Поняття юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства, як і юридичної відповідальності взагалі, є одним із най­більш дискусійних у вітчизняній юридичній науці. Саме тому перш ніж приступати до вивчення теми, студентам рекомендується повторити відповідний матеріал з теорії права, а також галузевих юридичних ди­сциплін у частині регулювання цивільної, адміністративної, криміна­льної, дисциплінарної і матеріальної відповідальності за трудовим правом. При формулюванні визначення юридичної відповідальності необхідно врахувати основні концепції, які склалися на сьогоднішній день у доктрині, а також аргументувати доцільність того чи іншого методологічного підходу.

Підставою юридичної відповідальності в галузі екологічних відно­син є екологічне правопорушення. Слід мати на увазі, що чинне зако­нодавство не містить нормативного визначення екологічного правопо­рушення, а передбачає загальні переліки таких правопорушень (закон “Про охорону навколишнього природного середовища) або ж пору­шень у галузі використання земель, вод, надр, рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, територій та об’єктів природно-заповідного фонду (поресурсові кодекси та закони). Тому важливим є визначення критерію, за яким те чи інше протиправне діяння може бути віднесене до кола екологічних правопорушень. У науці екологічного права сфор­мувалося два основні погляди на цю проблему. Відповідно до першого екологічними порушеннями слід вважати ті протиправні діяння, які за­вдають екологічну шкоду (шкоду довкіллю, життю і здоров’ю людини). Прибічники другого вважають, що екологічними правопорушеннями слід вважати більш широке коло протиправних діянь, зокрема пору­шення, що посягають на встановлений екологічний правопорядок.

Студентам необхідно проаналізувати вказані погляди, а також чинне законодавство і зробити власний аргументований висновок з цього приводу й на цій основі сформулювати визначення екологічних право­порушень, встановити їхні особливості та види.

Видами юридичної відповідальності за порушення екологічно­го законодавства є дисциплінарна та матеріальна відповідальність працівників, які допустили екологічні правопорушення в зв’язку з ви­конанням своїх трудових обов’язків, адміністративна, кримінальна і цивільно-правова. Відповідно слід вивчити підстави та особливості кожного з цих видів.

Так, розглядаючи адміністративну відповідальність за порушення екологічного законодавства, необхідно окреслити види адміністратив­них проступків у сфері екології, види адміністративних стягнень, які застосовуються до осіб, що допустили адміністративні правопору­шення, коло і компетенцію органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні порушення екологічної спрямованості. Окремо варто проаналізувати особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення екологічного законодавства, враховую­чи, що на цих суб’єктів не поширюється дія купап, і їх адміністратив­на відповідальність визначається спеціальними законодавчими актами (наприклад, Законом України “Про виключну (морську) економічну зону”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” тощо). Крім того, на особливу увагу заслуговує правова природа заходів щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) та припинення діяльності суб’єктів господарювання, що допустили по­рушення екологічного законодавства.

В еколого-правовій літературі набула поширення думка, згідно з якою майнова відповідальність за екологічні правопорушення є окремим самостійним видом юридичної відповідальності поряд з адміністрати­вною, кримінальною чи цивільно-правовою. При цьому така самостій­ність обґрунтовується, головним чином, особливостями і структурою шкоди, яка завдається порушеннями екологічного законодавства, а та­кож специфікою способів обчислення розміру відшкодування у разі її заподіяння. Вивчивши рекомендовані джерела, студентам слід зроби­ти власні висновки щодо проблеми визначення юридичної природи цієї відповідальності та бути готовими аргументувати свою думку.

Окремим питанням у рамках теми виділяється цивільна відповіда­льність за ядерну шкоду. Варто звернути увагу на її абсолютний харак­тер та з’ясувати інші особливості юридичної конструкції такої відпові­дальності, вивчивши її національне і міжнародно-правове регулювання.