Об’єктами професійної діяльності юриста є: події та дії, які мають юридичне значення; правові відносини, що виникають у сфері функціонування державних інститутів; правові відносини громадян і організацій. Юрист повинен бути підготовлений до професійної діяльності відповідно до фундаментальної та спеціальної підготовки, а також до навчання в аспірантурі за своєю спеціальністю. Юрист може в установленому порядку працювати в освітніх установах і продовжити навчання за магістерськими програмами.

Кандидат, що претендує на посаду юрисконсульта, повинен:

• Здійснювати методичне керівництво правової роботи на підприємстві, надавати правову допомогу структурним підрозділам;
• Надавати висновки про відповідність чинному законодавству проектів наказів, положень, розпоряджень та інших документів підприємства;
• Брати участь у роботі по оформленню господарських договорів, готувати висновки про їх юридичну спроможність;
• Розробляти проекти колективних договорів;
• Своєчасно оформляти і подавати на державну реєстрацію зміни до статутних документів підприємства;
• Складати позовні заяви, захищати інтереси підприємства у суді;
• Консультувати працівників підприємства і клієнтів з питань чинного законодавства;
• Готувати обґрунтовані відповіді на претензії;
• Аналізувати та узагальнювати результати розгляду претензій судових і арбітражних справ;
• Оформлювати матеріали про залучення працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності;
• Вести довідково-інформаційну роботу із законодавства і нормативних актів із застосуванням технічних засобів. А також облік змін чинного законодавства та інших нормативно-правових актів, що затверджуються;
• Проводити роботу по ознайомленню посадових осіб підприємства з нормативними актами, що стосуються їх діяльності, а також про зміни в чинному законодавстві;
• Складати разом з адміністрацією колективний договір;
• Сприяти оформленню документів та актів майново-правового характеру;
• Здійснювати облік і зберігання судових та арбітражних справ, що знаходяться у провадженні і закінчені виконанням.

Юрист повинен мати такі компетенції:

—         володіти цивільною зрілістю та високою суспільною активністю;

—         професійною етикою, правовою і психологічною культурою;

—         глибокою пошаною до закону та дбайливим ставленням до соціальних цінностей правової держави, честі і гідності громадянина, міцністю моральних переконань, відчуттям власного обов’язку, відповідальністю за долі людей та доручену справу;

—         принциповістю і незалежністю в забезпеченні законності та правопорядку, свобод і законних інтересів особи, її охорони та соціального захисту;

—         необхідною волею і наполегливістю до виконання прийнятих правових рішень;

—         відчуттям нетерпимості до будь-якого порушення закону у власній професійній діяльності.

Відповідно до держстандартів освіти, навчальних планів, програм підготовки юристів, з урахуванням розвитку ринкової економіки й очікуваної

реформи вітчизняного законодавства спеціаліст юридичного профілю повинен мати такі ключові компетенції професіонала:

—         знати Конституцію України, етичні та правові норми, що регулюють ставлення людини до людини і до суспільства, довкілля, уміти враховувати їх при розробці екологічних та соціальних проектів;

—         мати цілісне уявлення про процеси й явища, що відбуваються у живій і неживій природі, розуміти можливості сучасних наукових методів пізнання природи та знати їх на рівні, необхідному для вирішення завдань, які виникають при виконанні професійних функцій;

—         бути здатним вести професійну діяльність в іншомовному середовищі;

—         мати наукове знання про здоровий спосіб життя, уміння і навички фізичного самовдосконалення;

—         володіти культурою мислення та мистецтвом логічного аналізу, знати його загальні закони і вміти в письмовій та усній мові правильно (логічно) їх вибудовувати;

—         уміти на науковій основі організувати свою працю, знати комп’ютерні методи збору, зберігання й обробки інформації, що вживаються у сфері його професійної діяльності;

—         бути здатним в умовах розвитку науки та соціальної політики, що змінюється, до переоцінки накопиченого досвіду, аналізу своїх можливостей; уміти набувати нові знання, використовуючи сучасні інформаційні освітні технології;

—         розуміти суть і соціальну значущість майбутньої професії, основні проблеми дисциплін, які визначають конкретну галузь його діяльності, бачити їх взаємозв’язок у цілісній системі знань;

—         бути здатним у професійній сфері на основі системного підходу будувати та використовувати моделі для опису і прогнозування різних явищ, здійснювати їх якісний та кількісний аналіз;

—         бути здатним поставити мету і сформулювати завдання, пов’язані з реалізацією професійних функцій, уміти використовувати для їх вирішення наукові методи;

—         бути готовим до кооперації з колегами та роботи в колективі, знати і вміти використовувати методи управління, уміти організувати роботу виконавців, знаходити та приймати управлінські рішення в умовах суперечливих вимог, знати психологію людей та окремих офіційних груп, основи педагогічної діяльності, форми і методи правового виховання населення;

—         бути методично та психологічно готовим до зміни характеру своєї професійній діяльності і роботи над міждисциплінарними проектами.

