1. Характеристика стану розвитку туризму в країнах Близького Сходу.

2. Особливості розвитку туризму в районах Північної Америки.

Список використаної літератури

1. Характеристика стану розвитку туризму в країнах Близького Сходу

Азія надзвичайно аттрактивна. Тут залучає й надзвичайно різноманітна, багато в чому екзотична природа, і історія з її численними пам'ятниками, і етноконфесійні особливості численних азіатських народів. Не можна забувати, що саме в Азії перебували багато центрів древніх цивілізацій.

На території Азії турист може познайомитися з багатьма природними зонами: від екваторіальних лісів Індонезії до пустель помірного пояса в північно-західному Китаї й Монголії. У різних країнах і районах перед мандрівником з'являються пам'ятники, що нараховують не тільки сторіччя — тисячоріччя, пам'ятники буддиської, іудейської, мусульманської, християнської й іншої культур.

Азіатські країни населяють представники монголоїдний і європеоїдної рас, що говорять на всіляких мовах і діалектах. Ці народи розселені в низинах (деякі з них лежать нижче рівня моря), плато й височинах. Є чимало й гірських народів: адже саме в Азії перебувають найвищі гірські системи миру, і серед них — Гімалаї, де зосереджені найвищі вершини Землі.

В Азії є райони давнього й широкого поширення туризму (Близький Схід, Індія), і райони, де туристський бум почався буквально в останні десятиліття (країни Південно-Східної Азії). Різний і рівень розвитку туристської інфраструктури[12, c. 146-147].

Природна, історико-культурна, етноконфесійна аттрактивність у сполученні з розвитком туристської інфраструктури формують туристсько-рекреаційні зони й райони Азії. При цьому не можна не відзначити значного впливу на розвиток туризму й туристський бізнес політичної кон'юнктури, гострих конфліктів у багатьох азіатських країнах і регіонах. Ці конфлікти відштовхують туристів від багатьох районів Азії, привабливих для мандрівників. Разом з тим швидкий економічний розвиток багатьох азіатських держав і пов'язана з ним дешевина товарів масового споживання притягають у багато країн представників шоп-турів, особливо із країн СНД.

Все це робить туристську карту Азії дуже строкатою. На ній можна виявити наступні туристсько-рекреаційні зони: Південно-Західну Азію, Південну Азію, Південно-Східну Азію, Центральну Азію.

Південно-Західна Азія містить у собі держави Ближнього й Середнього Сходу із древньою історією й переважно мусульманською культурою. Виключення становить Ізраїль — країна імміграції й широкого поширення іудаїзму з його святинями. Історично зложилося так, що на території Ізраїлю в цей час перебуває місто Єрусалим, у якому розташовані святині трьох релігій: іудаїзму, християнства, ісламу, що, з одного боку, залучає дуже велику кількість туристів (частково — прочан), а з іншого боку — створює ґрунт для постійних гострих конфліктів, що впливає й на масштаби туризму[7, c. 316-317].

У країнах цієї зони увага туристів залучають тепле Середземне море, що омиває берега Туреччини, Кіпру, Лівану, Сирії, Ізраїлю й сприятливий для відпочинку субтропічний клімат. Притягають аматорів пізнавального туризму древні міста або їхні руїни, численні міста з їхнім історико-культурним населенням. Серед них — Стамбул (Туреччина), Амман (Йорданія), древні міста Лівану — Баальбек, Сайда, а туристський центр, що також організується, країни — його столиця Бейрут, Нікосія (Кіпр), іранські міста Тегеран, Ісфахан, Ширак, Хамадап. Багато цікавих історико-культурних і археологічних об'єктів і поза цими центрами. Цікавими туристськими можливостями володіє Афганістан, але події останніх десятиліть унеможливлюють їхнє використання.

У складі Південно-Західної Азії такі туристські мікрорайони: Туреччина й Кіпр, Палестина, Арабські держави (Близький Схід), Середній Схід. Південна Азія включає Індію, Пакистан, Непал, Бангладеш і острівна держава (на о. Цейлон) Шрі-Ланка.

У Південній Азії є широкі туристичні можливості у зв'язку із цікавими природними особливостями: від вологих тропічних лісів, саван до класичних гірських пейзажів у найвищих горах на Землі. Пакистан і Бангладеш — країни мусульманської культури, що представляють як би ісламський міст між деякими балканськими країнами, Передньою Азією й мусульманськими районами Південно-Східної Азії. Численні пам'ятники різних епох, серед яких особливо помітні пам'ятники ісламу, сполучаються тут із зовсім новими архітектурними явищами (наприклад, нова столиця Пакистану Ісламабад, побудована на рівному місці після другої світової війни).

