У світі вже 50 млн осіб уражені ВІЛ-інфекцією. 16 000 осіб інфікується щодня (кожні 4 хв реєструють хворого на СНІД, кожні 15 с — ВІЛ-інфікованого). Із загальної кількості ВІЛ-інфікованих понад 16 млн померли (серед них 4,5 млн — діти до 15 років).

В Україні ВІЛ-інфекцію реєструють уже друге десятиліття, за темпами росту ВІЛ-інфекції Україна посідає перше місце в Європі, поширеність вірусу має неконтрольований характер.

В Україні офіційно зареєстровано 104 645 ВІЛ-інфікованих. Кількість хворих на СНІД — 17 851, з них померло 9983. За оцінкою національних міжнародних експертів ВІЛ-інфіковано 1,4 % дорослого населення. Серед ВІЛ-інфікованих 42 % жінок. 90 % ВІЛ-інфікованих це молоді люди віком від 15 до 49 років. 60 % усіх пацієнтів становлять особи, які вживають ін’єкційні наркотики.

Відповіддю на таку ситуацію в Україні став Указ Президента № 1674 від 30.12.2005 р. «Про вдосконалення державного управління в сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу в Україні».

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) належить до сімейства РНК-умісних ретровірусів. Життєздатність ВІЛ поза організмом людини невисока. Потрапляючи в навколишнє середовище, вірус гине через кілька хвилин. Це підтверджується тим, що не зареєстровано жодного випадку побутового зараження на ВІЛ-інфекцію. Найдовше вірус зберігає свою життєздатність у шприцах, широких порожніх голках й інструментах із рештками крові.

У 95 % осіб інфіковані антитіла до ВІЛ з’являються протягом трьох місяців після зараження і їх можна виявити методом імуноферментного аналізу. На ранніх стадіях, коли ще не утворилося достатньої кількості антитіл для їх виявлення, антигени вірусу можна визначати методом полімеразної ланцюгової реакції.

Шляхи передачі ВІЛ:

• статевий;
• парентеральний;
• вертикальний (від матері до дитини під час вагітності, пологів, грудного вигодовування).

У достатній для інфікування кількості вірус перебуває в крові, сім’яній рідині, піхвовому секреті, грудному молоці. Виділення з носової частини глотки, піт, сльози, сеча, блювотні маси і фекалії мають низьку концентрацію ВІЛ, відтак ці виділення небезпечні лише в тому разі, якщо вони містять кров.

ВІЛ не передається:

• під час кашлю, чхання;
• під час рукостискання, обіймів;
• при використанні загального посуду;
• при спільному користуванні ванною, туалетом;
• при спільних заняттях спортом;
• при укусах комах.

30 % зараження ВІЛ в Україні відбувається під час сексуальних контактів.

ВІЛ-інфіковані — це особи, в організмі яких виявлено ВІЛ- інфекцію. До ВІЛ-інфікованих належать особи без клінічних проявів (носії ВІЛ-інфекції) і хворі на СНІД. СНІД — це термінальна стадія.

Клініка ( класифікація ВООЗ)

Інкубаційний період триває від 2—3 тиж до 3 міс (в окремих випадках — до 1 року). Стадія гострого захворювання супроводжується підвищенням температури, лімфаденопатією, збільшенням печінки і селезінки, диспепсичними явищами. У Цій стадії пацієнт може інфікувати інших під час незахищено- го статевого контакту або через кров. Триває стадія 1—6 тиж (іноді кілька місяців). Стадія безсимптомного носійства триває від 2 до 10 років. Гострих проявів немає. У крові визначають антитіла до ВІЛ. Ця стадія може переходити в стадію ПГЛ або СНІД-АК, СНІД (див. нижче). Стадія ПГЛ (персистувальної генералізованої лімфаденопатії). Її єдина ознака — генералізована лімфаденопатія. Лімфатичні вузли можуть зменшуватися і знову збільшуватися. Стадія СНІД-АК (СНІД-асоційований комплекс). Характерна діарея, гарячка, прогресивна спленомегалія, втрата маси тіла, приєднуються інфекції: герпес, висипки на слизовій оболонці рота, дерматити, паротити і т. ін. Стадія СНІД. На перший план виступає картина приєднаної інфекції і/або пухлини.

Залежно від характеру клінічних проявів розрізняють

• НейроСНІД
• ІнфектоСНІД
• Онко СНІД.