Актуальність теми. Однією з найскладніших проблем переходу України від індустріальної економіки до економіки знань є ефективне використання інтелектуального потенціалу суспільства та його подальший розвиток. Основним напрямом розвитку інтелектуального забезпечення процесу управління підприємствами є глобалізація, виявом якої є інтернаціоналізація торговельно-економічної діяльності в умовах різкого зростання рівня її інтелектуалізації. Сьогодні потрібні нові підходи управління підприємством. Ці підходи обґрунтовані інтелектуальною діяльністю підприємства, його рівнем знань, конкуренцією, новими цілями в діяльності підприємств відповідно до законодавчих актів, прийнятих державою останнім часом. Саме в ринкових умовах стає можливим, ефективним та зручним вміння використовувати інтелектуальний потенціал, накопичений світовою практикою.

Управління підприємствами базується на чіткому дотриманні вимог законодавчої бази України щодо інтелектуальної власності, використанні продуктів інтелектуальної діяльності, спеціалізації підприємств. Позитивний вплив на розвиток даних підприємств матиме теоретичне та практичне втілення сучасних світових підходів до управління, а саме нова парадигма управління інтелектуальним капіталом підприємства. Визначені питання є предметом нашого дослідження, метою якого є удосконалення системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством.

Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи інтелектуальної власності та її розвиток в умовах інтернаціоналізації, необхідно назвати дослідження таких зарубіжних вчених як А. Брукинг, Г.Белінгер, Б. Генкин, Т. Давенпорт, А. Древаль, В. Єфремов, В. Зінов, А. Козирьов, Л. Лукичева, Б.Мільнер, Г. Пробст, П. Саліван, П. Страссман, Т. Стюарт, Д. Тіс, Л. Хантер та ін.

Вагомий внесок у розвиток концепції інтелектуальної власності, оцінки вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності зробили і вітчизняні вчені: Г. Андрощук, В. Антонов, І. Бланк, М. Вачевський, М. Войнаренко, С. Володін, І. Дахно, О.Кузьмін, Л. Курило, С. Петрова, Б. Салихов, О. Ткачук, Л. Федулова, В. Харченко, О. Шпикуляк, П. Цибульова, А. Чухно та ін.

Разом з тим, окремі аспекти інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством залишаються нерозкритими й необґрунтованими. Отже, системне дослідження інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством за умов постійних змін сучасного інтелектуального простору є актуальним як в теоретичному, так і в практичному аспектах, що і обумовило вибір теми дослідження, його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно плану науково-дослідних робіт Вінницького національного аграрного університету в межах науково-дослідної теми «Дослідження розвитку трансформаційних процесів в аграрній економіці макрорегіону Поділля» (державний реєстраційний номер 0111U004338) у підтемі «Інтелектуальне забезпечення процесу управління підприємством», де автором обґрунтовано підходи до формування системи інтелектуального забезпечення управління підприємством та у відповідності з науковою тематикою Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету за темою: «Організаційно-економічні аспекти удосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону» (державний реєстраційний номер 0107U008659), де автором було сформовано комплекс методичних рекомендацій щодо організації інтелектуального забезпечення на підприємстві.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття теоретико-методологічних питань інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством та розробка практичних рекомендацій щодо його оцінки.

Виходячи з мети дослідження в роботі поставлені такі завдання:

• обґрунтувати сутність і значення інтелекту, інтелектуальної діяльності на сучасному підприємстві;
• розкрити теоретичні підходи та особливості управління інтелектуальним забезпеченням підприємства;
• розробити концепцію формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління на підприємствах Вінницької області;
• визначити основні способи та шляхи трансформації знань в інтелектуальний капітал підприємства;
• побудувати алгоритм формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством;
• побудувати систему оцінки інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством;
• розробити автоматизовану систему інтелектуального забезпечення підприємства.

Об’єктом дослідження є процеси формування та функціонування системи управління підприємством на основі інтелектуалізації праці.

Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні аспекти інтелектуального забезпечення управління сучасним підприємством.

