1. У процесі виконання роботи обирається конкретний товар чи послуга, що пропонується для реалізації споживачам.

Список використаної літератури.

1. У процесі виконання роботи обирається конкретний товар чи послуга, що пропонується для реалізації споживачам.

1. Провести детальний опис товару (товар за задумою, у конкретному виконанні, з підкріпленням)

Дизайн дитячих меблів різноманітний як і асортимент: чіткі лінії та округлі форми, класика та сучасність, традиційність та новизна. Різновид кольорових рішень. Рішення кожної колекції визначається смаком та споживчими вимогами цільової групи покупців, на яких вона розрахована.

Меблі для дітей та підлітків сконструйовані саме для юних. Фантазійні кольори, оригінальні елементи оздоблення враховують потребу дітей у самовираженні. В той же час меблі є не просто безпечними для здоров’я, але й корисними. Ліжка з ортопедичним ефектом, зручні столи, місткі шафи враховують фізіологічні особливості дитячого організму. У конструкції передбачена необхідність максимального використання простору наших, як правило, невеликих, приміщень.

2. Класифікувати його по основних видах призначення

Дитячі меблі відносяться до товарів попереднього вибору — товари, які споживач в процесі вибору і покупки, як правило, порівнює між собою за показниками якості, ціни і зовнішнього оформлення. Товари попереднього вибору можна додатково поділити на схожі і несхожі. Покупець розглядає схожі товари як вироби, однакові за якістю, але різними за ціною в такій мірі, щоб виправдати їх порівняння між собою при придбанні. Продавець таких товарів при розмові з покупцем повинен «обґрунтовувати ціну» однак при придбанні одягу, меблів й більш несхожих між собою товарів їх властивості нерідко виявляються для споживача значно важливіше за ціну. Якщо покупцю потрібна сорочка зі смугами, то фасон, посадка на фігурі й вид цієї сорочки більш за все виявляться вагомішими,ніж невелика різниця в ціні. Саме тому при продажі несхожих товарів попереднього вибору необхідно мати широкий асортимент, щоб задовольнити різноманітні індивідуальні смаки, й тримати штат добре підготовлених продавців, які могли б надати споживачеві необхідну інформацію і дати йому пораду.

3. Обґрунтувати можливість переходу товару у розряд марочних.

Якщо підприємство використовує свою марку як актив, воно може встановлювати на неї преміальну ціну, одержувати більш високий прибуток і користуватися всіма іншими благами, джерело яких — висока вартість бренду.

На марку порівняно з конкуруючими товарами може бути встановлена більш висока ціна. Чим сильніше марка, тим вище її потенціал на встановлення преміальної (підвищеної) ціни стосовно найближчого конкуруючого бренду. Сильні марки заслуговують більш високих цін.

В останніх дослідженнях споживачів щодо управління торговельними марками як активами було встановлено: лояльні до марок покупці готові заплатити за них цінову премію в розмірі до 19 % до звичайної ціни, причому незалежно від товарної категорії.

Можливо, випуск нових продуктів вимагатиме менших порівняно з конкурентами витрат. Чим сильніше марка, тим скоріше покупці купують нові продукти, що з’являються під її «парасолькою». Пригадаємо появу в 1998 р. на ринку персональних комп’ютерів моделі «iMac». Компанії «Apple» знадобилося зовсім небагато часу, щоб домогтися прийняття свого нового продукту споживачами і завоювати значну частку ринку, а також досягти цільових показників прибутковості й повернення інвестицій.

Більш швидке відшкодування витрат на розроблення і випуск товарів. Чим сильніше марка, тим більш імовірно, що покупці захочуть спробувати новинку під її ім’ям. Чим скоріше вони це зроблять, тим швидше окупляться витрати на розроблення продукту і будуть досягнуті цільові показники щодо норми повернення інвестицій.

Коли новий продукт випускається під відомою маркою, то покупці більшою мірою готові поставити на карту власну репутацію і рекомендувати його іншим. Стосовно слабких марок цей процес починається на три-шість місяців пізніше. Таким чином, знижується ціна залучення нових покупців маркою і, знову ж, прискорюється окупність інвестицій.

