Проблема духовної та культурної кризи належить до числа фундаментальних проблем будь-якої держави та її громади. Саме духовний та культурний стан нації слугує визначальним показником життєздатності країни. Без міцних духовних засад не буває міцної держави: духовно та культурно розвалене суспільство не в змозі створити потужну економіку, забезпечити гідне суспільне життя, побудувати «світле майбутнє».

Духовна та культурна криза людства відбувається на тлі моральної деградації засобів масової інформації з нав’язуванням “кліпової” системи мислення;

відсутністю художнього, мистецького радіо і телебачення з класичною музикою; радіо- і телетеатру; етичних програм; трагічною роллю кіно та книговидання.

Спостерігається руйнація духовних цінностей за рахунок домінування окремих практичних інтересів.

ФАКТИ ІСНУВАННЯ ПРОБЛЕМИ

З причин драматичного зламу суспільних підвалин відбувся перехід основної маси населення із стану людей, які поважають себе і свою країну, до стану ізгоїв, сірої маси. Яка може бути мораль та духовність у голодного та знедоленого? Тож констатуємо, що маємо глибоку духовну та культурну кризу із втратою громадянами сенсу життя та його знеціненням, нищенням системи вірувань, переконань, ідеалів, принципів суспільної організації, культурних традицій та ідеології.

Під тиском глобалізації світовий генотип поступово змінюється: матеріальне абсолютизується, культура перетворюється на прислужницю бізнес-еліти, вилучається національна складова, прищеплюється етика “безчуттєвої корисності” та соціального автоматизму. “Гроші не пахнуть” — тому можна співати чужих пісень, кепкувати з національних традицій, національних героїв та усього комплексу вітчизняних культурних надбань, атакуючи маскультом юні душі, витравлюючи з них джерела морального наснаження. Рік за роком зменшується відвідуваність музеїв, театрів, кіноконцертних залів, згасає релігійна свідомість, що теж є наслідком великого інформаційного терору. З причин нищівного життєвого рівня, в умовах тотальної комерціалізації всіх сфер життя, відбувається відторгнення основної маси населення від культури, освіти, духовних цінностей.

За даними соціологічних досліджень, на музей, театр та книги пересічна українська сім’я у середньому витрачає близько 10 гривень на місяць. У результаті — спостерігаємо духовну анемію, що призводить до духовного здичавіння та всеруйнівного цинізму

СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

• Сьогодні намічаються два протилежних шляхи вирішення цієї проблеми.
• Один — це надія розв’язати кризові явища культури на шляхах розуму, науки, освіти, за рахунок розумної організації життя, виробництва, свідомого підходу до усього, зміна орієнтирів розвитку науки і технології. Іншими словами, першорядне значення повинні мати цілі духовного і морального удосконалювання людини, а також поліпшення її матеріальних умов.
• Другий (т. зв. “альтернативний”) шлях розв’язання кризових явищ – повернення роду людського або до різних модифікацій релігійної культури, або до форм життя, більш «природних» для людини, і життя – з обмеженими здоровими потребами, відчуттям єдності з природою і космосом, форм буття людини, вільної від влади техніки.