Методи дослідження. Дослідження базується на використанні принципу єдності теорії і практики, прогнозування розвитку економічних процесів. На основі методів наукової абстракції, історико-логічного, порівняння, узагальнення поглиблено та уточнено сутність категоріального апарату у розділі 1. У дослідженні використані такі методи: системного підходу – для визначення передумов формування системи інтелектуального забезпечення у п. 2.3. та розробки алгоритму формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством у п. 3.2; аналізу та синтезу, статистичний – для дослідження стану розвитку науково-інноваційної складової підприємств Вінницької області у п. 2.1; економіко-математичний – для оцінки ефективності використання нематеріальних активів підприємствами Вінницької області у п. 2.2; комп’ютерного моделювання – для розробки програми оцінки інтелектуального забезпечення машинобудівного підприємства у п. 3.3.

Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних економістів, матеріали Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного департаменту інтелектуальної власності, міжнародних економічних організацій, а також закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали фінансової звітності підприємств, результати анкетних опитувань.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати, що становлять наукову новизну, отримані у ході вирішення завдань, визначених метою дослідження, полягають у наступному:

        вперше:

• розроблено концепцію та методику формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління, що складається з функціональних блоків – інформаційне забезпечення, наука та освіта, творчість та пізнання, економічні відносини, законодавство та право. Реалізація цієї концепції дозволить на практиці підвищити ефективність інтелектуальної діяльності підприємств;
• побудовано та впроваджено автоматизовану систему оцінки інтелектуального забезпечення машинобудівного підприємства, яка полягає у поетапному розрахунку основних показників інтелектуальної діяльності підприємства згідно функціональних блоків та створенні бази даних наявних інтелектуальних засобів підприємства з розрахунком ефективності за кожним показником;

удосконалено:

• сутність терміну «інтелектуальне забезпечення», який на відміну від існуючих полягає у визначені здатності підприємства використовувати інтелект працівників як засіб праці для створення інтелектуального капіталу та його подальшого збереження або комерціалізації;
• методичні положення для визначення взаємозв’язку між термінами «інтелектуальна власність», «нематеріальні активи», «інтелектуальний капітал», «інтелектуальні активи», за яким інтелектуальний капітал є ширшим поняттям ніж попередні, включає інтелектуальні активи та формує інтелектуальну власність підприємства;
• змістовність алгоритму формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством та розроблені методичні рекомендації щодо побудови системи управління інтелектуальним забезпеченням підприємства;

набулo пoдальшoгo рoзвитку:

• методичні підходи до трансформації знань в інтелектуальний капітал підприємства через удосконалення інтелекту працівників, створення інформаційних інтелектуальних систем, поєднання практичної діяльності працівника та його навчання для збільшення особистих знань.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні і методичні положення та висновки поглиблюють теорію й методичні підходи економічної науки з проблем формування інтелектуального забезпечення, а практичні рекомендації, викладені в роботі, дозволяють провести обґрунтовану оцінку інтелектуального забезпечення та впровадити конкретні заходи щодо його формування та розвитку на машинобудівних підприємствах.

Отримані в дисертаційній роботі результати рекомендовано до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації (довідка про впровадження № 2-1-28-1211 від 06.06.2011) на підприємствах для вирішення завдань інтелектуалізації господарської діяльності підприємницького сектору та Головним управлінням економіки Вінницької облдержадміністрації (довідка про впровадження № 1673/03 від 06.06.2011). У практику роботи ВАТ «Барський машинобудівний завод» (довідка про впровадження № 77/10 від 26.10.2010) впроваджено концепцію та методологію формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління на машинобудівних підприємствах. На ПрАТ «Калинівський машинобудівний завод» (довідка про впровадження № 2-7/03 від 01.11.2010) використовуються практичні та теоретичні рекомендації щодо формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством, впроваджено автоматизовану систему оцінки інтелектуального забезпечення машинобудівного підприємства. Державним департаментом інтелектуальної власності України видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір (№ 39813 від 30.08.2011) – комп’ютерну програму «Програма оцінки інтелектуального забезпечення машинобудівного підприємства».