4. Запропонувати види упаковки товару та зміст його маркування

Упаковка багато важить для виробника товару, бо вона є одним із основних засобів привертання уваги споживача та створення довіри до товару. Покупця готують до покупки за допомогою різних заходів (рекламування, персональний продаж, стимулювання попиту тощо), але найчастіше примушує його щось вперше купити саме вдала упаковка. Якщо куплене сподобається, покупець надалі шукатиме тільки таку упаковку, бо вона створює так необхідні виробнику асоціації товаром та із самим виробником.

Отже, мета упаковки — привернути увагу людини і водночас примусити її довіряти тому, що знаходиться всередині. Упаковкою є все те, що не є товаром. Але більшість упаковок товарів — це передовсім гармонічна єдність матеріалу, інформації і тари. Роль кожної складової є дуже важлива. Дуже часто саме упаковка породжує нові потреби, бо без неї ніхто не звертав би уваги на ні товари і не споживав їх. З погляду філософії, упаковка — це виражальний засіб і засіб передавання знань. Ознайомити з товаром і допомогти швидко прийняти рішення щодо його купівлі — ось завдання, яке виконує упаковка, одночасно приховуючи та демонструючи товар. Демонстрація — це її очевидна функція. Але фахівці наголошують на Іншому — на задоволенні, яке покупець отримує від товару. Зрозуміло, що це задоволення починається з упаковки. Гарна або якась особливо зручна упаковка надає впевненості в тім, що й сам товар також добрий. Відтак покупець не витрачає багато часу й розумових зусиль, щоб прийняти рішення про його купівлю. Упаковка діє, як було вже сказано, на підсвідомому рівні і породжує емоційний відгук з боку покупця.

До напівтвердої тари відносять картонну упаковку (короби) і комбіновану (тетрапаки, перпаки тощо), що й використовується при пакуванні дитячих меблів. Напівтверда тара має меншу масу та об'єм. Будучи порожньою, вона легко складається або вкладається одна в одну, полегшує і здешевлює її перевезення і збереження.

Вартість такої упаковки значно нижча, ніж твердої, тому що застосовуються дешеві матеріали, отримані здебільшого за допомогою вторинної обробки. Хоч вона й деформується за великих навантажень або сильних ударів (під час транспортування, навантажування й вивантажування), але за нормальних умов є достатньо міцною. Як правило, у картонну (плетену) тару пакують товари, відносно стійкі до механічних ушкоджень.

5. Описати тип (сегмент) цільового ринку, де пропонується реалізувати вибраний товар

Головна мета сегментації — не просто виділити якісь групи споживачів на ринку, а пошук таких груп, котрі ставлять конкретні вимоги до даного виду товару чи послуг, що суттєво відрізняються від вимог інших груп покупців. Сегменти меблів «Комфорт» повинні значно “відстояти” один від одного завдяки суттєвій різниці між товарами. Лише тоді можна запобігти “усередненню” товару.

Середній ціновий сегмент в переважній більшості — брендовий товар, в якому кожен елемент має світове ім'я, причому багаторічне. Для того, щоб перейти в цю нішу, фірмам потрібно довго працювати на рекламному ринку, замовляти дослідження, сертифікувати свою продукцію по міжнародних стандартах. Цей товар повинен відповідати вимогам чинного законодавства будь-якої розвиненої країни. Якщо фірма заявляє своє ім'я і робить спеціальне клеймо на товарі — він якісний, і ціна на нього зростає у декілька разів.

Споживчий смак відображає товщину гаманця. Оскільки в Україні невелика кількість людей середнього достатку, відповідний ціновий сегмент займає 20-25 % ринку. Ця продукція цікавить і тих покупців, хто науковий гірким досвідом користування неякісним товаром і прагне купити меблі з недешевих матеріалів.

Який сегмент ринку належить дорогій фурнітурі, експертам підрахувати важко. Такі меблі прибувають, зокрема, з Італії, Німеччини, Голландії в готовому вигляді. Місцеві виробники, які позиціонуються в середньому сегменті, прагнуть використовувати у виробництві елементи vip і готові обслужити клієнта, який хоче придбати ексклюзивну, дорожчі і якісніші меблі.

