Вступ.

1. Структура системи 1С: Бухгалтерія та характеристика її компонентів.

2. Принципи функціонування системи. Типи даних.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Набір програм “1С: Предприятие 7.7″ є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма “1С: Предприятие 7.7″ має компонентну структуру.

“1С: Бухгалтерия 7.7″ є складовою частиною системи програм “1С: Предприятие 7.7″ – її компонентою. Всього існує три основні компоненти:

1) “1С: Бухгалтерия 7.7″;

2) “1С: Оперативный учет 7.7″;

3) “1С: Расчет 7. 7.

Інтерфейс розглянутих програм є російським. Всі команди, документи, довідники та інші функціональні характеристики викладені російською мовою. Саме тому далі в тексті всі перераховані елементи програм та команди, за допомогою яких виконуються операції наведені мовою оригіналу та подаються в лапках.

“1С: Бухгалтерия 7.7″ – це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності.

1. Структура системи 1С: Бухгалтерія та характеристика її компонентів

Сьогодні на ринку програмних продуктів пропонують десятки пакетів програм для комп’ютеризації господарського обліку, проте кожного року фірми-розробники заявляють про випуск нової програми, яка, на їх думку, є потужнішою, «розумнішою» і перевершує всі відомі.

Незважаючи на насиченість ринку, вже кілька років поспіль лідером на ньому є московська фірма 1С. Фірма починала з інформаційної системи «1С: Бухгалтерія» і впровадила такі її версії як: 1С: Бухгалтерія базова для DOS; 1С: Бухгалтерія проф. для DOS; 1С: Бухгалтерія проф. мережева для DOS; 1С: Бухгалтерія базова для Windows; 1С: Бухгалтерія проф. для Windows; 1С: Бухгалтерія проф. мережева для Windows; 1С: Бухгалтерія проф. мережева для Windows-95; 1С: Бухгалтерія проф. мережева Клієнт-Сервер для Windows; 1С: Бухгалтерія проф. для Windows-95. Але її прорив на ринок бухгалтерських програм України відбувся завдяки версії 1С: Бухгалтерія 6.0 дляWindows. Перед іншими ця система мала низку переваг, а саме: простоту інсталяції й використання; можливість гнучкого налаштування конфігурації і наявність вбудованої мови; змогу швидко виконати різноманітні проведення, низьку ціну тощо.

Нещодавно фірма випустила нову комп’ютерну інформаційну систему «1С: Підприємство» версії 7.0, 7.5 та 7.7.Ці системи не мають макромови, однак у них наявна вбудована об’єктно-орієнтована мова програмування і розвинене інтерактивне середовище, що дає змогу змінювати типові конфігурації для своїх потреб чи навіть повністю переписати їх. Вадою систем є обов’язкове їх настроювання фахівцем, однак вони більше орієнтовані на кінцевого користувача і надають останньому більше можливостей під час роботи.

Отже, «1С: Підприємство» — це універсальна комп’ютерна система, яка призначена для автоматизації діяльності підприємств різних видів і форм. Вона, як правило, використовується на різноманітних об’єктах господарювання для автоматизації функцій оперативного управління і господарського обліку. Від інших інформаційних систем подібного класу ця ІС відрізняється своєю конфігурованістю. Тобто конкретний набір об’єктів, структури інформаційних масивів, алгоритми оброблення облікової інформації визначає конкретна конфігурація системи, під якою розуміють сукупність механізмів, призначених для маніпулювання різними типами об’єктів предметної області [2, c. 68-69].

ІС «1С: Підприємство» має компонентну структуру. Одні операції, виконувані системою в процесі автоматизованого розв’язування задач, є типовими, тобто присутні у будь-якому варіанті системи. Це передусім механізми підтримки довідників і документів. Інші операції (наприклад, ведення списку бухгалтерських рахунків) реалізуються в компонентах системи:

· «Бухгалтерський облік для України»;

· «Оперативний облік»;

· «Розрахунок».

Кожна компонента має свій механізм оброблення інформації, що розширює можливості системи в цілому. В свою чергу, кожний механізми оброблення інформації має чітку спрямованість, яка визначає вибір складу необхідних компонент для створення конкретної конфігурації.

