Фінансова система України: її становлення та шляхи розвитку
ВСТУП
Актуальність теми. Механізм інтеграції вітчизняної фінансової системи реалізується через використання специфічних методів, форм та інструментів регулювання й координації фінансової системи, а також окремих ланок та взаємопов’язаних елементів фінансових відносин, взаємодія яких зосереджена на забезпеченні умов його ефективного функціонування як складової частини міжнародного фінансового ринку, підвищення інвестиційної привабливості країни та її резидентів, зростання рейтингів українських фінансових установ та фінансових активів.
Участь України в процесах фінансової та політичної інтеграції має як позитивні, так і негативні наслідки для економіки, у зв’язку з чим вивчення та розв’язання проблем функціонування та розвитку фінансової системи України набувають особливого значення.
Вивченню теоретико-методологічних засад функціонування фінансової системи України, а також дослідженню сучасних викликів присвячено праці багатьох вітчизняних науковців. Так, проблеми розвитку державних фінансів, банківського сектору, фондового ринку, грошово-кредитного сектору, а також фінансової системи в цілому в контексті інтеграційних процесів вивчали Т. Вахненко [4], А. Гальчинський [5], Г. Калач [10], О. Копилюк [11], А. Марина [13], О. Рогач, В. Рудой, В. Сіденко, О. Унинець, В. Федосов, А. Філіпенко та багато інших. Віддаючи належне внеску попередників відзначимо, що необхідність подальших дослідженнях визначає потреба комплексного аналізу розвитку фінансової системи України в мінливих умовах зовнішнього та внутрішнього середовищ.
Актуальність теми роботи визначається двома чинниками. По-перше, проблематика фінансової системи у вітчизняній економічній науці поки що майже не досліджувалася. Відсутні чітке її трактування, визначення складу, підходи до розбудови.
По-друге, ринкова трансформація економіки України потребує відповідної реструктуризації фінансової системи. Хоча на даний час фундаментальні засади її функціонування досить глибоко й всебічно реформовані, до кінця цей процес не завершено і в ньому залишається багато проблем. Головними з них є відсутність системності в проведенні реформ і нечітка визначеність з їх спрямуванням. Поки що відповідні дії й заходи у сфері фінансової політики мали переважно сегментарний характер — податкові та бюджетні реформи, вдосконалення функціонування фінансового ринку і страхування тощо без належного координування зусиль. Усе це обумовлює необхідність розроблення концептуальних засад структурно-інтегрованої фінансової політики, що дозволить забезпечити системні перетворення у фінансовій системі України.
Мета дослідження полягає у вивченні становища фінансової системи України в умовах поглиблення політичної та економічної участі в євроінтеграційних процесах.
Реалізація поставленої мети обумовила такі завдання дослідження:
— визначити теоретико-методологічні основи структуризації фінансової системи та засади її функціонування;
— уточнити місце і роль фінансової системи в суспільстві та її потенційні можливості у реалізації економічної політики держави;
— узагальнити тенденції розвитку фінансового ринку та фінансів підприємств в Україні,
— визначити проблеми фінансового забезпечення потреб розвитку економіки і шляхи їх вирішення;
— визначити сутність, завдання і проблеми реструктуризації фінансової системи України в період ринкової трансформації економіки та передумови забезпечення системності реформ.
Об’єктом дослідження є фінансова система України як сукупність взаємозв’язаних сфер і ланок, що опосередковують процеси руху вартості ВВП і виступають основою забезпечення потреб соціально-економічного розвитку країни.
Предметом дослідження є грошові відносини, що виникають у процесі здійснення розподілу і перерозподілу вартості ВВП, мобілізації, розміщення й використання фінансових ресурсів.
Методи дослідження. В основу роботи покладено загальнонаукові методи пізнання: діалектики й історизму — при виявленні закономірностей еволюції вчення про фінанси та фінансову систему; системного підходу — при визначенні засад структуризації й основ функціонування фінансової системи, встановленні характеру взаємозв’язків та взаємозалежностей між її окремими сферами і ланками, а також при систематизації засобів фінансового впливу на темпи й пропорції соціально-економічного розвитку; аналогії і кількісного та якісного порівняння — при оцінюванні фінансових систем, заснованих на різних моделях фінансових відносин у суспільстві; аналізу і синтезу та графічних методів дослідження — у процесі аналізу ефективності фінансової системи України.
Інформаційною базою дослідження були законодавчі і нормативні акти України, дані Держаного комітету статистики, Міністерства фінансів та Національного банку України, статистика міжнародних економічних організацій і міжнародних фінансових інституцій, монографічна література та періодичні видання.
Структура і обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 52 сторінках, список використаних джерел включає 18 найменування і займає 2 сторінки.
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика фінансової системи
1.1 Поняття фінансової системи та її основні елементи
Фінансова система — сукупність фінансових операцій, які проводяться суб’єктами фінансової діяльності з використанням певного фінансово- кредитного механізму. Розгляд фінансової системи за складом суб’єктів передбачає визначення підсистем такої діяльності. Такими підсистемами є державні фінанси, фінанси недержавних підприємств і установ, фінанси громадян, фінанси спільних підприємств, фінанси закордонних юридичних і фізичних осіб та ін. В свою чергу, кожен із наведених елементів охоплює певний комплекс фінансових операцій. Зокрема, до складу державних фінансів входять державний бюджет, фінанси державних цільових фондів, державний кредит, фінанси державних підприємств і установ та ін. [1].
Фінансова система держави є відображенням форм і методів конкретного використання фінансів в економіці і відповідною до задіяної моделі економіки та значною мірою визначається нею. Держава, використовуючи фінансові методи, може регулювати темпи й пропорції розвитку окремих галузей економіки. Для цього використовується насамперед податковий механізм. Надаючи податкові пільги, вона сприяє збільшенню власних фінансових ресурсів підприємств, розширенню їхніх фінансових можливостей. Здійснюючи регулювання темпів розвитку певних галузей економіки, держава може створювати сприятливий інвестиційний клімат для залучення зовнішніх джерел фінансування, а також ресурсів банківської системи та населення. Сприятливий інвестиційний клімат можна запроваджувати, зокрема, шляхом надання привілеїв в імпорті, створення офшорних зон, технополісів, спеціальних економічних зон тощо [4].
Фінансова система будь-якої країні має певні характерні риси:
— кожна ланка фінансових систем має властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів та свої напрямки й методи їхнього використання;
— кожна ланка фінансової системи є відносно самостійною, має власну специфічну сферу застосування;
— між ланками фінансової системи існують тісний взаємозв’язок і взаємна обумовленість, кожна ланка може успішно функціонувати лише при досконалості й ефективності системи в цілому;
— фінансова система держави досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли відлагоджена та законодавче закріплена діяльність кожної її ланки;
— залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів, насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів, кожна ланка фінансових систем може поділятися на менші підрозділи [2].
Фінансову систему держави можна розглядати у кількох аспектах: з однієї сторони як сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню відповідних централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави, тобто діяльності з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів для виконання завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування. З іншого боку (в організаційному аспекті), фінансову систему можна розглядати як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь. Якщо характеризувати фінансову систему з позицій економіки, то вона буде значно ширшою і включатиме державні фінанси (бюджет держави, фонди цільового призначення, державний кредит, фінанси державних підприємств), фінанси суб’єктів господарювання, міжнародні фінанси (валютний ринок, фінанси міжнародних організацій, фінансові інституції) та фінансовий ринок (кредитний ринок, ринок грошей, ринок капіталів, а також ринок цінних паперів (фондовий ринок)) тощо [3].
1.2. Мета та принципи фінансової системи
В основу організації фінансової системи держави та для досягнення поставленої мети покладено певні принципи, тобто керівні, ви-хідні засади на яких ґрунтується фінансова система України. У філософії під принципом розуміють центральне поняття, основу системи, що представляє узагальнення і поширення будь-якого положення на всі явища тієї області, з якої даний принцип абстрагований. Будь-який предмет має свою ідею, отже свій принцип і свій закон, будь-яке явище відповідає якійсь ідеї, ніщо не відбувається в світі, не виражаючи якоїсь ідеї, — все це є аксіомою новітньої філософії [2, с.48].
A.C. Нестеренко під принципами фінансової системи розуміє сукупність суспільно визнаних настанов, фундаментальних орієнтирів, дотримуючись яких можливо формувати й розвивати фінансову систему держави, у тому числі її складові. Для визначення принципів, на яких базується фінансова система, авторка розглянула спочатку принципи, на основі яких функціонують основні складові фінансової системи, у результаті чого були сформовані наступні групи керівних засад фінансової системи, а саме: І) принципи «системи» в загальному сенсі; 2) принципи побудови фінансової системи; 3) принципи складових фінансової системи; 4) принципи, спрямовані на поновлення та розвиток стабільної фінансової системи.
У результаті дослідження А.С. Нестеренко доходить висновку, що фінансовій системі України притаманні такі принципи як: стійкість, цілісність, стабільність фінансової системи, принцип взаємодії та узгодженості фінансового контролю і державного управління з державними і фінансовими органами, динамічність, плановість, активна реакція на нові чинники, прагнення до здорових фінансів, принцип фінансової безпеки держави, принцип прозорості та звітності [3, с.13].
Якщо розглядати фінансову систему України як унітарної держави, то важливо акцентувати увагу на тих принципах, які будуть розкривати фінансову систему як єдину, не-подільну категорію, яка має свою структуру та основні напрямки діяльності, направлені на реалізацію державної політики у сфері акумулювання, розподілу та використання коштів грошових фондів. В такому аспекті для фінансової системи мають бути характерні наступні принципи:
1) принцип єдності, що характеризується наявністю єдиної законодавчої та нормативно-правової бази, єдиної методології формування бухгалтерської та статистичної звітності всіх господарюючих суб’єктів; даний принцип обумовлений єдиною економічною і політичною основою суспільства, єдиною фінансовою політикою, що реалізується в життя через фінансову систему; спільністю джерела первинних доходів — ВВП; єдністю фінансової політики, націленої на узгодження інтересів суб’єктів економічних відносин, взаємозалежністю їх фінансових планів і балансів тощо;
2) принцип збалансованості — полягає у тому, що вартісна оцінка майна економічних суб’єктів має конкретні джерела формування за рахунок відповідних надходжень і доходів;
3) принцип цільової спрямованості — полягає у тому, що господарюючі суб’єкти орієнтовані на одержання прибутку, підвищення рентабельності, на забезпечення сталого положення на ринку тощо. Держава керується загальнонаціональними інтересами і виходить із загальнодержавних пріоритетів розвитку, забезпечуючи при цьому стійке фінансове становище на міжнародному рівні;
4) принцип функціонального призначення ланок — виражається в тому, що в кожній з них вирішуються свої завдання специфічними методами, існують відповідні фонди грошових коштів, апарат управління тощо;
5) принцип диверсифікації джерел фінансування та вкладень ресурсів, передбачає ту ситуацію, коли економічні суб’єкти інвестують кошти в різні об’єкти (матеріальні і нематеріальні активи) і різноманітні види майна.
