Вступ.

1. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Індією.

2. Основні напрямки україно-індійської співпраці.

3. Перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Індією.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

До держав, відносини з якими мають для України стратегічне значення, безумовно, належить ще один азійський гігант -Індія. В часи існування СРСР, який упродовж багатьох десятиліть був для Індії одним з найважливіших і надійних політичних і торговельно-економічних партнерів, внесок України у зміцнення цього партнерства був дуже помітний. Українські підприємства брали активну участь у створенні металургійної промисловості Індії, електроенергетики, проведенні геологорозвідувальних робіт, постачанні важливої продукції машино- і приладобудування тощо.

Після проголошення незалежності України видавалося, що важлива для неї тісна співпраця з Індією буде продовжуватись, так би мовити, майже "автоматично". Саме до Індії був здійснений 1992 р. перший офіційний візит першого Президента України Л. Кравчука, під час якого було підписано низку двосторонніх договорів та угод. Однак поступово відносини між Україною й Індією втратили позитивну динаміку і перейшли у фазу тривалого "застою".

Такий стан справ став наслідком певних змін у системах зовнішньополітичних пріоритетів обох держав в умовах геополіти-чних трансформацій кінця XX ст. Індія дбала насамперед про зміцнення її національної безпеки з огляду на непрості відносини з сусідніми державами (Пакистаном і Китаєм), виведення на новий рівень співпраці з найвпливовішими державами світу і входження до "клубу" провідних світових держав та отримання статусу постійного члена Ради Безпеки ООН. Україна зосередила зусилля на зміцненні національного суверенітету, налагодженні рівноправних і взаємовигідних відносин із провідними державами Заходу і СНД, створенні умов для просування в європейські та євроатлантичні структури. Наслідком стало недостатнє врахування кожною з двох держав національних інтересів другої, що гальмувало розбудову їх двосторонніх відносин. Характерний приклад — відомий "танковий контракт" України з Пакистаном і реакція на нього Індії.

Такий розвиток подій не відповідав інтересам обох країн і спонукав до пошуку шляхів відновлення взаємовигідної співпраці. З 2001 р. відносини двох держав починають виходити із стану "застою". За обопільною згодою 2002 р. став роком відновлення українсько-індійського партнерства.

1. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Індією

За даними Державного комітету статистики України загальний товарооборот України з Республікою Індія за 2001 рік становив 253,34 млн. доларів США, при цьому експорт становив 155,89 млн. доларів США, імпорт — 97,45 млн. доларів США.

Станом на 1 липня 2001 року обсяг прямих інвестицій з Індії в економіку України становив 1,92 млн. доларів США. На території України зареєстровано 30 підприємств з індійськими інвестиціями, з них 19 спільних. Обсяг прямих інвестицій з України в економіку Індії становив 805 тис. доларів США. На території Індії діють 2 підприємства з українськими інвестиціями (1 спільне підприємство).

Договірно-правова база українсько-індійських відносин складається з 22 документів у політичній, торговельно-економічній, науково-технічній та культурній галузях. На різних стадіях опрацювання сторонами знаходяться ще 19 міжурядових та міжвідомчих документів.

Перспективним напрямком українсько-індійських взаємовідносин залишається науково-технічна співпраця. Особливий інтерес Індія виявляє до спільних досліджень космічного простору в мирних цілях.

Співробітництво між Україною та Індією в культурно-гуманітарній сфері розвивається динамічно: сторони здійснюють культурні обміни, сприяють участі представників обох країн у різноманітних культурологічних та спортивних заходах, міжнародних конкурсах, конференціях тощо [4, c. 20-21].

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Індією продовжує розвиватись швидкими темпами. Товарообіг між двома країнами у період 2003-2008 рр. зріс більше, ніж у 4 рази і перевищив 1,5 млрд.дол.США (1 млрд. 655 млн. дол.США у 2008 р.).

Згідно з даними Держкомстату України за 2008 р., у порівнянні з попереднім роком, експорт з України в Індію зріс на 35 відсотків і сягнув 1,005 млрд.дол..США. Імпорт з Індії в Україну зріс на 39% і сягнув 649,9 млн.дол.США, з позитивним сальдо на користь України 355,6 млн.дол.США.

