Економічний розвиток України, взаємовідносини її із зовнішнім середовищем і становлення як рівноправного суб´єкта зовнішньоекономічної діяльності значною мірою залежать від здатності збалансовано використовувати свої внутрішні ресурси та нарощувати експортний потенціал. При цьому важливе значення має інноваційна діяльність. Як свідчить досвід економічно розвинутих країн, домінуючі позиції на зовнішніх ринках можуть займати інноваційно-активні підприємства.

Галузь харчової та переробної промисловості є пріоритетною в економіці Вінницької області. Для її розвитку є необхідна сировина. Невелика її частка ввозиться із сусідніх областей або імпортується (в більшості випадків для виробництва соків), проте в основному виробничі потужності підприємств забезпечуються власними силами регіону.

Тривалий час вважалося, що ефективність господарських процесів залежить від технології виробництва, стану й оновлення основних фондів у підприємстві. Проте ринкові умови господарювання довели: щоб завоювати та утримувати стійкі позиції на внутрішніх і зовнішніх ринках, недостатньо виробляти лише високоякісну продукцію, потрібно здійснювати її виробництво з інноваційними параметрами, що відрізнятиме цю продукцію від вітчизняних та іноземних конкурентів. Саме тому нині зростає значення інновацій як одного із найдієвіших чинників формування експортного потенціалу регіону.

Законодавче забезпечення інноваційної діяльності розпочалося ще в 1992 році з прийняттям Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність», а також у 2002 році — Закону України „Про інноваційну діяльність», що визначає основні напрями розвитку, інструменти державного регулювання та засоби стимулювання інновацій. Подальше державне регулювання інноваційної діяльності дістало своє відображення у Законах України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» (2003 р. зі змінами в 2005 р.) та „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» (2006 р.).

Проблеми створення та впровадження інновацій у сільському господарстві й переробній промисловості відображали у своїх працях П.А.Лайко, М.Ф. Бабієнко, П.М.Музика, Є.А.Бузовський, О.І.Гойчук, М.М. Кулаєць, В.Зянько, М.Ф.Кропивко, Ю.В.Каракай, Л.Федулова, О. Михайловська, С.А.Володін. Проте нині, зважаючи на вступ України в СОТ, детальнішого розгляду потребують питання впливу інноваційних процесів на формування експортного потенціалу.

Так, О. Михайловська стверджує, що для активізації інноваційного процесу недостатньо лише збільшити фінансування науки та розробити відповідну законодавчу базу в сфері інтелектуальної власності. Необхідно також володіти здатністю перетворення наукових здобутків у конкретні інноваційні технології й досягнення.

Як відзначають М.Ф. Кропивко та Т.С. Орлова, інноваційний розвиток в агропромисловому виробництві можливий лише за умови функціонування ринку інновацій, що включає в себе підприємства, організації, установи, асоціації, які сприяють інноваційній діяльності.

Метою статті є аналіз інноваційної діяльності підприємств Вінницької області та дослідження її значення для формування експортного потенціалу переробної промисловості АПК регіону.

Науковий потенціал Вінницької області представлений рядом установ та організацій. У 2007 році їх налічувалося 24, що на сім менше ніж у 2000 та 1995 роках. Усього чисельність науковців відповідно зменшилася на 66 та і 601 особу; докторів наук в економіці — на 30 і 63 особи, а кандидатів наук — на 249 і 165 осіб. Ними було виконано наукових і науково-технічних робіт у 2007 році на 41754,0 тис. грн., що на 26085,7 тис. грн. більше, ніж у 2000-му та на 36161,5 тис. грн. більше, ніж у 1995 році. Вартість проведених фундаментальних досліджень у 2007 році становила 6265,5 тис. грн., що на 4636,5 тис. грн. більше, ніж у 2000-му та на 6107,1 тис. грн. більше, ніж у 1995 році; вартість прикладних досліджень становила 8193,6 тис. грн., що відповідно більше на 5351,4 тис. і 6186,7 тис. грн.; розробок — 25978,9 тис. грн., що більше на 17800,7 тис. і 23268,0 тис. грн.; науково-технічних послуг — 1316,0 тис., що на 1702,9 тис. менше , ніж у 2000 році та на 599,8 тис . грн . більше, ніж у 1995 році.

