Вступ

Українська економіка, як і більшість світових економік, перебуває під впливом негативних проявів фінансово-економічної кризи. Держава почала втрачати надійні як внутрішні, так зовнішні джерела необхідного інвестування, що спричинило падіння виробництва, а відтак скорочення інвестиційних ресурсів держави та власних джерел інвестування у суб’єктів господарювання. Державна інвестиційна політика в будь-яких умовах залишається в руках держави основним інструментом регулювання відтворювального процесу і створення матеріальної бази розвитку економіки. Вона повинна враховувати загальний стан економіки на даному етапі розвитку та на перспективу, включати оцінку можливих джерел формування інвестиційних ресурсів на всіх рівнях господарювання, визначати пріоритети в інвестиційній сфері й передбачати методи їх реалізації.

Дослідженням проблем інвестиційної політики та формування інвестиційного клімату в державі займались такі вітчизняні фахівці, як: І.А. Бланк, В.В. Борщевський, Л.М. Борщ, Є.Г. Величко, А.Ф. Гойко, Б.В. Гунський, Г.О. Мазур, А.А. Пересада, С.І. Прилипко, В.П. Савчук, О.О. Удалих, В.Г. Федоренко та інші.

Основна мета роботи  — розглянути теоретичні та практичні аспекти державної політики у сфері інвестування.

1. Проблеми інвестиційної політики та формування інвестиційного клімату в державі

Однієї з найбільш гострих проблем сучасної України залишається досягнення стабільного економічного росту. До числа факторів, що роблять безпосередній вплив на динаміку економічного розвитку, безсумнівно, належить інвестиційній сфері, в якій процеси економічного оновлення та зростання визначаються розмірами, структурою інвестицій і швидкістю їх здійснення У макроекономічному аспекті інвестиційна діяльність є процесом закладання майбутнього економіки країни, тому чим більші обсяги інвестицій у поточному році, тим більший може бути обсяг валового внутрішнього продукту країни в майбутньому періоді. Динаміка ВВП значною мірою визначається якісною структурою використання національного доходу на споживання та нагромадження та обсягом реальних інвестицій [7, с. 67].

Зміст інвестиційної політики багатогранний і охоплює не тільки послідовність етапів її розробки, але й детальну розробку її функціонального і тимчасового аспекту. Будучи частиною фінансової політики держави, інвестиційна політика також виступає як засіб здійснення економічної й соціальної політики держави.

Державна інвестиційна політика реалізується у двох основних формах — прямому й непрямому регулюванні інвестиційної діяльності. Державне регулювання розвитку виробництва й соціальної сфери, що реалізується через фінансування капітальних витрат бюджетом, розглядається і як інвестиційна діяльність держави, що забезпечує йому поступальний розвиток. Завданням будь-якої держави є розвиток своєї інвестиційної та інноваційної діяльності, що забезпечує, в першу чергу, зростання промислового виробництва, що перетворює державу із сировинного придатка світової економіки в країну з конкурентоспроможним експортом. Розробка інвестиційної політики повинна починатися з визначення концептуальних основ розвитку суспільства і держави, встановлення її ролі в суспільному відтворювальному процесі на відповідному часовому етапі. Потім формулюються мета і завдання інвестиційної політики, які відповідають основним напрямам соціально-економічного розвитку країни й використання інвестиційних ресурсів в інтересах громадян та суспільства [8, с. 77-79].

