Вступ.

1. Поняття малоцінних необоротних матеріальних активів.

2. Особливості бухгалтерського обліку малоцінних необоротних матеріальних, а також малоцінних і швидкозношуваних предметів в 1С: Підприємство та «ПАРУС-Бухгалтерія».

3. Особливості обліку малоцінних необоротних матеріальних активів в модулі «ПАРУС-Бухгалтерія».

4. Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в модулі «ПАРУС-Бухгалтерія», «Галактика».

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Одними із найскладніших питань реформування бухгалтерського обліку є організація та ведення обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів.

Методологічні засади бухгалтерського обліку ліквідації, нестач і псування основних засобів установлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зі змінами та доповненнями, внесеними до нього згідно з наказами Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. № 304 і від 25.11.2002 р. № 989, та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку № 291.

Мета цієї роботи — розкрити теоретично й практично на числових прикладах методологію бухгалтерського обліку малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів за чинними нормативними документами.

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше від одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

1. Поняття малоцінних необоротних матеріальних активів

Поняття «малоцінні необоротні матеріальні активи» — нове в нашому бухгалтерському обліку. До них відносяться предмети, термін експлуатації яких — більше 12 місяців, але при цьому вони не враховуються у складі основних засобів. До таких предметів, зокрема, відносяться спеціальні інструменти і спеціальні пристрої. Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (МНА) регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Критерієм для віднесення предметів до МНА (а не до основних засобів) є вартісна межа. Відповідно до п. 5.2 ПБО 7 підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що віднесені до МНА. Тобто ця межа встановлюється керівником підприємства і відображається в наказі про облікову політику. Оскільки розмір вартісної межі впливає на об'єкт обкладення податком на прибуток, поставитися до її документального оформлення слід досить серйозно. Ніяких рекомендацій щодо суми діючі нормативи (стандарти) не містять. За наявності відповідного наказу будь-яка сума (і 100, і 1000 грн.) є обґрунтованою. Виходити, звісно, необхідно із здорового глузду, щоб вартість МНА не була порівнянною з загальною сумою валових витрат.

Зміна вартісної межі (як у бік збільшення, так і зменшення) є зміною облікової політики і можлива тільки з наступного звітного року.

Первісна вартість малоцінних необоротних матеріальних активів

Згідно з п. 7 ПБО 7 МНА, як і об'єкти основних засобів, зараховуються на баланс за первісною вартістю. Первісна вартість включає:

· ціну придбання без ПДВ (за винятком придбання МНА неплатниками ПДВ або придбання НМА невиробничого призначення);

· суми ввізного мита;

· витрати на установлення, монтаж, налагодження;

· витрати зі страхування ризиків доставки;

· при безоплатному отриманні — справедливу вартість на дату отримання;

· при отриманні до статутного фонду — погоджену засновниками справедливу вартість.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів

Амортизація МНА відрізняється від амортизації основних засобів. Для нарахування амортизації НМА встановлено два методи (п. 27 ПБО 7):

50% вартості, що амортизується,—у першому місяці використання об'єкта й інші 50% — у місяці вибуття, тобто списання з балансу;

100% вартості, що амортизується, — у першому місяці використання об'єкта.

Обраний метод також варто відобразити в наказі про облікову політику.

Бухгалтерський облік малоцінних необоротних матеріальних активів

Планом рахунків для обліку МНА призначено субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». За дебетом рахунку відображається надходження МНА за первісною вартістю; сума витрат з поліпшення об'єкта (модернізація, реконструкція, модернізація); сума дооцінки. За кредитом рахунку відображається вибуття МНА внаслідок продажу, безоплатної передачі і списання при непридатності до подальшої експлуатації.

У разі передачі в експлуатацію МНА не списуються з балансу (на відміну від малоцінних предметів, що враховуються у складі запасів на рахунку 22). Амортизація нараховується одним із методів, установленим підприємством. Нарахована амортизація відображається за кредитом рахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» із віднесенням суми до складу відповідних витрат:

Списання МНА, що знаходяться в експлуатації, провадиться за рахунок нарахованої амортизації.

У разі передачі об'єктів МНА безоплатно їхня вартість включається до складу інших витрат і відноситься:

у разі застосування рахунків класу 9 — у дебет субрахунку 976 «Списання необоротних активів»;

у разі застосування рахунків класу 8 — у дебет рахунку 85 «Інші витрати».