Туристською перлиною Південної Азії є Індія з її різноманітною тропічною природою, надзвичайно строкатим етноконфесіональним складом населення. Як відзначають готельні аналітики, за минуле десятиліття Близький Схід пережив драматичні зміни. Потік зарубіжних відвідувачів практично потроївся: з 13,5 млн. чоловік в 1995 році до 38,4 млн. в 2005, що привело до стрімкого розвитку готельної індустрії і активізації авіаперевезень. І цей процес не сповільнюється. Очікується, що до 2008 року на Аравійському півострові з'явиться ще 80 нових готелів. Більшість з них буде побудована в Дубаї, де, як очікується, загальна кількість номерів виросте на 12,5 тисяч. Номерний фонд готелів Катару збільшиться на 145%, а Кувейту — на 75%. Слід підкреслити, що готельний фонд цього регіону приростатиме за рахунок готелів переважно середнього і бюджетного сегментів.Усе більше актуальним для Близького Сходу стає не кількісне нарощування готельних об'єктів, а якісний аспект, усіляка диверсифікованість пропонованих туристсько-готельних послуг. При цьому на руку Близькому Сходу працюють розвиток готелів і курортів, високий попит на екзотичні місця, появу екотуризма, а також сполучення відпочинку з бізнесом, багато в чому, що стало можливим завдяки розвитку новітніх технологій, які дозволяють перетворювати номера курортних готелів у ділові офіси. Все це дає близькосхідним країнам додаткові переваги на глобальному готельному та туристичному ринку[5, c. 213-214].

2. Особливості розвитку туризму в районах Північної Америки

У туристському відношенні регіон Північна Америка представляє не весь материк, а тільки США й Канаду. Рівень туризму тут дуже високий завдяки бурхливому розвитку економіки й відповідних доходів населення. Рівень цих доходів дуже диференційований, і тому в бюджетах високооплачуваних працівників видатки на туризм і відпочинок в 12 разів більше, ніж у бюджетах родин з низькими доходами. При цьому в Північній Америці розвинений як внутрішній, так і закордонний туризм, як в'їзний, так і виїзний.

У Сполучених Штатах Америки надходження від обслуговування туристів і відпочиваючих більш ніж удвічі перевищили доходи від фермерів країни, хоча площі сільськогосподарських земель майже в 10 разів перевершують рекреаційні. А останні дуже великі — 57% всієї площі державних земель, з яких реально використується в туризмі й рекреації лише чверть.

У США створена найбільша у світі туристсько-рекреаційна інфраструктура; число місць у готелях і мотелях обчислюється багатьма мільйонами, при цьому зростає роль мотелів. Не доводиться говорити про чудову транспортну інфраструктуру.

Типів рекреаційних територій тут багато, але особливо слід зазначити національні парки, заповідники, спеціальні природні парки й зони відпочинку (різного рівня підпорядкування), національні морські узбережжя. Цікавою формою рекреаційного використання територій є туристські тропи, які прокладаються в унікальних районах. Найбільшою популярністю користуються Аппалачська (3200 км) і Тихоокеанська (3680 км) мальовничі тропи[9, c. 26-27].

У США виділяються 7 туристсько-рекреаційних зон: Схід, Захід, Центр, Тихоокеанська зона, Південно-Східне узбережжя, Аляска, Гавайські острови.

1. Схід США. Тут основою пізнавально-культурного туризму є міста з їх порівняно молодими історичними пам'ятниками, монументами й вражаючими сучасними спорудженнями. Практично уздовж усього східного узбережжя США тягнеться один величезний мегаполіс, що включає Нью-Йорк, Філадельфію, Вашингтона, Бостон, Балтімор і багато інших більших і середніх міст. Жителі цих міст воліють проводити відпочинок на мальовничих природних територіях. На сході США є й національні парки, і заповідники, і туристські тропи. Вони присвячені до системи Аппалачів, масиву Адгерондак, ущелині ріки Делавер, районам моренно-озерного ландшафту.

2. Захід США. Ця зона містить у собі Кордильєри й вхідні в їхню систему плато (Колорадо, Колумбія). Тут ще збереглося багато щодо недоторканих природних комплексів, наприклад самий великий у країні Йеллоустоунський національний парк, що славиться величезною кількістю гейзерів (більше 10 тисяч). Головною визначною пам'яткою Йосемитського національного парку є реліктовий гай гігантських секвой — єдина на земній кулі. Ріка Колорадо славиться своїм широким (1,5 км), Гранд Каньйоном.

