Відсутність порівнянь кримінологічних досліджень українських і німецьких спеціалізованих установ негативно впливає на конкурентоспроможність та розвиток юридичної науки, використання передового досвіду. Дослідження відділу кримінології Інституту вивчення проблем злочинності НАПрН України мають науково привабливі, але у німецькомовному просторі недостатньо відомі особливості, зокрема широкий діапазон тем та фундаментальність розробок [1, 3-19]. Завданням цієї статті є порівняння тематики, результатів і умов здійснення досліджень спеціалізованих установ ФРН і України для виявлення зіставності та інших ознак, які могли б сприяти зміцненню міжнародного іміджу українського права.

Кримінологічні дослідження у ФРН здійснюють 37 кафедр кримінології, кілька інститутів, утворюючи університетську кримінологію. Відомчі кримінологічні розвідки належать підрозділам міністерств, відомств, що протидіють злочинності, кримінологічним службам Федеральних Земель. Приватні структури (зокрема Нижнє- саксонський дослідницький кримінологічний інститут, який заснований приватними особами у 1979 р. і має п’ять повних робочих місць наукових співробітників) також роблять внесок.

Центральну кримінологічну установу ФРН (KrimZ) [2] і відділ кримінологічних досліджень Інституту вивчення проблем злочинності НАПрН України характеризують зіставні риси, які обґрунтовують можливість і коректність порівняння їх наукової продукції. Кримінологічні дослідження є основним напрямом їх діяльності, а фінансування здійснюється переважно із бюджетних коштів. Вони мають по дев’ять робочих місць наукових співробітників і кожен із суб’єктів наділений повноваженнями працювати на всій території держави. Результати порівняння публікацій установ у власних і сторонніх виданнях, а також вивчення зібраної у м. Вісбадені автором цієї статті літератури та інформації (на конференції KrimZ у жовтні 2009 р.) обґрунтовують висновок про зіставність і близькість їх напрацювань.

Передумови створення і діяльність Центральної кримінологічної установи пов’язані з тим, що у 60-х роках ХХ ст. у німецькій кримінології існувало багато проблем, подібних до сьогоднішніх вітчизняних. У 1966 р. міністри внутрішніх справ Земель ФРН визнали, що відомчі кримінологічні дослідження Федерального відомства кримінальної поліції здійснюються на матеріалах, які випадково потрапляють у поле зору, вони є залежними і не репрезентативними. Кримінологічні дослідження університетів (з причини структурних особливостей їх побудови) і у зв’язку з міждисциплінарними розбіжностями не здійснювали необхідного впливу на правозастосування. Внаслідок зазначених та інших внутрішніх проблем німецька кримінологія не мала бажаного міжнародного авторитету. За пропозицією міністрів внутрішніх справ Земель ФРН у 1986 р. у м. Вісбадені (місці знаходження Федерального відомства кримінальної поліції) після довголітніх дебатів і пошуку джерел фінансування була заснована KrimZ як незалежне об’єднання для здійснення на кримінологічній платформі досліджень кримінального правозастосу- вання та документування на території усієї Німеччини. її дійсними членами є Федерація і Землі Німеччини, члена- ми-коресподентами — кілька іноземних дослідницьких установ. Фінансування KrimZ, бюджет якої у 2009 р. становив 607 600 євро, здійснюється Федерацією і Землями у формі членських внесків. Посаду директора з 1997 р. обіймає професор Р. Егг (Rudolf Egg), за фахом доктор психології, кримінології та психопатології.

Головним завдянням KrimZ є сприяння кримінологічним дослідженням, надання кримінологічної інформації для потреб науки, законодавства, правосуддя та управління, яке виконується шляхом документації літературних джерел, організації нарад фахівців, здійснення власних дослідницьких проектів. KrimZ у співробітництві зі спеціалізованим підприємством «Juris» (юридичною інформаційною системою ФРН — поставщиком інформаційних юридичних послуг і видавництвом друкованої та он- лайн-продукції) створила літературний банк кримінологічних джерел під назвою «KrimLit». До нього входить фонд бібліотеки KrimZ, реферативні та бібліографічні описи журнальних і (окремо) статей зі збірників. Станом на 26 листопада 2010 р. банк містив приблизно 38 000 записів, включно 11 500 описів короткого змісту кримінологічних статей.

