Лікарняні заклади: структура та види
Вступ
Лікарня — лікувально-профілактичний заклад, призначений для надання стаціонарної медичної допомоги хворим. Лікарня, що надає стаціонарну медичну допомогу хворим з лікарських спеціальностей одного профілю називається однопрофільною, а з декількох лікарських спеціальностей — багатопрофільною.
Однопрофільні лікарняні заклади створюються для надання медичної допомоги населенню певної території (міста, району), спеціалізовані — для надання спеціалізованої медичної допомоги населенню регіону (республіки, області, міста в містах Києві, Севастополі). У своєму складі лікарня може мати поліклініку чи амбулаторію.
Лікарня, на яку покладено функції органу управління охороною здоров’я району, називається центральною районною лікарнею, міста — центральною міською лікарнею.
1. Навести перелік закладів охорони здоров`я, що належать до типу „лікарняні заклади”
1.1. Лікарняні заклади:
1.1.1. Багатопрофільні:
— Госпіталь для інвалідів війни.
— Дитяча басейнова лікарня на водному транспорті.
— Дитяча лікарня (республіканська, обласна, міська, районна).
— Дитяче територіальне медичне об’єднання.
— Дільнична лікарня (у т.ч. сільських, селищних та міських рад).
— Лікарня (республіканська, обласна, центральна міська, міська,
центральна районна, районна).
— Лікарня на водному транспорті (центральна, басейнова,
басейнова, портова).
— Лікарня на залізничному транспорті (центральна, дорожня,
відділкова, вузлова, лінійна, дитяча).
— Лікарня нафтопереробної промисловості України.
— Лікарня професійних захворювань.
— Лікувально-діагностичний центр.
— Медико-санітарна частина (у т.ч. спеціалізована).
— Медичний центр (різного профілю).
— Міська лікарня швидкої медичної допомоги.
— Перинатальний центр зі стаціонаром.
— Пологовий будинок (обласний, міський, районний).
— Студентська лікарня (обласна, міська).
— Територіальне медичне об’єднання
— Українська дитяча спеціалізована лікарня „Охматдит”.
— Українська психіатрична лікарня з інтенсивним (суворим)
наглядом.
— Український госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів.
— Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни (Пункт 1.1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ N 229 ( z0611-04 ) від 07.05.2004 ) [4, с. 87].
1.1.2. Однопрофільні:
— Дермато-венерологічна лікарня.
— Інфекційна лікарня.
— Косметологічна лікарня.
— Лікарня відновного лікування.
— Наркологічна лікарня.
— Наркологічний диспансер.
— Онкологічний диспансер.
— Отоларингологічна лікарня
— Офтальмологічна лікарня.
— Протитуберкульозний диспансер.
— Психіатрична лікарня.
— Психіатричний диспансер.
— Психоневрологічна лікарня.
— Травматологічна лікарня.
— Туберкульозна лікарня.
— Фізіотерапевтична лікарня.
— Шкірно-венерологічний диспансер.
1.1.3. Спеціалізовані:
— Гастроентерологічний диспансер
— Дермато-венерологічна лікарня (у т.ч. дитяча).
— Дитячий кардіоревматологічний диспансер.
— Ендокринологічний диспансер.
— Інфекційна лікарня (у т.ч. дитяча).
— Кардіологічний диспансер.
— Косметологічна лікарня.
— Лікарня відновного лікування (у т.ч. дитяча).
— Лікарсько-фізкультурний диспансер.
— Наркологічний диспансер.
— Онкологічний диспансер.
— Отоларингологічна лікарня.
— Офтальмологічна лікарня.
— Протитуберкульозний диспансер.
— Психіатрична лікарня (у т.ч. дитяча).
— Психіатричний диспансер.
— Психоневрологічний диспансер.
— Травматологічна лікарня.
— Трахоматозний диспансер.
— Туберкульозна лікарня (у т.ч. дитяча).
— Фізіотерапевтична лікарня.
— Центр з профілактики та боротьби зі СНІДом.
— Центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової
системи.
— Шкірно-венерологічний диспансер .
1.1.4. Особливого типу:
— Лікарня „Хоспіс” (республіканська, обласна, міська, районна).
