В умовах антикризового управління злиття для багатьох підприємств стало одним із перспективних напрямів розвитку й захисту від небажаних поглинань. З активізацією в Україні корпоративної хвилі злиття підприємств важливо розробити системи економічної оцінки ефективності цих процесів та управління ними. Елементи таких систем — методи оцінки діяльності, ефективності та ризиків злиття. Визначаються п´ять основних етапів формування агрокорпорації:

1. Підготовчий — проектування.
2. Формування (об´єднання підприємств) і початок роботи головного акціонерного підприємства.
3. Інтеграція — одержання синергічного ефекту.
4. Вирівнювання різниць — досягнення кінцевих результатів компанії.
5. Зріла інтеграція — зменшення вірогідності ризиків.

Підготовка до злиття підприємств вимагає ретельної економічної оцінки ефективності їх майбутньої діяльності. На стадії розвитку ринку доцільною є вертикальна інтеграція, тоді як на стадії занепаду — відповідно горизонтальна (поглинання конкурентів і партнерів з метою перепрофілювання виробничої діяльності). Доцільність злиття — можливість здійснення трансформування за певних ринкових обставин і за умови досягнення кінцевої мети — підвищення ефективності діяльності та зростання вартості компаній, а також активізації їхніх підрозділів.

На основі оцінки доцільності злиття підприємств можна приймати такі рішення: відмовитися від розгляду альтернатив інтеграції, забезпечити відкритість злиття підприємств і провести ретельний аналіз ризиків, переваг та недоліків альтернатив їхнього розвитку.

Позитивний ефект від даних процесів, що на них можуть розраховувати аграрні корпорації, — підвищення ефективності діяльності, в т. ч. за рахунок активізації їхніх підрозділів, ріст ринкової вартості компанії за рахунок капіталізації.

Мета статті — дослідити на прикладі конкретних підприємств АПК моделювання процесів формування аграрних корпорацій на основі синергічної теорії.

Оскільки вибір стратегічної альтернативи розвитку підприємства (в т.ч. злиття) ставиться в залежність від ринкової кон´юнктури й інтенсивності його розвитку, нами пропонується адаптована до умов АПК методика застосування цього аналізу.

Ринкова кон´юнктура нами оцінювалася (за розробленою матрицею — табл. 1) експертним шляхом за п´ятьма критеріями.

1. Матриця визначення ринкової кон´юнктури

Основні критерії, за якими здійснюється оцінювання	Бальна оцінка за підприємствами
	1	2		n-1	n
Блок I. Фаза розвитку ринку
Зростання (10 балів)
Насичення (5 балів)
Занепад (2,5 бала)
Депресія (1,25 бала)
Значення балів
Рівень значимості блока	0,20
Усього (бальна оцінка за блоком І)
Блок II. Фаза розвитку галузі
Зародження (5 балів)
Зростання (10 балів)
Сповільнення зростання (7,5 бала)
Зрілості (5 бала)
Занепаду (2,5 бала)
Значення балів
Рівень значимості блока	0,20
Усього (бальна оцінка за ІІ блоком)
Блок III. Рівень концентрації ринку
Вільна конкуренція (10 балів)
Монополістична конкуренція (5 балів)
Олігополія (2,5 бала)
Чиста монополія (1,25 бала)
Значення балів
Рівень значимості блока	0,20
Усього (бальна оцінка за ІІІ блоком)
Блок IV. Фаза розвитку фондового ринку
Зародження (1,25 бала)
Розвиток (10 балів)
Значення балів
Рівень значимості блока	0,20
Усього (бальна оцінка за FV блоком)
Блок V. Кон´юнктура пов´язаних ринків
Сприятлива (10 балів)
Несприятлива (1,25 бала)
Значення балів
Рівень значимості блока	0,20
Усього (бальна оцінка за V блоком)
БАЛЬНА ОЦІНКА — УСЬОГО

 

Виділяють сприятливу і несприятливу ринкову кон´юнктуру. Так, в умовах перевищення попиту над пропозицією, що визначає ріст цін, формується несприятлива ринкова кон´юнктура. Сприятливій ринковій кон´юнктурі властива певна стабільність підвищення цін, комерційна активність суб´єктів ринку. У таких умовах виникають економічні переваги для продавців. Подібна ситуація характеризується як ринок продавця.