Основні положення дисертаційної роботи використані для теоретично-методичного забезпечення навчального процесу на кафедрі економіки підприємства та міжнародної економіки Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ при викладанні курсу «Міжнародна торгівля» (довідка № 27 від 17.10.2010).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на 13 міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: на науковій конференції «Економіка підприємства, проблеми теорії та практики» (м. Дніпропетровськ, 2004); «Науковий потенціал світу 2004» (м. Дніпропетровськ, 2004); «Розвиток наукових досліджень 2005» (м. Полтава, 2005); «Актуальные проблемы менеджмента, маркетинга и логистики» (м.Москва, 2005); «Наукові дослідження – теорія та експеримент 2006» (м. Полтава, 2006); «Теорії мікро-макроекономіки» (м. Феодосія, 2006); «Актуальні проблеми сучасної науки» (м. Київ, 2007); «Сучасний стан та перспективи розвитку економіки регіонів в контексті євроінтеграційних процесів» (м. Ялта, 2007); «Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації» (м. Вінниця, 2009); «Розвиток України в 21 столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Вінниця, 2010); «Реформування економічної системи України в контексті міжнародного співробітництва» (м. Вінниця, 2011); «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України» (м. Луцьк, 2011); «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (м. Ялта, 2011).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, здобуто автором особисто.

Публікації. Основні положення дослідження опубліковані у 21 науковій праці, загальним обсягом 4,7 друк. арк., з них: 8 статтей у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 224 сторінки, з них 36 сторінок додатків, список використаних джерел включає 190 найменувань на 18 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 171 сторінці комп’ютерного тексту, що містить 15 таблиць на 20 сторінках, з яких 1 займає 2 повні сторінки, 39 рисунків на 40 сторінках, з яких 7 на 7 повних сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством» розглянуто категоріальний апарат інтелектуального забезпечення підприємства; розкрито значення інтелекту та інтелектуальної діяльності на сучасному підприємстві; визначені особливості управління інтелектуальним забезпеченням підприємства.

Доведено, що взаємозв’язок між поняттями «інтелектуальна власність», «нематеріальні активи», «інтелектуальний капітал», «інтелектуальні активи» це сумарний інтелект працівника, який використовується як засіб праці для створення економічної вигоди підприємства та постійного його забезпечення.

Проведений аналіз інформаційних джерел та результати дослідження дозволяють стверджувати, що поняття інтелектуального забезпечення пов’язується з двома напрямками досліджень: перший – це інтелектуальний капітал, тобто ототожнення набутих знань, і другий – інформаційний ринок та інформаційні технології, які є складовою частиною інтелектуального забезпечення. Поєднання цих напрямів створює категорію більш складного змісту – «інтелектуальне забезпечення», під яким слід розуміти поетапний процес створення інтелектуальної власності, починаючи від виділення інтелектуальних активів з інтелектуального капіталу, а потім виділення інтелектуальної власності з інтелектуальних активів. Враховуючи вище зазначене, в роботі представлено поділ інтелектуального забезпечення управління (рис. 1).

Згідно рис. 1 під зовнішнім інтелектуальним забезпеченням слід розуміти економічну діяльність, що спрямована на забезпечення підприємства інтелектуальним капіталом. Внутрішнє інтелектуальне забезпечення це процес управління підприємством з використанням інтелекту працівників як засобу праці для створення інтелектуального капіталу та його подальшого використання для отримання прибутку.

В роботі виділено основні особливості категорій «інтелект» та «інтелектуальна діяльність», які визначають цінність людини на підприємстві в його інтелектуальній діяльності. Це дозволяє, на практиці, здійснити поділ інтелектуальної праці, у виробничій та невиробничій сфері, та визначити такі категорії працівників, як наукові дослідники та розробники, аналітики, експерти, економісти, патентознавці, фахівці з оцінки об’єктів інтелектуальної власності. В сукупності використання інтелекту соціального суб’єкта різної спрямованості дає можливість підприємству бути власником нової інформації та знань, отримувати від їх використання економічну вигоду, але для цього необхідно ефективно управляти інтелектуальною діяльністю – організовувати її та стимулювати.

Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що впровадження практики управління знаннями на підприємствах дає можливість максимізувати вартість знань, якими воно володіє, зробити власне інтелектуальне забезпечення більш продуктивним, підвищити інтелектуальний рівень управлінського персоналу і досягти ефективності у виробничо-господарській діяльності. Процес навчання має бути направлений на отримання навичок, орієнтованих на практику. Доцільним є використання моделі управління знаннями.

Специфіка інтелектуального забезпечення підприємства дає можливість охарактеризувати особливості його управління які полягають у реалізації інтелектуального забезпечення на основі впровадження на підприємстві практики управління знаннями, постійного оновлення знань за циклами навчання, переорієнтація корпоративного навчання на розвиток творчих здібностей, використання в структурі корпорації нового типу Інтелектуальних Комплексних Адаптивних Систем, створення та впровадження знань у основні організаційні процеси.

