ВСТУП.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИТРАТ НА РЕМОНТ ТА МОДЕРНІЗАЦІЮ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.

1.1. Облік амортизації основних засобів.

1.2. Облік витрат на поліпшення, ремонт і утримання основних засобів.

2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОБЛІК ВИТРАТ НА РЕМОНТ ТА АМОРТИЗАЦІЮ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.

2.1. Організаційно-економічна характеристика ВАТ „Київміськбуд-1”.

2.2. Інформація про господарську діяльність підприємства.

2.3. Облiк витрат на ремонт та модернізацію основних засобів.

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

ДОДАТКИ.

ВСТУП

Підприємства на своєму балансу мають велику кількість основних засобів. Для того, щоб продукція виробництва була конкурентоспроможною, потрібно модернізувати більшість основних засобів вітчизняних підприємств. На сьогоднішній день у більшості цих підприємств основні засоби морально застарілі.

Актуальність. Питання визнання витрат, які виникають внаслідок модернізації основних засобів, та питання відображення цих витрат у бухгалтерські та податковій звітності є досить актуальним та потребує детальнішого вивчення.

Тема: „Облік витрат на ремонт і модернізацію основних засобів”.

Метоює дослідження обліку ремонту та модернізації основних засобів. Під час дослідження даної проблеми було проведено аналіз літературних джерел та існуючих методів обліку ремонту основних засобів на підприємствах.

Слід розмежовувати два поняття – „поліпшення” та „ремонт” основних засобів. Поліпшення об’єктів основних засобів націлено на збільшення їх продуктивності (збільшуються доходи підприємства) та скорочення витрат пов’язаних з утриманням на балансі об’єктів основних засобів (знижується собівартість виготовленої продукції, що збільшує прибуток). В свою чергу основним завданням ремонту є підтримка об’єкта в робочому стані.

Завдання роботи:

— розкрити теоретичні аспекти обліку амортизації основних засобів та обліку витрат на поліпшення, ремонт і утримання основних засобів;

— організаційно-економічна характеристика ВАТ „Київміськбуд-1”;

— облiк витрат на ремонт та модернізацію основних засобів на ВАТ „Київміськбуд-1”.

Об`єктом дослідження є основні засоби ВАТ „Київміськбуд-1”.

Предметом дослідження є теоретичні аспекти вивчення обліку витрат на ремонт і модернізацію основних засобів.

Структура роботи: робота складається із вступу, 2-х розділів, висновків, списку використаних джерел (29), додатків (А-Б) і має загальний обсяг 47 сторінок.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИТРАТ НА РЕМОНТ ТА МОДЕРНІЗАЦІЮ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1.1. Облік амортизації основних засобів

Порядок бухгалтерського обліку нарахування амортизації регламентується “Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку” 7 П(С)БО 7, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509 [1].

Об’єктами для нарахування амортизації є основні засоби підприємств і організацій, що перебувають на їхньому балансі: виробничі, невиробничі, безкоштовно отримані. Амортизація нараховується також щодо незакінчених або неоформлених актами приймання об’єктів будівництва, які перебувають в експлуатації в тих організаціях, котрим ці об’єкти будуть передані, а також з витрат на корінне поліпшення земель, не пов’язаних зі створенням споруд.

Нарахування амортизації здійснюється щомісячно за кожним об’єктом окремо протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, встановленого самостійно підприємством у разі визнання цього об’єкта активом (під час зарахування на баланс) і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Не призупиняється нарахування амортизації під час ремонтів і простоїв, а також щодо тих засобів, що перебувають в резерві на складі.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизується первісна вартість кожного об’єкта основних засобів з урахуванням поліпшень, які привели до зростання економічних вигод від використання об’єкта. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому цей об’єкт став п ридатним для користування, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем його вибуття.

Щодо незакінчених або не оформлених актами приймання об’єктів капітального будівництва або їхніх частин, що експлуатуються тими підприємствами, котрим вони будуть передані в основні засоби, амортизація нараховується в загальному порядку — з 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію. Підставою для нарахування є довідка про вартість цих об’єктів або їхніх частин за даними обліку капітальних інвестицій.

Після оформлення актами введення в дію цих об’єктів і зарахування їх до складу основних засобів здійснюється уточнення раніше нарахованих сум амортизації з відповідним відображенням в обліку.

Основні засоби, передані в оперативну оренду, продовжують обліковуватися в орендодавця з нарахуванням останнім амортизації.

За основними засобами, переданими у фінансову оренду, амортизацію нараховує орендатор за узгодженим з орендодавцем методом.

Метод амортизації згідно п. З 28 П(С)БО 7 обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його користування. Метод переглядається в разі змін означеного способу. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації [2].

Підприємство самостійно визначає строк корисного використання об’єкта основних засобів, ураховуючи такі фактори:

— передбачуване використання об’єкта з урахуванням очікуваної потужності або продуктивності;

— очікуваний фізичний або моральний знос;

— правові або подібні обмеження на використання активу, наприклад, закінчення оренди цього активу.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів), як установлено п. 26 П(С)БО 7, нараховується з застосуванням таких методів:

1. Прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта на очікуваний термін корисного використання (приклад № 1);

2. Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається множенням відсотка амортизації на залишкову вартість об’єкта. Річний відсоток амортизації визначається за формулою:

де п — кількість років корисного використання об’єкта (приклад № 2);

3. Прискорений метод, за яким річна сума амортизації визначається множенням залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та річної норми амортизації (яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об’єкта), що подвоюється (приклад № 3);

4. Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається множенням первісної вартості об’єкта (за мінусом ліквідаційної) на кумулятивний коефіцієнт, який розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об’єкта, на суму років його корисного використання (приклад № 4);

5. Виробничий метод, за яким місячна сума амортизації визначається множенням фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Вона обчислюється діленням первісної вартості (за вирахуванням ліквідаційної) на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів (приклад № 5) [3].