Основними позиціями українського експорту в Індію є: міндобрива, продукція металургії, вироби хімічної промисловості, машини, устаткування, двигуни. В індійському імпорті в Україну переважають вироби фармацевтичної промисловості, запасні частини, сировинні матеріали та мінерали, тютюн.

Протягом попередніх п’яти років обсяг індійського експорту збільшився з 63 млрд. дол. США у 2003-04 ф.р. до 168 млрд. дол. США у 2008-09 ф.р. За даними ВТО частка РІ в світовій торгівлі товарами зросла з 0,83% у 2003 р. до 1,45% у 2008 р. Відповідно, частка РІ у світовій торгівлі послугами складала 1,4% у 2003 р. і зросла до 2,8% у 2008р. З останні п’ять років тільки за рахунок нарощування експорту було створено 14 мільйонів робочих місць.

Експортні галузі РІ найбільше постраждали від світової фінансової кризи, тому запровадження нової зовнішньоекономічної політики було принциповим викликом для сформованого в травні ц.р. уряду РІ [5].

Майже 70% індійського експорту спрямовується до країн, що тяжко постраждали від світової фінансової кризи, в тому числі 36% — до США, Японії та Європи. Різке падіння індійського експорту протягом останнього року пояснюється на тільки кризою, а й протекціоністськими заходами, вжитими низкою країн.

Таким чином, Україна, як одна з країн СНД, може (на підставі заздалегідь погодженого плану) отримувати фінансову допомогу на проведення виставкових заходів, бізнес-форумів, семінарів (переважно на території Індії та за участю індійських організацій), спрямованих на збільшення індійського експорту до України. Індійські бізнесмени можуть отримувати фінансову допомогу на відвідання України, включно з оплатою квитків.

Схеми FMS (схема, орієнтована на певні ринки), FPS (схема, орієнтована на певні товари) та MLFPS (схема , орієнтована на певні товари та пов’язана з певними ринками) вже відомі індійським експортерам і добре відпрацьовані. НЗП передбачає збільшення обсягів відшкодування по цим схемам, відповідно, на 0,5%, 0,75% та 0,75%. Відшкодування здійснюється шляхом видачі відповідних сертифікатів.

НЗП також розповсюдила схеми FMS , FPS та MLFPS на нові товари та нові ринки. До списку товарів, на які розповсюджуються ці схеми (так звані «фокусовані» товари), увійшли фармацевтичні продукти, синтетичні тканини, гумові вироби, пластикові вироби, вироби з тканин, в’язані та вишиті тканини, скляні вироби, сталеві та алюмінієві вироби, автомобілі та їхні частини, велосипеди та їхні частини та інші (загалом 153 товарні позиції). До списку ринків, на які розповсюджується схема MLFPS, увійшли Алжир, Єгипет, Кенія, Нігерія, ПАР, Танзанія, Бразилія, Мексика, Україна, В’єтнам, Камбоджа, Австралія та Нова Зеландія.

Таким чином, наразі, при експорті будь-яких товарів до України експортер отримує відшкодування в розмірі 3%, при експорті «фокусованих» товарів – 5%. Практичне значення це має у випадку з фармацевтичними товарами, частка яких в індійському експорті до України складає майже половину [6].

2. Основні напрямки україно-індійської співпраці

Індія традиційно є партнером України в торговельно-економічній, науково-технічній, машинобудівній, електротехнічній та оборонній сферах. На цю країну припадає понад 10% загального обсягу двосторонньої торгівлі України з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Загальний оббіг двосторонньої торгівлі товарами та послугами України з Республікою Індія у 2006 році становив $280,3 млн. (на 0,6% більше, ніж у 2005 році), в тому числі експорт – $201,8 млн. (зменшився порівняно з 2005 роком на 4,5%), імпорт – $78,5 млн. (збільшився на 16,6%) з позитивним сальдо $123,3 млн.

