Вступ.

1. Соціальне становище молоді та її соціальна захищеність.

2. Інтереси молоді в Німеччині.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Трансформаційний процес, що здійснюється в об'єднаній Німеччині, із самого початку привернув пильну увагу соціологів, причому не тільки німецьких. Пояснюється це тем. що на німецькій землі вперше впритул стикнулися соціалізм і капіталізм. Східна н Західна Європа. Результати цього зіткнення, його успіх і невдачі багато в чому визначили стратегію будівництва майбутнього європейського будинку, взаємини між країнами, що належали раніше до двох ворогуючих таборів. Особливе місце в соціологічних дослідженнях, що супроводжують трансформацію німецького суспільства, займають дослідження молоді об'єднаної Німеччини. Відмітною рисою даних досліджень є практично повна відсутність реальних емпіричних даних про молодь колишньої ГДР до об'єднання.

Необхідно також додати, що подібна ситуація типова й для інших країн, що входили в соціалістичну співдружність. Проте, проведені дослідження завжди викликали значний інтерес, тому що тільки молодь зможе повністю адаптуватися до умов життя в знову створеній країні.

Цікаво, що результати досліджень молоді Німеччини, які проводилися безпосередньо після об'єднання, в 1991 році (так звана перша хвиля) значно відрізняються від результатів досліджень, проведених пізніше, в 1997-99 р. (так звана друга хвиля). Якщо в дослідженнях першої хвилі спостерігалася значна різниця в ціннісних орієнтаціях молоді старих і нових федеральних земель, то в дослідженнях другої хвилі значних розходжень уже не встановлено. Однак ще рано говорити про єдність німецького суспільства: протиріччя між населенням старих і нових федеральних земель дотепер досить серйозні, що обумовлює, зокрема, істотними відмінностями в рівні життя. Поки можна говорити лише про том. що єдність ціннісних орієнтації наймолодшої частини населення об'єднаної Німеччини буде сприяти створенню єдиних німецьких націй, на що буде потрібно, втім, ще кілька десятиліть.

1. Соціальне становище молоді та її соціальна захищеність

Дійсно, розходження між Східною й Західною Німеччиною усе ще зберігаються. Більшість дослідників не заперечує той факт, що в східних німців сформувався особливий менталітет. Пояснюється це. як правило, двома обставинами. Перше пов'язане з економічною обумовленістю розходжень між старими й новими федеральними землями, друге — із суб'єктивним почуттям позбавлення в східних німців.

Яке ж положення молоді в сучасній Німеччині? Багато авторів характеризують подання німецького суспільства про свою молодь у такий спосіб: "мало інформації, але багато міфів". Старшому поколінню німців сучасна німецька молодь представляється аполітичної, що не має цінностей і настроєної на одержання від життя максимальної кількості задоволень (гедоністи). Подібне подання про молодь особливо часто поширюється на молодь нових федеральних земель. Проте , не можна говорити про молоде покоління німців як про безтурботних оптимістів. Пройшли ті часи, коли будівництво життєвих планів на майбутнє сполучалося з безтурботністю. Молодь чітко усвідомлює вимоги, пропоновані до неї сучасним суспільством, вона готова до самовдосконалення й завзятої праці, витримці й терпінню, без яких не можна досягти поставлених завіс. Поетом}', у цей час чітко позначився зв'язок між планами на майбутнє й відношенням до життя в сьогоденні.

