Ланцюги живлення — структура та типи
Вступ
Харчовий, або трофічний ланцюг — набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення біомаси й енергії в екосистемі. Наприклад, енергія сонця служить джерелом енергії для рослин, що служать їжею рослиноїдним, які, у свою чергу, служать їжею для хижаків.
Структура ланцюгів
Харчовий ланцюжок є зв’язною лінійною структурою з ланок, кожна з яких пов’язана з сусідніми ланками відносинами «їжа — споживач». Як ланки ланцюга виступають групи організмів, наприклад, конкретні біологічні види. Зв’язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Перша ланка ланцюга не має попередника, тобто організми з цієї групи як їжа не використовує інші організми, бувши продуцентами. Найчастіше на цьому місці знаходяться фотосинтетичні і сапротрофні бактерії, рослини, водорості і гриби. Організми останньої ланки в ланцюзі не виступають в ролі їжі для інших організмів.
Кожен організм володіє деяким запасом енергії, тобто можна говорити про те, що у кожної ланки ланцюга є своя потенційна енергія. В процесі живлення потенційна енергія їжі переходить до її споживача. При перенесенні потенційної енергії від ланки до ланки до 80-90% втрачається у вигляді теплоти. Цей факт обмежує довжину харчового ланцюжка, який в природі зазвичай не перевищує 4-5 ланок. Чим довше цей ланцюг, тим менше продукція її останньої ланки по відношенню до продукції початкової.
Харчова/трофічна мережа
Зазвичай для кожної ланки ланцюжка можна вказати не одне, а декілька інших ланок, пов’язаних з нею відношенням «їжа — споживач». Так, траву їсть не тільки худоба, але й інші тварини, а худоба є їжею не тільки для людини. Встановлення таких зв’язків перетворює харчовий ланцюжок на складнішу структуру — харчову або трофічну мережу.
В деяких найпростіших випадках в трофічній мережі можна згрупувати окремі ланки по рівнях таким чином, що ланки одного рівня виступають для наступного рівня тільки як їжа. Таке угрупування називається трофічними рівнями. В даному випадку можна визначити кількість біомаси на кожному рівні, складаючи так звану екологічну піраміду. Приклад: рослини — попелиці — дрібні комахоїдні птахи — хижі птахи.
Типи харчових ланцюгів
Існує 3 основних типи трофічних ланцюгів — пасовищні, детритні і «паразитарні».
У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини (наприклад, зоопланктон, що харчується фітопланктоном), потім хижаки (консументи) 1-го порядку (наприклад, риби, споживаючі зоопланктон), хижаки 2-го порядку (наприклад, хижі риби, такі як щука, що харчується іншими рибами). Особливо довгі харчові ланцюжкі в океані, де багато видів (наприклад, тунці) займають місце консументів 4-го порядку.
У детритних трофічних ланцюгах (ланцюги розкладання), найпоширеніших в лісах, велика частина продукції рослин не споживається безпосередньо рослиноїдними тваринами, а відмирає, піддаючись потім розкладанню сапротрофними організмами і мінералізації. Таким чином, детритні трофічні ланцюжки починаються від детриту, йдуть до мікроорганізмів, які їм харчуються, а потім до детритофагів і до їх споживачів — хижаків. У водних екосистемах (особливо в евтрофних водоймищах і на великих глибинах океану) значна частина продукції рослин і тварин також поступає в детритні харчові ланцюги.
Висновки
Більшість живих організмів харчуються органічною їжею, специфіка їх життєдіяльності на нашій планеті. Серед цієї їжі і рослини, і м’ясо інших тварин, продукти їх діяльності і мертва матерія, готова до розкладання. Сам процес харчування у різних видів рослин і тварин відбувається по-різному, але завжди утворюються так звані харчові ланцюжки. Вони перетворюють матерію та енергію, а поживні речовини можуть таким чином переходити від однієї істоти до іншого, здійснюючи кругообіг речовин в природі.
Приклади ланцюгів живлення в лісі
Щоб скласти ланцюг живлення в лісі, необхідно знати про тих мешканців, хто проживає там. А також про те, що ці тварини можуть живитися.
Кора берези – личинки комах – дрібні птахи – хижі птахи.
Опале листя – бактерії.
Гусінь метелика – миша – змія – їжак – лисиця.
Жолудь – миша – лисиця.
Зернові – миша – пугач.
Харчові ланцюжки іноді можуть сплетаться між собою, утворюючи і більш складні, багаторівневі структури, які об’єднуються в єдину екосистему лісу. Наприклад, лисиця не гребує харчуватися і комахами та їх личинками, і ссавцями, таким чином, кілька харчових ланцюгів перетинаються.
Список використаної літератури
- Злобін Ю. А. Основи екології. — К.: Лібра, 1998. – 249.
- Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи екології, — К.: МАУП, 2000. – 238 с.