KrimZ опублікувала у власному видавництві 60 томів серії «Кримінологія і практика» («Kriminologie und Praxis» (KUP)), 18 томів вчених записок «Доповіді — матеріали — аналізи» (Schriftenreihe «Berichte, Materialien, Auswertungen» (BMA)) та оприлюднила іншу наукову продукцію [3]. П’ять томів KUP мають онлайн-доступ. Побудова наукових записок KrimZ має предметно-тематичну спрямованість. Кожен том KUP і вчених записок BMA має власну назву, заголовки статей розкривають ті чи інші спеціальні питання теми, яка є назвою KUP чи BMA. KrimZ концентрує увагу на практичному застосуванні кримінологічної інформації, публікує результати переважно конкретних кримінологічних досліджень. Вісім із 60-ти томів серії KUP — «Кримінологія і практика» — присвячені різним аспектам статевої злочинності, яку KrimZ вважає першим по значимості об’єктом досліджень. У KrimZ входить Національне відомство запобігання тортурам, яке має окремі штат та бюджет.

Співробітники відділу і секторів кримінологічної спрямованості Інституту вивчення проблем злочинності НАПрН України (частина яких обіймає посади викладачів Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого») опублікували результати кримінологічних досліджень у 20 збірниках наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю» (№ 16, 17 розміщені в Інтернеті) і в інших виданнях. Якщо врахувати застереження (специфіку вітчизняної кримінології та належність відділу до академічної установи), то саме широта формулювання тем, глобальний підхід до їх розгляду і кількість колективних публікацій двох і більше авторів відрізняють його продукцію від публікацій KrimZ. Прикладами є «Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю» — п’ятий том п’ятитомного видання «Правова система України: історія, стан та перспективи»; підручник «Кримінологія. Загальна та Особлива частини», стаття «Преступность: многообразие понятий и предметная сущность явления» (збірник наукових праць «Проблеми законності» № 100 за 2009 р.).

Питання кримінального права, кримінологічної політики держави та запобігання злочинності досліджувалися як кримінологами (В. Голіна, Б. Головкін. Випуск № 19 Збірника Інституту), так і фахівцями кримінального права, — включно інших відділів Інституту. Професор В. Борисов у статтях «Відповідність кримінального закону конституційним принципам правосуддя в Україні» (випуск 18 Збірника Інституту), «Питання закону про кримінальну відповідальність» (випуск 12), «Сучасна політика держави у сфері боротьбі зі злочинністю» (випуск 15), «Державна політика у сфері боротьби зі злочинністю та її напрями» («Проблеми законності» № 100 за 2009 р.) обґрунтував деталі та механізм дії кримінального закону у протидії злочинності.

Характерними темами публікацій Відділу є актуальні проблеми кримінології (професор В. Голіна. Випуск №10 Збірника Інституту) та кримінологічна характеристика окремих видів злочинності. Це корисно-насильницька злочинність неповнолітніх та особливості попередження її у великому місті (випуск № 11); детермінація насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи, що вчинюються неповнолітніми (випуск № 13); злочинність неповнолітніх у м. Харкові (випуск № 10); злочини, пов’язані з незаконним позбавленням волі і викраденням чужої дитини (випуск № 5); кримінологічні проблеми економічної злочинності (професор О. Кальман — випуски № 5, 6, 7, 14 Збірника Інституту).

Зіставлення публікацій німецької та української установ виявляє зосередженість німецьких авторів на питаннях прикладних кримінологічних досліджень, переважно окремих рис (властивостей) тих чи інших злочинів, надання їм більше уваги, ніж загальнотеоретичним проблемам. Серед досліджень KrimZ є специфічні, які за матеріалами України не проводилися, чи їх лише торкалися. Так, у томах № 2, 4, 8 серії KUP аналізувалися питання доступу до персональних даних та їх захисту, у томах № 13, 21 KUP розглядалися кримінологічні аспекти психіатричного впливу на злочинця, томи № 16, 19 KUP присвячені питанням, пов’язаним з абстиненцією, том № 31 KUP — діяльності таємних агентів та

VTP-персон у кримінальному судочинстві. Іншою особливістю німецьких досліджень є увага до кримінологічних аспектів правопорушень. У томі № 33 KUP викладено аналіз статевих деліктів, том № 41 KUP присвячений сексуальним девіаціям молоді та дорослих, у томі № 43 KUP досліджувалися кримінологічні аспекти ексгібіціонізму. Інтерес німецьких дослідників до проблеми взаємодії галузей права у запобіганні злочинності знайшов відображення у томах № 56 і № 54 KUP, які відповідно містять матеріали щодо «приватизації» кримінального судочинства і питань насильства у приватному просторі (приміщенні). До найбільш крайніх проявів специфіки та відмінностей належить пропозиція згорнути зростаюче запобігання злочинності, здійснення якого все більше обмежує права громадян ФРН, а в Україні — вимоги посилити запобіжну функцію держави у протидії неконтрольованій злочинності.

Згідно зі статутними завданнями важливе значення KrimZ надає документуванню: підготовці та виданню бібліографічних списків та оглядів, 15 з яких опубліковано на офіційному сайті KrimZ [4]; виданню реферативних кримінологічних довідників (Werner Sohn. Referatedienst Kriminologie) щодо основного змісту публікацій у галузі кримінології (німецькомовних країн). Всього опубліковано дев’ять реферативних довідників.