Для несприятливої ринкової кон´юнктури характерне насичення ринку товарами, зниження цін, спад комерційної активності. Дія цих факторів призводить до низької ринкової кон´юнктури, що створює вигоди для покупців. Така ситуація характерна для ринку покупця.

З генеральної сукупності підприємств Луганської області (малий круг) були обрані малоприбуткові (рівень рентабельності до 20%) та збиткові підприємства, за якими присутні всі дані за формою 50-с/г (крім КСП, державних підприємств, дочірніх підприємств і підгоспів). З одержаної кількості експерти вибрали по 20 підприємств, інформація по яких була відносно відкритою і, відповідно, інформованість по даних підприємствах у експертів була на високому рівні.

За методом обґрунтування вибору потенційних партнерів маємо визначитися з колом аграрних і агропромислових підприємств, що можуть брати участь в інтеграції як інтегратори. Оскільки найбільш агресивні плани на інтеграцію у Луганській області спостерігаються у ТОВ «Лотуре», що має субординаційні зв´язки з ВАТ «Коровай», Групі компаній «Агро-Агротон», що у власній структурі має переробні, торговельні підрозділи, птахопідприємстві СТОВ «Авіс», конкретизуємо аналіз саме за ними.

За розрахунками (по табл. 1) найбільш сприятлива ринкова кон´юнктура спостерігається по суто аграрних підприємствах (7,75 бала), виробниках хліба і хлібобулочних виробів ВАТ «Коровай» (7 балів), багатопрофільній Групі компаній «Агро-Агротон» (6,75 бала). По птахогосподарству СТОВ «Авіс» присутнє сере-дне значення кон´юнктури ринку (5,25 із 10 можливих балів), що пов´язано із насиченням ринку і надгострою конкуренцією на ньому, яка супроводжується горизонтальними й вертикальними інтеграційними процесами. Це означає, що серед вищеназваних досліджуваних суб´єктів АПК ініціаторами інтеграції мають бути ті, ринкова кон´юнктура яких менша.

Для злиття підприємства — інтегратора по відношенню до потенційного учасника інтеграції нами пропонується використовувати алгоритм прийняття відповідного рішення (рис. 1), що адаптовано до умов сільського господарства на основі подібного алгоритму для промислових об´єктів.

Спираючись на представлений алгоритм, найсутєвішими досліджуваними факторами можна вважати — визначення потенційних партнерів для інтеграції та оцінку її ефективності.

Фокусування уваги на цих питаннях наштовхується на необхідність розрахунку ряду коефіцієнтів: інтенсивності розвитку підприємства (N1); змінних (К₃) і постійних (К_п) витрат; прибутковості частини ринку підприємств (П_чр); новоствореної вартості (К_нв).

Для визначення темпу приросту доходу (виручки) підприємства від реалізації продукції нами пропонується термін 3 роки, що у відповідних розрахунках по Луганській області проводився з ідентифікацією підприємств протягом 2002-2006 років.

Перший показник враховує темп приросту доходу (виручки) — ґ) та коригувальний коефіцієнт потенціалу розвитку підприємства (К).

Рис. 1. Алгоритм прийняття рішення щодо злиття підприємства-ініціатора по відношенню до потенційного учасника інтеграції

Для визначення коригувального коефіцієнта проводилася експертна оцінка наступних сильних і слабких сторін кожної з організацій, її можливостей та загроз (за п´ятибальною оцінкою) по блоках:

1) можливостей щодо залучення підприємством додаткових інвестицій (критерії оцінки — прибутковість власного, витраченого та авансованого капіталів; показники платоспроможності; фінансової незалежності; співвідношення дохідності профілюючої продукції підприємства та по галузі в цілому в регіоні; середня дохідність інвестицій, на яку можуть розраховувати можливі інвестори в найближчі 5 років) — рівень значимості блока 0,10;

2) можливостей щодо нарощування виробничих потужностей (критерії оцінки — стан наявних виробничих потужностей; прогнозована динаміка граничного прибутку при реальному нарощуванні обсягів виробництва; порівняння техніко-технологічних можливостей нарощування виробничих можливостей з динамікою граничного прибутку; прогнозована динаміка попиту на продукцію; прогнозовані детермінанти пропозиції продукції) — рівень значимості 0,20;