Необхідно зазначити, що інвестиційна діяльність в Україні відбувається у складних умовах, пов’язаних як із світовою фінансовою кризою, так і з певною низкою внутрішніх чинників. Незважаючи на це, активність інвестиційної діяльності в Україні поволі зростає, про що свідчать дані табл. 1, з якої слідує наступне — обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну зростає і на 01.04.2010 року становить 40,00 млрд. дол. проти 29,5 млрд. дол. у 2008 році, така ж позитивна динаміка спостерігається і в обрахунку обсягу прямих іноземних інвестицій на одну особу, і зараз вона становить 872,1 дол., на таке покращення зокрема вплинуло і зменшення чисельності населення України з 46,37 млн. осіб у 2008 році до 45,87 млн. осіб у 2010 році. Ситуація повільними темпами покращуються про що свідчать розміри номінальної заробітної плати, яка у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшилась на 13,76%, а мінімальна заробітна плата збільшилась у 2010 році проти 2009 року на 46,78%. Однак, за досліджуваний період відзначається поступове збільшення обмінного курсу гривні до долара, що означає, що кожний вкладений долар в економіку країни буде мати більш вагомий економічний ефект і сфера використання цих грошей буде ширшою [3].

Формуючи та запроваджуючи інвестиційну політику, яка є частиною економічної політики, визначаючи обсяг, структуру та напрями вкладення інвестицій, зростання основного капіталу та їхнє відновлення на основі досягнень науки і техніки, держава реалізує свої функції щодо регулювання інвестиційного процесу у сфері інвестування через правове, організаційне та інформаційне забезпечення й моніторинг. Інформаційне забезпечення і моніторинг відбивають стан капіталу галузей економіки, залучення інвестицій і здійснення інвестиційної діяльності, стан інвестиційного потенціалу, а також діяльність суб’єктів та об’єктів інвестування. Організаційне забезпечення полягає у формуванні державних органів регулювання в інвестиційній сфері. Воно також містить у собі організацію і технологію розробки та реалізації державних програм інвестування й забезпечення страхування інвестицій. Успіх інвестиційної політики визначається певним правовим забезпеченням.

Таблиця 1. Основні економічні показники

№	Показник	Досліджуваний період, роки			Абсолютне відхилення,(+,-)		Відносне відхилення, %
		2008	2009	2010	2009	2010	2009	2010
1	ВВП у фактичних цінах, млн. грн.	720731	950503	218125 01.04.10	229772	-732378	31,88,	-77,05
2	Кількість наявного населення, млн. осіб	46,37	46,16	45,87 01.06.10	-0,21	-0,29	-0,45	-0,63
3	Прямі іноземні інвестиції в Україну, млрд. дол.	29,5	35,7	40,00 01.04.10	6,2	4,3	21,02	12,04
4	Прямі іноземні інвестиції на одну особу, дол.	636,5	775,3	872,1	138,8	96,8	21,81	12,49
5	Прямі іноземні інвестиції з України, млрд. дол.	6,1966	6,1986	6,8 01.04.10	0,002	0,6014	0,03	9,70
6	Прямі інвестиції в Україну, за даними платіжного балансу, млрд. дол.	38,5	48,4	52,0 01.01.10	12,6	3,6	25,71	7,44
7	Номінальна заробітна плата середня, грн.	1351	1809	2058 середня за січень — травень 2010р	458	249	33,90	13,76
8	Мінімальна заробітна плата за місяць, грн.	515	605	888 з 01.07.10	90	283	17,48	46,78
9	Обмінний курс НБУ (грн. / 100 дол.)	505,00	798,5	789,03 20.08.10	293,5	-9,47	58,12	-1,19
10	Обмінний курс НБУ (грн. /100 Євро)	741,95	1144,88	1012,8 20.08.10	402,93	-132,08	54,31	-11,54
11	Облікова ставка НБУ, %	10	12	7,75 20.08.10	2	-4,25	20	-35,42

Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні визначається законами «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», «Про підприємництво», «Про господарські товариства» тощо. Крім того, діють низка указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, які формують політику державного регулювання інвестиційної діяльності в нашій країні.

Економіка України перебуває в складній економічній ситуації, яка зберегла тенденції до погіршення у 2015 році внаслідок продовження агресивної політики Російської Федерації, окупації Криму і військових операцій на сході України.

Питання створення сприятливих умов розвитку бізнес-клімату в Україні залишається одним з найактуальніших.

