Вступ.

1. Значення, зміст і технологія розробки фінансового плану.

2. Структура фінансового плану.

3. План доходів і видатків.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

За умов ринкової системи господарювання жодне підприємство не може працювати прибутково без ретельно підготовленого плану. Досвід організації підприємництва свідчить, що планування діяльності організації набуває все більшого значення у зв'язку зі швидкими змінами в середовищі функціонування підприємства. Що більш динамічним та невизначеним стає середовище діяльності, то більше порядку має бути на самому підприємстві, то більше уваги слід приділяти розробці стратегій та оперативних дій для їх реалізації.

Брак чіткого плану є незаперечним свідченням незадовільного управління підприємством. Успіх підприємницького проекту, незалежно від його масштабів, сфери діяльності, форми організації бізнесу, неможливий без чіткого уявлення про перспективи діяльності, без опрацювання надійних орієнтирів і реального плану господарювання.

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї (чи буде це створення нового бізнесу, чи вдосконалення діяльності вже наявного) ставить багато різноманітних запитань: хто виступає як конкретний споживач, яким є ринок продукту підприємства, які кошти необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо. Задля отримання відповідей на ці запитання й складається бізнес-план.

Фінансовий план — це тільки кількісне вираження маркетингових і виробничих планів, який допоможе переконатися, наскільки ваш маркетинговий план відповідає виробничому плану і допоможе вам керувати вашим бізнесом у майбутньому, а також людьми, залученими до нього. Він стане тим критерієм, за допомогою якого ви зможете оцінити вашу роботу.

1. Значення, зміст і технологія розробки фінансового плану

У процесі розробки цього розділу бізнес-плану слід ураховувати такі його особливості:

по-перше, у багатьох відношеннях фінансовий план є найменш гнучкою за формою частиною бізнес-плану. На відміну від інших розділів він має містити відповідний перелік фінансових Документів (у тому числі таблиць і графіків). Кожен з цих документів повинен мати стандартну форму. Жорсткі вимоги до опрацювання цих документів спричиняються необхідністю забезпечення єдиної методики розрахунків фінансових показників. Це означає, що потенційний інвестор або кредитор може самостійно за стандартною методикою провести аналіз фінансової інформації, яку містить бізнес-план, оцінити фінансовий стан даної фірми та прийняти рішення щодо вкладання своїх коштів у даний проект;

по-друге, інвестори та кредитори, як правило, вимагають, щоб фінансовий план складався з перспективою на три роки (до того ж із щомісячними показниками за перший рік та щоквартальними — за другий і третій);

по-третє, фінансовий план не може мати розбіжностей з іншими розділами бізнес-плану. Якщо, наприклад, в маркетинг» плані йдеться про наміри розгорнути широкомасштабну рекламну кампанію, то це обов'язково має знайти відображення в плані доходів і видатків. Якщо на бізнес фірми впливає фактор сезонності продажу, то його слід ураховувати, проектуючи рух готівки, тощо;

по-четверте, у зв'язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього неминуче характеризується певним рівнем невизначеності, у фінансовому плані доцільно опрацювати кілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробляти як мінімум два варіанти фінансових показників. Один з них має ґрунтуватися на консервативних припущеннях, а другий — ураховувати повний потенціал бізнесу;

по-п'яте, у фінансовому плані треба (за можливості) підкреслювати достовірність інформації, яку він містить. Якість первинної інформації безпосередньо позначається на точності фінансових розрахунків. Інвестори часто проводять власні дослідження з метою оцінки достовірності розрахунків у бізнес-плані. Тому в разі відхилення відповідних фінансових показників бізнес-плану від середніх по галузі, до якої належить даний бізнес, обов’язково треба дати вичерпне пояснення цього.

Мета та особливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання. Фінансовий план містить такі основні підрозділи:

1. План доходів і видатків (план прибутків і збитків).

2. План грошових надходжень і виплат (план руху готівки).

3. Плановий баланс.

Поряд з основними показниками цих підрозділів у фінансовому плані мають бути наведені припущення, на підставі яких ці показники розраховано. Чітко й стисло викласти всі ці припущення й передбачення необхідно в текстовій частині фінансового плану. Без цього всі наведені у фінансовому плані розрахунки не матимуть належного практичного значення. Лише після ретельного аналізу таких припущень можна оцінити, наскільки вони заслуговують на довіру. Оскільки розрахунки всіх зазначених фінансових документів ґрунтуються на таких передбаченнях, вони є важливою складовою фінансового плану.