Коротко зупинимося на характеристиці кожної компоненти.

Компонента «Бухгалтерський облік для України»призначена для відображення господарських операцій, які здійснюються на підприємстві. Вона маніпулює такими поняттями, як бухгалтерські рахунки, операції і проведення, і дає змогу здійснювати на об’єкті:

· синтетичний облік з використанням кількох планів рахунків паралельно;

· багатовимірний і багаторівневий кількісно-вартісний аналітичний облік;

· валютний облік.

Крім того, в компоненті можна організувати ведення бухгалтерського обліку для кількох підприємств на базі спільного інформаційного забезпечення.

Компонента «Оперативний облік»призначена для автоматизації оперативного обліку наявності та руху засобів. Компонента дає змогу реєструвати та отримувати інформацію про рух і залишки товарних, матеріальних, грошових й інших засобів підприємства в реальному часі і найрізноманітніших розрізах. Вона підтримує механізм регістрів, який і забезпечує запис руху та отримання залишків у різних розрізах. Використання цього механізму дає змогу автоматизувати облік взаєморозрахунків з клієнтами, облік виробничих запасів на складі і т. ін. Однією з головних областей застосування цієї компоненти є автоматизація обліку складських і товарних операцій на підприємствах з великою номенклатурою виробничих запасів (понад 100 000 назв).

Компонента «Розрахунок»призначена для автоматизації складних розрахунків, які здійснюються періодично. У компоненті передбачено можливість виконання розрахунків будь-якої складності, в тому числі перерахування результатів «минулим числом», а також ведення архіву розрахунків за попередні періоди. Ця можливість реалізується за допомогою журналів розрахунків. Однією з головних областей застосування такої компоненти є автоматизація обліку праці та заробітної плати (у разі чисельності персоналу понад 50 осіб)[9, c. 102-104].

Упровадження ІС «1С: Підприємство» поділяється на два етапи:

· конфігурування — тобто, описування моделі предметної області об’єкта засобами системи;

· виконання або оброблення даних предметної області.

На етапі конфігурування визначається структура інформаційної бази, розробляються алгоритми оброблення даних, форми діалогів і вихідних документів. Інформаційна база проектується на рівні передбачених в ІС типів об’єктів предметної області, що підлягають обробленню. Це: константи, довідники, документи, регістри, перерахування, журнали розрахунків, бухгалтерські рахунки, операції, проведення та ін. Під час конфігурування максимально використовуються візуальні засоби настроювання, а для описування специфічних алгоритмів — мовні та програмні засоби, тому воно виконується фахівцем з галузі створення комп’ютерних інформаційних систем обліку.

На етапі виконання користувач (бухгалтер), оперуючи уже конкретними поняттями (об’єктами), які описані на етапі конфігурування системи, формує інформаційну базу і здійснює всі необхідні для виконання його професіональної діяльності розрахунки.

Об’єкти, якими оперують в процесі створення та експлуатації ІС «1С: Підприємство», поділяються на базові, тобто використовувані в усіх компонентах системи, та об’єкти, притаманні певній компоненті.

До базових об’єктів відносять:

· константи;

· довідники;

· перерахування;

· документи;

· журнали;

· звіти і обробки.

Об’єктами типу «Константа» в системі вважаються довідкові дані які змінюються зрідка (назва фірми, її ідентифікаційний код, адреса, ставка ПДВ тощо). Основна причина використання констант полягає в тому, що в них одноразово вводиться будь-яка інформація, яка потім може багаторазово використовуватися при формуванні документів, у розрахунках, при формуванні звітності. Інформація, яка міститься в константі, час від часу може коригуватись, але сутність константи при цьому не змінюється: введене одного разу в систему значення константи використовується багаторазово[5, c. 39-40].

В ІС «1С: Підприємство» можна описати безмежну кількість констант. Для цього на етапі конфігурування формується список констант і описуються їхній характеристики. У константу можна ввести ознаку періодичності для слідкування за змінами її значності. Як приклад на рис. 1 наведено фрагмент списку констант компоненти Бухгалтерський облік для України версія 7.7.