6. Обґрунтувати вибір каналів розподілу та маркетингових посередників

Приймаючи рішення щодо налагодження збуту своїх товарів, меблевий комплекс «Комфорт» може скористатися ланцюжком незалежних посередників або обрати таку систему розподілу, за якої всі суб'єкти каналу – фірма-виробник, оптова й роздрібна торгівля – діють як єдина система, об'єднати зусилля з іншими компаніями одного рівня або використати декілька каналів розподілу, щоб охопити різні сегменти ринку. Названі варіанти виражають зміст альтернативних систем розподілу, які може обрати компанія:

· традиційна система;

· вертикальна маркетингова система;

· горизонтальна маркетингова система;

· багатоканальна (комбінована) маркетингова система.

Фірма використовує наступний канал розподілу.

Виробник – роздрібний торговець – споживач (однорівневий канал). Цей канал розподілу передбачає продаж виробниками товарів роздрібним торговцям, які, у свою чергу, продають їх кінцевим покупцям (споживачам). Прямі поставки роздрібної торгівлі, обминаючи оптовиків, стають з її укрупненням економічно вигідними.

7. Визначити основні підходи до ціноутворення

До принципів ціноутворення меблів «Комфорт» насамперед необхідно віднести три загальновизнані принципи: науковість, цільова спрямованість, безперервність. Крім того, ми вважаємо, що в основних положеннях ціноутворення необхідно відбити вимогу дотримання певних кількісних пропорцій у цінах на різні види продукції, а також відповідне чи адекватне відображення в рівні цін собівартості, капіталомісткості, корисності товару, попиту та пропозиції, цінової психології. Тому ми пропонуємо три згадані вище принципи доповнити принципами пропорційності та адекватності. Оскільки наше тлумачення відомих принципів трохи відрізняється від інших авторів, то ми нижче наводимо загальновизнані й пропоновані нами принципи ціноутворення.

У ціноутворенні на дитячі меблі регулюють методи прямого ціноутворення передбачають безпосереднє визначення ціни, тобто такі методи дозволяють отримати кількісну характеристику ціни. Методи прямого ціноутворення ґрунтуються на дослідженні властивостей товару та пов’язаних з ним категорій (попит, собівартість, конкуренція тощо).

8. Запропонувати основні заходи щодо стимулювання збуту та цінових знижок

Стимулювання збуту – маркетингова діяльність, відмінна від реклами, пропаганди й особистого продажу, що стимулює покупки споживачів і ефективність дилерів: виставки, демонстрації, різні неповторювані збутові зусилля.

Стимулювання збуту містить у собі заходи:

1) мерчандайзинг – оформлення місця продажу;

2) упакування, етикетку, ярлик;

3) покупку з подарунком;

4) покупку зі знижкою за купонами;

5) фірмові сувеніри;

6) змагання, ігри, розіграші, лотереї, конкурси, вікторини;

7) демонстрацію товару;

8) дегустацію товару;

9) семплінг – пропозицію зразків товару та ін.

Проведення заходів щодо стимулювання збуту дитячих меблів на сьогоднішній день одержує все більший розвиток, є ефективним і порівняно недорогим методом залучення потенційних покупців.

Вирішення завдань стимулювання збуту дитячих меблів досягається за допомогою різноманітних засобів. Вибір форми стимулювання збуту залежить насамперед:

· від цілей й завдань компанії із стимулювання збуту товарів фірми;

· від товарів;

· від типу ринку;

· від того, що використовують конкуренти в заходах щодо стимулювання збуту;

· від рентабельності кожного із засобів стимулювання збуту;

· від фантазії співробітників фірми чи рекламних агентів.

Після проведення подібних заходів попит на цю продукцію деякий час підвищений, а потім повертається у вихідний стан. Але іноді це правило порушується, наприклад, у випадку, якщо споживачу запропоновано безліч варіантів використання товару.

ВАТ «Комфорт» для стимулювання збуту має проводити наступні заходи:

Consumer Promotion — направлене на споживача стимулювання збуту, що спонукаюче його до покупки нового товару (користуванню нової послуги), примушує потім віддати перевагу тому ж товару (тієї ж послуги) при повторній покупці і збільшити частоту покупки даного товару (користування даною послугою). Найбільш поширеними засобами ведення Consumer Promotion є:

* Промо акції

* Використання POS матеріалів при проведенні промоакцій, презентацій і ін.