У разі продажу МНА, не введених в експлуатацію, їхня вартість також включається до складу інших витрат і відноситься:

у разі застосування рахунків класу 9-у дебет субрахунку 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»;

у разі застосування рахунків класу 8-у дебет рахунків 85 «інші витрати».

Доходи від продажу малоцінних необоротних матеріальних активів відображаються за кредитом рахунку 742 «Дохід від реалізації необоротних активів».

2. Особливості бухгалтерського обліку малоцінних необоротних матеріальних, а також малоцінних і швидкозношуваних предметів в 1С: Підприємство та «ПАРУС-Бухгалтерія»

Здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві в умовах використання інформаційної системи «1С: Підприємство» починається з установлення компоненти Бухгалтерский учет для Украины / Бухгалтерський облік для України.

До основних засобів належать матеріальні активи, щодо яких є ймовірність того, що від їх експлуатації підприємство матиме економічні вигоди й вартість їх може бути достовірно визначена. Під час організації бухгалтерського обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів слід враховувати, що об'єкти основних засобів відносять до активів лише в тому разі, коли є ймовірність того, що в майбутньому підприємство отримає вигоди, пов'язані з використанням цих об'єктів, а вартість їх може бути достовірно визначена.

На підприємстві має бути виданий розпорядчий документ, за яким визначають та затверджують перелік об'єктів необоротних матеріальних активів зі строками використання до одного року і більше від одного року впродовж одного операційного циклу.

До інших необоротних матеріальних активів віднесено частину малоцінних предметів, які за своїми економічними властивостями відшкодовують свою вартість у строк, більший від одного року, але через незначну вартість їх недоцільно обліковувати в складі основних засобів.

У зв'язку з поділом активів підприємства на оборотні та необоротні залежно від строку використання їх сталися суттєві зміни в обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

З метою спрощення обліку основних засобів із їх складу виділено на рахунок 11 специфічні об'єкти основних засобів: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси та інші необоротні матеріальні активи.

До малоцінних необоротних матеріальних активів відносять частину малоцінних предметів, які за своїми вартісними ознаками та економічними властивостями відшкодовують свою вартість у строк, більший від одного року, у зв'язку з чим їх недоцільно обліковувати в складі оборотних активів (МШП).

Підприємства мають право зараховувати засоби праці до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи") або до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів (рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"), самостійно встановлюючи вартісні ознаки предметів, які включають до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

Граничну вартість об'єктів необоротних активів, що мають обліковуватися на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи", необхідно встановлювати наказом про облікову політику підприємства з обліку основних засобів.

Ведення бухгалтерського обліку в типовій конфігурації компоненти Бухгалтерський облік для України інформаційної системи «1С:Підприємство» починається із запуску програми. Незалежно від того, як запускати програму — через меню Пуск / Запускчи за допомогою піктограми на робочому столі, — на екрані з’явиться вікно запуску системи.

У спадному меню В режиме/ У режимі,розміщеному у верхньому лівому куті вікна, потрібно вибрати режим 1С:Підприємство, а у вікні Информационные базы / Інформаційнібази — інформаційну базу організації-користувача (наприклад, Інформаційна база 2002) та натиснути кнопку ОКабо двічі клацнути лівою клавішею миші на вибраному рядку.

Якщо запуск пройшов успішно, на екрані з’явиться заставка компоненти, у рядку стану якої динамічно відображається процес завантаження. Після нормального завершення процесу завантаження на екрані буде головне вікно компоненти.

Компонента Бухгалтерський облік для України інформаційної системи «1С:Підприємство» є типовою програмою Windows. Тому її головне вікно типове для Windows-орієнтованих програм: верхній рядок — заголовок вікна, нижче — головне меню, ще нижче — кнопки панелей інструментів, нижній рядок вікна — рядок стану, а простір, що залишився, — деяка аналогія робочого стола Windows (де відкриваються вікна журналів проведень, операцій, документів; вікна введення і редагування документів та операцій тощо).

У Балансі у статті "Основні засоби" відображують однією сумою основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, що обліковуються на рахунках 10 і 11, як власні, так і отримані на умовах фінансової оренди.