Для вже існуючої фірми у фінансовому плані обов'язково слід навести динаміку основних фінансових показників за минулі роки (як мінімум за три). Копії відповідних фінансових документів подаються в додатках.

Відповідно обґрунтований фінансовий план може бути використаний не тільки для залучення інвесторів і кредиторів, а й для оцінки результатів діяльності фірми після фактичного започаткування бізнесу. Крім того, фінансовий план часто є основою для опрацювання детального робочого бюджету фірми. Таким чином, фінансовий план має стати керівним документом, що в ньому треба чітко визначити, звідки, коли та як залучатиметься та витрачатиметься необхідний капітал.

2. Структура фінансового плану

Розділ бізнес-плану, що стосується фінансового плану, необхідно присвятити оцінці потенціалу і плануванню фінансової діяльності з метою досягнення життєздатності бізнесу і ефективного використання наявних коштів.

Цей розділ плану повинен містити наступне: прогноз обсягів продажу; оцінки прибутку і збитків; аналіз руху готівки; річну балансову відомість. Завдання цього розділу — показати, як буде змінюватися і формуватися ваш прибуток.

Це документ із досить простою структурою. До нього включають наступні показники:

1) прибутки від продажу;

2) витрати на виробництво;

3) сумарний прибуток;

4) загальні виробничі витрати;

5) чистий прибуток.

Мета розділу — виділити основні пункти з маси фінансових даних, що містяться в плані, а саме наступні планово-звітні документи:

• план доходів і витрат;

• план руху коштів;

• балансовий звіт.

Зазначені документи носять планово-звітний характер. Планування здійснюється на основі прогнозу майбутньої діяльності у межах визначеного періоду часу.

У цьому розділі наводяться нормативи для фінансово-економічних розрахунків, прямі (змінні) і постійні витрати на виробництво продукції, калькуляція собівартості продукції (послуг), кошторис витрат на реалізацію проекту, потреба та джерела фінансування, розраховується таблиця витрат і доходів, потік реальних грошей (потік готівки), прогнозний баланс. Виконуються розрахунки з планових прибутків і грошових потоків, вказуються джерела фінансування проекту, витрати на сировину, матеріали і комплектуючі вироби.

При цьому розрахунок виконується по кожному виду продукції (послуги).

Витрати на виробництво продукції (послуги) класифікуються на прямі (змінні, тобто пропорційно залежні від зміни обсягів виробництва) і загальні (постійні, не залежні від змін обсягів виробництва).

До перемінних витрат відносяться: витрати на сировину і матеріали, що комплектують вироби, витрати на виробничий персонал, витрати на паливо, електроенергію (у деяких випадках), розрахунок постійних витрат.

До постійних витрат відносяться: витрати на виробництво (оренда, ремонт і обслуговування устаткування, паливо та енергія, на виробничі недостачі тощо), торгові витрати (реклама, заходи щодо просування продукції, її збут, реалізацію тощо), адміністративні витрати (заробітна плата адміністративного персоналу, комунальні послуги, послуги зв'язку, витрати на відрядження тощо).

До плану також необхідно включити короткий опис ключових аспектів фінансових прогнозів, детальний виклад яких повинен бути виділений у додатку, а саме — потреби у фінансуванні, рівень прибутковості, відображення темпу росту прибутку.

У додатку фінансових прогнозів варто відобразити все це детально: прогноз руху коштів на перспективу з інформацією. Прогноз прибутку можна назвати одним із головних елементів бізнес-плану.

3. План доходів і видатків

План доходів і видатків є першим фінансовим документом фінансового плану. Він характеризує загальні суми очікуваних доходів фірми та її витрат за певний період.

План доходів і видатків складається для унаочнення результативності майбутньої діяльності фірми, з погляду її прибутковості, можливостей виживання та активного господарювання.

Форму плану доходів і видатків відповідно на перший, другий і третій роки функціонування фірми наведено в табл. 2.