За прямолінійним методом вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.

Первісна вартість вантажного автомобіля — 10 000 грн.

Очікуваний строк служби — 5 років.

Ліквідаційна вартість автомобіля у вигляді матеріалів — 1000 грн.

Визначимо вартість об’єкта, що амортизується, і суму амортизації.

Отже, норма амортизації за рік становитиме: (1800 : 9000) ´´ 100 % = 20 % щорічно.

Нарахування амортизації за прямолінійним методом протягом п’яти років можна відобразити так, як це показано в табл. 1.1.

У випадку, якщо окремі компоненти основних засобів мають строк корисного використання, який відрізняється від строку корисного використання всього об’єкта, вони амортизуються окремо від нього за іншими методами амортизації (наприклад, зернозбиральний комбайн і двигун). Нарахування амортизації основних засобів проводиться щомісячно. Підприємства із сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів, крім виробничого, визначається діленням річної суми амортизації на 12. У разі переоцінки (дооцінки, уцінки) і зменшення корисності об’єкта основних засобів здійснюється перерахунок річної та місячної суми нарахування амортизації. Якщо об’єкт основних засобів має 100 % знос і продовжує експлуатуватися, його переоцінюють визначенням нової сучасної справедливої вартості (ринкової або відновлювальної) такого об’єкта [6].

У бухгалтерському обліку вона відображається записом:

Д-т 10 “Основні засоби” (відповідний субрахунок)

К-т 42 “Додатковий капітал”, субрахунок 423 “Дооцінка активів”.

З нової вартості і буде продовжуватися нарахування амортизації, починаючи з наступного за переоцінкою місяця.

Амортизація з інших необоротних матеріальних активів нараховується за аналогічними методами, наведеними вище. Амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися в першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % вартості і 50 % під час вибуття або в розмірі 100 % у першому місяці використання об’єкта.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат і зносу основних засобів відповідно до “Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затвердженою Міністерством фінансів України 30.11.99 р. № 291, із записами:

а) об’єктів виробничого призначення:

Д-т 23 “Виробництво”

Д-т 91 “Загальновиробничі витрати”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

б) об’єктів загальногосподарського призначення:

Д-т 92 “Адміністративні витрати”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

в) об’єктів, які забезпечують збут продукції:

Д-т 93 “Витрати на збут”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

г) науково-технічних робіт:

Д-т 941 “Витрати на дослідження і розробки”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

ґ) об’єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення:

Д-т 949 “Інші витрати операційної діяльності”

К-т 131 “Знос основних засобів” [7].

1.2. Облік витрат на поліпшення, ремонт і утримання основних засобів

Підприємства підтримують свої основні засоби в робочому стані та забезпечують їх функціонування способом як поліпшення, так і за допомогою системи технічного обслуговування й системи планово-попереджувального ремонту.

Технічне обслуговування — це комплекс операцій або операція з підтримки працездатності чи справності об’єкта під час його використання за призначенням способом його періодичного огляду (мастильні й очищувальні роботи, перевірка рівня працездатності тощо) та ремонтних робіт невеликої вартості, що не збільшують первісну вартість об’єкта [8].

Поточний ремонт — це комплекс операцій або операція з часткової заміни окремих запасних частин, деталей, дрібний ремонт окремих частин, побілка стін, ремонт дверей, підлог і інший ремонт з підтримання основних засобів у робочому стані, які не збільшують первісну вартість. Виконується поточний ремонт без проекту та без відповідних дозволів на виконання робіт.

Капітальний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних чи монтажних робіт, за якого здійснюється розбирання будівель, споруд, устаткування та інших об’єктів для відновлення або заміни найважливіших чи всіх зношених деталей і вузлів і, який проводиться з періодичністю більше одного року. При цьому первісна вартість об’єкта основних засобів не збільшується. На початку року підприємства складають план капітальних ремонтів, що включає в себе:

— поіменний титульний список об’єктів;

— перелік основних робіт;

— кошторисну вартість робіт;

— календарний план-графік ремонтів;

— потребу в основних матеріалах, транспортних засобах механізації та робітниках;

— одержання дозволів Держархбудконтролю та інших державних органів з безпеки та екології [9].

Модернізація, модифікація, побудова, дообладнання — це розширення окремих будівель і споруд, технічне переобладнання інших об’єктів, запровадження нової техніки й технології, механізація та автоматизація виробництва, які, кожен окремо або в сукупності, збільшують первісну вартість об’єкта основних засобів. На проведення цих робіт обов’язковими є також наявність проектно-кошторисної документації та відповідних дозволів органів державного контролю й нагляду.

Під час визначення складу витрат за видами поліпшень необхідно керуватися чинними державними нормативними документами:

1. З поточного ремонту:

а) виробничих будівель і споруд — Доповненням 4 до “Положення про безпеку і надійну експлуатацію виробничих будівель та споруд”, затвердженим наказом Держбуду України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 р. за № 32-288 і зареєстрованого в Мінюсті України 6.07.98 р. за № 424/2864 (далі Положення № 288);

б) житлових та громадських будівель — листом Держбуду України “Про визначення понять поточного та капітального ремонтів житлових і громадських споруд” від 13.01.98 р. №7/11;

в) машин та обладнання — Положенням галузевих міністерств бувшого СРСР про систему технічного обслуговування й планово-попереджувальних ремонтів;

г) автомобільного транспорту — Положенням про технічне обслуговування та ремонт дорожніх, транспортних засобів, автомобільного транспорту, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 р. № 102 (далі Положення № 102).