* Візуальні комунікації

* Програми підвищення лояльності

Промо акції — є спеціально підготовлені, направлені на споживача заходи щодо стимулювання збуту, метою яких служить привернути уваги споживача до товару або послуги. Найчастіше на промоакціях споживачеві пропонується:

1. семплінг — узяти безкоштовний пробний зразок продукції або отримати опис послуги

2. ігровий маркетинг — побудована на певному принципі лотерея або розиграш

3. switch-selling — пропозиція споживачам обміняти будь-який конкуруючий товар на рекламований

4. презентації — споживачеві дається можливість отримати докладнішу інформацію про властивості продукту або правила надання послуги

Промоакції дають добрий результат в питанні стимулювання збуту.

9. Для товару обґрунтувати вид обраної реклами, розробити проект рекламного звернення

Пряма реклама дитячих меблів (на відміну від інших рекламних засобів) дає змогу звернутися безпосередньо до тих людей, які справді можуть стати покупцями. Незалежно від того, чи надсилають рекламні матеріали на певну адресу конкретній людині, чи розносять по домівках, чи просто вручають відвідувачам, коли вони входять у торговий заклад, на засоби прямої реклами зверне увагу відносно невелика кількість людей — справді перспективних покупців. Засобами прямої реклами (або прямого маркетингу) є поштова реклама (листи, вкладені в конверт проспекти, циркуляри-інструкції, поштові листівки з відповідним текстом, каталоги тощо), безпосередня телефонна розмова з можливим клієнтом, змішані засоби (вкладиші в упаковку, написи на упаковці, товарні ярлики та етикетки, подарункові сувеніри з рекламою торгового закладу, поєднання телевізійних рекламних звернень із закликом замовити товар телефонічно, реклама в Інтернеті тощо).

Реклама на місці продажу — це інструмент ефективного спілкування торгового підприємства (а дуже часто й виробника товару) з клієнтурою. Сприяти цьому мають також обладнання торгового залу та його оснащення. До обладнання інформативного характеру належать схеми із зображенням плану торгового закладу, різні покажчики, інформаційні табло, вивіски різних відділів, світлові табло, транспаранти, плакати. Такі самі функції виконують різні автовідповідачі, довідкові автомати, що поширюють інформацію про технічні дані товарів, а також телевізійні вітрини, електронні табло, які на бажання покупця можуть підібрати потрібний комплект товарів, різні демонстраційні стенди тощо.

Список використаної літератури

1. Азарян О. Маркетинг: принципи та функції: Навч. посіб. для студ. вищ. навч закл. / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.І.Туган-Барановського / Олена Михайлівна Азарян (ред.). — 2. вид., перероб. і доп. — К. : НМЦВО МОіН України, 2001. — 319с.

2. Антошкіна Л. Маркетинг: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни для підгот. бакалаврів за напрямом 0501 "Економіка і підприємництво" / Бердянський ін-т підприємництва — Донецьк : Юго-Восток, 2006. — 171с.

3. Астахова І. Маркетинг: Навч. посіб. / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : Видавництво ХНЕУ, 2006. — 208с.

4. Балабанова Л. Маркетинг: Підручник для студ. вищ. навч. закладів. — Донецьк, 2002. — 562с.

5. Буряк П. Маркетинг: Навчальний посібник/ Петро Буряк, Борис Карпінський, Яніна Карпова,; М-во освіти і науки України, Львівська держ. фінансова акад.. — К.: ВД "Професіонал, 2005. — 318 с.

6. Гірченко Т. Маркетинг: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Тетяна Гірченко, Олена Дубовик,; Мін-во освіти і науки України, Національний банк України, Львівський банківський ін-т. — К.: ІНКОС: Центр навчальної літератури, 2007. — 254 с.

7. Гончаров С. Маркетинг: кредитно-модульна сист. орг. навч. процесу / Національний ун-т водного господарства та природокористування — Рівне : НУВГП, 2007. — 364с.

8. Горєлов Д. Маркетинг: навч.-метод. посіб. для практ. і семінарських занять / Харківський національний автомобільно-дорожній ун-т — Х. : ХНАДУ, 2007. — 120c.

9. Земляков І. Основи маркетингу: Навчальний посібник/ Ігор Земляков, Ігор Рижий, Василь Савич,; М-во освіти і науки України, Ін-т менеджменту та економіки "Галицька академія". — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 352 с.