Для описання довідкових даних з деякою множиною значень в системі використовуються об’єкти типу Довідник. Довідники поділяються на кілька категорій:

· об’єкти обліку;

· аналітичні;

· для розрахунків;

· допоміжні;

· підпорядковані.

До першої категорії належать такі довідники, як номенклатура, співробітники, контрагенти і т. ін.

За допомогою аналітичних довідників (статті витрат, рух грошових коштів, види робіт і послуг тощо) користувач може організувати аналітичний облік без переналаштування плану бухгалтерських рахунків.

Для розрахунків використовуються довідники: валют, податки і відрахування, ставки ПДВ, варіанти розрахунку податків і т. ін.

Групу допоміжних складають довідники: устаткування, резерви, одиниці вимірювання, об’єкти та ін., а підпорядкованих — договори, ставки податків і відрахувань тощо.

Довідники ІС «1С: Підприємство» бувають двох видів: ієрархічні (рис. 2) і прості (рис. 3). В ієрархічних довідниках (до них належать усі довідники об’єктів обліку та аналітичні довідники) елементи поділено на групи та підгрупи, що дає змогу користувачеві формувати будь-які аналітичні дані.

Перерахуванняв інформаційній системі «1С: Підприємство» — це службовий тип даних, який використовується не самостійно, а в сукупності з іншими типами даних. Визначити перерахування можна як список можливих значень реквізиту.

Перерахування використовуються при введенні значень реквізитів документів, довідників, констант у випадках, коли необхідно виключити неоднозначне введення інформації.

Як приклад розглянемо поняття «статус покупця». Зазвичай покупці бувають оптові і роздрібні, разові та постійні. Зі статусом покупця пов’язують рівень надаваних знижок з продажної ціни товарів.

Отже, список статусів — «оптовий», «роздрібний», «разовий», «постійний» — можна трактувати як приклад простого перерахування. При виписуванні видаткової накладної користувач системи вказує статус покупця, вибираючи його із цього списку. Згідно з вибраним статусом покупця система визначить розмір продажних цін.

Якщо статус покупця введено в систему на етапі конфігурування як перерахування, то спеціаліст, який виконує коригування, може заздалегідь увести в систему варіанти розрахунку продажних цін залежно від вказаного статусу.

За своїми властивостями перерахування подібне до довідника, але має низку відмінностей. Наприклад, список значень перерахування вводиться в систему тільки на етапі конфігурування, всі значення перерахування однорівневі і т. ін. Основна відмінність полягає в тому, що саме в конфігурації використовуються конкретні значення перерахування.

Використання перерахування обмежує кількість можливих варіантів, наприклад, при введенні реквізитів документа[10, c. 134-136].

Одним із основних понять в системі «1С: Підприємство» є «Документ». За допомогою документів організується введення в систему інформації про здійснювані на об’єкті господарські операції, її перегляд і, за потреби, коригування. У своїй більшості документи, які використовуються в ІС «1С: Підприємство», — це своєрідні електронні аналоги звичайних паперових документів, що використовуються на об’єкті управління і призначені для збереження основної інформації про всі господарські події, здійснювані на ньому в певному періоді.

Склад документів для певного об’єкта або групи однотипних об’єктів управління визначається на етапі конфігурування. Тоді ж для кожного виду документа створюється екранна форма введення. Кожному документу, що формується в системі, присвоюються номер, дата і час. Крім того, під час конфігурування для кожного виду документів задаються такі загальні характеристики, як довжина номера документа, умови підтримки унікальності номера і т. ін.

Отже, документи відіграють роль сховищ оперативної інформації, яка використовується при розв’язуванні задач у компонентах системи. Крім того, сукупність документів створює єдину послідовність, яка відбиває послідовність господарських дій на об’єкті так, як вони здійснювалися реально. У межах дати послідовність документів визначається їхнім часом, при цьому час документа є не стільки засобом відображення реального часу введення документа, скільки засобом, який дає змогу чітко впорядкувати документи всередині однієї дати. Крім формування, важливою особливістю документа є його проведення, тобто відображення зафіксованих у ньому подій в механізмах, які реалізуються компонентами (наприклад, запис проведень).

