1. Захист економічних прав та інтересів членів споживчих товариств, роль трудового законодавства в охороні і захисті трудових пайовиків.

2. Членство в споживчій кооперації та його документальне оформлення.

Список використаної літератури.

1. Захист економічних прав та інтересів членів споживчих товариств, роль трудового законодавства в охороні і захисті трудових пайовиків

Формування цілісної системи методів державного регулювання корпоративних відносин є однією з основних передумов запровадження дієвої політики уряду в цій сфері економіки. Виконання цієї вимоги набуває особливої актуальності в нашій країні, де корпоративне управління перебуває лише на стадії свого становлення. Для нинішньої практики господарювання в корпоративному секторі України характерним є перманентний перерозподіл власності, формування специфічної мотивації менеджерів і великих акціонерів, орієнтованої переважно на контроль фінансових потоків і виведення активів керованих підприємств у тіньовий обіг, слабкість традиційних зовнішніх механізмів управління корпораціями (ринків цінних паперів і контролю, загрози банкрутства), наявність суттєвих прогалин у законодавчому забезпеченні захисту прав інвесторів. За цих обставин не випадково, що розвиток вітчизняних господарських товариств супроводжується загостренням корпоративних конфліктів, унаслідок чого ускладнюються ринкова реструктуризація і доступ до зовнішніх джерел фінансування виробничої діяльності. Органи ж державної виконавчої влади, на які, по суті, покладаються функції арбітражу при розв’язанні такого роду конфліктів, досить часто виступають їх ініціаторами, удаючись до вибіркового (політизованого) державного інфорсменту і використовуючи для цього переважно один метод — адміністративний примус.

Система споживчої кооперації України, на нашу думку, впродовж десятків років не зовсім справедливо ставилася до своїх членів — громадян України.

У разі відсутності в споживчій кооперації документів, які б підтверджували ваше членство, довести свої права можливо шляхом підтверджувальних свідчень не менш як двох свідків.

Як відомо, корпорації формуються суто добровільно і на основі фінансової участі засновників (акціонерів, пайовиків), що виявляються в кількості придбаних ними акцій або розмір їх паю. Отже, ключовими характеристиками корпоративних відносин є майнова відокремленість й автономність їх учасників один від одного, відсутність у них будь-яких владних повноважень стосовно один одного та юридична рівність. Тому держава використовує відносно корпоративних організацій методи приватно-правового регулювання: автономних рішень, координації, рекомендацій тощо. Приватно-правове регулювання застосовується з метою захисту приватних інтересів конкретної особи як учасника корпоративних відносин — власне компанії, її засновників та органів управління, окремих акціонерів (пайовиків), менеджерів, кредиторів, найманих працівників та ін.

Проте для захисту суспільних інтересів (суспільства в цілому, дрібних акціонерів (пайовиків), місцевої громади, споживачів, колективу найманих працівників тощо) у процесі функціонування корпорацій державою використовуються методи публічно-правового регулювання, у першу чергу метод владних приписів. Застосування цього методу передбачає юридичну нерівність сторін відносин, одна з яких обов’язково має бути владним суб’єктом, що уповноважений державою на певне коло дій та вимог, які є обов’язковими для іншої сторони.

Розподіл корпоративних відносин за ознакою їх правової природи на приватноправові та публічно-правові має суттєве значення для оцінки тих чи інших засобів їх державного регулювання, з’ясування наслідків тих чи інших дій суб’єктів такого регулювання. Саме тому ця характеристика може служити підставою для більш докладного й послідовного опису існуючих методів державного регулювання корпоративних відносин в Україні. Так, зазначені методи можуть бути класифіковані за ознакою характеру впливу, масштабу, засобів та характеру регулювання (табл. 2).

2. Членство в споживчій кооперації та його документальне оформлення

Членами споживчого товариства можуть бути фізичні та юридичні особи. У споживчому товаристві допускається асоційоване членство з правом дорадчого голосу на загальних зборах (зборах уповноважених) членів споживчого товариства.

Членами споживчого товариства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей і завдань споживчого товариства.

Членство у споживчому товаристві не обумовлене обов'язковою трудовою участю громадян у його діяльності.

Прийом фізичних і юридичних осіб у члени споживчого товариства проводиться за їх письмовою заявою загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства, а в період між загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства — правлінням споживчого товариства не пізніше як у 30- денний строк з дня подання заяви. Рішення правління про прийом фізичних чи юридичних осіб у члени споживчого товариства підлягає затвердженню на наступних загальних зборах (зборах уповноважених) членів споживчого товариства.