— Обласне дитяче патолого-анатомічне бюро.
— Патолого-анатомічне бюро (республіканське, обласне, міське).
— Патолого-анатомічний центр України.
— Спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення.
(Український, республіканський, обласний, міський).
— Спеціалізована поліклініка Українського науково-дослідного
протичумного інституту ім. І.І.Мечнікова.
— Українська алергологічна лікарня.
— Український лепрозорій.
— Центр реабілітації репродуктивної функції людини (республіканський, обласний) (Абзац підпункту 1.1.4 пункту 1 в редакції Наказу МОЗ N 114 ( z0225-03 ) від 17.03.2003 [4, с. 88].
— Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (Підпункт 1.1.4 пункту 1 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я N 600 ( z0968-09 ) від 17.08.2009) [4, с. 88].
2. Навести структуру денного стаціонару поліклініки
Денний стаціонар (ДС) – це форма організації медичної допомоги населенню, структурний підрозділ амбулаторно-поліклінічного чи іншого лікувального закладу, який призначений для проведення постійних лікувально-реабілітаційних, діагностичних і профілактичних заходів хворим в умовах поліклініки [6, с. 13].
До структурних підрозділів денного стаціонару поліклініки (ДСП) належать;
- Палати,
- кімната відпочинку для хворих,
- маніпуляційна,
- ординаторська,
- кабінети завідувача і старшої медичної сестри.
Безпосереднє керівництво роботою ДС забезпечується завідувачем – терапевтом та сімейним лікарем вищої кваліфікаційної категорії. Контроль за лікуванням хворих хірургічного, гінекологічного і офтальмологічного профілю забезпечують завідувачі відповідних підрозділів поліклініки.
Скерування хворих в ДС здійснюють сімейні лікарі, педіатри, невропатологи, хірурги, офтальмологи, користуючись затвердженим переліком показань до лікування в амбулаторно-поліклінічних умовах. Крім цього, в денний стаціонар скеровуються хворі після виписки з лікарні і домашнього стаціонару.
Показання та протипоказання для скерування хворих в денний стаціонар визначаються стадією і ступенем тяжкості захворювання.
Завданням денного стаціонару є:
— забезпечення висококваліфікованою стаціонарною медичною допомогою диспансерних хворих в амбулаторних умовах;
— наступність в обстеженні і лікуванні хворих між сімейними лікарями, ДСП, лікарнями і реабілітаційним відділенням поліклініки;
— систематичне впровадження в практичну медицину сучасних методів діагностики, лікування і профілактики в амбулаторно-поліклінічних умовах;
— скорочення термінів тимчасової непрацездатності хворих;
— аналіз медичної і соціальної ефективності роботи денного стаціонару;
— підвищення професійного рівня лікарів і середнього медичного персоналу;
— забезпечення здорового способу життя, ліквідація шкідливих звичок, засвоєння необхідних санітарно-гігієнічних знань і принципів ДСП кожним пацієнтом [6, с. 15].
Обстеження, лікування та долікування хворих в ДСП здійснюється з залученням всіх діагностичних і лікувально-реабілітаційних підрозділів поліклініки.
3. Заклади, що посідають провідне місце у системі стаціонарної допомоги дорослому населенню
Серед лікувально-профілактичних установ лікарня завжди займала і продовжує займати особливе місце.
В лікарнях населення одержує висококваліфіковану і спеціалізовану стаціонарну допомогу.
Стаціонарна медична допомога надається в основному при найбільш тяжких захворюванях, вимагаючих комплексного підходу до діагностики і лікування, примінення найбільш складних методів обстеження і лікування з використанням найновіших медичних технологій, навідь дуже дорогоціннихї, а в ряді випадків — оперативного вмішування, постійного лікарняного спостереження і інтенсивного догляду.
Важливо також відмітити, що лікарня здавня була ізалишається сьогодні основною кліничною базою, де готують майбутніх лікарів, середній медичний персонал. В великих клінічних лікарнях в клініках медичних вузів і НДІ підвищують свою кваліфікацію або отримують вузьку спеціалізацію уже дипломовані лікарі.