Сальдо рахунків 10 "Основні засоби" і 11 "Інші необоротні матеріальні активи" відображується в Балансі загальною сумою у статті "Основні засоби".

Згідно з нормами П(С)БО 7 "Основні засоби" до складу інших (малоцінних) необоротних матеріальних активів підприємства можуть відносити необоротні активи, що мають строк корисного використання більший від одного року або більший одного операційного циклу, якщо він більший від року. Вартість таких активів не може перевищувати визначеного підприємством порогу первісної вартості об'єктів (предметів).

Новим у реформованому обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів є те, що в принципі їх поділяють на дві групи:

1. Малоцінні предмети, строк експлуатації яких перевищує один рік, але за вартісними ознаками зараховані до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112).

2. МШП, строк експлуатації яких менший від одного року незалежно від їх вартості та більший від одного року за вартісною ознакою. їх обліковують у складі оборотних активів на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Знос їх не нараховується. Вони списуються на витрати за первісною вартістю в момент передавання МШП в експлуатацію.

Для контролю за збереженням та використанням МШП, строк експлуатації яких менший від одного року, ведеться оперативний облік їх наявності та руху за окремими матеріально відповідальними особами.

Поряд з регістром залишків на рахунках, журнал обліку господарських операцій є головним обліковим регістром модуля «ПАРУС-Бухгалтерія» ІС «ПАРУС-ПІДПРИЄМСТВО» для Windows.

Інформація в журнал надходить з багатьох джерел. Найчастіше це документи.«Бланки» для формування більшості типових первинних документів бухгалтерського обліку містяться в стандартному комплекті поставки системи, але користувач завжди може створити новий бланк чи відкоригувати існуючий.

Регістр документів за зовнішнім виглядом (рис. 1) нагадує обліковий регістр хоча таким не є. Пояснюється це тим, що в ІС не є обов’язковою реєстрація первинного документа у електронному вигляді. Наприклад, інформацію з платіжного доручення, яке надійшло від контрагента можна ввести прямо до Журналу обліку господарських операцій, а сам документ покласти в архів.

Відомо, що головним методологічним принципом організації бухгалтерського обліку на будь-якому підприємстві є документування, тобто кожна господарська операція відображається в первиннім документі. А тому процес заповнення Журналу обліку господарських операцій (рис. 2) зводиться до перенесення даних із певного первинного документа до нього. В ІС такий процес називають обробленням документа в журналі обліку.

Якщо первинний документ було створено і зареєстровано в іншому модулі ІС, його оброблення значною мірою автоматизовано, тобто на основі даних такого документа в Журнал обліку господарських операцій за певними правилами вноситься відповідний запис.

Господарська операція формується в журналі вручну тоді, коли первинний документ не зареєстровано в ІС і він зберігається тільки на папері. Існують різні способи полегшення цього процесу. Наприклад, користувач може скористатися типовим зразком або як зразок застосувати зареєстровану раніше подібну господарську операцію.

Кожна зареєстрована в журналі обліку господарська операція складається із заголовка і необмеженої кількості бухгалтерських проведень (рис. 3).

Заголовок операції включає загальні характеристики операції (зміст, дату реєстрації, реквізити документа, який є її основою тощо), а кожне бухгалтерське проведення описує рух коштів з одного рахунка на інший.

Для відображення господарських операцій з основними засобами та нематеріальними активами використовується інвентарна картотека.Принципи роботи з нею не відрізняються від розглянутих вище, але в ІС ця картотека використовується не лише як засіб перегляду списку інвентарних об’єктів, а й як середовище обслуговування об’єктів інвентарного типу в процесі їх експлуатації (наприклад, нарахування зносу основних засобів, їх переоцінка тощо).

Збирання та реєстрація інформації — одна із сторін бухгалтерського обліку. Інша його сторона — узагальнення облікової інформації, подання її у зручному для аналізу показників і прийняття управлінських рішень вигляді.

Для оперативного контролю за фінансовим станом підприємствапризначено Оборотные ведомости / Оборотні відомості.Не виходячи зі створеної відомості, користувач може отримати повний список господарських операцій, на основі яких сформовано будь-який її рядок, виправити будь-яку з цих операцій чи сформувати нову для виправлення виявленої помилки.