3) можливостей щодо використання резервів зменшення витрат (критерії оцінки — можливості зменшення витрат за результатами: факторного аналізу; аналізу точки беззбитковості; аналізу оптимізації постачання ТМЦ; аналізу збуту готової продукції) — рівень значимості 0,10;

4) можливостей щодо активізації інноваційної діяльності (критерії оцінки — стан інтелектуального потенціалу в підприємстві; рівень сприйняття інновацій; рівень можливостей щодо дифузії інновацій) — рівень значимості 0,10;

5) стадії життєвого циклу продукції (критерій оцінки — вплив стадії ЖЦП на рівень потенціалу розвитку підприємства) — рівень значимості 0,10;

6) рівень інфляції (критерії оцінки — загальний рівень інфляції в країні; індекс цін на промислову продукцію, що споживається у сільському господарстві; індекс цін на продукцію сільського господарства, навколо якої відбувається інтеграція; співвідношення індексу цін на сільгосппродукцію та промислову продукцію для сільського господарства; співвідношення цін на продукти-замінники та досліджувану продукцію; співвідношення темпів росту номінальних доходів споживачів до рівня інфляції; еластичність попиту на досліджувану продукцію за реальними доходами) — рівень значимості 0,20;

7) кадровий потенціал підприємства (критерії оцінки — демографічна ситуація в районі розташування виробничих можливостей; співвідношення наявності та достатності персоналу; кваліфікація персоналу; система мотивації на досліджуваному об´єкті; вартість перекваліфікації та підвищення кваліфікації робітників, у т. ч. потенційних; вартість мінімального соціального пакета на 1 робоче місце) — рівень значимості 0,20.

Виходячи з розрахунків (табл. 2) можна стверджувати, що інтерес до злиття можуть проявляти всі підприємства інтегратори: маючи позитивні темпи приросту виручки, вони демонструють із 2002 по 2006 роки спадаючу динаміку цих темпів. У суто аграрних підприємствах темпи приросту виручки мають значні коливання, що також свідчить про значні можливості до злиття.

Дані висновки маємо підтвердити графічним способом із моделюванням вибору напрямку трансформації підприємства, що за нашими пропозиціями окреслюються квадрантами при = 25%, а N = 40% (рис. 2).

2. Оцінка інтенсивності зростання (N) підприємства, %

Підприємство		Рік		Відхилення 2004-2006
				рр. від:
	2002-2004	2003-2005	2004-2006	2002-2004	2003-2005
				рр.	рр.
ТОВ «АБТ»	18,5	38,5	17,6	-0,9	-20,9
СТОВ «Надія»	-35,8	-72,8	—	—	—
ТОВ АФ «Радуга»	32,8	—	—	—	—
СТОВ «Моноліт»	10,5	23,1	—	—	—
СТОВ «Краснянське»	-5,9	-20,7	18,0	23,9	38,7
СТОВ «ім. Щорса»	-43,7	—	—	—	—
СТОВ «Оріон»	22,7	41,3	17,5	-5,2	-23,8
СТОВ «Маяк»	-2,2	—	—	—	—
СТОВ «Курячівське»	-0,6	18,1	5,3	5,9	-12,8
СТОВ «Дружба-Зориківка»	11,5	8,1	-47,4	-35,9	39,3
СТОВ «Промінь»	32,3	16,2	-61,9	-94,2	-78,1
СГВК «Колядовський»	15,0	38,0	-15,2	-30,2	-53,2
СТОВ «Надія»	-2,0	-5,7	-8,6	-6,6	-2,9
ПП «Шевченко»	6,4	-6,1	-52,6	-59,0	-46,5
ТОВ «ім. Мічуріна»	0,3	13,1	-37,5	37,8	-50,6
ТОВ «8 Березня»	18,3	7,4	24,4	6,1	17,0
СТОВ «Оберіг»	75,8	33,6	—	—	—
СГВК «Україна»	0,1	9,8	7,2	7,1	-2,6
СТОВ «Шульгінка»	-0,3	-8,1	29,2	29,5	37,3
СТОВ «Покровський»	4,8	10,1	—	—	—
ВАТ «Коровай»	39,9	17,7	10,5	-29,5	-7,2
Група компаній «Агро-Агротон»	90,3	97,6	44,7	-45,6	-52,9
СТОВ «Авіс»	41,7	38,3	14,9	-26,8	-23,4

 

Демонстрація на графіках даних оцінки доцільності інтеграційних трансформацій проаналізованих підприємств за 2002-2004 роки свідчить, що всі підприємства, крім Групи компаній «Агро-Агротон», СТОВ «Авіс» та СТОВ «Оберіг» Старобільського району, мають орієнтуватися на продаж, а дані підприємства-інтегратори — на поглинання відповідно.