Основними товарними групами експорту з України до Індії є неблагородні метали, в тому числі чорні метали та вироби з них (близько 49% всього обсягу експорту), машини, устаткування та продукція хімічної промисловості. Натомість основними товарними позиціями імпорту є продукція хімічної промисловості, зокрема медикаменти та фармацевтичні препарати, сільськогосподарська продукція та продукція харчової промисловості, мінеральні продукти, а саме – руди та концентрати алюмінієві [7, c. 98-99].

Реальний рівень співробітництва двох країн не відповідає тим реальним можливостям співпраці, які вони мають. В ділових відносинах Індії та України існують певні труднощі , які стримують розвиток економічних відносин. Наприклад, відсутність прямих банківських каналів для здійснення розрахунків прямого повітряного сполучення, тривала процедура відкриття віз для індійських бізнесменів тощо.

Серед важливих кроків, які глава українського уряду вважає необхідним зробити для якомога ширшої реалізації потенціалу двосторонніх торговельно-економічних стосунків, є прискорення підготовки і проведення у вересні цього року Другого засідання Спільної міжурядової українсько-індійської комісії по торговельному, економічному, промисловому і культурному співробітництву, на якому, зокрема, планується підписання двосторонньої угоди про заохочення та взаємний захист інвестицій.

Розвиток двостороннього співробітництва має перспективу, в першу чергу, в сферах виробництва та експорту ліків, металів ,с/г та хімічної продукції. Індія хоче розвивати відносини з Україною. Про це заявив міністр іноземних справ Індії Омар Абдулла під час зустрічі з прем’єр – міністром Анатолієм Кінахом. За словами міністра, Індія хотіла б домовитися з Україною про нові галузі взаємодії , зокрема в сфері біотехнологій та медичних досліджень. Абдула також не виключає можливості співробітництва в сфері озброєнь. Обсяг торгівлі двох країн складає 250 млн. доларів на рік. Це значно менше, ніж потенційні можливості. Отже необхідним є новий імпульс в україно-індійських відносинах [3, c. 56-57].

3. Перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Індією

Серед українських компаній, активно працюючих на індійському ринку, відзначається консорціум „Укріндустрія”, який виконує контракти з будівництва та реконструкції коксохімічних батарей на меткомбінатах у містах Руркела, Бхілаї, Бернпур.

ВАТ «Азовмаш» постачає обладнання і веде попередню підготовчу роботу для спорудження нових киснево-конверторних цехів на 5 комбінатах індійської державної сталеливарної компанії SAIL.

ДП «УКРДІПРОМЕЗ» є генеральним проектантом аглофабрики на Візакхапатнамському металургійному заводі.

Активну участь у тендерах з постачання металургійного обладнання бере ВАТ «НКМЗ».

Завершується реалізація українським підприємством «Турбоатом» проекту з постачання турбін для будівництва блоку потужністю 220 МВт на атомній електростанції у м. Кайга, штат Карнатака.

ТЕМ України в Індії сприятиме українським підприємствам, серед яких є ХК «АвтоКрАЗ», ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ВАТ «Український графіт» (м. Запоріжжя), ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод», ВАТ «Красноармійський динасовий завод», ВАТ «Часовоярський вогнетривний комбінат», ВАТ «Красногорівський вогнетривний завод», ДП «Луганськдіпрошахт», ТОВ «Агромат» (м Київ), ДО комбінат «Прогрес» (м Київ), ВАТ «Іллічівський судноремонтний завод» та ін. у їхніх намірах ввійти на індійський ринок.

Організовані зустрічі і проведені переговори керівного складу ВАТ «Електроважмаш» (м. Харків) та ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (м. Дніпропетровськ) з індійськими партнерами з метою залучення українських підприємств до реалізації нових проектів на території Індії.

У галузі енергетики продовжується співпраця “Укрінтеренерго” з компанією “Sun Overseas”; ВАТ “Укргідромех” (Н. Каховка) — з компанією “Om Metals & Minerals Ltd.” (щодо спільної участі у гідроенергетичних проектах в Індії). Активними на місцевому ринку є також українська державна компанія “Важмашімпекс”, АК “Харківенергоремонт”, ВАТ “Зоря – Машпроект” (м. Миколаїв).

Активно проробляється можливість виведення українського державного підприємства «Укргеофізика» на індійський ринок геологічних послуг, передусім у плані здійснення геологічної розвідки покладів енергоносіїв [2].