Зазначені концептуальні підходи до розв’язання проблеми, що досліджується, дозволяють на науково-системній основі обгрунтувати доцільність та необхідність впровадження інтелектуального забезпечення у процес управління підприємством.

У другому розділі «Сучасний стан розвитку та ефективності інтелектуального забезпечення процесу управління підприємствами Вінницької області» здійснено аналіз науково-інноваційної діяльності машинобудівних підприємств Вінницької області, проведено діагностику готовності їх переходу до нової парадигми управління; досліджено передумови формування інтелектуального забезпечення процесу управління на підприємствах регіону.

Встановлено, що для підприємств машинобудівної галузі Вінницької області за період 2005-2010 рр. найбільш вагомими факторами впливу на інноваційну діяльність є економічні (фінансова підтримка з боку держави, наявність власних фінансових ресурсів, купівельна спроможність та попит на новий товар, вартість інновацій, економічний ризик) та виробничі (інноваційно-інтелектуальний потенціал підприємства, наявність необхідної інформації, можливість кооперації з іншими підприємствами, науковими організаціями, наявність та рівень технологічного обладнання). В той же час варто зазначити, що гальмують розвиток підприємств даної галузі такі фактори, як використання морально та фізично застарілого обладнання, висока вартість нововведень, брак фінансових ресурсів, недостатня підтримка держави, низький інноваційний потенціал підприємства, інтелектуальне старіння за рахунок невикористання інформаційних та промислових технологій – систем автоматизованого проектування, засобів автоматизованого управління виробництвом.

Дослідженням встановлено, що на підприємствах галузі відсутнє врахування інтелектуального капіталу в бухгалтерській та фінансовій звітності, в статті «нематеріальні активи». Нематеріальні активи (НМА) є складовою частиною інтелектуального капіталу підприємства. Результати аналізу використання нематеріальних активів досліджених підприємств за 2006-2010рр. подано у табл. 1.

Таблиця 1

Аналіз використання нематеріальних активів машинобудівними підприємствами Вінницької області за період 2006-2010 рр.

Рік	Показник
	Частка НМА у підсумку активів, %	Частка основних засобів у підсумку активів, %	Коефіцієнт амортизації НМА	Коефіцієнт придатності НМА	Коефіцієнт рентабельності НМА	Коефіцієнт виробничої віддачі НМА
ВАТ «Вінницький дослідний завод»
2006	0,002	17,59	0,96	0,04	3654,00	124428,00
2007	0,002	26,88	0,96	0,04	7937,00	230138,00
2008	0,008	42,12	0,7	0,3	1183,91	25009,10
2009	0,007	42,12	0,8	0,2	-374,00	19835,00
2010	0,006	29,86	0,8	0,2	1491,00	31922,00
ВАТ «Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова»
2006	0,007	72,33	0,8	0,2	-1255,00	11759,33
2007	0,006	79,26	0,8	0,2	-1552,33	7742,00
2008	0,005	72,21	0,87	0,13	-1872,00	12827,50
2009	0,005	71,15	0,87	0,13	-1567,00	17097,00
2010	0,52	71,35	0,07	0,93	-10,44	286,59
ПрАТ «Калинівський машинобудівний завод»
2006	0,07	19,58	0,69	0,31	29,55	879,28
2007	0,05	20,62	0,79	0,21	14,00	1637,54
2008	0,025	21,58	0,88	0,12	69,94	3750,38
2009	0,32	32,11	0,49	0,51	8,42	614,86
2010	0,33	32,71	0,50	0,52	8,55	671,22
ВАТ «Барський машинобудівний завод»
2006	0,018	28,83	0,9	0,1	234,93	7113,09
2007	0,023	30,56	0,86	0,13	206,65	6303,01
2008	0,006	34,31	0,96	0,04	543,65	20589,83
2009	0,01	28,25	0,94	0,06	450,00	16478,75
2010	0,37	24,91	0,32	0,68	5,00	394,27

В табл. 1 показано, що на досліджених машинобудівних підприємствах частка нематеріальних активів не перевищує 1 %. Із них найбільша частка (0,52%) у 2010 році спостерігається на ВАТ «Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова», а найменша (0,006 %) – ВАТ «Вінницький дослідний завод». Загалом, на досліджених підприємствах за період 2006-2010 рр. частка нематеріальних активів збільшилася, але залишається непомірно малою, що є негативним показником. Основною проблемою машинобудівних підприємств Вінницької області є не відсутність нематеріальних активів, а їх вибіркова оцінка та складність ідентифікації.