Загальнодержавним фінансам притаманні, крім того, принципи демократичного централізму і національної політики, які яскраво проявляються в побудові державних фінансових органів, а також бюджетної системи.
Якщо ж розглядати принципи фінансової системи з точки зору кібернетики, то важливими є принципи: цілісності, тобто цілісність властивостей системи із сумою властивостей її складових елементів, залежність кожного елемента від його місця, функцій усередині цілого; структурності, тобто мережі зв’язків і відносин системи. Мається на увазі обумовленість поведінки системи не стільки поведінкою її окремих елементів, скільки властивостями її структури; взаємозалежності структури і середовища обумовлена тим, що система формує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем, будучи при цьому провідним і активним компонентом взаємодії; ієрархічності та множинності опису, де ієрархічність обумовлена тим, що кожен компонент системи, в свою чергу, може розглядатися як система, а досліджувана в даному випадку система являє собою один з компонентів більш широкої, глобальної системи. Множинність опису кожної системи заснована на принциповій складності кожної системи, її адекватне пізнання вимагає побудови безлічі різних моделей, кожна з яких описує лише певний аспект системи [4]. В даному випадку доцільно виділити ще один системний принцип — це принцип самоорганізації, де самоорганізація являє собою цілеспрямований процес, в ході якого створюється, відтворюється або вдосконалюється організація складної динамічної системи.
РОЗДІЛ 2. Дослідження сучасного стану складових фінансової системи України
2.1. Особливості розвитку складових фінансової системи України
Система фінансів в Україні тільки з 90-х рр. почала формуватися як національна. До того часу вона була складовою частиною централізованої фінансової системи колишньої радянської держави і залежала від його фінансової політики. Характер фінансової системи в той час відображав характер самої системи господарювання і був витратним і неефективним. Екстенсивні методи господарювання, відсутність стимулів до високоефективного труда приводили до збитковості підприємств в промисловості і господарств в агропромисловому комплексі. Такі підприємства постійно субсидувалися з бюджету за рахунок більш ефективних підприємств, що підривало будь-який інтерес до добросовісного відношення і продуктивного труда. Регіональні бюджети і фонди розвитку підприємств формували по нормативах, певними центральними відомствами. Ними ж регламентували і використання цих фінансових ресурсів. Фінансова система формувала споживчу психологію виробників, відчужувала від підприємницької ініціативи, від уміння ризикувати під час створення нових виробництв, від потреби цінити кошти, ресурси, розраховувати витрати на виробництво [4].
За допомогою фінансових показників, які представлено у Звіті про виконання Плану роботи Державної фіскальної служби України на 2015 р. розглянемо сучасний стан фінансової системи України.
Так у 2015 році до Зведеного бюджету України забезпечено 587,1 млрд. грн. платежів, що на 162 млрд. грн., або на 38,1 відсотка, більше попереднього року.
Таблиця 2.1. Показники виконання Державного бюджету України за 2015-2016 роки
| Показники | Факт 2015 рік, млн.гривень | Факт 2016 рік, млн.гривень | Темпи росту у порівнянні з відповідним періодом минулого року, у відсотках | |||||||
| Загальний фонд | Спеціальний фонд | Всього | Загальний фонд | Спеціальний фонд | Всього | Загальний фонд | Спеціальний фонд | Всього | ||
| Доходи | 503 758,7 | 30 936,2 | 84 505,4 | 95 794,2 | 41 615,5 | 95 794,2 | 114,1 | 134,5 | 115,3 | |
| Податок та збір на доходи фізичних осіб, у т.ч.: | 45 062,0 | 0,0 | 45 062,0 | 59 810,5 | 0,0 | 59 810,5 | 132,7 | — | 132,7 | |
| військовий збір | 9 154,0 | 0,0 | 9 154,0 | 11 457,2 | 0,0 | 11 457,2 | 125,2 | — | 125,2 | |
| податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів | 8 218,0 | 0,0 | 8 218,0 | 7 611,2 | 0,0 | 7 611,2 | 92,6 | — | 92,6 | |
| податок на прибуток підприємств | 34 711,0 | 65,3 | 34 776,3 | 54 344,1 | 0,0 | 54 344,1 | 156,6 | — | 156,3 | |
| податок на додану вартість, у т.ч.: | 177 777,8 | 674,6 | 178 452,4 | 235 506,0 | 0,0 | 235 506,0 | 132,5 | — | 132,0 | |
| податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з врахуванням відшкодування ПДВ (сальдо) | 39 011,3 | 674,6 | 39 685,9 | 54 052,7 | 0,0 | 54 052,7 | 138,6 | — | 136,2 | |
| довідково: | ||||||||||
| ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) | 107 416,6 | 674,6 | 108 091,2 | 148 458,2 | 0,0 | 148 458,2 | 138,2 | — | 137,3 | |
| відшкодування ПДВ | -68 405,3 | 0,0 | -68 405,3 | -94 405,4 | 0,0 | -94 405,4 | 138,0 | — | 138,0 | |
| ПДВ з ввезених на територію України товарів | 138 766,5 | 0,0 | 138 766,5 | 181 453,3 | 0,0 | 181 453,3 | 130,8 | — | 130,8 | |
| акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) | 38 783,8 | 0,0 | 38 783,8 | 55 116,3 | 0,0 | 55 116,3 | 142,1 | — | 142,1 | |
| акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) | 24 326,8 | 0,0 | 24 326,8 | 35 006,2 | 0,0 | 35 006,2 | 143,9 | — | 143,9 | |
| рентна плата за користування надрами | 36 989,6 | 0,0 | 36 989,6 | 39 699,1 | 0,0 | 39 699,1 | 107,3 | — | 107,3 | |
| ввізне мито | 39 881,0 | 0,0 | 39 881,0 | 20 001,3 | 0,0 | 20 001,3 | 50,2 | — | 50,2 | |
| в т.ч. додатковий імпортний збір | 25 198,3 | 0,0 | 25 198,3 | 48,1 | 0,0 | 48,1 | — | — | — | |
| Кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» | 61 803,6 | 0,0 | 61 803,6 | 38 163,8 | 0,0 | 38 163,8 | — | — | — | |
| Плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій | 9 085,8 | 0,0 | 9 085,8 | 104,2 | 0,0 | 104,2 | — | — | — | |
| в т.ч. продаж 3G-ліцензій | 8 770,4 | 0,0 | 8 770,4 | — | — | — | — | — | — | |
| власні надходження бюджетних установ | 0,0 | 26 405,6 | 26 405,6 | 0,0 | 34 074,3 | 34 074,3 | — | 129,0 | 129,0 | |
| Видатки | 544 651,9 | 32 259,5 | ####### | ####### | 42 269,8 | ####### | 118,0 | 131,0 | 118,7 | |
| Загальнодержавні функції (без обслуговування боргу) | 17 123,9 | 1 487,5 | 18 611,4 | 20 037,4 | 2 094,0 | 22 131,4 | 117,0 | 140,8 | 118,9 | |
| Обслуговування боргу | 84 505,4 | 0,0 | 84 505,4 | 95 794,2 | 0,0 | 95 794,2 | 113,4 | — | 113,4 | |
| Оборона | 48 229,7 | 3 775,5 | 52 005,2 | 55 850,2 | 3 498,7 | 59 348,9 | 115,8 | 92,7 | 114,1 | |
| Громадський порядок, безпека та судова влада | 45 788,2 | 8 855,2 | 54 643,4 | 57 550,7 | 14 120,4 | 71 671,1 | 125,7 | 159,5 | 131,2 | |
| Економічна діяльність* | 33 625,6 | 3 509,8 | 37 135,4 | 26 767,8 | 4 644,5 | 31 412,3 | 79,6 | 132,3 | 84,6 | |
| Охорона навколишнього природного середовища | 2 861,0 | 1 192,0 | 4 053,0 | 3 056,2 | 1 715,4 | 4 771,6 | 106,8 | 143,9 | 117,7 | |
| Житлово-комунальне господарство | 10,0 | 11,5 | 21,5 | 0,0 | 12,5 | 12,5 | — | 108,9 | 58,2 | |
| Охорона здоров’я | 10 037,4 | 1 413,1 | 11 450,4 | 11 118,1 | 1 338,2 | 12 456,3 | 110,8 | 94,7 | 108,8 | |
| Духовний та фізичний розвиток** | 6 286,9 | 332,2 | 6 619,2 | 4 690,4 | 268,6 | 4 958,9 | 74,6 | 80,8 | 74,9 | |
| Освіта | 19 582,5 | 10 603,2 | 30 185,7 | 21 378,7 | 13 446,7 | 34 825,4 | 109,2 | 126,8 | 115,4 | |
| Соціальний захист та соціальне забезпечення | 103 404,6 | 296,4 | 103 700,9 | 151 523,8 | 441,6 | 151 965,5 | 146,5 | 149,0 | 146,5 | |
| Міжбюджетні трансферти | 173 196,8 | 783,2 | 173 980,0 | 194 706,2 | 689,1 | 195 395,3 | 112,4 | 88,0 | 112,3 | |
| Кредитування | -2 013,6 | 4 964,5 | 2 950,9 | -4 070,0 | 5 731,5 | 1 661,6 | — | — | — | |
| надання кредитів | 1 808,9 | 5 439,1 | 7 248,0 | 903,9 | 6 212,7 | 7 116,6 | — | — | — | |
| повернення кредитів | -3 822,5 | -474,5 | -4 297,1 | -4 973,9 | -481,1 | -5 455,1 | — | — | — | |
| Фінансування | 38 879,7 | 6 287,9 | 45 167,5 | 63 744,4 | 6 385,8 | 70 130,2 | — | — | — | |
До державного бюджету забезпечено надходжень 487,7 млрд. грн., що на 150,9 млрд. грн., або на 44,8 відсотка, більше, ніж за 2014 рік.
Надходження (збір) платежів до загального фонду державного бюджету склали 486,9 млрд. гривень.
По головних управліннях ДФС (Державна фіскальна служба) збір платежів до загального фонду державного бюджету склав 284,6 млрд. грн., що більше факту 2014 року на 46,1 відсотка (+89,8 млрд. гривень).
