Протягом останніх років ростуть вимоги до рівня проведення функціональних занять з дорослою аудиторією. Виріс рівень освіти та загального розвитку слухачів курсів цивільного захисту, що робить необхідним використання нових інтерактивних методів проведення занять як викладачами, так і майстрами виробничого навчання.

Знання, отримані на курсах, повинні носити більш практичний характер, наближений до вирішення конкретних питань у різноманітних надзвичайних ситуаціях, прийняття рішень щодо подолання тієї чи іншої проблеми.

Використання різноманітних методів навчання як способів спільної роботи викладача і слухачів дає можливість краще засвоювати знання, уміння, навички; відбувається психологічна підготовка слухачів до дій в умовах різноманітних надзвичайних ситуацій.

З цією метою методичним кабінетом Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області (далі — НМЦ ЦЗ та БЖД) узагальнювався досвід №3 / березень / 2013 роботи вчителя вищої категорії, вчителя-мето- диста ЗНЗ № 24 м. Чернігова В. М. Ольче- даєвської, яка з 2003 року впроваджує інноваційні форми занять на уроках «Основи здоров’я» та «Основи безпеки життєдіяльності».

До таких методів відносяться наступні: метод презентації, метод обговорення, метод вправ, метод практичних робіт, метод мозкової атаки, круглий стіл, дискусія, тренінг.

Основною метою вивчення цього досвіду була можливість підвищення рівня знань слухачів у сфері цивільного захисту під час впровадження різноманітних методів навчання.

Усі вище перераховані форми навчальних занять покликані підібрати, закріпити, зробити звичними способи, форми, навички, манери дій, виграшні при конкретних індивідуальних особливостях і корисні для ефективного виконання завдань або функцій. На таких заняттях відпрацьовуються як індивідуальні навички й дії, так і здатності й навички до командної роботи. Під час вивчення досвіду роботи В. М. Ольчедаєвської увага приділялася вивченню таких форм проведення занять, як «круглий стіл» та «тренінг».

Круглий стіл — метод проведення занять із слухачами які, як правило, мають досвід роботи, практичної діяльності з питань, що обговорюються. На «цьому занятті» слухачі можуть і повинні спробувати обґрунтовано поставити питання по темі обговорення, аргументувати підходи до їхнього вирішення, а також повідомити про вдалий і невдалий досвід.

Круглий стіл — це свого роду нарада з обміну досвідом і обговорення практичного досвіду, досягнень і помилок. В такий спосіб слухачі освоюють зміст теми, її проблеми. Є декілька варіантів проведення круглого столу:

— пасивний варіант — коли кілька викладачів або фахівців обговорюють тему, а група слухає. Ця форма застосовується через відсутність попередньої підготовки або при бажанні продемонструвати слухачам професійний рівень обговорення теми;

— активний варіант — коли йде саме обговорення, а викладач, зумівши зав’язати розмову «зі зворотним зв’язком», направляє його. При цьому рекомендується розбити слухачів на групи і спочатку обговорити тему в малих групах (4-6 чоловік), а потім обговорювати спільно.

Проведення круглого столу передбачає дотримання певних правил:

— визначення оптимальної кількості учасників; для аудиторії в 20-30 осіб необхідний один модератор і асистент, який забезпечує роботу технічних засобів;

— встановлення регламенту виступів (якщо спільний регламент круглого столу — 2 години, виступи учасників і фахівців — до 10 хв, участь у дискусії — до 5 хв;

— забезпечення відповідного оформлення аудиторії.

Виділяють три етапи у проведенні круглого столу:

• Підготовчий, який включає в себе:

— вибір проблеми (проблема має бути гострою, актуальною, такою, що має різні шляхи вирішення);

— підбір модератора (модератор керує проведенням круглого столу, а тому повинен на високому рівні володіти мистецтвом створення довірливої атмосфери , підтримки дискусії);

— підбір диспутантів (склад учасників круглого столу може бути розширено шляхом залучення представників різних організацій);

— підготовка сценарію (заздалегідь спланований сценарій дозволяє уникнути спонтанності та хаотичності).

• Дискусійний етап, який включає в себе:

— виступ модератора, в якому дається визначення проблем і понятійного апарату, встановлюється регламент, правила спільної технології проведення заняття. До спільних правил комунікації відносяться рекомендації такого характеру: уникай загальних фраз, орієнтуйся на мету, умій слухати, будь активним у бесіді, коротко висловлюй думку, здійснюй конструктивну критику, не допускай образливих зауважень на адресу співрозмовника.

Для ведучого також існують певні правила:

— при проведенні «інформаційної атаки» він повинен діяти директивно, жорстко обмежуючи в часі учасників круглого столу;

— виявляти існуючі думки щодо поставленого питання та акцентувати увагу на оригінальних ідеях;

— слідкувати, щоб учасники висловлювалися в певному порядку, оперуючи переконливими фактами;

— рекомендується формувати додаткові запитання з метою підтримки гостроти дискусії: що ви особисто думаєте про це? Можете ви навести аналогічний приклад з практики? Як би ви це оцінили? Які наслідки вирішених проблем?

— підводити міні-підсумки за результатами виступів і дискусії.

• Завершальний етап включає:

— підведення завершальних підсумків ведучим;

— вироблення рекомендацій або рішень, прийняття резолюції;

— визначення спільних результатів заходу, що проводиться.