Кожний кандидат у члени споживчого товариства вносить вступний та обов'язковий пайовий внески у розмірах, що визначаються загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства.

Членом споживчого товариства фізична чи юридична особа стає після сплати у повному обсязі вступного, обов'язкового пайових внесків та прийняття рішення про її прийом. Кожному члену при вступі до товариства видається членський квиток.

Члени споживчого товариства можуть вносити додаткові пайові внески на формування фінансових ресурсів та інші цілі. Порядок внесення і повернення членам споживчого товариства додаткових пайових внесків регулюється Положенням про організацію пайового господарства в споживчій кооперації України.

Членство у споживчому товаристві припиняється у разі:

· добровільного виходу з нього;

· смерті члена споживчого товариства (фізичної особи), ліквідації члена споживчого товариства (юридичної особи);

· вибуття члена споживчого товариства з постійного місця проживання за межі країни (крім тимчасово вибулих);

· відсутності члена споживчого товариства на загальних (дільничних) зборах без поважних причин більше трьох разів підряд;

· ліквідації, припинення діяльності споживчого товариства і зняття його з державного реєстру.

Член споживчого товариства може вийти з нього на підставі письмової заяви, яка розглядається правлінням споживчого товариства у 30-денний строк, з наступним затвердженням рішення правління про вихід загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства. У разі виходу (виключення) йому повертається вся сума обов'язкового пайового внеску і сплачується належне частина виплат на паї з доходу за результатами роботи за рік. Вступний внесок члена споживчого товариства поверненню не підлягає.

Після ухвалення рішення правління споживчого товариства про вибуття члена зі споживчого товариства виплати на його пайові внески не нараховуються.

У разі смерті члена споживчого товариства його членство у споживчому товаристві припиняється, а його обов'язкові, додаткові пайові внески та цільові внески, нараховані і несплачені кооперативні виплати та виплати на паї зараховуються до резервного фонду споживчого товариства до можливого витребування їх його спадкоємцями, а у випадку їх невитребування спадкоємцями в установлені чинним законодавством строки — до неподільного фонду споживчого товариства.

14. Порядок вступу і виходу зі споживчого товариства асоційованого члена, його права та обов'язки, розміри вступного і обов'язкового пайових внесків та виплат на них, а також участь асоційованого члена в господарській та іншій діяльності споживчого товариства визначаються в порядку, встановленому цим статутом для членів споживчого товариства. Асоційований член споживчого товариства користується правом дорадчого голосу в споживчому товаристві.

Асоційованим членом фізична чи юридична особа стає після сплати у повному обсязі вступного, обов'язкового пайових внесків, визначених для асоційованих членів, та прийняття рішення про її прийом. Члени споживчого товариства можуть бути переведені в асоційовані члени за їх бажанням (заявою) або за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів споживчого товариства на пропозицію правління споживчого товариства, якщо вони неодноразово не брали участі у їх роботі (за станом здоров'я, похилим віком чи тривалому перебуванні за межами населених пунктів, які знаходяться у межах діяльності споживчого товариства).

Асоційований член має право брати участь у діяльності споживчого товариства, обговорювати питання порядку денного загальних (дільничних) зборів членів споживчого товариства, бути обраним лише в громадські органи управління і контролю споживчого товариства (дільничний комітет, комісію кооперативного контролю).

Внесені асоційованим членом споживчого товариства обов'язкові і додаткові пайові внески не можуть бути спрямовані на покриття збитків споживчого товариства.

При ліквідації споживчого товариства асоційований член має переважне порівняно з іншими членами споживчого товариства право на отримання своїх пайових внесків.

Інші права та обов'язки асоційованого члена, а також його участь в господарській та іншій діяльності споживчого товариства визначаються в порядку, встановленому цим статутом для членів споживчого товариства.

Член споживчого товариства має право:

а) брати участь у діяльності споживчого товариства, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності споживчого товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб;

б) одержувати кооперативні виплати та виплати на паї з доходу (прибутку), що розподіляється за результатами господарсько-фінансової діяльності за рік між членами споживчого товариства, відповідно до їх пайових внесків та права на пай (частку) у майні споживчого товариства, а також виплати за участь у спільному господарюванні;

в) використовувати можливості гарантованого збуту на договірних засадах продукції особистого господарства та промислу через заготівельні і торговельні підприємства споживчої кооперації;

г) здавати кооперативним підприємствам у першочерговому порядку сільськогосподарську продукцію та сировину для; переробки на давальницьких умовах;

