Вступ.

1. Визначення та види опціонів.

2. Визначення ціни опціону. Премія опціону.

3. Характеристика опціонних стратегій.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Опціон, або опціонний контракт, дає право, але не зобов'язує купити (опціон "колл") або продати (опціон "пут") визначений базовий інструмент чи актив за визначеною ціною – ціною виконання (страйк) – на визначену майбутню дату – дату закінчення терміну – чи до її настання. За отримання такого права покупець опціону сплачує його продавцю премію.

Основна відмінність опціонів від інших видів контрактів – вони дають право, а не зобов'язання, його власнику чи покупцю (Holder) купити/продати актив. Тимчасом як продавець (Writer, Grantor) опціону зобов'язаний виконати умови опціонного контракту. За це продавець опціону отримує від покупця премію.

Премія опціону – ціна, яку сплачує покупець опціону його продавцю за право продати чи купити актив.

Виконання опціону – купівля або продаж активу власником опціону згідно з його правом.

Біржові опціони мають такі особливості: обертаються на біржі, мають стандартні умови та гарантійні вимоги.

Дуже часто на біржах торгують голими, або непокритими, опціонами – опціонами, продавці яких не володіють базовими інструментами, якими вони торгують.

У день закінчення контракту, якщо власник опціону хоче виконати своє право купити/продати фінансовий інструмент, він повідомляє про це клірингову палату. Остання випускає повідомлення про виконання (Assignment Note), яке зобов'язує поставити/прийняти фінансовий інструмент згідно з контрактом.

Позабіржові опціони – інструменти, які є результатом індивідуальної домовленості, не мають стандартних умов і гарантійних вимог.

1. Визначення та види опціонів

Опціон — один із видів строкових угод, які можуть укладатися як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Залежно від прав, що надаються власнику (покупцю) опціону, останні поділяють на опціони PUT — "на продаж" та CALL — "на купівлю".

Опціон PUT (на продаж) дає власнику (покупцю) опціону право на продаж через визначений час за наперед обумовленою ціною певного виду фінансового чи іншого активу. Продавець опціону PUT зобов'язаний купити такий актив у покупця опціону.

Опціон CALL (на купівлю) дає власнику право на купівлю через визначений час за наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов'язаний продати продавець опціону.

Визначені у такий спосіб опціони мають назву "європейських", тобто таких, що можуть бути виконані тільки у визначений час у майбутньому. Існують також опціони американського типу, або "американські", які можуть бути виконані протягом усього періоду часу до дати закінчення терміну опціонного контракту.

Як і на ринку ф'ючерсів, на ринку опціонів проводять операції дві основні категорії учасників: хеджери та спекулянти. Фінансові посередники (спекулянти), як правило, не займаються купівлею-продажем окремих опціонів, а реалізують опціонні стратегії, які полягають у формуванні портфеля опціонів з різноманітними характеристиками. Поширені в опціонній торгівлі терміни "довгий CALL" та "довгий PUT" означають купівлю опціонів CALL та PUT, а "короткий CALL", "короткий PUT" — продаж відповідних опціонів. Найпоширенішими опціонними стратегіями є вертикальні, горизонтальні угоди та комбінації.

Опціонні угоди укладаються як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Біржовий опціонний контракт — це дериватив, згідно з яким на біржовому ринку одна сторона контракту (покупець опціону) має право, але не зобов'язання, купити (у разі CALL-опціону) чи продати (у разі PUT-опціону) фіксовану кількість відповідних базових активів за стандартизованими вимогами щодо характеристик базового активу, термінів і умов виконання за ціною, зафіксованою на момент укладення угоди (ціна виконання опціону). Друга сторона контракту (продавець опціону) зобов'язується продати чи купити фіксовану кількість відповідних базових активів за ціною виконання, якщо покупець виявить бажання реалізувати своє право на купівлю-продаж базового активу. Покупець опціону сплачує продавцю премію у грошовій формі за дане йому право на реалізацію опціону. Опціонні угоди укладаються на тих самих біржах, що й інші строкові угоди, хоча існують також спеціальні біржі для опціонів, наприклад Чиказька біржа опціонів.