У 2003-2005 роках усі підприємства знову підпадають під продаж, крім Групи компаній «Агро-Агротон», СТОВ «Оріон» Марківського району — поглинання; ТОВ «АБТ» Біловодського району — інтеграція.

У 2004-2006 роках усі підприємства знову підпадають під продаж (рис. 2), крім Групи компаній «Агро-Агротон» — роз´єднання (через домінування екстенсивних факторів підвищення виручки над інтенсивними).

Оскільки для суб´єктів АПК з високим рівнем змінних витрат ефективніше вертикальне злиття, і навпаки, нами розраховувалися коефіцієнти другого рівня. Дані дослідження (табл. 3) базувалися на положенні щодо можливості вертикального злиття при К_з > К_п , а горизотального — при К_з < К_п.

Рис. 2. Результати оцінки доцільності інтеграційних трансформацій для проаналізованих підприємств за 2004-2006 роки

Із даних аналізованих підприємств можна стверджувати, що вертикальне злиття станом на 01.01.2005 року доцільне (згідно із вищезазначеною методикою граничне значення коефіцієнтів 40%) для: ТОВ «АБТ» і СТОВ «Надія» Білокуракинського району; ТОВ АФ «Радуга» Кремінського району. Горизонтального — для СТОВ «ім. Щорса» Лутугинського, СТОВ «Покровський» Троїцького районів.

Слід зазначити, що ВАТ «Коровай» (ТОВ «Лотуре») і Група компаній «Агро-Агротон» виступають як підприємства — інтегратори, пропонуючи програму вертикального злиття, СТОВ «Авіс» — горизонтального.

Вертикальне злиття станом на 01.01.2006 року доцільне для: СТОВ «Надія» Білокуракинського району; СТОВ «Моноліт» і СТОВ «Краснянське» Кремінського; СТОВ «Оберіг» Старобільського; СТОВ «Покровський» Троїцького району; ВАТ «Коровай». Горизонтальне злиття для жодного з підприємств недоцільне.

Вертикальне злиття станом на 01.01.2007 року доцільне для: СТОВ «Курячів-ське» Марківського району; СГВК «Колядовський» Новоайдарського; ТОВ «8 Березня» Сватівського; СТОВ «Шульгінка» Старобільського району; ВАТ «Коровай». Горизонтальне злиття для жодного з підприємств недоцільне.

3. Результати розрахунку коефіцієнтів витрат ряду підприємств Луганської області станом на 01.01.2007 р.

Підприємство, район	Значення коефіцієнтів
	Кз	Кп
ТОВ «АБТ» Біловодського	28,8774	5,7121
СТОВ «Надія» Білокуракинського	—	—
ТОВ АФ «Радуга» Кремінського	—	—
СТОВ «Моноліт» Кремінського	—	—
СТОВ «Краснянське» Кремінського	24,9986	4,4623
СТОВ «ім. Щорса» Лутугинського	—	—
СТОВ «Оріон» Марківського	23,4961	5,5865
СТОВ «Маяк» Марківського	—	—
СТОВ «Курячівське» Марківського	46,7788	6,6974
СТОВ «Дружба-Зориківка» Міловського	21,2589	6,7530
СТОВ «Промінь» Міловського	19,6960	11,9086
СГВК «Колядовський» Новоайдарського	49,2486	3,5561
СТОВ «Надія» Попаснянського	31,7565	7,9711
ПП «Шевченко» Сватівського	37,4618	38,5928
ТОВ «ім. Мічуріна» Сватівського	12,5352	3,1750
ТОВ «8 Березня» Сватівського	50,9842	11,7082
СТОВ «Оберіг» Старобільського	—	—
СГВК «Україна» Старобільського	23,5780	4,9557
СТОВ «Шульгінка» Старобільського	40,0614	7,5621
СТОВ «Покровський» Троїцького	—	—
ВАТ «Коровай»	68,5232	8,9871
Група компаній «Агро-Агротон»	9,0194	2,3656
СТОВ «Авіс» Лутугинського	8,1780	3,8855