По митницях ДФС збір платежів до загального фонду державного бюджету — 202,3 млрд. грн., або
168.1 відсотка. (+82,0 млрд. грн.) до відповідного періоду минулого року [6].
Додатково до бюджету забезпечено надходжень:
— головними управліннями ДФС — 1,2 млрд. грн.;
— митницями ДФС — 5,1 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з:
— податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів — 101,3 відсотка (+1,3 млрд. грн.);
— податку на доходи фізичних осіб — 105,8 відсотка (+2,5 млрд. грн.);
— ввізного мита — 106,6 відсотка (+2,5 млрд. грн.);
— акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) — 106,2 відсотка (+2,3 млрд. грн.);
— акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів — 103,5 відсотка (+0,8 млрд. грн.);
— частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету — 215,5 відсотка (+2,2 млрд. грн.) тощо [6].
До місцевих бюджетів надходження платежів склали 104,6 млрд. грн., з них 99,4 млрд. грн., або 95.1 відсотка, забезпечені ДФС. Темп росту надходжень до 2014 року становить 112,6 відсотка (+11,1 млрд. грн.).
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 185,7 млрд. гривень. При застосуванні понижуючих коефіцієнтів до діючої ставки єдиного внеску та без урахування АР Крим та м. Севастополь, Донецької та Луганської областей, надходження єдиного внеску порівняно з 2014 роком зросли на 15,6 млрд. грн., або на 10.1 відсотка.
За оперативними даними митної статистики загальний зовнішньоторговельний обіг у 2015 році склав 74,6 млрд. дол. США.
Імпорт товарів склав 36,4 млрд. дол. США та порівняно з 2014 роком зменшився на 16,1 млрд. дол. США, або на 30,7 відсотка.
Зменшення обсягів імпорту відбулося майже за усіма бюджетоутворюючими товарними групами, зокрема, машини, устаткування та транспорт — на 30,5 відсотка., продукція хімічної промисловості, каучук — на 26,5 відсотка, паливно-енергетичні товари — на 25,2 відсотка тощо.
Експорт товарів склав 38,2 млрд. дол. США, що на 15,9 млрд. дол. США, або на 29,4 відсотка, менше минулого року. Зокрема, зменшення відбулось за такими товарними групами: металів та виробів з них — на 37,9 відсотка, мінеральних продуктів — на 36,3 відсотка, машин, устаткування та транспорту — на 35,4 відсотка, продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції — на 12,7 відсотка тощо.
Зовнішньоторговельний обіг України здійснювався з партнерами з 220 країн світу.
Значна частка зовнішньої торгівлі України орієнтується на ринки Співдружності Незалежних Держав та країн Європейського Союзу На СНД припадає 20 відсотка. експорту й 26 відсотків імпорту, на країни ЄС 34 та 42 відсотки відповідно [6].
Зовнішня торгівля України товарами з країнами ЄС за 2016 рік
(тис.дол. США)
| Експорт | Імпорт | Сальдо | |
| Усього по країнах ЄС | 13496283,2 | 17140841,8 | -3644558,6 |
| у тому числі | |||
| Австрiя | 361323,9 | 465091,3 | -103767,4 |
| Бельґiя | 251541,9 | 450193,7 | -198651,9 |
| Болгарія | 418193,3 | 172873,8 | 245319,4 |
| Велика Британія | 317792,1 | 709262,8 | -391470,6 |
| Греція | 159123,2 | 233560,4 | -74437,2 |
| Данiя | 155453,9 | 184203,0 | -28749,1 |
| Естонiя | 98048,2 | 66632,2 | 31416,0 |
| Iрландiя | 45483,9 | 84712,5 | -39228,5 |
| Iспанiя | 1004547,4 | 500939,5 | 503607,9 |
| Iталiя | 1929575,6 | 1358227,8 | 571347,8 |
| Кiпр | 53481,4 | 22081,6 | 31399,9 |
| Латвiя | 138155,3 | 112462,2 | 25693,2 |
| Литва | 258222,5 | 492528,0 | -234305,6 |
| Люксембурґ | 5087,0 | 61475,9 | -56388,8 |
| Мальта | 7746,0 | 11479,2 | -3733,2 |
| Нiдерланди | 995322,6 | 546847,8 | 448474,8 |
| Німеччина | 1423735,2 | 4318445,9 | -2894710,7 |
| Польща | 2200010,1 | 2693326,6 | -493316,5 |
| Портуґалiя | 228126,0 | 50561,6 | 177564,4 |
| Румунія | 716981,4 | 380744,6 | 336236,8 |
| Словаччина | 471362,6 | 434865,6 | 36496,9 |
| Словенiя | 16758,2 | 137288,0 | -120529,7 |
| Угорщина | 1053084,2 | 801992,9 | 251091,3 |
| Фiнляндiя | 62355,7 | 216840,6 | -154485,0 |
| Францiя | 453674,3 | 1530515,3 | -1076841,0 |
| Хорватія | 39065,9 | 29660,9 | 9405,0 |
| Чехія | 560756,1 | 654830,9 | -94074,8 |
| Швецiя | 71275,4 | 419000,6 | -347725,1 |
Отже, наведені вище дані свідчать, що надходження до бюджету країни у 2016 році збільшились. Це є позитивною динамікою, однак присутній важливий фактор, який негативно впливає на стан фінансової системи країни — зниження експорту.
Значний вплив на розвиток та сучасний стан фінансової системи має рівень функціонування банківської системи країни. Розглянемо основні суттєві негативні тенденції банківської системи України, які значно вплинули на сучасний стан вітчизняної фінансової системи.
- Різке зростання долі проблемних активів на балансах банків, зокрема частка проблемних (токсичних) кредитів наприкінці I кварталу 2015 року зросла із 12,9% до 24,7%.
- Суттєвий відтік депозитних ресурсів: частка від’ємного відтоку депозитів у іноземній валюті за 2014 рік — 1 квартал 2015 становила 45,4%, а у за гривневими депозитами — 17,9%.
- Введення жорстких адміністративних заходів (в т.ч. щодо зняття депозитів, валюто-обмінних операцій), що були запроваджені у зв’язку із розгортанням військового конфлікту та економічною кризою.
- Висока доларизація кредитів та депозитів 55,9% та 53,4% відповідно станом на кінець I кварталу 2015 р.
- Незбалансована база активів та пасивів банків (співвідношення кредитів до депозитів сягало пікового значення 226,7% у 2009 р. та склало 158,8% на кінець 1 кварталу 2015 р.);
- З І кварталу 2014 року по II квартал 2015 року 47 банків було оголошено неплатоспроможними.
Станом на 01 січня 2017 року ліцензію Національного банку України мали 96 банківських установ (в т.ч. 38 банків з іноземним капіталом). З початку 2016 року кількість функціонуючих банківських установ скоротилася на 21.
Загалом, на дату підготовки цього огляду з початку 2014 року внаслідок погіршення платоспроможності до 82 банківських установ було запроваджено тимчасову адміністрацію. В чотирьох тимчасова адміністрація продовжує працювати, щодо одного банку (ПАТ «АСТРА БАНК») прийнято рішення про припинення тимчасової адміністрації та призначення куратора.
Щодо ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 21 грудня 2016 року між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерством фінансів було підписано договір про продаж 100% акцій Банку. З моменту передачі власником 100% акцій банку є держава в особі Міністерства фінансів України. Запроваджена 20.12.2016 р. тимчасова адміністрація була припинена 22.12.2016 р.
В цілому, щодо 80 банків вже було прийнято рішення про ліквідацію. Щодо 9 банківських установ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію було прийняте без попереднього запровадження тимчасової адміністрації.
Також, починаючи з 01.06.2016 р. Правлінням Національного банку України було прийнято декілька рішень про надання згоди на самоліквідацію банківських установ. Першими випадками такої самоліквідації стали ПАТ «Фінанс Банк» та ПАТ «Інвестиційно-Трастовий Банк». Згідно з офіційними повідомленнями, такі рішення були продиктовані бажанням власників переорієнтуватися на інші види їх профільної діяльності. 18.11.2016 р. про самоліквідацію повідомив також ПАТ «Фінексбанк». Причиною такого рішення власники назвали складне становище на ринку фінансових і банківських послуг та невизначеність щодо можливих напрямків і джерел подальшої капіталізації банку.
Враховуючи затверджений НБУ графік збільшення мінімального обсягу статутного капіталу банків, в подальшому можна очікувати нових випадків самоліквідації комерційних банків в Україні. Нагадаємо, згідно з Постановою правління НБУ №242 від 07.04.2016 р. станом на
11.07.2017 р. мінімальний обсяг статутного капіталу банку має бути не меншим за 200 млн. грн. До 11.07.2018 р. його обсяг має бути збільшений вже до 300 млн. грн. Збільшення мінімального обсягу статутного капіталу банківських установ триватиме щорічно до 500 млн. грн. станом на 11.07.2024 р.
За підсумками 2016 року чисті активи банківської системи України збільшились несуттєво. їх обсяг станом на 01.01.2017 р. відповідав 1,256 млрд. грн. проти 1,254 млрд. грн. на початок року. Одним з ключових чинників коливання обсягу активів банківської системи в досліджуваному періоді виступала динаміка курсу національної валюти, поряд із виведенням частини комерційних банків з ринку, рухом клієнтських коштів та скороченням кредитних портфелів. Високий вплив коливання курсу національної валюти на обсяг активів БСУ пояснюється значною часткою активів в іноземній валюті в загальному обсязі (41,8% станом на початок 2017 року).
Протягом 2016 року обсяг клієнтського кредитного портфелю скоротився на 0,4% (3,85 млрд. грн.) та станом на 01.01.2017 р. відповідав 1 005,92 млрд. грн. проти 1 009,77 млрд. грн. на початок року. Скорочення загального обсягу кредитного портфелю відбувалося внаслідок зменшення протягом року суми кредитів, наданих фізичним особам. За підсумком 2016 року їх обсяг знизився на 10,43% до 847,09 млрд. грн. Кредити, надані суб’єктам господарюванням за підсумком року навпаки збільшилися на 1,98% та на початок 2017 року досягли 157,39 млрд. грн.
За підсумком 2016 р. 31 з 93 функціонуючих банків отримав збитки на загальну суму 169,3 млрд. грн. З цієї суми майже 80% (135,3 млрд. грн.) припадає на ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Інші банківські установи, що завершили звітний період з додатнім результатом діяльності, отримали сукупно 10,82 млрд. грн. прибутку.