Журналив інформаційній системі «1С: Підприємство» використовуються для роботи з документами. Працюючи з журналом, користувач може формувати документи, переглядати їх, а також редагувати і знищувати. Журнали дозволяють групувати документи (наприклад, за видами) для перегляду і швидкого доступу до них.

Усі журнали в ІС «1С: Підприємство» можна розподілити (рис. 4.4) на кілька типів, які відрізняються один від одного за способами створення і функціональними можливостями. Але в журналі будь-якого типу можна працювати з документами — вводити, переглядати, редагувати і т. ін. Звичайний журнал призначено для роботиз документами одного виду (наприклад, журнали «Каса», «Банк», «Заробітна плата» тощо). Крім роботи з документами, у звичайному журналі можна здійснювати вибірку документів за значеннями їхніх реквізитів. Додатковий журнал призначено для роботи з документами різних видів. Крім того, на відміну від звичайних журналів, із кількох додаткових журналів можна одночасно звертатися до документів одного виду. Наприклад, на етапі конфігурування системи створено три звичайних журнали: для прибуткових накладних, для видаткових накладних і накладних на внутрішнє переміщення. Для зручності роботи з цими документами створено додатковий журнал «Складські», в якому об’єднано документи трьох видів.

Отже, різниця між додатковим і звичайним журналами полягає в тому, що додатковий журнал використовується для групування документів за їх видами, а загальний журнал дає змогу розподілити документи за значеннями їхніх реквізитів.

Повний журналпризначено для роботи з будь-яким документом системи.

Журнал«Інші»використовується для роботи з документами, для яких в системі не визначено певні журнали.

Система «1С: Підприємство» дає змогу встановлювати між будь-якими документами відношення підпорядкованості «один до багатьох». Тому користувач під час роботи може відкрити журнал підпорядкованих документів, який містить документи, підпорядковані вибраному документу.

Для отримання результатної (звітної) інформації в інформаційній системі «1С: Підприємство» використовуються об’єкти, які називаються «Звіти» та «Оброблення». Об’єкт даних цього типу — це алгоритм оброблення економічної інформації на вмонтованій об’єктно-орієнтованій мові системи. До алгоритму «прикріплюється» діалог, за допомогою якого вводяться (за необхідності) параметри, що впливають на роботу алгоритму. Зазвичай алгоритм має й опис друкованої форми, який використовується для виведення результатів на екран і принтер.

Назви «Звіти» та «Оброблення» відображують два типи задач, які розв’язуються в системі. До першого типу належать задачі, при розв’язуванні яких формується різноманітна звітність: бухгалтерська, фінансова, податкова, статистична тощо. До другого — задачі, пов’язані з виконанням різноманітних дій з інформацією (наприклад, вилучення з системи застарілих даних, імпорт інформації із однієї системи в інші). Характер виконуваних у такому разі дій відображає назву об’єкта. Наприклад, «Оброблення» — це задача, в результаті розв’язування якої інформація, що зберігається в системі, змінюється[6, c. 158-159].

2. Принципи функціонування системи. Типи даних

Упровадження і функціонування ІС «1С: Підприємство» відбувається у два розподілених в часі етапи: настроювання ібезпосередня робота користувача з розв’язування економічних задач.

На етапі настроювання виконується описання моделі предметної області засобами системи, тобто здійснюється конфігурування.

Результатом конфігурування є конфігурація — модель предметноїобласті,яка подається у вигляді трьох взаємопов’язаних складових (рис.5):

· метаданих;

· користувацьких інтерфейсів (інтерфейсів);

· користувацьких прав (прав).

Метаданими(«даними про дані») в інформаційній системі «1С: Підприємство» називається сукупність об’єктів метаданих, налаштованих на збереження та оброблення інформації про фінансово-господарську діяльність певного підприємства (фірми). При цьому під об’єктом метаданих розуміється формальне описання групи понять предметної області з подібними характеристиками і одним призначенням. Наприклад, використання об’єктів метаданих типу «Довідник» дає змогу організувати ведення будь-яких довідників, необхідних для автоматизації діяльності підприємства. Кожний об’єкт метаданих має унікальний набір властивостей. Цей набір описано на рівні системи і його не можна змінювати.