2. З технічного обслуговування:

а) машин та обладнання — Положенням галузевих міністерств бувшого СРСР про систему технічного обслуговування і планово-попереджувальних ремонтів;

б) автомобільного транспорту — Положенням № 102.

3. З капітального ремонту:

а) виробничих будівель і споруд — вищевказаним Положенням № 288, доповнення 5 до пункту 3.12;

б) житлових і громадських будівель — вищевказаним Положенням № 7/11;

в) машин та обладнання — Положенням галузевих міністерств бувшого СРСР про систему технічного обслуговування і планово-попереджувальних ремонтів;

г) автомобільного транспорту — вищевказаним Положенням № 102.

4. З реконструкції, модернізації та технічного переобладнання — “Інструкцією про порядок складання статистичної звітності з капітального будівництва”, затвердженою наказом Мінстату України від 28.03.96 р. № 93 та зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 16.05.96 р. за № 231/125 (далі — Інструкція № 93) [10].

Бухгалтерський облік витрат на поліпшення основних фондів (модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію), що збільшують первісну вартість об’єкта, підприємства, згідно з п. 14 П(С)БО 7 ведуть у розрізі об’єктів аналітичного обліку на рахунку 15 “Капітальні інвестиції” (на відповідних субрахунках) з наступним зарахуванням їх на рахунок 10 “Основні засоби” після введення в експлуатацію.

Документальною підставою виконаних підрядним способом робіт є: Акт приймання виконаних робіт (форма № КБ-26); Довідка про вартість виконаних робіт витрат (форма № КБ-3) для оплати їх; — господарським способом — аналогічні документи на здійснення витрат з капітального ремонту.

Бухгалтерський облік витрат на підтримання об’єкта в робочому стані та його відновлення способом експлуатаційного й технічного обслуговування та поточних і капітальних ремонтів, що не збільшують первісну вартість об’єкта основних засобів, ведеться згідно з П(С)БО 16 “Витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318 [11].

У бухгалтерському обліку ці витрати обліковуються на рахунках обліку витрат, а саме:

— 23 “Виробництво” — у разі, якщо ремонтуються основні засоби виробничого призначення;

— 91 “Загальновиробничі витрати” — при ремонті основних фондів загальновиробничого призначення, тобто таких, що беруть участь в управлінні цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва;

— 92 “Адміністративні витрати” — під час ремонту основних засобів, що беруть участь в управлінні та обслуговуванні підприємства;

— 93 “Витрати на збут” — у разі ремонту основних фондів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг;

— 941 “Витрати на дослідження і розробки” — при ремонті основних засобів, що беруть участь у дослідженнях і розробленнях, які здійснює підприємство.

Документальною підставою для відображення витрат при підряді є договір на виконання робіт, кошторис і акт приймання, а за господарського способу:

— з оплати праці — наряди на роботу за типовими формами (№ Т-20, 21, 23, 25, 26, 27, 28, 40); табелі обліку використання робочого часу (П-12, 13, 14, 15); трудові угоди та акти приймання виконаних робіт;

— з використаних матеріалів: накладна на відпускання та матеріальні звіти;

— з наданих послуг допоміжними підприємствами: дорожні листки, виробничі звіти.

За господарського способу виконання робіт на витрати з поточного ремонту, який не вимагає розроблення креслень, складаються розціночні описи робіт на підставі дефектних актів або дефектних відомостей. У промисловості для обліку робіт з обслуговування та поточного ремонту відповідної будівлі (споруди) необхідно вести технічний журнал, до якого вносяться записи про всі виконані роботи з зазначенням виду та місця робіт (доповнення 3 до пп. 3.2. Положення про безпечну і надійну експлуатацію виробничих будівель та споруд, затвердженого наказом Держбуду України й Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 р. № 32-288 і зареєстрованого в Мінюсті України 06.07.98 р. за № 424) [12].

Аналітичний облік витрат на капітальний ремонт за господарського способу ведеться на окремому субрахунку 23 “Виробництво” як у розрізі видів затрат (будівельні роботи, роботи з монтажу обладнання, інші роботи), так і за кожним об’єктом позамовним методом у розрізі статей витрат (матеріали, будівельні конструкції, основна заробітна плата робітників, відрахування на соціальні заходи, втрати від браку, інші прямі витрати, експлуатація будівельних машин і механізмів, загальнодільничі витрати), за підрядного методу витрати на поточні ремонти та обслуговування відносяться безпосередньо на об’єкти їх виконання.

Порядок відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку з поточного та капітального ремонтів і експлуатаційних витрат на утримання й обслуговування наведено в табл. 1.7.

2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОБЛІК ВИТРАТ НА РЕМОНТ ТА АМОРТИЗАЦІЮ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

2.1. Організаційно-економічна характеристика ВАТ „Київміськбуд-1”

Трест «Київміськбуд-1» є структурою, що здатна надавати послуги по будівництву об'єктів будь-якої складності «під ключ»:

— вибір площадки будівництва;

— залучення коштів для будівництва;

— будівництво;

— експлуатація житла, збудованого трестом — ТОВ «Житлобуд-1» та ТОВ «Житлокомфорт».

