад: теорія та практика : Навчально-методичний посібник/ Микола Зимомря, Білоус, Олександр ; . -Кіровоград: Редакційно-видавничий центр КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. -114 с.
- Карабан В. Переклад англійської наукової і технічної літератури : Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. -4-е вид., виправлене. -Вінниця: Нова книга, 2004. -574 с.
- Клюканов И.Э. Психолингвистические проблемы перевода. — Калинин, 1989
- Коваленко А. Загальний курс науково-технічного перекладу.-К.: "Фірма "Інкос", 2002. -317 с.
- Ковганюк С.П. Практика перекладу. (З досвіду перекладача). — К., "Дніпро", 1968
- Комиссаров В.Н. Слово о переводе. (Очерк лингвистического учения о переводе). — М., "Международные отношения"
- Комиссаров В.Н. Теория перевода. — м,: "Высшая школа", 1990
- Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. — К., "Вища школа", 1982
- Латышев Л.К. Курс перевода: (Эквивалентность перевода и способы её достижения). — М., "Международные отношения", 1981
- Лилова Анна Введение в общую теорию перевода. — М., "Высшая школа", 1985
- Методическая почта // Иностранные языки в школе. -2003. -№2. — С. 70-74
- Миньяр-Белоручев Р.К. Общая теория перевода и устный перевод. — М.: Воениздат, 1980
- Миньяр-Белоручев Р.К. Последовательный перевод. Теория и методы обучения. — М., Воениздат, 1969
- Мирам Г.Э. Профессия: переводчик. — Киев, Ника-Центр Эльга, 2000
- Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода. — М., "Международные отношения", 1974
- Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. — К., Вид-во Київ. ун-ту, 1972
- Федоров А.В. Введение в теорию перевода (Лингвистические проблемы). — М., Изд. лит. на иностр. яз., 1958
- Федоров А.В. Основы общей теории перевода: (Лингвистические проблемы). — М.: "Высшая школа", 1983
- Циткина Ф.А. Терминология и перевод (к основам сопоставительного терминоведения). — Львов: ЛГУ, 1988
- Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. — М.: Наука, 1988