 

Подальші розрахунки, що обгрунтовують доцільність злиття (третя група коефіцієнтів), що передбачають визначення можливості щодо росту валового прибутку підприємства вищими темпами, ніж його ринкової вартості, що дає змогу обрати за доцільне (табл. 4) інтеграційні трансформації (горизонтальне злиття) у тих підприємствах, де є позитивна динаміка росту П_чр: ТОВ «АБТ» Біловодського; СТОВ «Надія» Білокуракинського; СТОВ «Моноліт» Кремінського; СТОВ «Промінь» Міловського; СТОВ «ім. Щорса» Лутугинського; СТОВ «Шульгінка» Старобільського районів.

4. Результати розрахунку коефіцієнтів прибутковості частини ринку підприємств (П_чр)

Підприємство, район	Значення коефіцієнтів за роками,%
	2004	2005	2006
ТОВ «АБТ» Біловодського	0,001110	0,001180	0,001468
СТОВ «Надія» Білокуракинського	0,000133	1,722055	—
ТОВ АФ «Радуга» Кремінського	-0,007654	—	—
СТОВ «Моноліт» Кремінського	-0,005699	-0,005239	—
СТОВ «Краснянське» Кремінського	0,017100	0,343087	0,014713
СТОВ «ім. Щорса» Лутугинського	-0,010335	—	—
СТОВ «Оріон» Марківського	0,003732	-0,001038	-0,000224
СТОВ «Маяк» Марківського	0,007099	—	—
СТОВ «Курячівське» Марківського	0,009745	0,005423	0,003051
СТОВ «Дружба-Зориківка» Міловського	0,001587	-0,013684	-0,014821
СТОВ «Промінь» Міловського	0,003954	0,004809	0,367113
СГВК «Колядовський» Новоайдарського	0,002890	0,001053	0,007324
СТОВ «Надія» Попаснянського	-0,003055	0,005184	-0,005676
ПП «Шевченко» Сватівського	-0,000904	0,004356	-0,002392
ТОВ «ім. Мічуріна» Сватівського	0,001959	-0,001320	-0,027773
ТОВ «8 Березня» Сватівського	0,024347	0,011098	0,008997
СТОВ «Оберіг» Старобільського	-0,002827	-0,006267	—
СГВК «Україна» Старобільського	0,000240	0,003883	0,002094
СТОВ «Шульгінка» Старобільського	0,011590	0,021872	0,065414
СТОВ «Покровський» Троїцького	-0,005762	0,000136	—
ВАТ «Коровай»	0,000064	0,000110	0,000089
Група компаній «Агро-Агротон»	0,001259	0,000789	0,000266
СТОВ «Авіс» Лутугинського району	0,003597	0,000553	0,000260

 

Вертикальне ж злиття доцільне при максимальному значенні та присутності тенденції до росту коефіцієнта новоствореної вартості (К_нв). За даними таблиці 5 це: ТОВ «АБТ» Біловодського; СТОВ «Надія» Білокуракінського; СТОВ «Моноліт» Кремінського; СТОВ «Курячівське» Марківського; СТОВ «Промінь» Міловського; СГВК «Колядовський» Новоайдарського; ТОВ «8 Березня» Сватівського; СТОВ «Оберіг» Старобільського району; СТОВ «Шульгінка» Старобільського; СТОВ «Покровський» Троїцького районів; ВАТ «Коровай».

5. Результати розрахунку коефіцієнтів новоствореної вартості (К_нв)

 

