Вступ.

1. Становлення та розвиток українсько-казахстанських відносин.

2. Торговельно-економічне співробітництво.

2. Показники економічного співробітництва України з Казахстаном.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Україна й Казахстан домовилися активізувати співробітництво в паливно-енергетичній, транспортній і сільськогосподарській галузях.

Україна розглядає цей регіон як гігантський постачальник нафти та газу на світовий ринок, пропонуючи, в свою чергу, нафтогазове обладнання і труби великого діаметру. Київ міг би отримувати нафту як для своїх власних потреб, так і для транзиту її в Європу. Але необхідно спільними зусиллями підвищити рентабельність перевезень і домогтися збільшення поставок. У зв’язку з будівництвом Каспійського трубопровідного консорціуму і виходом Казахстану на чорноморський вузол транспортування, розглядаючи питання участі чорноморських портів України у транзиті казахстанської нафти, які поки ще мають для цього обмежені можливості. В зв’язку з цим планується створення міжнародного консорціуму щодо будівництва нафтотерміналу в Одеському порту, який дозволить збільшити перевалку нафти трубопроводом Одеса-Броди. В перспективі це один з найкоротших шляхів транзиту каспійської нафти до Європи. Тому казахстансько-українське співробітництво має широкі перспективи. Але проблемою є те, що перша порція нафти з Каспію пішла до Італії, а не до нас. Чи не втрати це у нашій зовнішній політиці? Чи не слід звернути нам свої погляди саме до цього регіону, адже фундаментом зовнішньої політики є економіка, а Україна має потужні інтереси в регіоні саме економічного характеру. Велике значення має відкриття нафтотерміналу в порту Супса та будування транспортного шляху Поті-Іллічівськ-Варна. Адже за словами Л. Д. Кучми, "…зовнішня політика України не є ні прозахідною, ні просхідною, – вона є проукраїнською.." Тобто, перш за все слід врахувати інтереси України в цьому регіоні.

1. Становлення та розвиток українсько-казахстанських відносин

23 грудня 1991 року Республіка Казахстан визнала Україну як незалежну державу.

Дипломатичні відносини між державами встановлено 23 липня 1992 року.

З травня 1994 року в Алмати діє Посольство України, в грудні 1994 року розпочало роботу Посольство Казахстану в Україні.

21-23 лютого 1993 року відбувся робочий візит в Республіку Казахстан Прем'єр-міністра України Л.Кучми. В ході візиту було підписано низку міжурядових та міжвідомчих угод.

20 січня 1994 року відбувся офіційний візит в Україну Президента Казахстану Н.Назарбаєва. Підсумком двосторонніх переговорів стало підписання Президентами Договору про дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Казахстан, спільної Декларації "Сучасний світ: виклики та небезпеки'", главами урядів — низки угод про співробітництво в різних галузях.

10 серпня 1994 року відбувся робочий візит Н.Назарбаєва в Україну. Було підписано Меморандум про подальше зміцнення відносин дружби та співробітництва між Україною та Республікою Казахстан.

17 вересня 1994 року під час робочого візиту в Казахстан Прем'єр-міністра України В.Масола підписано Угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій та Угоду про вільну торгівлю.

20-22 вересня 1995 року відбувся офіційний візит до Казахстану Президента Л.Кучми. Під час візиту підписано угоди про співпрацю: у сфері науки та технологій, у галузі освіти та військової освіти, пенсійного забезпечення, а також про подальший розвиток і розширення економічного співробітництва Крім того, було укладено Договір про співпрацю у сфері телебачення та радіомовлення.

7-9 липня 1996 року відбулося перше засідання Міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва. В ході роботи було підписано Конвенцію про запобігання подвійному оподаткуванню та Угоду про співробітництво в нафтогазовій галузі.

11-19 вересня 1996 року в Казахстані відбулися Дні культури України. Українську делегацію на цих заходах очолював Віце-прем'єр-міністр України І.Курас.

12-19 листопада 1996 року казахстанська делегація, очолювана Першим заступником Прем'єр-міністра РК І.Тасмагамбетовим. взяла участь у проведенні Днів культури Казахстану в Україні.

17-18 лютого 1997 року в Україні з офіційним візитом перебувала, делегація Міністерства закордонних справ Казахстану на чолі з Міністром К.Токаєвим. Делегація була прийнята Президентом України Л.Кучмою, Головою Верховної Ради, Прем'єр-міністром України.