Проведені дослідження свідчать також про зниження загальної кількості поданих заявок на видачу охоронних документів та видачу патентів машинобудівним підприємствам Вінницької області (рис. 2), що підтверджує незначний відсоток нематеріальних активів у балансі кожного з аналізованих підприємств. Основною причиною такого стану є відсутність цілісної системи інтелектуального забезпечення процесу управління на підприємстві, яка б охоплювала систематичний централізований збір інформації щодо кількості створених об’єктів інтелектуальної власності, контроль за ними та ефективність їх подальшого використання. Також прослідковується недостатньо високий рівень кадрів, що стримує запровадження нової парадигми управління, що заснована на використанні науково-інтелектуальних ресурсів підприємства, його знань, винахідницької та раціоналізаторської діяльності.

Результати дослідження підтверджують існуючу тенденцію інтелектуального старіння машинобудівних підприємств Вінницької області за рахунок невикористання інформаційних та новітніх технологій, систем автоматизованого проектування, засобів автоматизованого управління виробництвом тощо. Крім того, виявлено низка причин, що стримують запровадження нової парадигми управління на машинобудівних підприємствах Вінницької області це: економія витрат на інвестиції в інтелектуальний та людський капітал; загальне моральне старіння кадрів та спеціалістів – «працівників знань»; відсутність індивідуального підходу до працівника, програм професійного кар’єрного росту; відсутність науково-інженерних розробок; неефективне впровадження та використання інформаційних технологій.

Поліпшення стану може бути вирішено в рамках запровадження концепції інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством. Дослідження засвідчують готовність керівників машинобудівних підприємств впроваджувати та відновлювати на науково-інтелектуальній основі внутрішньовиробничі системи навчання, винахідницьку та раціоналізаторську діяльності, проведення наукових досліджень на підприємстві. Спостерігається тенденція до підвищення освітнього та кваліфікаційного рівня персоналу досліджених підприємств, але відсутність у керівників уявлення про те, якою має бути система інтелектуального забезпечення не дає можливості її ефективно спроектувати та запровадити.

Визначені передумови доцільності формування інтелектуального забезпечення дозволили запропонувати концепцію інтелектуального забезпечення процесу управління для машинобудівних підприємств Вінницької області. Основними елементами даної концепції є: наукові принципи, які є основою побудови та функціонування системи інтелектуального забезпечення процесу управління на підприємстві; організаційна модель підвищення інтелектуального забезпечення управління підприємством; механізм розширення та нарощування знань підприємства для подальшої їх трансформації у інтелектуальний капітал. Відображення взаємозв’язку функціональних блоків інтелектуального забезпечення, їх склад та елементи управління у вигляді організаційної моделі представлено на рис. 3.

Викладена на рис. 3 послідовність реалізації моделі дозволить підняти якість управління, а з ним і прибутковість підприємства.

Обґрунтовано доцільність кооперації для машинобудівних підприємств Вінницької області по профілю виробництва, за яким підприємство вступаючи у договірні відносини з суб’єктами ділового середовища та суспільними інститутами, тим самим створює більш розширену інфраструктуру інтелектуального забезпечення галузі. В рамках дослідження, доцільним є проведення експертної оцінки діяльності промислових підприємства за різними вагомими критеріями, таких як: якість, витрати, строки, ступінь ризику, рівень новизни отриманих інтелектуальних результатів тощо. Для даної експертної оцінки можна використовувати наступні варіанти розрахунку: порівняння підходів (формула 1); визначення кумулятивного значення за кожним із варіантів (формула 2).

Доведено перспективність створення промислового кластеру машинобудівних підприємств для економіки Вінницької області та України загалом. Особливістю даної кооперації є створення спільного кластеру промислових підприємств одного регіону з внутрішніми інтелектуальними інститутами. Підприємства даного кластеру характеризуються типовістю сировини, що використовується, схожістю техніки та технології, але на відміну від галузевих підприємств, регіональні виробляють продукцію різну за призначенням і, як правило, не є конкурентами.