Серед найбільш прибуткових за підсумком минулого року банків були виключно іноземні фінансові установи — Райффайзен Банк Аваль, Сітібанк та ОТП Банк. На топ-3 найбільш прибуткові банки за підсумком 2016 р. припадало 57,5% загального обсягу прибутку, отриманого БСУ.
Декілька банківських установ було виведено з ринку саме внаслідок невідповідності структури їх власності вимогам щодо її прозорості. Серед них ПАТ «БАНК «ЮНІСОН», АТ КБ «ТК КРЕДИТ» та ПУАТ «СМАРТБАНК».
Також однією з вагомих причин визнання банків неплатоспроможними, крім порушення законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, був недостатній рівень їх капіталізації та неспроможність акціонерів забезпечити належний рівень фінансової підтримки. У випадку неспроможності керівництва та акціонерів поліпшити фінансовий стан банку, ділова репутація таких фізичних осіб визначається НБУ як зіпсована. При цьому, згідно з нововведеннями НБУ, такі фізичні особи не зможуть обіймати ключові посади або бути акціонером банківської установи на строк від 3 до 10 років.
Детальна інформація про динаміку зміни кількості банків України відображена нижче, на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Динаміка зміни кількості банків України
Протягом року в структурі власності БСУ відбувались значні перегрупування. Станом на 01 січня 2017 року структура власності активів банківської системи України була представлена наступним чином: банки з приватним українським капіталом складають близько 13%, банки іноземних банківських груп — 35%, державні банки — 52% (див. рис. 2.2.).
Рис. 2.2. Структура власності активів банківської системи України
Внаслідок переходу системного ПАТ «Приватбанк» у стовідсоткову власність держави частка державних банків в структурі активів БСУ значно зросла протягом IV кварталу 2016 року та станом на 01.01.2017 р. відповідала 52%.
Детальний розподіл сукупних зобов’язань та капіталу банків за групами, згідно з класифікацією НБУ, приведено нижче, в табл. 2.3.
Таблиця 2.3. Розподіл зобов’язань та капіталу за групами банків, згідно класифікації НБУ
| Групи банків | Одиниця
виміру |
Зобов’язання | Капітал | ||||
| 01.01.2016 | 01.01.2017 | Д | 01.01.2016 | 01.01.2017 | Д | ||
| Банки з державною часткою | млн. грн. | 333 915 | 606 354 | 272 439 | 65 818 | 38 061 | -27 757 |
| % до системи | 31,28% | 54,18% | 81,59% | 35,93% | 30,77% | -42,17% | |
| Банки іноземних банківських груп | млн. грн. | 402 732 | 369 107 | -33 625 | 86 465 | 63 296 | -23 169 |
| % до системи | 37,73% | 32,98% | -8,35% | 47,20% | 51,17% | -26,80% | |
| Банки з приватним капіталом, І група | млн. грн. | 330 831 | 143 703 | -187 128 | 30 905 | 22 330 | -8 575 |
| % до системи | 30,99% | 30,06% | -56,56% | 15,74% | 15,07% | -27,75% | |
| Банки з приватним капіталом, ІІ група | млн. грн. | 1 067 478 | 1 119 164 | 51 686 | 183 188 | 123 687 | -59 501 |
| % до системи | 333 915 | 606 354 | 272 439 | 65 818 | 38 061 | -27 757 | |
| БСУ сукупно | млн. грн. | 31,28% | 54,18% | 81,59% | 35,93% | 30,77% | -42,17% |
За підсумками 2016 року чисті активи банківської системи України збільшились несуттєво. Їх обсяг станом на 01.01.2017 р. відповідав 1,256 млрд. грн. проти 1,254 млрд. грн. на початок року.
Одним з ключових чинників коливання обсягу активів банківської системи в досліджуваному періоді виступала динаміка курсу національної валюти, поряд із виведенням частини комерційних банків з ринку, рухом клієнтських коштів та скороченням кредитних портфелів.
Високий вплив коливання курсу національної валюти на обсяг активів БСУ пояснюється значною часткою активів в іноземній валюті в загальному обсязі (41,8% станом на початок 2017 року). Динаміку основних складових активів БСУ представлено в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4. Динаміка активів БСУ, млрд. грн
| Показник / Дата | 01.01.2014 | 01.01.2015 | 01.01.2016 | 01.04.2016 | 01.07.2016 | 01.10.2016 | 01.01.2017 |
| Чисті активи | 1 278,10 | 1 316,85 | 1 254,39 | 1 299,06 | 1 260,62 | 1 275,94 | 1 256,30 |
| Кредитний
портфель |
911,40 | 1 006,36 | 965,09 | 983,94 | 907,96 | 943,06 | 1 005,92 |
| Вкладення в цінні папери | 138,29 | 168,93 | 198,84 | 197,67 | 210,09 | 215,68 | 332,27 |
| в т.ч. ОВДП | 81,05 | 93,43 | 81,58 | 107,26 | 133,13 | 156,22 | 255,47 |
| Високоліквідні
активи |
152,90 | 155,64 | 191,26 | 223,05 | 224,21 | 212,19 | 199,50 |
| Офіційний валютний курс UAH/USD, грн. | 7,99 | 15,77 | 24,00 | 26,22 | 24,85 | 25,91 | 27,19 |
| Середня відсоткова ставка за кредитами в нац.валюті,% | 17,20 | 18,80 | 21,47 | 21,10 | 18,10 | 16,50 | 17,70 |
| Середня відсоткова ставка за кредитами в ін.валюті, % | 8,20 | 8,30 | 6,88 | 8,50 | 9,20 | 7,90 | 8,20 |
Згідно зі статистичними даними НБУ, протягом 2016 року середня відсоткова ставка за кредитами в національній валюті знизилися до 17,70% (з 21,47% станом на 01.01.2016 р.). Для кредитів в іноземній валюті на початок 2017 року аналогічний показник, навпаки, підвищився до 8,20% (з 6,88% станом на 01.01.2016 р.). Паралельно з цим відбувається зниження вартості залучення коштів на вкладні рахунки. Наприкінці 2016 року середня відсоткова ставка за депозитами в національній валюті складала 10,5% (10,2% для короткострокових вкладів та 17,9% для довгострокових), в іноземній валюті — 5,2% (4,8% для короткострокових та 6,2% для довгострокових вкладів). На початку року аналогічні показники дорівнювали 12,1% та 7,8% відповідно.
Протягом 2016 року обсяг клієнтського кредитного портфелю скоротився на 0,4% (3,85 млрд. грн.) та станом на 01.01.2017 р. відповідав 1 005,92 млрд. грн. проти 1 009,77 млрд. грн. на початок року (див. рис. 2.3).
Скорочення загального обсягу кредитного портфелю відбувалося внаслідок зменшення протягом року суми кредитів, наданих фізичним особам. За підсумком 2016 року їх обсяг знизився на 10,43% до 847,09 млрд. грн. Кредити, надані суб’єктам господарюванням за підсумком року навпаки збільшилися на 1,98% та на початок 2017 року досягли 157,39 млрд. грн.
Рис. 2.3. Динаміка активів БСУ
Курсові різниці виступають вагомим чинником коливання сукупного обсягу кредитного портфелю протягом року, оскільки близько половини виданих кредитів номіновані в іноземній валюті (52% станом на 01.01.2017 р.).
Роздрібний клієнтський кредитний портфель протягом 2016 року скоротився на 10% та склав 164,98 млн. грн. Значний вплив на динаміку показника мало визнання неплатоспроможними ряду банківських установ, що володіли значними за обсягами кредитними портфелями, в тому числі роздрібними.
Основною складовою роздрібного клієнтського кредитного портфелю є споживчі кредити (в т.ч. «кешові» кредити). Обсяг іпотечних кредитів, наданих фізичним особам, станом на 01.01.2017 р. відповідав 37% роздрібного кредитного портфелю (40% на початок року). В цілому, невисокі темпи розвитку іпотечного кредитування обумовлені доволі низькими темпами відновлення будівельної галузі, обмеженістю та високою вартістю довгострокового ресурсу, а також невисоким платоспроможним попитом населення на довгострокове кредитування.
Рис. 2.6. Клієнтський кредитний портфель в регіональному розрізі, млрд. грн.
Таким чином, ми бачимо, що ті негативні зміни у банківській системі, які відбуваються сьогодні пов’язані з одними зі значущих складових банківської системи: банківськими активами, депозитами, курсом валют, неплатоспроможністю банків. Все це негативно впливає на стан та перспективи розвитку фінансової системи України.
Близько 57% клієнтського портфелю в регіональному розрізі розміщено в північному регіоні країни (Київська обл. та Київ, а також Житомирська, Сумська та Чернігівська області).
За результатами 2016 р. середнє значення відсоткової ставки за кредитами, наданими фізичним особам в національній валюті складало 30,7% (31,6% в 2015 році), та 4,9% в іноземній валюті (4,0% в 2015 році).
Обсяг високоліквідних активів БСУ протягом 2016 р. обсяг збільшився на 4,1% (до 199 млрд. грн.) переважно внаслідок зростання сум коштів на кореспондентських рахунках (див. рис. 2.7).
За підсумком 2016 р. портфель цінних паперів БСУ збільшився на 64,9% і станом на 01.01.2017 р. відповідав 332,27 млрд. грн. Обсяг ОВДП у власності банків протягом 2016 р. збільшився на 77,1% до 312,47 млрд. грн.
Рис. 2.7. Структура високоліквідних активів, млрд. грн.
Важливо зауважити, що за цей же період обсяг ОВДП у портфелі НБУ зазнав скорочення до 7,99 млрд. грн. (-2,1%). Зазначимо, що великі державні банки є фактично єдиними покупцями ВОВДП на внутрішньому ринку, адже інші комерційні банки мають законодавчо обмежені можливість щодо придбання іноземної валюти.
В той же час, станом на 01.01.2017 р. у власності НБУ знаходиться більш ніж 57% ОВДП, що перебувають в обігу (77% станом на 01.01.2016 р.), що відповідає близько чверті сукупного державного боргу. Викуп НБУ переважної кількості емітованих ОВДП може бути підставою для висновків щодо фінансування нацбанком дефіциту держбюджету, що суперечить положенням Бюджетного Кодексу.
Нарощення обсягу ОВДП в портфелі НБУ поряд із збільшенням загального обсягу ОВДП в обігу може бути підставою для висновку про те, що нацбанк виступає чи не єдиним учасником покриття дефіциту державного бюджету на внутрішньому ринку, в той час як інші фінансові установи вважають за краще позбавлятися цих державних паперів.