14-15 жовтня 1997 року відбувся офіційний візит Президента України Л.Кучми в Республіку Казахстан. За результатами візиту підписано 8 українсько-казахстанських документів, серед яких особливе значення мають: Декларація про подальший розвиток співробітництва, розвиток нафтогазової промисловості, угоди про дослідження і використання космічного простору, про тимчасове використання земельної ділянки на території Республіки Казахстан в якості району падіння відокремлюваних частин ракети-носія "Зеніт", про організацію міжбанківських розрахунків.

9-11 червня 1998 року відбувся робочий візит Президента України Л.Кучми на офіційну презентацію м. Астана як нової столиці Республіки Казахстан. Президентом було відкрито відділення Посольства України у новій столиці.

10-11 листопада 1998 року в м. Астана відбулося друге засідання Міжурядової українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва. У ході переговорів сторонами було парафовано три угоди про співробітництво: у митних справах, в сфері боротьби з порушеннями податкового законодавства та між міністерствами фінансів обох країн. Обговорено ще 8 двосторонніх міждержавних та міжвідомчих документів.

20-21 грудня 1998 року відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.Тарасюка в Республіку Казахстан. Були проведені переговори з широкого кола питань двостороннього співробітництва і міжнародних проблем. В результаті зустрічі Б.Тарасюком і К.Токаєвим були підписані Протокол про співробітництво між зовнішньополітичними відомствами та Спільне комюніке. [3 c.5-6]

19-20 січня 1999 року відбувся візит в Казахстан Прем'єр-міністра України В.Пустовойтенка для участі в офіційній церемонії вступу на посаду Президента Н.Назарбаєва. За підсумками переговорів Прем'єр-міністри підписали Протокол.

21-22 червня 1999 року в м. Києві відбулося третє спільне засідання Міжурядової українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва. За результатами зустрічі сторонами було підписано Протокол.

16-17 вересня 1999 року відбувся офіційний візит в Україну Президента Республіки Казахстан Н.Назарбаєва. В ході візиту було підписано Договір між Україною та Республікою Казахстан про поглиблення економічного співробітництва на 1999-2009 роки, а також 7 міждержавних, міжурядових та міжвідомчих документів.

30 листопада 1999 року відбувся візит Прем'єр-міністра Республіки Казахстан К.Токаєва на церемонію інавгурації Президента України Л.Кучми. В ході візиту відбулася зустріч К.Токаєва з Прем'єр-міністром України В.Пустовойтенком.

19-11 березня 2000 року відбувся робочий візит Прем'єр-міністра України В.Ющенка в Республіку Казахстан. За підсумками переговорів урядових делегацій Прем'єр-міністри підписали Протокол з питань торговельно-економічного співробітництва.

19-20 травня 2000 року відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ Казахстану Є.Ідрісова в Україну. По закінченні переговорів Б.Тарасюк та Є.Ідрісов підписали угоду про спрощений порядок зміни громадянства, запобігання випадкам безгромадянства і подвійного громадянства та угоду про взаємні поїздки громадян.

2-3 червня 2000 року відбувся робочий візит Президента Казахстану Н.Назарбаєва в Україну. Н.Назарбаєв взяв участь в урочистостях, присвячених 250-річчю з дня заснування м. Дніпродзержинська.

16 жовтня 2000 року в Україні перебував президент Національної нафтогазової компанії "КазахОйл" Н.Балгімбаєв. Він зустрівся з Прем'єр-міністром України В.Ющенком. Мова йшла про перспектив казахської сторони у зв'язку з будівництвом нафтопроводу Одеса-Броди.

9 лютого 2001 року в м. Астана відкрито будинок Посольства України у Казахстані.

17 квітня 2001 року Президент України Л.Кучма провів телефонну розмову Президентом Казахстану Н.Назарбаєвим, під час якого було визначено заходи щодо подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва між двома країнами, зокрема, в паливно-енергетичній галузі.

1 червня 2001 року Президент України Л.Кучма у рамках саміту країн СНД провів неформальну зустріч з Президентом Казахстану Н.Назарбаєвим.

14 червня 2001 року в Сімферополі було відкрито перше в Україні консульство Республіки Казахстан.

1 серпня 2001 року в рамках неформального саміту глав держав СНД у Сочі Президент України Л.Кучма зустрівся з Президентом Казахстану Н.Назарбаєвим. Під час зустрічі сторони обговорили питання наступного візиту Л.Кучми в цю країну.