Розрізнюють такі типи відомостей.

Оборотная ведомость движения средств по счетам / Оборотна відомість руху коштів за рахунками — формується по синтетичнихрахунках (окремо за кожним видом валют), містить залишки коштів на початок і кінець певної дати, а також обороти руху коштів по дебету і кредиту;

Оборотная ведомость по аналитическим счетам / Оборотна відомість за аналітичними рахунками — у документі деталізуються обороти руху коштів на балансових рахунках;

Оборотная ведомость по корреспондирующим счетам / Оборотна відомість за кореспондуючими рахунками — містить детальну інформацію у розрізі кореспондуючих рахунків. При цьому інформацію можна групувати на рахунках дебету чи кредиту, враховувати всі аналітичні рахунки чи частину їх, складати відомості у розрізі окремих рахунків і видів валют;

Оборотная ведомость по движению материальных ценностей / Оборотна відомість з руху матеріальних цінностей — складається за рахунками матеріального обліку у розрізі матеріально-відповідальних осіб і назв товарно-матеріальних цінностей.

Автоматизація бухгалтерського обліку на об’єкті з використанням ІС ПАРУС-ПІДПРИЄМСТВО для Windows починається із запуску та настроювання модуля «ПАРУС-Бухгалтерія».

У Балансі стаття "Малоцінні та швидкозношувані предмети" взагалі відсутня, а рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" застосовується тільки щодо МШП, які перебувають у запасі на складі (в коморі) до передавання їх в експлуатацію.

Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, які не відображені в складі об'єктів обліку на рахунку 10 "Основні засоби".

За дебетом рахунку 11 відображують надходження (придбання, створення, отримання безоплатно) інших необоротних матеріальних активів на підприємство за первісною вартістю, а також суму витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта необоротних матеріальних активів.

За кредитом рахунку 11 відображують вибуття інших необоротних матеріальних активів унаслідок продажу, безоплатного передавання або невідповідності критеріям визнання активом, у разі часткової ліквідації об'єкта, а також суму їх уцінки і зменшення корисності.

Аналітичний облік інших необоротних матеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта цих активів. Аналітичний облік малоцінних необоротних матеріальних активів можна вести за групами (а не інвентарними номерами), якщо амортизацію названих активів нараховують за методом 100 % вартості під час передавання їх в експлуатацію.

У разі вибуття (ліквідації, продажу тощо) вартість предметів у відповідній класифікаційній підгрупі малоцінних необоротних матеріальних активів визначають способом середньозваженої оцінки, тобто діленням загальної вартості об'єктів у цій підгрупі на кількість таких об'єктів (предметів) у складі цієї підгрупи.

3. Особливості обліку малоцінних необоротних матеріальних активів в модулі «ПАРУС-Бухгалтерія»

Організація бухгалтерського обліку в модулі «ПАРУС-Бухгалтерія» ґрунтується на використанні головних облікових регістрів — регістру залишків засобів на рахунках і журналу обліку господарських операцій (див. рис. 5).

Автоматизація будь-якої ділянки обліку починається з введення початкових залишків.

До малоцінних необоротних матеріальних активів відносять малоцінні предмети, строк експлуатації яких перевищує один рік з врахуванням вартісних їхніх ознак. Обліковують їх на субрахунку 112.

До малоцінних необоротних матеріальних активів належать, зокрема, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням амортизації за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів.

Надходження й вибуття малоцінних необоротних матеріальних активів відображують в обліку аналогічно надходженню й вибуттю основних засобів, що обліковують на рахунку 10 "Основні засоби".

Особливість бухгалтерського обліку малоцінних необоротних матеріальних активів у тому, що амортизація (знос) їх нараховується і відображується в бухгалтерському обліку в момент передавання їх в експлуатацію. При цьому знос названих малоцінних предметів і бібліотечних фондів може нараховуватися не за встановленими нормами, а спрощеним способом: у розмірі 100 або 50 % їх первісної вартості за рішенням адміністрації підприємства.

Оборотна відомість за товарно-матеріальними цінностями(рис. 6) використовується для контролю за залишками та рухом виробничих запасів.