При цьому, привабливість ОВДП для комерційних банків як і раніше обумовлена переважно можливістю отримувати кредити рефінансування від НБУ та залучати кошти на міжбанківському ринку під їх заставу.
Протягом 2016 р. залишки коштів на транзитних рахунках і коррахунках зросли (на 50,4%) та склали 40,50 млрд. грн. станом на 01.01.2017 р. (див. рис 2.8).
Сукупний обсяг зобов’язань українських банків протягом 2016 року скоротився на 1,6% до 1,133 млрд. грн. Динаміку та структуру зобов’язань БСУ представлено на рис. 2.9.
Протягом 2016 року сукупний обсяг клієнтського портфелю БСУ збільшився на 14,2% та станом на 01.01.2017 р. відповідав 807,07 млрд. грн.
За строковим характером в клієнтському портфелі переважають короткострокові депозитні вклади строком до 1 року. Яскраво виражена тенденція щодо зменшення обсягу строкового ресурсу існує з початку 2014 року.
Тенденція до зростання обсягу вкладів на вимогу встановилася з вересня 2015 року. Станом на 01.01.2017 р. їх сума відповідає 411,59 млрд. грн., що дорівнює 48,2% сукупного портфелю коштів клієнтів (42,5% на початок 2016 року).
Враховуючи, що зростання клієнтського портфелю відбувається переважно за цією складовою, наразі не має підстав говорити про відновлення довіри до банківської системи.
В цілому частка довгострокових депозитів протягом 2016 року скоротилася до 19,6% (20,3% на початок року).
Частка коштів, залучених в іноземній валюті, в сукупному клієнтському портфелі є значною та коливається біля позначки в 50%.
Так само, як географічна структура наданих кредитів, депозитний портфель характеризується переважанням частки північного регіону, переважно завдяки м. Київ, через який проходить значна частина фінансових потоків країни.
Клієнтський портфель СГД протягом 2016 р. збільшився на 16,5% та станом на 01.01.2017 р. складає 369,91 млрд. грн. Нарощення коштів СГД відбувалося переважно за рахунок збільшення залишків коштів на поточних рахунках. В той же час суми строкових коштів СГД за підсумком IV кв. 2016 р. також продемонстрували позитивну динаміку (+12,9%) та на початок 2017 року відповідали 102,47 млрд. грн. Зауважимо, що на динаміку показника значний вплив мають курсові різниці.
Портфель коштів СГД за видами економічної діяльності представлений переважно за рахунок залучених коштів від представників «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів», «Професійна, наукова та технічна діяльність» та «Переробна промисловість» (див. рис. 2.13).
Протягом IV кв. 2016 р. в структурі клієнтського портфелю за ВЕД відбулись значні перегрупування. Так, значно зросла частка коштів, залучених від представників сфери «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів». Водночас, частка коштів, залучених від представників такого виду діяльності як «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство та лісове господарство» помітно скоротилась.
Таблиця 2.5. Банки, які змінили обсяг статутного капіталу протягом 2016 року, млн. грн.
| № | Назва банку | 01.01.2016 | 01.01.2017 | Зміна за
2016 р. |
| Банки з державною часткою | ||||
| 1 | ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» | 21 256 | 50 695 | 29 438 |
| 2 | АТ «Укрексімбанк» | 21 689 | 31 008 | 9 319 |
| 3 | АТ «ОЩАДБАНК» | 29 901 | 34 857 | 4 956 |
| 4 | Укр.банк реконстр.та розв. | 118 | 120 | 2 |
| Банки з іноземним капіталом | ||||
| 5 | ПАТ «Промінвестбанк» | 19 011 | 40 615 | 21 605 |
| 6 | ПАТ «УКРСОЦБАНК» | 7 866 | 16 673 | 8 807 |
| 7 | АТ «Райффайзен Банк Аваль» | 3 003 | 6 155 | 3 152 |
| 8 | ПАТ «ВТБ БАНК» | 25 316 | 34 216 | 8 900 |
| 9 | ПАТ «КРЕДОБАНК» | 1 919 | 2 249 | 330 |
| 10 | АТ «УкрСиббанк» | 1 774 | 5 069 | 3 295 |
| 11 | ПАТ «Ідея Банк» | 258 | 299 | 41 |
| 12 | ПАТ «АЛЬФА-БАНК» | 4 639 | 7 516 | 2 876 |
| 13 | АТ «ОТП БАНК» | 3 668 | 6 186 | 2 518 |
| 14 | ПАТ «СІТІБАНК» | 67 | 120 | 54 |
| 15 | АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» | 419 | 837 | 417 |
| 16 | ПАТ «СБЕРБАНК» | 8 172 | 12 465 | 4 293 |
| 17 | АТ «БМ БАНК» | 1 631 | 3 281 | 1 650 |
| 18 | ПАТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» | 103 | 136 | 33 |
| Банки з приватним українським капіталом | ||||
| 19 | ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» | 835 | 1 521 | 686 |
| 20 | ПАТ «МІБ» | 136 | 162 | 25 |
| 21 | ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» | 1 176 | 3 103 | 1 927 |
| 22 | ПАТ «А — БАНК» | 126 | 213 | 87 |
| 23 | АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» | 440 | 510 | 71 |
| 24 | ПАТ «Полтава-банк» | 120 | 155 | 35 |
| 25 | АТ «Місто Банк» | 300 | 495 | 195 |
| 26 | ПАТ «БАНК АВАНГАРД» | 137 | 162 | 26 |
| 27 | ПАТ «БАНК «ГРАНТ» | 170 | 400 | 230 |
| 28 | ПАТ «БАНК СІЧ» | 120 | 128 | 8 |
| 29 | ПАТ «АСВІО БАНК» | 120 | 300 | 180 |
| 30 | ПАТ «ЄВРОПРОМБАНК» | 120 | 145 | 25 |
| 31 | ПАТ «АБ «РАДАБАНК» | 120 | 131 | 11 |
| 32 | АТ «МетаБанк» | 110 | 120 | 10 |
| 33 | ПАТ «БАНК « УКРАЇН. КАПІТАЛ » | 81 | 121 | 40 |
| 34 | Полікомбанк | 80 | 120 | 40 |
| 35 | ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» | 96 | 120 | 24 |
| 36 | ПАТ «АКБ «Траст-капітал» | 63 | 150 | 87 |
| 37 | ПАТ«БАНКАЛЬЯНС» | 65 | 130 | 65 |
| 38 | ПАТ «АПЕКС-БАНК» | 205 | 303 | 98 |
| 39 | ПАТ «КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ» | 106 | 120 | 14 |
| 40 | ПАТ «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК» | 63 | 120 | 57 |
| 41 | АТ «КІБ» | 112 | 129 | 16 |
| 42 | ПАТ АКБ «Львів» | 258 | 273 | 15 |
| 43 | АТ «РЕГІОН-БАНК» | 56 | 120 | 64 |
| Всього | — | — | 105 720 | |
Роздрібний клієнтський портфель протягом 2016 р. зріс на 12,4% (48,09 млрд. грн.) та станом на 01.01.2017 р. відповідав 437,15 млрд. грн. Зауважимо, що зростання сукупного роздрібного портфелю банків в четвертого кварталі 2016 року (на 6,5%) обумовлено переважно посиленням девальваційних процесів в цей період.
З огляду на значні обсяги докапіталізації ряду банківських установ та виключення з порядку розрахунку статистичних показників НБУ банків, що визнано неплатоспроможними, обсяг власного капіталу БСУ протягом 2016 року збільшився на 19,4% та станом на 01.01.2017 р. складає 123,78 млрд. грн. Адекватність регулятивного капіталу станом на 01.01.2017 р. є дещо вищою за граничний мінімум (10%) та складає 13%.
Також визначальним показником стану фінансової системи будь-якої країни є її фінансова безпека. Узагальнюючи різні підходи науковців щодо визначення сутності фінансової безпеки держави, можна визначити наступне узагальнене тлумачення поняття «фінансова безпека держави» — це узагальнюючий якісний стан функціонування фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової, інвестиційної, митно-тарифної і фондової систем, умов, правил та інструментів їх регулювання, що забезпечують ефективне функціонування національної економічної системи та її захищеність від внутрішніх і зовнішніх загроз. Отже, фінансова безпека є надзвичайно складною багаторівневою системою, яку утворюють ряд підсистем, кожна з котрих має власну структуру і логіку розвитку [7].
Враховуючи, важливість визначення фінансової безпеки країни, що дозволить сформулювати висновки, щодо стану фінансової системи України, в табл. 2.6 наведено основні показники фінансової безпеки України за період 2010-2014 рр.
Таблиця 2.6. Загальні показники фінансової безпеки України за 2012-2016 рр.
| Показник | Роки | ||||
| 2012 2013 2014 2015 2016 | |||||
| Показники бюджетної безпеки | |||||
| Відношення дефіциту держаного бюджету до ВВП, % | 6,7 | 1,7 | 3,6 | 4,4 | 3,2 |
| Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет,% | 29,17 | 31,11 | 31,58 | 30,63 | 31,6 |
| Асигнування на науку, % до ВВП | 0,7 | 0,52 | 0,41 | 0,32 | 0,31 |
| Видатки на утримання оборони та армії, % ВВП | 1,05 | 1,03 | 1,03 | 1,03 | 1,03 |
| Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП | 7,23 | 6,84 | 8,88 | 10,03 | 9,12 |
| Показники валютної та грошово-кредитної безпеки | |||||
| Обсяг іноземної валюти відносно гривневої маси (рівень доларизації), % | 29,1 | 30,3 | 32,1 | 29 | 26 |
| Частка кредитів в іноземній валюті в загальному обсязі наданих кредитів, % | 40,31 | 46,03 | 37 | 34 | 33 |
| Індекс зміни офіційного курсу гривні до долара США, сер. за пер., % | 1,02 | 1,01 | 1 | 1 | 1 |
| Рівень інфляції за рік, % | 9,10 | 4,60 | -0,20 | 0,5 | 8,5 |
| Різниця середньозваженої ставки за кредитами та облікової ставки НБУ, % | 6,85 | 6,55 | 8 | 10,5 | 9,3 |
| Показники боргової безпеки | |||||
| Відношення загального обсягу державного боргу до ВВП. % | 39,4 | 36,1 | 36,1 | 39,2 | 55,8 |
| Відношення обсягу валового зовнішнього боргу до ВВП, % | 25,25 | 26,00 | 21,91 | 20,1 | 28,6 |
| Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, дол. США | 759,2 | 821,1 | 848,1 | 824,0 | 1131,0 |
| Відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, % | 54,04 | 40,39 | 37,40 | 48,23 | 61,4 |
| Відношення відсоткових платежів з обслуговування зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг. % | 0,8 | 1,1 | 0,7 | 0,9 | 1,2 |
| Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до доходів державного бюджету, % | 3,5 | 6,5 | 8,5 | 11,7 | 16,1 |
| Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП, % | 14,41 | 15,34 | 15,67 | 19,1 | 27,2 |
| Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування внутрішнього боргу до доходів державного бюджету, % | 9,5 | 15,1 | 12,8 | 12,2 | 20,0 |
| Відношення заборгованості уряду за державними цінними паперами до ВВП, % | 17,8 | 19,5 | 21,7 | 13,1 | 27,0 |
| Показники банківської безпеки | |||||
| Достатність (адекватність) регуляторного капіталу (Н2), % | 20,83 | 18,90 | 18,06 | 18,26 | 18,10 |
| Частка іноземних банків у загальній кількості банківських установ, % | 28,0 | 31,3 | 30,1 | 30,1 | 30,1 |
| Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків, % | 40,6 | 41,9 | 39,5 | 34,0 | 33,2 |
| Частка простроченої заборгованості за кредитами у загальному обсязі кредитів, % | 11,2 | 9,6 | 8,9 | 7,7 | 8,3 |
| Рентабельність активів, % | -1,45 | -0,76 | 0,45 | 0,12 | 0,07 |
| Рентабельність капіталу,% | -10,19 | -5,27 | 3,03 | 0,81 | 0,21 |
Таким чином, представлені показники у табл. 2.6 свідчать про загрозливий стан фінансової безпеки та визначають проблемні напрями, які негайно потребують формування відновлювальних заходів та розробки політики уряду що дозволить стабілізувати та відновити ситуацію з фінансовою безпекою в країні.
