Фізико — географічна характеристика Бобринецького району
ПЛАН
-
Географічне положення
-
Геологічна будова та корисні копалини
-
Рельєф району
-
Клімат району
-
Внутрішні води (річки, озера, водосховища, ставки, підземні води)
-
Ґрунти
-
Рослинний світ
-
Заповідні території
-
Топоніміка (історія географічних назв)
-
Список використаної літератури
І. Географічне положення
Бобринецький район розташований на південь Кіровоградської області. Лежить на південних відрогах Придніпровської височини. Розташований у межах Дністровсько — Дніпровської північно — степової фізико-географічної провінції. Межує на сході з Устинівським, на півночі з Компаніївським та Новоукраїнським районами.
ІІ. Геологічна будова та корисні копалини
Поверхня – хвиляста лесова рівнина, розчленована річковими долинами і густою сіткою ярів та балок, у яких відслонюються кристалічні породи. Корисні копалини : граніти, гнейси, каолін, пісок, суглинок.
ІІІ. Рельєф району
Поверхня – хвиляста лесова рівнина, розчленована річковими долинами і густою сіткою ярів та балок.
ІV. Клімат району
Пересічна температура січня -4,9º, липня +22,6º. Період з температурою понад +10º становить 168 днів. Опадів 420 м на рік (близько 70 % в теплий період року). Висота снігового покриву 15 см. Міститься у посушливій, дуже теплій агро кліматичній зоні. Метеостанція у Бобринці.
V. Внутрішні води (річки, озера, водосховища, ставки, підземні води)
Річки басейну Південного Бугу : Інгул, ліва притока Південного Бугу, долина майже на усьому протязі трапецієвидна, ширина до 4 км, глибина до 60 м, глибина переважно 0,7-1,2 м, похил річки 0,4м/км, живлення снігове і дощове, льодостав з грудня до початку березня; Сугоклія, права притока Інгулу, довжина 44 км, площа басейну 527 км, похил річки 2,1м/км, живлення переважно дощове і снігове, льодостав з грудня до середини березня ; Мертвовід, ліва притока Південного Бугу, довжина 114 км, площа басейну 1820 км², долина річки переважно трапецієвидна, ширина до 3 км, глибина до 40-50 м, похил річки 1,8 м/км; Гнилий Яланець, ліва притока Південного Бугу, довжина 103 км, площа басейну 1235 км², долина трапецієвидна, ширина до 3,5 км, глибина до 80 м, річище звивисте, ширина до 10 м, глибина річки пересічно 1 м, похил річки 1,3 м/км, основна притока Солона, живлення снігове і дощове, влітку на окремих ділянках пересихає, вода річки слабо мінералізована, льодостав з середини грудня до кінця лютого; Бобринка; Громоклія, права притока Інгулу, довжина 102 км, площа басейну 1545 км², долина завширшки 2,5 км, глибина до 60 м, річище слабозвисисте, пересічна ширина у пониззі 5 м, похил річки 1,4 м/км, живлення снігове і дощове, вода слабомініралізована; та ін.
Споруджено 258 ставків загальною площею водного дзеркала 1289 га.
VІ. Ґрунти
Найпоширеніші чорноземи звичайні мало гумусні різного ступеню еродованості (98 % площі району), є також чорноземи лучні, лучно-болотні, болотні, торфово-болотні.
VІІ. Рослинний світ
Площа лісів 3,6 тис.га. Основні породи : дуб (61 % площі лісів), клен, липа. Трав’яниста рослинність представлена різнотравно-типчаковою формацією, осоками тощо.
VІІІ. Заповідні території
№ |
Назва |
Категорія |
Ранг |
Тип |
Площа(га) |
Розташування |
1 |
Шумок |
заказник |
заг. |
ландшафтний |
20,10 |
с. Велико-дрюкове |
2 |
Чобіток |
зап. урочище |
місц. |
— |
55,00 |
с. Мар”янівка |
3 |
Мертвоводдя |
зап. урочище |
місц. |
— |
20,10 |
с. Витязівка |
4 |
Юр”ївська балка |
зап. урочище |
місц. |
— |
15,00 |
с. Костомарівка |
5 |
Слони |
пам’яткаприроди |
місц. |
геологічна |
5,00 |
с. Полум’яне |
6 |
Булгаковська балка |
заказник |
місц. |
ландшафтний |
78,00 |
с. Піщане |
7 |
Макарівська |
пам’яткаприроди |
місц. |
ботанічна |
6,30 |
с. Солон-цюватка |
8 |
Богданівська балка |
заказник |
заг. |
ботанічний |
25,20 |
с.Фрунзе |
ІX.Топоніміка (історія географічних назв)
Гнилий Яланець- в назві відображено особливості води : від слабої проточності вона місцями застоюється і загниває. Яланець – назва від тюркського *jalan„степ, рівнина, долина”, утворена за допомогою українського суфіксу –ець. Дослівно : „Гнила степова річка”.
Сугоклія – річка, права притока Інгулу. Вперше згадується під 1697. Назва тюркського походження, гадають від давньо-тюркського *sogag„сайгак, дика коза”, давньо-тюркська sogsgliy–„місце, де багато сайгаків(сугаків)”, увійшло в українську апелятивну лексику : сайга – сугак – дика коза. За свідченням Боплана, в 17 ст. у степах України водилося багато сугаків. Назва ж утворилась від основи за допомогою тюркського форманта – ly.
Бобринець – місто назване іменем запорожця Бобрика, який у сиву давнину тут проживав.
Дрюкова балка – отримала назву відтоді, коли з багнюки витягували дрючками тих, хто загрузав.
Вербова балка – пов’язана з іменем запорожця Вербового. І нині в Олексіївні проживають люди з прізвищем Вербові.
Москаленкова балка– (недалеко від с.Олексіївка) отримала назву від імені запорожця, який проживав тут у зимовнику. На пам”яті старожилів тут росла „москаленкова груша” і була гарна криниця.
Плоский камінь – місцина біля с.Олексіївки, де скелі мають плоску форму.
Цвітиха – (балка біля с.Олексіївка) вкрита різноманітними лікарськими травами та рідкісними квітами.
Список використаної літератури
- Заповідні куточки Кіровоградської землі/ Авт. кол.: Т.Л.Андрієнко, П.С.Терещенко, М.Л.Клєстов та ін.; Под ред. Т.Л.Андрієнко; Держ. упр. екологічної безпеки в Кіровогр. обл. та ін.; Фот. В.А.Онищенко та ін.; Мал. І.І.Землянських, С.Ю.Костін. -К.: Арктур-А, 1999. -237
- КоролюкС.К.Кіровоградська область Української РСР: Економічно-географічна характеристика: Дисертація/ С.К.Королюк. -Кіровоград: КГПІ, 1952. -356 с.
- Янко, Микола Тимофійович. Топонімічний словник України: Словник-довідник/ Микола Янко,; Міжнар. фонд "Відродження", Програма "Трансформація гуманіт. освіти в Україні". -К.: Знання, 1998. -428,[2] с
- Агеева, Руфь А.Происхождение имен рек и озер/ Руфь Агеева,; Отв. ред. Э. М. Мурзаев. -М.: Наука, 1985. -143 с.
- Міщенко В. Кіровоградська область, — К., 1967
- Лашкул Г.У кожній назві — подих історії/ Г. Лашкул // Честь хлібороба. -2004. -7 лютого. — С. 2