Характеристику основних видів об’єктів метаданих, які використовуються в ІС «1С: Підприємство»[7, c. 53-54].

Головною властивістю будь-якого об’єкта метаданих є ідентифікатор — коротка назва об’єкта. При створенні нового об’єкта метаданих йому автоматично присвоюється умовний ідентифікатор, який складається із слова «Новий» та цифри. Ідентифікатор можна коригувати, але система слідкує за його унікальністю. При знищенні ідентифікатора підлягає знищенню і сам об’єкт метаданих.

Більшість об’єктів метаданих у системі «1С:Підприємство» маютьвізуальне подання. У загальному випадку візуальне подання складається з таких частин:

· екранний діалог, який використовується для введення і коригування інформації, що зберігається в об’єкті метаданих;

· друкована форма об’єкта метаданих (їх може бути кілька);

· модульформи — програма на вмонтованій мові системи.

Сукупність екранного діалогу, діалогової форми і модуля називається формою об’єкта метаданих.

Візуальне подання об’єкта метаданих дає змогу організувати в системі інтерактивну взаємодію між користувачем і об’єктом. Характер такої взаємодії визначається, як правило, типом об’єкта взаємодії.

Об’єкти метаданих в системі можуть бути незалежними і підпорядкованими один одному. Прикладом незалежного об’єкта метаданих є константа, а підпорядкованого — реквізит довідника. Об’єкти метаданих, які мають у своєму складі підпорядковані об’єкти, називаються агрегатними об’єктами метаданих.

Однією із властивостей об’єкта метаданих є тип значення, яке він може приймати. Типи значень, що використовуються в системі, можна поділити на дві групи. Одна група — це базові типи значень: «число», «рядок» і «дата». Відповідно інформація, яка зберігається в об’єкті метаданих, може бути числом, довільним рядком символів або датою.

Об’єкти метаданих, для яких вказується тип інформації, що міститься в об’єкті, називаються типізованими об’єктами метаданих. Крім того, деякі об’єкти метаданих системи також можуть створювати типи значень. Наприклад, константі можна призначити тип значення «Документ».

Об’єкти метаданих, які можуть створювати типи значень інших об’єктів метаданих, у системі називаються типоутворівними об’єктами метаданих.

Усі об’єкти метаданих, які існують в системі, в дереві метаданих об’єднано в кілька видів. Назви видів користувач бачить на першому рівні дерева метаданих, коли відкриває вікно Конфігурація (див. рис. 5).

Поряд з поняттям «метадані»в системі використовується поняття «структура метаданих», під якою розуміється модель предметної області.

Користувацьким інтерфейсом в ІС «1С: Підприємство» (рис. 6) називається сукупність команд головного меню і панелей інструментів, налаштованих на роботу з конкретними об’єктами даних — довідниками, журналами, документами і т. ін. Мета створення інтерфейсу — забезпечити швидкий доступ користувачів до інформації, яка необхідна для виконання їхніх обов’язків.

Права в ІС «1С: Підприємство» визначають повноваження користувачів на роботу з інформацією, яка обробляється в системі.

Операцією призначення прав користувачеві вирішуються дві основні задачі. З одного боку, обмежується коло користувачів конфіденційною інформацією, з іншого — заборона виконання окремих операцій (в першу чергу, операцій знищення і коригування даних) дає змогу в певній мірі запобігти можливим втратам інформації.

Усі три складові конфігурації тісно пов’язані між собою і потребують, як правило, узгодженого внесення змін.

Конфігурація створюється за допомогою «Конфігуратора» і використовується в системі для реалізації модулів.

Модулем називається програма на вмонтованій об’єктно-орієнтованій мові системи «1С: Підприємство». Модулі розташовуються в заданих точках структури метаданих і викликаються в певні моменти роботи системи. Наприклад, в системі існує режим введення нового документа — введення на основі. Суть цього режиму полягає в тому, що за основу береться документ-зразок, з якого в новий документ переноситься інформація. Алгоритм перенесення інформації з документа-зразка в новий документ і зберігатиметься в модулі, який «прив’язаний» до цього документа.