Підприємство, район	Значення коефіцієнтів за роками, %
	2004	2005	2006
ТОВ «АБТ» Біловодського	0,002706	0,003858	0,005330
СТОВ «Надія» Білокуракинського	0,000281	3,496018	—
ТОВ АФ «Радуга» Кремінського	-0,028409	—	—
СТОВ «Моноліт» Кремінського	-0,012199	-0,011377	—
СТОВ «Краснянське» Кремінського	0,045385	1,300840	0,035499
СТОВ «ім. Щорса» Лутугинського	-0,037056	—	—
СТОВ «Оріон» Марківського	0,006288	-0,002344	-0,000553
СТОВ «Маяк» Марківського	0,013828	—	—
СТОВ «Курячівське» Марківського	0,010761	0,012368	0,017454
СТОВ «Дружба-Зориківка» Міловського	0,002400	-0,046039	-0,040869
СТОВ «Промінь» Міловського	0,009405	0,018155	1,025111
СГВК «Колядовський» Новоайдарського	0,005663	0,002016	0,015771
СТОВ «Надія» Попаснянського	-0,006349	0,011288	-0,014129
ПП «Шевченко» Сватівського	-0,002542	0,014125	-0,002601
ТОВ «ім. Мічуріна» Сватівського	0,004709	-0,003393	-0,144920
ТОВ «8 Березня» Сватівського	0,022660	0,024642	0,037148
СТОВ «Оберіг» Старобільського	-0,024271	-0,018266	—
СГВК «Україна» Старобільського       СТОВ «Шульгінка» Старобільського 0,019993 0,029081 0,146106 СТОВ «Покровський» Троїцького -0,009915 0,000203 — ВАТ «Коровай» 0,000376 0,000334 0,001160 Група компаній «Агро-Агротон» 0,006730 0,002689 0,000834 СТОВ «Авіс» Лутугинського 0,017253 0,002427 0,000452	0,000432	0,005641	0,003142

 

Фактично за досліджуваний період наші висновки підтвердилися (табл. 6). Тому вважаємо за доцільне запропонувати представлену методику, адаптовану до АПК, як орієнтир при реалізації алгоритму інтеграційних трансформацій.

6. Фактичні інтеграційні трансформації

Підприємство, що інтегрувалося, район	Підприємство — ініціатор
ТОВ АФ «Радуга» Кремінського	Група компаній «Агро-Агротон»
СТОВ «Моноліт» Кремінського	ТОВ «Лотуре»
СТОВ «Маяк» Марківського	Група компаній «Агро-Агротон»
СТОВ «Курячівське» Марківського	Група компаній «Агро-Агротон»
СТОВ «Оберіг» Старобільського	ТОВ «Лотуре»
СТОВ «Надія» Білокуракинського	ТОВ «Лотуре»
СГВК «Колядовський» Новоайдарського	Група компаній «Агро-Агротон»
СТОВ «ім. Щорса» Лутугинського	СТОВ «Авіс»
ТОВ «8 Березня» Сватівського	Група компаній «Агро-Агротон»
СТОВ «Покровський» Троїцького	ТОВ «Лотуре»
ВАТ «Коровай»	ТОВ «Лотуре»

 

Висновки та пропозиції.

1. Підвищення значущості України на міжнародній арені потребує не інтенсифікації перерозподільчих процесів, а збільшення обсягів виробництва, в т.ч. аграрної продукції. Участь же у глобалізаційних процесах без перебільшення вимагає відродження великотоварного сільськогосподарського виробництва на промисловій основі як надзвичайного фактора конкурентоспроможності через наявність великих відкритих просторів, відповідних інших природно-економічних умов. Як переконує світовий досвід, великотоварне виробництво ґрунтується, в основному, на корпоративній основі.
2. Корпорації є динамічними системами з ефектом синергії. Виокремлюються зовнішнє та внутрішнє середовища корпорації, які впливають на взаємодію структурних елементів корпоративного утворення та мають коригуватися на вектор часу. На наш погляд, саме можливість одержання синергічного ефекту і є основним мотивом утворення корпорацій, стимулом заохочення до корпоративного розвитку аграрного сектора економіки України.
3. Глобалізаційні процеси вимагають більш жвавих процесів розбудови сільського господарства та його переорієнтації зі стратегії виживання до стратегії розвитку. В аграрній корпорації за рахунок виробничих і фінансових синергій можливо знівелювати наслідки диспаритету цін, підвищити не відносні, а абсолютні доходи суб´єктів, що переробляють сільськогосподарську сировину, та відносні й абсолютні доходи самих сільгосптоваровиробників в основному за рахунок уникнення ряду проміжних ланцюгів відтворювального процесу.
4. Оскільки вибір стратегічної альтернативи розвитку підприємства (у т.ч. злиття) ставиться в залежність від ринкової кон´юнктури й інтенсивності його розвитку, нами пропонується адаптована до умов АПК методика застосування цього аналізу, заснована на коефіцієнтах інтенсивності розвитку підприємства, змінних і постійних витрат, прибутковості частини ринку підприємств, новоствореної вартості. При цьому 11 із 23 досліджуваних підприємств фактично трансформувалися інтеграційно з високим економічним ефектом.