3 вересня 2001 року — відповідно до Указу президента України, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Казахстан призначено В.Цибенка. 21 вересня 2001 року В.Цибенко вручив вірчі грамоти Президенту Казахстану Н.Назарбаєву. [9 c.2-3]

26-28 вересня 2001 року Президент України Л.Кучма здійснив триденний офіційний візит у Республіку Казахстан. Він зустрівся із своїм казахстанським колегою Н.Назарбаєвим у форматі "віч-на-віч", відбулися переговори офіційних делегацій у розширеному складі. Найбільшу увагу було приділено розвитку економічного партнерства, зокрема, обговорено питання співробітництва у взаємній торгівлі, нафтогазовому секторі, транспортній сфері, сільському господарстві, спільному освоєнні космосу, в атомній енергетиці. Президенти обох держав підписали Спільну заяву, а також Міжурядову угоду про взаємне визнання еквівалентності документів про освіту та вчені звання.

30 листопада 2001 року у рамках Московського саміту СНД відбулася зустріч Міністра закордонних справ України А.Зленка з Міністром закордонних справ Республіки Казахстан Є.Ідрісовим. Сторони обговорили стан виконання домовленостей, досягнутих у ході офіційного візиту Президента України до Казахстану.

28 лютого 2002 року в рамках неформального саміту СНД в Алмати відбулася робоча зустріч Президента України Л.Кучми і Президента Казахстану Н.Назарбаєва.

8 квітня 2002 року у рамках другого Євразійського економічного саміту, який проходив в Алмати, відбулася зустріч Прем'єр-міністра України Анатолія Кінаха з Президентом Казахстану Н.Назарбаєвим.

20 травня 2002 року Прем"єр-міністр Казахстану І.Тасмагамбетов прийняв делегацією ділових кіл України, на якій підтвердив незмінність курсу Республіки Казахстан на динамізацію співробітництва з Україною.

30 травня 2002 року у Москві відбулася 3-стороння зустріч глав урядів України, Росії та Казахстану, на якій сторони домовилися узгоджувати свої дії у сфері виробництва та експорту гірничо-металургійної продукції з тим, щоб мінімізувати негативні наслідки для своїх економік від введеного в березні поточного року Сполученими Штатами Америки 30-відсоткового ввізного мита на окремі види металургійної продукції для деяких країн, серед яких Україна та Росія. [4 c.7-8]

2. Торговельно-економічне співробітництво

За останні два роки у співробітництві між Україною і Казахстаном зберігається тенденція зростання експорту товарів українського виробництва на казахстанський ринок. У грошовому еквіваленті за 9 місяців поточного року цей показник перевищує 100 млн. доларів США, що становить 148% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, з 54 товарних груп, які постачаються Україною в Казахстан, істотне збільшення поставок спостерігається у тридцяти двох. Стабільним попитом користуються українські машини для металургійної промисловості і сільського господарства, устаткування для транспортної, енергетичної і нафтогазової галузей, продукти харчування, які виробляються підприємствами України. Це стало можливим у результаті виконання домовленостей між главами двох країн Л.Кучмою і Н.Назарбаєвим, а також реалізації довгострокової Угоди про економічне співробітництво між Україною і Казахстаном на 1999-2009 роки.

Останнім часом помітно зросла ділова активність українських суб'єктів господарювання. Протягом 2002 року в Казахстані побувало понад 60 представницьких делегацій з багатьох регіонів України. Вони взяли участь у промислових виставках, ярмарках та інших заходах. Зокрема, під час виставки "АгроПродЕкспо-2002 ", яка завершилася 12 жовтня, і де Україну представляли вісім відомих підприємств, значний інтерес викликала продукція акціонерних товариств "Червона зірка" (Кіровоград) і "Точмаш" (Донецьк). Досягнуті результати мають обнадійливий перспективний характер, оскільки Україна і Казахстан мають потужний потенціал взаємодоповнюючих економік.

Інтереси України у Казахстані:

Схожість процесів становлення державності. За 9 років з моменту набуття незалежності Казахстан і Україна пройшли тернистий шлях проведення економічних реформ і створення правової основи демократичного суспільства. Складність державного будівництва в ці роки як у Казахстані, так і в Україні часто визначалася не стільки соціально-економічними труднощами, скільки складністю пошуку свого місця та ролі в світі в умовах незалежного розвитку. Необхідно підкреслити, що для розвитку казахстансько-українських відносин є міцна політична основа, створена вагома договірно-правова база, діє міжурядова комісія з економічного співробітництва. Обмін візитами лідерів двох країн у 1994 і 1997 роках дозволив визначити конкретні напрями двостороннього співробітництва, підняв на якісно нову сходинку розвиток відносин між країнами. Висока результативність політичного діалогу між Казахстаном та Україною відобразилась у підписанні низки важливих документів, таких як: Договір про дружбу та співробітництво, Консульська конвенція, Протокол про консультації між МЗС та ряд угод.