Обсяг залучених з початку 2015 року прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на 1 липня 2015 р. становив 42851,3 млн. дол. США (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) та в розрахунку на одну особу населення – 1000,5 дол.

Отже, Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в Україні.

У рейтингу інвестиційної привабливості країн світу International Business Compass за 2015 рік, опублікованому компанією BDO, Україна за рік піднялася на 20 позицій.

Україна в рейтингу розташовується на 89 місці і входить до переліку країн, що показали найкраще зростання за рік, нарівні з Білоруссю і Латвією. У 2014 році наша країна займала 109 місце.

Зазначені індекси формуються компанією BDO спільно з Гамбургським інститутом світової економіки, і характеризують економічну і фінансову привабливість різних країн світу на підставі трьох основних показників: економічних, політичних і соціокультурних умов.

У цьогорічному рейтингу легкості ведення бізнесу, що його укладає Світовий банк, Україна посіла 96 місце і покращила свої позиції відразу на 16 пунктів порівняно з минулим роком.

У доповіді Doing Business 2015 відзначається, що минулого року в Україні було досягнуто важливого прогресу у сферах реєстрації прав власності та оподаткування – за цими двома показниками Україна поліпшила своє місце на 25 позицій.

У 2013 році з загальним значенням 0,116 Україна посідає місце вище середнього серед країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку за індексом ступеню обмежування прямих іноземних інвестицій в Україні (індекс ПІІ), який був підготовлений Організацією економічного співробітництва та розвитку.

Індекс ПІІ є інструментом оцінки та порівняння (бенчмаркінг) країн, шляхом вимірювання реформ та оцінки їх впливу (аналіз обмежень, встановлених законом) та є найважливішим чинником, що визначає привабливість України для іноземних інвесторів.

Цей індекс, що використовується в сукупності з іншими індикаторами, які також вимірюють різноманітні аспекти клімату ПІІ, сприяє оцінці міжнародної інвестиційної політики України щодо прямих іноземних інвестицій.

2. Розвиток та активізація інвестиційної діяльності в Україні

Розроблена Програма «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток», сприятиме прийняттю ряду законів, які охоплюють удосконалення митного режиму, розвиток державно-приватного партнерства, підвищення ефективності функціонування ринку цінних паперів тощо, що сприятиме вдосконаленню існуючої інвестиційної політики.

Відповідно до Концепції Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності      на 2011-2015, оптимальним варіантом розвитку та активізації інвестиційної діяльності в Україні є проведення активної державної політики у цій сфері.

Розбудова системи державного інвестування має здійснюватися за напрямами, які включають в себе удосконалення методології розроблення, оцінювання та відбору інвестиційних проектів         для надання першочергової державної  фінансової  підтримки, забезпечення розвитку  системи прямих державних    інвестицій   та прозорості процесу державної фінансової підтримки інвестиційних проектів, здійснення контролю за ефективним використанням бюджетних коштів, наданих для реалізації інвестиційних проектів [7].

Фінансова криза значно звузила внутрішні джерела для інвестицій, міжнародні фінансові ресурси стали практично недоступними, багато міжнародних інвесторів вимушені обережніше ставитися до країн з несприятливим бізнес-кліматом, що є основним чинником, стримуючим інвестиції.

Макроекономічна нестабільність, неефективна регуляторна й податкова політика, високий рівень корупції, нерозвиненість механізмів державно-приватного партнерства, відсутність ефективних механізмів із залучення інвестицій і захисту прав інвесторів робить Україну менш привабливою для міжнародного капіталу в посткризовий період.

Тому, розробка адекватного українським реаліям інвестиційного механізму, дозволила б забезпечити достатній рівень інвестиційної привабливості.

У січні-червні 2015 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 1042,4 млн. дол. та вилучено 351,3 млн. дол. прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Зменшення вартості акціонерного капіталу за рахунок переоцінки, утрат та перекласифікації становило 3604,0 млн. дол., у тому числі за рахунок курсової різниці – 3539,3 млн. дол.