Таким чином, круглі столи — це демократичний варіант проведення інтенсивних дискусій, вони можуть бути складовою частиною тренінгу або іншого заняття, який дає можливість усім слухачам взяти участь в обговоренні тої чи іншої проблеми.

Тренінг — це форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою та з викладачем. Тренінг є ретельно спланованим процесом надання чи поповнення знань, відпрацювання умінь і навичок, зміни чи оновлення певних ставлень, поглядів і переконань.

Тренінг — спосіб навчання і розвиток необхідних здібностей і якостей слухачів, що дозволяє досягти успіху в певному виді діяльності. Залежно від цілей, тренінг може використовуватися в навчанні дорослих у різних варіантах:

— тренування, у результаті якого відбувається формування та відпрацювання вмінь та навичок ефективної поведінки;

— форма активного навчання, метою якого є передусім передання знань, а також розвиток деяких умінь і навичок.

Готуючись до проведення тренінгу, викладач-тренер має здійснити велику підготовчу роботу, а саме:

— визначити цілі та завдання тренінгу;

— розробити план-сценарій тренінгу;

— підготувати заздалегідь слухачів курсів підвищення кваліфікації до проведення тренінгу (роздати питання, які будуть розглядатися, літературу для попереднього опрацювання);

— здійснити самопідготовку: продумати власні дії щодо проведення інтерактивної взаємодії;

— розподілити ролі між учасниками, продумати активну участь кожного;

— підготувати приміщення та необхідні матеріали до проведення тренінгу (медіапроектор, бейджики, папір для індивідуальних та групових вправ, роздруковані матеріали для вивчення тощо). Якість навчання суттєво зростає, якщо слухачі мають змістовні роздаткові матеріали.

Важливим фактором є підготовка матеріалів у тому форматі, що легко читається, а саме: небагато тексту, наявність чітких схем, замість деяких текстових блоків, малюнки, можливість робити помітки у цих матеріалах.

Загальна структура тренінгу має такий вигляд: привітання — знайомство, правила роботи у групі — оголошення теми, висловлювання очікувань учасників, розминка — основна частина: слова тренера (міні-лекція, повідомлення), різноманітні вправи, що закінчуються обговоренням — підбиття підсумків, резюме ведучого, прощання.

При розробці правил роботи у групі доцільно запропонувати слухачам декілька з них і надати можливість доповнити ці правила. Ось декілька таких правил: бути активним, говорити від себе, бути відвертим, відкритим, толерантним, дотримуватися відведеного часу.

При проведенні тренінгу використовуються різноманітні конкретні вправи, прийоми і методи. Визначають такі базові методи тренінгу:

— групова дискусія — це спільне обговорення якогось суперечливого питання, що дає змогу прояснити або змінити думки, позиції та настанови учасників групи у процесі безпосереднього спілкування;

— дискусія — це спосіб організації спільної діяльності з метою інтенсифікації процесу прийняття рішення у групі.

Ігрові методи ведення тренінгів сприяють інтенсифікації процесу навчання, зняттю напруження та скутості учасників, оптимізації їхньої взаємодії. Гра допомагає людині розкрити свої здібності, виявити творчий потенціал, проявити щирість та відкритість.

Тренінг сприяє інтенсивності навчання, результат якого досягається завдяки власній активній роботі його учасників. Знання під час тренінгу не подаються в готовому вигляді, а стають продуктом активної діяльності самих учасників. У центрі уваги — самостійне навчання учасників та інтенсивна їх взаємодія. Відповідальність за результативність №3 / березень / 2013 навчального процесу несуть однаковою мірою як ведучий, так і кожний учасник тренінгу.

При проведенні нових форм занять необхідно враховувати психологічні особливості дорослих людей, які є учасниками тренінгових занять. Навчання дорослих буде ефективним за умови, що воно:

— зорієнтоване на вирішенні конкретних виробничих проблем;

— базується на життєвому досвіді слухачів, з максимальним його використання;

— спрямоване не на формальну передачу знань, а на розвиток активності учасників у їх здобуванні;

— здійснюється в атмосфері взаємодії, взаєморозуміння та взаємоповаги.

Наприкінці вересня на базі НМЦ ЦЗ та БЖД відбувся тренінг «Евакуація населення», в якому взяли участь педагогічні працівники Центру, а провела заняття В. М. Ольчедаєвська. Учитель насамперед презентувала основні поняття, принципи та складові тренінгових занять, розповіла про використання такої форми навчання в навчальному курсі «Основи здоров’я», а потім продемонструвала це на вивченні теми «Евакуація населення», щоби присутні могли оцінити переваги методу на конкретній темі, яка вивчається у Центрі.

Викладачі, майстри, методисти з зацікавленістю брали участь у справах-знайомствах, мозкових атаках, обміні думками, руханках, підведенні підсумків. Якщо на початку відчувалося обережне ставлення, то наприкінці заняття всі бажали висловити свою думку, навести приклади. Висловлюючи думки про використання тренінгових занять у навчальному процесі НМЦ ЦЗ та БЖД, всі присутні відмітили доцільність проведення таких занять та позитивні наслідки його впровадження.

Описаний досвід має велике значення для активізації навчального процесу в сфері цивільного захисту. Використання тренінгових занять, круглих столів сприяє активній участі слухачів у вивченні навчального матеріалу, відпрацюванню конкретних навичок і вмінь.