Близькість позицій двох країн спостерігається і на міжнародному рівні. Лідери України і Казахстану намагаються забезпечити розвиток своїх країн в умовах миру і стабільності в регіоні. Позбувшись ядерної зброї, ці держави підтвердили свої наміри зміцнювати процес роззброєння та загальної безпеки. Зовнішні політичні ініціативи Казахстану та України також користуються загальною підтримкою. Так, українська сторона підтримала ініціативу президента Н. Назарбаєва про скликання Наради зі взаємодії і ступенів довіри в Азії, та бере участь в його роботі як спостерігач. Міцніє співробітництво цих країн і в рамках міжнародних організацій: ООН, ОБСЄ і в програмі НАТО "Партнерство заради миру".[8 c.90-98]

В умовах незалежного розвитку Казахстан і Україна намагаються максимально і ефективно використовувати своє стратегічне становище з метою входження в світові структури і участі в усіх великих міжнародних фінансово-економічних інститутах. Зрозуміло, що перші кроки пов’язані з певними труднощами. Маючи обширні території, великий природноекономічний, науково-технічний і кадровий потенціал, обидві країни опинилися в однаковому складному становищі після розпаду СРСР через розрив традиційних міжгосподарських зв’язків. Сьогодні об’єктивно визріває необхідність активніших спільних зусиль у зміцненні і розширенні політичного, економічного та гуманітарного співробітництва, обміну досвідом по реформуванню суспільства та економіки двох країн.

Торгово-економічні відносини між Казахстаном та Україною, що послабилися після розпаду СРСР, останнім часом знову набирають обертів. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі Казахстану з Україною за минулий рік склав 396,8 млн. доларів, збільшившись порівняно з 1997 роком на 30 %. Значне збільшення обсягів торгівлі сталося в основному за рахунок постачання енергоносіїв з Казахстану (нафта, нафтопродукти).[10 c.2]

2. Показники економічного співробітництва України з Казахстаном

Найважливішим показником економічного співробітництва є обсяг товарообігу між двома країнами. У 1999 році він становив 174 млн. доларів США, у 2000-му — 348 млн., 2001-му -645 млн., 2003-му — 739 млн., а в 2004 році вперше перевищив мільярд доларів. Частка України в загальному обсязі зовнішньої торгівлі Казахстану становить за минулий рік 3 відсотки, зокрема, експорт в Україну — 1,4 відсотка й імпорт з України — 5,7 відсотка. Україна посідає друге, після Росії, місце серед країн СНД — торгових партнерів Казахстану, і сьоме — в загальному списку 170 його торгових партнерів.

У структурі українського експорту в Казахстан переважають машини, обладнання і запчастини до них, харчові продукти. Українські підприємства-експортери взаємодіють з Казахстаном у 157 напрямах, серед яких значна частка постачань припадає на продукцію машинобудування. У казахстанському імпорті Україна посідає четверте місце після КНР, Росії та Німеччини.

В українському імпорті з Казахстану переважають нафта, газ, деякі марки прокату, феросплави, азбест. З урахуванням темпів розвитку казахстанської нафтогазової промисловості і залежності України від зовнішніх джерел енергоносіїв для нас пріоритетним напрямом є співробітництво саме в цій сфері. Йдеться про пряму участь України в розвитку нафтогазової промисловості Казахстану і таку само пряму участь Казахстану в розвитку нафтопереробки в Україні.

Видобуток нафти в Казахстані в 2003 році вперше перевищив 50 млн. тонн, а в найближчі 10 років досягне 150 млн. тонн. Щорічно понад 10 млн. тонн казахстанської нафти експортується через транспортні системи України, близько 2 млн. тонн постачається на українські нафтопереробні заводи. Ці обсяги можуть бути істотно збільшені за наявності доброї волі двох країн і заохочення українського експорту в Казахстан, що забезпечить фінансову основу для різкого збільшення імпорту енергоносіїв.

Маючи великі запаси вуглеводневої сировини (до 10 млрд. тонн нафти і родовища газу, що вимірюються трильйонами кубометрів), Казахстан зацікавлений у розвитку українських нафтопроводів і газопроводів, морських портів для транспортування каспійської нафти на світовий ринок.