Необхідно помітити, що в цьому зв'язку знову позначилися істотні розходження між окремими підгрупами населення. Добре підготовленими до боротьби за місце під сонцем у майбутньому почувають себе ті. хто має у своєму розпорядженні необхідними для цієї боротьби ресурсами (утворення, підтримка батьків, чіткі плани на майбутнє, а також така особиста якість, як віра в себе). Відповідно, песимістичні настрої фіксуються в тих, у кого цих ресурсів менше. До даної підгрупи ставляться східні німці, а також іноземці, особливо турецькі підлітки. Багатьох німецьких дослідників особливо цікавлять відповіді на питання про том. як почуває себе молодь на Сході Німеччини в новій соціальній дійсності, з якими проблемами зіштовхується вона у своєму повсякденному житті, є чи в неї схильність до насильства й чи піддана вона впливу сект" Дані багатьох досліджень показують, що молодь нових федеральних земель у своїх ціннісних орієнтаціях і життєвих цілях мало відрізняється від західнонімецької молоді. Можна лише сказати, що стиль виховання в нових федеральних землях відрізнявся від стилю виховання в Західній Німеччині. У колишньої ГДР батьки давали дітям емоційну захищеність і пред'являли до них ясні вимоги. Суспільство ГДР породжувало не більше авторитарних особистостей, чим суспільство ФРН. Той факт, що молоді східні німці більше не харчують ілюзій відносно реально існуючої демократії зовсім не означає, що вони не визнають демократію як суспільний ладо. Це означає лише, що вони пред'являють більше високі вимоги до самих себе.

Однієї із центральних тем проведених у Німеччині в цей час досліджень є аналіз психосоціальных змін, що відбуваються з дітьми й підлітками під час їхнього дорослішання, наприклад, таких як перші романтичні відносини або перший досвід професійної діяльності, початок самостійного життя поза рідним домом, вступ у шлюб. Подібні дослідження проводяться, як правило, по декількох напрямках: психосоціальні зміни розглядаються як результат негативного особистого досвіду підлітка (хвороба, розлучення батьків, безробіття): як результат розвитку особливостей особистості підлітка (переконаність у власній значимості, політичні переконання): як результат внутрісімейного досвіду підлітка (економічні складності, внутрісімейні конфлікти, відносини дітей і батьків, соціальний капітал), а також як результат відносин з однолітками (членство в угрупованні, проведення вільного часу)[2, c. 56-58].

Дослідження дали можливість установити подібності й розходження між східною й західною частинами об'єднаної Німеччини, причому отримані дані дозволили точніше побачити інституціональні й політичні рамкові умови, у яких відбувається становлення німецьких підлітків. Як було встановлено, у Західній Німеччині особистий досвід підлітків і їхніх власних рішень грають більше значну роль під час здійснення таких серйозних життєвих змін (до речі, пов'язаних із соціальними інститутами суспільства), як одержання першого професійного досвіду й вік вступу в шлюб. Незважаючи на радикальні інституціональні й соціальні зміни в німецькому суспільстві після об'єднання, аналіз однакових вікових груп підлітків в обох частинах Німеччини дозволив установити, що вікові рамки проходження в підлітків основних психосоціальних змін піддалися лише незначної корекції. Це може означати, що соціальні зміни, що навіть супроводжуються значною напругою в сфері економіки, роблять на психосоціальне становлення підлітків тільки обмежений уплив.

Увага німецьких дослідників залучають різноманітні аспекти повсякденного життя підлітків: поведінковий (депресивні настрої, доброчесності поводження, уживання речовин, що змінюють стан свідомості), нормативний (параметри розвитку тіла, організму, взаємовідносини дітей і батьків, шкільна успішність), ціннісний (цінності, ціннісні орієнтації і їхня зміна). Дослідження показали, що процес об'єднання супроводжувався в Східній Німеччині переходом від колективістських до індивідуалістських цінностей, що особливо яскраво виражалося в наймолодших категорій населення. Що ж стосується більше старших верств населення, наприклад, тих, хто до об'єднання одержав професійну підготовку або навіть тільки шкільне утворення, то в них за даними опитувань не фіксувалося практично ніяких змін у структурах ціннісних орієнтації.

Одержання утворення, вибір професії, професійна підготовка й початок трудової діяльності — всі ці події безпосередньо впливають на все наступне життя людини. Саме тому дані області є традиційною сферою інтересів багатьох соціологів. Приймаючи до уваги всі доступ, що ускладнюється, до одержання професійної підготовки, індивідуальні моделі побудови самого освітнього процесу, німецькі дослідники констатують гостру необхідність наукової обробки всієї наявної із цих питань інформації. Емпіричні дослідження, проведені в старих федеральних землях, дають багатий матеріал для наукового аналізу. Що стосується повноцінних даних із ГДР, то вони є великою рідкістю. У зв'язку із цим особливу цінність представляють дані, які описують не стільки одержання утворення, вибір професії, професійну підготовку й початок трудової діяльності, скільки зміни в цих процесах після об'єднання Німеччини. Не секрет, що школярі ГДР стояли у свій час не тільки перед завданням переходу до професійного утворення, але й одночасно із цим повинні були пережити зміна соціальної системи суспільства й, у цих, що змінилися умовах знайти шлях до своєї професії. Все це зажадало тоді від молоді певної здатності орієнтуватися в нових умовах[3, c. 49-51].