Робота користувача з інформаційною базою (другий етап функціонування системи) починається після запуску системи в режимі «1С: Підприємство» (рис. 7).

Користувач може вводити документи і операції, заповнювати довідники, формувати різноманітні звіти, виконувати регламентні розрахунки і т. ін.

Крім режимів Конфігуратор та 1С: Підприємство в системі існує й режим Наладчик.

Наладчик— це допоміжний зовнішній засіб, за допомогою якого здійснюється настроювання (з рос. — отладка) програмних модулів, створених в режимі конфігурування. У цьому режимі виконуються такі процедури:

· покрокове виконання модуля;

· розставляння точок зупинок виконання модуля;

· переривання і продовження виконання модуля;

· налаштування кількох модулів одночасно;

· перегляд гілки викликів процедур і функцій;

· заміри продуктивності.

Таким чином, робота в системі здійснюється в режимі Користувач — ПОЕМ іпочинається з виклику (запуску) того чи того режиму [9, c. 151-153].

Висновки

Застосування інформаційних систем бухгалтерського обліку на підприємстві в умовах перехідної економіки України є однією з найбільш важливих задач. Ситуація така, що сам по собі бухгалтерський облік на підприємстві може розглядатися як внутрішня справа підприємства, а основою для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства з боку держави служить звітність (бухгалтерський баланс і численні інші звітні форми), що повинна щокварталу надаватися в податкову інспекцію по місцеві реєстрації підприємства.

В даний час існує широкий вибір різних інформаційних систем бухгалтерського обліку. При автоматизації варто вибрати необхідну ІСБО, виходячи з задач і наявних ресурсів. При використанні інформаційних систем бухобліка важливо не просто перевести всю паперову роботу на комп'ютер. Важливо, щоб це збільшило ефективність роботи бухгалтерії і поліпшило контроль над фінансово-господарською діяльністю підприємства, що у свою чергу збільшить ефективність управління підприємством, і, як наслідок, ефективність його роботи.

В програмі "1С: Бухгалтерия 7.7" конфігурація складається з трьохвзаємопов'язаних складових частин:

· структури метаданих;

· набору інтерфейсів користувачів;

· набору прав.

Програма "1С: Бухгалтерия 7.7" дозволяє вести бухгалтерський облік в кількох валютах. Бухгалтерські підсумки по таких рахунках автоматично будуть зберігатися в кожній з валют, що використовується в гривневому еквіваленті по кожній валюті окремо, та сумарно по всіх валютах (гривневе покриття).

Список використаної літератури

1. Ананьєв О. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності: підруч. для студ. ВНЗ. — Л. : Новий Світ-2000, 2006. — 583с.

2. Андрусенко В. Інформаційні системи і технології в економіці: опорний конспект лекцій для студ. екон. спец. очної і заочної форм навч. / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х. : ХНАУ ім. В.В.Докучаєва, 2008. — 134с.

3. Аніловська Г. Інформаційні системи і технології у фінансах: навч. посіб. для студ. спец. 6.050104 "Фінанси" / Укоопспілка; Львівська комерційна академія. — Л. : Видавництво Львів. комерц. акад., 2008. — 327с.

4. Бенько М. Інформаційні системи і технології в обліку: навч. посіб. / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К., 2006. — 362c.

5. Войтюшенко Н. Інформаційні системи і технології в обліку: навч. посібник для вищ. навч. закладів II-IV рівня акредитації. — Донецьк : ДонНУЕТ, 2009. — 340c.

6. Гордієнко І. Інформаційні системи і технології в менеджменті: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т — 2.вид., перероб. і доп. — К. : КНЕУ, 2003. — 259с.

7. Зайцев С. Інформаційні системи і технології в економіці та управлінні: Навч. посібник. — Алчевськ : ДонДТУ, 2007. — 368с.

8. Лавров Є. Інформаційні технології обліку на підприємствах: навч. посібник. — Суми : Довкілля, 2007. — 121c.

9. Маслов В. Інформаційні системи і технології в економіці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : Слово, 2003. — 264с.

10. Матюха М. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". — К. : Університет "Україна", 2005. — 305с.