На сьогодні трест виконує також функції замовника та підрядника будівництва. Як замовник ВАТ трест «Київміськбуд-1» забезпечує:

Пошук, відбір і правове оформлення будівельних майданчиків.

Підготовку вихідних даних для оформлення правової і дозвільної документації на будівництво.

Підготовку вихідних даних для проектування будівництва.

Підбір проектної організації і контроль якості проектних робіт.

Контроль якості виконання будівельних робіт.

Залучення коштів у будівництво і фінансування будівництва.

Оформлення прав власності у державних організаціях і установах.

Реалізація житлових і нежитлових приміщень побудованих за рахунок власних коштів.

Як підрядник ВАТ трест «Київміськбуд-1» забезпечує виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва:

— житла;

— об'єктів соціально-культурної сфери;

— автодоріг, транспортних розв'язок;

— капітальний ремонт і реконструкцію житлових будинків та інших об'єктів.

ТОВ «Житлобуд-1» та ТОВ «Житлокомфорт» забезпечує експлуатацію житла, побудованого трестом «Київміськбуд-1» та розвиток сфери послуг у цих будинках.

Виробництво будівельних розчинів та сумішей:

— виробництво будівельних розчинів різних марок, включаючи вапняний;

— бетон різних видів;

— гарцовка.

Виробництво та реалізація металовиробів:

— виготовлення різних видів зварених металоконструкцій: огороджень, воріт, балок, елементів покрівлі, стійок монолітної опалубки;

— виготовлення сіток для цегельної кладки;

— виготовлення кованих декоративних огороджень, сходових маршів, парканів;

— виготовлення «під ключ» пересувних побутових приміщень під замовлення;

— виготовлення виробів з оцинкованої покрівельної сталі: відливів, покриття парапетів, звисів, труб;

— виробництво та реалізація продукції з дерева;

— виготовлення пиломатеріалів хвойних порід;

— надання послуг по розпилюванню лісу;

— виготовлення різних дерев'яних щитів і конструкцій різного призначення;

— виготовлення тришарового брусу для виробництва столярних виробів класу «ЄВРО» 68 х 78;

— виготовлення, доставка та встановлення дерев’яних віконних і балконних блоків класу «ЄВРО» різних конструкцій;

— виготовлення віконних, балконних блоків і вітражів із ПВХ. Доставка та встановлення;

— надання послуг по ремонту дерев’яних і ПВХ віконних і балконних блоків класу «ЄВРО».

Вимірювальна лабораторія ВАТ трест „Київміськбуд” ім. М.П. Загороднього протягом багатьох років проводить випробування будівельних матеріалів для підприємств Києва та Київської області. Лабораторія надає послуги з випробування таких будівельних матеріалів: бетонів; розчинів; цегли; арматури;

Вимірювальна будівельна лабораторія тресту атестована на проведення вимірювань показників об’єктів згідно із галуззю:

— пісок, щебінь – густина, зерновий склад, вміст часток ,вологість;

— цемент – початок тужавлення, кінець тужавлення, нормальна густина, тонкість помелу ( залишок на ситі ), зміна об’єму, насипна густина, міцність;

— вапно – густина, вміст непогашених зерен ( залишок на ситі );

— розчини будівельні – густина, рухомість, міцність;

— суміші будівельні – рухомість, густина, водовід ділення;

— бетони легкі, бетони важкі — густина, міцність;

— цегла – середня густина, геометричні розміри, міцність;

— арматура – геометричні розміри, маса, міцність;

— фарби – умовна в’язкість;

— хімічні добавки – показники бетонів та розчинів будівельних з хімічними добавками: рухомість, тужавлення, міцність, густина.

Для надання транспортних послуг ВП УБМА має кваліфікованих спеціалістів, які трудяться в таких виробничих підрозділах управління як транспортний цех, дільниця вантажопідіймальних механізмів, кранів, дільниця спеціальної будівельної і землерийної техніки, де налічується більше 120 одиниць автотранспортної, вантажопідйомної, землерийної і іншої спецтехніки.

ВП УБМА ВАТ трест “Київміськбуд-1” імені М.П.Загороднього виконує такі роботи:

— експлуатація баштових кранів кваліфікованим, атестованим персоналом, проведення навантажувально-розвантажувальних і будівельних робіт вантажопідіймальними кранами (Дозвіл № 1417.05.30-45.31.3);

— монтаж, демонтаж, налагодження і експлуатація вантажо-пасажирських підйомників і платформ (Дозвіл № 172.06.32-45.21.1);

— ремонт, технічне обслуговування баштових кранів, підйомників;

— заливка бетоном споруджуваних фундаментних масивів (в тому числі і для встановлення баштових кранів), бетонних підлог, плит;

— виготовлення і встановлення анкерних кріплень баштових кранів;

— ліквідація (розбивка) залізобетонних масивів, фундаментів, плит;

— облаштування котлованів під нульовий цикл, траншей для підземних комунікацій;

— відсипка земляного полотна для будівництва доріг і благоустрій прилеглих територій;

— влаштування цементно-грунтових шарів полотна і благоустрій;

— вантажоперевезення, перевезення будівельних матеріалів, будівельного сміття;

— перевезення власним транспортом негабаритних машин, механізмів, контейнерів, будівельних побутових приміщень;

— перевезення власним транспортом ваговитих вантажів вантажопідйомністю до 40 т, гусеничної і дорожньої будівельної техніки [13].