За прогнозом опитаних аналітиків, економіка України в 2017 році продовжить тенденцію відновлення після позитивного перелому в 2016 році, що призвело до зростання валового внутрішнього продукту на близько 1,5%. Провідні українські економісти очікують, що в наступаючому році зростання ВВП може прискоритися до 2,1%, промислове виробництво зросте на 2,5%, а інфляція сповільниться до 10% з 12-13% в 2016 році.
Експерти прогнозують зростання в 2017 році золотовалютних резервів країни до 17,3 млрд дол. з 15,5 млрд дол. на кінець 2016 року. При цьому середньорічний курс гривні, на думку аналітиків, не повинен вийти за рамки діапазону 27-30 грн/дол.
Це означає, що в новому році Україна, яка перебуває в процесі реформування і відбиває зовнішню агресію, не продемонструє вибухового зростання, однак темпи відновлення прискоряться. І це вселяє помірний оптимізм. Ключовими результатами року, що минає, який заклав базу і сформував основні тенденції 2017 року, стали досягнення макроекономічної стабілізації та початок повільного оздоровлення економіки.
Протягом року системні ризики для українського фінансового сектору знизилися, макроекономічне середовище, як зовнішнє, так і внутрішнє, було сприятливе. Після затяжного економічного спаду, в 2016 році економіка нашої країни продемонструвала ознаки оздоровлення за багатьма напрямками: відновилося зростання ВВП, інфляція була контрольованою і в межах цільового орієнтира Національного банку, що зробило банківські депозити знову привабливими для населення, а збитки банківського і корпоративних секторів скоротилися.
2.2. Основні проблеми фінансової системи України
Проблема фінансової системи України полягає в тому, що, на жаль, вона не відповідає усім вимогам економіки країни. Це проявляється в тому, що існуюча система не завжди дозволяє ефективно та повною мірою акумулювати фінансові ресурси, а в кінцевому результаті — перерозподілити їх між різними її сферами. В результаті гальмуються процеси припливу інвестицій, що так необхідні для економічного зростання, знижується конкурентоспроможність реального сектору економіки. Хронічна незбалансованість системи державних фінансів в наш час зумовлені не лише систематичними помилками в процесі провадження бюджетної політики, її суто фіскальною спрямованістю, але й проблемами в провадженні податкової політики.
Основною перешкодою в сфері провадження бюджетної політики є такий рівень видатків, що абсолютно не відповідає дохідній частині бюджету, а отже результатом цього є хронічний дефіцит фінансових ресурсів. З метою підвищення доходності державного бюджету постійно зростає податкове навантаження, що не завжди має обґрунтований і раціональний характер та не завжди від повідає принципу соціальної справедливості. Країна характеризується нераціональною структурою витрат і неефективним витрачанням бюджетних коштів [9].
За офіційними даними, в третьому кварталі 2016 року реальний ВВП України зріс більш, ніж очікувалося – на 2% проти прогнозних 1,6%, за рахунок зростання інвестицій, що і стало ключовим фактором для відновлення економіки.
Виробництво в ключових галузях припинило падати і почало відновлюватися, перш за все, за рахунок промисловості, сільського господарства і металургії. Згідно зі статистикою, за 10 місяців 2016 року в економіку України надійшло 3,1 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, що на 41% більше, ніж у 2015 році, з них 2,2 млрд дол. надійшли в країну в результаті докапіталізації банків акціонерами.
Для залучення інвестицій і стимулювання бізнесу Національний банк в 2016 році продовжив активно згортати введені в 2014 році валютні обмеження і пом’якшувати монетарну політику. Ці кроки стали можливими, завдяки стабілізації курсу гривні.
За рік національна валюта подешевшала з 23,4 грн/дол. до 26,3 грн/дол., але валютні скачки вже не викликали паніку у населення, українці більше продавали валюти, ніж купували. У критичних ситуаціях НБУ виходив на міжбанк з інтервенціями і не давав опуститися курсу нижче допустимого регулятором рівня.
Проте для відчутного громадянами нашої країни поліпшення життя необхідні більш високі темпи економічного зростання, а отже – більше реформ і ефективної боротьби з корупцією. ВВП України в 2014-2015 роках в умовах розв’язаної Росією війни на Донбасі і окупації Криму впав на 17,5%. Навіть з темпами зростання економіки 3-4% на відновлення до рівня передкризового 2013 року у нас піде 4-5 років.
Безперечно для вирішення або послаблення гостроти проблем фінансової сфери, на думку науковців, слід особливо зосередити увагу на розвитку сучасної й конкурентоспроможної інфраструктури національних фінансових інституцій. Тому визначимо перелік заходів необхідних для динамічного розвитку вітчизняних банківських та парабанківських (небанківських) фінансових інституцій в контексті провадження Плану Законодавчого Забезпечення Реформ та Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року, а саме:
— впровадження монетарної політики на основі інфляційного таргетування;
— забезпечення режиму гнучкого валютного курсу;
— зниження вартості грошей в країні;
— відновлення кредитування економіки;
— модернізація системи регулювання та нагляду;
— підвищення прозорості та стабільності фінансових ринків;
— очищення ринків від проблемних активів;
— забезпечення динамічного розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків;
— вдосконалення системи оподаткування учасників фінансових ринків;
— забезпечення інституційної незалежності регуляторів;
— підвищення організаційної ефективності регуляторів;
— впровадження новітніх ІТ-технологій;
— покращення координації роботи регуляторів та учасників фінансового ринку;
— стимулювання розвитку фінансової грамотності споживачів та інвесторів фінансового ринку;
— підвищення стандартів захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку [4].
РОЗДІЛ 3. Напрями вдосконалення фінансової системи України
3.1. Напрями трансформації фінансової системи України
Завдання трансформації фінансової системи України полягає у забезпеченні власного сталого розвитку, що супроводжується внутрішніми реформами та інтеграції до ЄС.
Такий процес включає в себе повну модернізацію і приведення до європейських стандартів усіх сфер життя, які стосуються системних реформ, зокрема розвитку вільної торгівлі, покращення інвестиційного клімату, та забезпечення боротьби з корупцією [13, с. 8-13].
Останні декілька років стали справжнім випробуванням для фінансової системи України. Фінансова система України, орієнтована на функціонування євроінтеграційних умовах розвитку економіки потребує суттєвої трансформації, що передбачає реалізацію системи взаємопов’язаних заходів, спрямованих на її подальшу розбудову та вдосконалення функціонування всіх її складників: фінансових інститутів, фінансових ринків та систем забезпечення. Необхідність більш повного урахування змін, що характеризують функціонування ринків капіталу на сучасному етапі обумовлено тим, що механізм функціонування світової фінансової системи характеризується надзвичайною складністю та визначається використанням значного переліку нових фінансових інструментів, різноманітністю операцій та швидкістю переміщення капіталу [15, с. 44-56; 14, с. 26-31].
Щодо фінансової сфери, то необхідно відзначити необхідність здійснення низки заходів з метою посилення цільового характеру використання бюджетних коштів, пошуку нових шляхів наповнення бюджету, збалансування державних фінансів, упровадження механізмів з покращення видаткових зобов’язань держави та інше.
Дохідні та видаткові інструменти бюджетної політики покликані не лише сприяти покращенню балансу бюджету, а й упроваджувати нові умови для покращення рівня життєдіяльності громадян та сприяння економічного зростання.
Завдання трансформації фінансової системи України включать також у себе впровадження механізмів переорієнтації бюджетно-податкової політики на допомогу забезпечення державної підтримки різних галузей, що в подальшому зможуть підвищити рівень технічного виробництва, забезпечити зростання продуктивності праці та спроможності конкурувати на світових ринках. Також сюди можна віднести економічно обґрунтоване нарахування тарифів на житлово-комунальні послуги та енергоносії, впровадження механізмів надання адресної допомоги незахищеним верствам населення, отриманням конкурентних переваг на світових ринках, реформування видаткової час-тини Пенсійного фонду України тощо.
Що стосується забезпечення фінансової стійкості окремих ланок фінансової системи, необхідно відзначити, що в період фінансової кризи у багатьох страхових компаніях депозити знаходилися в банках, які згодом були визнані неплатоспроможними: «Дельта банк», «Інтегралбанк», «Форум», «Реалбанк», «Фінанси та кредит».
Згідно з даними Національної комісії з фінансових послуг, за дев’ять місяців 2015 р. страхові компанії розмістили на депозитах 11,4 млрд грн. Це більше за попередній період, ураховуючи, що страхових компаній стало менше — 368 проти 382. Найбільше свої депозити вони розмістили в державних банках — 3,3 млрд грн, хоча на початок 2015 р. у держустановах було лише 1,7 млрд грн. 80% усіх депозитів розміщені в двадцяти банках. Серед яких лідерами з вкладів є «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк». Невеликі банки на сьогодні перебувають в зоні ризику, так як НБУ виводить такі банки з ринку за один день.