У біржовій торгівлі опціонами велику роль відіграють клірингові палати, які виконують такі функції:

• здійснюють облік всіх укладених угод;

• проводять експертизу документів, що надходять, реєструють угоди;

• після реєстрації угоди стають гарантом виконання умов угоди;

• забезпечують виконання контракту через проведення офсетної угоди з виплатою різниці між ціною продажу та ціною купівлі опціону без поставки реального активу.

На позабіржовому ринку велике значення мають брокерські контори, які виступають посередниками при укладанні опціонних угод. Крім брокерських контор в опціонних угодах можуть також брати участь фірми-індосанти, які виступають гарантами виконання сторонами своїх обов'язків. Фірми-індосанти виконують деякі функції клірингових палат і виступають четвертою стороною угоди.

Посередницькі та індосаторські функції не завжди розділені. Іноді їх виконує одна брокерська фірма або взагалі контракт укладається без посередників. Частіше це відбувається між партнерами, що мають давні фінансові зв'язки та першокласну кредитну історію.

Основні відмінності опціонів, що перебувають в обігу на біржовому ринку, від тих, які перебувають в обігу поза біржею, полягають у тому, що:

1) біржові опціони мають стандартизовані страйкові ціни та дати виконання;

2) при торгівлі опціонами на біржі, як і при торгівлі ф'ючерсами, значну роль відіграють клірингові палати;

3) витрати з проведення операцій на біржовому ринку значно менші від витрат на ведення операцій поза біржею;

4) опціони, як і інші цінні папери, що перебувають у обігу на біржі, більш ліквідні, ніж позабіржові;

5) вторинний ринок позабіржових опціонних контрактів досить обмежений.

Механізм торгівлі опціонними контрактами на біржі дуже схожий на механізм торгівлі ф'ючерсами. Це можливість укладання офсетних угод, маржинальні вимоги, участь клірингових палат, стандартизація біржових контрактів. Однак існують суттєві відмінності між опціонними і ф'ючерсними контрактами:

• в опціонних контрактах один із учасників (покупець) має право не виконати умови контракту;

• покупець опціону при укладанні контракту обов'язково сплачує продавцю винагороду — премію;

• стратегія хеджування з допомогою опціонного контракту суттєво відрізняється від хеджування ф'ючерсними контрактами.

Розглянемо відмінності в хеджуванні на прикладі. Припустимо, що, очікуючи падіння цін на актив X, учасник ринку проводить хеджування з допомогою ф'ючерсного контракту: продає ф'ючерсний контракт і бере на себе обов'язок щодо поставки базового активу X за наперед обумовленою ціною. При падінні цін на ф'ючерсному ринку хеджер отримує прибуток, ліквідуючи позицію (купуючи такий самий ф'ючерсний контракт за меншою ціною). Зате при зростанні цін на ринку він зазнає збитків, продаючи ф'ючерсний контракт за нижчою ціною і закриваючи позицію (тобто купуючи такий самий контракт) за вищою ціною.

Хеджування на ринку опціонів має інший характер. Так, очікуючи падіння цін на актив X, учасник ринку купує європейський опціон PUT, згідно з яким отримує право продати актив X за наперед обумовленою страйковою ціною. Припустимо, на ринку відбулося очікуване падіння цін. Хеджер продає актив X згідно з опціоном за страйковою ціною, що вища від ринкової, і отримує прибуток. Якщо Ціни на ринку зросли, він не використовує опціон, а продає актив X безпосередньо на ринку і знову отримує прибуток.

Отже, при хеджуванні з допомогою ф'ючерсного контракту хеджер при русі цін в один бік отримує прибуток, а в протилежний бік — зазнає збитків. При хеджуванні опціонами він має змогу отримати прибуток як при зростанні, так і при падінні цін на ринку.