У 2015 році інвестиції надходили зі 133 країн світу. Із країн ЄС із початку року внесено 33154,9 млн. дол. інвестицій (77,4% загального обсягу акціонерного капіталу), з інших країн світу – 9696,4 млн. дол. (22,6%).

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає більше 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 12274,1 млн. дол., Німеччина – 5489,0 млн. дол., Нідерланди – 5108,0 млн. дол., Російська Федерація – 2685,6 млн. дол., Австрія – 2354,3 млн. дол., Велика Британія – 1953,9 млн. дол., Британські Віргінські Острови – 1872,6 млн. дол., Франція – 1539,2 млн. дол., Швейцарія – 1371,2 млн. дол. та Італія – 966,6 млн. дол.

При цьому, обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з України в економіку країн світу на 1 липня 2015 р. становив 6254,4 млн. дол., у т.ч. у країни ЄС – 6015,4 млн. дол. (96,2% загального обсягу), в інші країни світу – 239,0 млн. дол. (3,8%).

Прямі інвестиції з України здійснювались до 46 країн світу, переважна частка яких була спрямована до Кіпру (93,0%).

Вимоги українських прямих інвесторів за борговими інструментами до підприємств прямого інвестування за кордоном на 1 липня 2015 р. становили 218,0 млн.дол.

Загальний обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу та боргових інструментів) в економіку країн світу становив 6472,4 млн.дол. США.

Одним із головних чинників прискорення розвитку економіки є приплив прямих іноземних інвестицій, використання яких сприяє забезпеченню потреб національної економіки в необхідній сировині та продукції, стимулює розвиток економічно-ефективних і конкурентоспроможних експортерів, що надає можливість Україні потрапити в систему міжнародного поділу праці і капіталу. Акумулюючи капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій і менеджменту, іноземні інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але і роблять динамічними інші чинники в розвитку ринків товарів і послуг. Крім того, іноземні інвестиції є заходами макроекономічної стабілізації та дозволяють вирішувати багато соціальних проблем.

Протягом 2014-2015 років Урядом України вжито комплекс заходів зі створення якісно нових умов ведення бізнесу, що мають забезпечити відбудову економіки України та її стабільний розвиток.

Завдяки цьому, у рейтингу Світового банку «Doing Business 2015» Україна за показником легкості ведення бізнесу займає 96 місце серед 189 країн світу (у 2014 році — 112 місце).

На сьогодні в Україні створене правове поле для інвестування та розвитку державно-приватного партнерства. Законодавство України визначає гарантії діяльності для інвесторів, економічні та організаційні засади реалізації державно-приватного партнерства в Україні.

На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.

У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків і інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Для підвищення захисту іноземних інвестицій Законом України від 16.03.2000 № 1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.

З допомогою іноземних інвестицій виникає можливість:

—         оновлення і модернізації виробництва;

—         задоволення потреб як внутрішнього так і зовнішнього ринку;

—         передавання управлінських навичок, передових технологій;

—         створення додаткових робочих місць;

—         збільшення податкових надходжень;

—         ефективне використання місцевих ресурсів;

—         сприяння структурній перебудові економіки;

—         позитивний вплив на зміну місця країни у міжнародному розподілі праці [9, С. 77-79].

Використання прямих іноземних інвестицій надає можливість Україні потрапити в систему міжнародного поділу праці і капіталу. Державна стратегія залучення іноземних інвестицій має враховувати класифікацію галузей промисловості залежно від наявності потенційних джерел фінансування. Для створення ефективної системи залучення іноземних інвестицій необхідна реалізація певних організаційних заходів зі створення єдиної цілісної системи державного управління інвестиційними процесами, яка б приваблювала відповідні структури для роботи з іноземними інвестиціями, узгоджувала діяльність із міжнародними організаціями, проводила експертизи найважливіших проектів і їхній конкурсний відбір. Для створення ефективної системи залучення іноземних інвестицій необхідна реалізація певних організаційних заходів зі створення єдиної цілісної системи державного управління інвестиційними процесами, яка б приваблювала відповідні структури для роботи з іноземними інвестиціями, узгоджувала діяльність із міжнародними організаціями, проводила експертизи найважливіших проектів і їхній конкурсний відбір.