Формування єдиного апарату управління кластером машинобудівних підприємств регіону, із використанням досвіду та праці високоосвідчених керівників, дозволить підвищити загальний інтелектуальний рівень управління та ефективність здійснення виробничо-господарської діяльності загалом.

У третьому розділі «Шляхи формування та функціонування системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством» запропоновано способи та шляхи трансформації знань в інтелектуальний капітал підприємства; визначено алгоритм формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством; формалізовано систему інтелектуального забезпечення підприємства; побудовано систему оцінки інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством.

Зокрема, альтернативні варіанти створення та інтенсивного нарощування знань, які мають циклічний характер закладені в моделі інтелектуального забезпечення управління підприємством, яка дозволяє накопичувати знання та постійно покращувати їх рівень. Концептуальні підходи щодо трансформації створених знань в інтелектуальний капітал складаються з взаємопов’язаних напрямків, а саме: продаж знань та інформації; трансферт знань; продуктова інновація; матеріалізація знань у трудові технології; матеріалізація знань у енергетичні ресурси та нові види сировини; матеріалізація знань у маркетинговий капітал. Встановлено, що для машинобудівних підприємств основним варіантом залишається нематеріальна трансформація знань у інтелектуальний капітал та збалансоване використання всіх зазначених підходів.

Запропоновано алгоритм формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством, який включає послідовні етапи, а саме: обирається стратегія, визначається цільова функція, будується система цілей, визначаються основні завдання функціональних блоків, проектуються функції управління системою інтелектуального забезпечення підприємства, визначаються ролі управлінців, проектується організаційна структура підприємства та системи оцінки, розробляються технології, стандарти та робочі інструкції, створюється автоматизована інформаційна система управління інтелектуальним забезпеченням підприємства, автоматизовані робочі місця управлінців та робітників знань. Алгоритм формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством є зручним та простим у використанні, а отже є доцільним його впровадження на підприємствах Вінницької області.

У роботі обгрунтовано доцільність делегування загальних функцій управління відносно завдань інтелектуального забезпечення підприємства на різні ієрархічні рівні, а також за функціональними блоками та об’єктами управління. Визначено, що стратегічне планування та контроль інтелектуального забезпечення здійснює керівництво підприємства. Інвестиційне планування здійснюється на тактичному рівні управління підприємством. На операційному рівні реалізується основний обсяг управлінської діяльності, відбувається деталізація загальних функцій управління відносно завдань інтелектуального забезпечення підприємства.

Визначено зв’язок інтелектуальних процесів з процесами виробництва матеріального продукту на основі моделі виробничого процесу за допомогою методики структурного системного аналізу IDEF0. Ця модель дозволяє відокремити необхідні операції, ресурси, учасників виробничого процесу (спеціалістів), виготовлені продукти, та оптимізувати організацію на машинобудівному підприємстві потрібну діяльність. Особливістю створеного програмного продукту є приналежність його до організаційного інтелектуального капіталу.

Запропоновані практичні рекомендації щодо побудова системи оцінки інтелектуального забезпечення машинобудівного підприємства, яка включає поетапну технологію здійснення, а саме: оцінку персоналу та його інтелектуальної діяльності; облік та аналіз нематеріальних активів; оцінку інтелектуального капіталу підприємства. Загальний алгоритм оцінки персоналу машинобудівного підприємства складається з наступних етапів: аналіз та оцінка інтелектуальної діяльності, визначення характеристик та вимог, які будуть використані як критерії оцінки особистості працівника; аналіз та оцінка особистих характеристик працівника знань, що включає анкетування, тестування, співбесіду, практичне випробування; звіт за результатами проведеної оцінки (побудова психологічного та професійного портрету працівника). На цьому етапі проводиться систематизація отриманих даних, написання відгуків та розробка рекомендацій оцінки.

В даний час відсутні спеціалізовані інформаційні технології оцінки інтелектуального забезпечення машинобудівного підприємства. В зв’язку з цим пропонуємо власну автоматизовану систему оцінки інтелектуального забезпечення машинобудівного підприємства (рис. 4). Вона створена згідно функціональних блоків та розрахунків основних показників інтелектуальної діяльності підприємства щодо кожного функціонального блоку. Можливостями даної програми є: оцінка кількісних та якісних результатів інтелектуального забезпечення підприємства; аналіз динаміки показників, створення графіків; формування звітів за різними функціональними блоками інтелектуальної діяльності підприємства за допомогою Excel.