Одним із важливих напрямків розвитку українсько-індійського співробітництва залишається вугільна галузь, в першу чергу, це:

· залучення індійських інвестицій у вугледобувну галузь, у тому числі шляхом створення спільних підприємств;

· участь українських компаній у будівництві та експлуатації шахт на території Республіки Індія;

· участь українських підприємств та науково-дослідних інститутів у проектуванні вугледобувних об’єктів Республіки Індія.

Розвиток українсько-індійського співробітництва у транспортній галузі є також перспективним напрямком, складові якого:

· відновлення контейнерних перевезень морським шляхом за маршрутом „Одеса – Мумбаі”;

· підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством залізничного сполучення Індії та Міністерством транспорту і зв’язку України і практична реалізація цього Меморандуму;

· участь української промислової групи «Інтерпайп» у розбудові вагонного парку Індії;

· участь українських компаній у будівництві Делійського метрополітену;

· залучення індійських інвестицій у транспортну галузь України;

· участь українських підприємству тендерах з розвитку морських портів, суднобудівництва та судноремонту для морського та річкового транспорту Індії;

· розвиток співпраці між консультаційними та інженерними компаніями у сфері будівництва доріг;

· підготовка індійських кадрів у навчальних закладах залізничного транспорту та дорожнього господарства України.

Важливим пріоритетом розвитку двосторонніх відносин є співробітництво в авіаційній галузі, де у перспективному плані намічено виробництво та постачання нового регіонального літака АН-148 і його транспортних модифікацій, конвертованих літаків АН-74ТК-200 та АН-74ТК-300 [1].

Висновки

Український експорт до Індії сьогодні становить майже 203 млн. дол. США, а імпорт в Україну сягає 154 млн. Тобто економічне співробітництво між Індією та Україною має великий потенціал, який слід розвивати.

У нас тісно налагоджена співпраця у фармацевтичній, текстильній, металургійній і машинобудівній галузях. Крім того, Індія активно використовує більше ніж 100 українських літаків АН — 32.

Найбільшим технологічним контрактом між Індією і Україною є контракт компанії "Турбоатом" на постачання устаткування для чотирьох енергоблоків на атомні електростанції "Кайга" і "Раджастан" на суму близько 70 млн. дол. США.

Однак, враховуючи, що Україна — одна із найпотужніших країн, які виробляють сталь, а індійський ринок потребує збільшення постачань металів, вона може і повинна стати важливим партнером Індії.

Індійська компанія TATA Steel має намір інвестувати в металургійну галузь України близько 1 млрд. дол. США. У разі успіху, це стане однією з найбільших інвестицій в українську економіку. TATA Steel також братиме участь у тендері на приватизацію найбільшого металургійного підприємства України — "Криворіжсталі", який пройде у липні цього року.

Щодо інших проектів, то Індія сьогодні націлена на Союз незалежних держав, в тому числі країни СНД. У липні ми збираємося провести у Києві виставку "Індійські підприємства -2004", щоб зацікавити українські компанії якісною та екзотичною індійською продукцією. На виставці буде представлено майже все що виробляється в Індії і може бути цікавим та потрібним українцям, від іграшок і прикрас, до машин і скутерів. Я сподіваюся, що такі виставки стануть традиційними і проводитимуться хоча б раз на рік.

Список використаної літератури

1. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами // http://www. ukrstat.gov. иа.

2. Зовнішня торгівля України=Внешняя торговля Украины = Ukraine's foreign trade: статистичний збірник / Державний комітет статистики України. — К., 2008. — 108с.

3. Колосова Ю. Зовнішня торгівля України: механізм розвитку і управління в трансформаційній економіці: Дис… канд. екон. наук: 08.05.01 / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. — Донецьк, 2008. — 205арк.

4. Лиса Л. Індія // Географія та основи економіки в школі. — 2009. — № 4. — С. 20-24

5. Посольство України в Республіці Індії // http://www.mfa.gov.ua/india

6. Товарна структура зовнішньої торгівлі України //http://www.ukrstatgov.ua.

7. Україна: Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки — 2008: Монографія. — К.: НІСД, 2008. — 576 с.