Кожний рядок відомості (рис. 7) містить: синтетичний рахунок, на якому обліковуються цінності, вид валюти, в якій вони оцінюються, матеріально-відповідальну особу, за якою вони закріплені, номенклатурний номер, залишки запасів на початок періоду формування, за період формування обороти на дебеті та кредиті, а також залишки на кінець періоду. Залишки і обороти формуються в натуральному (кількісному) і вартісному вимірі. При цьому перевіряється узгодженість даних журналу обліку господарських операцій і регістру залишків ТМЦ. У разі виявлення розбіжностей формується відповідне повідомлення.

Якщо в процесі контролю виявлено помилки, їх виправлення здійснюється за допомогою таких сервісних функцій:

остатки матценностей / залишки ТМЦ — переглядаються і коригуються залишки матеріальних цінностей за певним рядком відомості;

инвентарная картотека / інвентарна картотека— переглядаються і коригуються дані інвентарних об’єктів, інформація про які міститься у рядку відомості (наприклад, МШП);

внутренние документы / внутрішні документи —відбираються і переглядаються внутрішні документи, зареєстрова-
ні в системі, а також створюються документи на переміщен-
ня ТМЦ;

пересчет цены списания / перерахування ціни списання— перераховуються ціни списання для всіх господарських операцій, відображених в одному чи кількох рядках відомості;

регистрация хозяйственных операций / реєстрація господарських операцій—за даними рядка відомостіреєструється господарська операція і т. д.

Аналітичний облік малоцінних оборотних нематеріальних активів ведеться за інвентарними об'єктами або за групою однорідних предметів.

Якщо амортизація малоцінних необоротних активів нарахована в розмірі 100 % вартості під час передавання їх в експлуатацію, то для визначення вартості одного об'єкта в разі його вибуття (ліквідації, продажу тощо) загальну вартість відповідної облікової групи (підгрупи) малоцінних необоротних матеріальних активів потрібно розділити на кількість об'єктів (предметів) у її складі, тобто застосовується спосіб розрахунку й використання середньозваженої ціни облікової одиниці.

Передавання в експлуатацію, нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів і списання їх з балансу за непридатністю відображують в обліку кореспонденцією рахунків:

1. У разі нарахування амортизації спрощеним способом у момент передавання в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активів у розмірі 100 %:

1.1. Передавання в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активів:

Д-тп 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" К-тп 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари" та ін. — на суму переданих в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активів за обліковою первісною вартістю.

1.2. Нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів, переданих в експлуатацію, в розмірі 100 % первісної їх вартості:

Д-тп 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати" та інших рахунків витрат підприємства

К-тп 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів".

У податковому обліку з 2000 р. матеріальні цінності, придбані для використання в господарській діяльності, вартість яких не перевищує 1000 грн. за одиницю, включають до складу валових витрат. Таким чином на валові витрати відносять об'єкти, які оприбутковують у бухгалтерському обліку на субрахунку 112" Малоцінні необоротні матеріальні активи" та на рахунку 10 "Основні засоби" зі строком використання більше від одного року і вартістю менше ніж 1000 грн. за одиницю.

Малоцінні необоротні матеріальні активи, при здаванні яких в експлуатацію знос нараховано в розмірі 100 % первісної їх вартості, списують з балансу за непридатністю за рахунок нарахованого зносу в сумі облікової первісної їх вартості. Можливі витрати, пов'язані з ліквідацією малоцінних необоротних матеріальних активів, відносять з кредиту відповідних рахунків на збільшення витрат на субрахунок 976 "Списання необоротних активів", а можливі цінні відходи (запчастини, металобрухт тощо) оприбутковують на рахунок виробничих запасів та інших рахунків і відносять на збільшення інших доходів від звичайної діяльності. При цьому можливі такі бухгалтерські контировки:

1.3. Списання з балансу непридатних для подальшої експлуатації малоцінних необоротних матеріальних активів за рахунок нарахованого їх 100 % зносу за обліковою первісною вартістю:

Д-тп 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" К-тп 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи".

1.4. Відображення суми витрат, пов'язаних з ліквідацією малоцінних необоротних матеріальних активів за непридатністю їх для подальшої експлуатації:

Д-тп 976 "Списання необоротних активів" К-гп ЗО "Каса" та інших рахунків.