Показники, які характеризують результати праці керівника (професіонала чи фахівця)

Висока якість підготовки юриста вимагає комплексного підходу, тобто поєднання таких аспектів, як:

• спеціальна службова підготовка;
• правова освіта; формування певних професійно важливих психологічних властивостей особистості.

В діючій практиці роботи юристів психологічним аспектам підготовки юридичних фахівців не приділялося належної уваги. В основному враховувалися такі чинники, як досвід служби, формальні відносини в службовій ієрархії, дисциплінарні вимоги, статистичні показники виконання службових обов’язків.

Така практика роботи часто призводила до низької ефективності в розвитку професійної мотивації працівників, формального виконання службових обов’язків, негативних проявів в міжособистісних відносинах, плинності кадрів, слабкості у взаємостосунках з населенням, фактів професійної деформації.

У професійній діяльності юристів можна виділити наступні основні елементи: пізнавальну діяльність, конструктивну, організаторську і комунікативну. Всі ці структурні компоненти функціонують в органічній єдності.

З огляду на складність, багатоплановість, розмаїтість задач, розв’язуваних юристом, мінливість, наявність елементів раптовості, можна з повною підставою віднести пізнавальну діяльність юриста до розряду творчих, а основною формою забезпечення пізнання творче мислення [1, с. 67].

Під конструктивною діяльністю розуміється розумова діяльність фахівця, спрямована на планування дій з розкриття, розслідування, попередження злочинів, розшук злочинців. В конструктивній діяльності здійснюється планування самих етапів пізнавальної діяльності, в ній дається відповідь на питання, у якій послідовності ми будемо шукати невідоме. Пошукова і конструктивна діяльності юриста характеризують різні етапи єдиного процесу мислення.

Організаторська діяльність, допомагає юристу забезпечувати оптимальні умови для здійснення всіх видів професійної діяльності.

Вона складається з передачі, обміну інформацією і організації діяльності осіб, які виконують вказівки юриста.

Професійна діяльність юриста відрізняється широкою комунікативністю. Його комунікативна діяльність полягає в одержанні необхідної інформації за допомогою спілкування, тобто безпосереднього мовного контакту з навколишнім середовищем з метою рішення практичних оперативно#службових задач. Щоб впливати на людей у процесі спілкування, у юриста повинні бути високо розвинені інтелект, ерудиція і сильна воля. Велике значення має комплекс особистих властивостей, що визначають його людську привабливість. Навіть швидкий огляд основних психологічних особливостей і структурних елементів професійної діяльності фахівця юридичного профілю показує, наскільки складна і багатогранна його діяльність. Вона пред’являє до нього безліч різних вимог, серед яких найбільш важливі – розвинені професійно значимі якості особистості юриста.

До них можна віднести: професійно-психологічну орієнтованість особистості юриста; психологічна стійкість; розвинені вольові якості: уміння володіти собою в складних ситуаціях, сміливість, мужність, розумна схильність до ризику; добре розвиті комунікативні якості: уміння швидко встановлювати контакт із різними категоріями людей, встановлювати і підтримувати довірчі відносини; здатність впливати на людей при рішенні різного роду оперативно-службових задач; рольові вміння, здатність до перевтілення; розвинені професійно-значущі пізнавальні якості: професійна спостережливість і уважність, професійна пам’ять, творча уява; професійно розвинуте мислення, схильність до напруженої розумової діяльності, розвиту інтуїцію; швидкість реакції, уміння орієнтуватися в складній обстановці. Формування і розвиток цих якостей у юриста – тривалий і напружений процес, але це є необхідною умовою професійного становлення фахівця юридичного профілю тому, що недостатній розвиток цих якостей у юриста перешкоджає нормальному здійсненню функціональних обов’язків, породжує помилки в діяльності, викликає процеси професійної дезадаптації і професійної деформації.
Список використаної літератури

1. Гусарев, С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч. посіб. / С. Д. Гусарев, О. Д. Тихомиров. — 2-ге вид., перероб. — К. : Знання, 2006. — 487 с.
2. Журавський, В. С. Проблеми юридичної освіти // Юридичний вісник України. — 2003. — 25-31 січ. — С. 115.
3. Журавський, В. С. Юридична освіта в Україні: сучасний стан та напрями вдосконалення // Право України. — 2004. — №11. — С. 3-6.
4. Пліско, В. І. Теоретичні і методичні засади формування готовності працівників правоохоронних органів до діяльності в умовах екстремальних ситуацій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / В. І. Пліско ; Академія педагогічних наук України ; Інститут педагогіки і психології професійної освіти. — К., 2004. — 44 с.