2.2. Інформація про господарську діяльність підприємства

Основними видами діяльності ВАТ трест “Київміськбуд-1” імені М.П.Загороднього є:

— будівельна діяльність (проектні роботи, розроблення спеціальних розділів проектів, зведення несучих та огороджуючих конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж, монтаж конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем, монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, захист конструкцій, устаткування та мереж, будівництво транспортних мереж, монтаж технологічного устаткування, пусконалагоджувальні роботи);

— діяльність автомобільного вантажного транспорту (надання послуг з перевезення пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом загального користування);

— виробництво дерев’яних будівельних конструкцій та столярних виробів.

Ринок нерухомості Києва розвивається дуже динамічно. За інформацією Головного управління житлового забезпечення м. Києва, обсяги житлової нерухомості, яка щорічно здається в експлуатацію, останні декілька років складають 1-1,1 млн. метрів квадратних. При цьому, за прогнозами, потреби столиці складають не менше 2 млн. метрів квадратних житла на рік.

Загалом в м. Києві житловим будівництвом займаються близько 40 компаній, які пропонують широкий вибір житлових будинків як типових, так і індивідуальних проектів у всіх цінових сегментах ринку. Більшість площ реалізуються компаніями ще на початку будівництва об’єктів, що відображає існуючий великий попит на первинному ринку житла.

ВАТ трест „Київміськбуд-1” на сьогодні як замовник будує переважно елітну нерухомість (проект „Воздвиженка”). Динаміка цін в цьому секторі ринку останнім часом характеризується поступовим збільшенням у всіх регіонах країни. За оцінками спеціалістів, попит на таке житло в найближчій перспективі буде стабільно збільшуватись, що пов’язане з подальшим ростом прибутків населення та прагненням покращити свої житлові умови. ВАТ трест „Київміськбуд-1” входить в першу п’ятірку компаній, які спеціалізуються на житловому будівництві класу „преміум”. Найближчими конкурентами в цьому сегменті є компанії «XXI ст», «НЕСТ», „Граніт”, «Житло-Інвест», ТММ.

Сьогодні „Київміськбуд-1” будує об’єкти різних направлень та рівнів складності. Деякі з них стануть затишними оселями, деякі — просторими офісами, серед них:

Елітний житловий комплекс „Воздвиженка”;

Багатоповерхові монолітно-каркасні житлові будинки — на вулиці Гонти,7 та Градинській,1;

Культові споруди та інші.

Будівельні об’єкти споруджуються за індивідуальними проектами, відповідають всім вимогам сучасних споживачів за якістю житла та місце розташуванням.

На сьогодні трест є структурою, яка здатна виконувати функції інвестора-замовника та інвестора-підрядника будівництва.

Для бажаючих придбати житлові та не житлові приміщення створено офіс продаж, де пропонуються наступні можливості фінансування:

Придбати облігації для фінансування житлових тане житлових приміщень (гаражних боксів, машиномісць) в будинках, що будуються;

Придбати квартиру в готовому будинку;

Проінвестувати будівництво нежитлових приміщень.

Згiдно з планом маркетингової дiяльностi основним завданням управлiння за оформлення права власностi, маркетингової та рекламної дiяльностi в минулому роцi було позицiонування тресту на ринку нерухомостi як однiєї з п'яти найпотужнiших та найнадiйнiших будiвельних компанiй мiста Києва. Основними акцентами маркетингової дiяльностi та PR є досвiд та репутацiя нашої компанiї, пiдвищення рiвня обслуговування iнвесторiв. В якостi iнструментiв просування такої полiтики використовувались рiзнi канали комунiкацiй, серед яких публiкацiя в засобах масової iнформацiї, в тому числi в дiловiй та спецiалiзованiй пресi, Iнтернет, участь у конференцiях, виставках, форумах тощо.

Групами постачальникiв основних видiв сировини та матерiалiв, що займають бiльше 10 вiдсоткiв в загальному обсязі постачання для об'єктiв будiвництва ВАТ трест "Київмiськбуд-1" iменi М.П.Загороднього, є:

Залiзобетоннi вироби та будiвельнi сумiшi: ВАТ "ЗЗБК iм.Ковальскої; ВАТ "Дарницкий завод ЗБК"; ТОВ "Бетон Комплекс"; ТОВ 'Юнiгран"; ТОВ "БМК"; ТОВ "БКПБ "Цембуд".

Цеглянi та кладочнi матерiали: ТОВ "Авена"; ЗАТ "Корчуватський комбiнат"; ЗАТ "Будтех-сервiс"; ВАТ "КиївБуддетальКомплект"; ПП "ГТМ Київ".

Металопрокат та утеплювачi: ВАТ "АрселорМiттал"(Кривий Рiг); ТОВ "Гудвiл"; ТОВ "Сервiсний металоцентр Леман-України"; ТОВ "Трубокомплект"; ТОВ "ТБС Сервiс".

У 2007 році відбулися зміни цін більше, ніж на 10% на такі основні матеріали та сировину: залізобетонні вироби, цемент, пісок, цегляні та кладочні матеріали, металопрокат.

Інформація про одержані ліцензії (дозволи) на окремі види діяльності:

Вид діяльності: Будiвельна діяльність.

Номер ліцензії (дозволу): серiя АВ № 119147.

Дата видачі: 14.07.2006р.

Державний орган, що видав: Мiнiстерство будiвництва, архiтектури та житлово-комунального господарства України.

Дата закінчення дії ліцензії (дозволу): 14.07.2011р.