1.5. Оприбуткування цінних відходів за вартістю можливого їх використання:

Д-тп 20 "Виробничі запаси"

К-тп 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

4. Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в модулі «ПАРУС-Бухгалтерія», «Галактика»

При автоматизації певних ділянок обліку враховувалися їхні особливості. Так, в обліку основних засобів і нематеріальних активів — це необхідність:

· ведення обліку за кожною інвентарною одиницею номенклатури основних засобів та нематеріальних активів;

· визначення залишкової балансової вартості певного інвентарного об’єкта та їх групи на кінець поточного звітного періоду;

· нарахування зносу основних засобів (амортизації) і т. ін.

Тому в модулі «ПАРУС-Бухгалтерія» всі господарські операції з руху основних засобів і нематеріальних активів спочатку відображаються в інвентарній картотеці, а потім з неї переносяться до журналу обліку господарських операцій.

До малоцінних і швидкозношуваних предметів належать предмети зі строком використання не більше від одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший від одного року. До малоцінних і швидкозношуваних предметів відносять також спеціальні пристосування та інструменти, господарський інвентар тощо, строк використання яких більший від одного року, з врахуванням мінімальної вартісної їх ознаки.

Названі малоцінні та швидкозношувані предмети обліковують у складі оборотних активів на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Цей рахунок призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух МШП, які належать підприємству та перебувають у складі запасів.

Малоцінні предмети, строк використання яких більший від одного року, та з врахуванням вартісних їх ознак відносять до малоцінних необоротних матеріальних активів, які обліковують на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи".

Контур бухгалтерського облікувиокремлено в системі «Галактика» для автоматизації основних функцій та операцій, пов’язаних з веденням господарського і фінансового обліку на підприємстві. Він складається з модулів: касові і розрахунково-бухгалтерські операції; облік матеріальних цінностей (МЦ), малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП); розрахунок заробітної плати; облік основних засобів і нематеріальних активів (НМА); Головна книга; Баланс; проектування бухгалтерської та економічної звітності довільної форми; багатоплановість рахунків бухгалтерського обліку; консолідована звітність корпорації.

Зазначимо, що концепцією системи «ГАЛАКТИКА» передбачено чіткий поділ функцій між фахівцями оперативних підрозділів і бухгалтерією. Наприклад, усі документи, сформовані в контурі оперативного управління при виконанні закупівлі, продажу, прийманні і відвантажуванні товарів і виробничих запасів, уважаються первинними.

Для обліку господарських операцій і відображення їх в Головній книзі та звітних документах обліковці повинні сформувати проведення за рахунками бухгалтерського обліку.

Для автоматизації формування проведень призначено каталоги типових господарських операцій. Кожна типова операція може виконати одно або кілька проведень за документом.

Типова господарська операція включає такі елементи:

· назву господарської операції;

· кореспонденцію рахунків у проведеннях. У проведеннях можуть вказуватися субрахунки, коди аналітики і структурні підрозділи;

· відсоток суми кожного проведення відносно загальної суми за документом, а також алгоритми розрахунку сум проведень;

· набір ознак, що визначають входження сум обігу в суму платежу за документом, необхідність конвертації валют і т. ін.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих зі складу (комори) в експлуатацію, виключають зі складу активів підприємства, тобто списують з балансу з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Надходження малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємство відображують в обліку записами на бухгалтерських рахунках:

Д-т 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" -на купівельну (первісну) вартість МШП виробничого призначення (без ПДВ) Д-т 644 "Податковий кредит" або 641 (ПДВ) — на суму податку на додану вартість, відповідно сплаченого або нарахованого постачальнику на договірну купівельну вартість МШП К-т 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та ін. — на суму вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів до оплати постачальнику.

У момент передавання зі складу (комори) в експлуатацію малоцінні та швидкозношувані предмети списують повністю на витрати підприємства записом на бухгалтерських рахунках:

Д-т 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати" та інших рахунків витрат підприємства К-т 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

Якщо МШП виробничого призначення передають в експлуатацію без зарахування їх на рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", купівельну (первісну) їх вартість на підставі відповідних первинних документів списують на витрати підприємства записом:

Д-т 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати" та інших рахунків витрат підприємства — на суму купівельної вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів (без ПДВ) Д-т 644 "Податковий кредит" або 641 (ПДВ) — на суму податку на додану вартість, відповідно сплаченого або нарахованого постачальнику на договірну купівельну вартість МШП К-т 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та ін. — на суму купівельної вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів до оплати постачальнику.