Традиційно базовими активами опціонних контрактів виступають фінансові або інші активи: акції, облігації, товари, індекси, валюта, ф'ючерсні контракти тощо. При цьому, якщо купівля чи продаж опціону здійснюється за відсутності позиції за відповідним активом, вважають, що відкрита "гола позиція". І, відповідно, якщо здійснюється купівля чи продаж опціону за наявності позиції по відповідному активу, вважають, що відкрита "покрита позиція".

Останнім часом з'явились особливі види опціонів, в основі яких кілька фінансових активів, або портфелі активів. Наприклад, у такі званих альтернативних опціонах базовими виступають два активи, і Для виконання опціону вибирається той актив, який забезпечує більший прибуток. Припустимо, що інвестор придбав альтернативний опціон CALL, який дає йому право придбати через визначений час актив X за страйковою ціною 50 гр. од. або актив Y за ціною 60 гр. од. На дату виконання опціону ринкова ціна активу X становить 55 гр. од., активу Y — 70 гр. од. Інвестор вибирає для купівлі актив Y, оскільки це більш вигідно. Дійсно, страйкова ціна активу У на 10 гр. од. менша від ринкової, страйкова ціна X — на 5 гр. од. менша за ринкову.

Ще одним з особливих видів опціонів є опціон, базовим активом якого виступає різниця в ринкових цінах двох активів на дату закінчення опціону. Наприклад, існує два портфелі цінних паперів — І і II. Інвестор купує опціон, страйковою ціною якого є різниця в ринкових цінах двох портфелів Ц — Ц на дату виконання опціону. Якщо на дату виконання ринкова вартість портфеля І більша від ринкової вартості портфеля II, продавець опціону сплачує власнику опціону суму, що дорівнює різниці ринкових цін портфелів (Д,- Цп)- Якщо ціна портфеля І менша від ринкової ціни портфеля II, інвестор не використовує даний опціон.

Приклад 1. Інвестор має намір купити на ринку через 3 міс. ПО] акцій корпорації ABC. Очікуючи підвищення цін на ринку акцій, він вирішує придбати опціон CALL на купівлю 100 акцій ABC із терміном виконання 3 міс. і страйковою ціною 50 гр. од. за акцію. При купівлі опціону інвестор сплачує премію у розмірі 2 гр. од. за акцію. Якщо через 3 міс. ціна акцій ABC на ринку становитиме 55 гр. од.> інвестор виконає опціон і придбає акції за страйковою ціною 50 гр. од-Вигода інвестора становитиме: 100 (55 — 50 — 2) = 300 гр. од. Це не прибуток, а кошти, заощаджені інвестором при купівлі акцій за ціною, що менша від ринкової.

Якщо ринкова ціна акцій ABC на дату виконання опціону становитиме 45 гр. од., інвестор не скористається опціоном, а купить акції безпосередньо на ринку. Його втрати від цієї операції будуть визначатись розміром сплаченої премії: 100 * 2 = 200 гр. од.

Таке використання опціону для страхування від можливого підвищення цін є прикладом хеджування з допомогою опціону. Інвестор для зменшення ризику при майбутньому інвестуванні коштів в акції ABC використовує опціон. Його основною метою при проведенні цієї операції є придбання акцій. Наведемо приклад використання опціону PUT для проведення спекулятивної операції.

Приклад 2. Фінансовий посередник, очікуючи падіння цін на ринку, купує опціон PUT, який дає йому право через 3 міс. продати 100 акцій корпорації ABC за ціною 50 гр. од. за кожну. Продавець опціону отримує від нього премію в розмірі 2 гр. од. за акцію (100 • 2 = 200 гр. од.) і зобов'язується купити через 3 міс. акції ABC за обумовленою в опціоні страйковою ціною 50 гр. од.

Якщо через 3 міс. ціна акцій ABC на ринку становитиме 45 гр. од., власник опціону купить 100 акцій на ринку і продасть їх, виконавши опціон за ціною 50 гр. од. Вигода від проведеної операції становитиме: 100 (50 — 45 — 2) = 300 гр. од. Ця сума буде прибутком фінансового посередника від проведеної спекулятивної операції. Основною метою в цьому випадку є не володіння акціями, а купівля-продаж акцій для отримання прибутку. Якщо очікування посередника не справдяться і ціна акцій на ринку буде вищою за страйкову, опціон не буде виконано. Збитки власника опціону визначаться розміром сплаченої премії — 200 гр. од.