Вид діяльності: Медична практика.

Номер ліцензії (дозволу): серiя АВ № 394050.

Дата видачі: 28.01.2008р.

Державний орган, що видав: Мiнiстерство охорони здоров'я України.

Дата закінчення дії ліцензії (дозволу): 08.06.2012р.

У зв'язку з тим, що термiн дiї лiцензiї на ведення медичної практики встановлено до 08.06.2012р., прогнозу на продовження термiну дiї лiцензiї у ВАТ трест "Київмiськбуд-1" iменi М.П.Загороднього немає.

Вид діяльності: Надання послуг з перевезення пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом загального користування (крiм надання послуг з перевезення пасажирiв та їх багажу на таксi).

Номер ліцензії (дозволу): серiя АВ № 111800.

Дата видачі: 09.08.2006р.

Державний орган, що видав: Мiнiстерство транспорту України, Головна державна iнспекцiя на автомобiльному транспортi.

Дата закінчення дії ліцензії (дозволу): 08.08.2011р.

У зв'язку з тим, що термін дiї лiцензiї на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування встановлено до 08.06.2012р., прогнозу на продовження термiну дiї лiцензiї у ВАТ трест "Київмiськбуд-1" iменi М.П.Загороднього немає.

У 2007 роцi трестом було проведено освоєння нових будiвельних технологiй. Всi будiвельнi роботи виконуються згiдно з чинним законодавством України, з урахуванням сучасних українських нормативiв та мiжнародних норм, на основi необхiдних лiцензiй та дозволiв, вiдповiдно до побажання замовникiв та полiтики тресту у сферi якостi згiдно з ISO 9001:2000.

— Удосконалюється зведення каркасiв будiвель з монолiтного залiзобетону;

— Використовуються пазогребневi гiпсовi плити вироництва фiрми "Кнауфф", що значно пiдвищило якiсть мiжкiмнатних перегородок;

— Розроблена технологiя виготовлення дерево-алюмiнiєвих вiкон та вiтражiв;

— Застосовуються сучаснi утеплювачi при прокладцi трубопроводiв в серединi житлових будинкiв;

— Впроваджуються новiтнi технологiї в будiвництвi, що вiдображається у використаннi сучасних будiвельних матерiалiв, як вiтчизняних так i зарубiжних виробникiв.

Дослiдження Товариством не здiйснюються.

На діяльність ВАТ трест „Київміськбуд-1” імені М.П.Загороднього як будівельної організації мають свій вплив велика кількість законів та нормативних документів, у які постійно вносяться зміни, тим самим ускладнюють в деякій мірі роботу емітента.

Проблема, яка існує — це недосконала законодавчо-нормативна база, яка погiршує iнвестицiйнi надходження, умови розрахункiв з учасниками. Рішення цієї проблеми є: прийняття досконалих законодавчих актiв стосовно дiяльностi суб'єктiв господарювання, прийняття законiв, якi будуть стимулювати iнвестицiйну дiяльнiсть, що дасть можливiсть залучати iнвестицiї.

ВАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього дотримується таких норм екологічного законодавства України, а саме:

Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», від 14.01.2000 року, № 1393-ХІV;

Закон УРСР «Про охорону навколишнього середовища», від 25.06.1991 року, №1264-ХІІ;

Закон України «Про екологічний аудит», від 24.06.2004 року, №1862-ІV;

Закон України «Про екологічну експертизу», від 09.02.1995 року, №45/95-ВР.

Політикою ВАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього в області екології є концентрація зусиль на здійсненні виробничої та іншої діяльності, безпечної для навколишнього середовища і людини. Екологічна політика визначає наміри і напрями розвитку підприємства, пов'язані з вимірними результатами управління і контролю діяльності, продукції і послуг, які можуть взаємодіяти і впливати на навколишнє середовище. Принципи і зобов'язання підприємства по реалізації екологічної політики, раціональному використанню природних ресурсів, охорона навколишнього середовища розповсюджується на всі структурні підрозділи підприємства та всіх працівників підприємства.

Основоположні принципи екологічної політики:

— зниження негативної дії виробничої та іншої діяльності на навколишнє середовище;

— раціональне використання природних ресурсів, сировини, матеріалів;

— безпечне виробництво продукції і виробництво безпечної продукції;

— постійне вдосконалення процесів управління природоохоронною діяльністю.

Зобов'язання по реалізації принципів екологічної політики:

— Дотримуватись законодавчих вимог, правових норм і інших вимог в області екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища і природокористування, пов'язаних з екологічними аспектами діяльності, продукції і послуг;

— Здійснювати виробничі процеси, керуючись пріоритетністю попередження і запобігання забрудненню навколишнього середовища;

— Проводити моніторинг виробничої діяльності, вивчення дії на навколишнє середовище сировини, продукції, процесів, викидів і відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю;

— Удосконалювати екологічну політику, встановлюючи конкретні цілі;

— Здійснювати навчання персоналу, націлені на підвищення екологічної свідомості працівників підприємства, розуміння відповідальності за стан навколишнього середовища.

У звітному періоді емітент не здійснював витрат на екологічні заходи [14].