KrimZ випустила два томи із серії «Кримінологія і практика» англійською мовою, досліджувала англо- американську кримінологічну літературу (опублікувавши результати на паперовому носії та в Інтернеті). її вчені часто цитують англо-амери- канські, але не використовують сучасні українські джерела. Вибіркове зіставлення результатів досліджень однойменних чи близьких установам тем переконує в існуванні солідного підґрунтя для взаємного використання напрацювань та відносин співробітництва. Дослідження установ споріднює структурна, функціональна і предметна близькість. Існуючі відмінності переважно зумовлені різним кутом зору чи вивченням різних сторін, станів одного і того ж об’єкта — злочинності. Вони, крім іншого, пояснюються особливостями соціального запиту, який не має збігатися. Розбіжності лише у нюансах знаходимо у низці розглянутих матеріалів. Так, аналіз питань кримінальної політики (том 42 KUP) вченими KrimZ зводиться до розгляду нових положень на сучасному етапі. Українські автори у випуску № 15 Інституту, а також у збірнику наукових праць «Проблеми законності» (№ 100, 2009 р.) звертають увагу на властиві саме нашій державі особливості політики у сфері протидії злочинності. Якщо вчені KrimZ розглядають кримінологію як навчальну дисципліну у підготовці студентів стаціонару, у післядипломній освіті чи у фаховому вдосконаленні (том № 10 KUP), то вчені-кримінологи видали універсальний підручник «Кримінологія», рекомендований «студентам, аспірантам і викладачам юридичних вищих навчальних закладів освіти, працівникам правоохоронних органів». Досліджуючи потерпілого від злочину, німецькі вчені виділяють кримінологічні, правові та практичні аспекти (том № 49 KUP), українські дослідники розглядають у відомій монографії «Потерпілий від злочину» відповідні питання у кримінальному праві та процесі, у кримінології і криміналістиці. Проблема потерпілого від злочину українськими вченими розглянута детальніше, ніж у німецьких дослідників, зокрема її нормативно-правові аспекти. Деякі інші питання розглядалися глибше. Коли у KrimZ вивчали лише запобігання злочинності та кримінальну юстицію (том № 17 KUP), професор О. Кальман разом із співавторами виділяв стан злочинності та реформування правоохоронних органів (випуск № 12 Збірника Інституту), ефективність діяльності правоохоронних органів у профілактиці економічних злочинів (випуск № 5), ресурсне забезпечення правоохоронних органів у протидії злочинності (випуск № 13). Більш струк- турованим та насиченим подробицями виявилося дослідження рецидивної злочинності, здійснене В. Батиргареєвою (порівнювалася публікація у випуску № 15 Збірника та інші її результати з публікаціями тому № 45 KUP). Дослідження злочинності у сфері статевих відносин (томи № 27, 29, 32, 33, 34, 38, 41, 58 KUP) у низці питань збігаються з результатами вивченням статевих злочинів, виконаних Л. Дорош (випуск № 14) та А. Лукаш (випуск № 15). Розгляд у KrimZ питань запобігання злочинності, пов’язаної з наркотиками, зіставні з дослідженнями професора А. Закалюка та співавторів (випуск № 9 Збірника Інституту).

Одна з течій німецької кримінології — критична кримінологія — має прихильників також серед авторів KrimZ. З її позицій думка українських вчених про нестабільність вітчизняного кримінального законодавства, яка перешкоджає плануванню заходів протидії злочинності [5, 7] є конструктивним спонуканням до вдосконалення. У тому ж аспекті мають розглядатися висловлювання професора В. Голіни, який виступив проти захоплення окремих українських авторів загальнотеоретичними, понятійними, термінологічними та методологічними питаннями, «війною понять» і який підкреслив радянське коріння цього явища та обґрунтовано заперечив «довколонаукове тупцювання» [6, 111]. Подібні думки висловлював на конференції KrimZ у 2010 р. у м. Вісбадені професор кафедри кримінології Цюріхського університету і перший Президент Європейської асоціації кримінологів (ESC) М. Кілліас, підкреслюючи практичність швейцарської та затеоретизованість німецької кримінології. У низці інших публікацій спеціалізованих установ ФРН і України також спостерігається збіг думок, що свідчить про близькість шляхів їх розвитку.