Опціони на індекси. Для подібних опціонів використовуються відомі фондові індекси, які характеризують певний портфель цінних паперів. Такі опціони використовують для страхування диверсифікованого портфеля цінних паперів від ризику зміни (падіння чи зростання) його ринкової вартості. На фондовому ринку СІЛА найбільш поширені опціони на індекси S&P100, S&P500 та NYSE індекс.

Виконання опціонів на індекси передбачає взаєморозрахунок грошовими коштами. Це означає, що при виконанні опціону продавець не поставляє актив, як у інших опціонах, а сплачує певну суму грошових коштів власнику опціону. Сума, що сплачується власнику опціону в разі його виконання, дорівнює певному числу, помноженому на Різницю значень фондових індексів. Таке число називають множником (мультиплікатором), і воно дорівнює 100 для опціонів, що перебувають у обігу на фондовому ринку США. Значення індексу, обумовлене в контракті, називають страйковим індексом. Ціна індексу, або страйкова ціна, дорівнює значенню індексу, помноженому на 100. власнику опціону PUT сплачується різниця між страйковим індексом і значенням індексу на дату виконання опціону, помножена на 100. Власнику опціону CALL сплачується різниця між значенням індексу на дату виконання опціону та страйковим індексом, помножена на 100.

Приклад 3. Інвестор придбав опціон CALL на S&P100 індекс зі страйковим індексом 400. На дату виконання опціону значення індексу становить 410. Інвестор має право купити індекс за ціною 400 • 100 = 40 000 дол. тоді, коли ринкова ціна індексу дорівнює 41 000 дол. Власник опціону виконує контракт. Продавець опціону сплачує йому різницю між страйковою та ринковою ціною індексу, тобто суму, що дорівнює: 41 000 — 40 000 = 1000 дол.

Опціони на ф'ючерсні контракти. Такі опціони є переважно опціонами американського типу. Базовими активами в них виступають ф'ючерси на валюту, облігації, золото, нафту тощо. Страйковою ціною є ціна ф'ючерсного контракту, зафіксована при продажу опціону.

Опціон CALL на ф'ючерс дає право його власнику в будь-який момент до дати закінчення терміну опціону відкрити довгу позицію за цим ф'ючерсним контрактом, отримавши при цьому від продавця опціону суму, що дорівнює різниці між поточною ф'ючерсною та страйковою ціною. Продавець опціону зобов'язаний не тільки сплатити різницю, а й зайняти коротку позицію по тому самому ф'ючерсному контракту.

Опціон PUT дає власнику право на відкриття короткої позиції за ф'ючерсним контрактом та отримання від продавця суми, що дорівнює різниці між страйковою та поточною ф'ючерсною ціною.

Приклад 4. Інвестор придбав американський опціон PUT на ф’ючерсний контракт на поставку 100 унцій золота за страйковою ціною 380 дол. за унцію. Коли ф'ючерсна ціна золота знизилась до 370 дол. за унцію, інвестор виконав опціон. При цьому він отримав від продавця опціону виграш у сумі 100 (380 — 370) = 1000 дол. і відкрив коротку позицію за ф'ючерсним контрактом.

2. Визначення ціни опціону. Премія опціону

Зараз існує низка математичних моделей, які дають змогу трейдерам оцінювати опціонні премії:

• модель нейтрального опціонного хеджу (модель Блека – Шоулза);
• біномінальна модель;
• модель Кокса – Рубінштейна;
• модель Гармана – Кольхагена.

Усі моделі визначення ціни працюють з такими чинниками:

• ціна виконання;
• ціна базового інструменту;
• час, що залишився до закінчення терміну;
• процентна ставка;
• волатильність.

Волатильність (Volatility) – міра швидкості зміни ринкових цін базового інструменту.

Волатильність вимірює зміну цін без врахування напряму їхнього руху.