Приклад 2. Відображення в бухгалтерському обліку передавання в експлуатацію МШП без зарахування їх на рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані пред-мети".

1. Надійшли від постачальника малоцінні і швидкозношувані предмети виробничого призначення. За товарним документом постачальника:

МШП за договірними купівельними

цінами 2200 грн.

Податок на додану вартість

(20% від 2200) 440 грн.

До сплати постачальнику 2640 грн.

2. МШП, передані в експлуатацію виробничому підрозділу підприємства за договірними купівельними цінами, — 2200 грн.

За даними прикладу відобразити в бухгалтерському обліку передавання в експлуатацію МШП виробничого призначення можна так:

1. На суму договірної купівельної вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів (без ПДВ) — 2200 грн.:

Д-т 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати" та інших рахунків витрат підприємства К-т 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та ін. — 2200 грн.

2. На суму ПДВ, відповідно сплаченого або нарахованого постачальнику на договірну купівельну вартість МШП, — 440 грн.:

Д-т 644 "Податковий кредит" або 641 (ПДВ)

К-т 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та ін. — 440 грн.

За характером розв’язуваних задач модулі, виокремлені в контурі, умовно розподілено у чотири групи.

До першої групи належать модулі:

Основные средства / Основні засоби;

Нематериальные активы / Нематеріальні активи;

Матценности / Матцінності (матеріальні цінності);

Малоценка / Малоцінка (малоцінні і швидкозношувані предмети).

Вони забезпечують облік наявності та руху різних видів господарських ресурсів підприємства (наприклад, основних засобів, товарів, робіт, послуг, виробничих запасів та ін.).

Другу групу утворюють модулі:

Банк/ Банк;

ХозОперации/ ГоспОперації (господарські операції);

Касса/ Каса.

Їхнє призначення— реєстрація всіх господарських операцій та формування звітності з наявності та руху коштів підприємства.

Висновки

Малоцінні необоротні матеріальні активи та малоцінні швидкозношувані предмети, що належать до оборотних активів, обліковують на різних бухгалтерських рахунках, але методологія їх обліку та витрат, пов'язаних з їх використанням, у принципі однакова.

Своєчасний, правильний бухгалтерський облік малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів за нормами П(С)БО 7 та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку має велике значення для об'єктивного відображення на синтетичних й аналітичних рахунках руху та наявності названих активів, витрат і доходів, пов'язаних з їх використанням, ліквідацією та іншим вибуттям.

Своєчасні та правильні записи на бухгалтерських рахунках Господарських операцій, пов'язаних з використанням, рухом і вибуттям малоцінних нематеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів, дають змогу накопичувати інформацію, необхідну для складання фінансової звітності, контролю й аналізу руху й стану названих активів, витрат і доходів, пов'язаних з ними.

Список використаної літератури

1. Бутинець Ф. Бухгалтерський облік: Облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність: Навчальний посыбник/ Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Малюга,; М-во освіти і науки України; Житомир. інж.-технол. ін-т. — 3-тє вид., перероб. і доп.. — Житомир: ПП "Рута", 2001. — 510 с.

2. Загородній А. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Навч. посіб./ Анатолій Загородній, Ганна Партин,. — 2-е вид., перероб. і доп.. — К.: Знання, 2003. — 327 с.

3. Косміна Р. Бухгалтерський облік: Навч. посіб./ Римма Косміна,. — К.: Вища шк., 2003. – 173 с.

4. Кундря-Висоцька О. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник/ Оксана Кундря-Висоцька,; М-во освіти і науки України, НБУ, ЛБУ. — К.: Алерта, 2004. — 303 с.

5. Лишиленко О. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник/ О.В. Лишиленко,. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 631 с.

6. Стельмащук А. М. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів/ А. М. Стельмащук, П. С. Смоленюк; Мін-во освіти і науки України, Хмельницький економічний ун-т. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 527 с.

7. Чебанова Н. Бухгалтерський облік: Посібник/ Наталія Чебанова, Юрій Василенко. — К.: Академія, 2002. — 671 с