д) бути прийнятим у першочерговому порядку на роботу в споживче товариство відповідно до освіти, професійної підготовки та з врахуванням потреби в кадрах;

е) здобувати освіту в навчальних закладах споживчої кооперації за цільовими направленнями;

є) користуватися об'єктами соціально-культурного призначення, створюваними споживчим товариством, спілками, а також при дольовій участі їх з іншими організаціями і підприємствами;

ж) користуватися іншими послугами споживчого товариства та пільгами, передбаченими для членів споживчого товариства відповідно до порядку, встановленого загальними зборами (зборами уповноважених);

з) одержувати від виборних органів та посадових осіб споживчого товариства інформацію з будь-якого питання його діяльності, за винятком тієї, що пов'язана з комерційною таємницею та конфіденційною інформацією. Порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації, віднесеної до комерційної таємниці та конфіденційної інформації, визначається нормативними актами Укоопспілки;

й) оскаржувати дільничним та загальним зборам (зборам уповноважених) членів споживчого товариства або в суді дії виборних органів і посадових осіб споживчого товариства;

і) добровільного виходу зі споживчого товариства.

16. Член споживчого товариства зобов'язаний:

а) виконувати вимоги статуту споживчого товариства, брати участь у роботі загальних (дільничних) зборів членів споживчого товариства, виконувати рішення загальних зборів (зборів уповноважених), виборних органів управління і контролю;

б) виконувати свої зобов'язання перед споживчим товариством, пов'язані з участю в його діяльності;

в) берегти і зміцнювати власність споживчого товариства, не допускати безгосподарного та недбайливого користування кооперативним майном;

г) повідомляти споживче товариство про зміну місця свого проживання.

Член споживчого товариства відповідає за зобов'язаннями споживчого товариства в межах внесеного ним обов'язкового пайового внеску, а також закріпленого за ним права на пай (частку) в майні споживчого товариства.

Споживче товариство не відповідає за зобов'язання члена споживчого товариства.

Член споживчого товариства, який порушує свої обов'язки, визначені Законами України "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію" і статутом споживчого товариства, не виконує рішення загальних зборів (зборів уповноважених), причинив збитки споживчому товариству, три рази підряд за умови вчасного повідомлення його про час і місце проведення зборів членів споживчого товариства не приймає в них участі без поважних причин, може бути виключений із членів споживчого товариства.

Питання про виключення з членів споживчого товариства вирішується загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства або правлінням з наступним затвердженням цього рішення на загальних зборах (зборах уповноважених) членів споживчого товариства.

Правління споживчого товариства не пізніше ніж за 10 днів повідомляє члена споживчого товариства про причини внесення питання про його виключення зі споживчого товариства і надсилає йому запрошення на загальні збори (збори уповноважених) членів споживчого товариства (засідання правління споживчого товариства). У разі відсутності члена споживчого товариства на зборах (засіданні) без поважних причин збори (правління) мають право прийняти рішення про його виключення із членів споживчого товариства за його відсутності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на зборах (засіданнях).

3. Майновий сертифікат – це:

а) Документ, який засвідчує право на пай;

б) іменний документ, який видається члену споживчого товариства

в) іменний документ, який видається члену споживчого товариства та засвідчує право на пай

г) Документ, який видається члену споживчого товариства та засвідчує право на пай

Майновий сертифікат — іменний документ, який видається споживчим товариством, споживспілкою пайовику та засвідчує право на пай (частку) в майні споживчого товариства, підприємства.

З дня одержання майнового сертифіката пайовик має право на пай (частку) в майні споживчого товариства, підприємства.

Бланки майнових сертифікатів виготовляються, зберігаються, видаються й обліковуються в порядку, який встановлює Укоопспілка.

Список використаної літератури

1. Вінник О.М., Щербина В.С. Акціонерне право: Навч. посіб. / За ред. проф. В.С.Щербини — К.: Атіка, 2000. — 544 с.

2. Козаченко Г.В., Воронкова А.Е. Корпоративне управління: Підруч. для вузів. — К.: Лібра, 2004. — 368 с.

3. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навч. посіб. — Х.: Еспада, 2003. — 688 с.

4. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2002. — 317 с.

5. Поважный А.С. Трансформационные процессы корпоративного управления. — Донецк: Ин-тэкономики пром., 2001. — 290 с.

6. Кашанина Т.В., Сударькова Е.А. Акционерное право: Практ. курс. — М.: Инфра-М, 1997. — 350 с.

7. Радыгин А. Корпоративное управление: ограничения, противоречия и особенности регулирования // Проблемы теории и практики управления. — 2004. — № 2. — С. 90-97.