2.3. Облiк витрат на ремонт та модернізацію основних засобів

Облiк основних засобiв протягом 2007 року здiйснювався в цiлому у вiдповiдностi до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 7 "Основнi засоби", затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №92 вiд 27.04.00р., а саме:

— об'єкти, включенi до складу "Основнi засоби", вiдповiдають визначенню основних засобiв та iнших необоротних матерiальних активiв;

— одиницею облiку основних засобiв є об'єкт основних засобiв;

— первiсна вартiсть придбаних протягом 2007 року основних засобiв визначена правильно;

— амортизацiя основних засобiв та витрат по їх модернiзацiї нараховувалась своєчасно та у вiдповiдностi до затвердженої Товариством облiкової полiтики;

— всi об'єкти основних засобiв фактично використовуються в господарськiй дiяльностi Товариства;

— облiк вибуття основних засобiв (реалiзацiя та лiквiдацiя) вiдповiдає нормам чинного законодавства;

— витрати на проведення поточних ремонтiв та технiчне обслуговування основних засобiв включались до витрат звiтного перiоду.

Фiзичний стан основних засобiв — добрий. Постiйно проводиться модернiзацiя основних засобiв.

Залишкова вартість власних основних засобів по ВАТ трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього станом на 31.12.2007 року становить 69362,1 тис.грн. На 01.01.2007 року залишкова вартість власних основних засобів становила 59489,8 тис.грн. Трест у своїй господарській діяльності використовує орендовані основні засоби (баштові крани та автомобілі) на суму 5502,1 тис.грн. Основні засоби обліковуються по історичній вартості за вирахуванням накопленого зносу та знецінення [15].

У 2007 році витрати на ремонт та модернізацію основних засобів склали 2295,7 тис.грн., в тому числі на капітальний ремонт 1216,43 тис.грн., технічний ремонт 1079,27 тис.грн. Вартість одержаних за фінансовою орендою основних засобів станом на 31.12.2007 року становить 6495,1 тис.грн. по залишковій вартості.

Трест надав в оперативну оренду станом на 31.12.2007 року основних засобів по залишковій вартості на суму 49,6 тис.грн.

До складу основних засобів відносяться матеріальні активи, які утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) і вартість придбання яких перевищує 1000,00 грн. Одиницею обліку основних засобів та нематеріальних активів є окремий об’єкт.

До складу інших необоротних матеріальних активів відносяться малоцінні й швидкозношувані предмети, матеріальні активи вартістю 1000,00 грн. і менше та строком використання більше одного року.

Амортизація основних засобів нараховується по об'єктно за прямолінійним методом, амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується у розмірі 50% при передачі їх в експлуатацію і 50% при виведенні їх з експлуатації у зв’язку з непридатністю до експлуатації, амортизація бібліотечного фонду нараховується у розмірі 100,00% при передачі їх в експлуатацію, амортизація тимчасових (не титульних) споруд, опалубки, сміттєспусків та будівельних риштувань нараховується за прямолінійним методом.

У 2007 році ВАТ трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього ввів в експлуатацію основних засобів на 18874,3 тис.грн., у 2006 – на 16514,9 тис.грн.

У 2007 році підприємство проводило дооцінку основних засобів на суму 1,6 тис.грн. та уцінку на суму 96.4 тис.грн.

Строки корисного використання основних засобів представлені таким чином:

— будівлі та споруди 5-76 років;

— машини та обладнання 2-24 роки;

— меблі та офісне обладнання 1-11 років;

— легкові та вантажні автомобілі 5-9 років.

Первісна (переоцінена) вартість повністю амортизованих основних засобів становить 5366,0 тис.грн.

У зв’язку з отримання кредитних коштів трест має основні засоби в заставі. Вартість оформлених у заставу основних засобів становить 23831,6 тис.грн.

Первісна (переоцінена) вартість повністю амортизованих основних засобів становить 5366,0 тис.грн.

Стуктуру та ступінь зносу основних засобів станом на 31 грудня 2007 року можна представити таким чином:

Земельні ділянки: 114,7 тис.грн., відсоток зносу: 0%;

Будинки, споруди та передавальні пристрої: 56523,0 тис.грн., відсоток зносу: 31%;

Машини та обладнання: 16831,9 тис.грн., відсоток зносу: 43%;

Транспортні засоби: 10799,6 тис.грн., відсоток зносу: 24%;

Інструменти, прилади, інвентар (меблі): 3773,9, відсоток зносу: 57%;

Інші основні засоби: 1647,1 тис.грн., відсоток зносу: 50%;

Бібліотечні фонди: 6,8 тис.грн., відсоток зносу:100%;

Малоцінні необоротні матеріальні активи: 2254,4 тис.грн., відсоток зносу: 53%;

Тимчасові (нетитульні споруди): 14510,9 тис.грн., відсоток зносу: 39%; Інші необоротні матеріальні активи: 11,9 тис.грн., відсоток зносу: 92%;

Разом: 106474,2 тис.грн., відсоток зносу: 35%

ВИСНОВКИ

Відповідно п. 14 П(С)БУ 7 „Основні засоби” первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, які пов’язані з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, реконструкція та ін.), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Витрати, які пов’язані з поліпшенням об’єктів основних засобів включаються до витрат звітного періоду за допомогою їх амортизації. Для того, щоб ці витрати підлягали амортизації на їх суму збільшується первісна вартість об’єкта основних засобів, який був поліпшений.

Згідно з п. 15 П(С)БО 7 „Основні засоби” витрати, які здійснюються для підтримки об’єкта в робочому стані і отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Ці витрати пов’язані з виконанням будь-якого виду ремонту направлені на відновлення первісних техніко-економічних характеристик об’єктів основних засобів, а не на збільшення майбутніх економічних вигод.