В рамках удосконалення організаційної структури управління пропонується створити Відділ інвестиційно-інноваційного розвитку. Метою формування даного відділу є розвиток можливостей, підвищення результативності виробничо-комерційної діяльності підприємства на основі його інтелектуально-інноваційного забезпечення, застосування науково-технологічних знань працівників підприємства, різних науково-дослідних організацій та установ. Прогнозована рентабельність даного проекту розрахована, як відношення чистого прибутку до операційних витрат дорівнює 21 %. Розрахунок прогнозованих результатів фінансової діяльності Відділу інвестиційно-інноваційного розвитку підтверджує ефективність та доцільність даного проекту.

Реалізація розроблених пропозицій сприятиме активізації інтелектуальної діяльності машинобудівних підприємств, створенню ними інноваційної сільськогосподарської техніки і, як результат, — підвищенню ефективності діяльності аграрного сектору України.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведене комплексне теоретико-методологічне дослідження економічних відносин, що формують розвиток інтелектуального забезпечення на промислових підприємствах України, визначені сутнісні аспекти, теоретичні моделі та практичні механізми макроекономічного впливу інтелектуальної діяльності людини, колективу, підприємства, суспільства в цілому на динаміку національної економіки.

Проведений аналіз дозволив зробити наступні висновки:

1. На підставі узагальнення наукових поглядів та теоретико-методологічних досліджень доведено, що інтелектуальне забезпечення управління – це поетапний процес створення інтелектуальної власності від початку виділення інтелектуальних активів з інтелектуального капіталу, до виділення інтелектуальної власності з інтелектуальних активів. Встановлено поділ та обгрунтовано сутність зовнішнього та внутрішнього інтелектуального забезпечення підприємства.
2. Сформовано понятійний апарат та удосконалено методичні положення для визначення взаємозв’язку між термінами: інтелект, інтелектуальне забезпечення, інтелектуальна власність, нематеріальні активи, інтелектуальний капітал, інтелектуальні активи. Зроблено уточнення термінів: «управління інтелектуальним капіталом підприємства» та «управління інтелектуальними активами».
3. Визначено особливості категорій «інтелект» та «інтелектуальна діяльність», які розкривають важливу роль людини на підприємстві в його інтелектуальній діяльності. Людина створює інтелектуальний капітал та одночасно є його основою – людським капіталом. Для створення методики побудови та формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління машинобудівного підприємства виділено окрему категорію працівників – працівники знань. Для виробничої та невиробничої сфер діяльності машинобудівного підприємства виділені такі категорії працівників знань, як наукові дослідники та розробники, експерти, економісти, аналітики, фахівці з оцінки об’єктів інтелектуальної власності, патентознавці.
4. Визначено особливості управління інтелектуальним забезпеченням підприємства: 1) реалізація інтелектуального забезпечення на основі впровадження на підприємстві практики управління знаннями; 2) постійне оновлення знань за циклами навчання; 3) переорієнтація корпоративного навчання на розвиток творчих здібностей; 4) використання в структурі корпорації нового типу Інтелектуальних Комплексних Адаптивних Систем; 5) створення та впровадження знань у основні організаційні процеси.
5. Доведено, що ефективне інтелектуальне забезпечення процесу управління сучасним машинобудівним підприємством, використання інтелектуального капіталу забезпечує його постійний розвиток, розширення потенційних можливостей, лідерство в галузі, економічну ефективність діяльності. Створення та впровадження інтелектуального забезпечення має відбуватися безперервно. Підприємства машинобудівної галузі Вінницької області частково зберегли ресурси і потенціал для засвоєння нової парадигми управління та активізації інтелектуального забезпечення. Але відсутність відповідної теорії та методики заважає практичному втіленню.
6. Розроблено концепцію та методику формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством, яка містить: принципи побудови та функціонування системи; структурну модель на основі функціональних блоків; концептуальні підходи до формування системи; варіанти інтенсивного нарощування знань та трансформації їх в інтелектуальний капітал. Впровадження даної концепції дозволить ефективно контролювати інтелектуальну діяльність та підвищити ринкову вартість машинобудівних підприємств.
7. Доведено перспективність створення спільного кластеру промислових підприємств одного регіону з внутрішніми інтелектуальними інститутами. Формування єдиного апарату управління кластером, із використанням досвіду та праці високоосвідчених керівників, дозволить підвищити загальний інтелектуальний рівень управління та ефективність здійснення виробничо-господарської діяльності.
8. Обгрунтовано методичні підходи до трансформації знань в інтелектуальний капітал підприємства через удосконалення інтелекту працівників; створення інформаційних інтелектуальних систем; поєднання практичної діяльності працівника та його навчання для збільшення особистих знань.
9. Сформовано алгоритм створення системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством та удосконалено методичні рекомендації щодо побудови системи оцінки інтелектуального забезпечення підприємства, яка має бути комплексною, послідовною і містити оцінку людського капіталу та інтелектуальної діяльності працівників; облік та аналіз нематеріальних активів; оцінку інтелектуального капіталу підприємства.
10. Побудовано та впроваджено автоматизовану систему оцінки інтелектуального забезпечення машинобудівного підприємства, яка полягає у поетапному розрахунку основних показників інтелектуальної діяльності підприємства згідно функціональних блоків та створенні бази даних наявних інтелектуальних засобів підприємства з розрахунком ефективності за кожним показником.
11. Обгрунтовано доцільність удосконалення організаційної структури управління підприємствами та створення інтегруючого структурного підрозділу – Відділу інвестиційно-інноваційного розвитку, впровадження якого покращить можливості та підвищить результативність підприємства на основі його інтелектуально-інноваційного забезпечення, інтеграції науково-технологічних знань працівників та інших науково-дослідних установ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях: 