Загальне порівняння Збірника № 16 Інституту НАПрН України з № 54 KUP показує зіставність обсягу (кількості) сторінок, але перевагу KUP щодо кількості кримінологічних публікацій. Завдяки відкритості та зв’язкам з науковою громадськістю Збірник Інституту набув більше внутрішнього та міжнародного авторитету, ніж того додала закритість, характерна, наприклад, для збірника «Вопросы борьбы с преступностью» з грифом «для служебного пользования» і для відомчого Інституту проблем зміцнення законності та правопорядку Генеральної прокуратури Російської Федерації. Потреба у Збірнику Інституту НАПрН України розвивається і має наслідком збільшення його обсягу втричі та набуття статусу авторитетного джерела української кримінології.

Зумовлюють вибір і структуру розглянутих тем, зміст наукового «замовлення» досліджень і відповідних засобів запобігання, а також існування набагато більшого числа у ФРН, ніж в Україні, кримінологічних видань, досліджень і публікацій сутнісні економічні та соціальні відмінності країн. Завдяки великим видаткам державного бюджету ФРН (у 2011 р. 305,8 млрд євро, у тому числі — Федерального Міністерства освіти та досліджень 11,64 млрд євро) та незрівняно більшому загальному обсягу інвестицій у науку і розвиток (у 2011 р. має становити 60 млрд євро — майже два державних бюджети України) німцям створено більш сприятливі, ніж українцям, умови і можливості для наукових досліджень за державний чи за власний кошт. На одну людину у ФРН припадає 47 кв. м житлової площі та 60 000 євро (без вартості нерухомого майна), «середній» дорослий німець володіє (нерухомим та іншим майном, грошовими коштами) багатством загальною вартістю 155 000 євро. Видатки німецького бюджету у 10 разів більші за видатки Державного бюджету України (на

2010 р. заплановано 30,9 млрд євро, видатки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України — 1,3 млрд євро (13 723 853,3 тис. грн)), але це лише частка історично і тепер існуючої нерівності умов функціонування науки. Кінцевим наслідком різноманітного впливу німецького права на розвиток українського права може збільшитися залежність від німецької могутності. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка від часу його заснування навчалися та викладали чимало німців, включаючи М. Бунге, М. Ренненкамп- фа та Е. Траутфеттера, які були його ректорами. У середньовічній Україні кілька століть діяло Магдебурзьке право, у радянські часи правова наука декількох поколінь розвивалася у контексті німецьких теорій К. Маркса і Ф. Енгельса. У наш час німецькому праву сприяє діяльність на території України німецьких фондів К. Аденауе- ра, Г. Зайделя, Ф. Наумана та інших організацій. Гете-Інститут допомагає опанувати німецьку мову, служба «ДААД» — науковим обмінам між Україною і ФРН.

Відсутність очевидних ознак допомоги на міжнародному рівні українській науці, її впливу на німецьку чи інші західноєвропейські науки не сприяє підвищенню рівня вітчизняних досліджень. Все більше українських вчених усвідомлює необхідність державного стимулювання міжнародно-значимих кримінологічних проектів. Щоб зацікавити іноземні спеціалізовані установи існуючими чи прийдешніми напрацюваннями, необхідно уніфікувати методики досліджень, запровадити європейські стандарти оцінки їх ефективності та зіставності, збільшувати кількість наукових повідомлень та публікації вітчизняних науковців у країнах ЄС. Виявлена зіставність досліджень двох спеціалізованих установ має позитивно вплинути на міжнародний імідж українського права, а також на зміну усталених у ФРН стереотипів щодо української кримінології.

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ

1. Борисов В. І., Зеленецький В. С., Батиргареєва В. С. Вклад Інституту вивчення проблем злочинності АПрН України в розвиток сучасної правової науки // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. / ред. кол. : Ю. В. Баулін (голов. ред.) та ін. — 2005. — Вип. 10. — С. 3—19.
2. Die Kriminologische Zentralstelle (KrimZ) ist die zentrale Forschungs- und Dokumentationseinrichtung des Bundes und der Lander fur den Bereich der Strafrechtspflege
3. Veroffentlichungen der Kriminologischen Zentralstelle e.V — Gesamtverzeichnis — (Stand: Dezember 2010) // http://www.krimz.de/fileadmin/dateiablage/download/publikationen.pdf
4. Elz, Jutta (2009). Auswahlbibliographie. In J. Elz (Hrsg.), Taterinnen — Befunde, Analysen, Perspektiven (S. 273—292). Wiesbaden: KrimZ (KUP — Kriminologie und Praxis; Bd. 58) download (PDF) // http://www.krimz.de/index.php?id=bibliographien
5. Тацій В., Борисов В., Тютюгін В. Актіальні проблеми сучасного розвитку кримінального права України // Право України. — 2010. — № 9. — С. 4—14.
6. Голіна В. В., Лукашевич С. Ю., Колодяжний М. Г., Кулікова В. В. Проблеми кримінологічного планування запобігання злочинності в Україні // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 17. — С. 106-123.