В цілому на утримання і розвиток стаціонарних установ в більшості розвинутих країн витрачається від 60% до 80% і більше всіх асигнують, які виділяються системі охорони здоров’я із різних джерел її фінансування.
Лікарняна допомога і сьогодні залишається найбільш капіталовміським сектором системи охорони здоров’я.
Лікарнянні установи диферинціються по різних ознаках, типах, категоріях, профільності і т.ін.
В залежності від адміністративно-територіального положення лікарніділяться на обласні, міські, районні, дільничні.
По профілю виділяють багатопрофільні стаціонари і спеціалізовані лікарні і диспансери (туберкульозні, онкологічні, психоневрологічні і ін.) [1, с. 118]
По порядку госпіталізації виділяють лікарні швидкої допомоги, лікарні для планової госпіталізації і лікарні для загального (змішаного) госпіталювання.
По системі організації лікарні класифікуються на об’єднаніі необ’єднані з поліклініками, при цьому для обласної лікарні, а також для ЦРЛ наявність поліклініки як структурної частини є практично завжди обов’язковим.
Існують і інші додаткові ознаки для класифікації лікарні, наприклад,по режиму, по ступеню інтенсивності лікуванняі догляду і ін.
Вданийчас стаціонарна медична допомога може надаватися в різних ЛПУ. Існує слідуюча номенклатура лікарняних установ:
— Лікарні на водному транспорті (центральна басейна, басейна, портова, лінійна).
— Лікарні на залізничному транспорті — (центральна, дорожня, відділкова, вузлова, лінійна).
— Міська лікарня.
— Міська лікарня швидкої медичної допомоги.
— Госпіталь для інвалідів Вітчизняної війни.
— Дитяча міська лікарня.
— Дитяча обласна лікарня.
— Обласна лікарня.
— Районна лікарня.
— Дільнична лікарня.
— Центральна міська лікарня.
— Центральна районна лікарня
— Центральна медико-санітарна частина.
— Медико-санітарна частина.
Спеціалізовані лікарні.
— Дитяча інфекційна лікарня.
— Дитяча лікарня відновлювального лікування
— Дитяча психіатрична лікарня.
— Дитяча туберкульозна лікарня.
— Інфекційна лікарня.
— Лікарня відновлювального лікування.
— Наркологічна лікарня.
— Офтальмологічна лікарня.
— Психоневрологічна лікарня.
— Психіатрична лікарня.
— Туберкульозна лікарня.
— Фізіотерапевтична лікарня [1, с. 125-126].
Будь-яка стаціонарна установа (без поліклініки) по функціональному призначенню, як правило має 3 підрозділи: управління, стаціонар і адміністративно-господарча частина.
Кожна функціонально-структурна частина в свою чергу складається із ряду підрозділів. Так до управління лікарнею крім головного лікаря і його замісників, відноситься архів, бухгалтерія, бібліотека і ін.
Стаціонар складається з приймального відділення (централізоване чи децентралізоване), спеціалізованих палатах відділень, операційного блока і ін.
Лікувально-діагностична служба може бути єдиною для стаціонару і поліклініки і включати різного роду профілю лаболаторії, кабінети (ЕКГ, ренгтенівський, фізіотерапевтичний, ЛФК, масажу та ін.).
В лікарнях як структурний елемент повинна бути аптека, патологічне відділення (морг).
До адміністративно-господарчої частини відноситься харчоблок, склади, пральня (якщо вони не централізовані в місті), технічний відділ, дезинфікаційна камера і т.д.
Виходячим із основних функцій і типічних рис традиційної моделі лікарні виділяють слідуючі основні структурні частини стаціанару: приймальне відділення, профілюючі лікувальні відділення, відділення спеціальних видів лікування, відділень діагностичної служби і інші.
Приймальне відділення стаціонару лікарні може бути централізованим (для всієї лікарні) або децентралізоване (для окремих профільних структурних її частин).
Основні задачі приймального відділення:
- Прийом хворих,постановка діагнозу і вирішення питання про необхідність госпіталізації.
- Реєстрація хворих і обхід руху в стаціонарі.
- Медична сортировка хворих.
- Надання при необхідності невідкладної медичної допомоги.