У структурі підприємств харчової промисловості за 2005-2007 роки лише 32 підприємства впроваджували інноваційну продукцію, із них 56,2 % працюють у м´ясній промисловості; 9,4 — у галузі переробки та консервування овочів і фруктів; 9,4 — галузі виробництва олії й тваринних жирів, 15,6 — у виробництві молочних продуктів та морозива і 9,4 % — в інших галузях харчової промисловості; впроваджували інноваційні процеси — 40 підприємств, із них 55,0 % — у м´ясній промисловості; 10,0 — переробці та консервування овочів і фруктів; 7,5 — виробництві олії та тваринних жирів; 12,5 — молочних продуктів та морозива; 2,5 — готових кормів для тварин, 12,5 % — виробництві інших харчових продуктів; впроваджували організаційні інновації — 8 підприємств, із них 87,5 % — у м´ясній промисловості та 12,5 % — виробництві інших харчових продуктів; впроваджували маркетингові інновації всього 16 підприємств, із них 56,3 % — у галузі м´ясної промисловості, 12,5 — переробка та консервування овочів і фруктів, 12,5 — при виробництві олії й тваринних жирів, 18,7 % — при виробництві інших харчових продуктів (табл.).

Структура підприємств харчової промисловості, що впроваджували інновації, за типами інновацій у 2005-2007 роках

У структурі витрат підприємств харчової промисловості Вінницької області 73 % становили витрати на придбання науково-дослідних розробок, 10 — на внутрішні науково-дослідні розробки, 7 — придбання зовнішніх знань і 10 % — інші витрати (рис. 1).

Рис. 1. Структура витрат підприємств харчової промисловості Вінницької області на інноваційну діяльність у 2007 році

Основними організаційними формами інноваційних установ є навчальні агропромислові дослідницькі центри (співпраця навчальних закладів та агропромислових підприємств), агротехнопарки (територіальний науково-технічний комплекс зв´язаних єдиним інноваційним проектом наукових закладів та агропромислових підприємств), інноваційні інкубатори (сприяють створенню й підтримці малих інноваційних підприємств і розповсюдженню інформації на ринку), венчурні підприємства (спеціалізуються на розробці наукових ідей та їх втіленню в нові продукти).

Для активізації інноваційної діяльності на регіональному рівні важливим є створення інноваційних програм, які включать в себе узгодження організаційних питань, створення та впровадження інноваційних продуктів. Так, у травні 2007 році у Вінниці було підписано угоду про співробітництво між корпорацією „Науковий парк „Київська політехніка» й Вінницькою обласною державною адміністрацією. Цією угодою передбачається створення інфраструктури наукового парку, а також відкриття у Вінницькій області філіалу першого в Україні технополісу, аналогічного за структурою Силіконовій долині в США, яка є прикладом успішного формування інноваційної інфраструктури завдяки підтримці держави та інвестицій бізнесу.

З метою більш злагоджених і стійких взаємостосунків між підприємствами харчової промисловості регіону й іншими сторонами, що беруть участь в інноваційній діяльності, нами розроблено ланцюг створення та впровадження інновації(рис. 2). Він включає в себе крім основних елементів їхні важливіші напрями діяльності. Так, державні органи управління повинні створювати законодавчу базу, а також захищати інтереси сторін; фінансово-кредитні установи — забезпечувати фінансування досліджень та інноваційний консалтинг тощо.

У процесі формування ланцюга важливою є кожна ланка. Багато інноваційних проектів нині є нереалізованими чи залишаються на початкових стадіях розробки. Основною причиною цього є відсутність коштів, необхідного обладнання. Нині більшість вітчизняних та іноземних інвесторів не поспішають вкладати кошти в інноваційну продукцію. Це передусім пов´язано з низькою інвестиційною привабливістю регіону, недосконалим законодавчим забезпеченням із питань захисту сторін і високим ступенем ризику. Саме з цією метою в ланцюг включено страхові фонди, призначення яких — страхування як інвесторів, так і підприємств, які також вкладають свої кошти, від можливих збитків.

Рис. 2. Ланцюг створення та впровадження інновацій підприємствами харчової промисловості Вінницької області

Таким чином, із проведених досліджень можна зробити висновок, що інноваційна діяльність є невід´ємною частиною формування експортного потенціалу Вінницької області. Незважаючи на її переваги, займається нею незначна частка підприємств переробної промисловості АПК. Поліпшити дану ситуацію та активізувати інноваційну діяльність можна за допомогою злагодженої співпраці між усіма сторонами процесу — від державних органів управління до підприємств-замовників.