Професійний розвиток вимагає значних зусиль від працівника. Мотивами тут можуть бути бажання швидше освоїти нову роботу, зберегти колишню чи одержати вищу посаду, забезпечити гарантію стабільності чи зростання доходів; набути знання; розширити контакти, стати більш конкурентоспроможним на ринку праці та незалежним від роботодавців тощо.

Отже, професійний розвиток — це процес підготовки працівників до ви-конання нових функцій, зайняття посад, розв’язання нових завдань, спрямованих на подолання розбіжності між вимогами до працівника та якостями людини.

На даному етапі у країні основним мотивуючим чинником є бажання мати гарантовану заробітну плату, тому, як не дивно, освіта, професійний розвиток, підвищення кваліфікації стали відігравати другорядне значення для персоналу.

Сучасні програми підвищення кваліфікації мають за мету навчити працівника самостійно мислити, вирішувати комплексні питання, застосовувати підприємницький підхід до вирішення питань, до справи, працювати в команді. Вони дають знання й уміння, що виходять за межі посади та викликають бажання вчитися далі.

Під час вивільнення робочих місць одним із стимулюючих чинників може бути процес перепідготовки, який організується з метою засвоєння працівниками нових професій, якщо по своїм професіям вони вже не можуть працювати.

На нашу думку, мають бути присутні й такі методи навчання, як: наставництво, навчання на робочому місці, планові курси удосконалювання, активне навчання і контроль керівництва щодо одержання необхідних знань і оволодіння новими навичками.

На сучасних підприємствах професійний розвиток персоналу має бути комплексним безперервним процесом, який повинен складатися з таких етапів:• визначення потреби у навчанні персоналу;

• формування бюджету навчання;
• визначення цілей та змісту навчання, формування навчальних програм;
• вибір методів та форм навчання;
• здійснення безпосередньо процесу навчання;
• перевірка набутих персоналом професійних знань, умінь і навичок;
• оцінка ефективності навчання.

Важливим моментом в управлінні розвитком персоналу є етап визначення потреби у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації працівників. Сутність цього етапу зводиться до встановлення невідповідності між професійними знаннями, уміннями та навичками, які повинен мати персонал організації для виконання її поточних і перспективних цілей, та тими наявними знаннями, уміннями і навичками, котрі персонал має сьогодні.

Визначення потреби у професійному розвитку працівника має здійснюватись на всіх рівнях управління: організації в цілому, структурного підрозділу, індивідуальному, що вимагає спільних зусиль служби управління персоналом, самого працівника та його керівника. Відділ підготовки персоналу, визначаючи потребу в навчанні, має враховувати насамперед стратегію управління організацією та стратегію розвитку персоналу, оцінювати рівень професійної придатності працівників.