Логіка опрацювання плану доходів і видатків (рис. 1) передбачає визначення загальної суми продажу продуктів фірми, від якої поступово відраховуються різні види витрат фірми і в результаті обчислюються: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до сплати податків, чистий прибуток.

План доходів і видатків складається в певній послідовності.

1. Визначаються відповідні середні показники в галузі, до якої належить даний бізнес. Середньогалузеві показники є орієнтиром як для складання плану доходів і видатків, так і для контролю за фактичною фінансовою діяльністю фірми в майбутньому. Відхилення показників плану доходів і видатків фірми від середньогалузевих потребує ґрунтовного пояснення причин цього явища, а це, у свою чергу, допомагає як підприємцеві, так і потенційним інвесторам ліпше усвідомити особливості бізнесу фірми. Джерелами інформації для розрахунків середніх по галузі показників можуть бути статистичні щорічники, фінансова звітність аналогічних компаній, банків, торгових асоціацій тощо.

2. Складаються прогнози обсягів продажу продуктів (послуг) фірми. Очікувані обсяги продажу є найважливішим елементом з усіх інших фінансових показників; вони є тією основою, на якій, зрештою, будуються всі наступні фінансові розрахунки в бізнес-плані. Зрозуміло, що й обґрунтування очікуваних обсягів продажу фірми має бути найретельнішим. Достовірність такого прогнозу настільки важлива, що йому можна навіть присвятити окремий розділ маркетинг-плану.

Для прогнозування обсягів продажу фірми використовується інформація, яку містить маркетинг-план, а також та, яку отримано в ході спеціальних досліджень ринку, опитування споживачів, торгових агентів, консультацій з експертами тощо. Прогноз продажу (за ринкових умов господарювання) треба складати за кожним видом продукції з розбивкою по місяцях за перший рік і кварталах за другий та третій роки. При цьому в процесі прогнозування обсягів продажу рекомендується дотримуватися консервативного підходу, тобто дещо занижувати їх. У текстовій частині фінансового плану, як правило, наводяться пояснення щодо передбачуваних і запланованих фірмою змін обсягів продажу, пов'язаних, наприклад, із сезонними коливаннями попиту, застосуванням політики знижок цін тощо. Тому показник «Загальний обсяг продажу» в плані доходів і видатків фірми характеризує дохід від продажу з урахуванням сум передбачуваних знижок цін.

У бізнес-плані необхідно давати чіткі пояснення припущень, на яких ґрунтується прогнозування обсягів продажу фірми. Можна, наприклад, робити припущення щодо 15—20 % зростання обсягів продажу на рік. Але при цьому треба обов'язково пояснити, на чому це припущення ґрунтується. Якщо галузева статистика свідчить, що обсяги продажу основних конкурентів фірми справді збільшуються на 15—20 % щороку, то воно буде досить переконливим.

3. Розраховуються прямі й операційні витрати фірми на виробництво та реалізацію продуктів (послуг).

Прямі витрати фірми на виробництво та реалізацію продуктів (вартість проданих товарів) включають:

• прямі матеріальні затрати, тобто вартість сировини, матеріалів, комплектувальних виробів та інші змінні витрати, пов'язані з виготовленням продукції;
• прямі затрати праці, тобто заробітну плату та інші виплати основному виробничому персоналу фірми.

Операційні витрати — це всі інші витрати, які необхідні для забезпечення нормальної діяльності фірми. Вони включають:

• заробітну плату адміністративно-управлінського, допоміжного та обслуговуючого персоналу фірми;

• нарахування й податки на заробітну плату цих категорій персоналу;

• додаткові виплати, які передбачені колективним договором (дотації на харчування, медичне обслуговування тощо);

• рентні платежі;

• платежі за комунальні послуги;

• витрати на офіс;

• витрати на відрядження;

• витрати на рекламу;

• страхові платежі;

• амортизаційні відрахування;

• інші операційні витрати.

У процесі розрахунків вартості проданих товарів та операційних витрат важливо якомога повніше передбачити можливі статті витрат і правильно спрогнозувати їх динаміку по місяцях. Річ у тім, що витрати на ту саму статтю можуть суттєво різнитися протягом розрахункового періоду. Наприклад, витрати на рекламу, комісійні торговим агентам, на відрядження будуть значно більшими в перші місяці виходу фірми на ринок.