Існують два види волатильністі:

Історична волатильність (Historical Volatility) – стандартне відхилення розміру зміни історичних цін у річному обчисленні за деякий період часу.

Передбачувана волатильність (Implied Volatility) – рівень майбутньої волатильності, який, за оцінкою ринку, є правильним і повинен бути в моделі визначення ціни опціонів. Іншими словами – це прогноз процентного діапазону, в межах якого повинна бути ціна базового інструменту на момент закінчення терміну діапазону.

З підвищенням волатильності зростає ймовірність зміни ціни базового інструменту щодо ціни виконання й опціон дасть виграш. Оскільки що більша волатильність, то більша премія. І навпаки, що менша волатильність, то нижча премія.

Учасники ринку можуть обирати низку стратегій торгівлі опціонами.

З погляду ризику базовими стратегіями є:

• обмежений ризик – обмежений виграш;
• необмежених ризик – обмежений виграш;
• обмежений ризик – необмежений виграш;
• необмежений ризик – необмежений виграш.

Залежно від співвідношення ризику та виграшу трейдер обирає, яким опціоном торгувати.

Поширенішою є класифікація опціонних стратегій, пов'язана з очікуваннями ринку відносно руху ціни базового інструменту:

"бичаче" – у разі очікуваного зростання ціни базового активу (опціони: довгий "колл", короткий "пут");

"ведмеже" – у разі очікуваного зниження ціни базового активу (опціони: довгий "пут", короткий "колл");

нейтральне – відсутність суттєвої очікуваної зміни ціни базового активу (комбінація опціонів "колл" і "пут").

Опціонні стратегії умовно можна поділити на основні (базові) та на складніші.

Для продавця опціону дуже важливо правильно визначити та спрогнозувати динаміку ціни базового активу та, відповідно, премію опціону.

Премія опціону складається з внутрішньої та тимчасової вартості:

Премія = внутрішня вартість + тимчасова вартість

Внутрішня вартість опціону (Intrinsic Value – IV) – різниця між ціною базового інструменту та ціною виконання. Є мірою виграшу за опціоном.

Часова вартість опціону (Time Value – TV) – додатковий показник, який зумовлює перевищення премії над внутрішньою вартістю. Покриває ризик продавця, пов'язаний з можливістю отримання власником опціону виграшу до закінчення терміну.

З наближенням дати закінчення тимчасова вартість зменшується та дорівнює нулю на момент закінчення терміну опціону.

3. Характеристика опціонних стратегій

До базових опціонних стратегій належать:

• довгий "колл";
• короткий "колл";
• довгий "пут";
• короткий "пут".

Розглянемо ці стратегії докладніше.

1. Довгий "колл" – купівля опціону "колл"

Очікується збільшення ціни базового активу. Покупці хочуть отримати прибуток зі зростання ціни базового активу або захиститися від нього. "Бичачий" ринок. Збитки обмежені розміром премії. Вигодою є можливість отримати необмежений прибуток за закінчення терміну на щораз більшому ринку. Точка беззбитковості складається з суми ціни виконання та премії. Дельта зростає до +1 за зростання ціни базового інструменту. З посиленням "бичачих" настроїв треба купувати опціони "колл" з вищою ціною виконання.

2. Короткий "колл" – продаж опціону "колл"

Очікується зменшення ціни базового активу. Продавці хочуть отримати прибуток зі спаду цін базового інструменту або захиститися від нього. Нейтральний або незначною мірою "ведмежий" ринок. Необмежені збитки за закінчення терміну на щораз більшому ринку. Вигоди обмежені розміром премії. Точка беззбитковості складається з суми або різниці ціни виконання та премії. Дельта зростає до -1 за підвищення ціни базового інструменту. З посиленням "ведмежих" настроїв треба продавати опціони "колл" з нижчою ціною виконання.