У цей час у Німеччині проводяться дослідження в області професійної мотивації й критеріїв вибору професії в молоді нових федеральних земель після об'єднання. Дані дослідження ведуться в декількох напрямках: (1) у контексті соціалізації молоді, що відбулася ще в ГДР. і нового досвіду соціалізації після об'єднання: (2) у контексті розвитку ринків праці й утворення в нових федеральних землях з 1990 року; (3) у контексті рішення проблеми про можливість об'єднання людиною професійних, сімейних і особистих інтересів; (4) з урахуванням впливу на людину його родини, ровесників і інших соціальних контактів.

При дослідженні ціннісної орієнтації молоді німецькі вчені вважають за доцільне розрізняти два підходи до цієї проблеми. У рамках першого підходу підлітки можуть із, що для них є важливим у їхньому відношенні до держави й що вони очікують від держави. У рамках другого підходу потрібно сконцентруватися на тім, чим відрізняється життя підлітків у суспільстві від життя інших вікових категорій, які речі вони вважають важливими при співіснуванні з іншими членами суспільства. Дослідження, проведені серед німецьких підлітків, показали стабільне існування в них двох ціннісних вимірів: "сильна держава1 політична влада" (перший підхід) і "гуманна людина" (другий підхід). Значимість цих двох ціннісних вимірів згодом не змінюється. Вимір "гуманна людина" оцінюється підлітками як більше важливе в порівнянні з виміром "сильна держава/політична влада". Дівчата вважають цінності гуманізму більше важливими, чим юнака, які більше ідентифікують себе із сильною, політично потужною державою. Для підлітків зі Східного Берліна вимір "гуманна людина" менш значима, чим для підлітків із Західного Берліна. Необхідно також помітити, що отримані дані по половій парі (юнака/дівчини) і по географічній парі (Східний, Західний Берлін) залишаються із часом стабільними.

Цікавим, на наш погляд, є також емпірично встановлений у Німеччині факт, що ступінь особистої відповідальності матерів за своїх дітей не має розходженні на сході й заході країни. І це при тім, що в ГДР державу за допомогою широко розгалуженої системи турботи про дітей значно полегшувало працю матерів. Це говорить про те, що спроба держави взяти на себе частина батьківської відповідальності не вдалася через збережені особисті відносини між дітьми й родителями.

Деякі німецькі дослідження посткомуністичного суспільства Східної Німеччини підтверджують теорію аномії Дюркгейма. у якій він описує ситуацію, коли форми культурного й соціального контролю за діями й учинками людини втрачають свою обов'язковість. Дюркгейм установив, що дезорієнтація індивідуума (аномія) є одним з найважливіших елементів сучасного суспільства. Молодь Східної Німеччини не цікавиться минулим і не бачить перспектив у майбутньому. Життя для них є постійним рухом і втілюється в черзі дій, цілком і повністю залежних від обставин. Однак труднощі, що виникають у молоді на сході країни, не є наслідком відсутності в молоді готовності до завзятого)' праці й самовдосконаленню. У загальному й цілому, молодь колишньої ГДР є більше працьовитої, мотивоване й орієнтованої на досягнення поставлених цілей, чим молодь старих федеральних земель. Справа в тому, що вони виросли в об'єктивно різних життєвих умовах.

Ряд інших досліджень дозволив виявити в нових федеральних землях особливу групу молодих жінок, що вирішили будь-що-будь відповідати сформованій ситуації суспільного розвитку. Їхня готовність трудитися істотно вище, ніж у їхніх перевесниць на заході, вони менш орієнтовані на одержання задоволення від життя. Вони готові бути меблевими й професійно самостійними, проявляти свою індивідуальність і відстоювати свої інтереси. У цьому випадку мова йде про різні процеси пристосування до сформованої суспільної ситуації при різних вихідних умовах на Сході й на Заході, що особливо яскраво виражено в молодих жінок.