3. Тихоокеанська туристсько-рекреаційна зона. У її склад входить тихоокеанське узбережжя зі схилами гір, що примикають до нього. Ця зона приваблива не тільки природними особливостями, морськими курортами, але й цікавими містами: Сан-Франциско, де жив і вмер Джек Лондон; Лос-Анджелес — центр кінопромислової країни Голівуд. Тут розташований найбільший у світі океанарій, самі великі розважальні центри, «Дощипувати», величезний океанічний лайнер «Куін Мері».

4. Центр США. Розташований в основному в зоні степів, більша частина яких розорана. Цей район славиться сільськогосподарською діяльністю. Тут також є національний парк Вінд-Вейв (печери й екзотична фауна). Місто Даллас сумно відомий у зв'язку з убивством президента Кеннеді. У штаті Арканзас на базі мінеральних джерел створені бальнеологічні курорти.

5. Південно-Східне узбережжя. Славиться своїми самими великими курортними районами (півострів Флорида), а також національним парком Еверглейдс, відомим рідкими породами птахів, достатком риб, незвичайною висотою мангових дерев.

6. Аляска. Молода, але перспективна туристська зона США. Сьогодні туризм у цьому регіоні займає одне з перших позначок у структурі валового національного продукту штату[3, c. 33-35].

Окремою туристсько-рекреаційною зоною Північної Америки є Канада.

Канада — край унікальної краси. Це одна з деяких країн у Північній півкулі, де природні комплекси, що збереглися в первозданному стані, перебувають недалеко від більших і сучасних міст. Тут сусідять стародавні форти, сучасні мегаполіси й дика природа. В 1996 р. Канаду відвідали 17,3 млн іноземних туристів, залишивши в країні майже 10 млрд. канадських доларів.

Туристів залучають національні парки з незайманою природою, Ніагарський водоспад, великі міста Квебек, Монреаль, Ванкувер, а також міцність Луісбург на острові Кейп-Бретон, історичне поселення Кінгс- Лендинг у Нью-Брансуіку, історичний парк Ф. Д. Рузвельта на острові Кампобелло й багато чого іншого. Канада цікава в будь-який час року, але найбільш сприятливі для подорожей липень і серпень[14, c. 5-6].

Список використаної літератури

1. Kross по Америці // Міжнародний туризм. — 2007. — № 5. — С. 38-45

2. Александрова А. Международный туризм: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. "География". — М. : Аспект Пресс, 2002. — 464с.

3. Артюнян К. Туристические образы США //География в школе. — 2004. — № 3. — C. 33-35

4. Берриан М. Туризм, культура и развитие в Арабском регионе: Поддерживая культуру, развиваем туризм, развивая туризм, поддерживаем культуру. — М. : ЮНЕСКО, 2001. — 75с.

5. Бовсуновская А. География туризма: Учеб. пособие / Донецкий ин-т туристического бизнеса. — Донецк : ДИТБ, 2002. — 410с.

6. Воскресенский В. Международный туризм: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. 230500 "Социально-культурный сервис и туризм", 012500 "География", 061100 "Менеджмент организации", 060800 "Экономика и управление на предприятии (по отраслям)". — М. : Юнити-Дана, 2006. — 255с.

7. География туризма: учебник / А.Ю. Александрова (ред.). — М. : КНОРУС, 2008. — 592с.

8. Горкина Т. И. Ближний Восток: его роль и значение в системе мирового хозяйства // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2004. — № 25-28. — С. 35-42.

9. Даринский А. Туристская индустрия США //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2002. — № 25-28. — C. 26-27

10. Дудкін І. Золоте кільце Колорадо //Міжнародний туризм. — 2005. — № 1. — C. 34-47

11. Ільїна О. Туризм. Рекреаційна географія: Поняття і терміни / Луцький ін-т розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". — Луцьк : Терен, 2004. — 104с.

12. Квартальнов В. Иностранный туризм / Российская международная академия туризма. — М. : Финансы и статистика, 2003. — 228с.

13. Самойленко А. А. География туризма: учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. 230500 "Социально-культурный сервис и туризм" и 061100 "Менеджмент организации". — 2-е изд. — Ростов н/Д : Феникс, 2006. — 359 с.

14. Сполучені Штати Америки //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2006. — № 45-48. — C. 5-13

15. Туризм островов и островных государств: учеб. пособие по курсу "География туризма" / Частное высшее учебное заведение "Донецкий ин-т социального образования" / А.Ф. Титова (сост.). — Донецк : ДИСО, 2008. — 72c.

16. Чудеса природи // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2006. — № 45-48. — С. 75-84