4. Визначається валовий прибуток фірми. Валовий прибуток обчислюється як різниця між загальним обсягом продажу фірми і вартістю проданих товарів (сумою прямих витрат фірми на виробництво та реалізацію продукції).

5. Обчислюється операційний прибуток фірми відніманням від валового прибутку суми операційних витрат.

6. Розраховуються суми сплати процентів за отримані кредити.

7. Обраховується прибуток після сплати процентів як різниця між операційним прибутком і сумою сплати процентів за кредит.

8. Обчислюються згідно з чинним законодавством суми податків з прибутку фірми.

9. Визначається чистий прибуток фірми як різниця між прибутком до сплати податків і сумою податків з прибутку фірми.

У загальному підсумку можна сказати, що план доходів та видатків — це, по суті, адаптована для потреб бізнес-планування форма № 2 фінансової звітності — звіт про фінансові результати. Логіку її складання характеризує табл.3.

У статті «Дохід від участі в капіталі» відображається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні під-приємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

У статті «Інші фінансові доходи» показуються дивіденди, проценти та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

У статті «Інші доходи» показується дохід від реалізації фі-нансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплек-сів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з опе-раційною діяльністю підприємства.

У статті «Фінансові витрати» показуються витрати на про-центи та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням по-зичкового капіталу.

У статті «Утрати від участі в капіталі» відображається зби-ток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі.

У статті «Інші витрати» відображаються: собівартість реаліза¬ції фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових ком¬плексів; утрати від неопераційних курсових різниць; утрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витра¬ти, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статтях «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати» відображаються відповідно: невідшкодовані втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за відрахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи і втрати від інших подібних подій та операцій.

Висновки

Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плану — узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту з економічного погляду.

Особливий інтерес до фінансового плану пов'язаний з тим, що в ньому:

• узагальнюються у вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану;

• кількісно визначається потреба даного бізнесу в інвестиціях;

• обґрунтовується висновок щодо економічної доцільності реалізації підприємницького проекту.

Розрахунки, які містить фінансовий план, мають дати чіткі та ясні відповіді на такі запитання самого підприємця, потенційних інвесторів і кредиторів:

• Звідки фірма отримуватиме кошти і на що конкретно останні будуть витрачені?

• Як співвідносяться поточні потреби фірми у грошах з рухом готівки?

• Яким буде фінансовий стан фірми на кінець прогнозованого періоду?

• Чи зможе підприємець виконати взяті на себе зобов'язання?

• Чи здатний підприємець належно розпорядитися отриманими коштами, щоб своєчасно повернути борги та забезпечити достатній прибуток на вкладений капітал?

Список використаної літератури

1. Агафонова Л. Підготовка бізнес-плану : Практикум/ Людмила Агафонова, Оксана Рога. -К.: Знання, 1999. -158 с.

2. Бізнес-план : технологія розробки та обгрунтування : Навчальний посібник/ С.Ф. Покропивний, С.М. Соболь, Г.О. Швиданенко та ін.,; М-во освіти і науки України, Київський нац. економ. ун-т. -2-е вид., доп.. -К.: КНЕУ, 2002. -379 с.

3. Барроу К. Бізнес-план : Практичний посібник/ Колін Барроу, Пол Барроу, Роберт Браун. -3-є вид.. -К.: Знання, 2001. -285 с.

4. Берл Г. Мгновенный бизнес-план : Двенадцать быстрых шагов к успеху : Пер. с англ./ Густав Берл, Пол Киршнер. -М.: Дело, 1995. -79 с.

5. Как разработать бизнес-план/ Сост. Проект Тасис по Распространению Технической Информации. -Брюссель: Служба Тасис Генерального Директора IA, Европейская Комиссия, 1995. -32 с.

6. Основы бизнес планирования/ Украинская Консалтинговая Сеть; Авт. В.Кудашев. -К.: УКС, Б.р.. -64 с.

7. Слиньков В. Бизнес-план и организация финансово-хозяйственной деятельности предприятия : Учебное пособие/ Владимир Слиньков,. -2-е изд., стереотип.. -К.: Алерта, 2006. -455 с.

8. Як підготувати успішний бізнес-план -К., 1994. -106 с.