Результати емпіричних досліджень духовного й фізичного самопочуття східних і західних німців після об'єднання виглядають у такий спосіб. На відміну від західних німців, східні німці більше характеризують себе за допомогою таких цивільних атрибутів, як старанність, турбота про ближній, співчуття, миролюбство й обов'язковість. Підлітки на сході Німеччини в порівнянні з підлітками на заході демонструють завищену самооцінку, що супроводжується також підвищеною агресивністю, апатією й почуттям спустошеності, зниженою активністю й відсутністю відчуття щастя. Останнє відрізняє їх також від східних німців більше старшого віку. Ці дані свідчать про відчуття непевності в частини східногерманських підлітків. Що стосується фізичного самопочуття західних німців, те їхнє почуття самооцінки прямо пов'язане з відчуттям, оцінкою свого тіла, про яке вони постійно піклуються. Східні німці проявляють більшу невимушеність відносно свого тіла, яким вони, в цілому, задоволені й розглядають його як джерело різних насолод і сексуальності.

Необхідно відзначити, що емпіричні дослідження некорінного населення (у німецькій мові для позначення цього поняття використовуються такі слова, як "Auslandeі" — іноземці. "Auswedler" — переселенці. "Fremde" — чужі) проводяться в Німеччині в трьох напрямках: відношення німців до некорінного населенню, можливості адаптації до життя в Німеччині з погляду некорінного населення й дослідження некорінного населення як частини населення Німеччини.

Більшість досліджень показує, що вороже відношення німецьких підлітків до некорінного населення не є наслідком особистих контактів із представниками некорінного населення. Навпаки, німецькі підлітки з особливо яскраво вираженою ксенофобією мають, як правило, найменшу кількість особистих контактів з ненімцями. Цікавим є той факт, що в основі ворожого відношення до некорінного населенню ховається страх підлітків програти в конкурентній боротьбі представникові некорінного населення й втратитися свого потенційного робочого місця й гарної кар'єри в майбутньому, а також суспільного визнання й уваги представників протилежної підлоги. Навпроти, культурологічні ж і поведінкові відмінності некорінного населення не грають у цьому випадку особливо важливої ролі.

Серед факторів, що сприяють розвитку ксенофобії можна назвати несприятливий клімат у родині, а також негативний вплив школи й місця проживання. Дивним є той факт, що особливо сильна ксенофобія фіксується в підлітків з високою, а не низькою купівельною спроможністю.

Необхідно також помітити якісні зміни, що відбулися в сучасних дослідженнях життя підлітків у Німеччині. Ці дослідження усе більше охоплюють також і родини некорінного населення. Дану тезу підтверджують назви досліджень[1, c. 65-68].

2. Інтереси молоді в Німеччині

Центром притягання для молодих людей — поряд з компанією однолітків, значення якої сильно зросло — є родина. Ще ніколи так багато молодих людей — 81 проц. серед юнаків у віці від 18 до 21 року й 71 проц. серед дівчат — не жили так довго разом з родителями, як сьогодні. Майже все у віці від 12 до 29 років говорять, що в них дуже гарні й довірчі відносини з родителями.

Причина більше тривалого проживання в родині полягає в тім, що усе більше молодих людей усе довше перебувають у процесі навчання. Їхній рівень кваліфікації помітно виріс. Сьогодні 37 проц. випускників шкіл одного року починають навчання у вузі, лише близько 10 проц. залишають систему утворення без завершеної професійної підготовки. Проблемними групами в системі утворення є насамперед молоді люди із соціально слабких шарів суспільства й з родин мігрантів.

У порівнянні з колишніми поколіннями молоді нинішні молоді люди стали більше прагматичними й мають гарні відносини не тільки з поколінням батьків, але й з демократією. Песимістична позиція протесту й небажання що-небудь робити, характерна для 80-х років, в основному поступилася місцем позбавленому ідеології, оптимістичному прагматизму. Нинішнє молоде покоління орієнтоване на успіх і готове працювати. Їхню життєву максиму можна звести до формули "Кар'єру замість відходу із суспільства".