У двосторонньому економічному співробітництві між Україною і Казахстаном спостерігається тенденція до поступового переходу від торгових операцій до кооперування виробництв та інтеграції капіталу, створення спільних підприємств і компаній. Про це йшлося, зокрема, на черговому (шостому) засіданні казахстансько-української міждержавної комісії з економічного співробітництва, яке відбулося в травні 2005 року в Астані лід час візиту В. Ющенка до Казахстану. Сторони обмінялися інформацією про реалізацію програми довгострокового економічного співробітництва між Казахстаном і Україною на 1999—2009 роки. Було вирішено розглянути перспективи розвитку проекту нафтопровідної системи Одеса—Броди—Плоцьк. Українська сторона висловила готовність сприяти в приєднанні Ка-захстану до угоди про співробітництво в реалізації проекту з інтеграції нафтопроводів «Дружба» та «Адрія».[ 2 c.13-15]

Переговори про спільні проекти отримали новий стимул після зустрічі Н. Назарбаева і В. Ющенка в Казані в серпні 2005 року. Зокрема, Президент України запросив казахську сторону приєднатися до реалізації проекту з будівництва міжнародного порту в районі озера Донузлав.

Під час візиту Прем'єр-міністра України до Астани в жовтні 2005 року було розглянуто 93 проекти в рамках формування Єдиного економічного простору з Білоруссю, Казахстаном і Росією. 16 проектів, за заявою Ю. Єханурова, Україна готова підписати, робота над іншими триває. Концепція України в формуванні ЄЕП полягає в тому, що її участь у спільних проектах не має суперечити Конституції і чинному законодавству, а також стратегічному курсу на євроатлантичну інтеграцію і вступу до Світової організації торгівлі. Україна виступає проти створення в рамках ЄЕП наднаціональних органів і передачі їм повноважень у проведенні зовнішньоекономічної політики.

Посідаючи восьме місце у світі за територією, Казахстан зацікавлений у розвитку транспортних зв'язків усередині власної території і з усіма державами світу. Країна є мостом між Заходом і Сходом. Водночас вона не має виходу до океану, тому і не може використовувати без допомоги інших країн морські комунікації — найбільш дешеві та ефективні. Транспортні проекти Казахстану містять у собі:

— створення Азіатсько-Європейського автомобільного шляху;

— реконструкцію і формування системи транснаціональних залізниць Пекін—Стамбул (10,5 тис. км, у тому числі 1,8 тис. км територією Казахстану) і Гонконг—Лондон;

— реконструкцію, будівництво й експлуатацію портів на Каспійському морі.

У здійсненні цих масштабних проектів дуже помітну роль може відіграти Україна. У свою чергу казахстанські компанії може бути залучено до робіт з розширення можливостей морських портів України для переробки експортно-імпортних вантажів Казахстану.

Після розвалу союзної держави авіасполучення між Казахстаном і Україною припинилося більш як на 10 років, і в Казахстан можна було долетіти лише через Москву. З 2004 року Київ і Сімферополь знову з'єднані прямим повітряним сполученням з Астаною, Алмати, Карагандою та Усть-Каменогорськом.

У Казахстані діють майже 20 українських культурних центрів. При них функціонують недільні школи, фольклорні ансамблі, хорові колективи, бібліотеки. В Астані з 1994 року працює Український навчальний комплекс (дитячий садок, недільна школа, гімназія). З 1994 року за фінансової підтримки уряду видається газета «Українські новини».

У рамках святкування 190-ї річниці з дня народження Т. Шевченка в Астані відкрили інформаційно-культурний центр України імені великого поета. Між музеєм м. Форт-Шевченко і Канівським державним музеєм імені Т. Шевченка підписано угоду про співробітництво. При Посольстві України в Астані діють громадська рада та Асоціація українців Казахстану.

Біографія національного поета України — сполучна ланка у відносинах між українцями і казахами безпосередньо в Казахстані, а також між українським і казахським народами. Це відзначив Президент України Віктор Ющенко в листі Нурсултану Назарбаеву у відповідь на привітання з нагоди обрання Президентом України: «Особливе місце в нашій загальній історії посідає особистість генія українського народу Тараса Шевченка — поета, письменника і художника, який волею долі пов'язав народи України і Казахстану міцними узами дружби».