- Санітарна обробка хворих (в ряді випадків).
- Виконання функцій овідкового центру про стан хворих [1, с. 142].
Самостійні штатні посади чергових лікарів прийомних відділень установленні в лікарнях, що мають 500 ліжок і більше, а в лікарняхз числом ліжок менше чергують по черзі всі ординатори лікарні.
В лікарнях на 200 ліжок і більше в штаті приймального покою є лікар — завідуючийвідділенням, а також середній і молодший медичний персонал. При наявності самостійних штатних посад лікарів в приймальному відділенні, хворих поступаючих в години роботи лікарів відділень, окрім лікарів приймального відділення, оглядають ординатори відповідних відділень.
В крупних багатопрофільних лікарнях цілодобове чергування в приймальному відділенні забезпечує бригада лікарів, що складаєтьсяз хірурга, травмотолога, терапевта і рентгенолога.
Лікарі інших спеціальностей(гінеколог, уролог, нейрохірург, нервопатолог і ін.) чергують, як правило, в відповідних профільних відділеннях і при необхідності їх викликають в приймальне відділення на косультацію.
Після огляду хворого із приймального відділення направляють або в спеціалізоване (якщо встановлений діагноз), або в діагностичне відділення (палату), що входить структурно і територіально в приймальне відділення.
Однією з функцій стаціонару лікарні є боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями, наявність яких ускладнює лікування хворих, приводить до утяжеління ісходів і підвищенню проводженості лікування.
З метою здійснення боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями в приймальному відділенні виділяються діагностичні палати — для короткочасного перебування температурних хворих до уточнення діагнозу. Упоступаючих хворих і їх рідних збирають детальний епідеміологічний анамнез. При поступанні дітей обов’язкова справка СЕС про перенесені дитиною інфекційні захворювання і про контакт з інфекційними хворими.
Висновки
Серед лікувально-профілактичних установ лікарня завжди займала і продовжує займати особливе місце.
Лікарняні установи диференціюються по різних ознаках, типах, категоріях, профільності та ін.
В залежності від адміністративно-територіального положення лікарні діляться на обласні, міські, районні, дільничні.
По профілю виділяють багатопрофільні стаціонари і спеціалізовані лікарні і диспансери (туберкульозні, онкологічні, психоневрологічні і ін.)
По порядку госпіталізації виділяють лікарні швидкої допомоги, лікарні для планової госпіталізації і лікарні для загального (змішаного) госпіталювання.
По системі організації лікарні класифікуються на об’єднані та необ’єднані з поліклініками, при цьому для обласної лікарні, а також для ЦРЛ наявність поліклініки як структурної частини є практично завжди обов’язковим.
Денний стаціонар (ДС) – це форма організації медичної допомоги населенню, структурний підрозділ амбулаторно-поліклінічного чи іншого лікувального закладу, який призначений для проведення постійних лікувально-реабілітаційних, діагностичних і профілактичних заходів хворим в умовах поліклініки.
До структурних підрозділів денного стаціонару поліклініки (ДСП) належать палати і кімната відпочинку для хворих, маніпуляційна, ординаторська, кабінети завідувача і старшої медичної сестри.
Список використаних джерел
- Баєва О. В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 639, с.
- Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упор. і наук. ред. Н.Б.Болотіна. — К. : Ін Юре, 2001. — 410 с.
- Организация работы дневных стационаров /Под ред. М.П. Павловского. – К.: Здоровье, 1989. — 72 с.
- Охорона здоров’я в Україні: Нормативна база /Укл. Є. К. Пашутинський. — 2-е видання випр. і доп. — К. : КНТ, 2006. — 478, с.
- Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / Світлана Биченко, Наталія Буркат, Валерій Войцехівський та ін.; Ред. В. М. Лехан; Ініціативи в галузі охорони громадського здоров’я. — К.: Сфера, 2001. — 174, с.
- Тубольцев А.Н., Смеянов В.А. Организация работы дневного стационара в условиях поликлиники //Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2002. — №2.- С.13-16
- Яровинский М. Я. Дневной стационар в поликлинике //Медицинская помощь. — 2001. — № 4. — С.9-11