3. Довгий "пут" – купівля опціону "пут"

Очікується збільшення ціни базового активу. Покупці хочуть отримати прибуток зі спаду ціни базового активу або захиститися від нього. "Ведмежий" ринок. Збитки обмежені розміром премії. Вигодою є можливість отримати необмежений прибуток за закінчення терміну на спадному ринку. Точка беззбитковості складається з різниці ціни виконання та премії. Дельта зростає до -1 за зниження ціни базового інструменту. З посиленням "ведмежих" настроїв треба купувати опціони "пут" з нижчою ціною виконання.

4. Короткий "пут" – продаж опціону "пут"

Очікується зменшення ціни базового активу. Продавці хочуть отримати прибуток зі спаду цін базового інструменту або захиститися від нього. Нейтральний або незначною мірою "бичачий" ринок. Необмежені збитки за закінчення терміну на спадному ринку. Вигоди обмежені розміром премії. Точка беззбитковості складається з різниці ціни виконання та премії. Дельта зростає до +1 за зниження ціни базового інструменту. З посиленням "бичих" настроїв треба продавати опціони "пут" з вищою ціною виконання.

Існує низка складних опціонних стратегій, основні з яких:

• спред;
• стренгл;
• стредл;
• синтетична позиція за ф'ючерсами та опціонами.

Розглянемо ці стратегії докладніше.

1. Спред

Спред – одночасна купівля та продаж опціонів одного виду з різними цінами виконання.

А) Бичачий спред "колл" – довгий спред "колл"

Водночас купівля опціону "колл" з низькою ціною виконання та продаж опціону "колл" з високою ціною виконання. Очікується, що ринок зросте до визначеного рівня. Покупець спреду "колл" хоче використати переваги "бичачого" ринку, але знижує розмір премії, продаючи "колл", який обмежує можливий прибуток у разі зростання ціни базового інструменту та збиток у разі її спаду. Збиток обмежений розміром чистої виплаченої премії. Вигоди обмежені різницею між двома цінами виконання за мінусом отриманої премії.

Б) Ведмежий спред "пут" – довгий спред "пут"

Водночас купівля опціону "пут" з високою ціною виконання та продаж опціону "пут" з низькою ціною виконання. Очікується, що ринок впаде до визначеного рівня. Покупець спреду "пут" хоче використати переваги "ведмежого" ринку, але знижує розмір премії, продаючи "пут", який обмежує можливий збиток у разі зростання ціни базового інструменту та прибуток у разі її спаду. Збиток обмежений різницею між двома цінами виконання за мінусом чистої отриманої премії. Вигоди обмежені розміром чистої виплаченої премії.

2. Стренгл

Стренгл – одночасна купівля чи продаж опціонів різних видів з різними цінами виконання.

А) Довгий стренгл

Водночас купівля опціону "пут" з низькою ціною виконання та опціону "колл" з високою ціною виконання. Очікування суттєвого руху цін за невизначеності напряму цього руху Збиток обмежений розміром чистої виплаченої премії. У разі зростання чи спаду цін прибуток може бути необмежений, але для досягнення прибутковості рух цін повинен бути суттєвим.

Б) Короткий стренгл

Водночас продаж опціону "колл" з високою ціною виконання та опціону "пут" з низькою ціною виконання. Очікування суттєвого руху цін за невизначеності напряму цього руху. Збиток може бути необмеженим у разі зростання або спаду цін, однак для отримання збитку рух цін повинен бути суттєвим. Вигоди обмежені розміром чистої отриманої премії.

3. Стредл

Стредл – одночасна купівля чи продаж опціонів різних видів з однаковою ціною виконання.

А) Довгий стредл

Водночас купівля опціону "пут" та опціону "колл" з однаковою ціною виконання. Очікування суттєвого руху цін за невизначеності напряму цього руху. Стредл коштує більше, ніж стренгл, оскільки опціони, що входять до нього мають менш суттєвий програш, а отже, і вищу ціну. Збиток обмежений сукупним розміром виплачених премій. У разі зростання цін виконання опціону "колл" може принести необмежений прибуток. У разі спаду цін виконання опціону "пут" може принести необмежений прибуток.