Отже, страхова складова фінансових інституцій для забезпечення власної фінансової стійкості все більше звертається до державних установ і надає перевагу державним облігаціям та іншим механізмам.
Серед проблематики трансформування фінансової системи можна також відзначити реформу бюджетної системи. Результатом непродуманої політки в період 2008-2015 рр., що полягала в покриванні дефіциту «Нафтогазу» та незмінність тарифів ЖКГ та інших хибних рішень, стало зростання дефіциту публічних фінансів з 26 до 169 млрд грн.
Що стосується змін у цій галузі, то можна відзначити зменшення дефіциту Міністерством фінансів, і вже у 2015 р. зниження до 2,3% ВВП, порівняно з 4,9% ВВП у 2014 р.
Також до трансформації фінансової системи можна віднести пошук нових джерел фінансових ресурсів в умовах дефіциту бюджетних коштів. Для України, перш за все, це розширення інвестиційних ресурсів в країні шляхом залучення нових кредитних коштів від наших міжнародних партнерів.
У процесі трансформації бюджетної системи також важливе місце посідає реформа в податковій та митній сферах. Насамперед необхідно завершити реформування Державної фіскальної служби. У листопаді 2015 р. Кабінет Міністрів України удвічі скоротив кількість регіональних управлінь ДФС, що дало змогу майже на 17 тис. зменшити кількість співробітників податкових органів.
Крім того, потрібно реформувати Офіс великих платників податків. Він має бути укомплектований найкращими фахівцями, яких мають наймати за принципом створення нової поліції, тобто «з нуля».
Ще необхідна автоматизація максимальної кількості бізнес-процесів у роботі митної та податкової служб. Така автоматизація потребує коштів і значних витрат на придбання обладнання та розробку чи закупівлю ПО.
Наразі Міністерство фінансів Україні проводить переговори з урядами іноземних держав щодо надання Україні технічної допомоги (не грошима, а технікою, програмним забезпеченням та спеціалістами) щодо цього питання.
Необхідно також відзначити такий важливий крок на шляху до трансформації фінансової системи України, як посилення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів збільшення фінансової прозорості та підзвітності органів влади шляхом упровадження міжнародних стандартів у систему оцінювання та статистики.
Парламент повинен посилити відповідальність за невиконання Закону України «Про відкритість використання публічних коштів», а також прийняти законопроект, який допоміг би реалізації стратегії розвитку державних банків,
Підвищення стандартів корпоративного управління державними банками та незалежності їх корпоративного управління від політичного впливу необхідно для успішної реалізації цієї стратегії.
Необхідно доопрацювати методики моніторингу та оцінювання виконання бюджетних та державно-цільових програм, зробивши акцент на досягненні завдань цих програм по суті, а не формально, повноцінно запустити програмно-цільовий метод.
Щодо формування держбюджету та структура його видатків, то необхідно насамперед змінити терміни затвердження бюджету.
Згідно з Бюджетним кодексом України, у березні Кабінет Міністрів України повинен ухвалити проект основних напрямів бюджетної політики на 2017 р., побудований на попередньому прогнозі економічного й соціального розвитку на 2017 р., та основні макропоказники на 2018-2019 рр.
При цьому необхідно створити чіткі правила бюджетного процесу для його ключових учасників, а саме формування прозорого та відкритого шляху обговорення бюджетної політики — від етапу проектування бюджету до звіту про його виконання, що визначає чітку роль законодавчого органу.
Щодо ефективного функціонування фінансової системи, точніше, публічних фінансів, то необхідно підлагоджувати новий механізм, який буде функціонувати завдяки новій правовій базі, що дасть можливість перерозподілити фінансові потоки для збільшення результативності та скорочення видатків [21, с. 26-40].
Щодо послаблення податкового тиску, то тут можна відзначити компромісні кроки в оподаткуванні аграріїв.
До 1 січня 2016 р. аграрії залишали ПДВ собі в повному обсязі. МВФ від самого початку звернув увагу, що така практика неприпустима, і рівність платників податків не передбачає преференцій для якоїсь галузі. Тим більше в країні з дефіцитним бюджетом і трильйонним держборгом. Проте зовсім відмовитися від пільг так і не змогли. Знайшли компроміс — виробники зерна й технічних культур віддають бюджету 85% суми ПДВ, а 15% можуть використовувати у власних цілях. Решта — 50/50. У найбільш привілейованому становищі опинилися тваринники, вони можуть залишати собі 80% суми податку.
Головною та стратегічною метою трансформації фінансової системи України має стати формування фондового ринку, який повинен функціонувати як ефективний механізм залучення та перерозподілу капіталів в українській економіці та стимулювати внутрішню інвестиційну активність і зміцнювати позиції країни на світовому ринку капіталу.
Також необхідно забезпечити інтегрування ринків облігацій як частини фондового ринку. Ринок облігації має виступити тим механізмом, який допоможе здійснити перехід коштів між національними ринками країн світу. Інтеграційні процеси, що стосуються українського ринку облігацій, носять перманентний характер і ведуть до формування його нових якісних параметрів.
Отже, в Україні почали формуватися нові підходи до трансформації фінансової системи та розуміння завдань з адаптації цієї системи до світових викликів.
3.2. Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України
Україна поступово інтегрується до міжнародних фінансових ринків і наслідки глобалізаційних процесів стають дедалі відчутними для української фінансової системи, тому потрібно запобігти негативним наслідкам цього процесу [4, ст. 29].
Наразі в Україні діють чимало фінансових установ і інститутів, поступово розвивається валютний ринок та ринок цінних паперів, що, безперечно, є наслідком певного позитивного економічного зрушення в економіці держави. Крім того, постійно зростає роль банківських структур в ході підприємницької діяльності, зростає значення страхових послуг, як реальної можливості застрахувати себе і свою діяльність від небажаних ризиків.
Незважаючи на усі ці приємні зміни, стан розвитку фінансової системи України не відповідає усім вимогам економіки країни.
Таким чином, для подолання проблем фінансової політики, та фінансової системи загалом, варто сприяти збільшенню обсягу фінансових ресурсів країни, проводити контроль за ефективністю використання наявних фінансових ресурсів та їх цільовою направленістю. Немалу роль слід приділити моменту удосконалення існуючої законодавчої бази, яка, на жаль, є фрагментарною і неповною. В плані податкової політики значну увагу слід приділити порядку вдосконалення системи податків, поліпшенню законодавчої бази з питань пільг та привілеїв, та, безумовно, з питань уникнення подвійного оподаткування. В плані державних фінансів варто зрівняти державні зобов’язання з реальною можливістю їх фінансування. Для того, щоб фінансова система України розвивалась збалансованою, варто спершу визначити модель, за якою вона розвиватиметься, удосконалити систему ризик-менеджменту, шляхом постійного вивчення можливих ризиків, запровадити нагляд за діяльністю фінансових інституцій, забезпечити захист прав інвесторів.
В 2017 році економічне зростання буде цілком залежати від інвестицій і експорту, оскільки внутрішній попит через жорстку монетарну політику Нацбанку і слабке кредитування буде відновлюватися повільними темпами.
А макроекономічна стабільність буде як і раніше залежати від продовження співпраці з МВФ і міжнародними донорами. Наступного року нашій країні належить здійснити великі виплати за державним боргом, і впоратися з цим без підтримки кредиторів ми не зможемо. Дії уряду і Верховної Ради в наступному році, нарешті, повинні бути спрямовані на проведення таких необхідних реформ, без яких країна не побачить довгоочікуваного припливу інвестицій.
Із вище означуваного, можна сказати, що фінансова система України досить розвинута, але існує чимало проблем, які потребують вирішення в короткостроковому періоді і найближчим часом необхідно провести бюджетну реформу.
ВИСНОВКИ
Отже, ринкова трансформація економіки України обумовила необхідність здійснення реструктуризації фінансової системи. У результаті проведених реформ відбулася глибока й докорінна перебудова фінансової системи. За складом, засадами функціонування та інституціональним забезпеченням вона цілком відповідає умовам ринкової економіки. Поступово удосконалюються структурні співвідношення у її розвитку. Але, як показав проведений аналіз, проблем у розвитку фінансової системи України ще досить багато і вони потребують суттєвих змін у фінансовій політиці. При цьому якщо до недавнього часу головним завданням було пом’якшення наслідків глобальної економічної кризи та вихід з неї, то віднині домінантою фінансової стратегії стає надійне забезпечення реалізації політики економічного зростання. Основою основ цієї стратегії є забезпеченість підприємницьких структур і держави достатніми фінансовими ресурсами і створення передумов для їх раціонального та ефективного використання. Ключовими проблемами у забезпеченні економічного зростання фінансовими ресурсами є встановлення оптимального співвідношення за двома параметрами. По-перше, між внутрішніми і зовнішніми джерелами формування цих ресурсів. По-друге, між фінансовою централізацією та децентралізацією і, відповідно, між суспільним та індивідуальним споживанням.
Вихідною складовою фінансової стратегії України має стати сприяння формуванню і нарощуванню національного капіталу. Засоби, що можуть і повинні використовуватись для реалізації цієї стратегічної мети, лежать насамперед у сфері фіскальної та грошово-кредитної політики. Стратегічним завданням у сфері фіскальної політики є реструктуризація податкового навантаження на основі змін у структурі податкової системи України. До цього часу основними платниками податків та обов’язкових платежів є підприємства. За таких умов усі намагання знизити рівень оподаткування підприємств призводять до виникнення протиріч між податковою і бюджетною політикою. Неможливо одночасно знижувати рівень оподаткування підприємств і намагатись забезпечити хоча б мінімум соціальних видатків. Монетарну політику слід активізувати в напрямі сприяння зниженню вартості грошей з метою забезпечення реального доступу до кредитних ресурсів переважній більшості суб’єктів підприємницької діяльності.
У процесі здійснення реструктуризації фінансової системи нашої держави відбувалася і її інтеграція у світове фінансове середовище на всіх напрямах. Вагому роль у цьому відіграла співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями. Проведене дослідження засвідчує вагому роль фінансової допомоги МВФ та Світового банку в досягненні макроекономічної стабілізації в Україні. Співпраця з МВФ стала важливим чинником не тільки вирішення проблем у монетарній сфері — забезпечення стабільності національної грошової одиниці, а й була вкрай важливою з позицій проведення у трансформаційний період реструктуризації фінансової системи у цілому.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Власюк О. С. Фінансова система України: проблеми та пріоритети оздоровлення / О. С. Власюк // Стратегічні пріоритети. Серія : Економіка. — 2015. — № 4. — С. 4-15
- Ієрусалимов В. І. Трансформація фінансової системи України в умовах євроінтеграції / В. І. Ієрусалимов // Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. — 2016. — Т. 21, Вип. 4. — С. 180-183
- Інформаційний вісник Представництва Європейського Союзу в Україні: новини ЄС // Представництво Європейського Союзу в Україні, 2016 // eeas.europa.eu.
