1. Передумови появи й розвитку PR в Росії та його особливості

Говорячи про передумови становлення PR як відносно самостійного виду професійної діяльності, потрібно помітити, що згадані вище чинники конкуренції в сфері економіки і політики не тільки стали причиною виникнення виду діяльності, що розглядається, але і зараз продовжують впливати істотний чином на його подальший розвиток. Величезний вплив на процес розвитку PR-діяльності сьогодні надає ще один дуже важливий чинник. Це сучасні інформаційні технології. Сучасна інформаційна техніка по суті справи зробила переворот не тільки в способах і методах інформаційного впливу на людей, але і в самій свідомості людей, їх психології.

Поява в Росії PR як галузі професійної прикладної і наукової діяльності було викликано об’єктивними умовами розвитку суспільних відносин, інститутів громадянського суспільства, а також соціально-економічних, ринкових механізмів.

Суспільство, що не вразливе до прямолінійним пропагандистським акціям, виробило певну соціальну апатію для захисту від тиску пропаганди. Ця апатія залишилася з часів СРСР і до цих пір гальмує розвиток демократичного суспільства, так як багато дій нової влади не знаходять підтримки і розуміння у громадян.

У цих умовах затребуваності PR, як механізму побудови рівноправного діалогу, очевидна. Однак процес становлення паблік рилейшнз в Росії значно утруднений через кількох причин як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Основне місце серед цих причин займають серйозна соціально-економічна криза і постійна політична конфронтація.

До початкового етапу розвитку російського PR ставиться Період 1990-1995 років. До цього часу зараховують виникнення новий бізнес-напрямку, запозичення досвіду в закордонних країнах, заняття іміджмейкерством.

До даного періоду відносять:

—  видання теоретичної бази, зокрема , книги С. Блека «Що таке «паблік рилейшнз»?» російською мовою ;

—  поява перших PR-агентств;

—  створення об’єднання РАСО  (1991 р.);

— відкриття навчання спеціальності «Зв’язки із громадськістю» на факультеті міжнародної інформації в МГІМО.

Але, незважаючи на серйозні труднощі, вже зараз можна говорити про існування в Росії PR як сфери професійної діяльності. Однак професіонали в галузі паблік рілейшнз знаходяться в дуже складному становищі, тому що вони змушені не просто працювати у важких умовах, доводячи тим самим право PR на існування, але й постійно прагнуть зламати існуючий у суспільстві стереотип негативного ставлення до PR, що виник після низки гучних виборчих кампаній, під час яких широко застосовувалися нелегітимні політичні технології, викиди компромату і т.п.

Уперше спроба періодизації історії PR в Росії була зроблена В. Моїсеєвой. Вона виділяє три етапи розвитку PR-комунікацій в Росії. [5]

• Перший етап (1988-1991) — зародження ринку паблик рилейшнз, пов’язане з появою відповідних служб в державних структурах і відкриттям московських відділень міжнародних агентств. Розвиток підприємницької діяльності сприяє виникненню перших вітчизняних фірм, що роблять найбільш прості PR-послуги: в 1989 р. У Москві створюються агентства «Ніколо М» і «Місія Л», в 1990-м — «Іміджленд паблик рилейшнз» і інш. У Петербурзі перше PR-агентство «Балт-Арт» виникло в 1991 р. Як самостійний вид діяльності воно проголосило найпростіші послуги по зв’язках з громадськістю — проведення презентацій, прес-конференцій, здійснення зв’язків з пресою і ін.
• Другий етап (1991 — 1995) — період зростання і становлення. Російські агентства освоюють зарубіжний досвід, поступово адаптують його до вітчизняних умов і починають проводити великі PR-заходи і інформаційні кампанії. Найбільш активно розвивається політичний консалтинг, в ряді вузів починається навчання по спеціальності «Зв’язку з громадськістю». Народжується перше корпоративне об’єднання — Російська асоціація по зв’язках з громадськістю (РАЗГ) — як громадська некомерційна організація з правами юридичної особи.
• Третій етап починається в 1996 р. І характеризується якісним стрибком в розвитку PR. На цей процес впливає інформаційний ринок, що формується і змінну структуру масової свідомості, що вимагає все більше за тонкі і точні форми роботи з цільовими групами.

У результаті в масовій свідомості такі терміни як «паблік рілейшнз», «виборчі технології», та й просто слово «технології» стосовно до політики, стали чи не лайливими. «Масла у вогонь» постійно «підливали» ЗМІ, активно експлуатували виразу «чорний PR», «брудні технології» та ін.

Феномен російського PR полягає, перш за все, в тому, що, не маючи такої ґрунтовної традиції, як на Заході, він, незважаючи на величезні труднощі, динамічно розвивається і вже відіграє досить важливу роль в управлінні соціальними процесами, а також суттєво впливає на російську політичну культуру, економіку, духовне життя суспільства. А це, у свою чергу, є свідченням демократизації соціально-політичних процесів та розвитку інститутів громадянського суспільства.

«Чорний PR» — словосполучення, яке народилося у відповідь на впровадження політтехнологій на початку 90-х років і наклала відбиток на галузь в цілому. Зміна ситуації в політичному PR можливо лише при підвищенні соціальної відповідальності та формуванні стійкої громадянської позиції в суспільстві.

PR — сфера факультативна, залежна від позицій що у ній суб’єктів. Як мистецтвознавство відображає реальний стан справ у мистецтві, так і зв’язку із громадськістю існують на тому матеріалі, який пропонує їм демократичне суспільство.

Десять років, протягом яких активно розвивається PR в Росії, дуже маленький термін, для того, щоб оцінити роль конкретних особистостей і дій у цій сфері.

Безумовно, питання становлення та розвитку PR, його методології потребують подальшого детального вивчення і є частиною однієї із самих перспективних тем для дослідження.

2. Сучасний етап еволюційного розвитку PR в Росії

Молода історія PR Росії нараховує ледве більше одного десятиліття. При цьому більша частина вчених дійшла  висновку, що зв’язку із громадськістю стали проявлятися як діяльність тільки на початку 80х років. На початку 90х років цей напрямок стало самостійним напрямком діяльності, перші контракти з’явилися на початку 1991 року.

Більшість вітчизняних дослідників вважають, що PR-практика зародилася в Росії приблизно в 1990 році, коли перші відділи по роботі з громадськістю почали з’являтися в державних структурах, а міжнародні PR-агентства відкрили перші представництва в Москві.

У рамках цього періоду, за 5 років в цілому була сформована існуюча дотепер система влади, що замінила собою радянську.

На сучасному етапі в Росії розвиваються практично всі види паблік рилейшнз. PR-технології використовуються різними соціальними інститутами, успішна діяльність яких базується на позитивному відношенні до них з боку громадськості. Професійні інтереси активно лобіюються. Цільові аудиторії доброзичливо сприймають комунікаційні обіги.

Експерти оцінюють стан зв’язків із громадськістю як стабільне, і виділяють позитивну динаміку росту.

Сучасне суспільство складно уявити без ПР-спеціалістів. ПР стали окремою професією, що підпорядковується власним вимогами, законам і критеріям.