Основним ідентифікатором віднесення витрат є збільшення майбутньої економічної вигоди від подальшого використання основних засобів. Але з метою чіткої ідентифікації ремонтних робіт основних засобів по ступеню їх впливу на майбутню економічну вигоду від використання об’єкту основних засобів доцільно видати розпорядчий документ, згідно з яким чітко розмежувати всі види витрат. Також відповідним посадовим особам служб головного механіка та головного енергетика необхідно на первинних документах ставити помітку з визначенням виду ремонту („поточний ремонт”, „реконструкція”).

Згідно п.п. 8.7.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку протягом звітного періоду відносить до валових витрат різні витрати пов’язані з покращенням основним засобів, які підлягають амортизації, котра не перевищує 10 відсотків загальної балансової вартості всіх груп основних засобів станом на початок звітного періоду.

За нормами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (ст. 8.7.1) витрати, що перевищують 10 відсотків суми витрат на поліпшення основних засобів, відносяться на збільшення їх балансової вартості та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів. Тобто 10 відсотків витрат на поліпшення основних засобів мають бути віднесені на витрати одночасно в одному звітному періоді і в фінансовому і в податковому обліку. Такий підхід раціональний і необхідний з точки зору об’єктивного відображення визнаних витрат підприємства в фінансовому обліку та складання й перевірки фінансової і податкової звітності.

Ті витрати, які в бухгалтерському обліку включаються до збільшення первісної вартості основних засобів, в податковому обліку –до валових витрат.

З метою ідентифікації вказаних витрат доцільно їх акумулювати на окремому субрахунку, що дозволить контролювати та аналізувати ці витрати на основі бухгалтерського обліку.

Так на промислових підприємствах використовується рахунок 23 „Виробництво” з субрахунками 231 „Основне виробництво”, 232 ”Допоміжне виробництво”, та з метою акумулювання витрат на поточний ремонт основних засобів доцільно вести субрахунок 233 „Поточний ремонт”.

Поточний ремонт основних засобів на промислових підприємствах можливо відобразити такими записами:

— при здійсненні ремонтних робіт господарським способом

Д-т 233 „Поточний ремонт основних засобів”

К-т 232 „Допоміжне виробництво”;

— при здійсненні ремонтних робіт підрядним способом

Д-т 233 „Поточний ремонт основних засобів”

К-т 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

— відповідно направленню цільового використання основних засобів

Д-т 91 „Загальновиробничі витрати”

Д-т 92 „Адміністративні витрати”

Д-т 93 „Витрати на збут”

Д-т 94 „Інші витрати оперативної діяльності”

К-т 233 „Поточний ремонт основних засобів”.

Таке відображення ремонту та модернізації основних засобів для бухгалтера буде слугувати орієнтиром, куди їх відносити – на витрати, чи на збільшення первісної вартості з подальшим віднесенням на витрати шляхом нарахування амортизаційних відрахувань. Окрім цього, такий механізм організації облікового процесу дозволить уникнути протиріч з контролюючими органами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, зі змінами і доповненнями.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87

3. Байдик О. Нормативний метод обліку витрат на виробництво продукції. //Баланс. – 2001.– №7 (спецвипуск).– С.50-61

4. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.

5. Голов С. Ф. Управленческий бухгалтерский учет. — К.: Скарби, 1998. — 377 с.

6. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність – Київ, 2000. – 796 с.

7. Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерський облік у промислових та торгівельних підприємствах, 2000.: — КАСК, 2000. – 624 с.

8. Грещак М.Г. та ін. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навчальний посібник. –К: КНЕУ, 2001. – 228 с.

9. Економіка підприємства: Підручник/ За ред. С.Ф. Покропивного. — К., 2001. — 528 с.

10. Економіка виробничого підприємства: Навч.посібник/ За ред.. Й.М.Петровича. — К., 2001. — 405 с.

11. Економічний аналіз: Навч. посібник /М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. М.Г. Чумаченка.– К.: КНЕУ, 2001.– 540 с.

12. Каретнікова В.С. Планування діяльності підприємства: навч.посібник. – Х., 1999. – 265 с.

13. Кізима Т.О. Аналіз „витрати-обсяг-прибуток” у діяльності спільних підприємств //Фінанси України. – 2006. — № 4. — с.37-41

14. Кміть В.М. Системний підхід до управління накладними витратами підприємств // Фінанси України. — 2005. — №7. — с.51-55

15. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 378 с.

16. Орлов О.О. Планування діяльності підприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.

17. Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні – Луганськ “Футура”, 2001. – 464 с.

18. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. – К.: Вид-во КНЕУ, 1998. – 525 с.

19. Растяпін А.В., Губенко С.П. Максимізація прибутку підприємства //Фінанси України. — 2007. — № 2. — с.19-29

20. Сизоненко В.О. Підприємництво: Підручник. – К.: Вікар, 1999. – 438 с.

21. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 260с.

22. Ткаченко Н. Формування виробничої собівартості продукції, незавершеного виробництва, рентабельності та визначення ціни продажу. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001.– № 6. – С.29-35

23. Тян Р.Б. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник . – К.: МАУП, 1998. – 156 с.

24. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навч. посібник.Житомир: ЖІТІ, 2000. – 440 с.

25. Фінанси підприємств: Підручник /За ред. А.М.Поддерєрьогіна. — К., 2000. — 460 с.

26. Фінансова діяльність підприємства: Підручник/ Бандурка О.М. та ін.. — К., 2002. — 384 с.

27. Фінансова діяльність підприємства: Навч. посібник /За ред. Г.Г.Кірейцева. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 326 с.

28. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 300 с.