У сучасних умовах розраховувати тільки на іноземні інвестиції в економічному розвитку не варто, головне сьогодні — це пошук власних ресурсів, відкриття яких дасть змогу покращити стан вітчизняної економіки. Тому потрібно створювати сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних.

Держава повинна бути найбільшим підприємцем в Україні через використання бюджету. Витрати бюджету є вагомим засобом формування сукупного попиту, а через нього — стимулювання інвестицій взагалі та їхньої міжгалузевої структури зокрема. Тут варто виділити також систему соціальних бюджетних проблем, оскільки вони мають вплив на структуру попиту, бо ж соціальні виплати з бюджету отримують люди, які витрачають їх на ринку споживчих товарів, а це стимулює виробництво та відповідні інвестиції.

Для забезпечення розвитку інвестиційного ринку та інвестиційної інфраструктури необхідно створити умови для ефективного функціонування інноваційних фінансово- кредитних установ та інвестиційних підприємств, забезпечити становлення та розвиток індустрії прямого інвестування та венчурного капіталу, створити умови для залучення інвестицій на міжнародних ринках капіталу, а також забезпечити розвиток ринку цінних паперів.

Висновки

Вирішенню проблемних питань інвесторів покликані сприяти комісії із сприяння  досудовому врегулюванню спорів з інвесторами, які можуть створюватися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування як тимчасові консультаційно-дорадчі органи з метою сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвестором і органом виконавчої влади (місцевого самоврядування).

Підписано та ратифіковано Верховною Радою України міжурядові угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій з  більше ніж 70 країнами світу.

З метою належної реалізації національних зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних і торговельних інтересів за кордоном та залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України, з квітня 2013 року при МЗС функціонує Рада експортерів та інвесторів України.

З метою активізації роботи щодо розвитку та реалізації інвестиційного потенціалу України, збільшення обсягу іноземних інвестицій, підтримки пріоритетних інвестиційних проектів, поліпшення інвестиційного клімату в державі, забезпечення захисту прав інвесторів, сприяння ефективній взаємодії інвесторів з державними органами у грудні 2014 року Указом Президента України утворено Національну інвестиційну раду.

З метою пошуку дієвих механізмів залучення іноземних інвестицій в Україну Урядом держави на регулярній основі проводяться бізнес-форуми за участю потенційних іноземних інвесторів.

Зазначені заходи покликані сприяти покращенню інвестиційного іміджу України та збільшенню обсягів залучення іноземних інвестицій та капітальних інвестицій в економіку держави.

Список використаної літератури

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2006. – 368 с.
2. Бутук О.І., Н.І.Волкова Н.І. Макроекономіка. – К.: «Знання», 2007. -235с.
3. Круш П.В., Тульчинська С.О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.
4. Мельникова В.І., Клімова Н.І. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 394 с.
5. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник. – К.: «Основи», 2003. – 517 с.
6. Кириченко А .А. Антикризова інвестиційна політика України / А. А. Кириченко, О. І. Харченко // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — № 1 (103).
7. Концепція розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.in.gov.ua.
8. Мазур Г. О. Особливості державної інвестиційної політики України / Г. О. Мазур // Економіка ринкових відносин. — 2008. № 2.
9. Марцин В. С. Значення іноземного інвестування для інтегрування України в світовий економічний простір в умовах глобалізації / В. С. Марцин // Регіональна економіка. — 2009. — № 1 (51).