Б) Короткий стредл

Водночас продаж опціону "пут" та опціону "колл" з однаковою ціною виконання. Очікування незначного руху цін або відсутність змін. Стредл коштує більше, ніж стренгл, оскільки опціони, що входять до нього, мають менш суттєвий програш, а отже, і вищу ціну. У разі зростання цін власник опціону "колл" має право виконати його з необмеженим збитком для продавця. У разі спаду цін власник опціону "пут" має право виконати його з необмеженим збитком для продавця. Вигоди обмежені сукупним розміром отриманих премій.

4. Синтетичні позиції за ф'ючерсами та опціонами

Якщо ф'ючерсні та опціонні позиції розглядати як короткі (довгі) позиції за базовим інструментом, то можливо створити синтетичні ф'ючерсні та опціонні позиції:

Довгий "колл" + Короткий "пут" = Довгий ф'ючерс

Короткий "колл" + Довгий "пут" = Короткий ф'ючерс

Довгий "пут" + Довгий ф'ючерс = Довгий "колл"

Короткий "пут" + Короткий ф'ючерс = Короткий "колл"

Довгий "колл" + Короткий ф'ючерс = Довгий "пут"

Короткий "колл" + Довгий ф'ючерс = Короткий "пут"

Синтетичні опціонні позиції забезпечують ефективніше хеджування, ніж прості ф'ючерси.

Комбінація ф'ючерсів та опціонів дає змогу хеджувати будь-яку позицію.

Висновки

Опціони з більшим терміном дії мають більшу ціну, ніж короткострокові опціони, оскільки несуть ризики, пов'язані з часом. І, нарешті, якщо збільшується мінливість цін на ринку, то зростають ціни на опціони обох типів, оскільки збільшення мінливості цін на ринку свідчить про більшу невизначеність майбутньої ринкової ситуації, а отже, про більшу ризиковість продажу опціонів.

Опціон на відміну від ф'ючерсної чи форвардної угоди є угодою "несиметричною". В той час коли ф'ючерсні та форвардні угоди є обов'язковими для виконання обома учасниками угоди, опціон дає власнику право виконати чи не виконати угоду, а для продавця є обов'язковим для виконання. Опціон виконується, коли ситуація на ринку сприятлива для покупця опціону і несприятлива для продавця. Продавець опціону приймає на себе ризики, пов'язані з несприятливими ціновими змінами на ринку і за це отримує від покупця винагороду — премію, яку називають ціною опціону. Ціну активу, зафіксовану в опціонному контракті, за якою буде продано цей актив, називають страйковою ціною або ціною виконання.

Список використаної літератури

1. Валютні операції: Опорний конспект лекцій з курсу "Валютні операції" для студ. базової освіти / Київський національний торговельно-економічний ун-т / Уляна Михайлівна Сігаєва (уклад.). — К. : ВЦ КНТЕУ, 2003. — 51с.

2. Горбач Л. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник/ Людмила Горбач, Олександр Каун,. — К.: Кондор, 2006. — 435 с.

3. Маслова С. Фінансовий ринок: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти/ Світлана Маслова, Олександр Опалов,. — 2-е вид., виправлене. — К.: Каравела, 2003. — 339 с.

4. Петрашко Л. Валютні операції: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2001. — 204с.

5. Романенко О. Фінанси: Підручник/ Олена Романенко,; М-во освіти і науки України, Укр. фінансово-економічний ін-т. — 2-ге вид., стереотип.. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 310 с.

6. Фінанси: Навчальний посібник/ Володимир Загорський, Ольга Вовчак, Ігор Благун, та ін.. — К.: Знання , 2006. — 247 с.

7. Фінанси: Навчальний посібник/ Оксана Близнюк, Людмила Лачкова, Віктор Оспіщев та ін.; За ред. В. І. Оспіщева. — К.: Знання , 2006. — 415 с.

8. Шевчук І. Міжнародні розрахунки і валютні операції: Навч.-метод. посібник / Укоопспілка; Львівська комерційна академія. — Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2004. — 148с.

9. Шелудько В. Фінансовий ринок: Навчальний посібник/ Валентина Шелудько,. — 4-те вид. , стер.. — К.: Знання-Прес, 2006. — 535 с.