- Калач Г.М. Фондовий ринок України: тенденції та суперечності розвитку: Монографія / Держ. податк. служба України, Нац. ун-т держ. податк. служби України. — Ірпінь, 2012. — 312 с.
- Копилюк О.І., Ніконенко У.М. Диспропорції монетарного регулювання в Україні в умовах євроінтеграції та шляхи їх подолання // Соц.-екон. пробл. сучас. періоду України. Упр. активами регіону на основі їх капіталізації: Збірник наук. праць.- 2009.- №3. — С. 13-18.
- Лідер біржового ринку: Звіт ФБ «Перспектива» за 2012 рік // Перспектива — фондова біржа, 2013 // fbp.com.ua.
- Марина А.С. Фінансова система України в умовах інтеграції до світового фінансового простору // Фінансовий простір.- 2013.- №2. — С. 19-23.
- Морозов А. Причини зміни рівня монетизації економіки України // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка.- 2012.- №138. — С. 57-60.
- Основні показники діяльності банків України // Національний банк України, 2016 // www.bank.gov.ua.
- Основні показники економічного та соціального розвитку України // Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 2016 // www.me.gov.ua.
- Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) // Державна служба статистики України, 2016 // www.ukrstat.gov.ua.
- Рогач О.І. Транснаціональні корпорації в світовій економіці: Монографія / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2005. — 176 с.
- Рудой В.М. Управління активами інституційних інвесторів на фондовому ринку України: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.00.08 / ДУ «Ін-т економіки та прогнозування НАН України». — К., 2011. — 17 с.
- Сіденко В. Модифікація світової економіки під впливом новітніх факторів глобальної трансформаційної кризи // Економіка України.- 2012.- №5. — С. 18-31.
- Статистичні матеріали по стану державного боргу України на 31.12.2016 // Міністерство фінансів України, 2016 // www.minfin.gov.ua.
- Унинець О. Роль банківського кредитування підприємницької діяльності в процесі взаємодії фінансового та реального секторів економіки // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України.- 2013.- №1. — С. 230-245.
- Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями: Монографія / За наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — 387 с.
- Філіпенко А. Методологічний дискурс міжнародної економічної політики // Міжнародна економічна політика.- 2013.- №1. — С. 5-23.
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1. Основні показники діяльності банків України, 01.01.2017 р.
| Банк | Активи | Кредити та заборгов. клієнтів | Зобов’язання | Статутний
капітал |
Власний
капітал |
Результат
діяльності |
| Банки з державною часткою | ||||||
| ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» | 220 017 621 | 54 691 631 | 207 353 197 | 50 694 751 | 12 664 424 | -135 309 076 |
| АТ «Укрексімбанк» | 160 303 832 | 58 426 564 | 155 044 114 | 31 008 041 | 5 259 719 | -1 011 106 |
| АТ «ОЩАДБАНК» | 210 099 278 | 66 194 494 | 195 166 730 | 34 856 840 | 14 932 548 | 468 169 |
| АБ «УКРГАЗБАНК» | 53 681 058 | 20 398 637 | 48 691 711 | 13 837 000 | 4 989 347 | 293 681 |
| Укр.банк реконстр.та розв. | 119 398 | 0 | 57 262 | 120 000 | 62 136 | -3 145 |
| ПАТ «РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» | 193 284 | 0 | 40 589 | 153 100 | 152 695 | 2 091 |
| Усього по банках з державною часткою | 644 414 470 | 199 711 327 | 606 353 602 | 130 669 732 | 38 060 868 | -135 559 387 |
| Банки іноземних банківських груп | ||||||
| ПАТ «Промінвестбанк» | 34 323 896 | 27 155 978 | 29 174 475 | 40 615 448 | 5 149 421 | -4 227 141 |
| ПАТ «УКРСОЦБАНК» | 41 800 097 | 23 452 606 | 28 983 149 | 16 673 140 | 12 816 948 | -10 366 699 |
| АТ «Райффайзен Банк Аваль» | 55 999 735 | 28 003 966 | 45 927 657 | 6 154 516 | 10 072 078 | 3 820 644 |
| ПАТ «ВТБ БАНК» | 20 640 072 | 12 684 054 | 17 245 342 | 34 215 784 | 3 394 730 | -6 320 416 |
| ПАТ «КРЕДОБАНК» | 11 004 498 | 5 594 596 | 9 916 717 | 2 248 969 | 1 087 781 | 263 676 |
| ПАТ «ВіЕс Банк» | 3 909 280 | 1 407 183 | 3 010 206 | 420 000 | 899 075 | 63 605 |
| ПАТ «МАРФІН БАНК» | 3 538 747 | 1 428 646 | 3 126 383 | 462 101 | 412 364 | 23 436 |
| АТ «УкрСиббанк» | 45 367 425 | 20 678 612 | 41 263 368 | 5 069 262 | 4 104 057 | -993 968 |
| ПАТ «Ідея Банк» | 3 356 235 | 2 425 216 | 3 071 934 | 298 742 | 284 301 | 53 340 |
| ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК» | 4 403 518 | 982 249 | 3 275 853 | 1 038 007 | 1 127 666 | -588 380 |
| ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» | 29 895 180 | 15 505 337 | 27 419 546 | 1 222 929 | 2 475 634 | 807 786 |
| АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» | 3 328 652 | 1 072 002 | 2 812 510 | 2 531 347 | 516 142 | 4 047 |
| ПАТ «АЛЬФА-БАНК» | 38 953 914 | 25 629 498 | 35 642 190 | 7 515 616 | 3 311 724 | -4 094 773 |
| ПАТ «ІНГ Банк Україна» | 17 358 491 | 12 170 816 | 13 620 498 | 731 298 | 3 737 993 | 791 103 |
| АТ «ОТП БАНК» | 24 831 464 | 15 211 493 | 22 271 470 | 6 186 023 | 2 559 995 | 962 010 |
| ПАТ «СІТІБАНК» | 19 459 670 | 4 798 665 | 17 360 499 | 120 000 | 2 099 171 | 1 437 499 |
| АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» | 12 117 205 | 7 898 428 | 10 854 580 | 836 708 | 1 262 626 | 300 648 |
| ПАТ «СБЕРБАНК» | 48 355 811 | 40 393 785 | 44 633 471 | 12 465 461 | 3 722 340 | -2 817 967 |
| АТ «БМ БАНК» | 1 752 468 | 817 134 | 1 036 714 | 3 281 397 | 715 754 | -1 759 159 |
| ПАТ «БАНК ФОРВАРД» | 1 938 379 | 1 179 669 | 1 591 739 | 283 000 | 346 640 | 6 247 |
| ПАТ «КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК» | 2 242 986 | 1 092 026 | 1 735 052 | 252 500 | 507 934 | 60 726 |
| ПАТ «Дойче Банк ДБУ» | 2 466 170 | 210 789 | 2 110 855 | 228 666 | 355 316 | 112 796 |
| ПАТ»СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК» | 1 996 473 | 1 198 474 | 1 563 893 | 250 000 | 432 580 | 57 882 |
| ПАТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» | 1 170 614 | 842 875 | 917 578 | 136 470 | 253 036 | 28 355 |
| ПАТ «БТА Банк» | 2192 161 | 452 036 | 541 204 | 1 500 000 | 1 650 957 | 564 |
| Усього по банках іноземних банківських груп | 432 403 142 | 252 286 133 | 369 106 881 | 144 737 385 | 63 296 261 | -22 374 139 |
| Банки з приватним українським капіталом | ||||||
| ПАТ «ПУМБ» | 44 552 608 | 24 755 755 | 40 504 312 | 3 294 492 | 4 048 295 | 367 011 |
| Акціонерний банк»Південний» | 20 674 605 | 13 590 570 | 18 587 730 | 956 894 | 2 086 875 | 68 949 |
| ПАТ «МЕГАБАНК», Харків | 9 117 166 | 7 811 974 | 8254 191 | 620 000 | 862 975 | 25 727 |
| ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» | 8279 153 | 4 499 675 | 7 680 706 | 1 521 000 | 598 447 | -120 594 |
| ПАТ «ДІАМАНТБАНК» | 7 414 512 | 3 585 062 | 7 301 178 | 210 000 | 113 334 | -573 016 |
| ПАТ «БАНК ВОСТОК» | 7 764 880 | 4 957 517 | 7 241 864 | 307 350 | 523 016 | 95 383 |
| АТ «ТАСКОМБАНК» | 8 128 414 | 5 604 952 | 7 476 568 | 308 000 | 651 845 | 5 764 |
| ПАТ «МІБ» | 6 892 808 | 2 120 341 | 6 684 633 | 161 626 | 208 175 | 42 665 |
| ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» | 5 093 902 | 3 320 625 | 4312 159 | 3 102 672 | 781 743 | 77 141 |
| БАНК ІНВЕСТ. ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ | 4 580 484 | 4 143 086 | 4 039 502 | 500 000 | 540 982 | 7 782 |
| ПАТ «А — БАНК» | 3 256 760 | 2 411 494 | 2 866 187 | 212 950 | 390 573 | 118 407 |
| АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» | 2 843 329 | 823 512 | 2 169 540 | 510 393 | 673 789 | -83 243 |
| ПАТ АКБ «АРКАДА» | 1 919 544 | 932 452 | 1 133 587 | 220 445 | 785 956 | 9 726 |
| ПАТ «Полтава-банк» | 1 836 539 | 662 764 | 1 293 094 | 155 100 | 543 445 | 74 322 |
| АТ «Місто Банк» | 1 798 579 | 1 389 698 | 1 600 275 | 494 980 | 198 305 | -318 730 |
| ПАТ «КБ «ГЛОБУС» | 1 498 815 | 817 630 | 1 207 866 | 160 000 | 290 948 | -84 003 |
| ПАТ «БАНК АВАНГАРД» | 1 332 940 | 44 266 | 1 119 887 | 162 382 | 213 053 | 48 561 |
| ПАТ «БАНК «ГРАНТ» | 1 214 801 | 823 404 | 725 281 | 400 000 | 489 519 | 33 484 |
| АКБ «НОВИЙ» | 1 316 769 | 429 788 | 1 268 252 | 150 000 | 48 517 | -26 230 |