У рамках традиційної схеми " лівий-правий" молодь — як звичайно — стоїть трохи лівіше населення в цілому; екстремальні політичні позиції представлені досить рідко. На відміну від цього досить висока готовність до соціальної активності. Приблизно три чверті молодих людей виступають за рішення соціальних і екологічних проблем: у захист людей похилого віку, що бідують у допомозі, навколишнього середовища й тварин, бідних, мігрантів або інвалідів. Інтерес же до політики, партіям і профспілкам падає. Лише 30 проц. молодих людей у віці від 12 до 25 років виявляють цікавість до політики, серед молодих дорослих і студентів ця частка помітно вище: 44 і відповідно 64 проц.

Як ми вже відзначали, у Німеччині область молодіжної політики є складовою частиною соціальної роботи з населенням, вона виділилася й розвивається, спеціалізуючись на наданні соціальних послуг дітям і молоді. Говорячи про соціальні послуги, зрозуміло, враховані й послуги правового характеру, тому що відстояти соціальні права можна лише, керуючись наявним законодавством. Отже, перша особливість, що визначає специфіку кадрової молодіжної політики, — виконання законодавства по наданню соціальних послуг і допомоги дітям і молоді.

"Молоді люди перебувають у дуже нестабільній ситуації, — підкреслює експерт. — Прагнення стати суперзіркою змішується в їхній свідомості зі страхом перед безробіттям".

З одного боку, море можливостей, з іншого боку — самітність і безвихідність. Вихід із проблемної ситуації багато хто бачать у втечі від реальності. Цю можливість молодим людям надають комп'ютерні ігри й Інтернет.

Реакція на заклопотаність батьків — забарикадуватися в чотирьох стінах. Думка дорослих вони використовують для, щоб розвити власну стратегію, у всьому відрізняючись від батьківської.

Нинішня молодь Німеччини сформувалася не тільки під впливом покоління 1990- х, що призиває до "свята щодня й байдужності", а також відомого як "покоління ніжності й прагнення до гармонії"[4, c. 105-107].

Висновки

У плані соціальних гарантій німецька молодь захищена нарівні з іншими громадянами Німеччини, тобто дуже непогано, особливо в порівнянні з молоддю інших, у тому числі й не менш розвинених країн. Аж до недавнього часу юні німці могли одержувати скільки їм було завгодно вищих утворень безкоштовно. Це — більша рідкість для капіталістичних країн, нехай навіть і демократичні цінності, що сповідають. Правда, тепер така можливість надається німцеві один раз, зате як і раніше безкоштовно, і це дозволяє розумним і амбіційним молодим людям домагатися поставлених цілей без оглядки на соціальні умовності.

Німецький уряд всіляко стимулює участь молоді в політичному житті країни. На сьогоднішній день молодіжні організації є практично у всіх політичних партій. Створено й міжпартійне об'єднання — Союз політичних молодіжних організацій.

Однак політика все-таки не є головним пріоритетом німецької молоді. Відповідно до одному з досліджень компанії "Шелл", от що важливо для німецької молоді в XXІ столітті.

Як видно, політичні амбіції присутні лише в кожного п'ятого представника молоді, а прагнення до влади й впливу — тільки в третини. Для гнітючого числа нового покоління важлива в першу чергу родина, що гарантує німецькому суспільству стабільність. Серед ціннісних пріоритетів також творчість і незалежність — гарна стартова позиція для побудови кар'єри (у кращому розумінні цього слова).

Досвід Німеччини дуже повчальний. Звичайно, проведення ефективної молодіжної політики — заняття дороге. Але кожний євро, вкладений у молодих, сторицею повернеться згодом.

Список використаної літератури

1. Доэл М., Шадлоу С. Практика социальной работы. М.,1995
2. Козлов А.А. Социальная работа за рубежом. М.,1996
3. Теория и методика социальной работы. /Под ред. С.И. Григорьева. М.,1994
4. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Тория социальной работы. М.,2000