1. Коломієць І.І. Етична та соціальна відповідальність бізнесу в економічному просторі «Золотого перетину» країн СНД / О. М. Мороз, І. І. Коломієць // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця. – 2003. Вип. 15. – С.284-286 (Автором обґрунтовано доцільність використання інтелекту працівників, етичних та соціальних норм у бізнесі).
2. Тарасова І.І. Використання Інтернету у бізнесі / І. І. Тарасова // Економіка і регіон. – 2005. – №3 (6). – С. 27-29 (Автором обґрунтовано доцільність використання можливостей інтернет-мережі у бізнесі).
3. Тарасова І.І. Інтелектуальне забезпечення електронної торгівлі малого та середнього бізнесу на ринку високих інформаційних технологій / І.І. Тарасова // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки. – Хмельницький. – 2006. – №2. – Т.2 (136) – С. 249-253 (Автором проаналізовано інтелектуальне забезпечення електронної торгівлі малого та середнього бізнесу на ринку високих інформаційних технологій ). Науковий журнал 2.2006.
4. Тарасова І.І. Планування функціонування та діяльності підприємства за допомогою інтелектуального забезпечення / І. І. Тарасова // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №7(127). – С. 174-177 (Автором обґрунтовано доцільність планування функціонування та діяльності підприємства за допомогою інтелектуального забезпечення).
5. Тарасова І.І. Особливості маркетингової політики Інтернет-магазинів / І.С.Ткаченко, І.І. Тарасова // Економіка, проблеми теорії та практики. – 2006. – Вип. 212., Т.4. – С. 859-864 (Автором проаналізовано процес створення інтернет-магазину).
6. Тарасова І.І. Результати застосування методу групового врахування аргументів (МГВА) для синтезу моделей економічного показників діяльності підприємства / І.І.Тарасова, М. І. Ткаченко // Моделювання регіональної економіки. – 2010. – № 1 (15). – С. 20-28 (Автором проаналізовано основні критерії ефективності функціонування підприємства).
7. Тарасова І.І. Діагностика готовності переходу машинобудівних підприємств Вінницької області до нової парадигми управління / І.І. Тарасова // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки. – Хмельницький. – 2011. – №2. – Т.2 (136) – С. 123-127. (Автором зроблена діагностика готовності переходу машинобудівних підприємств Вінницької області до нової парадигми управління).
8. Тарасова І.І. Стан формування та розвитку інноваційної діяльності машинобудівних підприємств Вінницької області / І. І. Тарасова // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту: Економічні науки. Вип. 2 (42), Т.1. – Чернівці-Луцьк: ЧТЕІ КНТЕУ. – 2011. – С. 267-273. (Автором проаналізовано стан формування та розвитку інноваційної діяльності машинобудівних підприємств Вінницької області).