Переборовши труднощі трансформаційного періоду, Україна і Казахстан вийшли на магістральний шлях розвитку людства. Саме тепер виникають об'єктивні передумови для різкої інтенсифікації всіх форм і напрямів спільного співробітництва. Тому подальше зміцнення україно-казахстанських зв'язків — і веління часу, і важлива складова їх історичної перспективи.

Зовнішньоторговельний обіг між Казахстаном і Україною за 2007 рік у порівнянні з 2006 роком збільшився на 64,4%, склавши 2,641 мільярди доларів (експорт — 1,113 мільярда, імпорт — 1,528 мільярда доларів). Наприкінці 2007 року на Україні налічувалося 153 СП за участю казахстанського капіталу, а також 47 представництв казахстанських компаній.

Основною сферою казахстансько-українського співробітництва є паливно-енергетичний комплекс і транспортнаа тридцятилітній поставок нафти й газу з Казахстану в Європу. Актуальним залишається питання участі казахстанських компаній у використанні портів на Чорному морі. Україна також проявляє зацікавленість у спільному використанні транзитних можливостей для виходу на ринки АТР, у першу чергу, Китаю.

У Казахстані проживають близько 500 тисяч представників української діаспори (близько 3,2% від загальної чисельності населення), що є другою великою етнічною групою з 130 проживаючих у Казахстані. Випускається й фінансується з державного бюджету національна українська газета, українська мова вивчається як самостійний навчальний предмет в окремих організаціях утворення.

У рамках урочистого закриття Року провідні майстри мистецтв казахстанського Академічного фольклорно-етнографічного оркестру " Отырар-Сази" Ім'я Тлендиева проводять у Києві 7-10 лютого гала-концерт, у кінотеатрі "Жовтень" пройде показ фільму "Молитва Лейли".

Рік Казахстану в Україні продовжиться Роком України в Казахстані, відкриття якого відбудеться в березні 2008 року в ході офіційного візиту президента України Віктора Ющенко в Казахстан. З метою ефективної взаємодії сторін створений оргкомітет по проведенню Року. Відповідальним відомством є міністерство енергетики й мінеральних ресурсів Казахстану.[7 c.6]

Висновки

З метою подальшого розвитку казахстансько-українських відносин, створення відповідних умов для громадян з консульських питань, активізації економічних, культурних зв'язків і розвитку туризму 22 листопада 2002 року відбулася церемонія відкриття Почесного консульства Республіки Казахстан у західному регіоні України з центром у м. Львів.

До консульського округу входять Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька і Ченрівецька області.

Казахстан залишається державою, яка економічно дуже пов'язана з іншими державами СНД і насамперед Росією. Основними статтями його експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії. 70% імпорту країни — продукти харчування, машини, устаткування, транспортні засоби, прилади. 52% експорту — кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, мідь, нікель, алюміній. Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивну зовнішню торгівлю.

Казахстан пов'язаний не тільки з країнами СНД: 67% експорту Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланди, Китай, США, Швейцарію, більше ніж 50% імпорту йде в Німеччину, Італію, Китай. Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому підтримувати взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки.

Список використаної літератури

1. "Аналіз і прогноз", № 15(143), квітень, 1998 р. "Зовнішньоторгівельна політика Казахстану в умовах перехідної економіки".

2. "Час по грінвічу", № 58, 1997 р. "Інвестиційна привабливість Казахстану та Узбекистану крізь призму російської преси".

3. "Дипломатичний кур’єр", № 3, 1998 р. Н. І. Іскалієв "Казахстансько-українські відносини: реалії часу".

4. "Казахстанська правда", 10.11.1998 р. У. Караманов "Необхідний пошук ефективних рішень".

6. Матеріали до Всесвітнього Економічного Форуму в Давосі. "Економіка Казахстану в 2007 році і перспективи її росту".

7. Карпенко В. Українці в Казахстані/ В.Карпенко //Вечірній Київ. — 2000. — 22 січня. — C. 6; Вечірній Київ. — 2000. — 26 січня; Вечірній Київ. — 2000. — 29 січня; Вечірній Київ. — 2000. — 5 лютого; Вечірній Київ. — 2000. — 10 лютого; Вечірній Київ. — 2000. — 30 березня

8. Лаврів П. Українці в Центральному Казахстані: Історичний огляд//Сучасність. — 1998. — № 4. — C. 90-98

9. Литвин В. Україно-казахстанські відносини : історичні корені та сучасність //Голос України. — 2005. — 11 листопада. — C. 2-3

10. Формула спільних інтересів: Україна — Казахстан //Урядовий кур'єр. — 2005. — 1 червня. — C. 2